Більше уваги слід приділяти проблемі захисту прав тих, хто не палить. І в себе вдома, і у шкільних туалетах вони вимушені дихати тютюновим димом. До того ж вони помилково вважають себе меншістю і не вміють відстоювати свої права.
Проблема припинення паління є гострою для багатьох підлітків, але, на жаль, як правило, вона ігноруються. Необхідно використовувати засоби, що є у розпорядженні, та залучати нові, щоб допомогти підліткам звільнитися від згубної звички.
Підліткова громадська думка явно налаштована на користь більш суворих заходів щодо паління. Це стосується і заборони паління у громадських місцях, і жорсткого обмеження реклами. Держава має врахувати цю думку.
Тютюнова індустрія використовує всі засоби для того, щоб діти потрапили в тютюнове рабство, не зупиняючись навіть перед протизаконністю безкоштовної роздачі сигарет підліткам. Це показує усе лицемірство начебто профілактичних дій тютюнової індустрії. Будь-яке співробітництво з тютюновими компаніями, як мінімум, є марним, оскільки немає жодного прикладу, коли б вони реально сприяли зниженню вживання тютюну.
І нарешті, слід ширше залучати значний потенціал самих підлітків. Половина з них під час опитування говорили, що хотіли б узяти участь у заходах проти паління. Програми, які планують і проводять самі підлітки, користуються великим успіхом. Необхідно тільки трошки підтримати їх і надати можливість жити вільним від тютюну життям.
3.5. Порівняльний аналіз міжнародних досліджень з проблеми паління в різних країнах світу
За останніми даними ВООЗ, більше половини всіх дітей світу страждають від так званого пасивного паління, більше 700 млн з них відчувають на собі негативний вплив тютюнового диму. Вони частіше хворіють на респіраторні захворювання, в тому числі бронхіт, пневмонію, астму. Вчені помітили, що пасивне паління затримує розвиток головного мозку та сприяє виникненню серцево-судинних захворювань у дітей.
Негативний вплив на здоров'я дітей, що справляють 1,2 млрд курців по всьому світу, становить суттєву загрозу, про що повідомляють засоби масової інформації в різних країнах світу. 47% дітей живуть у родинах, де, як мінімум, один з її членів палить. Існує достатня кількість доказів, щоб вимагати рішучих дій щодо обмеження пасивного паління серед дітей, як стверджується у доповіді ВООЗ. Це міжнародна організація зробила війну з палінням одним з напрямків своєї діяльності. Особливого значення в даному контексті набуває розробка відповідних міжнародних законодавчих актів. У доповіді також стверджується, що по всьому світі буде вжито ефективних узгоджених заходів щодо боротьби з палінням. Серед них підвищення податків на поширення сигарет, заборона реклами тютюнової продукції тощо.
Австралійські вчені вважають, що тютюновий дим не тільки "їсть" • очі, але й серйозно загрожує зору людини. Вони оприлюднили результати своїх досліджень, які свідчать про те, що в Австралії кожен п'ятий випадок сліпоти, пов'язаної з віком, викликаний саме курінням хворого.
Вчені з державних університетів в Сіднеї та Канберрі встановили, що приблизно 8,2 тис. австралійців втратили зір через довготривалий вплив нікотину. У цьому зв'язку офтальмологи настійно рекомендують на кожній пачці цигарок робити обов'язкову позначку "Паління -основна причина сліпоти". На їхню думку, це примусить багатьох людей позбутися поганої звички.
Статистика свідчить, що ті, хто палить, у два-п'ять разів більше за інших людей наражаються на загрозу залишитися сліпими у 50 років.
За даними американських вчених, людина, яка палить, має життя на сім років коротше, ніж та, яка не шкодить собі через вживання нікотину. Відомо, що паління є однією з причин захворювань на рак, а також хвороби легенів і серцево-судинної системи. Страждають від цього не тільки окремі люди, а й усе суспільство. Результати досліджень свідчать, що через паління витрати на охорону здоров'я збільшуються на 40%.
