Теми до української словесності
ЛІ3ИНГ
За визначенням европейськоЇ федерації національних асоціацій з лізингу це устаткування, лізинг - це договір оренди машин та устаткування, їх використання у виробничих цілях орендарем, тоді як товари купуються орендодавцем, і він збёрігав право власності до кінця угоди.
Крім того, лізинг являе собою специфічну форму фінансування, у більшості випадків фінансова компанія чи банк, який володів валютними ресурсами, дістає для свого клієнта право власності на майно і віддає Йому в оренду на певний період. Фактично лізингова компанія /банк/ кредитує орендаря.
Найбільш поширеними об'ектами лізингу є транспортні засоби, устаткування і технологія, ліценз,”Ноу-хау", програмні засоби тощо. Які ж переваги лізингу перед простим імпортом чи кредитом на закупку? По-перше, придбання устаткування і фінансування вирішуютъся одночасно. По-друге, балансова перевага. Незалучається позичковий капітал, устаткування не е власністю підприемства і не обкладається податком на основні засоби. По-третє з обороту не забирають валютні ресурси, а ]рівномірно розподіляють на весь строк лізингового договору. Які ж існують форми ЛІ3ИНГОВИХ угод? Приміром, фінансовий лізинг дозволяє, не маючи, образно кажучи, ані шелянга за душею, не роблячи капітальних вкладень, взяти в оренду першокласне устаткування, транспортні засоби чи інші товари з тим, щоб після виплати к вартості вони залишалися на підприємстві. Можна скористатися іще одним видом лізингу -оперативним, взявши, скажімо, літаки, автобуси в оренду на туристсъкий сезон, а сільськогосподарську технку - на період жнив. А якщо підприємство зовсім не мае валюти, доцільно укласти, так звании компенсаційний лізинг, або лізинг "байбек". Умови контракту передбачають можливість оплати одержаного в оренду устаткування зустрічними поставками продукції, виробленої на цьому устаткуванш. Отже, лізинг • це щось середне між орендою, купівлею на виплати, або прокатом.
ТОВАРНА БІРЖА
Товарна біржа - це асоціація юридичних та фізичних осіб, що здійснює актові торгівельні операції на основі стандартів, зразків у спеціальному місці, де ціни та товари визначаються шляхом вільної конкуренції. Залежно від об'екта продажу біржі поділяються на універсальні і спеціалізовані. В нашій країні Київська універсальна товарна біржа, наприклад, реалізує
картоплю, капусту, консервова помідори, яловичину, свинину, тобто різні продоволъчі товари. За кордоном біржі реалізують як продовольчі так і промислові товари. Сьогодні для нашої країни характерне зростання універсальних товарних бірж. Біржа, на яких об'єктом торгівлі е окремі товари або іх групи, називаються спеціалізованими. В свою чергу вони поділяються на спеціалізовані широкого профілю і вузькоспеціалізовані, наприклад, Нью-Йоркська біржа реалізує каву, какао, цукор, в той же час вузькоспеціалізована Лондонська біржа, лише один товар - вовну.
В Україні значно частіпе зустрічаються спеціаліовані широкого профілю біржі. Серед них виділяється "Украгропромбіржа", до якої входять центральна біржова структура і кілька регіоналышх. Через "Украгропромбіржу"-реалізусгься сілськогосподарська і промислова продукція. В перспективі передбачається проведення як націоналъних, так і міжнаредних торгів цукром, зерном, металовиробами, сільгосптехнікою і транспортними засобами. Біржі можна класифікувати за суб'ектами утворення. В Україні більшість товарних бірж засновується державними установами, наприклад органами постачання, Міністерством сільського господарства. До таких належать Українська універсалъна товарна біржаі Украгропромбіржа". Водночас існують біржі, організовані вільними підриєцями, наприклад, Одеська приватна біржа "Світлана К". Перевагою першого типу бірж, є те, що вони мають відносно розвинугу інфраструктуру а других - їх доступність для більшої кількості різних суб'єктів. Біржі можна поділити також на націоналъні та міжнародні. Формування товарних бірж в Україні створить умови для концентрації в певних місцях великоі кількості товарів, що сприятиме утворенню ціни ршноваги, усуненню дефіциту та затоварювання.
