Шпаргалки! - Маркетинг Політика Комунікація МПК

88. Визначення сфери діяльності роботи з громадськістю (P.R).
На думку С. Блека до сфери діяльності ПР входять такі напрямки:
- сусп-на думка, сусп-ні відносини, урядові відносини, життя громадян, пром-ві відносини, фін-ві відносини, міжнарод. відносини, споживчі відносини, дослідження та статистика, відносини із ЗМІ.
До сфери діял-ті піарменів належить створ. популярності (пабліситі) під-тва та сис-и лобіювання його інтересів як у колективі самого п-тва, так і в широких колах громадськості.
Напр., популярність (пабліситі) досягається здійсненням комплексу таких заходів:
- презентація п-тва (або його нового продукту з погляду сусп-ої значущості такого);
- вручення призів, нагород ;
- оприлюднення показників роботи під-тва та його прибутків;- показ мод;- спонсорування;
- повідомлення про залучення на п-тво якогось нового спеціаліста;- виступи представників під-тва на різного роду заходах для широкого загалу;
- повідомлення про поглин. великим п-вом кіль-ох дрібніших.
Лобіювання – це намагання переконати держ. чиновників або членів парламенту діяти в інтересах конкретного клієнта піарменів.
Виступаючи перед аудиторією, піармени репрезентують своє під-тво на різних громадських заходах. Вони організовують зустрічі керівників із журналістами, готують відповіді не тільки на передбач. програмою зап-ня, а й на ті, що часто повтор-ся на таких зустрічах, а також намаг-ся передбачити провокаційні зап-ня, котрі можуть виник-и в ході контакту. Пармен несе відповідальність за підготовку та публікацію в ЗМІ повідомлень про п-тво (організ-ію, особу). Саме він готує до друку інфо-йні дописи, статті, прес-релізи, буклети, брошури, каталоги, книжки, бюлетені, мат-ли виставок, аудіовізуальні мат-ли про під-тво (організацію, особу), готує проекти виступів керівників. Уся ця діяльність має базуватися на опит-ях громадян, які проводяться піарменами в місцях провед. різних масових заходів, у місцях пожвавленої торгівлі, на під-вах (організаціях).

89. Маркетинг, комунікації, P.R. Особливості діяльності в P.R.
ПР є складовою марк-вих ком-ій, а останні – марк-гу. Відтак ПР як робота з громадкістю є передумовою та важливою частиною марк-гу, вона є його п’ятим елементом, доповн. продукт, ціну, просування, місце.
Найчастіше в літ-рі з марк-гу поняття „просування” та „марк-ові кому-ції” вваж. тотожними, якщо до просування додано і ПР. Різниця полягає в тім, що марк-ві ком-ції просувають товари, а ПР – організації або особистості. Отже, марк-ові ком-ації внаслідок включ. до них ПР виходять за межі традиц-го ринкового сегмента. Їхньою цільовою аудиторією стають групи впливу, лідери, проф-ні асоціації та значно ширші верстви громадськості, ніж просто покупці. ПР займ. і просув-ям товарів, але не за допом-ю реклами, тобто комерц. заходів, а за допом-ю інфо-ії – спец-их статей, тематичних добірок.
Основна мета ПР у марк-у – це майстерне поєднання соц-их, пол-их і псих-их факторів серед-ща (зовніш. та внутрішн.) у спосіб життя, сприятливий для успіху організації, забезпечення необхідної поведінки цього середовища щодо організації, а відтак і щодо її продукції.

90. Основні напрямки діяльності з P.R.
Для досягнення марк-их цілей діяльність із ПР на під-тві та в організації можна вести за кількома напрямками, зорієнтов-ми на різні групи громадськості. До громадських цільових аудиторій належать споживачі, засоби інфо-ції, партнери, конкур-ти , і з кожною з цих груп необхідно провадити роботу різними методами. Д-сть з ПР може бути спрям-на на вирішення конкретних завдань створ. сприятливого серед-ща для під-тва або організації: формув-ня іміджу, подолання кризи, екологі-ні заходи, проведення виборчих кампаній, релігійних заходів, завоювання довіри інвесторів, лобіювання певних рішень держ. та місцевих органів, проведення пол-них акцій, нац-их свят .
