необоротних активів. Суми нарахованого зносу відображають зменшення вартості активів та
відповідно сум фондів у необоротних активах. За економічною сутністю суми нарахованого
зносу є показником того, через який час необоротний актив втрачає свою вартість і повинен
відповідати строку фізичного зношення [3].
Нарахування зносу на необоротні активи бюджетних установ як ті, що знаходяться в
експлуатації, так і ті, що знаходяться на складі (у запасі), за винятком зазначених нижче,
провадиться в останній робочий день грудня. Нараховується знос в гривнях (без копійок)
відразу за весь рік незалежно від того, в якому місяці об'єкт був придбаний або збудований.
Відповідно до Інструкції з обліку основних засобів та інших необоротних активів
бюджетних установ, Наказ Головного управління Державного казначейства України від
17.07.2000р. № 64 та вищевказаного листа №07-04/2362-11163 в закладах охорони здоров’я
знос не нараховується на наступні необоротні активи бюджетних установ:
1) земельні ділянки і капітальні витрати на поліпшення земель;
2) обладнання, експонати, зразки, діючі та недіючі моделі, макети та інші наочні
122
Наука й економіка, 2008 р., № 3 (11)
посібники, що знаходяться в кабінетах та лабораторіях і використовуються з навчальною і
науковою метою;
3) бібліотечні фонди;
4) малоцінні необоротні матеріальні активи;
5) білизну, постільні речі, одяг і взуття;
6) необоротні матеріальні активи спеціального призначення.
Таким чином, значну частину необоротних активів бюджетних установ закладів
охорони здоров'я складають ті, на які не нараховується знос (малоцінні необоротні
матеріальні активи, білизна, постільні речі, одяг і взуття, необоротні матеріальні активи
спеціального призначення).
Слід зазначити, що знос не визначається також за необоротними активами установ, що
знаходяться за кордоном.
Якщо на підприємствах галузей матеріального виробництва термін максимального
корисного використання основних засобів установлюють самостійно, то бюджетним
організаціям його встановлюють відповідні міністерства за відомчою підпорядкованістю, а
якщо такі документи відсутні – самостійно. Слід звернути увагу, що в межах одного
головного розпорядника бюджетних коштів на однотипні необоротні активи має
встановлюватись єдиний термін їх корисної експлуатації. На наш погляд, для виконання цієї
вимоги доцільно головному розпоряднику видати наказ для нижчих за рівнем установ, в
якому буде зазначено, який термін корисної експлуатації необхідно встановити на ті чи інші
об’єкти необоротних активів.
При визначенні строку корисної (очікуваної) експлуатації необоротних активів слід
ураховувати:
