Статистика
Онлайн всього: 16 Гостей: 16 Користувачів: 0
|
 |
Бібліотека - Економіка - Наука й економіка |
|
Пошук по сайту
Пошук по сайту |
Головна » Бібліотека - Економіка - Наука й економіка
Важливе місце у розвитку інноваційного підприємництва на селі повинно належати
молоді, як категорії населення, яка найбільш схильна до новацій і перетворень. Таким чином,
розповсюдження інноваційного підприємництва на селі створить додаткові робочі місця, і
внаслідок цього підвищиться рівень працевлаштування сільської молоді.
Список використаних джерел
1. Білозор Л.В. Методологічні підходи щодо формування інноваційної продукції в
аграрній сфері // Економіка АПК. - 2004. - № 9. - С. 88-92.
297
Наука й економіка, 2008 р., № 3 (11)
2. Гончарова Н.П. Инновационный тип развития как фактор сбалансированности
экономики //Стратегія економічного розвитку України: Наук. зб. Вип. 1(8)/ Голов. Ред. О.П.
Степанов. – К.: КНЕУ, 2002. – С. 125 - 132.
3. Зянько В.В. Стимули та передумови розвитку інноваційного підприємництва//
Научные труды ДонНТУ. Серия экономическая. – 2004.– Вып. 91. – С. 103 - 110.
4. Инновационный менеджмент: Справ.пособие / под. ред. П.Н.Завлина, А.К.Казанцева,
Л.Э.Миндели. – СПб.: Наука, 1997. – 560 с.
5. Йохна М.А., Стадник В.В. Економіка і організація інноваційної діяльності:
Навчальний посібник. – К.: Видавничий центр „Академія”, 2005. – 400 с.
6. Подоляк В. Державне регулювання молодіжного підприємництва в Україні//
Молодіжне підприємництво: чекати чи діяти К: „Молодіжна Альтернатива. –2003. – С. 9 - 15.
7. Соціальні проблеми працевлаштування молоді / О.М. Балакірєва, В.В. Онікієнко,
О.В. Валькована та ін. – К.: Державний ін-т проблем сім'ї та молоді, 2004. – 144 с.
8. Шумпетер И. Теория экономического развития. – М.: Прогресс, 1982. – 453 с.
УДК 338.43:633.791(477)
Н. О. КУРОВСЬКА
ФОРМУВАННЯ ІННОВАЦІЙНОГО РОЗВИТКУ ГАЛУЗІ ХМЕЛЯРСТВА
У статті обґрунтовано необхідність запровадження новітніх технологій у
хмелярство. Розглянуто процес формування інноваційного розвитку галузі в Україні.
Зосереджено увагу на необхідності пошуку шляхів урізноманітнених джерел
фінансування галузі.
Постановка проблеми. На сучасному етапі інтеграції України до світового
конкурентного середовища значна увага приділяється інноваційному розвитку аграрного
сектору економіки. Основним джерелом нововведень на цьому етапі є наукові розробки,
реалізація яких відображається у впровадженні високотехнологічних процесів у виробництво
та переробку хмелю. Процес інноваційного розвитку галузі передбачає оптимізацію
соціально-економічних, організаційних та технологічних процесів, які в своїй сукупності
мають забезпечити достатній рівень конкурентоспроможності галузі як на внутрішньому, так
і на світовому ринках.
Аналіз останніх досліджень. Системні дослідження тенденцій розвитку галузі
хмелярства, підвищення економічної ефективності, інтенсифікації виробництва хмелю та
виявлення перспектив подальшого розвитку галузі відображені у працях Г. Головач,
В. Зіновчука, І. Куровського, Л. Павловської, Т. Ратошнюк, К. Стеценко, О. Стойка,
В. Федорця, В. Циганка, М. Циганка та інших економістів-аграрників. Водночас питання
інноваційного розвитку галузі хмелярства потребує подальших наукових досліджень в
напрямку забезпечення умов підвищення конкурентоспроможності продукції хмелярства в
умовах ринкової адаптації.