Основними напрямками діяльності служб ПР є проблеми енергоспоживання, охорони та збереж. природних рес-ів, охорони довкілля, здоров’я, безпеки та добробуту сусп-тва, якості та безпеки товарів і послуг .

91. Постановка цілей у роботі з громадськістю на рівні підприємства.
Головними цілями і завдан. служб ПР мають бути:
- активні дії щодо створення і підтрим-ня прихильного ставлення громадсь-сті до діяльності під-тва та його продукції;
- збереж.та поліпшення репутації п-тва. Для цього необхідно проаналіз. його внутріш. життя й усунути ті фактори, які, навіть будучи законними, можуть суперечити громадській думці або зашкодити взаєморозумінню;
- налагодження нормальних внутріш. стосунків на п-тві. Прийоми ПР мають бути використані для створ. у працівників п-тва почуття гордості за нього, відповідал-сті та заінтересованості у спільній справі.

92. Програма дій з P.R на підприємстві.
Перед кожним під-вом на сучасному етапі стоять два завдання в галузі ПР: перше – встановити контакти між 3-ма громадськими групами: замовниками (покупцями, спож-ми), акціонерами та службовцями; 2-е – просування під-тва та його продукції на ринках продажу за умов жорсткої конкуренції.
Досягнення марк-их цілей ПР відбувається за допомогою різних заходів спец-го хар-ру (презентації, прийоми, конференції, дні відкритих дверей, круглі столи, телевізійні дебати, виставки). Крім того, необхідна систем-на робота з громадськістю через засоби масової інфо-ії (інтерв’ю, прес-релізи, прес-конференції, листи до редактора, огляди, коментарі, кореспонденції ). До внутріш. засобів кому-ій належить заводська преса (статті керівництва, публікація щорічних звітів про роботу п-тва), дошки об’яв, внутріш. відео, безпосередні ком-ції з керівниками п-тва, а також чутки.

93. Організація служби з P.R.
Служби ПР можуть створюватися як у складі самого п-тва, так і окремо – консалтингові фірми, агенції, бюро. Якщо п-тво хоче тільки час від часу скористатися кваліфікованими порадами та рекомендаціями, досить буде викор-ти послуги сторонніх консультантів. Для проведення частих і великих кампаній ліпше створити власні служби. Ясна річ, це не стосується малих та середніх п-тв, де створ. окремих служб може бути екон-но невиправданим. Таким під-ам належить користув-я тільки послугами незалежних консалтингових фірм (агенцій). Одним з підрозділів служби ПР є група преси, яка готує матеріали новин. Інші групи можуть займатися публікаціями, включа. звіти підп-тва про результати діяльності, або пропагандою, включ. кіно- та відеофільми, виставки та вітрини. Завданням групи загальних проблем є створ. образу престижності під-тва, підтрим-ня зв’язків із населенням, контакти, збирання інфо-ції .
Служба ПР повинна виходити тільки із загальновизнаних принципів: 1-ий – чесність і тільки чесність щодо п-тва та його діяльності; 2-ий – гласність та доступність інфо-ії; 3-ій – своєчасність подання інфо-ії.

94. Особливості діяльності у сфері з громадськістю. Вимоги до фахівців у цій галузі.
Вимоги до фахівців у цій галузі:(згідно сучасного європейського кодексу професійної поведінки в галузі ПР (Лісабонський кодекс):- у своїй практичній д-сті працівник ПР зобов’язаний поважати принципи, що їх вкладено у Всесвітній декларації прав людини, а надто свободу слова і свободу друку; - працівник завжди має виявляти чесність, інтелект та лояльність, не користуватися інфо-єю або коментарями, які видаються йому не правдивими або облудними.
