У книзі "Охорона життя і здоров'я учнів та безпека їх життєдіяльності" (Островерха та ін, 1999) висвітлено сучасні проблеми медико-демографічного та еколого-соціального стану в Україні, особливості сучасного світобачення та уявлень про сутність людини, її духовне і психічне (душевне) здоров'я. Надано конкретні рекомендації щодо роботи з емоціями, виходу із стресових та депресивних станів, досягнення життєвого успіху.
Завданням посібника Ю.Чириви і О.Баб'яка (2001) є теоретична та практична підготовка студентів для забезпечення здорових і безпечних умов життєдіяльності людини в навколишньому середовищі як природному, так і виробничому. При підготовці посібника, керуючись основними положеннями концепції та навчальної програми з безпеки життєдіяльності, автори дещо розширили коло питань, що містяться в цих документах.
У підручнику "Безпека життєдіяльності" (Русак та ін., 2000) систематично викладено основні положення цієї наукової та навчальної дисципліни, що активно розвивається: предмет безпеки життєдіяльності, ідентифікація небезпек, оточуючих і супроводжуючих людину протягом усього її життя, та засоби захисту від ник. Розглянуто особливості захисних дій в екстремальних і надзвичайних ситуаціях.
За підтримки Міністерства з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи, Міністерства освіти України, Київського міжнародного університету цивільної авіації в 1998 р. у Києві було проведено Всеукраїнську науково-практичну конференцію "Безпека підприємств у надзвичайних ситуаціях. Підвищення рівня підготовки різних категорій населення, які навчаються з безпеки життєдіяльності людини" (1998).
Серед тем виступів фахівців, які безпосередньо охоплюють широке коло питань досліджуваної науково-практичної проблеми, слід зазначити: О.Бабенко "Безпека житія людини сьогодні і завтра"; В.Хяннікейнен, Л.Швед "Мотивація рятувальної діяльності"; В.Щадко "Підвищення рівня підготовки різних категорій населення з питань безпеки життєдіяльності"; С.Орешко "Ефективність підготовки викладачів та студентів вузів до захисту своїх колективів в умовах надзвичайних ситуацій"; М.Купчик, О.Слободян, М.Яцюк, О.Василик "Досвід планування та вивчення дисципліни "Безпека життєдіяльності"; В.Бенівський "Ефективність підготовки викладачів і студентів вузів до захисту своїх колективів в умовах надзвичайних ситуацій"; В.Старчак, І.Костенко, О.Мартинюк, С.Наумчик "Про проблемне навчання студентів з дисципліни "Безпека життя і діяльність людини"; І.Миценко "Навчання спеціалістів основам безпеки; МЛіщук "Безпека життєдіяльності людини як проблема та навчальна дисципліна"; І.Науменко "Навчальні програми в контексті нової освітянської концепції "Безпека життя і діяльності людини"; О.Коновалов, М.Герасимчук "Безпека життєдіяльності як складова загальної (валеологічної) безпеки і здоров'я людини"; О.Гавриленко, Л.Калініченко, Л.Олешко, Г.Кремечек "Психологічна адаптація людини в екстремальних ситуаціях".
У збірнику (Второй международньїй симпозиум..., 2002) наведено доповіді та повідомлення з питань безпеки життєдіяльності, а саме: джерела небезпеки; методи аналізу техногенних ризиків; нові теоретичні та прикладні рішення, зорієнтовані на зниження ризиків; радіаційна безпека; надзвичайних ситуацій: сучасні методи оцінки й управління ризиками НС (надзвичайними ситуаціями); система заходів ліквідації наслідків.
При традиційному викладі науково-практичних проблем безпеки життєдіяльності (з акцентом на мінімізацію зовнішніх факторів впливу техногенного середовища на життєдіяльність біогеоценозу) доповіді мали філософсько-психологічну та медико-біологічну спрямованість. У зв'язку із цим доцільно звернути увагу на такі з них: Л.Чесанов, А.Кораблева "Роль екосистеми при формуванні екологічної свідомості"; Л.Дуброва "Нове при вирішенні питань зниження травматизму на виробництві та професійної захворюваності": А.Павлов "Вирішення екологічних проблем у створенні нових технологій"; А.Шостак "Вода і здоров'я населення"; Д.Вольфович "БАТ "Натіпол" - коректор екологічно пов'язаних метаболічних порушень здоров'я"; В.Бєліков "Принципи побудови індивідуальних та колективних програм екологічної профілактики, адаптації та реабілітації"; В.Ванханен "Вітамінна забезпеченість та шляхи її корекції з метою профілактики прискореного старіння населення України"; Н.Калюга, І.Потаповська "Заразні хвороби і проблеми ендокринології"; Т.Луговська, Г.Бут "Захворюваність генітальним герпесом у жінок репродуктивного віку"; Л.Ільченко "Нові розробки у діагностиці реакції організму на ліки"; Т.Луговська, О.Донець "Гормональна реабілітація жінок під час пост менопаузи - гарантія безпечної та активної старості"; Л.Скрипник "Індивідуалізація навчання школярів - основа їх майбутньої безпечної життєдіяльності".
