87. Особливості роботи з громадськістю.
Важливим складовим програм роботи з ПР є створ. атмосфери довіри та використання єдиної стратегії щодо організації такої роботи.
Громадськістю вваж. сусп-во, тобто спож-чі, працівники самого п-тва, місцеві жителі, партнери, фін-ві організ-ії, держ. установи, профспілкові та ін. галузеві об’єднання. ПР має на меті просув. п-тв, організацій або окремих осіб серед цільових груп громадськості. За сучасних умов усе частіше до цільових аудиторій відносять групи впливу, групи лідерів, професійні асоціації та ширші кола громадськості, ніж раніше.
До сфери д-сті піарменів належить створ. популярності (пабліситі) п-тва та сис-и лобіювання його інтересів як у колективі самого п-тва, так і в широких колах громадськості.
Напр., популярність (пабліситі) досягається здійсненням комплексу таких заходів:
- презентація п-тва (або його нового продукту з погляду сусп-ої значущості такого);
- вручення призів, нагород ;
- оприлюднення показників роботи п-тва та його прибутків;- показ мод;- спонсорування;
- повідом-ня про залучення на п-тво якогось нового спеціаліста; - виступи представників п-тва на різного роду заходах для широкого загалу;
- повідом-ня про поглин. великим п-вом кіль-ох дрібніших .
Лобіювання – це намагання переконати держ. чиновників або членів парламенту діяти в інтересах конкретного клієнта піарменів.
Виступаючи перед аудиторією, піармени репрезентують своє п-тво на різних громадських заходах. Вони організовують зустрічі керівників із журналістами, готують відповіді не тільки на передбачені програмою зап-ня, а й на ті, що часто повтор-ся на таких зустрічах, а також намаг-ся передбач. провокаційні зап-ня, котрі можуть виник-и в ході контакту. Пармен несе відповідальність за підготовку та публікацію в ЗМІ повідомлень про п-тво (організ-ію, особу). Саме він готує до друку інфо-йні дописи, статті, прес-релізи, буклети, брошури, каталоги, книжки, бюлетені, мат-ли виставок, аудіовізуальні мат-ли про п-тво (організацію, особу), готує проекти виступів керівників. Уся ця діяльність має базуватися на опит-ях громадян, які проводяться піарменами в місцях провед. різних масових заходів, у місцях пожвавленої торгівлі, на п-вах (організаціях).
88. Визначення сфери діяльності роботи з громадськістю (P.R).
На думку С. Блека до сфери діяльності ПР входять такі напрямки:
- сусп-на думка, сусп-ні відносини, урядові відносини, життя громадян, пром-ві відносини, фін-ві відносини, міжнарод. відносини, споживчі відносини, дослідження та статистика, відносини із ЗМІ.
До сфери діял-ті піарменів належить створ. популярності (пабліситі) під-тва та сис-и лобіювання його інтересів як у колективі самого п-тва, так і в широких колах громадськості.
Напр., популярність (пабліситі) досягається здійсненням комплексу таких заходів:
- презентація п-тва (або його нового продукту з погляду сусп-ої значущості такого);
- вручення призів, нагород ;
- оприлюднення показників роботи під-тва та його прибутків;- показ мод;- спонсорування;
- повідомлення про залучення на п-тво якогось нового спеціаліста;- виступи представників під-тва на різного роду заходах для широкого загалу;
- повідомлення про поглин. великим п-вом кіль-ох дрібніших.
Лобіювання – це намагання переконати держ. чиновників або членів парламенту діяти в інтересах конкретного клієнта піарменів.
Виступаючи перед аудиторією, піармени репрезентують своє під-тво на різних громадських заходах. Вони організовують зустрічі керівників із журналістами, готують відповіді не тільки на передбач. програмою зап-ня, а й на ті, що часто повтор-ся на таких зустрічах, а також намаг-ся передбачити провокаційні зап-ня, котрі можуть виник-и в ході контакту. Пармен несе відповідальність за підготовку та публікацію в ЗМІ повідомлень про п-тво (організ-ію, особу). Саме він готує до друку інфо-йні дописи, статті, прес-релізи, буклети, брошури, каталоги, книжки, бюлетені, мат-ли виставок, аудіовізуальні мат-ли про під-тво (організацію, особу), готує проекти виступів керівників. Уся ця діяльність має базуватися на опит-ях громадян, які проводяться піарменами в місцях провед. різних масових заходів, у місцях пожвавленої торгівлі, на під-вах (організаціях).
89. Маркетинг, комунікації, P.R. Особливості діяльності в P.R.
