Показники використання оборотних коштів:
Но=Опр/Ок - заг норма обор коштів
Ок – середньоріч вар-ть обор коштів
Опр – обсяг виробл прод
4.4. Методи фінансування іновацій. Венчурні інвестиції.
Методи:
1)контрактний. При цьому держ. комплексні наук-техн. програми та заходи фін-ся в значній мірі за рах. бюдж. асегнувань з викор-ням кредитів чи позич. коштів. Галузеві програми фін-ся за рах коштів під-в та орг-цій з частковим викор-ням кред. ресурсів.
2)венчурне фінансування. При цьому створ окремі компанії, які займ наук. досл-ня, на впров-ня нововведень. Діял-ть венчурних компаній пов’яз. з дуже високим ступенем ризику, але таке під-цтво має значні переваги:
1)відокремленість від вел. пот. вир-ва, можливість вільної наук-техн. творчості
2)можливість швид. переорієнтації на ін. напрямки дослід. діял-ті
3)вузька спец-ція, концентрація мат і фін. рес-сів на вибраному напрямку досліджень.
Орган. форми венчур. під-цтва:
1)невел. іннов. компанії, які працюють за рах. коштів інновац. фондів. Напрямки своєї діял-ті такі компанії визначають самі.
2)Зовн. венчур – це такі дослід. та впровадж. компанії, які створ-ся однією чи декількома вел. корпораціями і працюють за замовленням засновників.
Венчурні компанії можуть викор-ти ін. джерела фін-ня: кредити, кошти пенсійних, благодійних фондів, страх. компаній, внески окремих інвесторів, державні субсидії
4.5. Інтелектуальні власність та її види.
Однією з складових інв-ого ринку є ринок інтелектуальних товарів та послуг.
Види інтелектуальної власності:
Виняткова власність – власність, яка запатентована або захищена авторським правом.
Інформаційна власність – існує у вигляді придбаних знань, ідей, досвіду, навичок, кваліфікації. Така власність не має правового захисту, вона реалізується на контрольних засадах у вигляді інформаційних послуг через навчання, освіту, ?
Ліцензійна власність – власність, яка реалізується шляхом придбання інвестором прав володіння чи користування зафіксованих ліцензіями.
Об’єкти інтелектуальних інвестицій:
• винахід закріплюється патентом на 20 років;
• корисна модель закріплюється патентом на 5 р. з можливим продовженням ще на 3 р.;
• промисловий зразок закріплюється патентом на 10 р. з можливим продовженням ще на 5 р.;
• знак для товарів і послуг закріплюється патентом на 10р.
Всі ці об’єкти реєструються в державному комітеті Укр. з питань інтелектуальної власності (держпатент України).
Інтелектуальні інвестиції здійснюються у вигляді:
1)придбання виключних прав користування: патенти, ліцензії, промислові зразки, товарні знаки;
2)придбання інф-их послуг найм спеціалістів за контрактом або разове придбання консультацій і експертиз, рекомендацій;
3)придбання інтелект продукції в матеріальній формі: програмне забезпечення, проектна документація
4)вкладання в людський капітал: витрати на освіту, підготовку, перепідготовку, навчання, охорону здоров’я.
Фінансування інтелектуальних інвестицій здійснюється: за рах-ок бюджетних асигнувань та коштів державних п-в; приватного та підприємницького капіталу; за рах-ок спонсорських коштів, субсидій, внесків окремих осіб та індивідуальних інвесторів.
5. Залучення іноз кап-лу.
5.1. Експорт та імпорт капіталу. Сутність та види іноземні інвестиції.
Міжнародна інв д-сть обумовлена експортом інв капіталу за кордон у грош або тов формі з метою отримання прибутку або поширення екон впливу. Капітал, що вивозиться, м/б приватним або державним.
Існує 2 форми вивозу капіталу:
1).Вивіз пп капіталу і його розміщ у пп. країн-імпортерів;
2).Вивіз позичк капіталу у вигляді позик, кредитів, вкладів на поточні рах-ки в іноз банки.