Метою статті є гармонізація технологічних, соціально-економічних та організаційних
аспектів у єдиний безперервний процес створення інноваційної моделі розвитку галузі
хмелярства.
Об’єктом дослідження є процес створення інноваційного середовища у хмелярстві з
метою забезпечення виробництва високоякісної і конкурентоспроможної продукції.
Предметом дослідження є сукупність методологічних і практичних аспектів
інноваційного розвитку галузі хмелярства в умовах ринкової адаптації.
Методика досліджень. В процесі дослідження було застосовано комплекс методів, які
дозволили вирішити поставлені завдання. Зокрема, використовувалися наступні методи
298
Наука й економіка, 2008 р., № 3 (11)
досліджень: економіко-статистичний, монографічний, порівняння та аналогії.
Результати досліджень. У загальноприйнятому контексті під інноваціями розуміють
такі результати досліджень та розробок, які спроможні поліпшити технічні та економічні
характеристики існуючої продукції або стати основою нової [10, с. 61]. На нашу думку,
інновацію необхідно розглядати, як капіталізоване нововведення, яке створює умови для
розвитку високотехнологічного виробництва в умовах постійного наростання конкуренції. У
хмелярстві особливого значення набувають наукові розробки вчених, практична реалізація
яких забезпечує високий рівень організації технологічних процесів виробництва та
переробки хмелю.
Враховуючи наявний інноваційний потенціал галузі, вважаємо за необхідне
синхронізувати технологічні, соціально-економічні та організаційні аспекти з метою
розробки та впровадження у виробництво поступального інноваційного розвитку хмелярства
(рис. 1). Практична реалізація запропонованих етапів інноваційного розвитку галузі
дозволить забезпечити перехід до якісно нового рівня управління виробництвом, переробкою
та реалізацією хмелепродукції як на внутрішньому, так і на світовому ринках
сільськогосподарської продукції.
Хміль вимогливий до умов зовнішнього середовища, які суттєво впливають
на його ріст, розвиток та продуктивність. Важливим критерієм при закладанні хмільників є
вибір та обробка ґрунту перед садінням хмелю, який передбачає лущення, глибоке
розпушування та хімічну боротьбу з бур’янами за допомогою гербіцидів [7, с. 12]. Від того,
на скільки глибоко буде враховано біологічні, ґрунтово-кліматичні та технологічні
особливості вирощування хмелю, залежатиме ефективність впровадження інноваційних
розробок у виробництво.
Важливого значення на попередньому етапі запровадження у виробництво нововведень
є: по-перше: підготовка та перепідготовка кваліфікаційних спеціалістів-хмелярів, які
теоретично та на практиці володіють сучасною технологією виробництва і переробки хмелю;
по-друге: інвестування галузі за рахунок урізноманітнених джерел фінансування. Залучення
у галузь зовнішніх інвестицій відбувається за допомогою коштів вітчизняних пивоварних
заводів та грошових вкладень іноземних партнерів. Фінансування хмелярства пивоварними
підприємствами повинно включати пряме інвестування шляхом створення хмелярами і
пивоварами спільних підприємств або інших варіантів участі в пайовому капіталі
хмелярських господарств, що функціонують на корпоративних засадах. Це надасть
можливість виробникам пива гарантоване (за обсягом, термінами і якістю) надходження
хмелепродукції і зменшення трансакційних витрат на пошук і укладання контрактів з
іншими контрагентами ринку хмелю [3, с. 250-251].
За розрахунками Інституту сільського господарства Полісся УААН
окупність інвестицій в галузь хмелярства складатиме 3-4 роки після початку
плодоношення хмелю і досягнення запланованої врожайності 15 ц/га і більше. При цьому
реально отримати прибуток в розмірі 5-8 тис. грн. на 1 га плодоносних насаджень в
залежності від типу хмелю [8]. В результаті чого стане імовірним поступовий перехід
хмелярських господарств на самофінансування, що є важливим стратегічним напрямком
розвитку галузі хмелярства.