- уся діяльність в ПР має бути відкритою, легко розпізнавальною, мати точні вказівки на джерело походження; - практичний працівник повинен поважати нац-ий кодекс професійної поведінки, закони, чинні в тій країні, де він працює, а також має утримуватися від самореклами; - він не повинен репрезентувати інтереси різних сторін конфлікту без згоди на то заінтересованих клієнтів або його наймачів;- у своїй д-сті працівник має дотрим-ся повної конфіденційності, суворо додержувати професійної таємниці. - практичний працівник, який має власні інтереси, що можуть суперечити інтересам його клієнта або наймача, повинен повідомити про них якомога раніше; - працівник не може рекомендувати своєму клієнтові послуги будь-якої фірми чи організації, що в них працівникові належать фін-ві, комерційні та ін. права й інтереси, без попереднього повідомлення про це.;
- практичний працівник не може укладати контракт з клієнтом , згідно з яким працівник гарантує якісь кіль-ні результати. Він може брати винагороду за свої послуги тільки у формі зарплати або гонорару, але в жодному разі не може узалежню вати цю плату або ін. мат-ну винагороду від проф-них резул-тів. Він не може приймати винагороди за послуги своєму клієнтові від третьої сторони без згоди клієнта;
- якщо виконання завдань може призвести до серйозних порушень правил професійної поведінки, практичний працівник повинен ужити заходів для негайного повідомлення свого клієнта, а також зробити все від нього залежне, щоб змусити поважати вимоги Кодексу; - забороняються будь-які намагання ввести в оману громадську думку або представників громадськості; - практичний працівник має утримуватися від нечесної конк-ії з колегами.
95. Основні форми діял-ті служб з Р.R. підприємства.
Досягнення марк-их цілей ПР відбувається за допомогою різних заходів спец-го хар-ру (презентації, прийоми, конфер-ії, дні відкритих дверей, круглі столи, ТВ дебати, виставки). Крім того, необхідна систематична робота з громадськістю через ЗМІ (інтерв’ю, прес-релізи, прес-конференції, листи до редактора, огляди, коментарі, кореспонденції ). До внутріш. засобів ком-ій належить заводська преса (статті керівництва, публікація щорічних звітів про роботу підприємства), дошки об’яв, внутрішнє відео, безпосередні комунікації з керівниками під-тва, а також чутки. До кому-вних техн-гій, якими корист-ся піармени відносять: пропаганду, рекламу, пол-ку, переговори, перфоманси, створення атмосфери довіри і взаєморозуміння.Пропаганда – робота для поширення своєї ідеологічної теорії. Перфоманс – це дія, що її демонструє одна група людей перед ін., тобто щось таке на кшталт театрального дійства. До перфомансів належать також прес-конференції, брифінги, телевізійні бесіди та шоу пол-них діячів, де важливу роль відіграє видовищний аспект. Пол-ний перфоманс існує у виглді демонстрацій, з’їздів, мітингів .Перфоманси – це наймасовіші процеси, масові стратегії обміну інфо-ю в сусп-ві.
Пол-ні техн-гії – це перфоманси у вигляді виборчих компаній, коли виборці хочуть почути від полі-ка підтвердження своїх власних думок і поглядів.
Рекл-ні техн-гії – це перфоманси у вигляді рекламних кампаній, коли рекламодавець намагається спонукати покупця стати постіним клієнтом на тривалий час.
96. Особливості взаємовідносин служби Р.R. з мас медіа.
Робота з громадськістю через засоби масової інфо-ії (інтерв’ю, прес-релізи, прес-конференції, листи до редактора, огляди, коментарі, кореспонденції ).
Одним з напрямків взаємовідносин з мас медіа є поширення позитивної інфо-ії про під-во та його продукцію, тобто робота зі створ. позитив. іміджу під-тва та його діяль-ті. Цей напрямок має назву пабліситі – це повідомлення новин про діяльність під-ва за допомогою ЗМІ.
Особливості роботи з пресою.
Одним із голов-х напрямків д-сті служби ПР є зв’язок із пресою. На цю роботу признач-ся спец-ий працівник-професіонал або навіть створ-ся прес-центр. Обов’язки відповідального за зв’язки з пресою полягають у тім, щоб сприяти пресі. Стос-ки з пресою мають ґрунтув-ся на 2-ох принципах — швидкість і точність. Крім того, є ще два важливі фактори в стосунках із пресою — це вибір слушного моменту та необх-ї аудиторії.
