2) Прийомка від підрядчика інвестором (замовником): *виконання робіт, конструкт ел-тів, об’єктів, що здаються під ключ; *прийомка робіт, які приховуються наступними роботами; *проміжна прийомка по якості окр видів робіт (підтвер-я технолог готовності); *прийомка робіт комісією повністю закінчених монтажних установок, машин для комплексного опробування; *прийомка робіт комісіями в експлуатацію закінчених буд-вом окремо стоячих будівельі споруд; * перевірка роботи комісією відповідності проектам об’єктів і змонтованого обладнання, результатів випробування.
Повинні прийматися роб комісіями, що назначються інвестором (за 1 місяць до Держ комісії), у складі: *представника інвестора; * редставника генпідрядчика; *субпідрядчика; *ген проект-ка; * органів держ санітарного і пожежного нагляду; *технічної інспекції. Інвестору надається техн документація: *журнали в-ва СМР; *журнали авторського надзору; *акти, які пдтвер окр прихов СМР; *акти випроб-я і прийомки встановленого технол обладнання; *сертифікати, технічні паспорти. Ця документація після затвердження роботи роб комісією (назнач-ся не пізніше 5 днів письм попередження генпідрядчика про готовність об’єкта) надається інвестором Держ. приймальній комісії. Дата введ-я об’єкта в експлуатацію вважається дата підписання акту робочої кмісії. Контроль за виправленням дефектів інвестор виконує протягом гарантійних термінів: *по заг-буд. роботам – протягом 1 року з дня передачі об’єкта в експлуатацію; *по змонтованому обл-ю – протягом 6 місяців; *по житл будинкам – протягом 2х років. Всі недоробки і дефекти усуваються генпідрядчиком за його рахунок у межах цих гарантійн строків.
3) Прийомка від інвестора (замовника) Держ. приймальнною комісією закінченого буд-ва пускового комплексу черги, об’єкта. До складу комісії входять представники інвестора, генпроект-ка, генпідрядника, субпідрядників, органів держ санітар, еколг, протипож нагляду, техн інспекції, федерації профспілок, банку, що фінансує проект. Інвестор надає Держ. приймальній комісії (головою якої назначається керівний робітник КМ, міністрів, корпорацій), всю документацію: *документи робочої приймальної комісії; *проектно-кошторисну документацію; *перелік всіх орг-ій, приймавших участь в інвест. процесі; *документи про виділення зем ділянки; *дані про геодезичні, горно-гідролог та інші досл-я; *заключення про неможл-ть прийняти в експлуатацію об’єкт. Затвердження актів Держ комісією по об’єктам: 1) вир призначення – не > 1 місяця; 2) житл-цив – не пізніше 7 днів після підписання актів. Датою вводу в експлуатацію прийняття на баланс інвестора осн фондів є дата підписання акту держ приймальн комісією.
12.6. Суть і види моніторингу ін вест процесу.
Моніторинг інвест проектів -це механізм проведення пост нагляду та контролю за процесом освоєння інвестицій. Суб'єкти інв д-ті повинні виконувати пост контроль та нагляд за процесом реалізації проекту, оцін пот рез-ти та вносити корективи у бізнес-план, проект орг-ії буд-ва, проект вир-ва робіт, план фін-я та інші документи, з допомогою яких можна спостерігати та регулювати освоєння інвестицій. Заг моніторинг проекту здійснює інвестор (замовник) або від їх імені дирекція під-ва, що будується. Такий моніторинг за угодою з інвестором можуть зд-ти фірма-девелопер або ген підрядник відповідно до договору про консорціум.
Техн моніторинг, крім інвестора та його представників, здійснюють звичайно ген проектувальник, інші проект-ки — в рамках авторського нагляду. Техн моніторинг проводиться з метою забезп-я відповідності об'ємно-планувальних та конструктивних рішень, прийнятих у будів та технологі ч-нах проекту, вимогам ДБН, держ стандартів, технічних умов. Звичайно експертиза та затвердження проектно-кошторисної документації проводиться до 1 вересня року, що передує поч в реалізації проекту.
Маркетинг моніторинг – проводиться з метою забезпечення своєчасних поставок на будову мат-техн рес-сів і його здійснюють ті учасники, на яких покладені обов’язки у контрактах по мат-техн забезпеченню будівель.
