Вирішальну роль в її функціонуванні відігравали і відіграють банківські установи.
Вони реалізують пластикові картки серед своїх клієнтів, здійснюють інформаційне
забезпечення електронних платежів, ведуть поточні рахунки продавців та покупців і
здійснюють остаточне урегулювання їхніх взаємних вимог. Тому через пластикові картки
банки надають цілий комплекс послуг своїм клієнтам. За кордоном емітентом платіжних
карток може бути будь-яка організація, в Україні — тільки кредитна організація, що має
відповідний дозвіл НБУ. Особливе місце серед емітентів платіжних карток посідають банки,
об'єднані в так звані платіжні асоціації. До міжнародних платіжних систем на основі
пластикових карток прийнято відносити такі системи:
— VІSА;
— Еurорау/МаstеrСаrd;
— Dіnnеrs Сlub;
— АmеrісаnЕхргеss.
Принаймні, саме вони представлені на українському ринку. Крім міжнародних
платіжних систем в Україні, як уже зазначалося, впроваджується національна платіжна
система. Істотних технологічних розходжень між українськими і міжнародними платіжними
системами немає, однак масштаби діяльності міжнародних компаній значно відрізняються
від українських. Українські платіжні картки зазвичай використовуються в проектах,
пов'язаних з виплатою заробітної плати, і в більшості випадків служать для отримання
готівки [3].
Емісію платіжних карток мають право здійснювати тільки ті банківські установи, які є
дійсними членами відповідних платіжних систем. Платіжні картки виготовляються
банківськими установами за власним зразком з дотриманням усіх обов'язкових вимог і
повинні мати фірмову позначку банку.
Банк-емітент може встановити два види обмежень:
— загальний кредитний ліміт суми непогашеної заборгованості на картковому рахунку,
встановлений на весь термін дії картки;
— разовий ліміт на суму однієї покупки (різним клієнтам встановлюються різні
кредитні ліміти відповідно до прийнятих банком стандартів кредитоспроможності).
Аналізуючи ринок платіжних карток міжнародних систем, варто відмітити, що на
початок 2007 року його ринок розподілено практично між двома провідними банками - ВАТ
"Приват Банком" та ВАТ "Райффайзен Банк Аваль". Варто зазначити, що за кількістю
емітованих карток за останній рік банк "Надра" перемістився на 3 позицію з 4-ї, а Правекс-
банк поступився 6 позицією на користь Ощадбанку. Вихід на ринок платіжних карток нових
банків призвів до деякого перерозподілу ринку серед тих банків, що не входять в десятку
лідерів. Наприклад, Донгорбанк, почавши працювати на ринку на початку 2002 року,
Кредит-банк (Україна) на 13-ту, збільшивши обсяги емісії майже в 5 разів, а Укргазбанк - з
20-ї позиції на 12-ту (збільшення емісії в 3,5 раз) [4].
25
Наука й економіка, 2008 р., № 3 (11)
Лідерами за кількістю емітованих платіжних карток залишаються ВАТ „Приват Банк"
— понад 3740 тис., Промінвестбанк —майже 1485 тис., ВАТ „Райффайзен Банк Аваль" -
понад 997 тис., АКБ „Надра" - понад 600 тис., ВАТ „Державний ощадний банк України" —
понад 497 тис., „Перший Український Міжнародний банк" — понад 419тис. карток [3].
Слід зазначити інтенсивне зростання як кількості карток та точок обслуговування, так і
обігів грошових коштів банків-членів міжнародних систем і з емісії, і з еквайрингу.
Загальний обсяг емісії платіжних карток міжнародних систем за 2002 рік виріс майже в 2,5
рази досягнувши відмітки в 5 млн шт. Кількість термінального обладнання збільшилась
більше ніж в 1,5 рази, і досягла 2340 банкоматів, понад 19 тис. платіжних терміналів та понад
29 тис. імпринтерів. Висновки. З вище викладеного видно, що ринок платіжних карток в
Україні входить у стадію стійкого зростання. Визначилися банки-лідери та основні гравці на
ринку. Поступово зникають ілюзії про можливість побудови в Україні рентабельних
замкнених внутрішніх платіжних систем. Переосмислюються концепції та межі застосування
карткових продуктів як банками, так і їх клієнтами — юридичними та фізичними особами.
