Валютний ризик проявляється у можливості додаткових втрат або вигод, які можуть
мати місце через зміну валютного курсу гривні відносно валют країн-контрагентів
підприємства. На питання щодо здійснення зовнішньої діяльності 88% хмелярів відповіли,
що вони не здійснюють зовнішньо-економічну діяльність, 9% – імпортують сировину та
матеріали, а 3% – експортують хмелесировину. Це свідчить про те, що валютний ризик у
галузі хмелярства є скоріш винятком, а не правилом.
До системи фінансових ризиків виробників хмелесировини також необхідно віднести
податковий та фіскальний ризики, які виникають під впливом дії правових факторів.
Особливістю вітчизняного виробництва хмелю є практика покриття збитків хмелярів за
рахунок державної підтримки. Бюджетні кошти, передбачені на розвиток хмелярства,
спрямовуються на компенсацію суб’єктам господарювання витрат з придбання, проведення
ремонту, реконструкції спеціальних хмелярських знарядь, механізмів та обладнання, витрат з
догляду за продуктивними насадженнями, з урахуванням їх наявних площ, середньої
врожайності та обсягу виробленої і реалізованої продукції хмелярства [1].
Дані табл. 1 свідчать про те, що за рахунок практики державної підтримки,
вирощування хмелю є високорентабельним видом діяльності. Можна також припустити, що
саме її надання утримує більшу частку хмелярських господарств від виходу із галузі. Саме
тому, існування невизначеності дій держави щодо збору на розвиток виноградарства,
садівництва і хмелярства та асигнувань коштів на відшкодування витрат виробникам хмелю
за рахунок цього збору, об’єктивно обумовлює існування відповідно податкового та
фіскального ризиків. Зовнішнім проявом цих ризиків є зміни податкового законодавства і
обсягів фінансування. Слід також зазначити, що в контексті вступу України до СОТ,
52
Наука й економіка, 2008 р., № 3 (11)
скасування заходів державної підтримки хмелярських господарств, які відносяться до
видатків „жовтої скриньки”, стає ще більш ймовірним.
Таблиця 1
Ефективність виробництва та реалізації хмелю в Житомирській області у 2006 р.*
Без врахування підтримки З врахуванням підтримки
Район
Обсяг прибутку,
тис. грн.
Рівень
рентабельності, %
Обсяг прибутку,
тис. грн.
Рівень
рентабельності, %
Абсолютне
відхилення рівня
рентабельності, %
Житомирський 180,1 17,60 1402,2 137,04 119,44
Романівський -2,80 -2,37 148,90 125,87 128,23
Олевський -184,3 -6,2 3837,9 129,8 135,99
Бердичівський 86,3 5,2 2045,0 122,3 117,15
Червоноармійський -32,1 -5,1 712,6 112,4 117,50
Радомишльський -890,00 -78,50 424,90 37,48 115,98
Лугинський -21,1 -10,6 177,3 89,4 100,00
Черняхівський 79,00 5,27 942,8 182,7 177,45
Ємільчинський 5,00 21,74 28,00 121,74 100,00
Всього по області -779,9 -9,4 9719,58 117,44 126,86
* враховано дані 84% хмелярських господарств Житомирської області
Джерело: розраховано за даними Головного управління сільського господарства в Житомирській області.
Результати анкетного опитування показали, що найбільший вплив на непередбачені
відхилення обсягів реалізації хмелесировини мають зростання обсягу імпортованого хмелю
(93,94%) і скорочення ціни імпортованого хмелю (75,76%) (рис. 1). До основних чинників,
які визначають рівень відхилення ціни реалізації хмелесировини респонденти віднесли
зниження якості хмелю (81,82%), зростання обсягу імпортованого хмелю і скорочення ціни
на імпортований хміль (відповідно 75,76 та 54,55) (рис. 2).
