Глава 15. Черговість задоволення вимог кредиторів
15.1. Кошти, одержані в результаті ліквідаційної процедури,
спрямовуються на задоволення вимог кредиторів у такій черговості:
а) у першу чергу задовольняються:
вимоги кредиторів, забезпечені заставою (сума, що
виплачується кредитору, не має перевищувати вартість застави);
вимоги Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, що виникли у
випадках, визначених законодавством про гарантування вкладів
фізичних осіб;
виплата вихідної допомоги звільненим працівникам банку, у
тому числі відшкодування кредиту, отриманого з цією метою;
витрати, пов'язані з роботою ліквідатора (у тому числі: на
оплату державного мита; на публікацію оголошення про ліквідацію
банку; на публікацію в засобах масової інформації про порядок
продажу майна банку; витрати ліквідатора, пов'язані з утриманням і
збереженням активів банку; на оплату праці працівників, залучених
для здійснення ліквідації; на проведення аудиту;
зобов'язання, що виникли внаслідок заподіяння шкоди життю та
здоров'ю громадян.
Перелічені витрати відшкодовуються після реалізації
ліквідатором частини ліквідаційної маси, якщо інше не передбачено
Законом про банки ( 2121-14 );
б) у другу чергу задовольняються:
вимоги вкладників - фізичних осіб у частині перевищення суми,
передбаченої системою гарантування вкладів фізичних осіб, та
вимоги, що виникли із зобов'язань банку перед працівниками;
в) у третю чергу задовольняються інші вимоги.
Вимоги кожної наступної черги задовольняються в міру
надходження на рахунок коштів від продажу майна банку після
повного задоволення вимог попередньої черги.
У разі недостатності коштів, одержаних від продажу майна
банкрута, для повного задоволення всіх вимог однієї черги вони
задовольняються пропорційно сумі вимог, що належить кожному
кредиторові однієї черги.
15.2. У разі відмови кредитора від задоволення визнаної в
установленому порядку вимоги ліквідатор не враховує суму грошових
вимог цього кредитора.
Вимоги, заявлені після закінчення строку, установленого для
їх подання, не розглядаються і вважаються погашеними.
Вимоги, не задоволені за недостатністю майна, уважаються
погашеними.
15.3. Якщо на час закінчення строку ліквідації залишилися
непроданими активи банку і наслідком їх негайного продажу буде
істотна втрата їх вартості, то ліквідатор передає (згідно з
договором) ці активи в управління визначеній Комісією
Національного банку на конкурсній основі юридичній особі, яка
зобов'язана вжити заходів щодо продовження погашення
заборгованості кредиторів банку за рахунок отриманих активів.
Для цього ліквідатор виділяє із залишеного обсягу активів
банку, що ліквідовується, активи, які реально можуть бути продані
протягом певного проміжку часу, та зобов'язання кредиторів, які
включені до переліку заявлених і акцептованих ліквідатором вимог
кредиторів, що затверджений Комісією Національного банку при
територіальному управлінні (Комісією Національного банку).
15.4. Для отримання згоди Комісії Національного банку
ліквідатор має надати:
перелік активів банку, що залишилися нереалізованими, у тому
числі ті, що передбачається передати іншій юридичній особі;
інформацію про кожний індивідуально визначений актив (назва,
коротка характеристика, його вартість залишкова, ринкова
(початкова);
висновки експертів або ліквідатора про оцінку індивідуально
визначеного активу, що свідчать про недоцільність його негайного
продажу;
перелік та загальну суму зобов'язань банку, які мають
передаватися;
проект договору про передавання активів (типова форма
договору подається в додатку 4 до цього Положення).
У разі передавання активів та пасивів іншій юридичній особі
вона зобов'язана подавати Національному банку звітність про продаж
цих активів та задоволення вимог кредиторів.
15.5. Майно (активи), що залишилося після задоволення вимог
кредиторів, передається власникам (розподіляється між
акціонерами/учасниками відповідно до питомої ваги належних їм
акцій/часток/паїв у статутному капіталі), а майно державних банків
- відповідному органу приватизації для подальшого продажу. Кошти,
одержані від продажу цього майна, спрямовуються до Державного
бюджету України.
Майно (активи) кооперативних банків, що залишилося після
задоволення потреб кредиторів, підлягає використанню відповідно до
чинного законодавства.
15.6. Вимоги кредиторів не задовольняються в таких випадках:
не надійшли протягом установленого часу;
не визнані ліквідатором, не оскаржені кредитором у
встановленому порядку або за запереченням кредитора прийнято
рішення про незадоволення його вимоги;
майна банку не вистачає для задоволення вимог.
Глава 16. Контроль за діяльністю ліквідатора та
звітність ліквідатора
16.1. Національний банк здійснює контроль за діяльністю
ліквідатора.
16.2. Ліквідатор зобов'язаний щомісяця письмово повідомляти
відповідне територіальне управління Національного банку про
результати роботи та надавати потрібні документи. Ця інформація
обов'язково має містити дані про стягнення дебіторської
заборгованості, стан реалізації майна банку та розрахунки з
кредиторами.
Територіальне управління Національного банку в свою чергу
зобов'язане щомісяця інформувати Департамент реорганізації і
ліквідації банків про роботу ліквідатора.
16.3. Один раз на рік територіальне управління (або
Департамент реорганізації і ліквідації банків) Національного банку
проводить перевірку діяльності ліквідатора щодо дотримання
банківського законодавства під час здійснення ліквідаційної
процедури. Позачергова перевірка діяльності ліквідатора може бути
здійснена в разі надходження до Національного банку інформації про
порушення ліквідатором чинного законодавства чи
нормативно-правових актів Національного банку, надання
недостовірної звітності, інформації чи її ненадання.