Державна фінансова підтримка галузі відбувається насамперед з надходжень суб'єктів
підприємницької діяльності не залежно від форми власності та підпорядкування, які
реалізують у оптово-роздрібній мережі алкогольні напої і пиво. Підприємці сплачують 1 % з
обороту на розвиток галузей, до яких належить хмелярство, згідно Постанови Кабінету
Міністрів “Про затвердження порядку справляння збору та використання коштів на розвиток
виноградарства, садівництва і хмелярства” (2005 р.) [9]. Необхідно відзначити, що вкладання
капіталу у хмелярство забезпечить піднесення галузі лише за умови сприятливого
інвестиційного клімату, який забезпечить гармонійне поєднання інвестицій з новітніми
розробками на кожному етапі виробничого процесу.
299
Наука й економіка, 2008 р., № 3 (11)
Рис. 1. Етапи інноваційного розвитку галузі хмелярства
300
Наука й економіка, 2008 р., № 3 (11)
Важливою стадією технологічного процесу є садіння хмелю, яке залежить від якості
новоствореного посадкового матеріалу та дотримання вимог виробництва, що у сукупності
повинно призвести до зниження трудомісткості технологічних процесів, підвищення
урожайності та зростання продуктивності праці. Утім, під новими і перспективними сортами
хмелю в Україні, які можуть скласти реальну конкуренцію зарубіжним аналогам,
знаходиться лише 40 % виробничих площ вітчизняних хмільників, решта товарних
хмільників закладено старим сортом Клон 18 та сортосумішами. На нашу думку, у вирішенні
цієї проблеми першочергового значення набуває впровадження у виробництво новітніх
вітчизняних сортів хмелю, які культивуються в Україні. Серед ароматичних сортів
найкращими представниками є Аромат Полісся, Гайдамацький, Заграва, Злато Полісся,
Клон 18, Слов'янка та серед гірких високосмолистих – Альта, Зміна, Кумир, Потіївський,
Регент, які за своїми специфічними властивостями та вмістом альфа-кислоти відповідають
світовим вимогам якості хмелю.
Особливого значення у підвищенні якості вітчизняної хмелепродукції набуває
адаптація вітчизняних стандартів та сертифікатів до міжнародних вимог. У світовій практиці
хміль реєструють за повною біохімічною характеристикою (вміст альфа-кислот, ароматичні
властивості та ін.), відокремлюючи його за селекційними сортами. Реалізація сировини
пивоварним заводам і торгівельним організаціям відбувається по окремих сортах, і в
багатьох країнах світу по попередніх контрактах. У Чехії і Польщі, наприклад, питома вага
таких контрактів навесні 2006 р. відповідно складала 85 і 70 %, що сприяло забезпеченню
попиту пивоварів у сировині відповідного ґатунку [11, с. 13]. Найбільшої зацікавленості
виробників пивоварної промисловості набуває висока якість та чистосортність
хмелепродукції, що спрощує систему підбору сортів для виробництва пива відповідних
марок.
Особливої уваги заслуговує використання якісного садивного матеріалу, вирощеного із
“ іn-vitro ” (на безвірусній основі), який необхідно розглядати як інноваційний продукт галузі
хмелярства. Практичне використання даних нововведень засвоєно хмелярами у
господарствах Олевського району у 2004 р. В них було закладено хмільники саджанцями
сортів Слов'янка і Заграва у кількості 50 тис. шт., вагою по 100-140 г, вирощеними в ПОСП “
Кишинське ”. В результаті виробники отримали по 12 ц/га шишок хмелю, а наступного року
– по 21 ц/га з середнім вмістом альфа-кислоти – 5,8 % [5, с. 313-314]. На підставі
проведеного аналізу діяльності хмелегосподарств Олевського району, які займаються
розведенням оздоровленого садивного матеріалу на безвірусній основі, зазначимо на
доцільності впровадження у виробництво хмелю нового покоління (“ іn-vitro ”).
