Статистика
Онлайн всього: 5 Гостей: 5 Користувачів: 0
|
 |
Бібліотека - Менеджмент - Страховий та інвестиційний менеджмент |
|
Пошук по сайту
Пошук по сайту |
Головна » Бібліотека - Менеджмент - Страховий та інвестиційний менеджмент
Повідомлення про припинення діяльності товариств, що злива-
ються чи приєднуються, надходить в органи, що реєструють, з додат-
ком договору і копії свідоцтва про державну реєстрацію товариств.
Товариства, що припинили свою діяльність, виключаються органа-
ми, що реєструють, з державного реєстру з дня реєстрації новоство-
реного АТ.
Створення на основі одного товариства нових самостійних това-
риств здійснюється шляхом поділу балансу і капіталу. Реорганізоване
товариство ліквідується, а його права й обов’язки переходять до но-
востворених товариств. При виділенні з існуючого АТ підрозділів і
утворенні нового товариства зі своїм балансом і капіталом колишнє
товариство продовжує свою діяльність з відповідними змінами в ак-
тивах і пасивах.
Загальні збори акціонерів, що ухвалили рішення про поділ чи ви-
ділення товариств, визначають порядок обміну старих акцій й інших
цінних паперів на нові, визначають також співвідношення категорій
і номінальних вартостей. При цьому права акціонерів на володіння
акціями однієї категорії повинні бути однаковими. Не допускається
242
применшенням обмеження прав акціонерів товариства, що реорга-
нізується при обміні старих акцій на нові.
Якщо поділ чи виокремлення товариств відбувається на підставі
рішення антимонопольного органу, будь-який акціонер товариства,
що реорганізується, зобов’язаний обміняти всі приналежні йому акції
на акції одного із новостворюваних товариств.
При поділі товариства усі права й обов’язки переходять до ново-
створюваних товариств. При цьому можуть переходити не тільки
майнові, але й немайнові права (права на фірмове найменування, на
користування товарним знаком тощо).
При відокремлені новоствореному товариству передаються не всі,
а частина прав і обов’язків товариства, що реорганізується і продов-
жує функціонувати як юридична особа.
Новостворювані шляхом поділу чи видокремлення товариства
підлягають державній реєстрації.
Перетворення АТ відбувається шляхом зміни організаційно-пра-
вової форми. Акціонерне товариство може бути перетворене в това-
риство з обмеженою відповідальністю чи виробничий кооператив.
Таке перетворення здійснюється за рішенням загальних зборів акці-
онерів і жодним чином не впливає на розмір часток статутного капі-
талу, що належать кожному акціонеру. Права окремих акціонерів
реформованого товариства, зафіксовані в установчих документах, не
можуть бути применшені чи обмежені без їхньої згоди.
На загальних зборах акціонерів реформованого товариства роз-
в’язуються питання про умови і порядок здійснення перетворення,
тому що акції старого товариства підлягають обміну на внески учас-
ників товариства з обмеженою відповідальністю чи на паї членів ви-
робничого кооперативу. Перетворене товариство проходить держав-
ну реєстрацію.
АТ може бути ліквідоване у таких випадках: добровільно відпо-
відно до порядку, установленого Цивільним кодексом України, з ура-
хуванням вимог Закону про АТ і статутом товариства; за рішенням
суду при неспроможності товариства, за умов порушення законодав-
ства України чи за інших, обумовлених Цивільним кодексом, підстав.
При ліквідації товариства за рішенням суду в результаті визнання АТ
неспроможним (банкрутом) чи через порушення законодавства, по-
рядок ліквідації встановлюється законом.
Про ліквідацію товариства в добровільному порядку рішення
приймається загальними зборами акціонерів (3/4 голосів власників
243
голосуючих акцій), що обирає ліквідаційну комісію. До останнього
переходять усі повноваження на період ліквідації. Ліквідаційна комі-
сія робить оцінку активів товариства, виявляє кредиторів і дебіторів,
здійснює розрахунки з ними й акціонерами, складає ліквідаційний
баланс і представляє його на затвердження загальним зборам акціо-
нерів за узгодженням з органом, що зареєстрував у свій час АТ.
Характерний порядок розрахунків із кредиторами. Мінімальний
термін для пред’явлення вимоги кредиторами — не менше двох
місяців із дня публікації повідомлення про ліквідацію товариства.
