Шпаргалки! - Державне регулювання економіки

85. ДР реальних доходів н-ня.
Одним з найважливіших показників добробуту н-ня є його реальні доходи, на підставі яких прогнозується заг обсяг, структура і динаміка споживання н-ням мат благ і послуг, склад і джер доходів н-ня, розмір і рівень диференціації доходів окремих соц груп. Планування та рег доходів має враховувати принцип нерівності формування й розподілу доходів у суспільстві. Причинами нерівності утв й розподілу доходів є: різниця у фіз та розумових здібностях людей, їх освіті та проф підготовці, у складі сімей, у наявності власності (житло, земля, акції тощо). Коли дифер доходів у суспільстві є завеликою, то виникає бідність, яка ств загрозу для нормального процесу відтворення суспільства. Бідність визн показником прожиткового мін, який пост змін внаслідок зміни цін на ринку товарів та послуг.
В Укр законодавчо встановл мін з\п та мін ставки компенсаційних доплат, залежно від стану екон розвитку к-ни, досягнутого рівня продуктивності праці, сер з\п, вартості мін споживчого бюджету. Державою всан-ся норми опл пр за роботу в понадурочний час, нічні часи, у святкові та вихідні дні, за час простою, який має місце не з вини працівника, за виготовлення продукції, що виявилася браком не з вини працівника, за роботу особам молодшим від 18 рта ін
На держ рівні угоди щодо регул з\п уклад кабмін Укр та профспілковими обєднаннями з метою забезпеч ефективного господ-ня в держ секторі економіки, захисту соц-екон й трудових інтересів працівників. Розміри виплат не можуть бути мен ніж це передбачено чинним законодавством, тарифними угодами й колект договором, і залежать від викон умов контракту.

84. Завдання соц політики та показники соц розвитку
Соц політика має сприяти виходу з кризи, забезп дотримання мін-но необхідних стандартів життєвого рівня н-ня. Завдання: утв необх умов для поліпшення кожним трудівником свого добробуту за рах особистого тр внеску , підприємництва та ділової активності; заходи щодо нарощування фонду спожив, стимулювання ефективного платоспр попиту; мін з\п не повинна бути нижче за офіц встан межу малозабезпеченості; нагромадження необхідних фін ресурсів для здійснення відповідної допомоги по безробіттю, для збереження робочих місць у процесі роздержавлення та приватизації, стимул розвитку малих підпр-в та індив труд діяльності, запровадження сис-ми гром робіт, фахової перепідготовки осіб, що втратили роботу; забезп справедливої сис-ми пенсійних виплат з урах труд внеску кожної окремої особи; захист інтелектуального потенціалу суспільства; підтримка розвитку дух сфери, освіти, науки, культури; проведення активної екон політики, розробка програм охорони довкілля та раціонального викор ПР.
Процес підв жит рівня н-ня передбачає звязок та узгодження низки узгоджених та окремих показників: соц-демограф (кіл н-ня, його склад за статтю, віком та соц станом; міграція та ін); узаг-ні вартісні показники добробуту народу (нац дохід на душу н-ня, сукупні ресурси для спожив та невир будівництва та ін); , що х-ють умови й оплату праці; розвитку сфери послу; зростання доходів та спож н-ня.
Показниками результативності соц політики є рівень (міра задоволення мат та дух потреб) і якість життя н-ня. Для оцінки рівня життя н-ня викор такі показники: прожитковий мінімум; величина вартості прожитукового мінімуму; вартісна величина «споживчого кошика» продуктів харчування; межа малозабезпече-ності; мін з\п та мін пенсія тощо.

93. Економічний механізм забез-ня природоохоронної діяльності.
Екон заходи забезпечення ОНПС: взаємозвязок всієї управлінської, наук-техн та госп-ї діяльності підп-в, установ та організацій з раціональним використанням природних ресурсів та ефективною охороною ОПС; визнач джерел фінансування заходів про ОНС; установлення лімітів використ ПР; установлення порядку оплати та нормативів і розмірів платежів за використання ПР; надання підп-вам, устан та організаціям, а також громадянам податкових, кредитних та ін пільг за впровадження ними маловідходих енорго ті ресурсозберігаючих технологій та нетрадиційних видів енергії, здійснення ін ефект заходів з ОНПС; відшкодування в устан порядку збитків завданих порушенням законодавства про ОНПС.
Плата за спец використання ПР встановлюється на основі нормативів оплати і лімітів використання ресурсів. Нормативи плати за викор ПР визначаються з урахуванням їхнього поширення, якості, можливості відтворення, доступності, продуктивності, місцезнаходження, можливості переробки й утилізації відходів та ін факторів. Платежі за викор ПР у межах встановлених лімітів відносяться на витрати в-ва, а за понад лімітне використання та псування їхньої якості стягують з прибутку, що залишається в розпорядженні підп-в, установ організацій чи громадян. Платежі за використання ПР надходять до місцевих бюджетів та ДерБюдУкр і спрямовуються на виконання робіт із відтворення та підтримання цих ресурсів у належному стані.

