54. Період окупності: визначення, економічна сутність, формула.
Період окупності є проміжком часу, що необхідний для відшкодування початкових інвестицій.
Цей метод що є одним з найбільш простих та широко розповсюджених у світовій обліково-аналітичній практиці, не припускає тимчасової упорядкованості грошових надходжень. Алгоритм розрахунку періоду окупності залежить від рівномірності розподілу прогнозованих доходів від інвестицій. Якщо дохід розподілений по роках рівномірно, то період окупності розраховується діленням одномоментних витрат на величину річного доходу обумовленого ними. Якщо отримується десятковий дріб він округляється у сторону збільшення до найближчого цілого. Якщо прибуток розподілений нерівномірно, то період окупності розраховується прямим підрахунком кількості років, протягом яких інвестиція буде погашена кумулятивним доходом.
Період окупності обчислюється за формулою:
, де
ПО – період окупності інвестицій в роках,
ІК – загальна сума інвестицій у проект, передбачена кошторисом,
ГНр – середньорічні грошові надходження.
55. Особливості розрахунку та використання показника періоду окупності, переваги та недоліки методу.
Період окупності є проміжком часу, що необхідний для відшкодування початкових інвестицій.
Обчислюється за формулою:
, де
ПО – період окупності інвестицій в роках,
ІК – загальна сума інвестицій у проект, передбачена кошторисом,
ГНр – середньорічні грошові надходження.
Метод періоду окупності є недостатнім з огляду на те, що він вимагає завдання суб’єктивно встановленого терміну періоду окупності. Також він не дає інформації стосовно того, чи створює цей проект багатство, а також може ігнорувати значні виплати поза межею точки окупності. Хоча на практиці значення показника періоду окупності дає змогу керівнику оцінити протягом якого часу кошти знаходяться у зоні ризику, проте він не враховує впливу доходів останніх періодів. Оскільки цей метод заснований на недисконтованих оцінках, він не робить різниці між проектами з однаковою величиною кумулятивних доходів, але різним розподілом її по роках. Також даний метод не наділений властивістю адитивності.
56. Дисконтований період окупності: визначення, економічна сутність, формула.
Деякі спеціалісти при розрахунку показника періоду окупності все ж радять використовувати часовий аспект. В цьому випадку у розрахунок приймаються грошові потоки, дисконтовані за показником WACC. Завжди є довшим ніж період окупності, який Ігнорує дисконтування. На відміну від періоду окупності, який не враховує вартість грошей в майбутньому, ДПО надає нам кращу можливість щодо оцінення капітальних інвестицій. Саме ДПО є одним з методів оцінки капітальних інвестицій, що враховують вартість грошей в часі.
Недоліком цього методу є те, що він не дає всебічної оцінки ефекту від вкладання інвестицій. Як і період окупності, дисконтований період окупності потерпає від неможливості точно визначити підходяще значення періоду окупності. Дисконтований період окупності не показує, чи дійсно інвестиція приносить гроші, задовольняючи потреби споживача на конкурентних ринках.
Саме ДПО є одним з методів оцінки капітальних інвестицій, що враховують вартість грошей в часі. ДПО розраховується за формулою:
Показник ДПО відображає термін за який інвестиційний проект повністю окупиться і тому дає уявну оцінку інвестору про повернення коштів.
57. Особливості розрахунку та використання показника дисконтованого періоду окупності, переваги та недоліки методу.
Деякі спеціалісти при розрахунку показника періоду окупності все ж радять використовувати часовий аспект. В цьому випадку у розрахунок приймаються грошові потоки, дисконтовані за показником WACC. Завжди є довшим ніж період окупності, який Ігнорує дисконтування. На відміну від періоду окупності, який не враховує вартість грошей в майбутньому, ДПО надає нам кращу можливість щодо оцінення капітальних інвестицій. Саме ДПО є одним з методів оцінки капітальних інвестицій, що враховують вартість грошей в часі.
Недоліком цього методу є те, що він не дає всебічної оцінки ефекту від вкладання інвестицій. Як і період окупності, дисконтований період окупності потерпає від неможливості точно визначити підходяще значення періоду окупності. Дисконтований період окупності не показує, чи дійсно інвестиція приносить гроші, задовольняючи потреби споживача на конкурентних ринках.
58. Дохідність залученого капіталу: визначення, економічна сутність, формула.