Фін моніторинг проводиться інвестором, замовником, фірмою-девелопером за його дорученням, а також ін уч-ками проекту на першому етапі освоєння інвестицій (проектування та буд-тво). Під пост спостер-я (нагляд) підпадають поелементно вироблені витрати, на відчуження землі під забудівлю (оренда або купівля зем ділянки, витрати на проектно-дослідн роботи, оплата будів-монт робіт за договірними цінами, розрахунки за поставл, встановл та невстан облад-я, ін (які не збільшують вартість гол фондів) витрати. Моніторинг зд-ся у розрізі викор-я джерел фін-я: власних, запоз або залуч коштів. У процесі моніторингу виявляються відхилення від програми реал-ії проекту, приймаються рішення про мобілізацію вн фін ресурсів, дод залучення або запозичення коштів.
12.8. Інвесторські коштороси, їх суть та значення.
Кошторис- це сукупність нормативних розрах-в, які визначають вартість робіт по спорудженню окремого об»єкта, а також матеріально-техн-х та трудових витрат для об»єкта. Прямі витрати праці матеріально-техн-х ресурсів визн-ся “Державними будівельними нормами”. Це норми витрат матеріалів, конструкцій, деталей, норми витрати праці, вик-я будівничих машин та механізмів. При визначенні кошторисної вартості, потрібно враховувати витрати, пов’язані з обслуг-ям буд-го виробництва, забезпечення його оборотніми коштами та фін-и ресурсами.
Для визначення кошторисної вартості реальних інвестиційних проектів скл-я кошторисні документи:
1.Локальний та об’єктивний кошторис.
2. Кошторис на проектно-вишукальні роботи.
3.Зведений кошторис, розрахунок.
4.Зведений об’єктивний, локальний, ресурсний кошторис.
Спочатку скл-ся локальні кошториси на виконання буд та монтажних робіт та придбання обладнання. Потім укладаються об’єктні кошториси на будівництво окремих будівль і споруджень. Укладання зведеного кошторисного розрах-у та зведення витрат.
Всі кошториси скл-ся за єдиним принципом: спочатку розрах-ся прямі витрати, потім на суму прямих витрат нараховуються накладні витрати. потім на загальну Σ нараховуються планові нагромадження.
12.9. Локальні об’єкти та зведені кошториси. Принципи їх опрацювання
В локальних кошторисах на буд. роботи на основі їх фіз. об’ємів і одиничних розцінок спочатку розраховують прямі затрати, потім на суму прямих затрат нараховують накладні витрати у встановленому порядку, а потім на суму прямих витраті накладних витрат начисляють планові накопичення. На придбання та монтаж обладнання составляють єдині локальні кошторисні розрахунки. Кошторисна вартість устаткування включає витрати па його придбання, доставку на склад і складається з опту ціпи, ціни тари і упаковки, вартості запасних частин, транспортних витрат, витрат па комплектацію і націнок постачальницьких (посередницьких) організацій, заготовчо-складських витрат. Вартість монтажу устаткування визначається його характеристикою: типом, масою, складом матеріалів, кількістю, яка приводиться в специфікаціях. Ціни на монтаж устаткування включають прямі і накладні витрати з розрахунку на 1 тонну маси. Планові накопичення нараховуються в кошторисах окремо на суму прямих і накладних витрат але всьому устаткуванню, включеному п один кошторис. У об'єктних кошторисах визначається розмір всіх витрат на будівництво конкретною об'єкту (будівлі, споруди). Вони включають вартість всіх видів будівельних і монтажних робіт, витрат на придбання устаткування, інструментів і інвентарю, інших додаткових витрат. Об’єктні кошториси дозволяють інвесторові визначити деякі техніко-економічні показники, зокрема такі: вартість одиниці потужності або продукції, яка проводитиметься на об'єкті; 1 м2 робочої площі; 1 м3 об'єму і ін. Об'єктний кошторис є ціною будівельної продукції, на підставі якої проводяться розрахунки між замовником і підрядником будівельною організацією. Зведений кошторисний розрахунок складається на будівництво цілих підприємств, кварталів забудови міст, він не підлягає змінам на стадії робочої документації при двохстадійному проектуванні. На підставі даних зведеного кошторисного розрахунку складається відомість кошторисної вартості об'єктів, які виділяються в окремі пускові комплекси, а також відомість базисної кошторисної вартості об'єктів і робіт з охорони довкілля.
12.10. Прямі і накладні витрати. Їх суть та способи обчислення.
