Розділ VI. Відкликання банківської ліцензії та
ліквідація банку
У цьому розділі визначається порядок ліквідації банків за
ініціативою власників банку та за ініціативою Національного банку,
у тому числі на підставі заяви кредиторів банку про ліквідацію
банку в зв'язку з незадоволенням їх вимог унаслідок
неплатоспроможності банку.
Глава 1. Підстави для відкликання банківської ліцензії та
ініціювання Національним банком процедури ліквідації банку
1.1. Національний банк може відкликати банківську ліцензію та
ініціювати процедуру ліквідації банку виключно в таких випадках:
а) якщо було виявлено, що документи, надані для отримання
банківської ліцензії, містять недостовірну інформацію (зокрема те,
що статутний капітал банку на час його державної реєстрації
сформований з непідтверджених джерел і внаслідок цього були
фальсифіковані прогнозні показники діяльності банку, надані
Національному банку для отримання банківської ліцензії);
б) якщо банк не виконав жодної банківської операції протягом
року з дня отримання банківської ліцензії;
в) у разі порушення вимог Закону про банки ( 2121-14 ) або
нормативно-правових актів Національного банку, що спричинило
значну втрату активів або доходів і настання неплатоспроможності
банку;
г) на підставі висновку тимчасового адміністратора про
неможливість приведення діяльності банку в правову відповідність
до вимог Закону про банки ( 2121-14 ) та нормативно-правових актів
Національного банку;
ґ) у разі недоцільності виконання плану тимчасової
адміністрації щодо реорганізації банку.
1.2. Неплатоспроможність банку - його неспроможність
своєчасно та в повному обсязі виконати законні вимоги кредиторів
через відсутність коштів або зменшення розміру регулятивного
капіталу банку, що призвело до зменшення показника адекватності
регулятивного капіталу до однієї третини нормативного значення 6.
______________
6 Нормативне значення показника адекватності регулятивного
капіталу встановлюється Інструкцією про порядок регулювання
діяльності банків, затвердженою постановою Правління Національного
банку України від 28.08.2001 N 368 ( z0841-01 ).
1.3. Під значною втратою активів або доходів слід уважати
таке:
банк є критично недокапіталізованим;
або банк є значно недокапіталізованим і загальні збори
акціонерів (учасників) банку не прийняли рішення про відновлення
платоспроможності банку шляхом проведення його санації акціонерами
(учасниками) або інвесторами;
або збитки за результатами фінансового року становлять 50 і
більше відсотків статутного капіталу банку, за винятком тих
випадків, коли банк є добре або достатньо капіталізованим і працює
менше трьох років;
або протягом трьох років підряд збитки за результатами
фінансового року становлять 10 і більше відсотків статутного
капіталу банку, за винятком тих випадків, коли банк є добре або
достатньо капіталізованим;
або негативно класифіковані активи з урахуванням сформованих
резервів під ці активи становлять 60 і більше відсотків
регулятивного капіталу банку (з урахуванням сформованих резервів
під ці активи). До негативно класифікованих активів належать
кредитні операції та дебіторська заборгованість, що класифіковані
за ступенем ризику як "сумнівні", "безнадійні"; прострочені понад
30 днів нараховані доходи; а також кошти, що розміщені на
кореспондентських рахунках банків (резидентів і нерезидентів), які
визнані банкрутами або ліквідовуються за рішенням уповноважених
органів, або які зареєстровані в офшорних зонах. Підставою для їх
класифікації є відповідні нормативно-правові акти Національного
банку та внутрішні положення банків;
або якщо співвідношення суми коштів на кореспондентському
рахунку та в касі банку до поточних рахунків клієнтів (норматив
миттєвої ліквідності Н3) становить менше 10 відсотків і за
відсутності інших джерел для підтримання миттєвої ліквідності;
або отримання банком за результатами інспектування загальної
рейтингової оцінки "5" за системою CAMEL.
Національний банк в обов'язковому порядку має приймати
рішення про відкликання банківської ліцензії та призначення
ліквідатора банку, який є критично недокапіталізованим.