У віснику наукових праць "Охорона праці, охорона навколишнього середовища, безпека життєдіяльності, ресурсозбереження" (2002) наведено результати наукових досліджень у галузі охорони праці, безпеки життєдіяльності, а також описано нові розробки вчених Науково-дослідного і проектно-конструкторського інституту "Параметр", науково-виробничої компанії "БАД-екологія". Донбаського гірничо-металургійного інституту, а також інших вищих навчальних закладів й установ України й країн ближнього зарубіжжя - Росії, Молдови, Білорусі.
Серед статей цього вісника привертають увагу дві, тематика яких пов'язана з темою нашого монографічного дослідження: С.Капранов "Вплив паління та вживання спиртних напоїв на показники артеріального тиску у старшокласників промислового міста" і Н.Ткаченко, А.Буянов "Про викладання курсу безпеки життєдіяльності для гірничих спеціальностей".
2.4. Етапи становлення концепції та перспективи викладання
інтегративного курсу "Безпека життєдіяльності
та підтримання здоров'я"
Формування власної концепції вивчення предмета "Безпека життєдіяльності та підтримання психосоматичного здоров'я" протягом останніх 10 років у науково-педагогічній діяльності автора даної монографії проходило у два етапи. Перший етап - теоретико-методологічний - був найскладнішим і включав теоретичний пошук, вивчення та осмислення існуючих як класичних, так і новітніх концепцій у розробці даного науково-практичного напрямку міждисциплінарної науки, що відбилося в оглядовій статті "Діагностика підтримання індивідуально-психологічного стилю життя здоров'я "здорової людини" (1995). У двох наступних статтях автор, по суті, означує предмет і об'єкт досліджуваної проблеми: "Здоров'я "практично здорової" людини як проблема формування науки валеології" (1996) та "Здоров'я населення України різних вікових категорій (соціально-демографічпий аналіз 1986- 1992 роки)"(1997).
У методичних настановах "Основи безпеки життєдіяльності та підтримання здоров'я людей середнього віку" (Корнієнко, 1998) накреслено перспективи бачення та впровадження в навчальний процес розглядуваного інтегративного курсу. Досить вагомим підґрунтям майбутньої програми стали також дві статті "Етапи формування науки валеології як основи безпеки життя людей XXI століття"(1998), де й було сформульовано теоретико-методологічні засади філософсько-психологічних, соціально-психологічних, медико-біологічних, психофізіологічних та психодіагностичних аспектів "здоров'я практично здорової людини", проведено детальний аналіз науково-практичних підходів до цього питання вчених різних країн світу. Актуальність другої статті "Цінність психосоматичного здоров'я підростаючого покоління"(1998) зумовлено необхідністю виокремлення цінності психосоматичного здоров'я людей різних вікових категорій і, в першу чергу, його загрозливим станом у підростаючого покоління України.
Робочі положення концепції, яка проходила теоретико-методологічну та практичну апробацію в навчальному процесі, у виступах автора на конференціях, було опубліковано в матеріалах III Харківських міжнародних психологічних читаннях: "Психосоматичне здоров'я людей середнього віку життя: проблеми викладання дисципліни, наукові дослідження, практична робота" (1999), а потім й у статті "Індивідуально-психологічні особливості структури мотивації практично здорових жінок середнього віку життя" (2003),
Слід акцентувати увагу на одній з останніх робіт, що включає як теоретико-методологічний, так і навчачьно-програмний матеріал для фахівців - "Програма тренінгу: "Здоров'я молоді - майбутнє держави" для центрів психосоматичного здоров'я (у структурі вищих навчальних закладів України)" (2002).