Тому бажано підтримувати регулярні контакти з журналістами, сист-чно надсилати їм нову інф-ію про п-тво (орган-цію, фірму), тобто звертатися до них не тільки тоді, коли це потрібно. Ці зв’язки, на думку фахівців, можуть принести непогані дивіденди. Необхідно, щоб відповідальний за пресу добре знав та розумів цілі, завд-ня та стратегію п-тва, щоб він міг скласти та виконати план випуску заяв для преси, звітів та нарисів. У разі катастроф та надзвич-их ситуацій преса має знати прізвище людини, яка репрезентуватиме п-тво або орга-цію, канали зв’язку з нею. Інфо-ція про таку подію та про заходи для усунення наслідків має в найкоротші строки та в найповнішому обсязі досягти журналістів, тому що вони забезпеч-ть безпосередній зв’язок із громадськістю.
Відповідальний за пресу повинен:
передавати мат-ли, на підставі яких журналісти можуть напис-и статті, очерки та репортажі;
відповідати на запити преси та надавати комплексні інформаційні послуги;
стежити за повідомленнями в пресі та оцінювати результати, уживати (за необхідності) заходів для спростування помилок, неточностей або наклепницьких тверджень в опублікованих матеріалах..
Найбільш пошир. спосіб передачі інфо-ції пресі — інфо-вне повідомлення, або прес-реліз, прес-конференція. Фін-во потужні п-тва можуть використ-ти так звані телеконференції, хоча це річ дуже коштовна.
97. Особливості проведення прес-конференцій та прийомів.
Щоб прес-конференція була ефективною, провадити її потрібно тільки тоді, є потреба продемонструвати якісь зразки чи ін. предмети або коли йдеться про складну проблему, котра потребує коментарів і роз’яснень. Прес-конференція дає чудову нагоду для неофіційної передачі якоїсь інфо-ії, яку офіційно поширювати небажано. У жодному разі не можна скликати прес-конференцію тільки для розповсюдження якогось документа.
Якщо потрібно термінову сповістити представників преси про прес-конференцію, можна зателеф-ти редакторам відділів новин персонально або звернутися до інфо-них агенцій з проханням розіслати повідомлення каналам телетайпного зв’язку або електрон. поштою.
Запрошення на прес-конференцію, як правило, надсилаються за тиждень. У запрошенні необхідно чітко вказати тему та прізвища основних доповідачів. Бажано також повідомити деякі деталі, які б могли переконати редактора газети, журналу чи тижневика про необхідність висвітлення цієї події. Необхідно точно вказати місце, дату і час проведення прес-конференції. Як правило, найліпший час для прес-конференції – це 11 – 11.30 годин ранку або 14 – 15 годин дня. Якщо йтиметься про якусь технічну новину, то ліпше вибрати ранкові години, щоб дати час щоденним виданням підготувати розгорнуте повідомлення. Важливо вибрати й підходящий день. Необхідно потурбуватися про те, щоб прес-конференція не збігалася з якоюсь ін., > привабливою для журналістів подією. Дуже несприятливим днем для центральних газет є п’ятниця.
Для прес-конференції треба передбачити один-два столи для реєстрації та видачі мат-ів прес-конференції. Якщо очікується прибуття великої к-ті журналістів, необхідно призначити кількох представників прес-центру для зустрічі запрошених.
Рекомендується посадити тих, хто виступатиме, на якомусь підвищенні. Перед ними мають стояти таблички з їхніми прізвищами, написаними достатньо великими літерами, щоб їх можна було прочитати із задніх рядів. Усім працівникам відділу зв’язку з громадськістю, які беруть участь у прес-конференції, треба мати значки зі своїми прізвищами і посадами.
Коли прес-конференцію призначено на 11-ту годину, то її треба починати не пізніше 11.05, максимум 11.10. Виступи мають бути короткими. Після закінчення заведено влаштовувати для журналістів легкий фуршет.
