Ф У Н К Ц І Ї
СУБ’ЄКТ
УПРАВЛІННЯ
ПЛАНУВАННЯ
ОРГАНІЗАЦІЯ
МОТИВАЦІЯ
КОНТРОЛЬ
РЕГУЛЮВАННЯ
І Н Ф О Р М А Ц І Й Н Е З А Б Е З П Е Ч Е Н Н Я
К О М У Н І К А Ц І Ї
Е Л Е М Е Н Т И У П Р А В Л І Н Н Я
ЦІЛЬ СИТУАЦІЯ ПРОБЛЕМА РІШЕННЯ
М Е Т О Д И
Економічні
- планування
- прогнозування
- комерційний
розрахунок
- аналітична робота
- ціноутворення
- страхування
- інвестування
- оподаткування
Соціальні
- соціальне
прогнозування
- соціальне
планування
- соціальне
нормування
(правові, суспільні,
моральні норми)
Організаційно-
розпорядчі
- організаційне
регламентування
- організаційне нормування
- організаційно-методичне
інструктування
- організаційне інформування
- розпорядчий вплив
(накази, розпорядження,
вказівки)
ОБ’ЄКТ
УПРАВЛІННЯ
важелі прийоми інструменти заходи
збір інформації, вимірювання та аналіз витрат, діагностика критичних точок,
розробка та запровадження заходів усунення втрат
та оптимізації витрат та ін.
Рис. 3. Механізм управління трансакційними витратами
Джерело: власні дослідження.
Список використаних джерел
1. Власенко О. П. Походження та склад трансакційних витрат в агробізнесі // Вісник
ДАУ – 2006. – № 2. – С. 202 - 210.
2. Гудзинский А. Д. Развитие механизма управления сельськохозяйственным
производством. – К.: Изд-воУСХА, 1992. – С. 224.
3. Захарченко В. Зростання впливу трансакційних витрат на вертикальну інтеграцію
та системне розміщення промислового виробництва // Економіка підприємств – 2004. – № 9.
286
Наука й економіка, 2008 р., № 3 (11)
– С. 62 - 65.
4. Кваша С.М., Чорний Г.М., Павленко О.М. Невідкладність проблеми теорії
управління в агробізнесі з позицій менеджменту ХХІ століття // Економіка АПК – 2006. – №
4. – С. 100 - 106.
5. Малюга Н.М. Наукові дослідження в бухгалтерському обліку: Навчальний
посібник для студентів вищих навчальних закладів. / За ред. проф. Ф.Ф. Бутинця. –
Житомир: ПП «Рута», 2003. – 476 с.
6. Новий тлумачний словник української мови. Т. 2. – К.: Аконіт. – 1999. – 725 с.
7. Осовська Г.В., Осовський О.А. Основи менеджменту: Підручник. Видання 3-є,
перероблене і доповненне. – К.: «Кондор», 2006. – 664 с.
8. Осовська Г.В., Осовський О.А. Менеджмент організацій: навч. посіб. [для
самостійного вивчення] – Житомир, вид-во ВНЗ «Державний агроекологічний університет»,
2007. – 300 с.
9. Попович И.В. Методика экономических исследований в сельском хозяйстве:
учебное пособие для студентов с.-х. вузов по екон. спец. – 4-е изд., перераб. – М.:
Экономика, 1982. – 216 с.
10. Савчук В.П. Финансовый менеджмент предприятий: прикладные вопросы с
анализом деловых ситуаций. – К.: Издательский дом «Максимум», 2001. – 600 с.
11. Технология социологического исследования (курс лекций) / Н.В. Панина. – 2-е изд.
– К.: Институт социологии НАН Украины, 2001. – 277 с.
12. Уткин Э.А. Финансовый менеджмент. – М.: Издательство «Зерцало», 2001. – 272 с.
13. Экспертные оценки в социологических исследованиях / С.Б. Крымский, Б.Б.
Жилин, В.И. Паниотто и др.; Отв. ред. С.Б. Крымский; АН УССР. Ин-т философии. – К.:
Наук. Думка, 1990. – 320 с.
14. Ядов В., Саганенко Г. Методологические проблемы оценки надежности сдвигов
при повторных исследованиях. Советская социология. – Т.2. – М.: Наука, 1982. – С. 230 -
249.
15. Coase R. Comment. Contract. Economics. – Cambridge: Blackwell Publishers, 1992. –
124 p.
16. Furuboth E., Richter R. The New Institutional Economics. – Vol. – Hants: Edward Elgar
Publishing, 1995. – 695 p.
17. Rao K. The Economics of Transaction Costs. Theory, Methods and Application. – New
York: Palgrave Macmillan, 2003. – 195 p.
