Головна » Шпаргалки! - Інвестиційний аналіз. Інвестування
4.Стабільне функц-я. Компанія починає погашати власні борги. вис рівень конкуренції, але достатньо низькі вир витрати, що дозволяє отримати сер по галузі доход. Компанія має певний авторитет, існують великі можливості в отр-і позичок та реаліз-ї власних акцій. Тут нема потреби у великих інв-х. Інв-й портфель ефективно сформований. Компанія сплачує достатньо великі дивіденди. На етапі потрібно розробити стратегію попередження спаду. 5.Спад або відродження. Етап хар-ся дуже високим рівнем конк-ї. Банки практично не дають позичок. Акції компанії перестають користуватись попитом. Етап може закінчитись банкрутством, якщо попередньо не була відпрацьована стратегія відродження та не були здійснені значні інв-ї по її реаліз-ї. Інвестиційний портфель. Інв.портфель-це визначена сук-ть об’єктів реального і фін. інвестування, яка формується відповідно до інвестиційної стратегії залежно від інвестиційних цілей. Формування портфеля полягає в підборі найб.ефективних та найменш ризикових об’єктів інвестування. На формування портфеля впливає: фін.спроможність інвестора, інвестиційний клімат, кон'юктура інв.ринку, особливості інвест.стратегії. Інвестиційні проекти бувають: За метою інвестування:заради отримання прибутку; з метою збереження капіталу; з метою нарощення капіталу; підтримки ліквідності; розширення економічного впливу; з метою спекуляції. За видами інвестування:портфель реальних інвестицій, портфель ЦП; депозитарний портфель; валютний; кредитний; іноз.інвестицій; комбінований. За рівнем ризику: безризикові, з мін.ризиком; з середнім, з високим. За способом управління: фіксований, керований. 2.3. Забезпечення привабливості об’єктів інвестування. Головною задачею інвестора є вибір таких об’єктів інв-я, які забезпеч.найбільшу ефективність вкладання ресурсів. Такий вибір грунт.на прогнозуванні інвест.привабливості регіонів, галузей,пп. Інвестиційна привабливість регіонів визначається: рівнем заг.економ.розвитку; обсягом вир-а на душу населення; рівнем самозабезпеченості регіону основними продуктами; обсягом та динамікою капіт-вкладень на душу населення; питомою вагою різних форм власності. Рівень розвитку інфраструктури регіону(кільк.підрядних буд.орг-й, вир-о особливих буд.матеріалів, вир-о енергет.ресурсів на душу населення, забезпечення транспортом);демографічна хар-ка регіону (пит.вага насел.в заг. Кількості; співвіднош.сільських та місцевих жителів); рівень розвитку ринкових відносин (пит.вага державних та недерж.пп). Інвестиційна привабливість галузі:важливість галузі; хар-ка споживчої прод-ї галузі; рівень держ.втручання в розвиток галузі; соц.стан галузі; фін.стан галузі. Інвестиційна привабливість пп: заг.хар-ка (рівень технологій, обладнання, забезпеч.транспортом, геогр.розміщ.); технічна база пп(стан та стр-а осн.фондів, коеф.старіння осн.фондів); номенклатура прод-ї, що випускається; виробничі потужності; місце пп на ринку, рівень монопольності; хар-ка управління пп; дані про стат.фонд, ціна акцій, інформ.про власників пп; стр-а виробн.витрат; рівень приб-у та напрямки його використ.; оцінка фін.стану пп. 3. Фінансові інвестиції. 3.1. Поняття та цілі фін інвестування. Об’єкти, класифікація ЦП, якісні хар-ки ЦП. Фін. інв-ї це вкладання коштів в різні фін. інструменти, гол чином в ЦП з метою отрим-ня прибутку чи доходу у вигляді дивідендів або %. Об’єктом фондового ринку є ЦП – грош док-ти, які визнач взаємні права та обов'язки емітента та власника або інвестора. ЗУ “Про ЦП та фонд. біржу” визначає перелік ЦП, дозволених до обігу, майнові та ін права, які ними закріплені. Класифікація ЦП: 1)За хар-ром відносин між емітентом та власником: - Боргові фін ін-т-ти закріпл між емітентом та інвестором від-ни позики: емітент є позичальником, інвестор – кредитором. - Пайові ЦП дають учаснику право на частину активів емітента. - Похідні ЦП – ЦП в основі яких лежить базовий актив. 2)за іменем власника: - Іменні ЦП не можуть вільно обертатися на фонд ринку, - На пред”явника – вільно. 