управління цими витратами на підприємствах вітчизняного агробізнесу.
У процесі дослідження використано загальні та спеціальні методи наукового
дослідження: індукції і дедукції, узагальнення, системного підходу до вивчення процесів та
явищ та ін. Для теоретичного обґрунтування складу трансакційних витрат агробізнесу в
умовах інституціональної неврівноваженості та невизначеності використано абстрактно-
логічний метод [9]. Застосування соціометричних методів дозволили виявити рівень
трансакційних витрат сільськогосподарських підприємств та зясувати стан управління цими
281
Наука й економіка, 2008 р., № 3 (11)
витратами [11 ].
Об‘єктом дослідження є процес управління трансакційними витратами в
сільськогосподарських підприємствах Житомирської області.
Результати дослідження. Засновник цього поняття Р. Коуз називає трансакційними
витрати на взаємодію покупців і продавців та утворення ринку [15, с. 75]. Вітчизняний
науковець В. Захарченко, до кола наукових інтересів якого входить дослідження
вертикальної інтеграції в системі промислового виробництва, лаконічно трактує трансакційні
витрати, як витрати взаємодії суб’єктів господарювання [3, с. 62]. Американські
інституціоналісти Е. Фуруботн та Р. Ріхтер розуміють під трансакційними витратами
сукупність витрат, що пов’язані зі створенням або зміною інститутів та організацій [6, с. 24].
Інституціоналіст К. Рао, окрім витрат на здійснення трансакцій, ще відокремлює витрати
адміністративні та витрати в політичній сфері. [17, c. 19].
Зазначені дефініції не вичерпують всієї багатогранності трансакційних витрат. Вони
розкривають суть цього поняття в залежності від наукового інтересу автора. Проте можна
зробити висновок, що сферою виникнення та існування цих витрат є взаємовідносини між
різними інститутами суспільства (фізичні особи, юридичні особи, держава, як економічний,
політичний і суспільний інститут) як на макро- так і на мікрорівнях. В процесі дослідження
визначені основні трансакційні витрати суб’єктів агробізнесу, які формуються в результаті
взаємодії з елементами макро- і мікросередовища з розподілом їх на витрати та втрати [1].
Схематично трансакційні витрат суб’єктів агробізнесу наведено на рис. 1.
Існування зазначених на рис. 1 витрат не викликає сумніву з логічної точки зору, проте
у процесі дослідження достовірними вважаються лише ті твердження, щодо істинності яких
наведено аргументовані докази [5, с. 160]. Тому доцільним, на наш погляд, було провести
анкетне опитування керівників сільськогосподарських підприємств Житомирської області з
метою визначення які трансакційні витрати мають місце в господарській діяльності.
Репрезентативність визначалась шляхом поєднання двох методик: розвідувальної та
відсоткової [11; 13; 14]. Для першого випадку повинна бути кількість респондентів не менше
50, а для іншого – відповідне співвідношення опитаних експертів за двома-трьома ознаками,
тобто повинна зберігатись відповідна тенденція як в досліджуваному регіоні, так і в
досліджуваній групі експертів. Експертне оцінювання проводилось за такими ознаками, як
пропорційне представлення підприємств за організаційно-правовою формою
господарювання і за рівнем господарської діяльності. Респонденти визначали, яких із
запропонованих витрат зазнає їх підприємство. Для обстеження обрано 51
сільськогосподарське підприємство Житомирської області.
Проведене дослідження підтвердило досить високий рівень трансакційних витрат у
сільському господарстві. Керівники аграрних підприємств зазнають переважну більшість
витрат. На рис. 2 представлено питому вагу відповідей респондентів відповідно до елементів
макросередовища та етапів формування трансакційних витрат в процесі господарської
діяльності. За 100 % прийнято всі запропоновані в опитуванні види витрат по кожній із груп.