УДК 338.439.62
Н. І. ДИШЛЮК
ВЗАЄМОЗВ’ЯЗОК ЖИТТЄВОГО ЦИКЛУ ПОПИТУ, ТЕХНОЛОГІЇ ТА ПРОДУКЦІЇ В
УМОВАХ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКОГО ВИРОБНИЦТВА
Розглядаються різні характеристики та взаємозв’язки життєвого циклу попиту,
технології та продукції в умовах сільськогосподарського виробництва в ринковому
середовищі. Виділяються характеристики трьох типів технологій, залежно від їх
мінливості щодо кон’юнктури ринку: стабільна, плодотворна та змінна технологія.
Постановка проблеми. Інноваційний процес в сільськогосподарському виробництві
характеризується значною непередбачуваністю. Детально сплановані заходи не завжди
дозволяють збільшити вірогідність отримання очікуваних результатів – запланованої
урожайності сільськогосподарських культур та продуктивності сільськогосподарських
тварин. Самі вони далеко не завжди адекватні затратам часу, матеріально–технічних,
287
Наука й економіка, 2008 р., № 3 (11)
фінансових та інформаційних засобів та новим вимогам споживачів.
Здатність підприємства випускати продукцію, яка користується попитом у споживачів,
великою мірою залежить від стану його техніко-технологічної бази та характеристик
технології, на чому власне і ґрунтується процес перетворення ресурсів на готову продукцію.
Для багатьох підприємств, в тому числі і в сільському господарстві, технологія виступає
одним з основних чинників, що визначає її конкурентні переваги. Причому, потенційні
можливості розвитку техніко-технологічної бази сільськогосподарського підприємства через
впровадження нових та новітніх технологій визначаються, передусім, науково – технічним
прогресом.
Аналіз останніх досліджень і публікацій. Соціально – економічні, теоретико –
методичні та прикладні аспекти взаємозв’язку життєвого циклу попиту, технології та
продукції в умовах сільськогосподарського виробництва завжди займали важливе місце в
підприємницькій діяльності. До них неодноразово зверталися як зарубіжні вчені (І. Ансофф,
М. Портер, Томпсон А.А., А.Дж. Стрікленд), так і вітчизняні вчені (Наливайко А. П., Нелеп
В.М., Нємцов В. Д., Довгань Л. Є., Стадник В.В.) та інші вчені – економісти. Проте і досі
залишаються доцільними та відкритими для вивчення питання щодо інструментів і
комплексного підходу при виборі інноваційних стратегій для сільськогосподарського
виробництва.
Виклад основного матеріалу дослідження. Розрізняють еволюційні та революційні
форми науково – технічного прогресу. До еволюційних форм відносять поліпшення окремих
техніко – експлуатаційних параметрів виробів або технології їх виготовлення, модернізацію
або створення нових моделей машин, обладнання, приладів та матеріалів у межах одного й
того ж самого покоління техніки. А до революційних відносять зміну поколінь техніки та
кінцевої продукції, принципово нової науково – технічної ідеї, завдяки яким здійснюється
масовий перехід до нових поколінь техніки у передових галузях. Що стосується
безпосередньо сільськогосподарського виробництва, то йому більш притаманним є
еволюційних шлях, оскільки поява та впровадження нового дещо гальмується впливом
факторів внутрішнього та зовнішнього середовища діяльності підприємств (тісний зв’язок з
природними факторами, земля як основний засіб виробництва, відносно ризикована
діяльність щодо прогнозування майбутнього прибутку тощо).
Технологія виступає завершальною ланкою і формою матеріалізації фундаментальних
досліджень, засобом безпосереднього впливу науки на сферу виробництва [4, с. 17].
Важливою характеристикою сучасних технологій є їх здатність до мінливості. Проте, якщо у
сфері інформаційних технологій зміни відбуваються навіть протягом кількох місяців, то в
сільському господарстві технології є досить консервативними щодо змін. Зміна
технологічних способів виробництва, техніки та технології потребують додаткового
вкладення праці та капіталу. Проте не тільки за рахунок розвитку продуктивних сил, але й
змін в організаційно–економічних відносинах відбувається сублімація інноваційних
процесів. Разом з тим, зміни в технологічному способі виробництва об’єктивно створюють
передумови для змін у соціально–економічних відносинах, які, у свою чергу, справляють
вплив на розвиток техніко–технологічного прогресу в сільському господарстві.
Особливості відтворення в аграрному секторі економіки визначаються тим, що
технічний прогрес не обмежується лише рамками машинної техніки. Рослини і тварини
виступають як предмети праці і знаряддя праці, а земля є головним засобом виробництва.
