Цей захід впливу Національний банк має застосовувати в таких
випадках:
а) до банків, що є недокапіталізованими або порушили норматив
адекватності регулятивного капіталу (Н2) чи норматив адекватності
основного капіталу (Н3), або якщо Національний банк визнає, що
виплата дивідендів та розподіл капіталу в будь-якій формі призведе
до порушення нормативу адекватності регулятивного капіталу (Н2) чи
нормативу адекватності основного капіталу (Н3);
б) до банків, у яких викуп власних акцій призвів/призведе до
падіння регулятивного капіталу нижче мінімально встановленого
Національним банком рівня;
в) одночасно з надсиланням листа з вимогою до банку щодо
розроблення програми фінансового оздоровлення до часу виконання
ним цієї програми.
2.2. Цей захід впливу не застосовується, якщо
акціонери/учасники банку прийняли рішення про спрямування
нарахованих дивідендів на придбання акцій/часток нової емісії або
попередньо викуплених банком в акціонерів/учасників для поповнення
статутного капіталу банку.
2.3. Видача розпорядження щодо зупинення виплати дивідендів
чи розподіл капіталу в будь-якій формі здійснюється Комісією
Національного банку у формі відповідного рішення.
Таке рішення Комісія Національного банку може прийняти
одночасно з погодженням розробленої банком програми фінансового
оздоровлення.
Глава 3. Установлення для банку підвищених економічних
нормативів
3.1. Національний банк має право видати розпорядження щодо
встановлення для банків підвищених економічних нормативів.
Таке розпорядження видається Національним банком у формі
постанови Правління Національного банку або рішення Комісії
Національного банку в частині підвищення нормативу адекватності
регулятивного капіталу (Н2) та/або нормативу адекватності
основного капіталу (Н3), а також нормативів кредитного ризику для
банків, що здійснюють операції з високим рівнем ризику.
3.2. Високий рівень ризику здійснюваних банком операцій у
разі видання Національним банком розпорядження щодо встановлення
для банків підвищених значень економічних нормативів визначається
(з урахуванням результатів безвиїзного нагляду та інспекційної
перевірки) за таких підстав:
а) рівень активів з негативною класифікацією 3 (з урахуванням
сформованих резервів під ці активи) становить 60 і більше
відсотків від сукупних активів;
________________
3 До негативно класифікованих активів належать кредитні
операції та дебіторська заборгованість, що класифіковані за
ступенем ризику як "сумнівні", "безнадійні"; прострочені понад 30
днів та сумнівні до отримання нараховані доходи; кошти, що
розміщені на кореспондентських рахунках у банках (резидентах і
нерезидентах), які визнані банкрутами або ліквідовуються за
рішенням уповноважених органів, або які зареєстровані в офшорних
зонах. Підставою для їх класифікації є нормативно-правові акти
Національного банку та внутрішні положення банків.
б) загальна сума недосформованих резервів на покриття
можливих збитків за активними операціями банків (за кредитними
операціями, за операціями з цінними паперами, за дебіторською
заборгованістю, за простроченими понад 30 днів та сумнівними до
отримання нарахованими доходами за активними операціями, за
коштами, розміщеними на кореспондентських рахунках у банках
(резидентах і нерезидентах), які визнані банкрутами або
ліквідовуються за рішенням уповноважених органів, або які
зареєстровані в офшорних зонах) з часу введення Національним
банком вимоги щодо формування відповідного резерву в повному
обсязі становить понад 40 відсотків від загальної розрахункової
суми резерву за активними операціями;
в) надмірна величина валютного ризику (постійне порушення
банком нормативу загальної відкритої (довгої/короткої) валютної
позиції або використання позабалансових валютних інструментів для
збільшення, а не для зменшення валютних позицій, якщо таке
збільшення за рахунок позабалансових валютних інструментів
становить понад 50 відсотків від загального обсягу дозволеної
позиції);
г) надмірна величина ризику концентрації (сукупна величина
заборгованості банку, що розрахована за алгоритмом нормативу
максимального сукупного розміру кредитів гарантій та
поручительств, наданих інсайдерам (Н10) щодо підприємств однієї
галузі (або одного виду економічної діяльності) становить понад
200 відсотків регулятивного капіталу банку);
ґ) підстави для надання кредитів та здійснення активних
операцій, а також рівень контролю за ними є недостатніми;
д) здійснення операцій з інсайдерами (пов'язаними особами
банку) на умовах, що сприятливіші за звичайні 4.