Розвиток карткового бізнесу в Україні можна охарактеризувати як бурхливий, але
екстенсивний. Учасниками різних міжнародних та внутрішніх платіжних систем є 77 банків,
що складає приблизно біля половини всіх діючих банків. За минулий рік кількість
випущених ними платіжних карток зросла у 1,95 раза і досягла рівня 6,33 млн шт. Однак
деякі показники свідчать про відставання якісної сторони розвитку ринку від кількісної.
Екстенсивне зростання ринку, що продовжується, забезпечується, насамперед, за
рахунок реалізації банками зарплатних та пенсійних проектів. Дебетові картки при цьому
використовуються їх власниками переважно для зняття готівки, а не для здійснення
безготівкових купівель у магазинах, оплати товарів та послуг.
Таким чином, основними напрямками подальшого розвитку ринку платіжних карток в
Україні є: поліпшення умов зарплатних проектів для клієнтів; випуск корпоративних карток
для полегшення різноманітних розрахунків підприємств; впровадження більш захищених
чіпових карт; достатня увага до пропорційного зростання частки кредитних карток [5].
Список використаних джерел
1. В.Харченко. Підсумки діяльності банків України на ринку платіжних карток у 2006
році//Вісник НБУ. – 2007. - №4. – С. 2-9.
2. Міщенко В.І., Слав’янська Н.Г., Коренєва О.Г. Банківські операції: Підручник. – 2-ге
вид., перероб. і доп. – К.: Знання, 2007. – 796 с.
3. О.А.Шевчук. Безготівкові розрахунки за допомогою пластикових карток:
національна та зарубіжна статистика, особливості здійснення та обліку//Статистика. – 200. -
№3. – С. 29-32.
4. О.С. Любунь. Система банківського менеджменту: Навчальний посібник. – К.:
Кондор. – 2007. – 356с.
5. Ю. Прозоров. Український ринок платіжних карток: реалії та перспективи //
Бухгалтерія. - 2003. - №19. - С. 45-49.
26
Наука й економіка, 2008 р., № 3 (11)
УДК 336.221.4(477)
У. В. КОВАЛИШИН
СТАН ПОДАТКОВОЇ СИСТЕМИ УКРАЇНИ ТА ШЛЯХИ ЇЇ ВДОСКОНАЛЕННЯ
В УМОВАХ ЄВРОІНТЕГРАЦІЇ
У статті розглянуто стан податкової системи України. Подано оцінку системи
оподаткування нашої держави за рейтингом Paying Taxes, підготовленому Світовим
банком і аудиторською компанією Price Waterhouse Coopers. Наведено висновки за
результатами теоретичного аналізу оподаткування в країнах Європейського Союзу та
запропоновано основні напрямки реформування системи оподаткування В Україні в
умовах євро інтеграції.
Постановка проблеми. Серед економічних важелів, за допомогою яких держава
впливає на діяльність суб’єктів підприємництва, важливе місце належить податкам. В умовах
євроінтеграції всі держави використовують податкову політику як ефективний регулятор
ринку. Від того, наскільки правильно структурована система оподаткування, залежить
ефективне функціонування суб’єктів підприємництва, а відтак і економіки в цілому.
Проблеми фіскальної політики, напрями її розв’язання постійно знаходяться у центрі
уваги українських науковців та фахівців, при цьому кожне нове дослідження, кожен новий
аналіз є суттєвим внеском у розумінні такого складного та важливого явища як податкова
система України.
Аналіз останніх досліджень. Реформування системи оподаткування України
досліджують українські науковці А.Бутенко, Г.Бардин, В.Геєць, А.Даниленко, Т.Єфименко,
Р.Жарко, С. Лондар, І. Лукінова, А. Поддєрьогін, Д.Стеченко, Л.Швайка, інші [1; 2; 3; 6; 7;
8], проте окремі питання й досі не втратили актуальності та потребують подальшого
дослідження.
Цілі статті. Дослідити стан податкової системи України та визначити шляхи її
вдосконалення в умовах євро інтеграції.
Основний матеріал. Податки – це обов’язкові платежі в бюджет, які збирає держава з
юридичних і фізичних осіб. Податки – основа державного бюджету всіх без винятку країн.
Суспільне призначення податків проявляється в їх функціях [7, с. 47]:
