Шпора
1.Межа вироб.можлив-й, команд.та ринк.форми орг-ції ек-ки.
Обмеженість ек.потенціалу країни можна показати за доп.межі ви-роб.можливостей. Якщо результат вир-ва умовно поділити на 2 групи (напр.сусп.товари й приват.товари), то межа вироб.можл-й відбиватиме мах кіл-ті сусп.і приват.товарів, які можуть одночасно вироблятися за даної кіл-ті ресурсів, якщо припустити, що всі ресурси повністю викор-ться. (А-всі рес. на використ. сусп. Товарів,В-“-“на використ. приватних товарів, С-сусп. тов.більше ніж приватних,Е-ресурси не використ.повністю,Д-ресурси імпортуються ).
Найважливішими формами орг-ції ек-ки є командна та ринкова. Сутність коман.ек-ки поляг.в тому, що держава здійсн.координоване ведення господ-ва в масштабах країни. Елем-ти к.е.застосовувались урядами ек.-розвин.країн під час світ.війн, ек.криз. Але досвід показав, що ця форма не ефект-на:деформ.струк-ра ек-ки, здійсн.зрівняльний розподіл доходів, не має стимулу для розвитку. Для ринк.форми хар-но механізм ринк.саморегул-ня, який діє на взаємодії ринк.ціни, співвідн-ня попиту і пропоз-ї та конкуренції. Р.ек-ка діє як “незрима рука”,тбт об”єднує виробників і споживачів у єдину ек.с-му,підпорядковує вир-во сусп.потребам у формі платоспромож.попиту. Але механізм р.ек-ки забезпечує ефект.стан лише в певних умовах. Розподіл ресурсів, за якого жоден із суб’єктів ринку не може поліпшити свого стану без того, щоб не погіршити стану ін.суб’єктів ринку, наз.ефективним (за Паретто).
2.Вади ринк.саморегулювання.
Вади ринку – це умови за яких ринк.механізм не забезп. оптим-го за Паретто викор-ня ресурсів.
Виділ.такі вади:
1)неспроможність конкуренції (для норм.ф-ціонув-ня ринку повинна бути присутня конкуренція, але в процесі концентрації капіталів утвор.монополії, які згодом підривають конкур-ію, створюючи загрозу існув-ня самого ринку)
2)нездатність ринку забезпечувати людей сусп.товарами
Сусп.товари мають властив-ті:
-заг.доступність
-несуперність у споживанні
Товари, якім у найвищ.ступеню хар-ні ці власт-ті наз.чистими сусп.товарами. Якщо товару не хар-ні такі власт-ті вони наз.приватними. Якщо хоч 1 з властив-й хар-а, то товар наз. змішаним сусп.товаром. Локальні сусп.товари – товари, якими корист.окремі групи людей.
В деяк.випадках сусп.товари можуть надаватися приватн.виробниками. Але як правило не надаються. Перешкоди: 1) “проблема зайця” (проблема, пов”яз.з небажанням окрем.людей добровільно оплачувати спожив-ня сусп.благ;2)створення громісткого сусп.апарату.
3)зовн.ефекти (екстерналії) (споживач сплачує не в повному обсязі вартість товарів –екстерналії. Коли дії суб’єктів ринка завдають шкоду іншим наз негатив.екстерналії. Коли 1 суб’єкт приносить користь іншим наз.позитивні екстерналії. Підп-во, яке породжує негат.екстерн-ї перекладає на інших частку витрат. При позитив.екстерн-ї підп-во бере на себе частку витрат.
4)неповнота ринку(повний ринок забезпечує споживачів товарів в повному обсязі за цінами, що перевищують витрати на вир-во. Неповнота ринку – дефіцит товару, технології.
5)недосконалість інформації( ідеал.ринок, коли виробн.і спожив.все знають про товар. В практиці такого не існує. Суб’єктам ринку приходиться діяти без повної інфор-ї, що не дозвол.планувати дії на майбутнє. Інформ.асиметрія породжує диктат виробника чи споживача.
6)ек.нестабільність(пов”язана з циклічним хар-ром розв-ку ек-ки (хвилеподібний)
Наявність вад ринк.саморегулювання зумовлює необ-ть ДРЕ.
3. Політ., соц., міжнарод., та ек. ф-ції держави.
Нині держава виконує політичну, соціальну, міжнародну та економічну функції.
