8) контроль за джерелами фінансування та виборами на виборчу кампанію. В Ук ісує змі-шана мажоритарно(система більшості)-пропор-ційна (представництво політичних партій) виборча система.
Право голосу мають всі громадяни Ук, яким на момент голосування вже виповнилося 18 р
Право бути обраним нapoдним дeпyтaтoм Ук мoжe мати гpoмaдянин Ук, який мaє пpaвo гoлocy, нa дeнь вибopiв дocяг 21-piчнoго вікy i пocтiйнo пpoживaє нa тep Ук пpoтягoм ocтaннix п'яти poкіiв.
Пpeзидeнтoм Укpaїни мoжe бyти обpaний гpoм-н Ук, який дocяг 35-piчнoгo вiкy, мaє пpaвo гoлocy, пpoживaє в Укpaїнi пpoтягoм 10 ocтaннix пepeд днeм вибopiв poкiв i вoлoдiє дepж мoвoю.
Дeпyтaтoм місцевої paди нapдeпiв мoжe бyти oбpaний гpoм-н Ук, який нa дeнь roлocyaaння дocяг 18-piчнoгo вiкy, мaє вибopчi пpaвa i пocтiйнo пpoживae aбo пpaцює нa тep вiдпoвiднoї paди.
23. Система державних органів України.
Державна влада в Україні поділяється на:
законодавчу (вищій орган - ВРУ),
виконавчу (вищій орган - КМУ)
судову(Конст суд Ук та суди заг юрисдикції).
президент України не належить до жодної з гілок влади.
ВРУ розглядає та вирі-шує питання державного і суспільного життя, що потребують урегулювання ЗУ, а також здійснює установчі та контрольні ф-ії, передбачені Конституцією. Вона приймає закони, постанови та інші акти більшістю від її конституційного складу, крім випадків, передбачених Конституцією.
Президент України є главою держави і виступає від її імені. Він є гарантом державного суве-ренітету, територіальної цілісності України, додержання Конституції України, прав і свобод людини і громадяни-на.
КМУ – вищий орган у системі органів виконавчої влади – відповідальний перед Президентом України, пі-дконтрольний і підзвітний ВРУ. КМУ у своїй діяльності керується Конституцією та ЗУ. Міністерства та інші центральні органи державної виконавчої влади (коміте-ти, управління) України здійснюють керівництво дорученими сферами суспільного життя, несуть відповідаль-ність за їх розвиток і в межах своїх повноважень вида-ють акти, організовують і контролюють їх виконання.
Судові органи різняться за компетенцією та юрисдикцією, але всі мають одне призначення – захист прав і свобод гро-мадян, конституційного ладу, національної безпеки, те-риторіальної цілісності, дотримання законів й справед-ливості в суспільстві.
24. Конституційний статус Верховної Ради України.
Верховна Рада України – єдиний огран законодавчої влади в Україні і вона є загальнонаціональним представницьким органом державної влади і виступає від імені всього народу..
ВР носить колегіальних характер. Складається з 450 нар депутатів, які обираються на основі загально-го, рівного і прямого виборчого права таємним голосуванням строком на 4 роки. Рішення приймаються на її пленарних засіданнях шляхом голосування. Закони та ін. акти ВР приймає більшістю від її конст. складу (2/3), крім випадків, передбач. Конституцією
Формується шляхом виборів народних депутатів.
Є однопалатним парламентом.
Повноваження ВРУ:
- внесення змін до Конст Ук
- призначення всеук реф-му;
- прийняття законів;
- визначення засад внутр та зовнї політики;
- призначеня виборів президента Ук
- заслуховування щорічних і позачергових послань през-та про внутр і зовн становище Ук;
- усунення президента з поста в порядку імпічменту;
- надання згоди про признач през-том Прем’єр-міністра Ук;
- здійснення контролю за діяльністю КМУ
ВРУ працює сесійно. Вона є повноваженою за умови обрання не менш як 2/3 від її конст. складу. ВРУ збирається на першу сесію не пізніше ніж на 30-й день після офіційного оголошення результатів виборів. Перше засідання ВРУ відкриває найстарший за віком депутат. Чергові сесії ВРУ починаються першого вівторка лютого і першого вівторка вересня кожного року. Засідання ВРУ проводяться відкрито. Закрите засідання проводиться за рішенням більшості від конст складу ВРУ. Закони підписуються Головою ВРУ і невідкладно надсилаються Президентові України.
25. Конституційний статус Президента України.