15,15
75,76
93,94
39,39
75,76
0
20
40
60
80
100
зростання ціни
вітчизняного хмелю
скорочення ціни
імпортованого хмелю
збільшення обсягу
імпортованого хмелю
збільшення урожайності
хмелю в Україні
невиконання покупцями
своїх зобов’язань
Рис. 1. Оцінка ступеня впливу факторів на скорочення обсягів реалізації хмелю
відносно запланованого рівня
Джерело: власні дослідження
53
Наука й економіка, 2008 р., № 3 (11)
Говорячи про ціну імпортного та вітчизняного хмелю слід зазначити, що відносно
високі ставки імпортного мита на хміль, значно скорочують ризики коливань обсягів
реалізації та ціни хмелю. Проте, ще у 2004 р. ставка мита становила 50% і не менше 2000 €/т,
тоді як нині вона складає 20% [3, 2]. Крім того, зважаючи на значний дефіцит хмелю в
Україні та постійне нарощення обсягів виробництва галузі пивоваріння, актуальним
питанням є здешевлення закордонної хмелесировини шляхом не просто скорочення мита, але
і його скасування. Так, у 2000 р. було розроблено законопроект, яким передбачалось
встановлення ввізного мита на шишки хмелю та екстракт хмелю на нульовому рівні [4]. Це
означає, що негативний вплив таких факторів, як зміна ціни та обсягів імпортного хмелю
набуває нового значення з точки зору дії податкового ризику, що і пояснює вибір експертами
зазначених чинників як найбільш вагомих.
54,55
45,45
42,42
81,82
75,76
0
25
50
75
100
зниження якості хмелю
скорочення ціни на імортний
хміль
зростання обсягу
збільшення собівартості імпортованого хмелю
зростання урожайності
Рис. 2. Оцінка ступеня впливу факторів на зниження ціни реалізації хмелю відносно
запланованого рівня
Джерело: власні дослідження
Для оцінки вагомості основних факторів ризиків, виробникам хмелю було
запропоновано із сукупності запропонованих чинників вибрати три найбільш значущих та
оцінити їх за 3-бальною шкалою. Аналіз результатів оцінки дії факторів ризику показав, що і
керівники, і спеціалісти на друге місце ставлять непередбачувані дії законодавства, тобто
скорочення або скасування державної підтримки та зниження чи відміну ввізного мита на
хмелесировину (рис. 3).
Галузь хмелярства потребує значних фінансових вливань у вигляді залучення
інвестицій і кредитних ресурсів. Це пов’язано, передусім, зі значним моральним зношенням
основних засобів хмелярських господарств і все більшим переважанням ручної праці над
механізованою. Процес інвестування супроводжується загальним інвестиційним ризиком
проекту, який виникає в результаті існування невизначеності наслідків його впровадження.
Інвестор не може точно передбачити ні валовий збір хмелю і рівень його урожайності, ні
майбутню кон’юнктуру ринку цієї продукції, ні дії держави, а тому невідомим є економічний
ефект, який виникне в результаті реалізації проекту. Отже, всі види ризиків, які впливають
на результативність вирощування хмелю слід вважати факторами опосередкованого впливу
щодо інвестиційних ризиків. Це означає, що фактори господарських, ринкових, фінансових
тощо ризиків (фактори першого порядку) необхідно розглядати як фактори другого порядку
в контексті інвестиційного ризику та обов’язково враховувати в процесі управління
ризиками інвестицій.
54
Наука й економіка, 2008 р., № 3 (11)
1 2 3 4 5 6 7 8
спеціалісти
керівники
середнє значення
0,00
0,50
1,00
1,50
2,00
Середній бал
Фактори ризику
Рис. 3. Середньозважений рейтинг факторів підприємницьких ризиків виробників
хмелю: 1 – несприятливі погодні та кліматичні умови; 2 – непередбачувані зміни
законодавства; 3 – зриви у виробничому процесі; 4 – недостатній досвід і кваліфікація,
невідповідальне ставлення до роботи рядових працівників галузі; 5 – недотримання
постачальника та клієнтами умов договору; 6 – недостатній досвід і кваліфікація,
невідповідальне ставлення до роботи управлінського персоналу; 7 – неузгодженість
цілей з можливостями; 8 – недосконала організація системи управління.