Дані рис. 2 ілюструють, що керівники аграрних підприємств визнають переважну
більшість трансакційних витрат. Питома вага відповідей респондентів по групі економічне
середовище 88,2% означає, що із усіх можливих відповідей (витрат) в цій групі визнано 88,2
%. Найбільш вразливі сільськогосподарські підприємства до витрат культурного середовища
та втрат в результаті проведення трансакції. Такі цифри є результатом низького рівня ділової
культури і правового захисту аграріїв, що «грають за правилами» заготівельних та
переробних організацій, які більше адаптовані до прогалин вітчизняного інституційного
середовища.
Отже, аграрії визнають наявність трансакційних витрат в своїй господарський
діяльності, що потребує застосування механізму управління з метою їх оптимізації. Тому,
вищезазначене дослідження включало також питання стосовно доцільності системного збору
інформації про групи трансакційних витрат з метою управління ними. Розподіл відповідей
респондентів зазначено в табл. 1.
282
Наука й економіка, 2008 р., № 3 (11)
Т Р А Н С А К Ц І Й Н І В И Т Р А Т И
МАКРОСЕРЕДОВИЩЕ МІКРОСЕРЕДОВИЩЕ
ЕКОНОМІЧНЕ
втрати від інфляції
втрати через дебіторську
заборгованість
ЕТАП ПОШУКУ
ЗАЦІКАВЛЕНИХ ОСІБ
втрати через відстрочку в оплаті за
продукцію
втрати через непрозоре конкурентне
середовище
витрати дослідження ринку і
оцінки ринкового середовища
втрати, що викликані зниженням рівня
купівельної спроможності населення
витрати у вигляді штрафів і пені через
недосконале податкове законодавство
інформаційні витрати, які
пов’язані з пошуком партнера
втрати через брак працівників
необхідної кваліфікації
витрати на оцінку репутації
партнера
витрати пошуку працівників
необхідної кваліфікації
ПОЛІТИКО-ПРАВОВОГО
ЕТАП ВЗАЄМОДІЇ
ЗАЦІКАВЛЕНИХ ОСІБ
втрати, що виникають внаслідок
відсутності дієвої політики захисту
вітчизняних аграріїв
- витрати на стандартизацію і
сертифікацію продукції
втрати, що виникають внаслідок
законодавчих колізій та можливості
різноаспектного тлумачення
законодавчих актів
- витрати проведення переговорів
та укладання договору
витрати через неврегульовані відносини
власності і оренди
ІНФОРМАЦІЙНОГО
- консультаційні і аудиторські
витрати
витрати викликані відсутністю
розвиненого інформаційного простору
- витрати юридичного
оформлення договору
втрати через використання неякісної або
невчасної інформації
втрати в результаті недоступності
консалтингових та дорадчих послуг
РЕЗУЛЬТАТ ПРОВЕДЕННЯ
ТРАНСАКЦІЇ
ПРИРОДНО-ЕКОЛОГІЧНОГО
витрати на контрольні заміри та
отримання резолюцій органів санітарно-
епідеміологічного і екологічного
нагляду
втрати через нижчий попит на
екологічно неякісну продукцію
втрати внаслідок
непередбачених дій конкурентів,
які проявляються у вигляді
нереалізованої і зіпсованої
продукції, або реалізованої за
нижчими цінами
витрати у вигляді штрафів і пені за
невиконання вимог органів санітарно-
епідеміологічного і екологічного
нагляду
втрати через невиконання
неоформлених домовленостей
КУЛЬТУРНЕ
- втрати внаслідок низького рівня довіри і
ділової етики
втрати через невиконання умов
контракту
Рис. 1. Трансакційні витрати суб’єктів вітчизняного агробізнесу
Джерело: власні дослідження.
283
Наука й економіка, 2008 р., № 3 (11)
Рис. 2. Питома вага відповідей респондентів,
що визнали наявність трансакційних витрат
Джерело: власні дослідження.