Розрахунки з кредиторами здійснюються в черговості, встановленій
Цивільним кодексом і Законом про АТ. По-перше, провадяться вип-
лати особам, перед якими ліквідоване товариство відповідальне за
заподіяння шкоди життю чи здоров’ю. По-друге, виплачуються ви-
нагороди за авторськими договорами, а також вихідна допомога,
оплачується праця тих, хто працює за трудовими угодами. По-третє,
погашаються вимоги кредиторів за зобов’язаннями, забезпеченими
заставою майна ліквідованого товариства. По-четверте, погашаєть-
ся заборгованість бюджету і позабюджетним фондам. По-п’яте, про-
водяться розрахунки з іншими кредиторами після закінчення місяця
з дня затвердження проміжного ліквідаційного балансу. При недо-
статності коштів для розрахунків із кредиторами ліквідаційна комі-
сія реалізує майно АТ (основні засоби, товарно-матеріальні цінності
тощо).
Кошти, що залишилися у товаристві після розрахунків із креди-
торами, розподіляються ліквідаційною комісією між акціонерами в
черговості, встановленій Законом про АТ. Проводяться виплати за
акціями, що повинні бути викуплені товариством у своїх акціо-
нерів — власників голосуючих акцій за обставин, передбачених за-
коном. Виплачуються нараховані, але не видані дивіденди за при-
вілейованими акціями, а також ліквідаційна вартість (визначена ста-
тутом) за привілейованими акціями. Майно ліквідованого товариства
розподіляється між акціонерами — власниками звичайних акцій і всіх
типів привілейованих акцій.
При дотриманні такої черговості розподіл майна провадиться
після повного відшкодування виплат по попередній черзі.
Що стосується виплати ліквідаційної вартості різних типів при-
вілейованих акцій, то тут також дотримується черговість і залежність
від типів привілейованих акцій. Якщо у ліквідованого АТ недостат-
ньо майна для виплати нарахованих дивідендів і ліквідаційної вар-
244
тості всім акціонерам — власникам привілейованих акцій одного
типу, то майно розподіляється між ними пропорційно кількості при-
належних їм акцій цього типу.
Повідомлення про ліквідацію АТ направляється в орган, що реє-
струє, після затвердження загальними зборами акціонерів ліквіда-
ційного балансу. Ліквідація вважається завершеною, а акціонерне то-
вариство ліквідованим з моменту внесення органом державної реє-
страції відповідного запису в єдиний державний реєстр юридичних
осіб.
Контрольні питання
1. Роль фінансів АТ. Особливість управління фінансами залежно від
видів АТ.
2. Визначте різницю у фінансових відносинах АТ відкритого і зак-
ритого типу, дочірніх і залежних товариств.
3. Що входить до статутного капіталу АТ?
4. Дайте визначення чистих активів АТ.
5. Визначення прибуток АТ. Порядок розподілу чистого прибутку.
6. Визначте показники фінансового стану АТ. Які фонди створю-
ються в АТ?
7. Назвіть види акцій, емітованих АТ, їх особливості. Поясніть види
вартості акцій. Як визначаються дивіденди за акціями?
8. Що таке облігаційна позика і які види облігацій? Наведіть при-
клад визначення річного доходу за облігацією.
9. Які цінні папери, крім акцій і облігацій, вправі розміщати АТ?
10. Визначте призначення і зміст реєстру акціонерів АТ. Який поря-
док внесення записів до реєстру акціонерів і хто є номінальним
власником акцій?
11. Назвіть форми реорганізації АТ і покажіть участь фінансів у цьо-
му процесі. Вкажіть причини ліквідації АТ і порядок розрахунків
із кредиторами. Визначте порядок розподілу фондів АТ після роз-
рахунків із кредиторами.
Список використаної та рекомендованої літератури
1. Балабанов И. Т. Основы финансового менеджмента. — М.: Финан-
сы и статистика, 1994.
245
2. Каратуев А. Г. Ценные бумаги, виды и разновидности: Учеб. по-
собие. — М.: Российская деловая литература, 1997.
3. Справочник финансиста предприятия. — М.: ИНФРА-М, 1996.
4. Финансы предприятий: Учеб. пособие / Под ред. Е. И. Бороди-
ной. — М.: Банки и биржи. ЮНИТИ, 1995.