"Новий англійський медичний журнал" із сумом сповіщає, що навряд чи слід чекати, що на зміну літнім людям із цигарками прийде абсолютно здорове нове покоління. У США 3 тис. школярів щодня запалюють цигарку. При цьому всі закони, що забороняють неповнолітнім купівлю тютюнових виробів, абсолютно не спрацьовують. 1997 р. Федеральним управлінням з питань якості продовольства та медикаментів було введено нові правила, за якими у всіх тютюнових крамницях і спеціальних відділах магазинів продавці мали вимагати посвідчення з фотографією у всіх покупців, які на вигляд молодші 17 років. Проте цей захід викликав сміх навіть у підлітків. Як заявив один з них в інтерв'ю радіожурналісту, який поцікавився, чи складніше тепер купити пачку цигарок: "Для продавців найкраще посвідчення - це мої долари".
Уряд Іспанії прийняв 1999 р. спеціальний декрет, що забороняє палити в літаках незалежно від терміну польоту. Обмеження вводяться також на залізниці та морському транспорті, в автобусах міжміського сполучення. У документі підкреслюється, що подібні заходи продиктовані насамперед турботою про здоров'я нації та бажанням влади стримати процес збільшення кількості прихильників тютюну.
Природно, що цей декрет першим підтримали медики, державні й різноманітні громадські організації, що виступають проти паління. Вони наголошують, що декрет спрямований на захист перш за все здоров'я пасивних курців, які змушені дихати димом. Але лікарі вважають, що таких заходів замало. На їхню думку, варто підвищити ціни на тютюнові вироби, враховуючи, що цигарки в Іспанії найдешевші серед країн ЄС. Вони також наполягають на контролі за рекламою та вважають за необхідне постійно проводити роз'яснювальну кампанію проти паління. Для порівняння в Києві на десять рекламних щитів, які пропонують різні марки цигарок, припадає тільки два, де пропагується здоровий спосіб життя. І це тоді, коли, як було сказано раніше, рекламу тютюнових виробів в Україні офіційно заборонено.
А.Герман із співавторами (1980) вивчали функціональну здатність курців. Було обстежено 68 осіб віком 20-28 років, які раніше були практично здоровими. Під час обстеження в більшості з них виявлено порушення вентиляційної функції легенів. Вираженість цих порушень залежала від тривалості паління. Серед тих, хто палив протягом трьох-п'яти років, вентиляційна недостатність спостерігалася у 30,3% випадків, а серед тих, хто палив шість-дев'ять - 34,3%. Отже, незважаючи на те, що не було скарг на хворобливий стан і були відсутні зовнішні ознаки, легені в обстежених осіб виявилися функціонально не повноцінними.
Вчені встановили, що паління - один з основних чинників, які призводять до розвитку раку легенів. Ось деякі факти. Захворюваність на рак легенів серед курців у 30 разів більша, ніж серед тих, хто не палить. У нашій країні чоловіки захворюють на рак легенів у сім - вісім разів частіше, ніж жінки. Медичне обстеження робітників азбестового заводу у штаті Техас (США) показало, що в курців ризик захворіти на рак легенів у 90 разів вищий, ніж у тих, хто не палить. Американський учений Селікофф вивчав захворюваність на рак легенів на азбестових підприємствах штату Нью-Джерсі. Виявилося, що за сім років від раку легенів померли 33 з 383 курців, а з 87 працівників, які не палили, - троє. За десятирічний період спостережень в Англії смертність від раку легенів серед чоловіків збільшилася на 7%, а серед тих, хто кинув палити, зменшилася на 38%.
3.6. Дослідження проблеми підліткового та юнацького алкоголізму
Ставлення підлітків до алкоголю - це нагальна проблема всього людського суспільства. Наприклад, зараз у США кожен сьомий юнак у віці 17 років зловживає алкоголем. Дослідження, проведені в Каліфорнії, дали такі цифри (табл. 3.9).
Бельгійські соціологи твердять, що 40% хлопчиків і 27% дівчат випивають на день не менше кухля пива. Близько 90% школярів 7—9-х класів Канади більш-менш часто вживають алкоголь. У Німеччині лише з 1992 по 1997 р. кількість молодих алкоголіків зросла на 25%.
Таблиця 3.9. Показники зростання рівня вживання алкоголю, %
Роки дослідження Кількість школярів, які вживають алкоголь
1968 65
1969 73
1970 74
1971 77
1972 81
1973 85
1974 86
1980 87
1985 90
1990 92
1995 95
Цікаві дані було отримано спеціалістами Швейцарського інституту з питань боротьби з алкоголізмом, що досліджував причини вживання підлітками з 12-16 років спиртних напоїв (табл. 3.10).