Джерело: власні дослідження
Висновки та пропозиції. Основними видами фінансових ризиків мікрорівня, які
характерні для процесу виробництва і реалізації хмелю є інвестиційні, кредитні та валютні
ризики. До ризиків макрорівня, що набувають особливого значення в контексті вступу до
СОТ, слід віднести фіскальний та податковий ризики. З огляду на об’єктивне існування та
суттєвий вплив окреслених ризиків на ефективність виробництва хмелесировини, в
подальшому планується розробити механізм управління ризиками фінансової сфери, який би
враховував системні зв’язки між фінансовими ризиками та ризиками інших сфер і їх
факторами.
Список використаних джерел
1. Про затвердження Порядку справляння збору та використання коштів на розвиток
виноградарства, садівництва і хмелярства: Постанова Кабінету Міністрів від 15 липня 2005 р.
№ 587 // Урядовий кур’єр. – 2005. – № 142.
2. Про внесення змін до деяких законів: Закон України від 07.07.2005 // Відомості
Верховної Ради. – 2005. – № 46–47. – С. 468.
3. Про митний тариф України: Закон України від 5 квітня 2001 р. №2371-ІІІ //
Офіційний вісник України. – 2001. – №18.
4. Про порядок ввезення в Україну хмелесировини у 2001 р.: Проект Закону України. –
Код доступу: http://www.gska2.rada.gov.ua/
5. Бешелев С.Д., Гурвич Ф.Г. Матиматико-статистистические методы экспертных
оценок. – 2-е изд., перераб. д доп. – М.: Статистика, 1980. – 263 с.
6. Бланк И.А. Управление финансовыми рисками: Учеб. Курс. – К.: Ника-Центр, 2006.
– 448 с.
7. Бугрова О. Методологічні основи оцінки ризику при прийнятті інвестиційних
рішень // Економіка України. – 2003. – № 10. – С. 29–32.
8. Гуткевич С.А. Управление рисками при формировании инвестиционной
привлекательности // Актуальні проблеми економіки. – 2003. – №1 (19). – С. 18–22.
55
Наука й економіка, 2008 р., № 3 (11)
9. Кігель В.Р. Визначення найкращого варіанта інвестування в умовах ризику //
Фінанси України. – 2002. – № 12. – С. 85–89.
10. Пікус Р.В. Управління інвестиційними ризиками // Фінанси України. – 2001. – №6. –
С. 106–113.
11. Солодова О.О. Врахування ризику при оцінці ефективності інвестиційних проектів
// Фінанси України. – 2000. – № 9. – С. 101–106.
12. Филин С., Брук М., Федорова А. Преодоление рискозависимости // РИСК. – 2002. –
№ 1. – С. 56–65.
13. Филин С., Брук М., Федорова А. Преодоление рискозависимости // РИСК. – 2002. –
№ 2. – С. 24–32.
14. Чепурко В.В. Экономический риск аграрного производства: теория, методы оценки,
управление. – Симферополь: Таврия, 2000. – 308 с.
15. Шейко В.М., Кушнаренко Н.М. Організація та методика науково-дослідницької
діяльності: Підручник, – 2-ге вид., доп. і переробл. – К.: Знання-Прес, 2002. – 295 с.
УДК 336.71:658.009.12](100+477)
Л. С. РЕВЕРЧУК
УПРАВЛІННЯ КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНІСТЮ МАЛИХ БАНКІВ:
ЗАРУБІЖНИЙ ДОСВІД ТА УКРАЇНА
Досліджено особливості впливу глобалізації, фінансових криз і реструктуризації
банківської системи на розвиток управління конкурентоспроможністю малих банків у
розвинутих країнах і запропоновано рекомендації щодо застосування прогресивних та
ефективних іноземних методик і методів управління конкурентоспроможністю малих
банків в Україні.
Актуальність і постановка проблеми. Багатовіковий досвід, набутий світовою
практикою щодо розвитку конкуренції в банківському секторі, заслуговує на увагу, критичне
осмислення і продумане використання в українській економіці. У сучасних умовах
структурні зміни в економіці розвинутих країн зумовлюють зростання ролі конкуренції у
різних галузях, а конкурентній політиці у банківській сфері відводиться важливе місце.
Нами встановлено, що нині у світі на банківських ринках діють дві основні тенденції –
глобалізація банківських ринків та поступове зміщення з лідерних позицій банківських
установ, в т. ч. малих, за рахунок посилення небанківських фінансових посередників.