16.4. Національний банк відповідно до Кодексу про
адміністративні правопорушення ( 80731-10, 80732-10 ) має право
накладати штрафи на ліквідатора (керівника ліквідації) та інших
осіб, залучених до ліквідації, у разі порушення порядку подання
фінансової звітності та ведення бухгалтерського обліку під час
ліквідації банку.
Накладання штрафів на ліквідатора (керівника ліквідації),
інших відповідальних осіб, залучених до ліквідації, здійснюється в
порядку, визначеному Положенням про порядок накладення
адміністративних штрафів, затвердженим постановою Правління
Національного банку України від 29.12.2001 N 563 ( z0062-02 ) та
зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 25.01.2002 за
N 62/6350. ( Абзац другий пункту 16.4 глави 16 розділу VI в
редакції Постанови Національного банку N 81 ( z0272-02 ) від
28.02.2002 )
16.5. У разі невідповідності роботи ліквідатора вимогам
чинного законодавства та умовам договору Національний банк має
право розірвати договір з ліквідатором і призначити нового
ліквідатора.
16.6. Ліквідатор несе відповідальність за всі свої дії
відповідно до договору, укладеного з Національним банком, та
чинного законодавства України.
Дії ліквідатора можуть бути оскаржені кредиторами,
акціонерами/учасниками банку в судовому порядку.
У разі виникнення спорів щодо виплати заборгованості банку
його кредиторам кошти не підлягають розподілу між акціонерами
(учасниками) до вирішення цих спорів.
Глава 17. Завершення процедури ліквідації
17.1. Не пізніше 10 днів після завершення процедури
ліквідації ліквідатор складає ліквідаційний баланс та подає разом
з матеріалами про свою роботу територіальному управлінню
(Департаменту реорганізації та ліквідації банків - у разі
ліквідації банків, накопичувальні рахунки ліквідатора яких
відкриті в Операційному управлінні) Національного банку для
розгляду та затвердження.
17.2. Також не пізніше 10 днів після завершення процедури
ліквідації ліквідатор зобов'язаний отримати квитанцію органів
внутрішніх справ про знищення печаток і штампів банку, що
ліквідовується, та надати її до територіального управління
Національного банку.
У разі втрати печаток і штампів банку ліквідатор зобов'язаний
подати пояснювальну записку та копію заяви про це до органів
внутрішніх справ.
17.3. Ліквідаційний баланс складається за вирахуванням
переданих в управління непроданих активів та зобов'язань банку
іншій юридичній особі (якщо таке передавання здійснювалася).
Залишок коштів на накопичувальному рахунку ліквідатора, що
відображається в ліквідаційному балансі, та залишок готівки в касі
мають дорівнювати нулю.
17.4. До ліквідаційного балансу додаються такі документи:
початковий баланс ліквідатора;
проміжний ліквідаційний баланс;
баланс банку за останній робочий день;
розшифровки за балансовими та позабалансовими рахунками;
відомість накопичених оборотів за балансовими та
позабалансовими рахунками за весь період роботи ліквідаційної
комісії;
акти інвентаризації активів і майна банку;
квитанція органів внутрішніх справ про знищення печаток і
штампів банку;
опис усіх документів за результатами їх передавання від
керівництва банку (тимчасової адміністрації) до ліквідаційної
комісії з розподілом за кожним підрозділом (оформляється підписами
сторін);
акт опису технічного стану комп'ютерної техніки;
оголошення в пресі про реалізацію майна банку;
список вимог кредиторів і результати розгляду їх вимог;
протоколи засідань ліквідаційної комісії;
інформація про проведену роботу щодо виявлення дебіторів
банку, у тому числі стягнення дебіторської заборгованості;
інформація про проведену роботу щодо стягнення заборгованості
з боржників банку з додатками (рішення господарського суду,
довідки довідкового бюро, інформація з листування щодо
міжбанківських кредитів, довідки за безнадійними до повернення
кредитами тощо);
інформація про реалізацію майна банку з посиланням на
укладені угоди з купівлі-продажу;
довідка про проведену претензійну роботу щодо кредиторів
банку (про визнання недійсною кредиторської заборгованості);
інформація про листування з податковими органами;
копії листів до/від правоохоронних органів;
договір про передавання в управління непроданих активів банку
іншій юридичній особі (якщо таке передавання проводилося);
аудиторський висновок про достовірність і повноту
ліквідаційного балансу (якщо ліквідація банку проводилася
ліквідатором - юридичною особою або незалежним експертом);
акт приймання-передавання архіву банку територіальному
управлінню Національного банку.
17.5. Територіальне управління Національного банку після
отримання ліквідаційного балансу та матеріалів до нього протягом
45 днів розглядає цей пакет документів і передає його до
Департаменту реорганізації та ліквідації банків разом з протоколом
засідання Комісії при територіальному управлінні Національного
банку і висновками про роботу ліквідатора.
Якщо ліквідаційний баланс і матеріали до нього передаються
ліквідатором безпосередньо до Департаменту реорганізації та
ліквідації банків, то цей пакет разом з висновками про роботу
ліквідатора передається на розгляд і затвердження Комісії
Національного банку в строк до 60 днів.
17.6. Розгляд матеріалів щодо ліквідації банку, затвердження
ліквідаційного балансу та закриття накопичувального рахунку
здійснює Комісія Національного банку при територіальному
управлінні (Комісія Національного банку - у разі ліквідації
банків, накопичувальний рахунок ліквідатора яких відкритий в
Операційному управлінні Національного банку). Якщо ці матеріали
готуються Департаментом реорганізації та ліквідації банків
Національного банку, то ліквідаційний баланс затверджується
Комісією Національного банку.