Пп капітал вивоз-ся 3 способами:
1).Прямі іноз інв-ції – вкладання в закорд п-ва, які забезпеч участь інвестора в упр-ні п-вом. Для цього необх мати біл 25% акцій п-ва;
2).Портфельні іноз інв-ції – вкладання коштів в акції іноз п-тв без придбання контр пакету акцій. Вклад-ня в облігації, ін ЦП іноз дердав, міжн фін-кред орг-цій з метою збіл-ня доходу за рах податк пільг, коливань вал курсів ін;
3).Створ-я дочірніх п-тв, в т ч спільних.
Іноз інв-ції – цінності, що вкл-ся іноз інвесторами в об'єкти інв д-сті відпов до зак-ва України з метою отрим-я прибутку або досяг-ня соц ефекту.
Іноз інвесторами є такі суб'єкти:
- Юр особи, створ відпов до ін зак-ва;
- Фіз особи – іноземці, які не мають ПМЖ на Україні;
- Іноз Д, міжнар уряд і неурядові орг-ції.
- Ін іноз суб'єкти інв д-сті.
Види іноз інв-цій:
1)Іноз валюта, яка визнається конвертованою НБУ;
2)Валюта України при реінв-ні в об'єкт первинного інв-ня при умові опод-ня;
3)Рух та нерух майно, пов'з з ним мвйнові права;
4)акції, облігації, ін ЦП, корпор права (паї ін);
5)права інтел вл-сті: автор, на винахід, промисл зразки, тов знаки, ноу-хау;
6)права на здійс-ня госп д-сті, включ концесійні угоди на викор-ня прир рес-сів;
Форми здійс-ня іноз інв-цій:
* часткова участь у пп, які створ спільно з укр юр та фіз особами;
* створ-ня п-тв, які повн належ іноз інвесторам, філіям, ін окр підрозділам іноз юр осіб або придбанні у вл-сть діючих п-тв повністю;
* придбання рухомого та нерух майна
* придб-ня самост або за участю укр юр осіб прав корист-ня землею, прир рес-ми на тер України, придбання ін майн прав.
5.3. Політика держави по залученню іноземних інвестицій.
Залучення іноз інв-цій може відбув наступ чином:
- прямі ін-ції шляхом створ-ня п-ств з іноз ін-ціями, в тому числі спільних;
- портфельні ін-ції шляхом продажу ЦП іноз юр особам;
- кредити, позики, гранти міжнар фін-кред установ, фондів, країн, іноз банків.
Держ Пол-ка У щодо залуч іноз ін-цій реаліз КабМіном спільно з НБУ та регул нормат та законозавч актами різних рівнів. Найбільш сприятливим з погляду іноз інвестора є ЗУ “Про іноз ін-ції” 1992р Ним було передбач вел кіл-ть пільг та гарантій. Наступ редакція цього ЗУ була у 1996р та мала назву “Про режим іноз ін-ня”. Вона скасувала вел к-ть пільг, залиш тільки гарантії та диференціацію подат платежів. З точки зору іноз інв-ра цей закон значно погіршив ін вест клімат і У, хоча одночасно, відмінив дискримінацію вітчизн інвес-рів.
5.2 Міжнародна інвестиційна діяльність та її інститути.
Міжн. банк реконст-ї та роз-ку (Світ. Банк)
СБ був створений одночасно з МВФ в 1944р. Вони є міждерж. інв. інститутами. Укр. була прийнята до обох в 1992р. Учас-ми СБ можуть бути лише країни-учас. МВФ.
Фун-ями МВФ є:
1)регул-ня міждерж. вал.-розр. від-н,
2) сприяння міжн. співробітництва та міжнародної торгівлі
3)надання країнам-учас. фін. допомоги у вигляді короткостр позик в іноз валюті для виправлення порушень рівноваги платіжного балансу.
Світовий банк - є “каналом” для передачі рес-сів від розвин. країн до країн, що розвив-ся. Крім фін. допомоги СБ надає техн. допомогу, рекомендації щодо розробки ек. пол-ки. Стат. кап-л СБ створ-ся шляхом розповс-ня акцій між країнами-учас. Позики надаються лише країнам-учас. за рах. кред. коштів, які залучені банком на світ. ринках кап-лів. Також за рах. нерозпод. ПР та погашення раніше наданих позик. Позики довгостр. (15-20р.) мають 5-річн. пільговий період.
