співпраці ВНЗ з роботодавцями. Необхідними є створення гнучкої системи взаємодії ВНЗ і
роботодавців, організація сумісних досліджень з визначення потреб підприємств та
організацій у фахівцях різних спеціальностей і освітньо-кваліфікаційних рівнів, уточненню
вимог до їхньої підготовки. Доцільною також є участь представників промисловості та інших
галузей економіки в розробці тестових, контрольних, екзаменаційних завдань,
формулювання тем курсових та дипломних проектів і робіт. Це повинно сприяти
покращенню практичної підготовки фахівців, а також залученню викладачів до вирішення
виробничих проблем підприємств, укріпленню зв’язків між останніми та ВНЗ [5].
В умовах недостатньої визначеності потреби у фахівцях, які будуть потрібні
підприємствам та організаціям Волині через декілька років, доцільним є підсилення
фундаментальної підготовки студентів. Вона має здійснюватися у перші роки навчання,
коли ще не дуже зрозуміло, де саме і тим більше – ким будуть працювати майбутні фахівці.
Заклавши міцну основу освіти, фундаментальна підготовка разом зі здатністю до самоосвіти
надасть змогу випускникам швидко нарощувати знання в майбутньому, дозволить їм легко
адаптуватися до нових потреб ринку праці, при необхідності – перекваліфіковуватись.
Взагалі фундаменталізація сприятиме реалізації сучасного принципу освіти – “навчання
протягом усього життя”. Разом з тим, для підготовки фахівців до виконання конкретних
виробничих функцій, а також прискорення адаптації молодих спеціалістів до виробничих
умов, доцільно фундаментальну підготовку доповнювати цільовою підготовкою за
замовленнями підприємств, в якій би останні брали б безпосередню участь, в тому числі і
фінансову.
Однією з проблем, що стримує формування інтелектуального потенціалу, є недостатнє
фінансування освіти (наявність державних місць) і науки. За числом студентів, що
навчаються на місцях державного замовлення, Волинська область посідає сімнадцяте місце
в Україні. Співвідношення між числом місць державного замовлення і кількістю випускників
шкіл на Волині в останні три роки було таким, що лише 28-30% випускників могли
претендувати на держбюджетні місця. В Україні в цілому цей показник в останні часи
становить приблизно 44%, що свідчить про нерівний доступ до вищої освіти молоді різних
регіонів. Значно більша кількість місць державного замовлення у ВНЗ великих міст
призводить до того, що саме там багатьом абітурієнтам простіше поступити на навчання за
державним замовленням. Це обумовлює погіршення інтелектуального потенціалу в деяких
регіонах, зокрема на Волині. Одним з важливих завдань у теперішній час є підвищення
якості освіти. Вона залежить від підвищення кваліфікації науково-педагогічного персоналу
ВНЗ, матеріально-технічної бази ВНЗ, якості методичного та інформаційного забезпечення,
ступеню підготовки абітурієнтів. Як показує аналіз, усі ці складові якості на Волині
знаходяться на рівні нижчому, ніж середньо-український. Це робить необхідним розробку і
впровадження у ВНЗ систем управління якістю підготовки фахівців.
Висновки. У зв’язку із невисоким рівнем інтелектуального потенціалу на Волині
необхідним є інтенсифікація розвитку вищої освіти, що передбачає:
- пошук і організацію навчання за тими напрямами підготовки та спеціальностями, які
через декілька років будуть необхідними, для чого має проводитися відповідний постійний
регіональний маркетинговий моніторинг;
- підсилення фундаменталізації підготовки студентів на перших курсах, яка на останніх
курсах повинна доповнюватися цільовою підготовкою за замовленнями підприємств, при
залученні останніх до формування частини вимог до майбутніх спеціалістів;
- збільшення кількості місць державного замовлення у ВНЗ Волині, що дозволить
залишитися в області частині молоді, яка в цей час виїжджає в інші міста і назад не
повертається;
- підвищення якості освіти у кожному з ВНЗ Волині за рахунок впровадження систем
управління якістю підготовки.
224
Наука й економіка, 2008 р., № 3 (11)
Список використаних джерел
1. Кошулько О.П. Людський капітал: проблеми та перспективи відтворення на
Черкащині // Економіка, фінанси, право. – 2007. – №4. – С. 12 – 15.
2. Антонюк В. Кадри для інноваційної діяльності в Україні // Україна: аспекти праці. –
2007. – №5. – С. 42 – 47.