Якщо банк-боржник неспроможний виконати свої зобов'язання
відповідно до рішення суду про примусове стягнення коштів протягом
шести місяців і за цей час не досягнуто домовленостей щодо
реструктуризації визначеного боргу, то Національний банк
зобов'язаний відкликати ліцензію та ініціювати процедуру
ліквідації банку.
Глава 2. Особливості відкликання банківської ліцензії
та ініціювання процедури ліквідації банку за заявою
кредиторів банку про ліквідацію
2.1. Якщо банк своєчасно і в повній сумі не виконав грошові
зобов'язання перед кредиторами, то вони мають право надіслати
рекомендованим листом або спецзв'язком до територіального
управління Національного банку заяву про ліквідацію банку разом з
документами, що підтверджують наявність невиконаних грошових
зобов'язань банку перед ними (нотаріально засвідчена копія
договору з банком, копія виписки з особового рахунку кредитора;
копія претензії до банку; відповідь банку-боржника; якщо відповіді
від банку-боржника не отримано, то розрахунковий документ з
відміткою банку про дату надходження коштів або інші
підтверджувальні документи).
2.2. Територіальне управління Національного банку розглядає
подані кредитором документи, у разі потреби здійснює їх перевірку
на місці в банку, готує відповідний висновок про потребу
відкликання банківської ліцензії та призначення ліквідатора.
Потреба в перевірці на місці виникає, якщо кредитор не надав
відповіді про отриману претензію банком-боржником і за
результатами фінансової звітності банку-боржника не відображається
інформація про наявність не сплачених у строк розрахункових
документів.
Висновок щодо відсутності підстав для задоволення заяви
кредиторів має схвалюватися Комісією Національного банку при
територіальному управлінні і до Генерального департаменту
банківського нагляду не надсилається. Відповідь кредитору про
незадоволення його заяви територіальне управління Національного
банку має направити протягом 30 календарних днів (з урахуванням
прийнятого Комісією Національного банку при територіальному
управлінні рішення).
Якщо територіальне управління Національного банку вважає, що
є підстави для відкликання банківської ліцензії, то цей висновок
із заявою кредитора має бути надісланий до Генерального
департаменту банківського нагляду Національного банку протягом
п'яти календарних днів з дня отримання заяви кредитора.
Висновок територіального управління Національного банку із
заявою кредитора та іншими документами розглядається Генеральним
департаментом банківського нагляду, у разі потреби - іншими
департаментами центрального апарату і протягом 10 календарних днів
з дня їх отримання надається Комісії Національного банку.
Рішення про незадоволення заяви кредитора та відхилення
пропозицій територіального управління Національного банку щодо
відкликання банківської ліцензії та призначення ліквідатора може
бути прийняте Комісією Національного банку і не вноситися на
розгляд Правління Національного банку. Про прийняте рішення
Генеральний департамент банківського нагляду надсилає повідомлення
територіальному управлінню Національного банку в строк до п'яти
календарних днів після його прийняття для надання відповіді
заявнику.
У разі підтвердження неплатоспроможності банку Національний
банк ініціює ліквідацію банку в порядку, установленому цим
Положенням.
Глава 3. Прийняття Національним банком рішення про
відкликання банківської ліцензії та призначення ліквідатора
3.1. Рішення про відкликання банківської ліцензії та
призначення ліквідатора приймається Правлінням Національного банку
та оформляється відповідною постановою.
Одночасно за цією постановою також:
призначається ліквідатор. У разі призначення ліквідатором
службовця Національного банку визначаються інші службовці
Національного банку, які братимуть участь у ліквідаційній
процедурі;
припиняються повноваження правління (ради директорів), ради
банку і загальних зборів банку, а також тимчасового
адміністратора, якщо він до призначення ліквідатора здійснював
управління банком;
надається доручення керівникам відповідного територіального
управління Національного банку та Центральної розрахункової палати
вжити заходів щодо припинення банком активних операцій за його
кореспондентськими рахунками, відкритими в Національному банку, з
дня отримання цього рішення;
надається доручення Департаменту реорганізації та ліквідації
банків підготувати обгрунтований висновок щодо відповідності
вимогам банківського законодавства особи, призначеної Національним
банком ліквідатором;
надається доручення Юридичному департаменту ініціювати
процедуру ліквідації банку в суді;
надається доручення Генеральному департаменту банківського
нагляду повідомити контрольні органи інших держав, у яких банк мав
філії або кореспондентські відносини з іноземними банками;
зазначаються інші заходи, потрібні для здійснення процедури
ліквідації конкретного банку.