Президент України є главою держави і виступає від її імені. Він є гарантом державного суверенітету, терито-ріальної цілісності України, додержання Конституції України, прав і свобод людини і громадянина.
Обирається громадянами таємним голосуванням на 5 років не більше, ніж два строки поспіль, новообраний Президент вступає на пост не пізніше як через 30 днів після офіційного оголошення результатів виборів, із моменту складення присяги народові на урочистому засіданні ВРУ. За законом „Про вибори през-та Ук” та Конституцією Ук
Повноваження:
- забезпечує державну незалежність, національну безпеку і правонаступництво держави;
- звертається з посланням до народу та із щорічними й позачер посланнями до ВРУ про внутр і зовн станов Ук;
- приймає рішення про визнання іноземних держав;
- призначає позачергові вибори до ВРУ у строки, встановлені Конст; припиняє повноваження ВРУ, якщо про-тягом 30 днів однієї чергової сесії пленарні засідання не можуть розпочатися;
- призначає, за згодою ВРУ, Прем’єр-міністра Ук;
- припиняє повноваження Прем’єр-міністра Ук,
- приймає указ про його відставку та ін.
- користується правом недоторканості на час викон пов-жнь. - очолює Раду нац безпеки і оборони Ук
- президент виконує свої повноваження до вступу на пост новообраного Президента
Достроково повноваження припиняються
в разі його відставки,
неможливості виконувати свої повноваження за станом здоров’я,
усунення з поста в порядку імпічмента та смерті.
26. Конституційний статус Кабінету Міністрів Украї-ни. КМУ – вищий орган у системі органів виконавчої влади – відповідальний перед Президентом України, підконтроль-ний і підзвітний ВРУ.
До складу КМУ входять:
• Прем’єр-міністр (признач президентом за згодою ВРУ, він формує склад кабміну і подає на згоду през-ту),
• Перший віце-прем’єр-міністр,
• три віце-прем’єр-міністри, міністри (контролюють певні галузі держ гос-ва).
• Міністри (35-50 штук)
КМУ:
- забезпечує держ суверенітет та ек самостійність Ук
- здійснення внутрішньої та зовнішньої політики держави
- виконання Конст та ЗУ, актів Президента;
- вживає заходи щодо забезпеч прав і свобод людни і гром-на
- забезпечує проведення фінансової, цінової, інвестиційної та податкової... політики
- КМУ у межах своєї компетенції ви-дає постанови й розпорядження, що є обов’язковими до виконання. Акти КМУ підписує Прем’єр-міністр Укр.
27. Місцеве самоврядування в Україні.
Місцеве самоврядування – пpaвo тep гpoмaди caмocтiйнo виpiшyвaти питaння мicцeвoгo знaчeння в мeжax Koнcт тa ЗУ. Boнo мoжe здiйcнювaтиcя тep гpoмaдoю як бeзпocepeд-ньo, тaк i чepeз opгaни мicцeвoгo caмoвpядyвaння.
Органами місцевого самоврядування є районі та обласні ради. Територіальні громади обирає населення відповідної території на основі загального, рівного і прямого виборчого права таємним голосуванням на чотири роки, ті в свою чергу обтрають відповідно сільського, селищного та міськ голову, який очолює виконавчий орган ради та головує на її засіданнях.
Усі передбачені Конституцією та законодавством Ук органи самоврядування й самоорганізації мають власну матер та фін основу, на яку поширюється їхня компетенція.
ЗУ “Про місцеве самоврядування” від 21 травня 1997 р. проголошує, що місцеве самоврядування – це гарантоване державою право та реальна здатність територіальної громади само-стійно або під відповідальність органів і посадових осіб місцевого самоврядування вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції та ЗУ.
Місцеве самоврядування в Україні здійснюється на засадах: народовладдя, законності, гласності; колегіаль-ності; поєднання місц і держ інтересів; виборності; правової; організаційної та матеріально-фінансової самостійності в межах власних повноважень та ін.
28. Судова система України.
Судова система України – це сукупність усіх судів, що діють на території, мають загальні завдання, організовані і функціонують на єдиних демокр принципах, пов’язаних
між собою відносинами із здійснення правосуддя.
Юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, які виникли у державі. Судочинство в Ук здійснюється Конституцій-ним Судом і судами загальної юрисдикції.