3. Букринський Б.В. Лазарєва Є.В. Інноваційна стратегія у соціально-економічному
розвитку регіону. – Одеса: ІПРЕЕД НАН України, 2007. – 140с.
4. Статистичний щорічник України за 2006 рік. – К.: Техніка, 2006. – С. 285 – 445.
5. Аналітична інформація Головного управління економіки Обласної держадміністрації
в Волинській області за 2006 рік.
УДК 336.76
К. В. ЛОГВІН
РОЗРАХУНОК ПАРАМЕТРІВ ЗВ’ЯЗАНОСТІ СВІТОВИХ ФОНДОВИХ РИНКІВ ТА
ПРОГНОЗУВАННЯ ЇХ ЗМІН
Сталий розвиток української економіки є неможливим без активного розвитку
фінансових ринків, в першу чергу ринків строкових інструментів. У статті розглянуто
один з аспектів системи фінансових ринків — взаємний зв'язок між ними. Методика
аналізу взаємних між ринкових зв'язків може стати основою для розробки як
менеджерами компаній - учасників ринку, так і державними операторами фондового
ринку стратегії стабілізуючого впливу на ринки строкових інструментів.
Використаний економіко-математичний апарат дає змогу більш ефективно
прогнозувати стан ринків та дії операторів.
Вступ. У 80-х роках ХХ ст. економістами-практиками та фахівцями у галузі фондового
ринку було встановлено, що різноманітні світові ринки не існують автономно, натомість між
ними діє відповідний взаємозв’язок. Згодом ці твердження отримали теоретичне
обґрунтування в роботах зарубіжних економістів Т. Пламмера, В.Бансала та Ф. Бергера.
Сьогодні ведуться дослідження у напрямку розробки механізмів кількісного розрахунку
взаємозв’язків між ринками, побудови економіко-математичних моделей систем фінансових
ринків. Результати досліджень окремих питань з даної проблеми висвітлені в роботах
вітчизняних авторів О.М. Сохацької, О.М.Бурєніна, Л.Гаврилової, В. Єсіпова та інших.
Зокрема, в роботах цих авторів розглядаються різні підходи до аналізу фондового
ринку, широко висвітлені питання технічного та фундаментального аналізу на світових
ринках. Попри велику зацікавленість вітчизняних та зарубіжних фахівців до питань
дослідження фондового ринку, залишається недостатньо розробленою проблема
практичного застосування даних підходів до аналізу вітчизняних та світових фондових
ринків. Також майже не приділялась увага вивченню фактору зв’язаності між фондовими
ринками, їх залежності від різних подій у світі (політичних, природних, соціальних,
економічних тощо).
Постановка завдання. Метою цієї статті є:
- частково розглянути та проаналізувати діяльність різних фондових ринків;
- провести аналіз змін індексів фондових ринків;
- побудувати економіко-математичну модель зв’язаності фондових ринків задля
прогнозування ситуації у майбутньому з метою зменшення негативного впливу ризиків;
- розрахувати на прикладі світових фондових ринків коефіцієнти зв’язаності та термін
проходження впливу між ними;
225
Наука й економіка, 2008 р., № 3 (11)
- обґрунтувати доцільність використання такої моделі у практиці аналізу фондового
ринку.
Результати. Фахівцями в галузі фондового ринку виявлено, що курси цінних паперів
дуже швидко реагують на нову зовнішню інформацію, тому складним є питання добору
методів аналізу ринку, які можуть допомогти інвестору отримати більш високу дохідність [1,
с 25 ].
Проведені теоретичні дослідження щодо цього питання свідчать про те, що
прогнозування аналітиками стану фондового ринку з достатньо високим ступенем
достовірності можливо на основі методів економіко-метематичного моделювання. Так,
оператор фінансового ринку, який у своїй діяльності застосовує механізм аналізу взаємного
впливу ринків, має можливість «працювати на випередження», тобто робити ставки та
здійснювати інші активні дії, в той час як ситуація на ринку все ще залишається
неочевидною для інших операторів. Це дає йому можливість, з одного боку, отримувати
додаткові прибутки, і, з іншого боку, самостійно планувати й здійснювати впливи на ринки з
мінімальними витратами і максимальною ефективністю. Виняткового значення в процесі
розробки та прийняття оптимального рішення на основі прогнозування ситуації на ринку
набуває наявність своєчасної та достовірної інформації: з одного боку – безпосередніх даних
про ринок та його стан, а з іншого – відомостей про фактори, що можуть здійснити вплив на
ринок як у найближчій, так і у віддаленій перспективах. Зважаючи на це, оператору ринка
доцільно організувати власний пошук, збір, накопичення, сортування, збереження та
архівацію, а також зручне представлення інформативних даних у вигляді таблиць, графіків.