Розглянемо кожну з цих тенденцій та спроектуємо їх та банківський ринок України, адже
економіка України поступово стає частиною світової економічної системи і загальні світові
тенденції, на нашу думку, повинні рано чи пізно позначитися і на розвитку української
економіки. Глобалізація характеризується формуванням більш зрілого порівняно з
інтернаціоналізацією рівня міжнародних економічних зв’язків та інших форм і способів
людського спілкування та співіснування в цілому, а її процес разом із такими чинниками, як
прискорений розвиток інформаційних технологій та глобальних комп’ютерних систем,
зростання впливу транснаціональних корпорацій, підвищення рівня конкуренції між різними
групами банків, зміна принципів державного регулювання банківського сектора сприяє
формуванню глобального банківського ринку.
Досвід країн Центральної та Східної Європи свідчить, що в першу чергу, глобалізаційні
процеси торкаються фінансового сектору, особливо національних банківських систем. За
участю комерційних банків відбувається розподіл грошових потоків, які спрямовуються в
різні сектори економіки, а потім, при наявності позитивного результату, згенеровані нові
грошові потоки через ту ж банківську систему і витікають. На нашу думку, для того, щоб
56
Наука й економіка, 2008 р., № 3 (11)
передбачити вплив глобалізаційних процесів на розвиток банківської конкуренції, і зокрема
на конкурентоспроможність малих банків, необхідно розглянути, як відбувався даний процес
у країнах Центральної та Східної Європи з тим, щоб застосувати в Україні.
Мета статті полягає в тому, щоб дослідити зарубіжний досвід управління
конкурентоспроможністю малих банків і розробити рекомендації щодо можливості та
перспектив його застосування в Україні.
Останні дослідження і публікації за темою статті. Проблема управління
конкурентоспроможністю невеликих банків в іноземних державах є малодосліджуваною і
тому спеціальних вітчизняних монографій чи навіть наукових статей на цю тему не має.
Однак загальні питання конкурентоспроможності малих банків у зарубіжному світі
розглядали М. П. Денисенко [3, с. ], В. М. Кравець і О. В. Кравець [5, с. 254-257, 359-361,
370-373].
Побіжно і принагідно цієї проблеми торкались С. М. Козьменко [1, с. 245-312], С. К.
Реверчук [2, с. 166-173], М. М. Кириченко [6, с. 13-14], О. П. Ковальов [7, с. 34]. Окремої
уваги заслуговує праця російського вченого С. Моїсєєва [8], в якій аналізується мале
банківництво з позиції оптимізації структури банківського ринку. Водночас поза увагою
залишаються питання конкурентоспроможності малих банків в умовах глобалізації
фінансових криз і реструктуризації банківської системи, а також вплив іноземних
інтервенцій у банківські системи на конкурентоспроможність малих банків, особливості
виживання малих банків в умовах інтернетизації і мобільної телефонізації ринку банківських
послуг.
Виклад основного матеріалу. Концентрація капіталу і пошук шляхів його
примноження та збереження від інфляції для малих банків були основними чинниками, які
підштовхнули процеси глобалізації, розширення присутності іноземних банківських установ
у країнах з перехідною економікою. Процеси глобалізації знаходять свій прояв у тенденції
прискорення лібералізації доступу на фінансові ринки, що є обов’язковою умовою членства в
багатьох міжнародних організаціях.
Таким чином, за останні півтора десятиріччя значно інтенсифікувався процес виходу
іноземних банків на ринки країн, економіка яких формується. В економічно розвинутих
країнах причини розширення діяльності іноземних банків пояснюються необхідністю
захисного розширення. Відповідно до цієї теорії багатонаціональні банки просто йдуть за
своїми клієнтами, які мають свій бізнес за кордоном. Поряд з набутими клієнтами такі банки
мають змогу залучити нових клієнтів. Відповідно, це і є вагомим чинником при забезпеченні
вигідного конкурентного становища для малих банків на ринку банківських послуг. Іншою
важливою тенденцією, яка породжується глобалізаційними процесами в країнах Центральної
та Східної Європи, є розвиток місцевих ринків капіталів малих банків.