3)За видом емітента: -державні – випуск-ся від імені уряду; -муніципальні – випуск-ся органами місцев влади; -ЦП корпорацій та фін інститутів. 4)за терміном та місцем функціон: - ЦП грош ринку – купівля-продаж короткост активів; - ЦП ринку капіталів – обіг довго строк активів. 5)за формою випуску: - документальна форма – сертифікат ЦП, який має певні реквізити емісії, дані про к-ть ЦП, засвіч права, надані ЦП; - бездокументальна форма – обліковий захист зберігача, який є підтвердж права вл-ті на ЦП. Інвест якості: Безпека - неуразливість фін. інв-й від коливань та потрясінь на інв. ринку; Дохідність – прибутковість, яку в змозі принеси інвестиції. Спроможність нарощувати капітал.- ця якість притаманна тільки простим акціям швидко зрост компаній Ліквідність – можливість швидко перетворюватись у гроші. Жодному ЦП не притаманні всі ці якості одночасно. Для того, щоб досягти вище вказаних цілей інвестор повинен застосовувати метод диверсифікації, тобто розподілення капіталу, що інвестується, між різними спільними інструментами, різних емітентів, з різними термінами погашення (сходинкова диверсифікація). 3.2. Інвестування за допомогою акцій: поняття, види, вартість акцій. Акція – ЦП без встановленого терміну дії, який засвідчує дольову участь в статутному кап-лі акціон тов-ва і дає право на участь в управлінні ним та право на отримання частини прибутку у вигляді дивіденду та право на участь в розподілі майна при ліквідації АТ. Види: 1). Іменні, на пред’явника. 2). Закритих і відкритих АТ. 3). Прості та диференційовані. Власники преферен акцій отримують фіксовані дивіденди, які сплачують першочергово незалежно від рез-тів фін-госп д-сті емітента. В разі нестачі прибутку сплачуються з резервного фонду. Ці акції більш безпечні, проте менш прибуткові. Їх власники не мають права голосу. При ліквідації АТ спочатку відшкодовуються витрати власників преферн акцій, а потім залишок активів розподіляються між власниками простих. Прості акції більш ризиковані, більш доходні, оскільки дивіденди прямо залежать від рез-тів д-сті тов-ва. Надають власнику право голос, більш ліквідні. Вартість: 1). Номінальна – частка статутного к-лу, що припадає на 1 акцію під час заснування компанії. 2). Емісійна – ціна, за якої акція продається на первинному ринку. 3). Балансова – в-на власного к-лу, що припадає на 1 акцію 4). Ліквідаційна – вартість на момент ліквідації. 5). Конверсійна – ціна, за якої преферен акції можна обміняти на прості того ж емітента по раніше встановленому курсу. 6). Ринкова – ціна, за якої акції обертаються на вторинному ринку. 7). Курс – співвідношення ринкової та номінал ціни. 3.3. Інвестування за допомогою боргових ЦП: облігації, їх класифікація, вартість. Облігації – ЦП, що свідчать про внесення їх власником грош коштів і підтверджує зобов’язання емітента відшкодувати у визначений термін номінальну вартість облігацій з виплатою фін %. Класифікація: 1). За емітентом: держ та місц позик, що емітуються при нестачі бюдж коштів; пп., що емітуються з метою залучення додаткових ресурсів. 2). За терміном: поточні (тиждень-рік); короткострокові (1-3р); середньострокові (3-10р); довгострокові (більше 10р). 3). За способом забезпечення: забезпечені, які емітуються під заставу землі, майна, ЦП, майб надходжень; незабезпечені – випускаються компаніями з дуже високим авторитетом та рівнем платоспроможності. 4). За типом виплати доходу: купонні, дисконтні. Доходи по облігаціям сплачуються: 1). За фікс купонною ставкою з погашенням в кінці терміну обігу; 2). За рівномірно зростаючою купонною ставкою з погашенням в кінці терміну обігу; 3). За плаваючою купонною ставкою. 4). За платою % в кінці терміну разом з погашенням. 5). За нульовим купоном. Вартість: 1). Номінальна – база для нарахування %. 2). Емісійна – ціна за яким обл. Продаються першим власникам. 3). Викупна – ціна за якою обл. Викупаються. 4). Конверсійна - ціна, за якої обл можна обміняти на прості акції того ж емітента. 5). Ринкова – ціна, за якої обл обертаються на вторинному ринку. 