Одним із здобутків автора була підготовка навчального посібника "Підтримання психосоматичного здоров'я практично здорових людей" (Корнієнко, 2000), матеріали якого увійшли до інтегративного навчального курсу "Безпека життєдіяльності".
Підготовка та апробація комплексної авторської концепції проводилася протягом 1995-2003 рр. Одним із джерел інформації щодо розглядуваної проблеми була міжнародна навчально-освітня програма "Тетриз-Тасіз" (1996-1999), в якій автор брав безпосередню участь і в якій співпрацювали вчені чотирьох європейських університетів: координатор програми - Паулетта Ван Ост, професор, завідувачка кафедри клінічної психології Гентського університету (Бельгія), Іна Ван Берклаєр, професор факультету соціальних наук Лейденського університету (Голландія), Вільям Юл, професор кафедри психології Інституту психіатрії Лондонського університету (Англія) та Л.Бурлачук, професор, завідувач кафедри психодіагностики та медичної психології Київського національного університету імені Тараса Шевченка (Україна).
На формування власної концепції інегративного курсу вплинула участь автора в інших міжнародних проектах, виступи на конференціях, у дискусіях у Вільнюському університеті (1999 р.), участь у другій європейській конференції "Від Ванкувера до Владивостока: університетський волонтерський рух для суспільства, що розвивається" (Сатандер (Іспанія), 2001), читання курсу лекцій у Коплутенському університеті (Мадрид (Іспанія), 2003) (Когпіепко, 1999, 2001, 2003).
Перший етап апробації інтегративного курсу проходив за результатами досліджень за проектом "Україна: клінічна психологія та допомога дітям" 1994-і997 рр. при викладанні "Основ валеології" в Українському гуманітарному ліцеї Київського національного університету імені Тараса Шевченка за нижченаведеною програмою.
НАВЧАЛЬНО-ОСВІТНЯ ПРОГРАМА "ПСИХОСОМАТИЧНЕ ЗДОРОВ'Я ДІТЕЙ УКРАЇНИ НА МЕЖІ СТОЛІТЬ'' Теоретико-методологічні положення
1. Філософсько-психологічні, релігійні аспекти сприйняття, відчут
тя людьми різних народів світу, національностей, вікових категорій
проблем здоров'я, хвороби, проміжного стану.
Дослідження ідей здоров'я періоду античності, Середньовіччя, епохи Відродження, Просвітництва та сучасні досягнення науки про хворобу, проміжний стан та здоров'я.
2. Визначення поняття об'єкт навчально-освітньої програми: по
шук шляхів діагностики, корекції, розвитку, підтримання психосома
тичного здоров'я учнівської молоді у структурі навчального процесу
Українського гуманітарного ліцею Київського національного універ
ситету імені Тараса Шевченка та діяльності центру здоров'я ліцею.
Предмет програми: дослідження здоров'я "практично здорових учнів" (через виділення понять здоров'я, проміжного психосоматичного стану, хвороби як першоджерел формування науки про здоров'я).
3. Інтегративні принципи діяльності центру здоров'я та програми
"Психосоматичне здоров'я дітей на межі століть" в Українському гума
нітарному ліцеї.
3.1. Цілісності біопсихосоціальної моделі розуміння здоров'я, проміжного стану, хвороби.
3.2. Системності максимального врахування та включення об'єктивних і суб'єктивних факторів у діяльності моделі: центр здоров'я -навчальний процес - соціальне оточення - учень.
3.3. Єдності теорії та практики теоретико-методологічних й емпіричних (прикладних) чинників для обгрунтування: гіпотези, мети, завдань, структури, етапів реалізації, інтерпретації експериментально-дослідницької роботи та впровадження результатів у практику навчально-виховної роботи ліцею.
3.4. Безперервності та систематичності діяльності центру здоров'я й відповідної програми протягом трьох взаємопов'язаних етапів (першого, другого, третього років навчання в ліцеї), інтелектуально-просвітницької та оздоровчо-рекреаційної діяльності учнівської молоді, педагогічного колективу, батьків.
3.5. Послідовності "семи етапів" функціонування та впровадження розробленої програми в центрі здоров'я ліцею:
перший етап - діагностика; другий - профілактика; третій- розвиток; четвертий - формування; п'ятий - корекція; шостий — навчання;
сьомий - підтримання психосоматичного здоров'я учнівської молоді, кураторів академічних груп, викладачів, батьків.