ПР є складовою марк-вих ком-ій, а останні – марк-гу. Відтак ПР як робота з громадкістю є передумовою та важливою частиною марк-гу, вона є його п’ятим елементом, доповн. продукт, ціну, просування, місце.
Найчастіше в літ-рі з марк-гу поняття „просування” та „марк-ові кому-ції” вваж. тотожними, якщо до просування додано і ПР. Різниця полягає в тім, що марк-ві ком-ції просувають товари, а ПР – організації або особистості. Отже, марк-ові ком-ації внаслідок включ. до них ПР виходять за межі традиц-го ринкового сегмента. Їхньою цільовою аудиторією стають групи впливу, лідери, проф-ні асоціації та значно ширші верстви громадськості, ніж просто покупці. ПР займ. і просув-ям товарів, але не за допом-ю реклами, тобто комерц. заходів, а за допом-ю інфо-ії – спец-их статей, тематичних добірок.
Основна мета ПР у марк-у – це майстерне поєднання соц-их, пол-их і псих-их факторів серед-ща (зовніш. та внутрішн.) у спосіб життя, сприятливий для успіху організації, забезпечення необхідної поведінки цього середовища щодо організації, а відтак і щодо її продукції.
90. Основні напрямки діяльності з P.R.
Для досягнення марк-их цілей діяльність із ПР на під-тві та в організації можна вести за кількома напрямками, зорієнтов-ми на різні групи громадськості. До громадських цільових аудиторій належать споживачі, засоби інфо-ції, партнери, конкур-ти , і з кожною з цих груп необхідно провадити роботу різними методами. Д-сть з ПР може бути спрям-на на вирішення конкретних завдань створ. сприятливого серед-ща для під-тва або організації: формув-ня іміджу, подолання кризи, екологі-ні заходи, проведення виборчих кампаній, релігійних заходів, завоювання довіри інвесторів, лобіювання певних рішень держ. та місцевих органів, проведення пол-них акцій, нац-их свят .
Основними напрямками діяльності служб ПР є проблеми енергоспоживання, охорони та збереж. природних рес-ів, охорони довкілля, здоров’я, безпеки та добробуту сусп-тва, якості та безпеки товарів і послуг .
91. Постановка цілей у роботі з громадськістю на рівні підприємства.
Головними цілями і завдан. служб ПР мають бути:
- активні дії щодо створення і підтрим-ня прихильного ставлення громадсь-сті до діяльності під-тва та його продукції;
- збереж.та поліпшення репутації п-тва. Для цього необхідно проаналіз. його внутріш. життя й усунути ті фактори, які, навіть будучи законними, можуть суперечити громадській думці або зашкодити взаєморозумінню;
- налагодження нормальних внутріш. стосунків на п-тві. Прийоми ПР мають бути використані для створ. у працівників п-тва почуття гордості за нього, відповідал-сті та заінтересованості у спільній справі.
92. Програма дій з P.R на підприємстві.
Перед кожним під-вом на сучасному етапі стоять два завдання в галузі ПР: перше – встановити контакти між 3-ма громадськими групами: замовниками (покупцями, спож-ми), акціонерами та службовцями; 2-е – просування під-тва та його продукції на ринках продажу за умов жорсткої конкуренції.
Досягнення марк-их цілей ПР відбувається за допомогою різних заходів спец-го хар-ру (презентації, прийоми, конференції, дні відкритих дверей, круглі столи, телевізійні дебати, виставки). Крім того, необхідна систем-на робота з громадськістю через засоби масової інфо-ії (інтерв’ю, прес-релізи, прес-конференції, листи до редактора, огляди, коментарі, кореспонденції ). До внутріш. засобів кому-ій належить заводська преса (статті керівництва, публікація щорічних звітів про роботу п-тва), дошки об’яв, внутріш. відео, безпосередні ком-ції з керівниками п-тва, а також чутки.
93. Організація служби з P.R.
Служби ПР можуть створюватися як у складі самого п-тва, так і окремо – консалтингові фірми, агенції, бюро. Якщо п-тво хоче тільки час від часу скористатися кваліфікованими порадами та рекомендаціями, досить буде викор-ти послуги сторонніх консультантів. Для проведення частих і великих кампаній ліпше створити власні служби. Ясна річ, це не стосується малих та середніх п-тв, де створ. окремих служб може бути екон-но невиправданим. Таким під-ам належить користув-я тільки послугами незалежних консалтингових фірм (агенцій). Одним з підрозділів служби ПР є група преси, яка готує матеріали новин. Інші групи можуть займатися публікаціями, включа. звіти підп-тва про результати діяльності, або пропагандою, включ. кіно- та відеофільми, виставки та вітрини. Завданням групи загальних проблем є створ. образу престижності під-тва, підтрим-ня зв’язків із населенням, контакти, збирання інфо-ції .