ФОНДОВА БіРЖА
Організаційна форма ринку, на якому здійснюються торгівля цінними паперами-акціями, облігаціями, казначейськими зобов'язаннями, сертификатами, документами, пов'язанами з рухом кредитних ресурсів і валютних цінностей, називаеться фондовою біржею. На відміну від товарних бірж, що регулюють рух товаров, фондова біржа забезпечує рух капіталу, одже цінні папери-це не що інше, як різні форми його еквівалента. Прискорення руху капіталу сприяє підвищенню ефективності економіки, що й здійснює фондова біржа.
Функціонування біржі нерозривнно пов'язане з системою посередництва і діялъністю таких її суб’єктів, як посередники. Вони підрозділяються на
маклерів, брокерів, дилерів. Маклером- називають посередника, який виконує свої функції як правило, не маючи права здійснювати угоди за власний рахунок і брати на себе обов'язка контрагента. На біржах, організованих у формі асоціацій і акціонерних підприємств, типовими посередниками є ділери, які здійснюють операцїї за власний рахунок, а допомагають їм реальні посередники-брокери. Всі угоди, які здійснються на фондовій поділяються на угоди за готівкою, угоди на строк. Перші угоди,які ще називають касовими, є найпростішими. До них належать операції, що мають бути виконані протягом 2-3 днів після укладення угоди. За цей час продавець повинен передати покупцю проданий цінний папір, а покупець - заплатити готівкою обумовлену суму. Строкові угоди складніші.Вони являють собою договір, за яким один суб'ект має передати іншому;обумовлену кількість цінних паперів за фіксованим курсом, але не відразу,а у встановлений термін, а покупець зобов'язаний їх прийняти і заплатити продавцю призначену грошову суму. Строки, на які укладаються такі угоди, коливаються від 1 до 3 місяців. Організація українського ринку цінних паперів та створення необхідних умов його функціонування взяла на себе Українська Фондова Біржа. Згідно з законом України "Про цінні папери та фондову біржу в нашій країні" фондова біржа створюеться лише як акціонерне товариство і акціонерами можуть стати як підприємці, великі банки, так і будь - який громадянин, який вкладе своі заощадження в акції. Серед акціонерів УФБ (всього їх близько 30 ) та великі банки, як Агропромбанк, Ощадний банк України, регіональні банки в Одесі, Дніпропетровську, Харкові, Донецьку, Рівному, Ужгороді, Криму.
Аудит, ревізія, контроль
Аудиторська діяльність, як свідчить світова практика, покликана забезпечувати захист інтересів власника - держави або громадянина, сприяти формуванню довіри до аудиторів з боку замовників. Під аудитом мають на увазі незалежну перевірку і вислів думки ( у вигляді аудиторського висновку) про достовірність фінансової звітності підприємства, фірми, організації або структури
Організаційно-правової форми за минулий період і видачу відповідного висновку з цього питання, а також контроль за дотриманням ними законів і норм господарського права і податкового законодавства. В умовах ринкових відносин окремі підприємства і фірми виступають незалежними виробниками продукції, проте, фінансові результати їх господарської діяльності цікавлять широкі круги користувачів інформації. Серед користувачів фінансової звітності можна назвати, перш за все власників, адміністрацію і працівників підприємства, постачальників, покупців готової продукції і послуг, інвесторів, страхові компанії, банки, кредиторів, податкові інспекції, органи пенсійного фонду, сприяння зайнятості населення, страхування. Користувачі фінансової інформації безпосередньо зацікавлені в достовірності даних про фінансові результати діяльності підприємства, фірми, оскільки від цих результатів залежать їх власне фінансове благополуччя, а також надходження засобів до бюджету. Оскільки інтереси вказаних вище груп споживачів часто не співпадають, з'являється об'єктивна необхідність в оцінці і підтвердженні достовірності звітних даних. І таке підтвердження фінансової (бухгалтерської) звітності дає незалежний експерт аудитор, аудиторська фірма.