На прес-конференції мають бути в достатній кількості друковані тексти всіх виступів. Після закінчення ці тексти необхідно надіслати газетам та журналам, що не були репрезентовані на прес-конференції.
Фін-во потужні п-тва можуть використ-ати так звані телеконференції.
98. Особливості застосування виставок у галузі зв’язків з громадськістю.
Д-сть щодо розвитку ПР почин-ся в період орган-ації виставки, досягає макс-му в період її роботи (обслуг-ня відвідувачів, організація прийомів та ін. спец-их заходів) і заверш-ся в післявиставковий період. Останнім виставковим кому-ним заходом є відправлення особливо важливим відвідувачам листів з подякою за участь і побажанням майбутніх дружніх ділових стосунків.
Сучасна концепція участі п-ств у виставках та ярмарках не бере безпосередній продаж товарів за головний критерій ефективності. Значно важливішими показниками є ефектна презентація тов-ів та поліпшення марк-вої пол-ки ком-цій, які не підлягають кількісній оцінці, але можуть докорінно змінити позицію п-тва на ринку. Це стосується також вивч-ня змін у бажаннях та смаках спож-чів, пошуків нових цільових аудиторій, створ.фірмового іміджу тощо.
99. Сучасні мас медіа та їхнє застосування у роботі з громадськістю.
Найбільш пош-й спосіб передачі інф-ції пресі є прес-реліз. Його надсилають звичайною поштою або факсом чи каналами комп’ютерного зв’язку в різні газети та період-ні видання, на радіо й ТБ. Необхідно постійно оновлювати списки отримувачів мат-ів, щоб прес-релізи пошир-ся без затримки. В ек-но розв-тих країнах створ. навіть спец-і фірми, які займ-ся складанням та розповсюдженням прес-релізів поштою, через посильних або каналами комп’ютерного зв’язку.
Складаючи прес-реліз, необхідно виконувати певні тех-ні правила. Наведемо деякі з них:Використовуйте тільки одну сторону аркуша паперу. Залишайте достатньо широкі береги ліворуч та праворуч.Друкуйте матеріал тільки через два інтервали.Не робіть жодних пояснень і позначок навіть у заголовку (редактори самі вирішать, що заслуг. на окреме шрифтове виділення).Усі абзаци, крім першого, поч. з нового рядка. Прес-реліз має бути точним, зрозум-им та стриманим (не зловживайте епітетами та прикметниками, особливо у найвищих ступенях).
Іноді прес-реліз може доповн.фотографіями.
Прес-конференцію потрібно провадити тільки тоді, коли є потреба продемонструвати якісь зразки чи ін. предмети або коли йдеться про складну проблему, котра потребує коментарів і роз’яснень. Прес-конф-ція дає чудову нагоду для неофіційної передачі якоїсь інф-ції, яку офіційно пошир-ти небажано. Фін-во потужні п-ства можуть використ-ти так звані телеконференції, хоча це річ дуже коштовна. Так, напр., для проведення однієї міжнародної телеконференції в Лондоні знадобилося задіяти три супутники, два мікрохвильові канали, сім прямих аудіоканалів, 163 телефонні лінії, 105 супутникових приймачів, 200 операторів і 400 техніків. Але витрати на цей захід повністю виправдались, бо дали змогу охопити не тільки всю Британію, але також і Голландію та велику аудиторію в Нью-Йорку.
100. Особливості роботи з контактними аудиторіями.
До контактних аудиторій належать найняті працівники, фін-ві установи, інвестори, органи влади – усе те, що може сприяти або гальмувати ефек-сть роботи під-тва чи організації. Тому служби ПР мають побудувати свою роботу в такий спосіб, щоб домогтися сприяння з боку цих контактних аудиторій.
Робота з найнятими працівниками. Думка та поведінка найнятого під-ом персоналу значною мірою визначатиме успіх усіх починань керівництва, стабільність діял-сті підприємства на зовніш. ринках, її життєдіяльність. Необхідно, щоб під-тва мали в своєму розпорядженні такі інструм-ти, які б підтримували зв’язок керівництва в цілому з кожним найнятим працівником.