Серед ВІЛ-інфікованих і хворих на СНІД громадян України, що перебували на обліку в медичних закладах на кінець 2001 р., 67,9% - це чоловіки, і майже троє з кожних чотирьох - особи, які інфіковані під час уживання наркотиків шляхом ін'єкцій.
Україна посідає перше місце в Європі за кількістю ВІЛ-інфікованої молоді - юнаків і дівчат у віці 15-24 роки. Друге місце належить Португалії, третє- Швейцарії та Іспанії. Такі дані містяться в щорічній доповіді ЮН1-СЕФ (Дитячого фонду ООН, що опікується проблемами дітей і молоді). За даними доповіді, в Україні 1,3% юнаків та 0,8% дівчат є носіями ВІЛ-інфекції. Без сумніву, кількість зареєстрованих ВІЛ/СНІД випадків не відображає реальної ситуацію у країні. За оцінкою національних експертів, в Україні фактично діагностовані та відображені у звітності випадки становлять 10-15% їх реальної кількості. На повноту даних статистичної звітності з ВІЛ/СНІД у нашій країні впливають багато факторів.
Вважаємо за доцільне навести результати порівняльного аналізу поширення кількості ВІЛ-інфікованих та хворих з діагнозом СНІД по 27 регіонах України за станом на 2001 р. на основі даних Міністерства охорони здоров'я України (табл.3.15).
Обізнаність української молоді з проблемами СНІДу та зміни в її поведінці. За результатами опитування українська молодь є достатньо обізнаною щодо існування такої хвороби, як СНІД. Питома вага респондентів, які визнали свою поінформованість з проблем СНІДу, лінійно зростає з віком. Найбільш низький рівень поінформованості притаманний наймолодшим з опитаних -дітям 10 і 11 років (відповідно 40 і 53%, у віковій групі 15-22 роки він становить уже 93%, у тому числі серед 18-річних рівень обізнаності сягає 96%, серед 22-річних - 95% (рис.3.10).
Рис. 3.10. Розподіл відповідей на запитання: "Чи знаєте Ви щонебудь про проблему СНІДу ?" за віком, %
Подібний розподіл відповідей щодо поінформованості простежується також і залежно від типу навчального закладу, де навчаються респонденти. Рівень обізнаності учнів і студентів зростає з підвищенням статусу навчального закладу. Так, серед учнів шкіл (ліцеїв, гімназій) знають про проблему СНІДу 74%о, серед студентів ПТУ - 86, серед студентів вищих навчальних закладів І і її рівнів акредитації- 92, а вищих навчальних закладів III і IV рівнів акредитації- понад 98 %.
Розподіл відповідей відрізняється і за регіонами. Найбільш обізнаною виявилася молодь Запорізької та Миколаївської областей, які, згідно з медичною статистикою, посідають одне з перших місць за рівнем поширення ВІЛ-інфекції в Україні (відповідно 92 і 91% ствердних відповідей). Найменший відсоток поінформованих - у Львівській області (68%).