3.6. Індивідуально-психологічної орієнтації центру здоров'я, розробленої програми і моніторингу успішності навчання з урахуванням стану психосоматичного здоров'я, можливих проявів девіантної поведінки (соціальна поведінка, яка характеризується ознаками відхилення від норми, а саме: проституція, алкоголізм, наркоманія, токсикоманія, намагання позбавити себе життя, сексуальні збочення тощо).
3.7. Всебічності та наукової об'єктивності дослідження здоров'я, хвороби, проміжного стану як універсальних та особливих понять з урахуванням впливу національних, міжкультурних, етнічних, географічних, екологічних, кліматичних, біологічних та соціальних чинників. Ми відстоюємо походження сучасного стану досліджуваної проблеми здоров'я людини як інтернаціонального феномена, який притаманний будь-якій народності країн земної кулі. Наша позиція в навчанні та ознайомленні учнів, педагогічного колективу, батьків орієнтується на пошук найбільш ефективних оздоровчо-просвітницьких, профілактичних програм як минулого, так і сучасного стану розвитку науки про здоров'я для збереження багатонаціонального генофонду населення України.
4. Виходячи з висунутих принципів, впровадження розробленої програми "Психосоматичне здоров'я молоді України на межі сто-літь"має включати: поетапне засвоєння знань, умінь, практичних навичок для формування, розвитку, корекції відповідної мотивації поведінки з метою підтримання психосоматичного здоров'я учнів, викладачів, батьків гуманітарного ліцею на першому, другому, третьому курсах з урахуванням майбутньої фахової орієнтації.
РОБОЧИЙ ПЛАН ВИКЛАДАЧА
Перший рік навчання
Вступна частина
1. Дослідження медико-фізіологічного, психофізіологічного та індивідуально-психологічного рівня здоров'я учнівської молоді.
2. Виділення реабілітаційних груп ліцеїстів з відхиленнями у стані здоров'я: психоемоційної сфери; серцево-судинної; шлунковокишкового тракту; вади постави, зору, опорно-рухового апарату; респіраторні, інфекційні захворювань та інші можливі порушення.
3. Організація оздоровчо-профілактичних процедур у структурі навчального процесу та діяльності центру здоров'я: фізіотерапія, аромотерапія, фітотерапія, дієтологія. Систематичне ведення паспорта здоров'я із зазначенням набуття навичок самоаналізу, самоспостереження за динамікою психосоматичного здоров'я протягом навчального року.
4. Прищеплення навичок особистої гігієни як важливого компонента людської культури та формування особистості.
5. Ознайомлення ліцеїстів з основними принципами й методами профілактики інфекційних захворювань, дитячого травматизму, нещасних випадків, отруєнь і дорожньо-транспортного травматизму.
6. Медико-фізіологічні, психофізіологічні, педагогічні аспекти статевого життя та виховання ліцеїстів, ознайомлення з принципами профілактики венеричних захворювань і СНІДу, аномальної статевої поведінки, вагітності та ранніх абортів.
7. Проведення систематичного валеологічного моніторингу стану
здоров'я учнів і порівняльного аналізу успішності навчання в системі:
учень - батьки - куратор - викладачі-предметники - центр здоров'я -
адміністрація.
Другий рік навчання
Головний етап вивчення предмети
1. Аналіз відображених у монографічній, науково-популярній літературі даних сучасних досліджень, медико-біологічних, соціально-психологічних, психофізіологічних особливостей стану "практично здорової людини" та корекція прояву хворобливих відхилень психосоматичної сфери учнів підліткового та юнацького віку.
2. Міждисциплінарні зв'язки валеологічної освіти з філософією, психологією, релігією, біологією, українознавством, фізичною культурою як можливість поетапної інтеграції науки про здоров'я в систему забезпечення гармонії та підтримання життєдіяльності нації.
3. Пошук шляхів для формування мотивації до здорового способу життя та поведінки в безперервній валеологічніи освіті в системі учень - батьки - куратор - викладачі-предметники - центр здоров'я - адміністрація ліцею, особливо в ситуації, коли соціальне оточення пропагує інші, негативні цінності (насильство, жорстокість, вседозволеність, культ аномального сексуального життя, паління, наркоманію, пияцтво та інші форми відхилень поведінки).