Система судів загальної юрисдикції будується за принципами територіальності і спеціалізації, і її складають:
Верховний Суд Ук, який здійснює нагляд за судовою діяльністю судів республіки, Верховний Суд АРК, обласні, Київський і Севаст-кий міські суди, міжобласний районний (міський), міжрайонний (окружний) суд та військові суди регіонів, Військово-морських сил і гарнізонів, а також господарські суди (Вищий господарський суд Ук, Господарський суд АРК, обласні, Київський і Севаст-кий міські господарські суди)
Закони „про судоустрій”, „Про господарські суди”, „Про статус судів”.... Конст Ук
29. Прокуратура України: конституційно-правовий статус та повноваження.
Прокуратура – єдина централізована система державних органів, які від імені Ук-ни здійснюють нагляд за точним виконанням та єдиним застосуванням законів через своєчасне виявлення правопорушень, вжиття заходів щодо їх усунення і притягнення винних до відповідальності.
Діяльність органів прокуратури спрямована на утвердження верховенства закону, зміцнення правопорядку
Повноваження прокуратури:
• підтримання держ. обвинувачення в суді;
• представництво інтересів громадян або держави в суді у випадках, визначених законом;
• нагляд за додержанням законів органами, які проводять оперативно-розшукову діяльність, дізнання, досудове слідство;
• нагляд за додержанням законів під час виконання судових рішень у кримінальних справах, а також у разі вживання інших заходів примусового характеру, пов’язаних з обмеженням особистої свободи громадян.
Працівники прокуратури не можуть належати до будьяких політичних партій чи рухів.
Вимоги прокурора, які відповідають чинному законодавству, є обов’язковими для всіх органів, підприємств, установ, організацій, посадових осіб і громадян.
Cтaтyc пpoкypaтypи в Ук визнaчaeтьcя cтaттями Koнcтитyцiї Укpaїни тa Зaкoнoм Укpaїнu "Пpo пpoкypaтуpy" вiд 5 лиcтoпaдa 1991p
30. Поняття, система та джерела адміністративного права.
Адміністративне право – сукупність правових ворм, що регулюють процес організації та діяльності органів вик влади і правоохоронну діяльність держави.Адмін право обслуговує державу
Система адм. права скл. з:
1) публічного адм. права – норми, які регулюють усі сусп. віднос. між юр особами і державою.
2) приватне – норми, що регулюють відносини між громадянами і державою.
Джерела адміністративного права – нормативні акти органу держ влади чи управління, що криють в собі
адмін-правові норми, що регулюють держ-управлінську діяльність, це зовнішні форми відображення адміністр-правових норм
Різноманітність адміністративно-правових норм
передбачає і різні джерела адміністр права Ук.
Джерела права поділяються на:
загальнодержавні (обов’язкові для виконання всіма органами управління незалежно від їх підпорядкування.)
галузеві і локальні (пошир тільки на конкретно
визначені підвідомчі органи).
Залежно від територіального устрою держави джерела поділяються на державні, обласні, міські, районні.
Щодо прикладів, то їх дуже багато: Конст Ук, Кодекс про адмін. правовідносини, законодавчі акти ВРУ (“Про об’єднання громадян”, “Про державну службу”, “Про місцеве самоврядування”), Постанови ВРУ, Укази й розпорядження Президента Нормативні постанови й розпорядження...
31. Адміністративно-правові відносини.
Адміністративно-правові відносини – правові відносини, що складаються під впливом адм-правовихнорм, учасники яких є носіями прав та обов'язків у сфері держ.
Адм-праові відносини є об'єктом адм права
Зміст адм-правових відносин – права і обов’язки учасників (суб’єктів) адм-правових відносин
Суб’єкти адм-правових відносин – окремі фіз та юр особи, які у відповідності з адм-правовими нормами наділені повним обсягом прав та обов’язків у сфері адм-правового регулювання управлінських відносин.
32. Державна служба в Україні. Статус державного службовця.
Державна служба в Україні – професійна діяльність осіб, які займають посади в державних органах та їх апараті щодо практичного виконання завдань і ф-ій держави та одержують зарплату за рахунок держ. коштів.
Посада – це візначена структурою і штатним розписом первинна структурна одиниця деож органу та його апарату, на яку покладено встановлене нормативними актами коло службових повноважень
Не можуть бути обраними або призначеними на посаду в державному органі та його апараті особи, які:
-визнані у встановленому порядку недієздатними;
-мають судимість, що є несумісною із зайняттям посади;
-у разі прийняття на службу будуть
підпорядковані або підлеглі особам, які є їх близькими
родичами чи свояками;
-в інших випадках, встановлених законами України.
Із прийняттям на держ. службу службовцеві присвоюється ранг у межах відповідної категорії посад. Держ. службовець може бути позбавлений рангу лише за вироком суду.