5. Финансы: Учеб. пособие / Под ред. A. M. Ковалевой — М.: Фи-
нансы и статистика, 1996.
246
Розділ 11
ІНВЕСТИЦІЙНА ДІЯЛЬНІСТЬ
ПІДПРИЄМСТВА
11.1. ІНВЕСТИЦІЙНА ДІЯЛЬНІСТЬ ПІДПРИЄМСТВА
ЗА ДАНИМИ ФІНАНСОВОЇ ЗВІТНОСТІ
В умовах перебудови промисловості України всі підприємства
мають cтосунок до інвестиційної діяльності.
Закон України “Про інвестиційну діяльність” вважає інвестиці-
ями усі види майнових та інтелектуальних цінностей, що вкладають-
ся в об’єкти підприємницької та інших видів діяльності, в резуль-
таті чого створюється прибуток (дохід) або досягається соціальний
ефект.
Отже, під інвестиціями розуміють діяльність із вкладання грошо-
вих коштів на відносно тривалий час у виробничі проекти, цінні па-
пери, нерухомість, статутні фонди інших підприємств, колекції, до-
рогоцінні метали та інші об’єкти, ринкова вартість яких постійно
зростає і дає власнику дохід у вигляді відсотків, дивідентів, при-
бутків від перепродажу тощо. У загальному розумінні інвестиція-
ми називають дострокове вкладання коштів (на період понад 1 рік).
У процесі аналізу необхідно врахувати такі особливості інвести-
ційної діяльності:
• обмеженість фінансових ресурсів;
• можливість вибору альтернативних проектів;
• значний вплив фактора ризику.
Як зазначалося за об’єктом вкладень інвестиції поділяються на
фінансові та реальні.
У процесі і розвитку та становлення фондового ринку менедже-
ри вітчизняних підприємств все більше уваги приділяють саме
фінансовій формі інвестування, у результаті чого формується пор-
тфель цінних паперів, тобто сукупність усіх придбаних підпри-
ємством цінних паперів, паїв та вкладень в інші компанії, які здійс-
247
нено за рахунок коштів, що перебувають у розпорядженні підпри-
ємства, з метою отримання зиску у вигляді відсотків, дивідендів,
прибутків від перепродажу та інших прямих і непрямих доходів.
Перелік цінних паперів, що перебувають в обігу на конкретному
ринку, регламентується чинним законодавством кожної країни, в
Україні — це Закон України “Про цінні папери та фондову біржу”.
Значна кількість цінних паперів в обігу, різноманітність їх ха-
рактеристик, зокрема таких як дохідність і ризик, правила емісії, обі-
гу й оподаткування, багатофункціональність портфеля цінних па-
перів, — значно ускладнюють процес його формування та управ-
ління ним.
Для зовнішніх щодо підприємства суб’єктів завдання аналізу по-
лягає в оцінці інвестиційної привабливості цього підприємства. У
такому разі об’єктом аналізу є насамперед реальні інвестиції, що дає
можливість зробити прогнози щодо майбутньої діяльності підпри-
ємства. У процесі аналізу підприємства як об’єкта інвестування по-
тенційних акціонерів (інвесторів) поряд з прибутковістю та рента-
бельністю цікавлять і такі показники, як обсяги та ефективність ка-
пітальних вкладень, здійснюваних на підприємстві. Аналіз динаміки
реальних інвестицій з урахуванням темпів інфляції дає змогу зро-
бити висновки щодо інвестиційної активності підприємства. Аналіз
структури інвестицій уможливлює оцінювання перспективності на-
прямів їх вкладення. Об’єктами такого аналізу можуть бути:
– виробнича (галузева) структура капітальних вкладень підпри-
ємства, яка характеризує перспективи його майбутньої галузевої ди-
версифікації;
– технологічна структура капітальних вкладень — співвід-
ношення витрат на будівельно-монтажні роботи (пасивна частина
капітальних вкладень) і на придбання обладнання, машин, інстру-
ментів (активна частина);
– відтворювальна структура капітальних вкладень: співвід-
ношення між вкладеннями в нове будівництво, у розширення діючих
потужностей, у технічне переозброєння та реконструкцію.
Аналіз цих аспектів діяльності підприємства уможливлює оціню-
вання перспектив його розвитку та стабільності.