Служба ПР повинна виходити тільки із загальновизнаних принципів: 1-ий – чесність і тільки чесність щодо п-тва та його діяльності; 2-ий – гласність та доступність інфо-ії; 3-ій – своєчасність подання інфо-ії.
94. Особливості діяльності у сфері з громадськістю. Вимоги до фахівців у цій галузі.
Вимоги до фахівців у цій галузі:(згідно сучасного європейського кодексу професійної поведінки в галузі ПР (Лісабонський кодекс):- у своїй практичній д-сті працівник ПР зобов’язаний поважати принципи, що їх вкладено у Всесвітній декларації прав людини, а надто свободу слова і свободу друку; - працівник завжди має виявляти чесність, інтелект та лояльність, не користуватися інфо-єю або коментарями, які видаються йому не правдивими або облудними.
- уся діяльність в ПР має бути відкритою, легко розпізнавальною, мати точні вказівки на джерело походження; - практичний працівник повинен поважати нац-ий кодекс професійної поведінки, закони, чинні в тій країні, де він працює, а також має утримуватися від самореклами; - він не повинен репрезентувати інтереси різних сторін конфлікту без згоди на то заінтересованих клієнтів або його наймачів;- у своїй д-сті працівник має дотрим-ся повної конфіденційності, суворо додержувати професійної таємниці. - практичний працівник, який має власні інтереси, що можуть суперечити інтересам його клієнта або наймача, повинен повідомити про них якомога раніше; - працівник не може рекомендувати своєму клієнтові послуги будь-якої фірми чи організації, що в них працівникові належать фін-ві, комерційні та ін. права й інтереси, без попереднього повідомлення про це.;
- практичний працівник не може укладати контракт з клієнтом , згідно з яким працівник гарантує якісь кіль-ні результати. Він може брати винагороду за свої послуги тільки у формі зарплати або гонорару, але в жодному разі не може узалежню вати цю плату або ін. мат-ну винагороду від проф-них резул-тів. Він не може приймати винагороди за послуги своєму клієнтові від третьої сторони без згоди клієнта;
- якщо виконання завдань може призвести до серйозних порушень правил професійної поведінки, практичний працівник повинен ужити заходів для негайного повідомлення свого клієнта, а також зробити все від нього залежне, щоб змусити поважати вимоги Кодексу; - забороняються будь-які намагання ввести в оману громадську думку або представників громадськості; - практичний працівник має утримуватися від нечесної конк-ії з колегами.
95. Основні форми діял-ті служб з Р.R. підприємства.
Досягнення марк-их цілей ПР відбувається за допомогою різних заходів спец-го хар-ру (презентації, прийоми, конфер-ії, дні відкритих дверей, круглі столи, ТВ дебати, виставки). Крім того, необхідна систематична робота з громадськістю через ЗМІ (інтерв’ю, прес-релізи, прес-конференції, листи до редактора, огляди, коментарі, кореспонденції ). До внутріш. засобів ком-ій належить заводська преса (статті керівництва, публікація щорічних звітів про роботу підприємства), дошки об’яв, внутрішнє відео, безпосередні комунікації з керівниками під-тва, а також чутки. До кому-вних техн-гій, якими корист-ся піармени відносять: пропаганду, рекламу, пол-ку, переговори, перфоманси, створення атмосфери довіри і взаєморозуміння.Пропаганда – робота для поширення своєї ідеологічної теорії. Перфоманс – це дія, що її демонструє одна група людей перед ін., тобто щось таке на кшталт театрального дійства. До перфомансів належать також прес-конференції, брифінги, телевізійні бесіди та шоу пол-них діячів, де важливу роль відіграє видовищний аспект. Пол-ний перфоманс існує у виглді демонстрацій, з’їздів, мітингів .Перфоманси – це наймасовіші процеси, масові стратегії обміну інфо-ю в сусп-ві.
Пол-ні техн-гії – це перфоманси у вигляді виборчих компаній, коли виборці хочуть почути від полі-ка підтвердження своїх власних думок і поглядів.
Рекл-ні техн-гії – це перфоманси у вигляді рекламних кампаній, коли рекламодавець намагається спонукати покупця стати постіним клієнтом на тривалий час.
