1.4. Заходи впливу застосовуються Національним банком на
підставі:
результатів інспекційних (планових та позапланових) перевірок
діяльності банків чи їх філій;
результатів аналізу дотримання банками вимог банківського
законодавства з використанням статистичної звітності, щомісячних і
щоденних балансів тощо;
результатів перевірок діяльності банків аудиторськими
організаціями, уповноваженими відповідно до чинного законодавства
на їх здійснення.
При здійсненні нагляду за установами, що ведуть банківську
діяльність в інших державах, Національний банк співпрацює з
відповідними органами цих держав. Повідомлення, надіслане
відповідними органами інших держав, може використовуватися лише з
такою метою:
для перевіряння ліцензії установи на право ведення
діяльності;
для перевіряння права на здійснення банківської діяльності.
1.5. У разі розгляду Національним банком питань щодо
застосування до конкретного банку заходів впливу для надання
пояснень може бути запрошено голову правління (ради директорів)
або голову спостережної ради банку. Якщо розглядається питання про
призначення тимчасового адміністратора або відкликання ліцензії
банку, то ці особи для надання пояснень не запрошуються.
Запрошення надсилається в письмовій формі (або електронною поштою)
не раніше ніж за три дні до дати проведення зустрічі. Ділова
зустріч у вигляді наради оформляється протоколом, до якого
додаються письмові пояснення запрошеної особи за її підписом.
1.6. Заходи впливу, що застосовуються Національним банком до
банків, мають бути адекватними конкретним порушенням, які ними
були допущені.
Вибір адекватних заходів впливу, які застосовуються до банків
відповідно до банківського законодавства та цього Положення, має
здійснюватися з урахуванням:
характеру допущених банком порушень;
причин, які зумовили виникнення виявлених порушень;
загального фінансового стану банку та рівня достатності
капіталу 2;
________________
2 Рівень достатності капіталу визначається відповідно до
Інструкції про порядок регулювання діяльності банків України,
затвердженої постановою Правління Національного банку України від
28.08.2001 N 368 ( z0841-01 ).
розміру можливих негативних наслідків для кредиторів і
вкладників.
1.7. У разі виконання банком прийнятих зобов'язань та
покращення показників діяльності банку Національний банк може
достроково відмінити застосовані заходи впливу на визначений строк
(частково або зовсім). Рішення про відміну застосованих заходів
впливу має прийматися Комісією Національного банку (Комісією
Національного банку при територіальному управлінні) або Правлінням
Національного банку, або особою, яка прийняла рішення про
застосування заходу впливу.
1.8. Рішення про застосування заходів впливу можуть бути
оскаржені в судовому порядку.
До прийняття відповідного рішення судом дія застосованих
заходів впливу не зупиняється.
Розділ II. Застосування письмового застереження та
укладення письмової угоди з банком
Глава 1. Письмове застереження
1.1. У разі потреби висування до банку вимоги щодо усунення
порушення банківського законодавства Національний банк застосовує
до банку письмове застереження.
1.2. У письмовому застереженні Національний банк висловлює
банку своє занепокоєння станом його справ, указує на допущені
порушення з метою їх усунення та конкретні заходи, яких йому
необхідно вжити з метою уникнення ризикової або неправильної
банківської практики, запобігання порушенням нормативно-правових
актів із банківської діяльності, установлює строки їх усунення,
зокрема щодо:
а) усунення конкретних порушень чи недоліків у діяльності
банку, які безпосередньо ще не вплинули на його фінансовий стан,
але в майбутньому можуть призвести до його погіршення та загрози
інтересам вкладників і кредиторів банку;
б) усунення конкретних порушень, що не пов'язані з рівнем
достатності капіталу та призвели до отримання банком за
результатами інспекційної перевірки загальної рейтингової оцінки
"3" за системою CAMEL (якщо немає потреби вимагати від банку
укладення письмової угоди);
в) усунення порушень банком економічних нормативів;
г) зменшення невиправданих витрат банку;
ґ) обмеження невиправдано високих процентних виплат за
залученими коштами;
д) вжиття заходів щодо зменшення чи відчуження неефективних
(низькоприбуткових або збиткових) інвестицій;
е) виправлення (коригування) фінансової звітності банку за
результатами інспекційних (планових та позапланових) перевірок,
які здійснює Національний банк;
є) забезпечення проведення обов'язкової аудиторської
перевірки банку та подання висновків незалежних аудиторських
організацій (аудиторів) про результати діяльності банку відповідно
до статті 10 Закону України "Про аудиторську діяльність"
( 3125-12 );
ж) недопущення повторного порушення нормативу обов'язкового
резервування протягом одного календарного року.