Таблиця 3.15. Розподіл ВІЛ-інфікованих та хворих на СНІД по регіонах України (кількість хворих з діагнозом, що встановлено вперше)
Регіон ВІЛ-інфіковані Хворі на СНІД
1997 1998 1999 2000 2001 1997 1998 1999 2000 200
Україна 8741 8112 5235 5654 6139 193 400 591 653 843
АР Крим 492 279 320 429 33 37 51 92 Г82
Вінницька 52 68 43 93 102 2 1 3 8 10
Волинська 95 59 12 93 59 - - - - -
Дніпропетровська 2182 2239 1201 903 938 12 9 27 17 22
Донецька 2076 1810 1341 1430 1333 14 16 22 73 194
Житомирська 54 48 51 52 104 2 1 7 7 18
Закарпатська 27 21 20 16 23 1 1 - 1 3
Запорізька 296 271 135 126 160 1 2 5 18 35
Івано-Франківська 21 19 20 14 15 - 4 3 4
Київська 78 71 60 209 1 - 1 17
Кіровоградська 21 46 32 44 89 - - - 1 3
Луганська 170 213 125 148 197 1 - 2 5 12
Львівська 61 74 55 84 110 1 2 6 5 10
Миколаївська 292 496 223 378 379 21 85 131 75 33
Одеська 1075 635 667 702 619 86 138 296 275 287
Полтавська 230 294 І86 121 ГТ37 - 2 - - -
Рівненька 19 20 5 18 25 - - - 4 1
Сумська 23 54 51 33 52 - 4 3 3 24
Тернопільська ЗО 42 12 60 40 5 1 4 - -
Харківська 282 378 113 145 152 1 3 8 7
Херсонська 89 13 69 177 120 1 81 4 18 5
Хмельницька 49 195 172 109 107 - 1 1 1 10
Черкаська 226| 134 116 148 178 2 1 3 3 6
Чернівецька 84 40 24 16 20 1 6 4 9 2
Чернігівська 107 72 37 83 176 1 - 1 І 2
м. Київ 504 233 113 202 262 7 8 11 15 41
м. Севастополь 124 154 62 79 104 - - 3 4 14
Рівень обізнаності сільської молоді істотно поступається інформованого опитаних у містах (рис.3.11).
Адекватність уявлень молодих людей щодо можливих шляхів поширення ВІЛ-інфекцій. Респонденти віком (5—22 роки достатньо обізнані щодо можливих шляхів ВІЛ-інфікування. Водночас опитування виявило і певну неадекватність уявлень молодих людей щодо цього питання. Незважаючи на те, що за офіційною статистикою 79% випадків ВІЛ-інфікування є наслідком ін'єкційного вживання наркотичних речовин, опитані на перше місце в ієрархії чинників ризику поставили статеві стосунки.
Рис.3.11. Розподіл відповідей на запитання:
"Чи знаєте Ви що-небудь про проблему СНІДу?"
залежно від місця проживання, %
За статистичними даними Міністерства охорони здоров'я України останнім часом спостерігається збільшення випадків ВІЛ-інфікування внаслідок безладних статевих зв'язків. Переважна більшість опитаних визнали статеві контакти потенційно небезпечними з огляду на можливість захворювання на ВІЛ (рис.3.12).
0 10 20 ЗО 40 50 60 70 80 90 100
Рис.3.12. Розподіл відповідей на запитання: " Визначте, будь ласка, що з нижченаведеного є можливим шляхом зараження СНІДом?", % (Респонденти могли
вказати кілька варіантів відповідей, тому сума не становить 100%)
195
Разом з тим, деякі опитані не зовсім адекватно уявляють шляхи поширення СНІДу. Так, понад 14% 18-річних, а також більш ніж по 12% 15- та 17-річних юнаків і дівчат серед небезпечних чинників назвали поцілунки. 11% 15-річних і понад 9% 17-річних вважають можливим зараження через користування спільним посудом з ВІЛ-інфікованими. Близько 3% опитаних у всіх вікових групах назвали небезпечними рукостискання.
До необізнаних слід віднести також тих респондентів, котрі не відповіли змістовно на це запитання. Найбільше таких серед опитаних у сільській місцевості - 4%.
За даними епідеміологів, групами найбільшого ризику щодо ВІЛ-інфікування є ін'єкційні наркомани й особи, які ведуть безладне статеве життя. Уявлення української молоді щодо груп ризику в цілому адекватно відбиває ситуацію, хіба що слід зазначити, що ін'єкційні наркомани посідають в умовному "рейтингу небезпеки" друге місце, дещо поступаючись жінкам секс-бізнесу.
Як бачимо, зафіксована фахівцями тенденція щодо збільшення питомої ваги поширення випадків ВІЛ-інфікування статевим шляхом також відбилася у розподілі відповідей.
У 90% випадків підлітки 15-річного віку вважають проституток найбільш ризикованою щодо СНІДу групою населення, водночас лише 80% і дівчат цього віку назвали як найбільш ризиковану групу наркоманів (для порівняння -так само відповіли стосовно жінок секс-бізнесу 83% 22-річної молоді, а 90%> представників цієї вікової групи сприймають їх як групу ризику в першу чергу). Найбільше схильна недооцінювати небезпеку наркоманії сільська молодь (рис.3.13).