БАРТЕРНИЙ торговий дім
Бартерний Торговий Дім. Звичайно, бартером можна займатися на двосторонній основі, проте ефективнішим, на наш погляд, є обмін, організований в рамках Бартерного Торгового Дома /БТД/. Такий обмін давно використовується, наприклад, в США широко відомі найбільші компанії, що працюють у сфері бартеру. Основне призначення бартерних торгових домів - полегшити обмін товарів або послуг. Така структура функціонує як торгова компанія, регулююча операції і що проводить розрахунки між членами БТД на кліринговій основі. Основна функція Торгового Дому - організація бартерного обміну між своїми клієнтами на постійній основі. Крім того, БТД виконує функції комерційного балка, веде рахунок членів БТД, здійснює переказ коштів з рахунку покупця на рахунок продавця. У розрахунках БТД відсутня готівка. Іноді бартерні торгові доми, випускають "чеки", які використовуються при обміні. Можуть також застосовуватися мірки про кольорове кодування для кожного місяця на суми кредитів, що видаються членами БТД . У щомісячному звіті, що представляється БТД, продаж відображається як прихід, покупки - як витрата засобів. Надання кредитів - виняткове право адміністрації БТД. У загальному випадку сума кредиту встановлюється виходячи з величини очікуваних продажів. Адміністрація БТД контролює діяльність кожного члена БТД, стежить за збалансованістю обміну.
Положення, обумовлені в контексті, дозволяють Торговому Дому працювати в умовах самозбереження. При необхідності можливо звернення в арбітраж. Організація бартерного обміну на постійній основі в рамках бартерних торгових домів має ряд стратегічних переваг, а взаєморозрахунки в умовних торгових одиницях є такими ж надійними, як і грошові розрахунки. Бартер може допомогти рішенню проблеми дефіциту готівки, сприяти прискоренню збуту товарів і відкриттю нових ринків
Банківська система України в ринковій економіці Україна переживає нелегкий час перехідного періоду до регульованої ринкової економіки, що обумовлює виникнення нових економічних явищ, відносин типових для країн з розвиненою економікою, стрижнем такої економічної інфраструктури є банківська система, становлення і бурхливий розвиток якої ми зараз спостерігаємо. Створення Національного Банку України (НБУ) у вересні 1991 г, закладені основи класичної дворівневої структури банківської системи, Національний Банк України є центральним банком держави, його емісійним центром. В умовах перехідної економіки основні завдання НБУ банку незалежної держави полягають в забезпеченні стабільності Національної грошової системи, підтримки платоспроможності населення і пріоритетних галузей виробництва, а в перспективі - створення цивілізованого фінансового і валютного ринків, інфраструктури банківських і кредитних установ, в поступовому виході України на міжнародні фінансово-кредитні ринки. У більшості економічно розвинених країн центральні банки не належать державі і не грають роль "КИШЕНЬКОВИХ" банків уряду, незалежність Центрального Банку - це не тільки статусна незалежність в економіці, але і чинник, що має велике політичне і економічне значення для розвиненої ринкової інфраструктури. Одним з чинників незалежності центрального банку є механізм конкретного зв'язку з урядом, досвідчені банки, що мають офіційну залежність, ставлять перед собою мікроекономічні цілі.Статус Національного Банку України визначений законом України про банки, банківську діяльність , згідно якому Національний Банк підпорядкований Верховній Раді України. Таким чином, зроблений перший крок на шляху до незалежності Н.Б.У., переходом до ринкових відносин. У свою чергу, поставлені нові вимоги, що стосуються кадрів, а це вплине на формування кадрової політики. Основними напрямами цієї політики є по-перше, створення для банківських працівників належних умов для праці, навчання, підвищення свого професійного рівня. По-друге продовження роботи у напрямі ретельного відбору висококваліфікованих банківських фахівців і, особливо із знаннями, іноземних мов. По-третє, проведення . старанної роботи по оновленню кадрів і використанням досвіду висококваліфікованих професіоналів і знань молодих фахівців, які повинні постійно і поступово поповнювати, діючий кадровий персонал. Зараз перед нами стоїть об'єктивне завдання - пройти шлях створення сучасної національної банківської системи в найкоротші терміни. Перші кроки в перебудові банківської системи були зроблені ще в 1987г., коли банківська система СРСР (ДЕРЖБАНК, БУДБАНК, ВНЕШТОРБАНК) була реорганізована в п'ять спеціалізованих банків ЗОВНІШЕКОНОМБАНК, ПРОМСТРОЙ, АГРОПРОМБАНК, ЖІЛСОУБАНК, ОЩАДБАНК. На кінець 1993 р. в Україні зареєстровано 200 банків різних форм власності.