6). Курс – співвідношення ринкової та номінал ціни. 3.4. Вексель, види, врахування. Вексель – абстрактне боргове зобов’язання, яке надає право власнику вимагати через певний час в зазначеному веселі грош суму з особи, яка видала або акцептувала вексель. Види: 1). В залежності від виду операцій: товарні, фінансові. Товарний вексель одне пп. Надає іншому, коли в момент поставки продукції у покупця відсутні кошти. Фін вексель обслуговує операція не пов’язану з товарною угодою, тобто векселедавець позичає грош кошти у векселодержателя під % на певний термін. 2). Прості – закріплені відносини між 2 особами; переказний – це наказ 3 особі сплатити грош суму у визначений термін ремітент. 3). За способом отримання доходу: вексель з вказаною абс сумою боргу; вексель, на якому крім абс суми передб нарахування % на дану суму. Авалювання – це зобов’язання ін особи частково або повністю погасити вексель в разі неможливості сплати однієї із сторін. Врахування векселів – це форма кредитування банком суб'єкта госп-ня шляхом придбання векселя до настання терміну платежу зі знижкою, з метою отримання прибутку, погасивши вексель на повну суму в майбутньому. 3.5. Деривативи або ЦП: поняття, види. Деривативи – фін інструменти, які є строковими і в їх основі лежить базовий актив (ЦП, іноз валюта, сировина, с/г продукція, паливо). Практично всі купуються і продаються з метою спекуляції різниці курс вартості ЦП або хеджування. Види: *форвард – зобовязання 1 особи купити, і ншої – продати базовий актив у визнач час на визнач умовах в майб з фіксацією ціни на момент укладання контракту. *Фючерс - зобовязання 1 особи купити, і ншої – продати базовий актив у визнач час на визнач умовах в майб з фіксацією ціни на момент р-ції контракту. *Опціон - зобовязання 1 особи купити, і ншої – продати базовий актив у визнач час на визнач умовах в майб з фіксацією ціни за рішенням сторін контракту або на момент укладання опціону, або на час р-ції контракту. Види: - Амер – це контракт права по якому можна здійснити протягом певного терміну, - Європ – контракт, права за яким можна здійснити після настання певної дати, - Покритий – контракт, що уклад при наявності у продавця у баз активі, - Непокритий – без такої наявності. - Варант – випускається тільки емітентом базо активу, дає власнику право на купівлю простих акцій емітента у певний період за певною ціною. 4. Інвестиції у засоби виробництва 4.1 Сутність, види та об’єкти реальних інвестицій. Реальні інв-ції- це вкладання коштів спрямив на збільшення реального капіталу, тобто розширення і модернізація виробничого процесу. Реал інв-ції поділ на: 1)чисті – спрямовані на збільшення основного капіталу, створ нових основних та частини обротних фондів виробн і невироб призначення. 2)Валові –це сукупність чистих інв-цій та інв-цій, спрям з фонду відшк-ня спожитого осн капіталу (амортизац відрах). Об’єктами реальних інвестицій є: 1)Об’єкти виробн признач – транспорт, зв'язок, громадське харчування; 2)об’єкти невиробн призначення – житлове, комунальне господарство, охорона здоров”я, освіта 3) будови – сукупність будівель і споруд, буд.-во яких здійсн за єдиною проектно-кошторисною документацією; 4) черги буд.-ва - це частини будови, які визнач проектом і які забезпечують в майб випуск продукції 5) пусковий комплекс – це сукупність об’єктів основного, допоміжного, обслуг вир-ва, комунікації, об’єкти охорони природи, яка забезп випуск продукції 6) об’єкт буд-ва – окрема будівля чи споруда на буд.-во якої складено окремий кошторис і проект; 7) розширення діючого пп. – буд.-во на діючому пп. додатковго вир-ва 8)реконструкція діючого пп. – переобладнання діючих цехів, об’єктів додаткового та обслуговуючого призначення без розширення існуючих будівель і споруд 9) техн переозброєння діючого пп. – це комплекс заходів спрямованих на підвищення техніко економ рівня вир-в, цехів, автоматизації вир-ва. Реальні інв-ції поділяються на: -вкладання в основні активи: купівля та монтаж обладнання і устаткування, буд.