96. Особливості взаємовідносин служби Р.R. з мас медіа.
Робота з громадськістю через засоби масової інфо-ії (інтерв’ю, прес-релізи, прес-конференції, листи до редактора, огляди, коментарі, кореспонденції ).
Одним з напрямків взаємовідносин з мас медіа є поширення позитивної інфо-ії про під-во та його продукцію, тобто робота зі створ. позитив. іміджу під-тва та його діяль-ті. Цей напрямок має назву пабліситі – це повідомлення новин про діяльність під-ва за допомогою ЗМІ.
Особливості роботи з пресою.
Одним із голов-х напрямків д-сті служби ПР є зв’язок із пресою. На цю роботу признач-ся спец-ий працівник-професіонал або навіть створ-ся прес-центр. Обов’язки відповідального за зв’язки з пресою полягають у тім, щоб сприяти пресі. Стос-ки з пресою мають ґрунтув-ся на 2-ох принципах — швидкість і точність. Крім того, є ще два важливі фактори в стосунках із пресою — це вибір слушного моменту та необх-ї аудиторії.
Тому бажано підтримувати регулярні контакти з журналістами, сист-чно надсилати їм нову інф-ію про п-тво (орган-цію, фірму), тобто звертатися до них не тільки тоді, коли це потрібно. Ці зв’язки, на думку фахівців, можуть принести непогані дивіденди. Необхідно, щоб відповідальний за пресу добре знав та розумів цілі, завд-ня та стратегію п-тва, щоб він міг скласти та виконати план випуску заяв для преси, звітів та нарисів. У разі катастроф та надзвич-их ситуацій преса має знати прізвище людини, яка репрезентуватиме п-тво або орга-цію, канали зв’язку з нею. Інфо-ція про таку подію та про заходи для усунення наслідків має в найкоротші строки та в найповнішому обсязі досягти журналістів, тому що вони забезпеч-ть безпосередній зв’язок із громадськістю.
Відповідальний за пресу повинен:
передавати мат-ли, на підставі яких журналісти можуть напис-и статті, очерки та репортажі;
відповідати на запити преси та надавати комплексні інформаційні послуги;
стежити за повідомленнями в пресі та оцінювати результати, уживати (за необхідності) заходів для спростування помилок, неточностей або наклепницьких тверджень в опублікованих матеріалах..
Найбільш пошир. спосіб передачі інфо-ції пресі — інфо-вне повідомлення, або прес-реліз, прес-конференція. Фін-во потужні п-тва можуть використ-ти так звані телеконференції, хоча це річ дуже коштовна.
97. Особливості проведення прес-конференцій та прийомів.
Щоб прес-конференція була ефективною, провадити її потрібно тільки тоді, є потреба продемонструвати якісь зразки чи ін. предмети або коли йдеться про складну проблему, котра потребує коментарів і роз’яснень. Прес-конференція дає чудову нагоду для неофіційної передачі якоїсь інфо-ії, яку офіційно поширювати небажано. У жодному разі не можна скликати прес-конференцію тільки для розповсюдження якогось документа.
Якщо потрібно термінову сповістити представників преси про прес-конференцію, можна зателеф-ти редакторам відділів новин персонально або звернутися до інфо-них агенцій з проханням розіслати повідомлення каналам телетайпного зв’язку або електрон. поштою.
Запрошення на прес-конференцію, як правило, надсилаються за тиждень. У запрошенні необхідно чітко вказати тему та прізвища основних доповідачів. Бажано також повідомити деякі деталі, які б могли переконати редактора газети, журналу чи тижневика про необхідність висвітлення цієї події. Необхідно точно вказати місце, дату і час проведення прес-конференції. Як правило, найліпший час для прес-конференції – це 11 – 11.30 годин ранку або 14 – 15 годин дня. Якщо йтиметься про якусь технічну новину, то ліпше вибрати ранкові години, щоб дати час щоденним виданням підготувати розгорнуте повідомлення. Важливо вибрати й підходящий день. Необхідно потурбуватися про те, щоб прес-конференція не збігалася з якоюсь ін., > привабливою для журналістів подією. Дуже несприятливим днем для центральних газет є п’ятниця.
Для прес-конференції треба передбачити один-два столи для реєстрації та видачі мат-ів прес-конференції. Якщо очікується прибуття великої к-ті журналістів, необхідно призначити кількох представників прес-центру для зустрічі запрошених.