______________
4 Поняття інсайдерів та умов, що сприятливіші за звичайні,
застосовуються відповідно до Інструкції про порядок регулювання
діяльності банків, затвердженої постановою Правління Національного
банку від 28.08.2001 N 368 ( z0841-01 ).
3.3. Рішення про видачу розпорядження Національного банку
щодо встановлення для банків підвищених економічних нормативів
приймається за обгрунтованими пропозиціями територіальних
управлінь Національного банку (або відповідного структурного
підрозділу банківського нагляду центрального апарату, що
безпосередньо здійснює нагляд за банком).
У разі отримання пропозицій від територіального управління
Національного банку відповідний структурний підрозділ банківського
нагляду центрального апарату протягом десяти днів розглядає їх та
за потреби готує обгрунтовані висновки для подання на розгляд
Комісії Національного банку або Правління Національного банку.
3.4. Протягом трьох днів після прийняття рішення Комісією
Національного банку або постанови Правління Національного банку
щодо встановлення підвищених значень економічних нормативів
відповідний структурний підрозділ банківського нагляду
центрального апарату повідомляє відповідне територіальне
управління та банк про застосований захід впливу. Через 10
календарних днів після часу прийняття Національним банком
відповідного рішення підвищені значення економічних нормативів
набирають чинності та стають обов'язковими для їх виконання.
3.5. У разі недотримання банком установлених підвищених
значень економічних нормативів розглядається питання щодо
застосування адекватних заходів впливу згідно з цим Положенням.
Глава 4. Підвищення резервів на покриття можливих
збитків за кредитами та іншими активами
4.1. У разі здійснення банком окремих операцій з підвищеним
рівнем ризику, що можуть загрожувати інтересам кредиторів і
вкладників, що підтверджується результатами планової або
позапланової інспекційної перевірки, Національний банк може видати
розпорядження банку щодо підвищення резервів на покриття можливих
збитків за кредитами та іншими активами, яке полягає в
установленні підвищеного розміру відрахувань до резервів
(коефіцієнта резервування) під ці активні операції або при
розрахунку суми резервів ураховується лише першокласне
забезпечення за кредитними операціями банку.
4.2. Цей захід впливу застосовується до банків, що є добре
капіталізованими, достатньо капіталізованими або
недокапіталізованими, однак не дотримуються вимог
нормативно-правових актів Національного банку щодо порядку
класифікації активних операцій, у тому числі:
неподання на вимогу уповноважених працівників Національного
банку документів або інформації для перевірки достовірності оцінки
фінансового стану (кредитоспроможності) позичальників/контрагентів
банку, правильності їх класифікації та достатності резервів під
активні операції;
надання недостовірної інформації та звітності, ненадання або
несвоєчасне їх надання;
невиправлення звітності в порядку, установленому Національним
банком;
недотримання нормативів кредитного ризику;
невиконання в установлений строк вимог Національного банку
щодо усунення порушень.
Глава 5. Обмеження, зупинення чи припинення проведення
окремих видів здійснюваних банком операцій з високим
рівнем ризику
5.1. Національний банк може видати розпорядження щодо
обмеження, зупинення чи припинення проведення окремих видів
здійснюваних банком операцій (визначені в статті 47 Закону про
банки ( 2121-14 ) з високим рівнем ризику.
Розпорядження щодо обмеження, зупинення чи припинення окремих
видів здійснюваних банком операцій з високим рівнем ризику
видається у формі рішення Комісії Національного банку або Комісії
при територіальному управлінні Національного банку.
Комісія при територіальному управлінні Національного банку
має право обмежувати, зупиняти чи припиняти здійснення окремих
видів операцій банків у межах повноважень, визначених відповідним
рішенням Комісії Національного банку.
