Шпаргалки! - Українська мова

Олександр Довженко ( 1894-1956 рр.)
З’явився на світ Олександр Довженко 10 вересня 1894 року в селі Сосниці на Чернігівщині в родині не писемних селян. Батьки мали 14 дітей , із них вижило тільки двоє - Сашко і Поліна, яка згодом стала лікарем. Спочатку його стежка вела в місцеві школи (початкову, вищу). З 1911 року Олександр вчиться у Глухівському вчительському інституті, займається самоосвітою, потай читає заборонену українську літературу. Після закінчення інституту вчителює в Житомирі, Києві... Викладає фізику, географію, природознавство, історію, навіть гімнастику. Нарешті у 1917 році вступив до Київського комерційного інституту на економічний факультет. Стає вояком УНР, служить у петлюрівській армії. В Житомирі завідує партшколою. У 1922-1923 рр. Живе у Берліні, обіймає посаду ген. Консульства УРСР у Німеччині, але найголовніше – приватно навчається в майстерні відомого в Європі художника Віллі Еккела . У 1923 році Олександр повертається до Харкова. Стає художником-ілюстратором. О. Довженко – один із засновників „ВАПЛІТЕ” . У 1926 році у першому збірнику „ВАПЛІТЕ” надруковані його статті. У 1926 році їде до Одеси, де Ю. Яновський залучає Довженка до роботи у кіномистецтві.
У 1926 році ставить короткометражну комедію „Вася – реформатор”, „Ягідка кохання”.
1928 р. – „ Звенигора”.
1929 р. – „Арсенал”. (Київська кіностудія.)
1939 р. – „ Щорс”.
Олександр у зустрічах із закордонними кінознавцями і кіномитцями мусив вдавати із себе щасливого і байдужого до долі розгромленої України. Друга світова війна дала Довженко змогу приглянутись знову ближче до України. Він побачив, що нова велика руїна не знищила Україну остаточно, але відродила її національний вільнолюбивий дух. Цей духовний і політичний ріст та героїзм української людини надихнув Довженка написати „Повість полум’яних літ”.
У 1943 р. був створений фільм „Битва за нашу Радянську Україну”, який дублювався 26 мовами світу.
1943 рік ознаменувався відомою кіноповістю „ Україна в огні”, за яку митець одержує Державну премію. У 1959 р. Олександру посмертно буде присуджена Ленінська премія.
В 1954 – 1955 рр. він пише геніальну „Зачаровану Десну” , яка, мов Гімалаї, піднялась над випаленим соцреалізмом степом української радянської літератури.
1944 р. – „Перемога на Правобережній Україні „ . 25 листопада 1956 року далеко від України , в чужій Москві , серце Олександра Довженка зупинилося. Олександр Довженко вийшов з народу , почерпнувши з його джерел мудрість і натхнення, прекрасне й ліричне. Через це, можливо, і був він близький до тих ”дідів” , яких так любив народний письменник. Так, народу він віддав своє серце, свій талант, своє життя.