-вл і реконструкція, модернізація -вклад нема тер активів: предбання нових технологій, патентів, ліцензій -вклад в обр кошти – це вклад в нові та додаткові основні та допоміжні матеріали, нові та додаткові запаси готової продукції. Стр-ра реал інв-цій: 1). за формами власності (спів-ня реал інв-цій, профінансованих з держбюджету, за рах коштів прив і кол п-тв) 2). за джерелами фін-ня - спів-ня реал інв-цій, профін-х за рах влас, залуч і позичених коштів ресурсів 3). галузева стр-ра – співіднощ реальних інвест за галузями і підгалузями ек-ки 4). Технолог стр-ра – це спів-ня витрат на буб-монт роботи, на придбання обл-ня та уст-ня, монт роботи, пуско-налагоджувальні, проектно-пошукові, ін капіт роботи) 5). Відтворювальна стр-ра ( спів-ня витрат на нове буд-во, реконстрккцію, розширення, техн переозброєння) 6). Територ стр-ра - спів-ня реал інв-цій, вклад в окр території та регіони 4.3. Іноваційна форма інвестицій В основі інновац д-сті лежить інновац процес, який поєднує науку, техніку, в-во, екон відносини. Інновац процес є дуже ризиковим, чітко поділеним на етапи. Іновац діяльн спрямована на використ результатів наук досліджень, зумовлює появу та розподіл нових конкурентноспром товарів та технологій. Іновації являють собою вклад капіталу, який призведе до кільк або якісних покращень пп. діяльн. Іновац політика держави тісно пов'яз з ін вест політикою. Вона спрямована на стимулювання іновац активності та зрост науково-техн потенціалу країни. Держава може вплив на іновац діяльн прямими та непрямими методами. Прямі методи здійс-ся в 2 напрямах: 1. адміністр впливу 2 .програмно-цільового впливу: ств-ня с-ми держ контрактів на придбання нових технологій, обл-ня, уст-ня, ін. Непрямі методи: податкові пільги; митні пільги; п-ка прискореної аморт-ції; створення законод норм, пов'яз з інноваціями. 4.2. Інвестиції в основний та оборотний капітал. Методи оцінки вартості фондів. Капітал відповід до способу перенесення вартості на знову створ продукт поділ: 1.основний, як переносить свою вар-ть на продукт частинами за кілька виробн циклів 2.оборотний, вар-ть його переноситься на продукт повністю за 1 вир цикл. Оцінка вир фондів: 1.за повною первісною вартістю – вираж факт витрати на купівлю машин, обл-ня, тр засобів з урах-ням витрат на постач і монтаж в цінах, що діяли в рік їх придбання. Первісна вартість будівельі спор-нь визн-ся за кошторисною вар-тю на момент введення до експл-ції. Оцінка ОФ за первісною вар-тю відобр-ся в бух обліку на балансі п-тв, тому вона ще наз балансовою вар-тю. 2. за відновленою вар-тю – це оцінка за бал вар-ті з урахуванням індексації, на основі індексів цін встановл Фондом жерж майна України. Вона здійсн-ся щорічно після звітного року станом на 1 січня наступного року. Інд-ція здійсн-ся на усіх п-вах всіх галузей і всіх форм вл-сті. Відновлена вар-ть ОФ -–це сума всіх проіндексованих витрат. 3.за остаточною ( залишковою) вар-тю з урах-ням зносу Qв=Пв-( Пв*На*Т)/100 - на базі первісної вар-ті (Пв) Qв= Вв-( Вв*На*Т)/100 - на базі відновної вар-ті (Вв) На- щорічна норма ам-ції Т – термін експл-ції обл-ня 4. Оцінка за ліквідаційною вартістю – це грош сума, яка може бути отрим внаслідок ліквідації компанії. Ця сума збільш при так званій впорядкованій ліквідації. Коли ОФ реаліз протягом часу і можна отримати максимальну ціну. Відповідно лік від вартість зменьш при примусовій ліквідації, коли ОФ реаліз за один аукціон без урахувань інтересів власника. 5. Оцінка за обґрунтованою ринковою вартістю – це вартість за якою покупець бажає купити майно або продавець бажає продати. Така вартість визначає стартову початкову ціну на ринку. 6. Оцінка за внутрішньою або фундаментальною вартістю – це аналіт оцінка фондів, яка базується на аналізі фін стану пп., можлив отриманого прибутку та дахаоду за рахунок використ певних осн фондів. Показники використ ОФ фондовіддача. Фв=Ор/Вф Ор-обсяг вир пр-ції, над послуг Вф- вар-ть фондів фондоємність. Фємн=1/ Фв= Вф/ Ор Головна функція оборотних коштів є забезп розрах за виконані роботи, поставлені товари, готову продукцію. Обротні фонди: 1)Фонди обертання – вар-ть гот пр-ції та кошти, пов'яз з її переміщенням до момента повної реал-ції. Це кошти в розр-ках із замовниками, кошти в касі. 2) Оборотні фонди – це сировина, конструкції, деталі, вир запаси, паливо, МШП, незаверш буд-во, витрати майб періодів.
|