Політична функція держави полягає в забезпеченні цілісності й збереженні суспільства, формою якого є ця держава, у створенні умов для спокійного та гармонійного його розвитку. Якщо держава не підтримує такого стану, дозволяє окремим політичним силам провокувати різного роду соціальні конфлікти, то вона не виконує своєї суспільної функції, не виправдовує свого існування. За таких умов про будь-яке державне управління не може бути й мови.
Соціальна функція держави полягає в забезпеченні на всій території країни прав і свобод кожної людини і громадянина. Свобода людини реалізується в суспільстві, у спілкуванні та співпраці людей. Окремі особи використовують те саме середовище для досягнення різних цілей, у тому числі і злочинних. За таких обставин тільки державна влада здатна бути гарантом захисту прав і свобод.
Виконання соціальної функції передбачає: створення державою умов для відтворення й розвитку людини (демографічна політика, освіта, виховання тощо): формування соціокультурного простору, сприятливого для самореалізації кожної людини; стимулювання творчого зростання людини; утілення в життя принципів соціальної справедливості тощо.
Міжнародна (зовнішня) функція держави полягає в підтримуванні свободи, суверенітету та історичного існування народів конкретної країни в рамках світового співтовариства. Якщо людина реалізується у своєму народові (нації), то народ у цілому — у взаємодії з іншими народами. Зовнішня політика має враховувати геополітичні обставини, які визначають долю народів, а також одвічні національні інтереси. Держава повинна здійснювати міжнародну функцію в стратегічних параметрах, налагоджувати нормальні взаємини з іншими країнами вздовж своїх кордонів, зберігати й зміцнювати співробітництво з якомога більшою кількістю держав, сприяти розвитку міжнародних організацій. Сприятливе міжнародне становище створює умови для конструктивного розвитку будь-якої країни.
Економічна функція держави полягає у створенні передумов, необхідних для ефективної економічної діяльності суспільства. Усі функції держави тісно взаємопов'язані. Але, на думку економістів, економічна функція є найважливішою, тому що брак належного економічного потенціалу або низька ефективність його використання перешкоджають реалізації інших суспільних функцій.
4.Ек.ф-ції держави.
5 напрямків:
1.Забезпечення ек-ки необх-ю кіл-тю грошей.(здійсн. державою грош-кред.політики)
2.Формування правових засад функціонування ек-ки.(д.визначає прав.статус окремих форм власності, узаконює існування різн.видів господ.діял-ті, регулює відносини між виробниками та покупцями товарів, регламентує здійснення окремими підп-вами зовнішньек.діял-ті, визначає обов”язки підп-в перед д. і т.д.)
3.Усунення вад ринкового саморегулювання. (д. здійсн. Захист конкуренції, забезпечує людей сусп.товарами, реагує на можливість виникнення негатив.екстерналій, бере участь у розв”язанні проблем неповноти ринку, формує інформаційну інфраструк-ру ринку, здійснює стабілізаційну політику)
4.Перерозподіл доходів. (для зменшення нерівності в доходах д.здійсн.їх перерозподіл через різноманітні соц.програми у формі трансфертн.платежів.Трансферти – це платежі, які здійсн.д.без надання їхніми отримувачами у відповідь б.-я.товарів та послуг.)
5.Забезпечення людей обов”язковими товарами. (товари, які д.зобов”язує людей використовувати, наз.обов”язк.товарамию)
Реал-ція ек.ф.д.здійсн.через механізм бюдж., фіскал., грош-кредит, структурної, інвестиц, цінов, соц, зовнішньоек та ін.напрямків соц-ек політики.
5.Сутність понять “державне втручання в ек-ку”, “держ упр-ня ек-кою” та “ек політика держави”.
Для визнач-ня ролі держави в ек-ці викор.такі терміни:
1.“державне втручання в ек-ку”- найменше відповідає сутності явища.Він породжує уявлення про насильницьке втручання, насправді д.є не зовн.с-мою щодо ек-ки, а її склад.частиною.
2. “ек політика держави” є елементом заг.держ.політики, яка включ соц., гуманітарний, оборонний, еколог та інші напрями. Вона має бути комплексною, охоплювати всі сфери сусп.життя. Держ.ек.політика-це є цілеспрямований вплив на ек.процеси на макро- і мікрорівні, створення й удосконалення умов ек.розв-ку відповідно до певного сусп.устрою. Ек.політика є тією основою, на якій базується держ.регул-ня ек-ки.