БУХГАЛТЕРСЬКИЙ ОБЛІК
Однією з основних причин проведення реформи бухгалтерського обліку у країнах СНД є те, що в умовах ринкової економіки бухгалтерський облік виконує зовсім інші функції ніж це було в умовах адміністративної системи. Головною метою бухгалтерського обліку у колишній системі було забезпечення інформацією центральних органів управління для виконання ними контрольних і планових функцій, а також здійснення цінової і податкової політики. В умовах ринкової економіки бухгалтерський облік є основою прийняття рішень менеджерами підприємств для забепезчення ринкової конкурентоспроможності економічного росту цих підприємств, а також третіми сторонами, зацікавленими в результатах діяльності підприємств у зв'язку з необхідністю вибору ними найбільш ефекгивного об'єкту інвестування своїх обмежених фінансових та економічних ресурсів. Однак, в умовах ринкової економіки державні органи зберігають специфічний інтерес в діяльності підприємств як джерела податкових платежів. Таким чином, при перехода від адміністративної системи до рипкової економіки не тільки з’являється велика кількість нових користувачів звітності, але й інформація, в якій вони зацікавлені, теж особлива. Для виконання нової ролі в умовах ринкової економіки бух. облік повинен обслуговувати потреби не тільки державних органів, але й багатьох нових користувачів фінансової інформапції. Таким чином, у системі збору й надання бухгалтерської інформації повинні відбутися певні зміни
ЕКОНОМІКА I ПРАВО КОРПОРАЦІЯ; ПРАВОВИЙ СТАТУС, ВІДМІННІ ОСОБЛИВОСТІ
КОРПОРАЦІЯ - це господарська система, в якій її центр правління виступає як орган господарського управління. У середині и встановлюються від
ідносини горизонтального типу, зберігається обов'язок членів системи виконувати вказівки створеного ними центру. За характером взаємовідосин корпорація схожа з асоціацією та іншими подібними їй об'єднаннями: різними спілками, фондами, фінансовими групами тощо, основним призначенням яких є координація основної господарської діяльності підриємств.
Від асоціації корпорація відрізняється ступенем централізації окремих функцій: делегуванню окремих повноважень для централізованого їх виконання у корпорації протиставляється централізація якоїсь однієї функії асоціацією при повній неучасті у виробничо-комерційній діялъності і учасників. Корпорація намагаєгься досягти намічених цілей, реалізуючи права і виконуючи обов'язки, які становлять її правовий статус, вона має власне майно, несе самостійну майнову відповідальність, має самостійний баланс, печатку зі своїм найменуванням .Кошти Корпорації формуються з вступних і членських внесків її учасників, одержаний прибуток використається на утворення фондів корпорації- резервного, фонду розвитку виробництва, соціального розвитку та ін. - для наступного використання і досягнення цілей корпорації. ЇЇ діяльність формується на принципах добровільного вступу і безперешкодного виходу з неї, рівноправності її членів, самофінансування, гласності і повноти інформації про неї. Цілі і напрямки діяльності, а також повноваження корпорації в цілому,та її центру визначається в засновницькому договорі. Вона може створювати філіали і представництва, утворювати інвестиційні, резерви та інші фінансові фонди, засновувати банки. Вона виступає як платник податків, роботодавець, щодо власного персоналу, координує наукові дослідження з проблем, які мають загальний характер для членів корпорації, здійснює централізований ремонт устаткування, надає інші послуги членам корпорації, за допомогою комерційного банку маневрує вільними фінансовими ресурсами. Для досягнення цілей корпорації, успішної її діяльності, у складі корпорації можуть створюватися нові підприємства, з якими встановлюються господарсько-управлінські відносини вертикального типу.
ЗАРОБІТНА ПЛАТНЯ
Заробітна платня - "форма матеріальної винагороди за працюЀ частина вартості створеної і реалізованої продукції, що поступає працівникам підприємств і установ. Заробітна платня - це вартісна категорія. За всіх умов одна повинна відправлятися від об'єктивно необхідного для відтворення робочої сили об'єму життєвих засобів. Витрати на зарплату - елемент витрат виробництва. Мінімальна зарплата покликана забезпечити нормальні умови відтворення працівнику, що виконує найменше складну роботу. Величина такої зарплати звичайно визначається за допомогою числення прожиткового мінімуму, який розраховують по нормативах задоволення мінімальних потреб працівника в товарах і послугах з урахуванням рівня цін. Регулятором зарплати в ринковій економіці з елементами сильного державного регулювання може виступати централізований тарифна система, що розробляється і затверджувана. Вона складається з тарифної ставки; тарифної сітки; тарифно-кваліфікаційного справочника. Вході здійснення економічної реформи різко розширюються права підприємств, об'єднань і територіальних органів управління, визначення рівнів оплати праці на основі колективно-договірних відносин.