Для внутрішніх суб’єктів аналізу найважливішим завданням є об-
ґрунтування та вибір найефективнішого напряму інвестування
коштів. На початковому етапі аналізується доцільність вкладення
коштів у реальні та фінансові інвестиції. Залежно від результатів
248
аналізу вибирають один із напрямів проведення інвестиційних опе-
рацій або визначають оптимальне їх поєднання. Методика аналізу
дохідності та ризику інвестиційних операцій залежить від специфіки
об’єктів дослідження, тобто від того, чи це виробничі проекти, чи
фінансові інструменти. Як правило, кожне завдання можна розв’я-
зати кількома методами. Тому у процесі аналізу постає завдання
вибору оптимального проекту з-поміж кількох можливих варіантів
капітальних вкладень або вибору таких цінних паперів, які б най-
точніше відповідали потребам підприємства.
Після того, як вибір зроблено і реалізація інвестиційного проекту
(капітальні вкладення) почалася, або були придбані певні цінні па-
пери, завдання аналізу полягає у виявленні можливих відхилень від
запланованого сценарію та в обґрунтуванні коригуючих управлінсь-
ких рішень. На цьому етапі аналіз характеризується як оператив-
ний.
Після завершення інвестиційної операції необхідно проаналі-
зувати її фактичну ефективність та виявити причини відхилень від
запланованої або очікуваної ефективності. Результати такого ана-
лізу допоможуть підприємству в майбутньому адекватно оцінювати
свої можливості та приймати обґрунтовані управлінські рішення.
Отже, у процесі аналізу інвестиційної діяльності підприємства зас-
тосовуються всі види аналізу: попередній, оперативний, ретроспек-
тивний.
У процесі аналізу інвестиційної діяльності підприємства ін-
формаційними джерелами є форма 1 “Баланс” та форма 3 “Звіт про
рух грошових коштів”. Результати інвестиційної діяльності підприє-
мства визначаються на основі аналізу змін у статтях першого роз-
ділу балансу “Необоротні активи”, у статті “Поточні фінансові інве-
стиції” другого розділу балансу чи в окремих статтях форми 2 “Звіт
про фінансові результати” (“Дохід від участі у капіталі”, “Інші
фінансові доходи”, “Втрати від участі в капіталі”, “Інші витрати”).
Рух коштів у результаті здійснення інвестиційної діяльності відоб-
ражається на відповідних статтях другого розділу форми 3 “Звіт про
рух грошових коштів”. Приклад аналізу структурних змін у інвес-
тиційній діяльності підприємства упродовж звітного періоду пода-
но у таблиці 11.1.
Результати аналізу показують, що інвестиційна діяльність на під-
приємстві упродовж періоду, що аналізується, значно активізува-
лася. Так, обсяг інвестиційних вкладень збільшився на 2930 тис. грн,
249
тобто у 2,3 раза, або на 134 % проти початку періоду. Порівняння
обсягів та структури вкладень в різні форми інвестування свідчить,
що пріоритетним напрямом для підприємства залишаються реальні
інвестиції. Обсяги капітальних вкладень упродовж періоду, що ана-
лізується, зросли на 2980 тис. грн, в основному за рахунок придбан-
ня основних засобів (2070 тис. грн).
Таблиця 11.1
Аналіз обсягів та структури інвестиційних вкладень підприємства
Реальні інвестиції: 2000 91,7 4980 97,5 2980 5,8
у тому числі:
основні засоби 500 22,9 2570 50,3 2070 27,4
незавершене
будівництво 1200 55,0 2100 41,1 900 –13,9
нематеріальні
активи 300 13,8 310 6,1 10 –7,7
Фінансові
інвестиції 180 8,3 130 2,5 –50 –5,8
у тому числі:
довгострокові 110 5,1 100 1,9 –10 –3,2
поточні 50 2,3 20 0,4 –30 –1,9
інші 20 0,9 10 0,2 –10 –0,7
Разом 2180 100,0 5110 100 2930 х
Показник
На початок періоду
звітного
На кінець періоду
звітного
Відхилення
Сума,
тис.грн.
Струк-
тура, %
Сума,
тис.грн.
Струк-
тура, %
Сума,
тис.грн.