3. “держ упр-ня ек-кою” –це організуючий і регулюючий вплив держави на ек.діял-ть суб’єктів ринку з метою її впорядкування та підвищення результативності. Осн.ф-ціями упр-ня є: орг-ція, планув-ня, регул-ня, кадрове забезпечення, контроль.
6.Сутність, об’єкти та суб’єкти ДРЕ.
ДРЕ –це с-ма знань про сутність, з-номір-ті дії та правила застосування типових методів та засобів впливу д.на хід соц-ек розв-ку, спрямованих на досягнення цілей держ.ек політики.
Дре є склад.частиною процесу відтворення. Його необ-ть поясн-ся потре-бою подолання вад ринк.саморегул-ня та виконання ек.ф.д. ДРЕ є чистим сусп.товаром, споживачами якого є всі члени сусп-ва, суб’єкти господар-ня, громад.орг-ції і т.п.
Об’єктом ДРЕ є ек.с-ма д., тбт об”кти ДРЕ і макроек-ки є тими ж самими. Об’єктами ДРЕ є також: ек.підс-ми; соц-ек процеси; відносини(кредитні, фін, зовн-ек тощо); ринки. Безпосереднім об’єктом ДР є діял-ть підп-в(установ, закладів, орг-цій), держ органів, дом.господ-в. З практ.погляду ДРЕ –це сфера діял-ті д.для цілеспрямованого впливу на поведінку учасників ринк.відносин з метою забезпечення пріоритетів держ ек політики. Вважається, що первинним суб’єктом ДР є люди-на(громадянин)….Суб’єктом ДРЕ стає д.в особі держ органів (президента, парламенту, уряду, місц.адмін-й)
7.Вади ДРЕ та їх врахування у держ. ек политиці.
Реал-ція соц-ек політики, вибір методів та засобів ДРЕ залежать від діял-ті держ.апарату з урахуванням вад(недоліків) д. Вади д.-це її нездатність забезпечити ефект вплив на розподіл обмежених ресурсів та невідповід-ність політики розподілу обмежених ресурсів поширеним у сусп-ві уявленням про справедливість. Виділяють 4 групи факторів, які негативно вплив.на обгрун-ня та реал-ю держ.управл.рішень у сфері ДРЕ.
1.Обмеженість інфор-ції(застосув-ня б.-я. Інструментів ДРЕ має грунтува-тися на аналізі можливих наслідків прийнятих рішень)
2.Нездатність д.повністю контролювати реакцію контрагентів на її дії.(втручання д.в ек-ку може спричиняти негативні побічні наслід-ки(екстерналії)).
3.Недосконалість політ.процесу.(під впливом виборців, політ манипуляцій та ін. держ.органи здатні застосовувати неадекватні методи регул-ня і тим самим проводити неефект.політику)
4.Обмеженість контролю над держ апаратом.(особливості бюрократії здатні посилювати неефект.ф-ціон-ня ек-ки. Зокрема призводити до надмірного зростання управл.апарату та невиправданого збільшення бюдж.витрат)
8.С-ма методів ДРЕ. Методи прямого та опосередкованого ДРЕ.
Теорія ДРЕ проголошує необ-ть системного підходу довибору засобів та методів впливу д.на суб’єктів ек.відносин. Системн.підхід передбач інтеграцію у цілісну с-му,по-1, елементів, що формують стратегію соц-ек розв-ку, по-2, елементів, що утворюють підсис-му регуляторів.
Cтратегія соц-ек розв-ку формуеться через макроек прогноз-ня, макроек план-ня, і держ програмно-цільове план-ня. Стратег.орієнтири й конкр умови соц-ек розв-ку, пов”язані зі змінами кон”юктури на ирнку, обумовлюють викор-ня багатьох методів ДРЕ.
Методи ДРЕ – це способи впливу д.на сферу підп-цтва, інфрастр-ру ринку, некомерц сектор ек-ки з метою створення умов їхнього ефективного ф-ціонування відповідно до напрямків держ ек політики. Методи ДРЕ класифікуються за 2 ознаками: за формами впливу(прямі та непрямі) та засобами впливу(прав, адмін, ек та пропадандистські методи)
Методи прямого впливу безпосередньо діють на ф-ціон-ня суб’єктів ринку.Такий вплив здійс.за доп.інструментів адм-прав.хар-ру та ек інстру-ментів прям впливу( це норм-прав акти, макроек плани, держ замовлення, нормативи, лізенції, квоти, держ бюдж витрати та ін)
Методи непрям регул-ня – це методи, які регламентують поведінку суб’єктів ринку не прямо, а опосередковано, через створення певного ек серед-ща, яке змушує діяти в потрібному державі напрямку( до цих методів належ:інструменти фіскал, бюдж, грош-кр, інновац, інвест, амортиз та інш напрямків ек політики, а також методи морального переконування).