3.2. Процедура ліквідації банку має бути завершена не пізніше
трьох років з дня прийняття Національним банком рішення про
відкликання банківської ліцензії.
Глава 4. Вимоги Національного банку до ліквідатора
4.1. Ліквідатором може бути призначено:
юридичну особу, яка проводить професійну діяльність, що
пов'язана з тимчасовою адміністрацією та/або ліквідацією банків,
наданням аудиторських, юридичних або консультативних послуг і має
не менше трьох працівників із сертифікатом Національного банку на
право здійснення тимчасової адміністрації та ліквідації банку;
фізичну особу - незалежного експерта (за договором з
Національним банком) або службовця Національного банку.
До участі в ліквідації банку допускаються лише особи, які
мають сертифікат Національного банку на право здійснення
тимчасової адміністрації та ліквідації банків, високі професійні
та моральні якості, бездоганну ділову репутацію (у тому числі,
якщо їх незаконні дії в минулому не спричинили банкрутство банку
або іншого суб'єкта підприємницької діяльності), економічну чи
юридичну освіту та досвід роботи у банківській системі.
Забороняється призначати ліквідатором банку фізичну або
юридичну особу, яка виконувала функції тимчасового адміністратора
в цьому банку.
4.2. Ліквідатором (керівником ліквідації) не може бути:
а) фізична особа:
яка є кредитором, пов'язаною особою або акціонером/учасником
банку;
яка має судимість, не погашену і не зняту в установленому
законом порядку, або є обвинуваченою за кримінальною справою;
яка не виконала своїх зобов'язань перед будь-яким банком;
б) юридична особа:
яка є кредитором, пов'язаною особою або акціонером
(учасником) банку;
яка є стороною у судовій справі за участю банку;
не виконала зобов'язань перед будь-яким банком.
Ліквідатор має право залучати до процедури ліквідації
працівників банку, що ліквідовується, а також учасників банку,
частка участі яких в статутному капіталі банку становить не більше
ніж 0,1 відсотка (та немає конфлікту інтересів).
4.3. Національний банк перед призначенням ліквідатора
зобов'язаний переконатися в тому, що немає конфлікту інтересів, та
в здатності юридичної/фізичної особи діяти неупереджено.
Юридична або фізична особа перед призначенням її
ліквідатором, а також особи, які залучені до ліквідації банку,
зобов'язані надати Національному банку інформацію про свої ділові
відносини відповідно до пункту 3.3 глави 3 розділу V цього
Положення.
У разі виникнення конфлікту інтересів після призначення
ліквідатора останній зобов'язаний ужити заходів щодо усунення
цього конфлікту з одночасним повідомленням про це Національного
банку, який вирішує питання про можливість продовження роботи
ліквідатора.
Глава 5. Укладання договору з ліквідатором та
винагородження його роботи
5.1. Національний банк і ліквідатор (юридична особа,
незалежний експерт) укладають договір про ліквідацію банку, в
якому визначаються права та обов'язки сторін та інші обов'язкові
умови, необхідні для забезпечення процедури ліквідації банку. У
договорі визначаються особи, відповідальні за ліквідацію філій, а
також передбачається страхування фінансової відповідальності,
життя та здоров'я ліквідатора.
У договорі з юридичною особою визначається керівник
ліквідації, який має сертифікат Національного банку на право
здійснення тимчасової адміністрації та ліквідації банку, та можуть
визначатися інші фізичні особи, що здійснюватимуть ліквідаційну
процедуру.
Договір набирає чинності з часу призначення ліквідатора
відповідною постановою Правління Національного банку.