Струк-
тура, %
Реальні інвестиції мають найбільшу питому вагу у структурі інве-
стиційних вкладень підприємства — 91,7 % на початок періоду, при-
чому упродовж звітного періоду цей показник зріс на 5,8 %. Така
динаміка оцінюється позитивно, адже підприємництво у сфері ви-
робництва пов’язується передусім з виробничою діяльністю. Тому
реальні інвестиції, а конкретніше — капітальні вкладення, мають
розглядатися керівництвом кожного підприємства як пріоритетний
напрям інвестування. Саме така ситуація спостерігається на
підприємстві. Фінансові інвестиції підприємства становлять незнач-
ну частку у структурі вкладень, а саме 8,3 % на початку періоду з
подальшим зменшенням до 2,5 %.
250
Наступним етапом є аналіз руху грошових потоків від інвес-
тиційної діяльності підприємства упродовж звітного періоду. Ін-
формаційною базою аналізу є другий розділ “Рух коштів у ре-
зультаті інвестиційної діяльності” форми 3, де відображуються як
надходження, так і видатки за певним видом діяльності, які мали
місце упродовж звітного та попереднього періодів. Аналіз проведе-
но за допомогою таблиці 11.2, де окремо згруповано надходження
та видатки, пов’язані з інвестиційною діяльністю.
Таблиця 11.2
Аналіз грошових потоків від інвестиційної діяльності, тис. грн.
№
Показник
За звітний За поперед-
п/п період ній період Зміна
1 Реалізація фінансових інвестицій 100 95 5
2 Реалізація необоротних активів 110 80 30
3 Отримані відсотки 6 6 —
4 Отримані дивіденди 3 3 —
5 Інші надходження 35 40 –5
Разом надходжень 254 224 30
6 Придбання фінансових інвестицій –50 –45 5
7 Придбання необоротних активів –730 –600 130
8 Рух коштів від надзвичайних подій
(видатки) –3 –10 –7
Разом видатків –783 –655 128
9 Чистий рух коштів від інвестиційної
діяльності –529 –431 98
Як показують дані таблиці 11.2, упродовж звітного періоду над-
ходження від інвестиційної діяльності збільшилися на 30 тис. грн, в
основному за рахунок реалізації необоротних активів, тобто про-
дажу основних засобів та нематеріальних активів. Для з’ясування
того, наскільки доцільними були такі операції, необхідно провести
докладніший аналіз за даними аналітичного обліку. Упродовж і
звітного, і попереднього періодів досить значними були надходжен-
ня від реалізації фінансових інвестицій (акцій, боргових зобов’язань,
часток у капіталі інших підприємств), тому у процесі аналізу необ-
хідно з’ясувати причини продажу цих фінансових інструментів.
Як свідчать дані таблиці, сума одержуваних підприємством від-
сотків та дивідендів за фінансовими інвестиціями була незначною
251
(9 тис. грн) і у звітному періоді проти попереднього не змінилася.
Імовірно, що це стало однією з причин реалізації (продажу) фінан-
сових інвестицій.
Витрати на інвестиційну діяльність підприємства збільшились у
звітному періоді на 128 тис. грн і були пов’язані в основному з прид-
банням необоротних активів. Упродовж звітного періоду підприєм-
ство витратило на придбання необоротних активів 730 тис. грн, що
на 130 тис. грн більше, ніж у попередньому періоді. Значно менші суми
спрямовуються підприємством на придбання фінансових інвестицій
(50 і 45 тис. грн відповідно). Це свідчить, що підприємство надає пе-
ревагу реальним інвестиціям.
11.2. ПОРІВНЯЛЬНИЙ АНАЛІЗ АЛЬТЕРАТИВНИХ
ІНВЕСТИЦІЙНИХ ПРОЕКТІВ
Основне в інвестиційній діяльності — це швидкість повернення
інвестору вкладених коштів через грошові потоки, що їх генерує це
вкладення. За фінансування виробничих проектів грошові потоки —
це доходи, які надходять інвестору упродовж періоду експлуатації
проекту у формі чистих прибутків від реалізації продукції, аморти-
заційних відрахувань.
Метод визначення чистої теперішньої вартості. Чиста теперішня
вартість проекту (NPV) — це різниця між величиною грошових по-
токів, що надходять у процесі експлуатації проекту, дисконтованих
за прийнятною ставкою дохідності (г), та сумою інвестиції (IS):
1
,
= (1 )
= − Σ
m
i
i
i
NPV CF IS
+r
де m — кількість періодів експлуатації проекту; CFi, — грошовий
потік в i-му періоді.
|
|
|