Умови надання кредиту СБ:
1)Істотний дефіцит платіжного балансу;
2)заходи, спрямовані на стаб-цію макроекон. пок-ків та нац. валюти
3)наявність програми соц. роз-ку, яка тісно пов’язала із програмою заг-ек. стаб-ції.
ЄБРР (1991) створений з метою переходу європ країн до ринков ек-ки, сприяння розв прив підпр-ва в цих країнах.
Функції ЄБРР:
*сприяння роз-ку приватного сектору економіки;
*фінансування структур перебудови пп.;
*фінансування прирродозахисних проектів;
*тісно співпрац з комерц банками країни, ін вест фонди.
Фінансові інструменти ЄБРР:
1.Прямі інвестиції в акціонерний капітал.
2.Надання міжбанківських кредитних ліній.
3.Спільне фінансування з місцевими банками.
4.Кредитування під державні гарантії.
Кредитна лінія надається: середнім та малим приватним пп, які займаються вироб та торгівельною діяльн чи наданням послуг: нове буд-во, модернізація, реконструкція, поповнення оборотного капіталу, довгострокового фін-ня експортних контрактів.
Європейський інвестиційний банк. Створений у 1959р.
Головні завдання:
1.Розвиток відсталих регіонів країн - учасників ЄС.
2.Фінансування будівництва реконструкції, модернізації п-в в окремих кр., де недостатньо власних інвестицій для цих цілей.
3.Реалізація спільних інвестиційних проектів для декількох країн або ЄС в цілому.
6. Інвестиційні ризики.
6.1. Поняття та класиф-я інв-х ризиків.
Ризик-це можливість того, що може статися якась несподівана подія. Інв-а діяльність в усіх своїх проявах завжди пов’язана з ризиком. Це зумовлено постійною зміною ек-ї ситуації в цілому та стану інв-го ринку, появою нових об-в інв-я, нових фін-х інструментів.
Інв-й ризик-це можливість виникнення непередбачених фін-х втрат в умовах невизначеності факторів інв-ї діяльності.
Інв-і ризики клас-ся:
1.По сферах прояву пов’язані з ек-ми факторами. Політ обмеження інв-ї діяльності, які встан-ся державою і пов’язані з зміною політ курсу. Соц- пов’язані з страйками та іншими незаплан заходами. Еколог- з стих лихами і катострофами. Інші види ризиків: розкрадання майна, невиконання партнером забов’язань.
2.По формах інв-я: Ризик реального інв-я пов’язаний з невдалим вибором місцезнаходження об-та, перервами постачання матеріалів і облад-я, з суттєвим зрост-ям цін на інші товари. Ризики фін-го інв-я пов’язані з невдалим вибором фін-х інстр-тів для інв-я, з фін-ми труднощами або банкрутством окр учасників.
3.По джерелах виникнення: Систематичний ризик виникає для всіх учасників інв-я і всіх форм інв-я. Визначається зміною стадії ек-го розвитку та іншими факторами на яких інвестор при виборі об-та інв-я вплинути не може. Несистематичний (специфічний) ризик- ризик, хар-й для окремого об-та інв-я або для діяльності окремого інв-ра.
4. Проектні ризики: Фін –сукупн-ть ризиків невикон-я фін зобовязань та зміни конюнктури фін ринків. Є кредитн- неповерн-я вимоги (ділиться на процентний – невизначеність коливання % ставок; ліквідності –неможл-ть швидкої реаліз-ії активів за передбач ціною) та валютн –ризик коливання вал ставок, курсів нац валюти. Будів –виникає в процесі реаліз-ії проекту. Є ризик перевищ-я кошторису, порушень умов договору, падіння попиту на буд продукцію. Експлуатаційн – після введення проекту в дія. Є ризик реаліз-ії продукції, зниж-я прибутковості, невикон-я поставок. Менеджменту (неякісне керівництво). Форс-мажорн – повязаний з подіями обєктивного хар-ру.
6.2.Методи оцінки та вибору ризиків.