Тому одним з найважливіших напрямів цієї галузі є виведення високоврожайних культур і
високопродуктивних тварин, впровадження у виробництво заходів, які забезпечують
підвищення родючості землі, що становить сутність агротехнічного та зоотехнічного
прогресу. Підвищення технічної забезпеченості сільськогосподарського виробництва в
поєднанні з використанням високоврожайних культур і високопродуктивних тварин є
основою запровадження прогресивної технології виробництва. Ці напрями технічного
прогресу мають тісний взаємозв’язок. Якість сільськогосподарських робіт визначається
досконалістю техніки, що впливає на врожайність культур та продуктивність тварин. У свою
288
Наука й економіка, 2008 р., № 3 (11)
чергу, нові, якісніші та врожайніші сорти культур вимагають досконаліших і ефективніших
машин, які слід використовувати в процесі виробництва. Ця відповідність забезпечує
максимальний ефект прогресивної технології виробництва, що є основою швидких і сталих
темпів відтворення. Потреби потенційних споживачів, які постійно змінюються, активна
маркетингова діяльність по формуванню попиту та стимулюванню збуту продукції, розвиток
науково-технічного прогресу змушують підприємців постійно оновлювати продукцію. У
виробництві одночасно з’являються товари, які знаходяться на різних етапах життєвого
циклу та виготовляються на основі різних технологій. Потенційні можливості інновацій, у
свою чергу, залежать від того, на якій стадії її життєвого циклу конкретне підприємство
прийме рішення про залучення інновації у свою діяльність [5, с. 13].
Під життєвим циклом інновації розуміють період від зародження ідеї, створення
новинки та її практичного використання до моменту зняття з виробництва. Життєві цикли
інновацій в сільському господарстві спостерігаються не лише в процесі виробництва, але й в
процесі збуту та обслуговування. Це стосується не тільки виробництва продукції в галузях
рослинництва та тваринництва, але й лізингового кредитування, різних видів страхування,
комплексної переробки сировини, фірмової торгівлі тощо. У зв’язку з цим розглянемо
поняття та взаємозв’язок життєвих циклів попиту, технології та продукції, які мають різну
взаємозалежність [2, с. 31].
Цикли необхідно розглядати як необхідний період часу, коли попит на засоби, які його
задовольняють залишається актуальним (життєвий цикл попиту). Задоволення попиту
базується на використанні певної технології (яка, в свою чергу, знаходиться на певному етапі
відносно життєвого циклу). Відповідно актуальним залишається попит на продукцію, що
виготовляється, щодо попиту та визначеної технології, і яка також має свій життєвий цикл.
В загальному вигляді життєві цикли можна визначити як час, протягом якого будь-яка
потреба залишається незадоволеною, тобто попит на засоби її задоволення залишається
актуальним (життєвий цикл попиту). Час, впродовж якого попит на засоби задоволення
потреб, які базуються на визначеній технології, залишається актуальним (життєвий цикл
попиту-технології). Час, за який попит на засоби задоволення потреб, що базуються не тільки
на визначеній технології, але і на конкретних продуктах, виготовлених за її допомогою,
залишається актуальним (цикл попиту – технології - продукту) [6, с. 324].
Життєві цикли представлені певними фазами, які виступають аналогами етапів
біологічного циклу людини. Це зародження, розвиток (може бути прискорений, повільний),
зрілість та затухання (спад). Охарактеризуємо їх на прикладі життєвого циклу попиту. Фаза
зародження представлена бурхливим періодом становлення галузі, коли невелика кількість
підприємств конкурує між собою і кожне намагається стати лідером за рахунок, насамперед,
реалізації інноваційних підходів та наступальної стратегії в цілому. В період прискореного
зростання попит, зазвичай, випереджає пропозицію, лідери серед конкурентів пожинають
свої плоди. Проте перші ознаки насиченого попиту та випереджаюче зростання пропозиції
свідчать про те, що фаза з активного стану прояву перемістилася у пасивний і відповідає
сповільненому попиту. Сповільнення обсягів попиту, що визначено довгостроковими
демографічними та економічними передумовами, темпами морального старіння та
зменшення споживання продукції формують фазу затухання та спаду. Коли проявляються
перші ознаки насичення попиту і пропозиція починає випереджувати попит, спостерігається
сповільнення зростання ринку. Зрілість наступає в тому випадку, коли вже досягнуто
насичення попиту і є значні надлишкові виробничі потужності у виробників продукції.
Аналогічні фази життєвого циклу мають продукція та технологія. Цикл попит –
технологія аналогічно описує динаміку попиту на товари, які виробляються на базі
визначеної технології. Цикл «попит – технологія – товар (продукт)» показує динаміку
життєвих циклів, як наступаючих один за одним товарів, побудованих на базі однієї
технології, яка була раніше розроблена для задоволення попиту. Технологія в цілому відіграє
важливу роль в господарському комплексі країни, проте її роль не в усіх галузях однакова.
Так, є високотехнологічні, науковомісткі та технологічно інтенсивні виробництва
289
Наука й економіка, 2008 р., № 3 (11)
(електронне, фармацевтичне), де технологія виступає рушійною силою, що визначає
стратегічне майбутнє підприємства. Разом з тим, для таких галузей як деревообробка,
цементна промисловість, технологія не є визначальною і їх можна назвати технологічно
неінтенсивними. Мабуть, більшість галузей знаходяться між двома цими крайніми
позиціями.