Вплив алкоголю на організм людини. Шлунок і тонкий кишечник. На відміну від їжі, алкоголь не перетравлюється у шлунку і тонкому кишечнику. Коли він надходить у шлунок, частина його незміненою проходить крізь тканину шлунка і потрапляє безпосередньо у кров. Решта надходить до тонкого кишечнику і потім у незміненому вигляді - безпосередньо у кров. Алкоголь ушкоджує оболонку шлунка та гортані. Навіть невеликі його кількості можуть спричинювати секрецію у шлунку травних соків, що викликає почуття голоду. Постійне подразнення шлункової слизової оболонки призводить до виникнення гастриту - хронічного запалення слизової оболонки шлунка. Кількість їжі у шлунку під час уживання алкоголю має велике значення для організму, їжа може уповільнити процес надходження алкоголю у кров майже на 50%. їжа з високим вмістом жиру та протеїнів (як, наприклад, молоко або сир) сприяє уповільненню процесу інтоксикації алкоголем. Ступінь інтоксикації залежить від швидкості вживання алкоголю та кількості випитого за один раз. При повільному прийомі алкоголю в малих дозах печінка швидше встигає окислити алкоголь, ніж при швидкому уживанні великих доз. Результатом цього є зниження ступеня інтоксикації.
Таблиця 3.10. Результати опитування підлітків
щодо мотивів уживання алкоголю
Мотиви Кількість схвальних відповідей
1. Самоствердження 56,9
2. У тому числі тому, що мені подобається 36,9
3. Тому, що приємно бути трохи п'яним 8,2
4. Тому, що мені нудно 11,8
5. Символічна участь (тиск з боку інших молодих людей того самого віку) 31,1
6. У тому числі тому, що мої друзі теж п'ють 10,9
7. Щоб мене не вважали "білою вороною" 6,5
8. Тому, що більшість дорослих п'ють 9,2
9. Щоб легше було спілкуватися з іншими людьми 4,5
10. Зняття психічного напруження 12,0
11. У тому числі, щоб відчути більшу впевненість і сміливість 3,8
12. Щоб бути спокійнішим 5,8
13. Щоб було легше розмовляти з людьми 2,5
Печінка. Перед виділенням з організму алкоголь має бути розщеплений у печінці на діоксид вуглецю та воду. За одиницю часу печінка здатна розщеплювати лише невеликі кількості алкоголю - одна порція впродовж 1-3 год. Решта циркулює у крові до повного її розщеплення. Стан печінки може настільки погіршитися, що це може виявитися у тривожних симптомах у травному тракті та системі кровообігу. Цироз печінки - це таке її пошкодження, за якого гинуть здорові тканини і замість них залишаються жирова тканина та рубці. Це захворювання може виникнути внаслідок частого вживання алкоголю.
Головний мозок. Оскільки алкоголь циркулює в системі кровообігу, він потрапляє до всіх органів тіла. За кілька хвилин він досягає головного мозку. Дія алкоголю має заспокійливий та депресивний характер. Він також уповільнює роботу головного мозку і гальмує як накопичення, так і відновлення інформації в пам'яті. Алкоголь може призводити до галюцинацій і провалів у пам'яті.
Органи чуття. Уживання алкоголю може призвести до пошкодження зору та слуху. Можуть також погіршитися відчуття смаку, нюху й дотику. Оскільки всі м'язи контролюються мозком, уживання навіть найменших доз алкоголю призводить до погіршення ефективності цього контролю, і людина втрачає координацію та швидкість реакції.
Вага тіла. Вага тіла - це вирішальний фактор, від якого залежить інтенсивність впливу алкоголю на організм. Печінка окислює алкоголь, тобто розщеплює його шляхом хімічної реакції. Порівняно з людиною з невеликою вагою людина з більшою вагою легше витримує негативний вплив алкоголю. Ефект інтоксикації настає тоді, коли алкоголь досягає мозку і не встигає окислитися печінкою. Пам'ятайте, що алкоголь перетравлюється не так, як їжа. Він потрапляє у кров частково через шлунок, частково через кишечник.
Концентрація алкоголю та його міцність. Інтенсивність впливу алкоголю на організм залежить також і від його міцності. Міцність відповідає концентрації алкоголю в напої. Вміст (концентрацію алкоголю в напої) визначають, поділивши показник міцності на два. Чим вищою є міцність алкогольного напою, тим сильнішим його інтоксикуючий вплив. Якщо міцність віскі 80°, то вміст у ньому алкоголю становить 40%. Наведемо декілька прикладів різного вмісту алкоголю:
- пиво: 3-6% алкоголю (виготовляється із зерна хлібних злаків);
- вино: 10-14% (з виноградного соку);
-джин, віскі, бренді, ром: 40-50% (алкоголь утворюється в результаті бродіння дріжджів у водному розчині цукру; використовується зброджена суміш зерна хлібних злаків або фруктів).