Розпорядження щодо припинення банківських операцій (пункти
2-3 частини першої статті 47 Закону про банки ( 2121-14 )
видається іншим юридичним особам (крім банків), що здійснюють ці
операції на підставі ліцензії на здійснення окремих банківських
операцій.
Високий рівень ризику здійснюваних банком операцій при видачі
розпорядження Національного банку про обмеження, зупинення чи
припинення окремих видів здійснюваних банком операцій з високим
рівнем ризику визначається за оцінкою (класифікацією) активів
відповідно до нормативно-правових актів Національного банку з
урахуванням результатів безвиїзного нагляду та інспекційної
перевірки (планової та позапланової).
5.2. Рішення щодо обмеження, зупинення чи припинення окремих
видів здійснюваних банком операцій приймається за поданням
відповідних структурних підрозділів центрального апарату на
підставі їх пропозицій або пропозицій територіальних управлінь
Національного банку в разі здійснення банком операцій з високим
рівнем ризику, а також, якщо подальше їх здійснення є ризиковим і
створюватиме загрозу інтересам кредиторів і вкладників, у тому
числі в таких випадках:
установлення процентних ставок та комісійних винагород на
рівні, що є нижчим від собівартості банківських послуг у цьому
банку;
надходжень банку недостатньо для підтримання на потрібному
рівні регулятивного капіталу, забезпечення формування резервів під
активні операції та покриття збитків банку. За результатами
інспекційної перевірки банк має складову рейтингову оцінку
надходжень "4" за системою CAMEL;
проведення операцій за незареєстрованими Національним банком
кореспондентськими рахунками банків;
порушення економічних нормативів, установлених Національним
банком;
недотримання ліцензійних вимог та спеціальних вимог щодо
отримання банками письмового дозволу Національного банку на
виконання окремих операцій, що встановлені нормативно-правовими
актами Національного банку щодо окремих операцій (у тому числі
недотримання банком ліцензійних вимог стосовно розміру
регулятивного капіталу банку, потрібного для здійснення
відповідних операцій);
порушення умов, на підставі яких була надана банківська
ліцензія/письмовий дозвіл;
недоформування резервів під активні операції банків у
необхідному розмірі (відповідно до нормативно-правових актів
Національного банку);
здійснення без письмового дозволу Національного банку
операцій, які вимагають отримання такого письмового дозволу;
недотримання вимог нормативно-правових актів Національного
банку щодо складання та надання звітності;
надання недостовірної інформації та звітності, що встановлені
нормативно-правовими актами Національного банку, ненадання або
несвоєчасне їх надання;
неподання документів на письмову вимогу уповноважених
працівників Національного банку, приховування рахунків,
документів, активів тощо;
невиконання в установлений строк вимог Національного банку
щодо усунення порушень у діяльності банку;
невиправлення звітності в порядку, установленому Національним
банком;
допущення банком недобросовісної конкуренції щодо здійснення
тих чи інших операцій.
У разі недотримання банком нормативу обов'язкового
резервування більше ніж три рази протягом півріччя Комісія
Національного банку може прийняти рішення про обмеження або
зупинення операцій щодо приймання вкладів (депозитів) від
юридичних та/або фізичних осіб.
5.3. У разі отримання банком рішення Комісії Національного
банку (Комісії при територіальному управлінні Національного банку)
щодо припинення здійснення окремого виду операцій банк утрачає
право на їх здійснення.
Якщо здійснення банком цього виду операцій передбачає
відповідно до Закону про банки ( 2121-14 ) та нормативно-правових
актів Національного банку отримання письмового дозволу
Національного банку, то одночасно втрачає чинність письмовий
дозвіл Національного банку в частині здійснення цього виду
операцій.
У цьому випадку банк зобов'язаний у триденний строк повернути
територіальному управлінню Національного банку раніше отриманий
письмовий дозвіл на здійснення операцій для заміни на письмовий
дозвіл з іншим переліком операцій.
Отримання банком рішення Комісії Національного банку (Комісії
при територіальному управлінні Національного банку) про припинення
здійснення окремих видів операцій є підставою для розірвання
банком відповідних договорів на здійснення цих операцій.