Інв-й ризик хар-є можливість виникнення непередбач фін-х втрат. Рівень ризику визначається як відхилення очікуваних доходів від інв-я від розрахункової або сер-ринкової величини. При розрахунках рівня ризику та розрахунках можл фін-х втрат викор-ть абсолютні та відносні показники. Абсол розмір фін-х втрат- це сума збитку спричиненого інвестору у зв’язку з появою несприятливих обставин, хар-х для даного виду ризику. Відносн -це відношення суми збитку до вибраного базов показника.
Методи вимірювання ризиків, які викор-ся для вибору варіанта вкладення інвестицій.
1. аналогій складається з вивчення досвіду інвест-ня, оцінки рез-тів реалізов проектів та екстраполяції їх на перспективу.
2. моделювання грунтується на теорії ігор. Гіпотетичний інвестиційний проект (модель) "проігрується" з метою визначення реакції конкурентів.
3. Демонстрац -дозволяє визначити сусп думку стосовно інвест проекту та з'ясувати коло потенц інвесторів.
4. матем статистики дозволяють з'ясувати ймовірність настання події. Оскільки ризик є супутником б-я варіанта вкладення інв-цій, розрахунки проводяться з метою мінімізації можл збитків, тобто визначається ймов-ть рівня втрат, ймов-ть того, що вони не будуть вище певно рівня, який є прийнятним для інвестора. По суті, методи матем статистики являють собою матем забезпеч-я методу аналогій.
5.Експертний -застос-ся тоді, коли інвестор не має достатньої статист інф-ї для проведення матеа-х розрах-в, або якщо проект не має аналогії. В цьому випадку залучаються експерти різного рівня і в подальшому зд-ся матем-а обробка отриманих рез-тів експертизи. Для того, щоб реально оцінити рівень ризику і розмір спричинених їм фін-х втрат розрахунки повинні зд-ся по кожному виду ризиків окремо.
Для визначення ризикованості інв-го проекту в цілому є такі категорії оцінки інв-й: 1.Безризикові інв-ї- (кор-стр держ ЦП –це в світ практиці), 2.Інв-ї з допустимим ризиком- тут критерієм ризику є можливість втрати чистого прибутку внаслідок реалізації проекту (Граничн знач-я =0,1, т.б інв-й проект відхиляється, якщо з вірогідністю 0,1 може настати втрата чистого прибутку), 3.Інв-ї з рівнем критичного ризику- тут критерієм є можливість втрати всього доходу від реаліз-ї проекту (0,01), 4.Інв-ї з катастрофічним рівнем ризику- виступає можливість втрати всіх активів інвестора, тобто банкрутства (0,001).
Премія за ризики.
Інвестор не може зд-ти лише безризикові інв-ї, тому дуже важливим є отримання компенсації того чи іншого рівня ризику. Така компенсація зд-ся за допомогою так званої премії за ризик. Премія за ризик-це дод дохід, якого вимагає інвестор зверх того доходу, що зможуть принести безризикові інв-ї. Цей дод дохід повинен зростати пропорційно до зростання інв-х ризиків по проекту. При чому до уваги приймається не весь ризик, а лише системат (ринковий). Ринковий ризик-вимірюється за допомогою -коофіценту, а несистемат ризик зумовлений впливом суб’єкт факторів, тому при розрахунках премій до уваги не приймаються. Розрахунок заг рівня доходу по інв-му пректу з урахуванням рівня системат ризику:Ді= А+(R-A)*; де Ді- інв-й доход; А-рівень доходу по безризикових інв-х; R-середній рівень доходу на інв-му ринку; - кооф-т, що хар-є рівень систематичного ризику на інв-му ринку. Порівняння розрахункового значення рівня ризику та рівня очікуваних доходів за інв-і проекти дозволяє визначити наскільки компенсований інв-й ризик.
7.2. Фін інструменти та фін-й інжінірінг.