Кошторисна вартість будівельно-монтажних робіт складається з прямих, накладних витрат і планових накопичень. Сума прямих і накладних витрат утворює кошторисну собівартість робіт. До прямих витрат відносяться: кошторисна вартість будівельних матеріальний, конструкцій і деталей, основна заробітна плата працівників, витрати по експлуатації будівельних машин і механізмів. Суму прямих витрат в кошторисах можна розрахувати по формулі: Пз = Сума (Ор*ЕР + Ок*Н*Ц), де Ор, — кількість (об'єм) окремих видів робіт, або конструктивних елементів. ЕР, — одинична розцінка і-той роботи; Ок, — об'єм конструктивних елементів відповідних видів робіт, вартість матеріалів яких не включена в одиничну розцінку; Н, Ц — відповідно норма витрат і кошторисна ціна матеріалів. Накладні витрати, на відміну від прямих, не пов'язані безпосередньо з технологічним процесом будівельного виробництва, а призначені для його обслуговування — організації, управління, інженерної підготовки і забезпечення інших умов. Накладні витрати підрозділяються на чотири групи: 1) Адміністративно-господарські: основна і додаткова заробітна плата керівників, фахівців і службовців; витрати на службові відрядження; інші витрати (поштово-телеграфні, канцелярські, зміст приміщень). 2) Витрати по обслуговуванню всіх працівників: додаткова з/п працівників; витрати на санітарно-побутове обслуговування, охорону праці і техніку безпеки; внески на соціальне страхування; відрахування профспілкам на фізкультуру і культурно-масову роботу. 3) Витрати па організацію робіт на будівельних майданчиках: зміст сторожової і пожежної охорони; витрати по проектуванню технології і організації робіт; зміст виробничого інвентарю; амортизацію і поточний ремонт устаткування; витрати на науково-дослідну роботу, а також на підготовку об'єктів до здачі в експлуатацію. 4) Інші накладні витрати: виконання важливих завдань, зміст редакцій багатотиражних газет і т.д. Кошторисні розрахунки проводяться по окремих видах робіт, об'єктам ц будівництву в цілому, визначувана при цьому базисна кошторисна вартість відбивається відповідно в локальних, об'єктних кошторисах і зведеному кошторисному розрахунку.
12.11.Капіталізація інвестицій. Їх суть та значення.
В інвест сфері кап. будівництво є основним споживачем матер ресурсів. Буд-во викор велику к-ть матер ресурсів що поступають з пр-сті, лісного г-ва, карєрів по добуванню каміння та інше. 70% потреби у матер ресурсах на буд-монт роботи забезп-ся у галузі пр-ті: будів матеріали; чорна металургія; деревообробна пр-ть. В умовах перех періоду до ринку залишається необхідність випереджаючих темпів випуску продукції пр-ті будів матеріалів та вир-ва будів індустрії в порівнянні з темпами виконання об ємів буд-монт робіт.
Закономірність зумовлена такими факторами: *Нерівномірність споживання матер ресурсів буд-монт орг-ями на протязі року; *Необхідність створення визначених виробничих запасів матеріалів на буд-вах. В число головних підгалузей промислово-будівельних матеріалів входять: 1. цементна промисловість, 2. промисловість азбесто-цементних виробів, 3. В-во стенових матеріалів, 4. промисловість будівельної кераміки, 5. промисловість нерудних будівельних матеріалів, 6. промисловість термоізоляційних матеріалів та інше. Важливою особливістю галузі є значна доля в матеріальних затратах витрати палива та енергії, тому що їх недолік негативно впливає на виробництво будівельних матеріалів. Проводиться постійна приватизація будівельних орг-ій: *орендні п-ва, *кооперативи, *господарчі товариства, *кооперативні п-ва. Недоліки будівельної промисловості. *нестача паливно-енергетичних ресурсів; *недостатньо-технологічна оснащеність; *застаріла технологія; *оріентація галузі на внутрішній ринок. У період переходу до ринкових відносин матеріально-технічна база будівництва України підлягає адаптації, для чого необхідно здійснити: *Технічне переозброєння і реконструкцію діючих потужностей великопанельного будівництва, збільшення потужності виробництв монолітного домобудівництва; *Удосконалення будинкобудівної бази через орг-ію виробництва будівельних виробів з ефективних будівельних матеріалів; *Нарощування в-ва конструкцій для індивідуального житлового будівництва по нових типах будівель.ЦІЛІ: (розвитку в-ва буд. матеріалів):1. Зниження витрат палива та енергії; 2. Впровадження нових ресурсозберігальних технологій; 3.Впров.менш ресурсомістких видів продукції; 4.В-во комплектно-технологічного обладнання для цементної пром-ті, стенових м-лів, скляної пром-ті, нерудних буд.м-лів, покрівельних м-лів. 5.Впровадити використання вторинних енергетичних ресурсів; 7.Введення в дію високомеханізованих заводів і цехів; 8.Збільшити використання відходів вугледобичі та вуглезбагачення.