Дз.к. = Чистий прибуток / Сума залученого капіталу.
Поряд з обліковими показниками ефективності інвестицій у виробництво викор показник - дох зал кап (ROCE), або облікова ставка дохідності, широко використовується як показник ефективності. Керівники оцінюють успішність пп діял з допомогою багатьох різних коеф-в, які пропонують емпіричні правила, потрібні керівникам для порівняння: *результатів поточного року з результатами минулого року; *результатів діял пп-а з результатами діял конкурентів; *фактичних показників діял з плановими; *розроблення фін планів.
Немає сенсу використовувати ROCE, який є лише емпіричним правилом, коли вирішується, приймати чи не приймати проект. Дохідність залученого капіталу — це просто розмір балансового прибутку в % відносно суми залученого капіталу. Коефіцієнт Ігнорує грошові потоки, розподіл грошових потоків у часі та ризик.
59. Особливості розрахунку та використання показника дохідності залученого капіталу, переваги та недоліки методу.
Дз.к. = Чистий прибуток / Сума залученого капіталу.
Поряд з обліковими показниками ефективності інвестицій у виробництво викор показник - дох зал кап (ROCE), або облікова ставка дохідності, широко використовується як показник ефективності. Керівники оцінюють успішність пп діял з допомогою багатьох різних коеф-в, які пропонують емпіричні правила, потрібні керівникам для порівняння: *результатів поточного року з результатами минулого року; *результатів діял пп-а з результатами діял конкурентів; *фактичних показників діял з плановими; *розроблення фін планів.
Немає сенсу використовувати ROCE, який є лише емпіричним правилом, коли вирішується, приймати чи не приймати проект. Дохідність залученого капіталу — це просто розмір балансового прибутку в % відносно суми залученого капіталу. Коефіцієнт Ігнорує грошові потоки, розподіл грошових потоків у часі та ризик. Недолік методу - немає приведення в теперішньому часі.
60. Дохідність акцій: визначення, економічна сутність, формула.
Дохідність на акцію розраховується діленням балансового прибутку на кількість акцій у випуску.
Це один з основних коефіцієнтів фін. менеджменту, який використовують при оцінці інвестиційних якостей акцій. Він характеризує чистий прибуток підприємства (компанії), який припадає на одну акцію, після сплати податків, дивідендів за привілейованими акціями і відсотків за довгостроковими позиками. Також доходність акцій – це кількісний показник оцінки акцій, що дозволяє спостерігати за зміною доходів на одну акцію впродовж кількох років, порівняти доходи, одержані за акціями інших емітентів. Формула для обчислення:
ДНА = ЧПЕ / СКА, де
ДНА – дохід на акцію у певному році;
ЧПЕ – чистий прибуток емітента у цьому році;
СКА – середня кількість акцій, що була у власності акціонерів у році.
Такий метод не враховує грошові потоки, їхній розподіл у часі та ризик. Широко використовується також інший коефіцієнт, який показує балансовий прибуток, отриманий компанією за рік на кожну акцію, випущену нею.
61. Особливості розрахунку та використання показника дохідності акцій, переваги та недоліки методу.
Дохідність на акцію розраховується діленням балансового прибутку на кількість акцій у випуску.
Це один з основних коефіцієнтів фін. менеджменту, який використовують при оцінці інвестиційних якостей акцій. Він характеризує чистий прибуток підприємства (компанії), який припадає на одну акцію, після сплати податків, дивідендів за привілейованими акціями і відсотків за довгостроковими позиками. Також доходність акцій – це кількісний показник оцінки акцій, що дозволяє спостерігати за зміною доходів на одну акцію впродовж кількох років, порівняти доходи, одержані за акціями інших емітентів.
Такий метод не враховує грошові потоки, їхній розподіл у часі та ризик. Широко використовується також інший коефіцієнт, який показує балансовий прибуток, отриманий компанією за рік на кожну акцію, випущену нею.
62. Критерії оцінки методів аналізу інвестиційних проектів.