Необхідно відзначити, що клонований хміль по-перше: має цінну і надзвичайно високу
енергію росту, завдяки якій рослини протистоять хворобам, заморозкам і добре переносять
засуху; по-друге: забезпечує зменшення виробничих затрат, що робить його виробництво
економічно доцільним. Але слушною є думка вчених про те, що запровадження клонів “ іnvitro
” в українське хмелярство повинно контролюватись з боку держави на законодавчому
рівні. Регулювання допустимих норм модифікації має відбуватись з урахуванням ступеня її
шкідливості для організму людини та наглядом за розповсюдженням модифікованих рослин
[12]. Підвищені вимоги до якості та безпеки хмелепродукції пояснюються тим, що основним
її споживачем є пивоварна промисловість, де хміль є незамінною і цінною сировиною у
виробництві пива.
При запровадженні новітніх технологій у виробництво хмелю необхідно зазначити, що
він є однією з найвимогливіших до поживних речовин культур. Тому великого значення
набуває сумлінне дотримання технологічного процесу виробництва хмелю, невід’ємною
частиною якого є внесення добрив та підживлення хмільників. Також у процесі догляду за
плодоносними хмільниками необхідним завданням є виконання комплексу заходів по
боротьбі зі шкідниками та хворобами рослини, які забезпечують приріст урожаю шишок та
набагато поліпшують його товарну якість. Ретельний догляд за продуктивними
насадженнями хмелю забезпечить високу якість хмелю та відповідний вміст специфічних
301
Наука й економіка, 2008 р., № 3 (11)
речовин, що є важливим фактором у формуванні цінової політики на продукцію галузі
хмелярства.
Визначну роль у технології виробництва нововведень набуває високий рівень
післязбиральної обробки, який сприяє гальмуванню або припиненню в ньому шкідливих
процесів. У запобіганні псування хмелю застосовують найпоширеніший спосіб
консервування – сульфітацію. У науковій літературі акцентується увага на позитивному
впливі сульфітації на збереження в складі шишок хмелю важливих речовин для пивоваріння
в придатному стані більше двох років [2]. Це пояснюється тим, що в обробленому сірчистим
ангідридом хмелю, навіть після декількох років зберігання, дубильних речовин та м’яких
смол налічується більше, а твердих смол менше, ніж в несульфітованому. Практика
хмелярства засвідчує, що у результаті сульфітації поліпшується колір, смакові і ароматичні
властивості пива, а також сам процес пивоваріння. Безумовно, технічні умови сульфітації
потребують удосконалення процесу післязбиральної обробки хмелю. Але завдяки своїй
доступності, ефективності та позитивному впливу на якісний склад шишок хмелю, цей метод
досить поширений в Україні та за її межами. Вважаємо, що застосування сульфітації не
призводить до накопичення в хмелеві сірчистого ангідриду в кількості, шкідливої для
здоров’я людини, а наявність його в солоді не впливає на вміст ангідриду в пиві. Дотримання
технологічних вимог збирання та післязбиральної обробки, на чолі з вмілим управлінням
виробничим процесом, забезпечать ефективність та високорентабельність виробництва
продукції хмелярства. Важливим аспектом поетапного інноваційного розвитку хмелярства є
застосування ефективних методів організації праці з метою підвищення конкурентоздатності
вітчизняної хмелепродукції. Організаційним підґрунтям поступального розвитку є створення
матеріально-технічної бази, виробничої, соціальної та ринкової інфраструктури галузі. В
процесі виробництва, переробки та реалізації хмелю необхідно приділити увагу відповідним
організаційним чинникам, які відповідають вимогам кожного етапу та економічним
інтересам виробників хмелю. З метою забезпечення належного рівня виробництва в умовах
жорсткої конкуренції, вважаємо необхідним застосовувати маркетингові інструменти у
виробництві та реалізації хмелепродукції. Основними функціями маркетингу є вивчення
кращих сортів і досвіду лідерів-виробників хмелю, виявлення конкурентних переваг та
розробка ефективної стратегії маркетингу з мінімізацією витрат.
|
|
|