12.12. Комплектація будов устаткуванням, її суть та значення.
Виробничо-технол. комплектація, як метод мате.-техн забезпечення буд-ва представляє собою сучасну і чітку поставку комплекту технол обладнання і неохідних для нього монтажно-будівельних конструктивних елементів (конструкцій, матеріалів, деталів, полуфабрикатів і оснастки) у строгій відповідності з проектно-кошторисною документацією і календарними планами в-ва буд-монтажних робіт. Технологічний комплект – сукупність технол обладнання і необхідних для його монтажу конструкцій, виробів, полуфабрикатів і матеріалів, що складають в цілому після в-ва буд-монтажних робіт технологічно закінчений агрегат чи лінію, на якій можливе попереднє опробування обладнання. Попереднє випробування здійснюється у відповідності до двох принципів: * конструктивності; * технологічності. Технологічні комплекти (що складаються з різних конструкцій, які поставляють різні поставщики) доцільно розділити на декілька поставочних комплексів.
Способи комплектації.
Технологічні комплекти (що складаються з різних конструкцій, які поставляють різні поставщики) доцільно розділити на декілька поставочних комплексів. Визначальний принцип поставочного комплекту – це відповідальність за його орг-ію одного поставщика – заводу виробника, або оптового посередника. Ф-ції замовника (виконує дирекція): 1) формування технологічних комплектів; 2) обстеження ними будівництв. Комплектація будівель,обладнання потребує розробки відповідної планової документації, взаємопов’язаної з проектом орг-ії буд-ва і проектами в-ва робіт, календарними планами буд-ва, сітьовими графіками. Обладнання, що поставляється на буд-во інвестором класифікується за наступними признаками: 1) виробничому призначенню (обладнання для оптових виробничих процесів; допоміжне обладнання; загальнозаводське); 2) особливостям конструювання (обладнання – *що не має галузевої належності (вбудоване); *модернізоване; *нетипове (дрібносерійне); *унікальне); 3) умовам виготовлення (масовий характер обладнання, серійний, індивідуальний); 4) умовам поставки і зберігання (комплектне обладнання (з усіма деталями) і комплектно-забезпечуюче функціонування основного обладнання); 5) умовам монтажа (монтоване; не вимагаюче монтажу); 6) умовам експлуатації (що робе в неперервному режимі; потребує технол. перерви); 7) умови виводу з в-ва (ліквідація) – (потребує чи не потребує великих затрат по демонтажу, консервації, передислокації чи ліквідації). Номенклатура постачання продукції на будування інвестором обумовлюється у договорі (контракті). У договорі на поставку обладнання відображається: назва; кількість (об’єм); асортимент; сортність; габарити, комплектність; базисна вартість і договірна ціна; період поставки; порядок і форми витрат; термін дії договору. Обладнання повинно відповідати держ стандартам і мати сертифікат якості. Порядок заключення договорів з іноземними інвесторами регулюється Законом Укр «Про зовнішньоекономічну діяльність».
12.13. Способи виконання буд.-монт робіт та участь інвестора у їх прийнятті.
Будівельні роботи підрозділяються на три групи: 1) загальнобудівельні (земляні, кам'яні, бетонні і ДР); 2) спеціальні будівельні роботи (фундаменти під устаткування, технологічні канали, тунелі); 3) санітарно-технічне (водопровід, каналізація, опалювання, газопостачання, вентиляція і ін.). Кошторисна вартість будівельно-монтажних робіт складається з прямих, накладних витрат і планових накопичень. Номенклатура продукції що постачається на будування інвестором обумовлюється у договорі (контракті). У договорі на поставку обладнання відображається: назва; кількість (об’єм); асортимент; сортність; габарити, комплектність; базисна вартість і договірна ціна; період поставки; порядок і форми витрат; термін дії договору. Обладнання повинно відповідати держ стандартам і мати сертифікат якості.