37% юнаків та дівчат 16-річного віку і приблизно третина 17-річних вважають групою ризику саме молодь. Питома вага таких уявлень помітно зменшується з віком: подібне ставлення висловили також 16% опитаних віком 21 рік і 17% 20-річних.
Епідеміологи вважають, що за умови дотримання певних застережних засобів ВІЛ-інфіковані можуть бути повноцінними членами суспільства, практично без обмежень спілкуючись з оточуючими. Під час опитування респондентам було запропоновано висловити свою думку щодо необхідності ізолювання хворих на ВІЛ. Більше половини опитаних в Україні молодих людей віком від 15 до 22 років вважають, що це треба зробити, ще понад 35% респондентів не визначили свого ставлення до існуючої проблеми, і лише від 7 до 16% (залежно від віку) переконані, що такої необхідності немає.
Як бачимо, попри незначну питому вагу тих, хто вважає необов'язковою ізолювання ВІЛ-інфікованих, їхній відсоток все ж таки зростає з віком, а отже, уявлення про належне ставлення до хворих стають більш адекватними. Негативне ставлення до ВІЛ-інфікованих у молодших вікових групах, на нашу думку, пояснюється недостатніми знаннями і жахом перед незрозумілим.
Кожна людина
Молодь
Ті, у кого немає постійного сексуального партнера
Гомосексуалісти
Наркомани
Проститутки
0 20 40 60 80 100
Рис.3.13. Розподіл відповідей на запитання: "На Вашу думку, хто більш за всіх ризикує заразитися СНІДом?", % (Респонденти могли вказати кілька варіантів відповідей, тому сума не
становить 100%)
Істотних відмінностей щодо ізолювання ВІЛ-інфікованих серед респондентів за віком не виявлено, хіба що можна зазначити, що юнаки є більш толерантними порівняно з дівчатами. 13% молодих чоловіків не вважають за потрібне ізолювати інфікованих (серед дівчат підтримують таку саму думку 10%). Ставлення респондентів до ізолювання ВІЛ-інфікованих істотно відрізняється залежно від області опитування. Так, 71 % молоді Чернівецької області, понад 61% юнаків і дівчат Миколаївської, а також 60% респондентів у Кіровоградській області дали позитивну відповідь на запитання щодо ізолювання ВІЛ-інфікованих. У деяких областях відсоток тих респондентів, котрі не мають певної позиції із цього питання, є значним, зокрема, таких близько 50% серед молоді Львівської області, 47 - Вінницької, 42% - м. Києва.
Сільська молодь частіше за міську вважає за необхідне ізолювання, а також серед неї найбільша питома вага тих, кому було важко сформулювати власну позицію. Отже, рівень обізнаності й адекватність уявлень молодих мешканців села є найнижчими серед української молоді.
Таким чином, у цілому уявлення респондентів щодо можливих шляхів поширення ВІЛ-інфекції достатньо повно відповідають реальному стану речей, проте уявлення більшості молодих людей щодо необхідності ізолювання ВІЛ-інфікованих свідчать, як правило, про недостатню обізнаність з питання і зайву пересторогу щодо проблеми.
Уявлення про необхідні заходи з боку держави стосовно профілактики розповсюдження ВІЛ/СНІДу. Найпоширенішим шляхом інфікування є використання наркоманами брудних шприців для ін'єкцій. Одним із запобіжних заходів є безкоштовне надання наркоманам шприців, що дозволить істотно зменшити небезпеку інфікування під час ін'єкції. Ставлення української молоді до програм забезпечення наркоманів шприцами неоднозначне. 38% респондентів, які брали участь у дослідженні, відповіли ствердно, 28% зазначили, що цього робити не слід. Доволі вагомою (34%) є частка тих респондентів, котрі вагалися з відповіддю. З віком відсоток молодих людей, які усвідомлюють важливість і корисність таких заходів, зростає, а тих, у кого немає певної думки із цього приводу - зменшується (рис.3.14).