91. Засоби та методи екологічного регулювання.
Екол регулювання- це сис-ма активних законодавчих, адмін та екон заходів і важелів впливу, які використовують держ-ні органи різного рівня для примушування забруднювачів НС обмежити викиди шкідливих речовин у природні й техногенні середовища, а також для мат-го стимулювання сумлінних природокористувачів. Для ефективного екол регулювання першочергове знач має вибір правильного методу регулювання: спроби примусу, порядок обовязкової оцінки впливу на НС – екол експертиза, прогресивні норма-тиви зниження викидів, екон санкції, адмін, цивільно-правова та кримінальна відповідальність за невиконання вимог емісійних нормативів, інструменти матер стимулювання і підтримки, повязані з природоох діяльність держави, пряме й непряме д-не стимулювання підп-в, податки на вироби та продукти, стандарти та норми-орієнтири граничних концентрацій і викидів, зонування тер-ій, плани землекористування, відповідальність за право-порушення екол х-ру, порядок покриття збитків у результаті забруднення середовища, поря-док обовязкового страхування еконл ризиків. Важливим засобом ДР має бути держ прог-рама ОНС і раціонального використання ПР.
87. Система трудових балансів.
Мінекон та регіональні управління екон місцевих дедж адміністрацій також виконують певні функції з регулюв ринку праці. Вони здійснюють аналіз та прогнозув кіл-ті н-ня, ТР та ринку праці, а також розробляють зведений баланс ТР, та звед баланс ринку праці. Основним документом для прогнозування ТР є зведений баланс ТР, який складається з 4 розділів: н-ня, ТР, розподіл ТР, розподіл зайнятих за сферами і галузями н\г. ДР ринку праці та зайнятості використовує певні правові, орган та наукові важелі. Вони забезпечують управління ринком праці та стимулювання зайнятості н-ня.
Ринок праці – соціально-екон категорія, яка х-є відносини людей, що виявляються в процесі найму, оцінки, звільнення працівників та встановлення розмірів компенсацій за використану робочу силу. Трудові ресурси – чисельність н-ня зайнятого в суспільному вир-ві, а також незайнятого в ньому працездат н-ня працезд віку. Зайнятість н-ня – діяльність повязана із задовол особистих та суспільних потреб.

74.Тарифні методи ДР зовнішньоекономічної діяльності
Центральне місце в державному регулюванні регулюванні зовнішньої торгівлі належить тарифному регулюванню,яке в Україні спирається на Закон «Про єдиний митний тариф».Митний тариф – це систематизований перелік товарів із зазначенням мита,яким вони обкладаються під час перетину митного кордону країни.Митні тарифи розробляються за товарним класифікатором. Найпоширеним класифікатором, що діє в міжнародній торгівлі,є так звана Гармоннізована система опису та кодування товарів,яку Україна почала застосовувати з 1991р. Митні тарифи складаються з конкретних ставок мита.Мито – це податок,який стягуються митними органами з товарів,що вивозяться або ввозяться на територію країни. Запровадження мита сприяє захисту національних виробників від іноземної конкуренції,забезпечує надходження коштів до держ.бюдж.,поліпшує умови доступу національних товарів на зарубіжні ринки. У міжнародній практиці застосовується експортне,імпортне,транзитне ,антидепінгове,
компенсаційне та ін. види мита.Найбільш широко в процесі ДР зовн.торг.операцій використовується імпортне\ввізне\ мито, експортне мито застосовують переважно до тов.традиц.експорту.Величина мита визначається за допомогою ставок,які поділяються на адвалорні\процентні\, специфічні та комбіновані.Адвалорна ставка - % від ціни тов.,специфічна - у грошовій формі на один.маси,об»єму,кількості тов.Важливим митним інструментом є антидепінгове мито. Воно встановлюється на тов.,які ввозяться за цінами значно нижчими за ціни або собівартість у країні-експортері.Ставка антидемпінгового мита не повинна перевищувати різниці між демпінговою ціною та серед.ціною тов.
80.Механізм реалізаціі регіональної економічної політики держави.
Осн.склад. елементами механізму ДР є: 1.законодавчо-нормат.база.2.бюдж.-фінансове регулювання регіонального розвитку та селективна підтримка окремих регіонів з боку держави.3.реалізація держ.регіональн.програм ,а також індикативних прогнозів і місцевих програм соц.-економ. Розвитку відповід. Адмін.-територ.утворень.4.створення та розвиток спец.економ. \вільних\ зон.5.розвиток міжрегіонального та прикордонного співробітництва. Законодавчо-нормат.база створ. правову основу для реал.та зміцненню відносин «центр-регіони».Законодавчі акти визначають права і обов»язки регіонів у бюджетній і податковій політиці Укр.,їх повноваження в управлінні майном,що перебуває у загальнодерж.власності,їх участь у реалізації загальнодерж. та регіон. програм. Принципи формування та розподілу фінансових ресурсів між держ. й місцевими бюджетами є ключовими механізмами регіон. розвитку. Держ.спрям. свою політику на зміцнення автономії регіонів.Податкова система на центральному й місцевому рівнях на законодавчо встановлених стабільних ставках податкових надходжень до держ.та місц.бюджетів і розширенні прав місцевих органів влади щодо запровадження місцевих податків та зборів.Використання прям.держ. інвестування,надання субсидій,створення спец.фондів для фінансування програм, залучення іноземного та вітчизняного приватного капіталу,пільгове кредитування й оподаткування,префереції та використанн позабюджетних коштів посилюють вплив держ. на економ.регіонів.У такий спосіб держ. здійснює загальнонац.програми для розв»язання найважлив.регіонал.проблем : 1.забезпечення соц.гарантій для населення регіонів.2.фінансування будівництва й функціонування загальнонац. Об»єктів культури, освіти, науки, охорони здоров»я.3. на
дання цільової фінансової допомоги окремим регіонам з метою прискорення реформування економ.Реал.держ.регіон. програм – це засіб регулювання розвитку економ.регіонів.Вони дають можливість погодити територ.,галузеві та держ.інтереси.