Відповідно даних табл. 1 експерти визнають необхідність управляти
трансакційними витратами, однак здебільшого налагоджений механізм управління
витратами відсутній, що потребує наукових розробок в цьому напрямі. Відправним пунктом
наукового пошуку в зазначеному напрямі є з’ясування суті і змісту понять “механізм”,
“управління”, “механізм управління”, “система” та “система управління”. Отже, “механізм” –
це пристрій, що передає або перетворює рух, внутрішня будова, система чого-небудь, устрій,
сукупність станів і процесів, з яких складається певне фізичне хімічне чи інше явище
[6, с. 619]. В свою чергу “…механізм управління” – це система складових елементів, що
регулюють управлінські відносини [2, с. 224]. Зміст поняття управління з позиції агробізнесу
полягає у тому, що це робота керівників, спеціалістів і уповноважених органів суб’єктів
аграрної сфери економіки, що передбачає раціональне використання ресурсів відповідно до
їх місії і цілей [4, с. 101].
Отже, механізм – це певна система, а система – це об’єднання окремих
самостійних частин (елементів), кожна з яких обов’язково володіє властивостями, що
забезпечують досягнення мети системи. Система управління тісно взаємодіють дві
підсистеми – керуюча і керована. Суб’єкт і об’єкт управління взаємодіють за допомогою
каналів зв’язку по яких проходять потоки інформації [7; 8]. До того ж, система управління
представляє собою комплекс дій, що вимагається для забезпечення погодженої спільної
діяльності фахівців і їхніх груп, а також сукупність ланок, які здійснюють управляння, та
зв’язки між ними [12]. А система управління витратами – це комплекс дій, котрий
складається з вимірювання аналізу і контролю витрат, а також сукупність заходів щодо
їхнього зниження [10].
Таким чином, механізм управління трансакційними витратами – це алгоритмічна
сукупність елементів, які взаємопов’язані комунікативними потоками та злагоджені як
система. Механізм управління трансакційними витратами, як сукупність взаємопов’язаних
систем і підсистем наведено на рис. 3.
284
Наука й економіка, 2008 р., № 3 (11)
Таблиця 1
Питома вага відповідей респондентів
щодо доцільності управління
трансакційними витратами, %
№ Питома вага ТВ, %
п/
п
Питання анкети
Макро-
економічного
походження
Мікро-
економічного
походження
Чи вважаєте Ви, що необхідно систематично
збирати інформацію про зазначені витрати на
підприємстві та здійснювати управління ними ?
ТАК
96,1 100
НІ 3,9 0
Разом 100 100
Якщо ТАК, чи здійснюється на Вашому
підприємстві управління зазначеними
витратами ?
ТАК
1,9 7,8
НІ 66,7 47,1
ЧАСТКОВО 31,4 45,1
Разом 100 100
Джерело: власні дослідження.
Суб’єкт управління в особі керівника відповідного рівня здійснює процес
управління шляхом реалізації управлінських функцій з метою цілеспрямованого
впливу на об’єкт управління (трансакційні витрати) застосовуючи систему методів.
В свою чергу, методи управління розгалужуються на підсистему різновекторних
важелів, прийомів, інструментів і заходів. Крім цього, зазначений механізм складається з
елементів управління, що визначають алгоритмічну доцільність всього процесу, який
злагоджено працюватиме на основі інформаційного забезпечення та комунікації кожної
ланки.
Висновки. Трансакційні витрати є невід’ємним атрибутом господарювання
вітчизняних аграріїв. Особливого гостро постають питання пов’язані з необхідністю
здійснювати системне управління цими витратами, яке насьогодні відсутнє. На основі
гармонізованого механізму управління необхідно розробляти інструменти, прийоми, важелі і
заходи цілеспрямованого впливу на транс акційні витрати, що дозволить суттєво
оптимізувати їх структуру.
285
Наука й економіка, 2008 р., № 3 (11)