Загалом, вибір методу аналізу інв проектів залежить від багатьох факторів, таких як складність проекту, його тривалість, доступність та повнота інфо, рівень підготовки фахівців, що здійснюють цей аналіз.. Проте за наявності можливості вибору методу для оцінки реал інв-х проектів варто зупинитися на тому методі, який задовольняє якнайбільше критеріїв:
*Ураховує вартість грошей у часі (приведення до теперішньої вартості як інвестиційного капіталу, так і сум грошового потоку)
*Ураховує ризик, пов'язаний з інвестицією (вибір диференційованої ставки процента (диктованої ставки) в процесі дисконтування грошового потоку для різних інвестиційних пректів.)
*Береться до уваги повна тривалість економічного життя проекту
*Наявність правила щодо прийняття рішення за отриманим результатом
*Спрямування на грошові потоки
63. Ризик та невизначеність у інвестуванні.
Суттєвою рисою прийняття інв. рішень є їх орієнтація на майбутнє, яке по своїй природі є невизначеним. вимірювання ризику при бюджетуванні капіталу є вирішальним фактором при оцінці активів, а його ігнорування є небажаним. Прийняття прибуткової інвест. пропозиції, яка є високоризиковою, може підвищити чутливість до ризику усього бізнесу і призвести до фактичного зменшення вартості підприємства.
Визначеність. Абсолютно достовірні події тоді, коли очікування є однозначно оціненим, коли певному, наперед очікуваному результату віддається перевага по відношенню до ін результатів у переліку. У інвестуванні не існує визначеності, але деякі з інвестицій є досить близькими до цього.
Ризик та невизначеність. З наукового погляду ризик та невизначеність не є синонімами. Ризик стосується набору (низки) єдиних у своєму роді (унікальних) наслідків прийняття певного рішення, які можна визначити з певною ймовірністю в той час, коли невизначеність ґрунтується на неможливості визначити ймовірність. Найбільш наглядним прикладом ризику є шанс 1 до 6 викинути 6 гральною кісткою. Для багатьох інв рішень важко знайти емпіричні докази. Тому коли об'єктивні статистичні свідчення є недоступними, керівники вимушені використовувати суб'єктивні значення ймовірності. Керівник з невеликим досвідом запуску нового продукту на новий ринок може лише суб'єктивно оцінити відповідні ризики, що основані на доступній йому інфо. З огляду на те, що суб'єктивна ймовірність може бути використана під час прийняття Інв рішень таким самим способом, як і об'єктивна, різниця між ризиком і ймовірністю не така вже й істотна. На практиці обидва ці показники часто є взаємозамінними.
64. Класифікація ризиків.
Слід зазначити, що існують різні класифікації ризиків. Ризик буває систематичним та несистематичним. Несистематичний ризик ще називають характерним ризиком компанії. Він може бути викликаний страйками, невдалими маркетинговими програмами, розривами великих контрактів цієї фірми тощо. Систематичний (ринковий) ризик може бути викликаний війнами, катастрофами, інфляцією, зростанням процентних ставок тощо.
Підприємницький ризик відображає мінливість операційного доходу перед тим, як будуть вирахувані % і податок. Підпр. ризик гол. чином залежить від операційного леверіджу (співвіднош. фікс. і змінних витрат). Рішення відносно більш високої інтенсивності капіталу у заг. вип. призв. до збільш. FC у загальній стр-рі витрат, а підвищ. операційного леверіджу, у свою чергу, призв. до ще більшої мінливості операційного доходу.
Фін. ризик значно ширший по своїй природі за підпр. ризик і випливає з факту викор. боргу. Фін. леверідж збільшується при прийнятті нових боргових зобов’язань, і так. чин. збільш. сума фіксованих %-них платежів і мінливість у чистих доходах.
Проектний ризик – це мінливість в очікуваних грошових потоках капіт. проектів. Чим більша невизначеність стосовно ринків, технологій та факторів, тим вищий рівень проектного риз.
Портфельний риз. – це мінливість у надходженнях акціонерів. Акц-ри можуть суттєво скоротити мінливість у надходж., утримуючи старанно підібрані інв. портфелі.
65. Форми ризику при оцінці та моніторингу реальних інвестиційних проектів.
Систематичний р пов'язаний із загальною ек та політ ситуацією в країні й навіть у світі, зростанням цін на ресурси, загальноринковим падінням їх на всі фінансові активи.
Процентний ризик зумовлений невизначеністю в майбутньому щодо напряму руху та рівня процентних ставок. Для банку це ризик перевищення середньої процентної ставки за залученими коштами (депозитами) над середньою процентною ставкою за виданими кредитами.