податки-ревізія та контроль
Змішана економічна система складає єдність підсистем, котрі взаємодіючи між собою , визначають структуру останньої. Такими структурними компонентами змішаної економічної системи виступають:
домогосподарства, підприємства і держава.
Держава не лише здійснює податки і збори, правовими методами захищає конкуренцію, а й перерозподіляє ресурси і доходи, забезпечує стабільність економіки, її функціональну ефективність шляхом індикативного планування, слідкує за рівнем зайнятості , інвестиційними процесами, визначає характер макроекономічної політики , від ролі держави залежить загалом і економічне зростання. Рівень впливу держави в економіку зумовлює і типологізацію змішаних економічних систем. Для цього держава створює різні органи , які могли б контролювати всі ці процеси. Податкова система , митниця, контрольно – ревізійне управління, центри сертифікації і стандартизації, а також багато інших систем допомагають урядові у будь – якій країні регулювати економіку в цілому.
У своїй доповіді я зверну увагу на таку систему, як контрольно- ревізійне управління, що займається питаннями податків, оподаткування , контролю грошових операцій та інше.
Центральне місце в формуванні доходів держави займають податки. Вони забезпечують близько 90%надходжень в центральний державний бюджет і більше 70% - у місцеві. Проблема податків і принципів їх встановлення завжди була і є в центрі уваги системи органів оподаткування і контрольно – ревізійної служби. Зокрема, ще А. Сміт вирішував цю проблему і приділяв їй багато своїх робіт.
Основним джерелом формування державних фінансів є податки, які виступають основою національної податкової системи. З практичної точки зору , заслуговує на увагу усвідомлення основних принципів оподаткування та побудови податкової системи. Недотримання основоположних принципів може стримувати економічне зростання та стимулювати зниження рівня життя людей.
Податки виконують ряд функцій . Для більш глибокого розуміння суті і значення цих функцій важливо добре усвідомити зміст основних елементів податків. Базою для нарахування податків на різних історичних відрізках у різних країнах держава використовувала різні об’єкти податку. Тут варто згадати, що об’єктами податку були право на будування димарів (податок на дим) , на користування в помешканні денним світлом (податок на вікна), на носіння бороди (податок на бороду). Разом з тим, необхідно основну увагу звернути на об’єкти оподаткування в країнах сучасного світу.
Маркетинг.
Комплексні маркетингові дослідження обґрунтували базу для
прийняття рішень о стратегії та програми розвитку підприємницької та збитової діяльності фірми. Прогнозування ринку , розробка стратегії та планування своїх дій на ринку , формування ринкового попиту – основні принципи маркетингової концепції внутрішньо фірмового управління. На відміну від концепції управління, саме стратегічне управління, передбачення послідуючих дій фірми до відповідно змінюючихся вимог ринку, розробка комплексу зв’язаних між собою засобів в області товарної, збитової, цінової та стимулюючої політики з урахуванням відповідних реакцій конкурентів і т. д. представляють значні переваги маркетингового підходу до управління в виробничо - збитовій та науково-технічної діяльності фірми. Проводити довгострокову стратегічну політику, обходити значних економічних та соціальних негаразд й добиватися стабільного розвитку та перспективних успіхів дозволяють проводити маркетингові програми. Програма маркетингової діяльності носить рекомендальний характер, і якщо керівництво згідно з її змістом , то приймає і вона вже є складовою частиною плану роботи фірми.
ОСНОВНІ ПРИНЦИПИ МАРКЕТИНГА.
Фірма , для якої маркетинг необхідний, повинна складати маркетингову програму постійно, а не тоді, коли захочеться.
В маркетингу використовують принцип рухомого планування, який передбачає послідовну коректировку показників. Наприклад, якщо програма складена на 5 років , то коректировки повинні вноситися щорічно, оскільки політична та економічна нестабільність знаходять своє відбивання в будь-якому ринку і досягненні конкретних кількісних показників ( об’єм прибутку, об’єм ринку ... ) які прямо залежать від постійно змінюючихся ставок податків , рівня інфляції, соціальних програм і т. д. Тому необхідно включення в плани деяких фінансових та ресурсних „подушок” – резервних фондів на випадок непередбачених обставин.
Одна із основних задач маркетингу – установлення максимально можливої планомірності та пропорціональності в діяльності фірми , зменшення неозначеності і риску в господарській діяльності.

Моделі РИНКОВОЇ ЕКОНОМІКИ.