Якщо банк порушує норматив миттєвої ліквідності і його
значення перебуває в межах 10 - 15 відсотків, то Національний банк
надсилає йому письмове застереження з вимогою надати прогнозні
розрахунки джерел надходжень та використання коштів на наступні 90
днів, розробити заходи підвищення ліквідності до нормативного
рівня. До часу підвищення показника миттєвої ліквідності до
нормативного рівня ця інформація оновлюється банком щомісяця і
подається до територіального управління Національного банку в
строк до 10-го числа місяця, наступного за звітним.
1.3. Письмове застереження застосовується самостійними
структурними підрозділами центрального апарату Національного
банку, що мають згідно з покладеними на них функціями контролювати
діяльність банків, а також територіальними управліннями
Національного банку. Про застосування іншими структурними
підрозділами Національного банку (крім банківського нагляду)
письмового застереження має повідомлятися відповідний структурний
підрозділ банківського нагляду Національного банку для його
інформованості щодо діяльності банку в цілому.
Письмове застереження підписується заступником Голови
Національного банку, керівником (його заступником) самостійного
структурного підрозділу центрального апарату або керівником (його
заступником) територіального управління Національного банку.
1.4. Якщо письмове застереження складається на підставі
матеріалів інспекційної перевірки (планової або позапланової), то
воно може надсилатися до банку разом із звітом про інспекційну
перевірку.
Письмове застереження також може надсилатися банку під час
інспекційної перевірки, якщо територіальне управління або
відповідний структурний підрозділ банківського нагляду
Національного банку виявить факти, що вимагають невідкладного
застосування такого заходу.
1.5. Банк повинен протягом п'яти робочих днів з часу
отримання письмового застереження подати Національному банку
відповідь із зазначенням строку, протягом якого він зобов'язується
вирішити виявлені проблеми та усунути порушення.
1.6. Контроль за виконанням банком вимог, що містяться в
письмовому застереженні, здійснює відповідне територіальне
управління Національного банку (відповідний структурний підрозділ
банківського нагляду центрального апарату).
У разі невиконання банком вимог щодо усунення хоча б одного
зазначеного в письмовому застереженні порушення в установлені
строки відповідне територіальне управління Національного банку в
строк до 5 робочих днів має подати до відповідного структурного
підрозділу банківського нагляду центрального апарату пропозиції
щодо застосування інших (жорсткіших) заходів впливу.
1.7. Якщо банк допустив порушення, для усунення якого
потрібно більше ніж два місяці, то письмове застереження до банку
не застосовується. У цьому разі до банку має застосовуватися інший
захід впливу, зокрема укладення письмової угоди з банком.
Глава 2. Укладення письмової угоди з банком
2.1. Письмова угода як захід впливу укладається з банком, що
допустив порушення, які впливають на його фінансовий стан, та за
умови, що банк має прийнятний план заходів для вирішення виявлених
проблем.
2.2. У письмовій угоді банк письмово визнає свої недоліки в
роботі та допущені порушення і подає перелік обгрунтованих
заходів, яких банк зобов'язується вжити для усунення порушень, їх
запобігання в подальшому, поліпшення фінансового стану тощо із
зазначенням строків їх виконання.