Ризик падіння загальноринкових цін пов'язаний зі зниженням цін на всі папери, що обертаються на ринку одночасно. Цей ризик стосується передусім акцій І є наслідком загальнодержавної нестабільності. Його ступінь може бути неоднаковим для акцій різних емітентів. Деякі виробництва мало залежать від спаду виробництва в цілому. Ризик інфляції обумовлений зміною купівельної спроможності грошей І призводить до того, що вкладення навіть у найбезпечніші папери піддаються збиткам. , У розвинених країнах вважається норм річний рівень Інфляції в 3 %.
Несистематичний р пов'язаний із фін станом конкретного емітента ЦП. Він може бути викликаний невдалими маркетинговими програмами, розірванням великих контрактів емітента, страйками тощо. Оцінка такого ризику потребує певних зусиль як посередників ринку фінансових активів, так і Інвесторів. Ризик ліквідності пов'язаний з можливою затримкою реалізації цінного папера на ринку. Інвестор має бути впевнений, що за потреби він може продати свій цінний папір і перетворити вкладений капітал у готівку. Галузевий ризик пов'язаний зі зміною стану справ у окремій галузі економіки, яка, як і всі інші, переживає народження, під-йом, розквіт і занепад. Фінансовий ризик— це збитки, пов'язані з нерентабельністю або банкрутством емітента ЦП.
66. Очікувана чиста теперішня вартість.
До певної міри критерій NPV має відношення до вибору ризикових інв. проектів.
Проект NPV Ймовірність Очік. NPV
А 9000 1,0 9000
Б -10000 0,2 -2000
10000 0,5 5000
20000 0,3 6000
9000
В -55000 0,2 -11000
10000 0,5 5000
50000 0,3 15000
9000
Сума ймов-тей у кожн. з випадків = 1. Очевидно, що критерій NPV, що підходить до проекту А, де грош потоки є чітко визнач., не підходить до ризикових проектів Б і В, по крайній міті без адаптації. Повний перелік можливих результатів може бути досягн. шляхом використання пок-ка NPV, зваженого відповідно до ймовірності їх виникнення. Правило NPV може бути викор. при виборі проектів, що пропонують найвищу очік. NPV. В нашому прикл. усі 3 проекти пропонують однакову очік. NPV = 9000 грн. Їх розгляд залежить від відношення під-ця до ризику, у той час, коли очік. рез-ти є однак., а можливі рез-ти суттєво відрізн. один від одного. Тому, хоча очік. пок-к NPV і виступає в якості єдиної міри прибутковості, яка може використ. для ризикових інв., він сам по собі не виступає в якості критерію, що може бути використаний при прийн. рішень.
67. Моделі сприйняття ризику підприємцем.
Підпр-ці віддають перевагу меншому ризику перед більшим за умови однакової доходності – вони не схильні до ризику. Таке положення є найкращим прикладом, що ілюструє важливу концепцію корисності або суб’єктивного задоволення. У загальному вип. під-ць вбачає меншу корисність від отримання додаткової 1000 грн., ніж у вип., коли йому вдається запобігти втрати 1000 грн. Це твердження базується на концепції спадаючої гран. корисності, яка говорить про те, що при зростанні багатства, гран. кор-ть зменшується з більшим пок-ком.
Функція корисності для осіб, що схильні до ризику, вигнута вгору. До тих пір, поки є можливість визначити функцію кор-ті для особи, що приймає рішення, цей підхід може використ. при прийнятті інв. ріш.
Не дивлячись на те, що прийняття рішення на основі показника очік. кор-ті є концептуально правильним підходом, цей підхід має прак. недоліки. Особа, що прийм. ріш., може зрозуміти, шо вона по своїй природі не має схильності до ризику, але і не в змозі визначитися з потрібною точністю стосовно форми кривої функції кор-ті. Отже, хоча аналіз кор-ті і заб-чує розв’яз. проблеми ризику, але він не в змозі надати робочі правила для прийняття ріш.
68. Середнє квадратичне (стандартне) відхилення як статистичний показник при оцінці ризику.