Така інформація є джерелом для проведення різних видів аналізу та побудови економіко-
математичних моделей, що забезпечує обґрунтованість подальшого прогнозування ситуації
на ринку.
Для аналізу фондових ринків використаємо графічний метод дослідження. Побудуємо
первісний графік зміни індексів фондових ринків (рис. 1). Для побудови графіку за базове
значення було взято значення кожного індексу від 06 липня 2004 року. Цей графік
демонструє залежність індексів фондових ринків від зовнішнього впливу, а також дає
можливість виявити певну зв’язаність між ринками. Але первісний графік не є достатньо
інформативним і для проведення більш детального аналізу необхідно введення додаткової
характеристики.
Первісний графік
Nikkei
Рис. 1. Первісний приведений графік для індексів S&P,DAX та Nikkei впродовж червня-
грудня 2004 року
226
Наука й економіка, 2008 р., № 3 (11)
Така додаткова характеристика – осцилятор «стохастик» – відображає зміну показника
біржового індексу впродовж визначеного проміжку часу і обчислюється як перша похідна
ціни відповідного інструменту ринку (рис. 2).
Осцилятор "стохастик"
S&P
DAX
Nikkei
Рис. 2. Осцилятор „стохастик” для індексів S&P 500, DAX 30, Nikkei-225 впродовж
червня-грудня 2004р.
Проаналізуємо взаємозв’язок подій у світі та їх відображення на зміні значень вказаних
раніше індексів на прикладі подій 2004 року:
- 2 листопада відбулися вибори президента США. До цієї дати індекси всіх трьох
ринків демонстрували позитивну динаміку;
- після стрімкого зростання індексів 28 вересня та 26 жовтня активність на фондовому
ринку знижується, натомість позитивну динаміку демонструє ринок банківських металів, що
говорить про те, що відбувається „перетікання” фінансових ресурсів з одного ринку на
інший;
- ринок DAX першим реагує на зовнішні впливи, далі зміни проявляються на Nikkei та
S&P.
На основі проведеного аналізу даних осцилятора „стохастик” отримано такі результати:
– виявлено, що між індексами є взаємозв’язок, розраховано показник Т (термін
проходження впливу між ринками), який обчислюється як різниця кількості діб між
екстремумами на графіку осцилятора „стохастик” (рис. 2);
– залежність між двома ринками виражається через лінійний тренд: у = Кх + А [1], де
у та х – перші похідні індексів двох ринків; К – коефіцієнт зв’язаності ринків; А – числове
значення, яке => 0.
Графічно лінійний тренд має такий вигляд:
Зв’язаність між ринками S&P та DAX можна виразити через лінійне рівняння: у
=1,7469х – 0,00006. Достовірність цього рівняння висока - 0,8768 або 87,68%, що дає
підстави для досить точного прогнозування подальшої ситуації на цих ринках.
Висновки. В результаті проведених досліджень:
- проаналізовано динаміку індексів трьох світових фондових ринків: S&P 500, DAX,
Nikkei-225, зокрема при аналізі первісного графіку та графіку осцилятора „стохастик”
виявлено, що між цими фондовими ринками існує відповідна залежність;
- розраховано коефіцієнти зв’язаності (Кзв) та терміни передачі впливу між ринками
(Т):
- між DAX та S&P Кзв = 1,74; Т = 1 день;
- між DAX та Nikkei Кзв = 0,7265; Т = 0 днів.
227
Наука й економіка, 2008 р., № 3 (11)
- модель зв’язаності ринків виражено через рівняння:
- між DAX та S&P у =1,7469х – 0,00006;
- між DAX та Nikkei у = 0,7265х – 0,0005;
- визначено показники достовірності лінійної залежності між ринками: 87,68% для
ринків DAX та S&P, 70% для ринків DAX та Nikkei.
y = 1,7469x - 6E-05
R2 = 0,8768
Рис. 3. Лінія тренду. Зв’язаність фондових ринків S&P та DAX за даними ІІ півріччя
2004 року