Строки виконання зобов'язань установлюються індивідуально з
урахуванням характеру проблем та допущених порушень, а також
оцінки й висновку відповідного підрозділу Генерального
департаменту банківського нагляду (територіального управління)
Національного банку щодо реальності строків, установлених банком
для виконання своїх зобов'язань без загрози погіршення його
фінансового стану.
Письмова угода складається у двох примірниках та підписується
від імені банку головою правління банку та/або іншою уповноваженою
відповідно до вимог чинного законодавства особою, засвідчується
печаткою банку.
Якщо зобов'язання, що передбачаються банком у проекті угоди,
згідно з чинним законодавством мають схвалюватися/затверджуватися
правлінням, спостережною/наглядовою радою або загальними зборами,
то відповідний протокол (витяг з протоколу) має додаватися до
угоди.
2.3. Прийняті банком у письмовій угоді зобов'язання мають
включати конкретні заходи, спрямовані на поліпшення його
фінансового стану або усунення виявлених порушень, а також
запобіжні заходи щодо недопущення порушень у майбутньому, зокрема
таке:
складання та виконання бізнес-плану або програми розвитку
капітальної бази банку (відповідно до додатка 2 до цього
Положення), або програми фінансового оздоровлення (відповідно до
додатка 1 до цього Положення);
( Абзац третій пункту 2.3 глави 2 розділу II виключено на
підставі Постанови Національного банку N 81 ( z0272-02 ) від
28.02.2002 )
розроблення та запровадження положень щодо поліпшення
практики кредитування;
зобов'язання щодо проведення зовнішнього аудиту фінансового
стану банку;
прийняття рішення про тимчасове обмеження на збільшення
активів банку;
прийняття рішення про обмеження розміру кредитів, що
надаються пов'язаним особам (інсайдерам) банку;
прийняття рішення щодо тимчасового зниження розміру процентів
за депозитами, що залучаються;
тимчасове припинення виплати дивідендів;
прийняття рішення про обмеження розміру суми, яку банк може
виплачувати своїм працівникам у формі заробітної плати та премій;
реорганізація банку.
2.4. Укладення письмової угоди здійснюється за ініціативою
банку, який розробив прийнятний план заходів щодо усунення проблем
в його діяльності (виявлених Національним банком чи безпосередньо
банком) та звернувся до Національного банку з проектом письмової
угоди щодо усунення порушень.
Якщо банк не ініціював укладення письмової угоди з метою
усунення виявлених у його діяльності порушень, то відповідний
структурний підрозділ банківського нагляду центрального апарату
(територіальне управління Національного банку) надсилає цьому
банку лист з пропозиціями за підписом заступника Голови
Національного банку (куратора служби банківського нагляду) або
директора Генерального департаменту банківського нагляду, або
керівника (його заступника) територіального управління
Національного банку, у якому зазначаються строк подання проекту
письмової угоди до Національного банку, а також перелік вимог та
умов, які банк зобов'язаний включити до письмової угоди. ( Абзац
другий пункту 2.4 глави 2 розділу II в редакції Постанови
Національного банку N 81 ( z0272-02 ) від 28.02.2002 )
Територіальне управління або Генеральний департамент
банківського нагляду Національного банку в строк до 15 календарних
днів розглядає поданий банком проект письмової угоди щодо
обгрунтованості, повноти та ефективності запроваджуваних
(передбачених) банком заходів з метою усунення порушень та готує
висновок про доцільність її укладення або розглядає питання про
застосування інших адекватних заходів впливу згідно з цим
Положенням.
Під час розгляду проекту угоди голова правління (ради
директорів) банку, з яким має укладатися угода, може запрошуватися
на нараду до керівника територіального управління Національного
банку чи його заступника, або до директора Генерального
департаменту банківського нагляду чи його заступника, або
заступника Голови Національного банку, або на засідання Комісії
Національного банку (Комісії Національного банку при
територіальному управлінні) для надання пояснень.
2.5. У письмовій угоді з боку Національного банку також має
обумовлюватися порядок контролю за виконанням зобов'язань банку та
порядок і форми надання банком додаткової інформації, потрібної
для контролю за виконанням прийнятих ним зобов'язань.