Як зазначалося раніше, очікувана вартість не є сама по собі прийнятним критерієм, оскільки вона не враховує таку важливу інформацію, як дисперсія (ризик) стосовно результатів. Можна стверджувати, що різні люди в ризикованих ситуаціях поводяться по-різному. Сер-квадр. відхилення є найбільш поширеним пок-ком оцінки рівня інвест. ризиків. Розрахунок цього пок-ка дозволяє врахувати мінливість очікуваних доходів від різних інвестицій. Значення цієї мінливості розраховується за формулою:
69. Половинна дисперсія як статистичний показник при оцінці ризику.
Відхилення від очік. дох-ті, вищі середнього, можуть розглядатися підприємцем як позитивні – це нижня межа ризику, що розглядається в процесі прийняття рішення. Найкраща нижня межа ризику може бути визначена за допомогою половинної дисперсії, що розраховується за формулою:
SV=Pj (xj-x)2 ,
Де Рj – ймовірність
SV – половинна дисперсія
Xj – всі значення Х, менші за очікуване значення
k – кількість наслідків, значення яких більші за очікуване значення
Чим менше, тим краще.
70. Коефіцієнт варіації як статистичний показник при оцінці ризику.
Не можна вважати повністю задовільним безпосереднє порівняння проектів, що здійснюється на основі визначення абсолютних показників ризику. Там, де проекти відрізняються за масштабом, можна використати достовірніший відносний показник ризику, такий як коефіцієнт варіації (CV). Ймовірність розміру доходів визначається шляхом розрахунку показника варіації можливих результатів від вкладення інвестицій. Коефіц. варіації дозволяє визначити рівень ризику. Він розрах як співв середнього квадратичного (стандартного) відхилення й очікуваної величини чистого грош потоку:
CV = / хср, де -- середньокв відхилення
Вважається, що значення к-а варіації в інтервалі від О до 10 % відповідає невеликому ризику, від 10 до 25 % — помірному ризику та вище 25 % — високому.
Чим менше, тим краще
71. Правило середньої варіації.
Знаючи очікуваний дохід, а також величину дисперсії (варіації або стандартного відхилення), можна сформулювати прикладне правило середньої варіації, за яким проекту X віддається перевага перед проектом Y, якщо є правдивим хоча б одне з таких тверджень:
1) очікуваний дохід від проекту X перевищує дохід від проекту F, а значення варіації є однаковим, або ж для проекту X воно менше, ніж для проекту Y;
2) очікуваний дохід від проекту X перевищує або має ту саму величину, що й від проекту Y, а варіація за проектом X є менша, ніж за проектом Y.
Важливість правила середньої варіації полягає в тому, що воно прийнятне для використання всіма особами, не схильними до ризику, без урахування їхніх індивідуальних функцій корисності. Але це правило не спрацьовує, якщо проекти різняться між собою за показниками очікуваного доходу й ризику
72. Аналіз чутливості як метод аналізу ризику.
аналіз чутливості є дуже простою концепцією, яка використовується, щоб визначити можливий (потенціальний) вплив ризику на прибутковість проекту. Він спрямований не на кількісне визначення ризику, а більше на знаходження факторів, потенційно чутливих до ризику. Цей аналіз забезпечує особу, яка приймає рішення, відповідями *щодо NPV, якщо ціна продажу впаде на 10 %?, і IRR, якщо проект буде існувати лише 3 р, а не 5, як заплановано? *щодо мін рівень продажу для досягнення точки беззбитковості, виміряний з урахуванням NPV?
Графіки чутливості дають змогу побудувати графіки NPV (або IRR) залежно від %-ї зміни величини досліджуваного фактора. Коли нічого не міняється, NPV= 2000грн. Проте NPV=0, коли частка ринку зменшиться на 20 % або ціна на 5 %. Це свідчить, що зміна ціни відчутно впливає на показник прибутковості. Так само збільшення ставки дисконтування на 10 % зменшить величину NPV до 0, у той час, коли збільшення FC на 25 % зробить проект неприбутковим. висновок, проект є чутливішим до ставки дисконтування, ніж до величини FC. Чутливість NPV до кожного фактора хар-я нахилом своєї лінії. Аналіз чутливості широко викор через простоту й можливість сконцентруватися на окремих оцінках. Він допомагає визначити найваж фактори, які мають найбільший вплив на прибутковість проекту. Але в дійсності ця методика не визначає рівень ризику; за прийняття рішення необхідно ще й оцінити ймовірність виникнення відхилення від очікуваної величини. Наведений вище підхід інколи назв детермінованим аналізом чутливості.