Концентрація алкоголю у крові - це кількість алкоголю, що переноситься з кров'ю до мозку і зумовлює ступінь інтоксикації. Концентрація алкоголю у крові в межах від 0,01 до 0,02% не справляє істотного впливу на організм людини. За концентрації від 0,03 до 0,10% настає легке запаморочення голови, виникає почуття задоволення, щастя, за 0,10-0,15% з'являються значно серйозніші симптоми, включаючи погіршення моторної функції, зору та слуху. За концентрації від 0,10 до 0,15% надзвичайно небезпечно керувати автомобілем, за 0,20% у людини обов'язково з'являються симптоми сп'яніння, тобто утруднюються мова та рухи, вище 0,40% - настає коматозний стан, а за 0,60-0,70% - смерть.
Таким чином, уживання алкоголю призводить до різноманітних наслідків для організму. Деякі з них носять швидкий, а інші - відстрочений характер. Усі вони можуть завдати шкоду організму.
Чотири стадії вживання алкоголю. Існують різні стадії вживання алкоголю. У більшості випадків неможливо віднести стан тієї чи іншої людини, що експериментує з алкоголем або наркотиками, до конкретної стадії. Ці стадії частково збігаються одна з одною.
Експериментальна стадія вживання алкоголю. Підлітки, юнаки й дівчата часто експериментують з алкоголем. Вони спостерігають, як змінюється настрій під час уживання алкоголю. Вони вчаться знаходити задоволенні у випивці. Іноді вони почувають себе добре, але найчастіше їм доводиться пережити неприємні моменти - на похмілля їх нудить, болить голова. Негативні наслідки від уживання алкоголю можуть викликати відразу до алкоголю, і молода людина вирішує зовсім не пити.
Але значна кількість підлітків-експериментаторів відчувають задоволення від прийняття алкоголю, що викликає бажання продовжити це заняття та прискорює перехід до наступної стадії - помірного вживання алкоголю.
Помірне вживання алкоголю. Люди, що помірно п'ють, роблять це для того, щоб відчувати себе зручно в компанії. Вони передбачають наслідки випивки, п'ють тільки тоді, коли в цьому є потреба й певною мірою зберігають здатність самоконтролю щодо того, коли і скільки можна випити. Але, на жаль, потім вони не залишаються на цьому рівні. Багато з тих, хто п'є, не знає міри і вживає надто багато - п'ять або навіть більше порцій підряд. Це надмірно.
Призвичаювання до вживання алкоголю. Третя стадія - це вживання алкоголю з метою самозаспокоєння. На стадіях експериментального та помірного вживання люди прагнуть досягти появи приємних відчуттів. Але на третій стадії вони починають пити для того, щоб послабити свої неприємні відчуття або позбутися них. Приміром, уявіть собі дівчину, яка тільки-но дуже сильно посварилася із своїми батьками. Вона дуже розлючена й сердиться як на своїх батьків, так, мабуть, і на себе. Можливо, вона має ще й інші проблеми. Дівчина виправдовує себе тим, що це її батьки винні в тому, що вона напилася. Насправді ж, за допомогою алкоголю вона намагається позбутися негативних емоцій.
Інший приклад - хлопець збирається на вечірку. Там буде багато дівчат і незнайомих йому людей. Він мріє справити гарне враження, але відчуває нервозність, занепокоєння та сором'язливість. Це нормально, бо всі ці почуття становлять частину нашого щоденного життя. Але він вирішує трохи випити, щоб їх подолати, призначаючи собі "лікування". Він уживає алкоголь для того, щоб позбутися неприємних почуттів.
На цій стадії людина потроху починає втрачати контроль над собою і п'є через проблеми, з якими стикається. Щодо молодих людей, то часто їм здається, що їхня репутація залежить від кількості випитого. Вони можуть навіть хвалитися своєю здатністю випити. Вони тренують власну фізичну витримку проти впливу алкоголю. Унаслідок такого тренування для досягнення звичного ефекту їхній організм починає потребувати більшої кількості алкоголю. Це є застережною ознакою розвитку в них проблеми, пов'язаної з уживанням алкоголю, а, можливо, й з алкоголізмом.