Організація економічного життя народів суспільств для вирішення
Осн овних проблем , викликаних обмеженістю ресурсів , здійснюється через
економічні системи. У світі обмежених ресурсів і альтернативної вартості будь-якому суспільству приходиться приймати корінні економічні рішення: ЩО ?
ЯК ? ДЛЯ КОГО ? } ВИРОБЛЯТИ.
Існують три основних підходи до економічних рішень щодо визначення пропорцій у розподілі ресурсів, вирішення фундаментальних проблем економіки.
ТРАДИЦІЙНА СИСТЕМА-суспільство, в якому люди з покоління в покоління повторюють рішення , що здавна приймалися.
КОМАНДНО- АДМІНІСТРАТИВНА (ПЛАНОВА) СИСТЕМА-система, в якій рішення приймаються головним чином владою; система передбачає ДЕРЖАВНЕ ПЛАНУВАННЯ випуску економічних благ, розподіл факторів виробництва і т. д.
з використанням адміністративних методів.
РИНКОВА СИСТЕМА- система , заснована на приватній ініціативі людей , їхній
підприємницькій діяльності , самостійному прийнятті рішень що, як і для кого
виробляти. У ринковій системі виробники , робітники, власники заощаджень, інвестори беруть участь у ринку шляхом прийняття тих або інших рішень, які відбиваються на попиті та пропозиції різних товарів та послуг.
РИНОК „підраховує” мільйони таких рішень.
РИНКОВІ ціни і їх зміни подають сигнали виробникам, повідомляючи про те,
Чого бажають покупці.
Діяльність людей у цих умовах , за влучним виразом шотландського економіста 18 ст. АДАМА СМІТА „ спрямовує невидима рука ринку”.
РИНКОВА СИСТЕМА- економіка активної діяльності підприємців і найманих робітників , продавців і покупців, інших суб’єктів цієї системи, де на першому місці –ІНТЕРЕСИ ОКРЕМОЇ ЛЮДИНИ.
Всі ці суб’єкти можна об’єднати у дві групи:
Домашні господарства Фірми
(родина або окрема (узагальнений суб’єкт ринкової
людина , яка не має економіки, який виробляє будь-які
сім’ї ) види товарів та послуг)
Ринкова система передбачає взаємодію фірм і домашніх господарств.
Ця взаємодія виявляється в безперервних потоках доходів та видатків домашніх господарств і фірм , у безперервних потоках грошей і товарів.
Потоки грошей і товарів, доходів та видатків і складають єдиний колообіг.
Змішана економіка - це ринкова система, заснована на приватній власності і вільному підприємництві, однак регульована державою.
Ринкова економіка не може вирішити проблему безробіття, економічних спадів,
бідності, монополізації економіки, інфляції.
Приватний виробник в умовах ринкової економіки не зацікавлений виробляти
суспільні блага , які задовольняють на спільній основі ряд найважливіших потреб людей.
Усі перелічені проблеми можуть вирішуватися тільки за участі держави, втручання якої в управління має бути обмеженим.
Проблеми переходу до ринкової економіки, безумовно, є надзвичайно актуальними для України.
МЕНЕДЖМЕНТ.

Поняття „менеджмент” в останні часи в українській мові все частіше використовується. Відкриваються „школи менеджерів”, створюються „гуртки менеджерів”, проводяться „семінари менеджерів”, але люди не задають собі питання, що ж все-таки скривається під цим чарівним словом.
Слова „менеджер” і „менеджмент” використовувалися в англійській мові ще в минулому столітті. Тільки у другій чверті XX ст. вони почали набирати певне значення, де менеджер є людиною, організовую чий конкретну роботу, керуючись досконалими сучасними методами.
Економічні процеси не протікають самі по собі, довільно. Вони спрямовуються ,регулюються, управляються.
Для узгодження та ефективної дії всіх елементів економічної системи, усіх ланок підприємства необхідна науково обґрунтована система управління.
Менеджмент – сукупність усіх форм і видів управління підприємством (фірмою).
Сутність менеджменту полягає у виконанні функцій:
1. планування;
2. організації;
3. мотивації;
4. контролю;
Еволюція управлінської думки пройшла кілька етапів.
1. Школа наукового менеджменту
( 90-ті роки XIXст. – 20-ті роки XX ст.)
2. Класична, або адміністративна, школа управління.
( 20-50-ті роки XX ст.)
3. „Школа людських стосунків” , або концепція співпраці.
( 50-60-ті роки XX ст.)
Основним документом підприємця є бізнес-план.
Ділові контакти будь-якого рівня (партнерство, спілкування з податковим інспектором і т.д.) не можуть обійтися без цього конкретного, чіткого лаконічного документа.
Ніхто насильно не примушує підприємців складати проекти та бізнес-план.
Їх спонукає це робити саме життя, досвід, вміння ризикувати, острах непередбачених наслідків.