Наведені дані надають можливість дійти висновку, що в цілому українська молодь не має чітких уявлень щодо доцільності забезпечення наркоманів чистими шприцами за рахунок держави, а отже, заходи в цьому напрямку можуть знайти розуміння і підтримку лише серед частки молодих людей.
Рис.3.14. Розподіл відповідей на запитання: "Як Ви вважаєте, чи повинна держава забезпечувати наркоманів чистими шприцами для запобігання та профілактики СНІДу", за віком, %
Приблизно така сама картина спостерігається й щодо розподілу відповідей за місцем проживання і залежно закладу навчання. У будь-якій з відокремлених за цими ознаками групі респондентів від ЗО до 40% опитаних вагалися з відповіддю (табл.3.16).
Більш схильні підтримати зусилля держави щодо забезпечення наркоманів шприцами молоді мешканці обласних центрів і студенти вищих навчальних закладів Ш-ІУ рівнів акредитації. Такий розподіл може ускладнити ситуацію щодо поширення ВІЛ/СНІДу у великих містах (де, як правило, й розташовані більшість вищих навчальних закладів).
Другим за впливовістю чинником поширення ВІЛ-інфекції є безладне статеве життя, зокрема, практика надання сексуальних послуг за гроші. Істотно зменшити ризик ВІЛ-інфікування в се-редовищі комерційного сексу можливо за рахунок використання під час статевого акту запобіжних засобів (одними з найбезпечніших серед яких є презервативи).
Таблиця 3.16. Розподіл відповідей на запитання: "Як Ви вважаєте, чи повинна держава забезпечувати наркоманів чистими шприцами для попередження і профілактики СНІДу?" залежно від місця проживання
і закладу навчання, %
Відповідь Місце проживання Тип навчального закладу
Понад 41% молодих людей вважають, що держава має забезпечувати жінок секс-бізнесу презервативами, 28% респондентів заперечують це, а 31 % не мають визначеної позиції із цього приводу. На наш погляд, такі результати відбивають у цілому "громадську думку" щодо проблеми проституції та шляхів її розв'язання. Більш детально розподілення даних за віком та статтю наведено у табл. 3.17.
Таблиця 3.17. Розподіл відповідей на запитання "На вашу думку, чи повинна держава забезпечувати проституток презервативами для запобігання та профілактики СНІДу ?" за віком і статтю, %
Відповідь Вік, роки Стать
15-16 17-18 19-22 Дівчата Хлопці
Так 40 41 43 40 43
Ні 29 23 30 26 29
Важко відповісти 32 36 27 34 28
Як бачимо, молодь розподілилася майже порівну: від 40 до 43% -ті, хто позитивно оцінює доцільність такого шляху розв'язання проблеми запобігання поширенню ВІЛ/СНІДу, від 23 до 30% респондентів не мають власної думки із цього приводу, від 27 до 32% - ті, котрі негативно ставляться до перспективи в такий спосіб запобігти розповсюдженню інфекції. Юнаки схвально ставляться до забезпечення жінок секс-бізнесу презервативами за рахунок держави частіше за дівчат. Найбільше ствердних відповідей отримано від молодих респондентів у Запорізькій та Львівській областях (понад 50%, а також від мешканців Києва - близько 45%).
При аналізі розподілу відповідей за місцем проживання та закладами навчання виявлено, що майже третина молодих мешканців українських сіл вважають за непотрібне застосування державою такого методу боротьби зі СНІДом, а понад 35% не вирішили для себе цього складного питання або навіть не замислювалися над ним. Ствердні відповіді отримано від половини мешканців обласних центрів і по 40% від міського населення. Більш схильні схвалити такі заходи школярі (40%), студенти ПТУ (47%) та ВНЗ Ш-ІУ рівнів акредитації (44%). Частіше за інших вагалися з відповіддю студенти ВНЗ І—IX рівнів акредитації (41 %).
Таким чином, можна зробити такі висновки:
• Більшість української молоді достатньо поінформована щодо проблем ВІЛ-інфекції та СНІДу, в цілому адекватно сприймає небезпеку їх розповсюдження.