9.Правові методи ДРЕ.
Прав регул-ня –це діял-ть д. щодо встановлення обов”язкових для викон-ня юрид.норм поведінки суб’єктів права. Предметом прав регул-ня ек-ки є:
-відносини між д.і сусп-вом, громадянами, суб’єктами господ діял-ті;
-віднос.”всередині” д., між її органами з приводу розподілу повноважень, визн. їх правового статусу; -ек відн. між людьми, залученими в держ-управ процеси; - відносини між суб»єктами госп.діяльності(виробник- посередник, боржник- кредитор).
Стрижнем прав рег-ня є розробка та юрид закріп-ня норм поведінки суб’єктів ек відносин. В кожній нормі виокремлюють 3 основні елементи: гіпотезу(в ній зазначаються умови, обставини, ситуації у сфері економічних відносин з настанням яких норма набуває чинності) ,диспозицію(визначає права або обов»язки учасників відносин), санкцію(передбачає заходи адміністративно-правового примусу в разі невиконання учасниками їх обов»язків).
Осн вимогами до різн форм прав рег-ня є: своєчасність, стабільність, повнота, внутр узгодженість. Осн формами прав рег-ня є:Конст-я та з-ни У.,укази й розпор-ня През У, постанови та ін акти ВРУ, постанови й розпор-ня КМУ, норм-прав акти центральн. органів, норм акти місц держ адм-й та органів місц самовряд-ня. Виключно з-нами у визнач-ся: ДБУ і БС Укр, с-ма оподаткування, засади створ-ня і ф-ціон-ня фін, грош, кред, інвес ринків,статус нац валюти, статус іноземн валют на тер-ї У, порядок утвор-ня і погашення держ боргів, порядок випуску та обігу держ ЦП,їх види і типи; порядок утворення і ф-ціон-ня вільних та ін спец зон.
10.Адміністр методи ДРЕ.
АМ ДРЕ-це інструменти прямого впливу д.на діял-ть суб’єктів ринку. АМ випливають із необ-ті регулювати деякі види ек діял-ті з погляду захисту інтересів громадян, сусп-ва в цілому, прир серед-ща. Осн інструментами адм регул-ня є лізенції (спец дозволи, які видаються суб’єктам підпр діял-ті на здійснення окремих її видів); квоти(визнач частку суб’єктів ринку у вир-ві, споживанні, експорті, імпорті і т.п тов і посл); санкції( заходи д., спрямов на покарання суб’єктів ринку, які не виконують установлених правил діял-ті); норма(1. Наук обгрунтована міра суспільно необхідних витрат ресурсів на виготовлення одиниці прод-ї заданої якості, 2.правила поведінки людей і здійсн-ня певн видів ек діял-ті); стандарти( єдині норми за типами, марками, параметрами, розмірами і якістю прод-ї); держ замовлення( для підп-в, які повністю або частково перебувають у держ власності, а також для підп-в монополістів, держ замовлення на поставку прод-ї( виконання робіт, надання послуг) є обов”язковими; ціни (встан-ня фіксов цін на найважл тов і посл, застосув-ня гранич цін і т.д.)
11.Екон методи ДРЕ.