Рекомендується посадити тих, хто виступатиме, на якомусь підвищенні. Перед ними мають стояти таблички з їхніми прізвищами, написаними достатньо великими літерами, щоб їх можна було прочитати із задніх рядів. Усім працівникам відділу зв’язку з громадськістю, які беруть участь у прес-конференції, треба мати значки зі своїми прізвищами і посадами.
Коли прес-конференцію призначено на 11-ту годину, то її треба починати не пізніше 11.05, максимум 11.10. Виступи мають бути короткими. Після закінчення заведено влаштовувати для журналістів легкий фуршет.
На прес-конференції мають бути в достатній кількості друковані тексти всіх виступів. Після закінчення ці тексти необхідно надіслати газетам та журналам, що не були репрезентовані на прес-конференції.
Фін-во потужні п-тва можуть використ-ати так звані телеконференції.
98. Особливості застосування виставок у галузі зв’язків з громадськістю.
Д-сть щодо розвитку ПР почин-ся в період орган-ації виставки, досягає макс-му в період її роботи (обслуг-ня відвідувачів, організація прийомів та ін. спец-их заходів) і заверш-ся в післявиставковий період. Останнім виставковим кому-ним заходом є відправлення особливо важливим відвідувачам листів з подякою за участь і побажанням майбутніх дружніх ділових стосунків.
Сучасна концепція участі п-ств у виставках та ярмарках не бере безпосередній продаж товарів за головний критерій ефективності. Значно важливішими показниками є ефектна презентація тов-ів та поліпшення марк-вої пол-ки ком-цій, які не підлягають кількісній оцінці, але можуть докорінно змінити позицію п-тва на ринку. Це стосується також вивч-ня змін у бажаннях та смаках спож-чів, пошуків нових цільових аудиторій, створ.фірмового іміджу тощо.
99. Сучасні мас медіа та їхнє застосування у роботі з громадськістю.
Найбільш пош-й спосіб передачі інф-ції пресі є прес-реліз. Його надсилають звичайною поштою або факсом чи каналами комп’ютерного зв’язку в різні газети та період-ні видання, на радіо й ТБ. Необхідно постійно оновлювати списки отримувачів мат-ів, щоб прес-релізи пошир-ся без затримки. В ек-но розв-тих країнах створ. навіть спец-і фірми, які займ-ся складанням та розповсюдженням прес-релізів поштою, через посильних або каналами комп’ютерного зв’язку.
Складаючи прес-реліз, необхідно виконувати певні тех-ні правила. Наведемо деякі з них:Використовуйте тільки одну сторону аркуша паперу. Залишайте достатньо широкі береги ліворуч та праворуч.Друкуйте матеріал тільки через два інтервали.Не робіть жодних пояснень і позначок навіть у заголовку (редактори самі вирішать, що заслуг. на окреме шрифтове виділення).Усі абзаци, крім першого, поч. з нового рядка. Прес-реліз має бути точним, зрозум-им та стриманим (не зловживайте епітетами та прикметниками, особливо у найвищих ступенях).
Іноді прес-реліз може доповн.фотографіями.
Прес-конференцію потрібно провадити тільки тоді, коли є потреба продемонструвати якісь зразки чи ін. предмети або коли йдеться про складну проблему, котра потребує коментарів і роз’яснень. Прес-конф-ція дає чудову нагоду для неофіційної передачі якоїсь інф-ції, яку офіційно пошир-ти небажано. Фін-во потужні п-ства можуть використ-ти так звані телеконференції, хоча це річ дуже коштовна. Так, напр., для проведення однієї міжнародної телеконференції в Лондоні знадобилося задіяти три супутники, два мікрохвильові канали, сім прямих аудіоканалів, 163 телефонні лінії, 105 супутникових приймачів, 200 операторів і 400 техніків. Але витрати на цей захід повністю виправдались, бо дали змогу охопити не тільки всю Британію, але також і Голландію та велику аудиторію в Нью-Йорку.
100. Особливості роботи з контактними аудиторіями.
До контактних аудиторій належать найняті працівники, фін-ві установи, інвестори, органи влади – усе те, що може сприяти або гальмувати ефек-сть роботи під-тва чи організації. Тому служби ПР мають побудувати свою роботу в такий спосіб, щоб домогтися сприяння з боку цих контактних аудиторій.
Робота з найнятими працівниками. Думка та поведінка найнятого під-ом персоналу значною мірою визначатиме успіх усіх починань керівництва, стабільність діял-сті підприємства на зовніш. ринках, її життєдіяльність. Необхідно, щоб під-тва мали в своєму розпорядженні такі інструм-ти, які б підтримували зв’язок керівництва в цілому з кожним найнятим працівником.