• Рівень обізнаності молодих людей стосовно шляхів поширення ВІЛ/СНІДу має відчутні регіональні відмінності. Найбільш інформованою виявилася молодь Запорізької та Миколаївської областей, найменший відсоток поінформованих у Львівській області (68%).
РОЗДІЛ ЧЕТВЕРТИЙ
ФАКТОРИ РИЗИКУ ДЛЯ ЗДОРОВ'Я ДІТЕЙ І МОЛОДІ, ЩО ОБУМОВЛЕНІ СПОСОБОМ ЖИТТЯ
4.1. Загальні підходи до дослідження проблеми
Вивчаючи спосіб життя дітей і молоді, дослідницька група встановила вісім факторів ризику, що є характерними для молодіжного середовища і визначають спосіб життя як здоровий чи ризикований. Дані національного соціологічного дослідження "Спосіб життя молоді України", проведеного У1СД у жовтні 1999 р. у межах українсько-канадського проекту "Молодь за здоров'я" (2000), дозволяють розглядати ці фактори ризику для здоров'я молоді не тільки теоретично, а й підтвердити їхню значущість емпіричним шляхом. Серед цих факторів:
1. Надмірна вага - перевищення нормативних показників ваги відповідно до зросту та віку.
2. Наявність хронічних захворювань. Цей показник розраховувався за самовизначенням респондентів, тобто, чи вважають вони самі, що в них є хронічні захворювання.
3. Небезпечний секс. Цей показник використовувався тільки для молоді старше 15 років і визначався як факт наявності сексуальних контактів без використання контрацептивних засобів.
4. Знижена фізична активність розраховувалася як показник
відсутності регулярних фізичних занять у загальному контексті перегляду телепередач більше 4 год у день або роботи на комп'ютері біль
ше 10 год на тиждень.
5. Психологічний дискомфорт. У даному разі за показник психологічного дискомфорту було прийнято постійні конфлікти з батьками, викладачами, друзями.
6. Паління. У дослідженні респондент вважався таким, що палить, якщо він випалює щоденно більше однієї сигарети.
7. Уживання алкогольних напоїв. До групи тих, хто вживає алкогольні напої, було включено молодих людей, котрі вживають будь-який алкогольний напій (пиво, вино, міцні напої) більше чотирьох разів на місяць, тобто щотижня.
8. Уживання наркотиків. Цю групу ризику становлять респонденти, які вживали наркотики більше трьох разів протягом життя, не враховуючи тих, хто пройшов етап експериментального вживання наркотиків. що всі означені сфери інтерактивно пов'язані з індивідом. Точну природу зв'язків між наявністю факторів ризику для здоров'я в індивіда із стимулюючими і захисними чинниками проти появи ризиків для здоров'я в різних сферах життєдіяльності остаточно ще не визначено, проте теоретичні та емпіричні дані свідчать про сам факт наявності цих зв'язків (рис.4.3).
-♦—Надмірна вага
-А—Психологічний дискомфорт
■Вживання наркотиків ■Небезпечний секс
Рис. 4.2. Показники зміни різних факторів ризику за віковими категоріями молоді (% по кожній віковій групі)
Рівень наявності ризиків відрізняється не тільки за віковими групами, але й за статтю. На діаграмі (рис.4.4) наведено відповідні результати за розподілом кількості ризиків для здоров'я за віковими групами і статтю молоді.
203
Індивідуальні стимулюючі та захисні чинники виникнення ризиків здоров'я
Стимулюючі та Стимулюючі Стимулюючі Стимулюючі Стимупюючі
захисні та захисні та захисні та захисні та захисні
чинники чинники чинники чинники чинники
виникнення виникнення виникнення виникнення виникнення
ризиків ризиків ризиків ризиків ризиків
здоров'я, що здоров'я у здоров'я в здоров'я, здоров'я
пов'язані з сімейному громаді пов'язані зі серед
суспільством оточенні школою ровесників
Рис.4.3. Стимулюючі та захисні чинники виникнення ризиків для здоров'я молоді
22 роки 21 років 20 років 19 років 18 років 17 років 16 років 15 років 14 років 13 років 12 років 11 років 10 років