Застос-ня ЕМ ДРЕ дає змогу створ-ти ек умови, які спонукають суб’єктів ринку діяти в необх-му для сусп-ва напрямі. Ек рег-ня здійсн-ся інструмен-тами фіскал. політ. (держ закупівлі, які хар-ть бюдж видатки, і податки, які визн-ть бюдж доходи, виділяють стимулюючу(експансіоністську) фіскальну політику спрямовану на стимулювання вир-ва через збільшення державних закупівель, та стримуючу (рестрикційну)-стримання вир-ва); бюдж (д.здійс-є пряме фінан-ня установ сектору держ упр-ня, фінан-ня інвест програм, обслуговування держ боргу); податк (застос для поповнення держ фін ресурсів, а також для стимулювання ек зростання, НТП, здійсн-ня струк перетворень, підвищ конкурентоспромож вітчиз виробників); грош-кред (здійс-ся з метою впливу на грош пропозицію ( для цього НБУ викор-є такі осн інструменти: грош емісія(випуск в обіг додаткової кількості грошей,що збільшує їх масу і підв. ділову актиність), операції з держ ЦП(якщо необхідно збільшити грошову пропозицію, центр.банк скуповує цінні папери, банки отрим. гроші і збільш. грошову пропоз. і навпаки), зміна норми обов”яз резервів(за підвищ. резервної норми центр. Банк знижує грошовий мультиплікатор і завдяки цьому зменшує приріст грошової пропозиції і навпаки), маніпулюв облік ставкою(дає змогу центр. Банкові регулювати попит ком. банк. на позички- а через них на резерви банк. сист.))); амортиз політики (механізм прискореної амортиз-ї- дає змогу підпр-вам в перші роки експлуатації машин і устаткування окупити більшу частину їх вартості).
12.Пропагандистські методи ДРЕ.
-це звернення д.до гідності, честі й совісті людини (підп-ємця, найманого робітника, держ службовця і ін). Вони включають заходи виховання, роз”яснення і популярізації цілей і змісту рег-ня, засоби морального захочення тощо. Суть цих методів поляг в тому, щоб формувати й підтримувати в людей певні переконання, дух цінності, морал позиції, психол настанови щодо діял-ті держави.Прикладами використання пропагандистських методів є: орієнтація діяльності суб'єктів ринку на цілі та пріоритети державних макроекономічних планів (програм); заклики державних органів до підприємців, бізнесменів, трудящих, профспілок, політичних партій щодо дотримання ними певної лінії поведінки; політична реклама, зустрічі з виборцями, участь у роботі об'єднань за економічними інтересами з метою залучення інвестицій, послаблення економічних вимог і т. ін. Ефективність морально-етичних методів залежить від належної організації пропагандистських акцій і міри довіри людей до держави.
13.Ф-ції Президента У.в сфері ДРЕ.
ПрУ здійс низку ф-цій у сфері держ упр-ня:
1.формує стратегію соц-ек розв-ку країни (послання до ВРУ)
2.здійс-є прав рег-ня ек відносин (видає укази й розп-ня з питань ек реформи, які не врегульовані чинним з-нодав-м; затверд-є з-ни, ухвалені ВРУ, та оприлюднює їх; викор-є право вето щодо з-нів, ухвал ВРУ,і повертає їх парламенту з своїми пропозиціями)
3.здійс-є кадрову політику (призначає за згод ВРУ Прем-міністра, припин-є його повноваження та ПР про його відставку; признач за поданням прем-мін членів КМУ, керівників ін централ органів викон влади, а також голів місц держ адм-й та припин-є їх повнов-ня; призначає половину складу Ради НБУ; призначає на посади та звільняє з посад за згод ВРУ голів Антимонопол комітету, Фонду держ майна та ін держ органів)
4.організаційна ф-ція ПрУ поляг в здійсненні ним координації діял-ті держ органів.Крім того Президент утворює, реорганізовує та ліквідує за поданням Прем.Мін міністерства та інші центр. органи виконавчої влади.,створює для здійснення своїх повноважень дорадчі,консультативні і інші допоміжні органи та служби.
14.Ф-ції ВРУ в сфері ДРЕ.
ВРУ –єдиний орган з-нодавчої влади, до повноважень стосовно питань держ рег-ня ек-ки належать такі:
1.Правове рег-ня ек відносин.
2.Формування стратегії і тактики соц-ек політики (визначає засади внут і зовн політики; здійс-є бюдж політику; затверджує заг-держ програми ек, наук-техн, соц, нац-культур розв-ку, охорони довкілля; розглядає і ПР щодо схвалення програми діял-ті КМУ та ін)
3.Кадрова політика (дає згоду на признач-ня През-том прем-міністра; розглядає питання про відповідальність КМУ та недовіру уряду; признач на посаду і звільняє з посади Голову НБУ, признач ті звільн половину складу Ради НБУ; дає згоду на признач і звільн з посад Президентом голів Антимон комітету, Фонду держ майна та ін., признач та звільн з посад Голови та ін членів Рахункової палати)
4.Парламентський контроль(контроль за вик-ням держ бюджету, контроль за додержанням конституц прав і свобод людини і громадянина тощо).