Хімічна залежність від алкоголю. Кінцевою стадією вживання алкоголю є хімічна залежність. На цій стадії люди втрачають контроль над собою. І ця втрата контролю і є головною ознакою. Але це не означає, що той, хто має хімічну залежність від алкоголю, кожного разу п'яніє. Іноді він виглядає як той, хто помірно п'є, і деякою мірою може контролювати себе. Часто йому доводиться витрачати багато енергії на те, щоб створити подобу нормального самопочуття в очах оточуючих.
Але визначальним є те, що, коли хворий на хімічну залежність від алкоголю вдається до пияцтва, ніхто не здатен встановити наперед тривалість цього періоду або кількість алкоголю, яку буде випито.
Основною мотиваційною силою виходу із цього стану є самолікування. Той, хто хворий на хімічну залежність від алкоголю, не отримує задоволення від його вживання. Найбільше, що він має - це короткі періоди фізичного та емоційного полегшення болю. Причиною пияцтва є прагнення досягти гарного самопочуття.
Характерними ознаками залежності від алкоголю є:
1) звикання: це означає, що для досягнення звичного ефекту потрібно випити більшу кількість алкоголю;
2) абстиненція (або синдром відміни): її симптоми виникають тоді, коли хворий перестає пити;
3) пошуки наркотиків: відбувається зміна поведінки, коли хворого позбавляють алкоголю;
4) потреба в алкоголі стає більш важливою, ніж спілкування з людьми.
Одним з останніх широкомасштабних досліджень щодо ставлення
української молоді до алкоголю (практика вживання і діапазон наслідків) є колективна робота фахівців Українського інституту соціальних досліджень О.Яременко, О.Балакірєвої, О.Вакуленко (2000), до результатів яких ми вже зверталися раніше.
Одне із завдань дослідження - з'ясувати ставлення респондентів до алкоголю, виявити, як часто його вживають. У підлітковому віці звертання до алкоголю здебільшого є виявом цікавості, бажанням вдавати із себе дорослих, способом самовираження, самоствердження. Воно зумовлене бажанням не бути "білою вороною" серед однолітків, завоювати авторитет тощо. За відсутності навичок і досвіду доволі поширеними наслідками такого прагнення є випадки отруєння, психози, а також прояви агресії- бійки, хуліганство, аварії та навіть вбивства й самогубства.
За даними Українського інституту суспільного здоров'я, показник захворювань на хронічний алкоголізм серед підлітків становив у 1995 р. 0,45 на 10 тис, у 1996 р. - 0,373.
За результатами проведеного опитування серед молодих людей віком 10-22 років лише 23% респондентів не мають досвіду вживання алкогольних напоїв. Переважну більшість серед тих, хто ніколи не вживав алкоголь, становить молодша група опитаних - ] 0—14-річні (40%). Серед 15-22-річних вживали алкоголь 93%. Виявлено чітку залежність — практика вживання алкогольних напоїв поширюється з віком респондентів. Іноді вживали такі напої, як пиво, вино, горілка, коньяк, віскі, лікер, самогон тощо, кожен третій 10-річний респондент (36%), кожен другий з-поміж 11 - та 12-річних (відповідно 49 і 54), 73
- 13-річних, 78 - 14-річних, 85% - 15-річного віку. Питома частка молодих людей від 16 до 22 років, які вживали алкоголь, надзвичайно велика - від 93 до 98%.
Показовими є дані щодо віку першого досвіду вживання алкогольних напоїв. Наприклад, найбільша частка респондентів зазначили, що вперше скуштували пиво у 10 років (28%), у віці від 16 років і старше
- 9, ніколи його не вживали 24%. "Знайомство" з вином і міцними напоями відбувається переважно у підлітковому віці 13-16 років і старше (зокрема, у групі респондентів 10-14 років досвід першого вживання хоча б склянки вина мають 43%). Ніколи не пили вина та
міцних напоїв відповідно 31 і 43% усіх опитаних. Майже половина
(43%) представників молодшої групи (10-14 років) взагалі не відповіли на запитання щодо віку першого вживання пива. Ще 75% їхніх однолітків проігнорували запитання щодо першого вживання міцних на
поїв. Такий розподіл може свідчити про схильність дітей і підлітків до
скритності, їхню упередженість щодо конфіденційності індивідуальних відповідей на запитання анкети.