4. Значення проблеми підтримання психосоматичного здоров'я та її взаємозв'язок з успішністю (відставанням) у навчанні ліцеїстів з базових природничих та гуманітарних дисциплін.
Прикладний етап засвоєння та впровадження практичних знань у повсякденне життя ліцеїстів, педагогічного колективу, батьків
1. Дослідження та навчання діагностиці об'єктивних і суб'єктивних проявів психосоматичного стану здоров'я ліцеїстів: сон; харчування; індивідуальні розрахунки біологічних, добових, місячних ритмів фізичної, інтелектуальної працездатності; самоаналіз негативних (позитивних) проявів поведінки, орієнтованої на здоровий чи нездоровий спосіб життя; діагностика самопочуття, артеріального тиску, пульсу, ритмів дихання, температури тіла (у себе, своїх однолітків, членів сім'ї); аналіз суб'єктивної задоволеності чи незадоволеності собою, життям, соціальним оточенням.
2. Ознайомлення та навчання ліцеїстів традиційним (західним) та нетрадиційним (східним) загальнооздоровчим, розвиваючим, корекційним методам для підтримання здоров'я.
3. Упровадження індивідуально-психологічної трикомпонентної
методики навчання елементам масажу (класичного, східного, само- і
взаємомасажу). Проведення занять у класних кімнатах, приміщеннях
центру здоров'я, спортивному залі з демонстрацією навчального мате
ріалу на слайдах за методикою О.Корнієнка, О.Тихонової (1990) :
перший етап (теоретичний} - розповідь, демонстрація техніки масажних прийомів на слайдах, схемах, ведення конспекту учнями;
другий (практичний) - проведення масажних прийомів учнями на собі, один на одному з урахуванням можливостей використання парт і стільців у класній кімнаті, спортивному залі, приміщенні центру здоров'я;
третій (удосконалення навичок масажних прийомів) — закріплення пройденого матеріалу через відпрацювання методики членами сім'ї (враховуючи вікові, статеві особливості, бажання родичів освоїти конкретну методику й техніку проведення масажних прийомів, наприклад, при головних болях, підвищеному або зниженому артеріальному тиску, безсонні, втомі тощо) (Корнієнко, 1994).
4. Навчання ліцеїстів, кураторів, викладачів, батьків основам пси
хічної саморегуляції та психогігієни (аутогенному тренуванню, відпо
відним дихальним вправам, психом'язовій релаксації, психотренінгу
* Методика пройшла апробацію й підтвердила свою ефективність у профілактичній і корекційній роботі з людьми середнього віку. Для учнів ліцею застосовувалися більш прості методи навчання класичному та східному масажу. під час гри та вправ). Навчання супроводжується показом пейзаж-них слайдів тонізуючо-заспокійливого спрямування.
Третій рік навчання Заключний етап
1. Психолого-педагогічний аспект гармонійного розвитку психосоматичного здоров'я, навчання, дозвілля учнів за активної участі батьків.
2. Консультаційна діяльність, яка включає постійно діючий центр здоров'я у структурі ліцею, до якого можуть звертатися батьки протягом навчального року у зручний для них час й отримувати кваліфіковану консультацію від співробітників центру - викладача валеології, психологів, учителів фізичної культури, лікаря, спеціаліста з гомеопатії та інших фахівців.
3. Корекційно-розвивальна робота, що має на меті використання новітніх технологій формування, розвитку, корекції та підтримання здоров'я дітей - майбутнього держави Україна.
Мета запропонованої робочої програми спільних занять - доведення до відома кожного батька та матері науково обґрунтованої інформації про стан психосоматичного здоров'я їхніх дітей, закономірностей його взаємозв'язку з успішністю навчання; надання необхідної консультативної допомоги; впровадження здорового способу життя в кожну сім'ю. Теми конкретних занять для батьків включають три окремі напрямки організаційної, навчально-просвітницької діяльності, їхня кількість і спрямованість залежать від конкретної ситуації, потреб, інтересів батьків.
Таким чином, наведену трирічну навчально-освітню програму та її результати слід розглядати як підготовчу для розробки інтегративного курсу "Безпека життєдіяльності та підтримання психосоматичного здоров'я молоді". Роботу було продовжено протягом 1998-2003 рр. при вивченні цього курсу на факультеті соціології та психології Київського національного університету імені Тараса Шевченка, з урахуванням специфіки майбутньої професійної діяльності випускників.