Економіка України Теорія ринкової економіки і практика переходу України до ринку. Тема: Управління в РИНКОВЕ економіці Менеджмент
Менеджер - це не будь-який керівник, а тільки той, хто самостійно організовує виробництво, уміє вивчати ринок за допомогою маркетингу, добре відчуває кон'юнктуру і динаміку попиту, перебудовує виробництво з урахуванням вимог ринку. Менеджер - керівник ринкової орієнтації. Менеджер ділових підприємств відрізняється від інших видів управління (уряд, церква і ін.) тим, що він забезпечує реалізацію
головної мети підприємства - задоволення соціальних потреб
за допомогою ринку, тобто виробництва товарів і надання послуг
клієнтам. Менеджер самостійно, розпоряджається фінансами фірми. Зрозуміло небезвідповідально: все фіксується і оформляється документально, потім скрупульозно аналізується. Отримані результати є основою матеріального заохочення, підвищення або пониження менеджера по
службі. Він може радитися з керівництвом і фахівцями
фінансові служб, враховувати їх думку. Проте за нього ніхто не має
права ухвалювати рішення по фінансах, що небезпечно без довготривалої
стратегій. І, нарешті, менеджер розпоряджається долею людей щодо їх ділової кар'єри і доходів. Це не означає самоправство. Менеджеру не вигідно звільнятися від, компетентних людей, навіть якщо і характер у них непростий. У нашій практиці управління, перш за все, цінувалися фахівці в тій або іншій галузі. Менеджмент - це по-перше, спосіб і манера спілкування з людьми. Що стосується манери спілкування - то це частина мистецтва менеджменту, їм менеджер повинен оволодіти, самостійно. При цьому менеджер повинен враховувати індивідуальні риси своєї вдачі і стилю керівництво, особливості підлеглих, специфіку діяльності у підприємства. По-друге, це авторитет посади керівника, менеджер повинен оволодіти, самостійно. При цьому менеджер повинен враховувати індивідуальні риси своєї вдачі і стилю керівництво, особливості підлеглих, специфіку діяльності у підприємства. По-друге, це авторитет посади керівника якого слухають тому, що він пропонує продумане рішення, яке приносить дохід фірмі і її працівникам. У третіх, це особливого роду уміння і адміністративні навики які дають можливість організувати ефективну роботу апарату управління, що складається з численних служб. У четвертих, це органи управління, адміністративні одиниці. Той, хто опановує цією професією повною мірою, добивається процвітання фірми і особистих успіхів. І тому за кордоном ця професія належить до найбільш престижних, оскільки в своїй діяльності, менеджеру доводиться реалізувати складні функції управління.
Які ж це функції? Головна серед них - стратегічне управлінське планування. Стратегія, вкладена в конкретні плани, програми, розроблені з урахуванням можливих змін - основа успішного управління, а отже - і виживання підприємства. Важливою функцією менеджменту є організація підприємства. Мається на увазі організаційна культура. Вивчаючи структуру конкретного виробництва, менеджер часто вимушений стає па шлях її перегляду, переорієнтації згідно примушенням розподілу праці між підрозділами, налагодження зв'язків між ними. Ця функція пов'язана ще з однією - координацією. Здається, нічого нового тут немає. Але чи є у нас на підприємствах така координація, яка б забезпечувала органічну інтеграцію всіх підрозділів, направлену на конкретну мету, на здійснення соціальної місії виробництва? Чи забезпечуємо ми через систему управління те, що називається управлінською енергією досягненням нового, вищого ефекту від складання сил? На жаль, на це у нас мало обертають уваги. Нова для нас функція - управління людьми. Кадрові служби наших підприємств не мають найвищого статусу, хоча займаються найголовнішим - людьми, якими потрібно уміти розумно керувати, зокрема через колектив, через лідерів. Підійти, до кожного працівника, тобто, щоб він розумів свою роль, знайшов своє місце і запрацював з найбільшою віддачею, виходячи з власних інтересів колективу. Всі атрибути людської технології менеджменту, якій нам треба оволодіти. У менеджменті важливе значення має безперервний управлінський контроль, яким контрольованість і передбачення результатів і застережливий контроль, втручання менеджера, налагодження прямого і зворотного зв'язку, створення інформаційно-комп'ютерних систем і ряду інших підсистем. Це також нові для нас аспекти управління.