З метою залучення кап-лу на інв-я застос-ся різні фін-ві інструменти- контракти, в результ реаліз-ї яких з’явл-ся певна стаття в активі одного суб-та господар-ня і певна стаття в пасиві іншого суб-та госп-ня. До фін-х інструментів відносять: 1.Фін-ого капіталу (акції та інші свідоцтва власності). 2.фін-ї заборгованості (облігації, закладні, інші фін-ві інстр-ти, пов’язані з наданням та отриманням позичок). Фін-ва заборгованість- це пасиви, які визначають сумарний розмір фін-х вимог на активи компаній. Фін-ва заборг-ть= сума активів – власний кап-л.
Види фін-ї заборгованості:
1.Застава- це борговий фін-й інструмент, забезпечений правом на власність (це стосується нерухомості).
2.Застава свідоцтва (Іменна та На пред’явника) - документ, що свідчить про заставу боржником рухомого майна.
3.Облігація.
4. Казнач зобов’язання держави – це ЦП, який свідчить про внесок фіз-ю особою на добров засадах коштів до бюджету терміном на 15-20 років з фіксованим доходом.
Види фін інстр-тів: Традиційні (комерційні фін-ві інструменти, які обслуговують товарообіг та майнові угоди) та Фондові (обертаються на фондових біржах).
Фін-й інжінірінг – це об’єднання або подрібнення існуючих фін-х інструментів з метою ств-я нових фін-х інструментів.
6.3. Способи протидії ризикам.
1.заставні операції та гарантування (поширені при інв-му кредитуванні). Заставні активи, як правило, залишаються у користування позичальника, а кредитору за контрактом переходить право володіння – цесія. Критерії застави: Вік активів-ступінь морал та фіз зношення; темпи старіння; Легкість оцінки вартості застави; Можливість індексації; Рівень ліквідності активів; Підконтрольність активів; Рівень позичкової м аржіпо кожному виду застави (Для готівки це 100% + % інфляції. Вис-ліквідні ЦП – це 60-70% - це значить, що вартість високоліквідних ЦП враховується у порівнянні з сумою застави 60-70%. Для обладнання, матеріалів, запасів –50%); Гарантування- це зобов’язання в письм вигляді 3-ї сторони сплатити борг у випадку несплати позичальником. Види гарантій: 1. Необмежена -гарантує всю заборгованість; Обмежена – частину. 2. Забезпечена; Незабезпечена. 3.Гарантія фіз-х осіб – забезпечена власними активами; Гарантія юрид-х осіб- забезпечена корпоративними. Кредитори прагнуть до необмежених та забезпечених гарантій.
2.Лімітування може бути: Об-тів інв-ня, Розмірів кредитів (застосовують банки через механізм кредитних ліній, ліміт-я розмірів позики, тощо), фін-я (зд-ся через механізм траншів – фін-я частками, тобто ризику підлягають окремі грош потоки, а не весь обсяг інвестицій).
3.Розподілення ризиків- застос-ся при фін-ні з частк регресом на позичальника та при ств-ні інв-го консорціуму, тобто ризики розпод-ся пропорційно вкладенням.
4.Еккаутинг- для отр-я дод інф-ї про об-т інв-я. Інвестор використ послуги еккаутингових компаній. Ці компанії займаються обробкою та аналізом бізнес-інф-ії і надають послуги у вигляді бізнес-довідок. Еккаутинг часто комбінується з аудитом, що призводить до зменшення інв-х ризиків.
5. Диверсифікація- спосіб - інв-х ризиків. Це розп-л кап-лу по декільком об’єктам. Може тільки несистемат ризик.
6. страх-я –найб еф. Страх-я інв-й пердбачає відшкодування інвестору втрат, при умові, що по закінченню встановленого строкового терміну інв-ї, які застраховано, не принесли очікуваного доходу. Головними об-ми страх-я інв-ї д-ті є: вкладання в осн капітал, вкладання в обор капітал, інновації.
Розмір страх відшкод-ня = страх сума - реальні рез-ти інв-ї д-ті. Терміни дії строкового договору визначаються термінами окупності інв-го кап-лу.
Є певні обмеженя при наданні страх-х послуг: від втрат від воєнних дій, від втрат, пов’язаних з рішеннями органів державної влади, втрат від зміни законодавства, політ нестабільність, втрати від колив-ь вал курсів та ін. Страх компанія може встан і переглядати перелік ризиків, що підлягають страх-ю.