Порядок заключення договорів з іноземними інвесторами регулюється Законом Укр «Про зовнішньоекономічну діяльність». Всі роботи і витрати сплачуються інвестором по особливому, вже затвердженому кошторису на введення об’єкту в експлуатацію. Інвестор зобов’язаний надати всі необхідні для випробування матеріально-техн ресурси. Інвестор організовує позмінні цілодобові чергування. Інвестор має право виключити з загальної вартості затрат вартість продукції, що отримана при комплексному випробуванні обладнання (при умові її відповідності загальним стандартам). Прийомка від інвестора (замовника) Держ. приймальною комісією закінченого буд-ва пускового комплексу черги, об’єкта: До перевірки Держ. приймальною комісією, вони повинні прийматися робочими комісіями, що назначаються інвестором (за 1 місяць до Держ комісії), у складі: *представника інвестора; * представника генпідрядника; * субпідрядчика; * генпроектувальника; * органів держ санітарного і пожежного нагляду; * технічної інспекції. Інвестору надається технічна документація: * журнали в-ва СМР; * журнали авторського надзору; * акти, які підтверджують окремі приховані СМР; * акти випробування і прийомки встановленого технол обладнання; * сертифікати, технічні паспорти. Ця документація після затвердження роботи робочою комісією (назначається не пізніше 5 днів письмового попередження генпідрядника про готовність об’єкта) надається інвестором Держ. приймальною комісії. Дата вводу об’єкта в експлуатацію вважається дата підписання акту робочої комісії. Всі недоробки і дефекти усуваються генпідрядником за його рахунок.
12.14. Участь інвестора в пусконалагоджувальних роботах.
Освоєння реальних інвестицій; пуско-налагоджувальних робіт здійснюється в процесі і після введення в експлуатацію виробничих потужностей і об’єктів. В Україні дуже мало буд-монтажних фірм, які вводять об’єкти в експлуатацію і здають їх інвестору (замовнику), здібними випускати продукцію у відповідності з проектною потужністю. Розрізняють роботи: налагоджувального періоду, пуско-налагоджувані роботи і комплексне опробування обладнання. 1) Налагоджувальний період починається після закінчення монтажу обладнання і закінчується прийманням об’єкта в експлуатацію (роботи по налагоджуванню технологічного і енергетичного обладнання, пристроїв автоматичного і дистанційного управління, регулюванню технологічних ліній); комплексне опробування обладнання, затрати на підготовку спеціалістів. Контролюється інвестором чи фірмою-девелопером. Оплата виконується за рахунок основної д-ті по окремому кошторису. 2) Пуско-налагоджувані можуть проводитись на різних стадіях освоєння потужностей: * після завершення монтажу обладнання; * у період комплексного випробування; * при освоєнні проектної потужності в-ва; * у процесі експлуатації обладнання. Роботи включають випробування на санітарно-гігієнічний ефект і наладку вентиляційного обладнання, окопних споруд ( заміри шкідливих домішок, температурних режимів і визначення їх відповідності допустимим нормам). Потім проводиться опитно-налагоджувальна експлуатація машин, обслуговування веденого в експлуатацію обладнання. Виявлені дефекти і недоліки оформляються окремою документацією, але оплачуються по первинному кошторису за рахунок непередбачених витрат (чи збитків). 3) Комплексне випробування обладнання – це випробування основних установок і агрегатів і допоміжного обладнання, що утворює з основним комплекс, забезпечує випуск готової продукції і охорону навколишнього середовища. Проводиться після індивідуальних випробувань обладнання і виконання пусконалагоджувальних робіт. Комплексне опробування проводиться у відповідності з програмою, котра включає: * опробування в робочому режимі на холостому ходу; * опробування під навантаженням з пробною видачею запроектованої продукції; * нагляд за роботою основних механізмів та допоміжного обладнання та їх обслуговування; * інструктаж обслуговуючого персоналу замовника на роб місці; * відповідність акту на закінчення робіт і технічного звіту про виконану роботу. Всі роботи і витрати сплачуються інвестором по особливому, вже затвердженому кошторису на введення об’єкту в експлуатацію. Інвестор зобов’язаний надати всі необхідні для випробування матеріально-техн ресурси. Інвестор організовує позмінні цілодобові чергування. Інвестор має право виключити з загальної вартості затрат вартість продукції, що отримана при комплексному випробуванні обладнання (при умові її відповідності загальним стандартам).