ЗУ “Про держ. служ-бу” від 16 грудня 1993 року.
33. Види органів державного управління в Україні.
Органи державного управління – різновид органів держ влади, які спеціально призначені для здійснення ф-ій вик влади (на основі чинного законодавства)
Щодо значимості та тер масштабу дії:
вищі (кабмін)
центральні (міністерства, комітети, відомства)
місцеві (облрайдерж адмін-ції)
Щодо порядку утворення:
утв През-том Ук (мін-ства, відомства)
утв кабміном (окремі органи з ф-іями допоміжного хар-ру)
утв центральними відомчими органами(окремі стуктурні підрозділи)
Щодо хар-ру та обсягу компетенції:
заг компетенції (кабмін, місцеві держ адм-ції)
галузевої комп-ції (міністерства та їх структурні підрозділи)
міжгалузевої чи функціональної комп-ції (держ комітети та окремі міністерства – мінфін)
Щодо дії в часі:
постійні (уряд, міністерства)
тимчасові (тимч комісії, комітети)
Щодо порядку вирішення підвідомчих питань:
єдининачальні (міністерства)
колегіальні (кабмін)
34. Поняття та склад адміністративного правопору-шення.
Адміністративне правопорушення - протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, що посягає
на держ чи громадський порядок, сусп власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законодавством передбачено адміністративну відповідальність.
Адміністративне правопорушення має три юр ознаки: протиправність, винність і відповідальність (адміністра-тивне стягнення).
Склад адмін правопорушення – це передбачена нормами права сукупність об’єктивних і суб’єктивних ознак, за наявності яких те чи інше діяння можна класифікувати як адміністративне правопорушення. Склад: об’єкт; об’єктивна сторона; суб’єкт; суб’єктивна сторона.
Об’єкт адмін правопорушення – це сукупність суспільних відносин, що охороняються адміністративним правом, регулюються нормами трудового, цивільного, земельного, фінансового права, за порушення яких накладаються адмін стягнення.
Об’єктивна сторона - дія чи бездіяльність, що заборонені правом.
Суб’єкти громадяни чи посадові особи (дієздатна особа, що досягла 16 р)
Суб’єктивна сторона - вина, мотив і мета поведінки правопорушника..
35. Адміністративна відповідальність: поняття та пі-дстави.
Адміністративна відповідальність - застосування уповноваженим органом чи посадовою особою адмін стягнення до особи, яка вчинила правопорушення, що за своїм характером не тягне за собою відповідно до чинного законодавства кримінальну відповідальність.. Адміністративна відповідальність - репресивний вид від-ті, де покарання має хар-р особистого зазнавання кари з метою схилити правопорушника до поведінки, яка узгодж. з равовими приписами. Виражається в стягненні, супроводжується доганою і державним та суспільним засудженням протиправного діяння й особи правопорушника.
Підставою для адм відповід-сті є адм правопорушення
36. Адміністративне стягнення: поняття та види.
Адміністративне стягнення – захід відповідальності, що застосовується з метою виховання особи, яка скоїла адміністративний проступок, а також попередження скоєння нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
Види адміністративних стягнень (їх закріплено в Кодексі про адм правопорушення:
попередження; штраф; оплатне вилучення чи конфіскація; позбавлення спеціального права; виправні роботи; адміністративний арешт; адміністративне висилання за межі Ук іноземних громадян та осіб без громадянства
37. Загальна характеристика Кодексу про адмініст-ративні правопорушення.
Кодекс про адміністративні правопорушення - 7 грудня 1984р. (сьогодні діє з понад 100 змінами та доповненнями). Він скл. з 5 розділів (33 глави).
Розділ 1. Загальні полож. Розділ містить однойменну гл.1. Розділ 2. Адмін правопорушення і адмін відповідальність (Загальна та Осо-блива частини).
Розділ 3. Органи, які уповноважені розглядати справи про адміністративні правопорушення.
Розділ 4. Провадження у справах про А.п
Розділ 5. Виконання постанов про накладення адмін. стягнень
38. Органи, що розглядають справи про адміністративні правопорушення.
Систему органів, що розглядають справи про адмін-і правопоруш, визначено Кодексом про адмін правопоруш.
До них належать:
адмін комісії при вик комітетах рай, міських і т.д. рад; виконавчі комітети селищних, сільських рад;
районні (міські) суди;
органи внутрішніх справ, органи держ інспекцій та інші органи (посадові особи), уповноважені на те Кодексом.
39. Система органів управління економікою.
