економічно активного населення до інформації про його поточний стан; незадовільний стан
медичного обслуговування населення і низька ефективність заходів щодо покращання
охорони здоров’я та праці. Внаслідок цього на сьогодні при середньому рівні безробіття,
майже 28 % промислових і 60% сільськогосподарських підприємств відчувають гостру
нестачу кваліфікованих робочих кадрів.
Формування на необхідному рівні якісних рис людини і працівника, які необхідні
суспільству, має забезпечуватися шляхом інвестицій в людський капітал. Для того, щоб
забезпечити значний приріст людського капіталу аграрного сектору, інвестиції у нього
мають бути збільшені в декілька разів. Це обумовлено надзвичайно важливим стратегічним
значенням таких інвестицій і тим, що вони мають значний позитивний зовнішній ефект для
соціального та інноваційного розвитку. В першу чергу, це стосується витрат підприємств та
домогосподарств, частка яких у загальних інвестиціях у людський капітал повинна суттєво
зрости.
На сучасному етапі економічним підґрунтям мотивації до збільшення цих інвестицій є:
- для держави – потреба у підвищенні конкурентоспроможності економіки України та
забезпеченні сталого економічного зростання в умовах глобалізації;
- для підприємств – потреба у підвищенні власної конкурентоспроможності та
економічної ефективності в умовах відкритої економіки;
- для домогосподарств – потреба у підвищенні їх конкурентоспроможності з метою
забезпечення зростання добробуту.
Механізм посилення зацікавленості всіх суб’єктів економічної діяльності у збільшенні
інвестицій у людський розвиток має ринкову та неринкову складову. Ринкова складова
базується на механізмі конкурентної боротьби, яка в сучасних умовах зумовлює суттєво
підвищувати якість людського чинника виробництва – головної продуктивної сили
економіки. Неринкова складова базується на розумінні керівними органами держави,
підприємств та населенням однієї із головних закономірностей цивілізованого процесу –
неухильного підвищення інтелектуального та культурного потенціалу людства та посилення
його ролі в економічних процесах. А саме нововведення є невід’ємною складовою
інноваційної моделі економіки. Основними складовими інвестування людського капіталу, на
нашу думку, є: інноваційний фонд; фонд освіти; фонд науки; фонд культури; фонд мотивації;
фонд майбутнього; фонд добробуту.
Основними макроекономічними чинниками необхідності збільшення інвестицій у
306
Наука й економіка, 2008 р., № 3 (11)
людський потенціал і людський капітал за рахунок держави, підприємств і населення є:
- потреби інноваційного розвитку економіки;
- посилення конкурентної боротьби в усіх сферах економічної діяльності;
- прагнення України до Вступу у СОТ та до Європейського союзу.
Лібералізація міждержавної торгівлі із вступом до СОТ передбачає значні втрати для
агарного сектору економіки, падіння виробництва якого складатиме не менш 8 – 10 млрд.
грн., без урахування втрати основних фондів та робочих місць, що значно загострить досить
складну демографічну ситуацію в сільський місцевості. За відсутності вагомої державної
підтримки аграрного сектору втрати можуть стати неконтрольованими, що призведе до
втрати стійкості та його повного занепаду. Надзвичайно важливо в досить короткий термін
забезпечити його прискорений перехід до інноваційної моделі розвитку, щоб забезпечити
ефективну модернізацію підприємств аграрного комплексу на умовах вигідних для держави і
суспільства.
Проблемі інноваційно-інвестиційного розвитку нашої держави останнім часом
приділяється окрема увага. Російський дослідник В.Іванов у власному підході до
структурування національної інноваційної системи розвитку виокремлює такі підсистеми: