Дніпропетровської, Запорізької і Донецької областей припадає понад 55% загальної продукції галузі. Значні потужності олійно-жирової промисловості зосереджені також у Центральному і Західному регіонах держави (тут особливо виділяються Вінницька та Чернівецька області). Серед найбільших спеціалізованих підприємств галузі відзначимо олійно-жирові комбінати у Вінниці, Запоріжжі, Одесі, Слов’янську, Чернівцях, Харківський і Ніжинський жирові комбінати, олійні заводи у Вовчанську, Кіровограді, Дніпропетровську, Пологах, Полтаві та ін. Серед підприємств маргаринової підгалузі згадаємо виробництва у Донецьку, Харкові, Києві, Львові. Останнім часом, головним чином через ускладнення у сировинній ланці та значну амортизацію устаткування переробних підприємств, обсяги виробництва олійно-жирової продукції помітно зменшилися. За останніх чотири роки собівартість соняшнику зросла в 1,6 раза, проти 1,4 — по зернових і зернобобових. Це спричинило майже подвійне підвищення ціни соняшнику на внутрішньому ринку, порівняно з цінами на зернові. Відтак зросли гривнева і доларова виручка від продажу соняшникового насіння, навіть попри значне падіння курсу гривні. Рівень рентабельності соняшнику, за підсумками 1999 року, становив 54%, що на 43 відсотки вище рентабельності зернових та зернобобових.
М’ясна промисловість
М’ясна промисловість являє собою галузь харчової промисловості, що займається заготівлею м’ясних ресурсів та їх комплексною переробкою всього галузь виробляє понад 400 найменувань продукції. Висока матеріалоємність виробництва (жива вага тварин, що надходять на переробку, у 1,6-2,5 рази перевищує масу кінцевої продукції) зумовлює розміщення м’ясопереробних підприємств безпосередньо у районах інтенсивного розвитку тваринництва. На користь сировинної орієнтації галузі говорить також необхідність зменшення незручностей, пов’язаних з перевезенням живих тварин, які до того ж під час транспортування значно втрачають у вазі, в той час як більшість м’ясопродуктів відрізняється кращою транспортабельністю. В Україні промислова переробка м’яса була започаткована ще у минулому столітті (дрібні бойні та забійні пункти працювали у Києві, Одесі, Харкові, Херсоні та у багатьох інших містах України), проте справжнього розвитку галузь набула лише у повоєнні роки, коли розпочалося спорудження великих м’ясопереробних підприємств. Підприємства галузі розміщені в усіх областях. Серед найбільших виробників м’яса виділяються комбінати у Дніпропетровську, Харкові, Донецьку, Полтаві, а основними центрами виробництва ковбас стали Київ, Одеса, комбінати Донецької та Луганської областей. М’ясо і м’ясні продукти завжди були важливою частиною вітчизняного експорту, однак за останні роки намітилася значна депресія галузі, пов’язана в першу чергу з помітним зменшенням поголів’я великої рогатої худоби, свиней та овець, практичним згортанням птахівництва, а також з невідпрацьованістю законодавства по регламентації взаємин між виробниками сировини (сільськогосподарськими підприємствами, фермерами, населенням) і переробними підприємствами (м’ясокомбінатами).
Молочна промисловість
Як і переробка м’яса, молочна промисловість відноситься до галузей харчової промисловості, що переробляє тваринницьку продукцію. Основною сировиною виступає особливий продукт, що виробляється молочними залозами свійських тварин (насамперед великої рогатої худоби - корів та дрібної рогатої худоби - кіз, овець; в окремих регіонах світу й інших тварин - коней, верблюдів тощо) - молоко. Найбільш поширеними типами підприємств галузі є молококомбінати та спеціалізовані заводи і окремі цехи - маслоробні, сироварні, молококонсервні, знежиреного молока тощо. За обсягами продукції молочна промисловість в Україні посідає одне з чільних місць серед галузей харчової промисловості. Підприємства галузі орієнтуються як на райони сировини, так і на споживача, що зумовлюється досить високою матеріалоємністю молокопереробних підприємств при невисокій транспортабельності сировини і більшості продуктів молокопереробки (особливо продукції з незбираного молока). Маслоробні заводи (на початку 90-х років їх налічувалося 107) функціонують у всіх без винятку областях і регіонах України, проте найбільші маслозаводи зосереджуються в основних районах виробництва молока - у Вінницькій, Полтавській, Черкаській, Чернігівській, Дніпропетровській областях. В той же час сироробні заводи, що вимагають певної якості і певного хімічного складу молока, зосереджуються переважно у Прикарпатті, гірських районах Карпат, на Поліссі і в Степу. Серед 18 заводів, що виготовляють тверді сири, за масштабами виробництва виділяються Новгород-Сіверський, Дубнівський, Городенківський, Старосамбірський, Дніпрорудненський та ін. Найбільшими центрами виробництва знежиреного молока стали Старокостянтинів, Буринь, Бобровиця, Мала Виска та ін. Крім того в Україні працює 48 заводів, де виготовляється сухе молоко і молочні консерви, серед яких виділяються Тальнівський, Смілянський, Первомайський, Гніванський, Лубенський та ін.
Видобувні галузі харчової промисловості
До цієї групи традиційно відносяться галузі харчової промисловості, орієнтовані на видобування та підготовку до вживання населенням тих чи інших природних ресурсів. Насамперед у цій групі виділяються виробництво харчової солі, рибна промисловість, виробництво мінеральних вод тощо. Виробництво харчової солі (NaCl) спирається на використання багатих родовищ кухонної солі Прикарпаття і Закарпаття, Донбасу, Північного Криму та інших. Будучи одним з основних продуктів харчування (пересічно кожна людина щорічно вживає від 8 до 16 кг солі), харчова сіль широко використовується і майже у всіх переробних галузях харчової промисловості. Сучасна соляна промисловість відрізняється високим рівнем концентрації Основні виробництва розміщуються виключно у районах видобутку сировини. Всього на початку 90-х років у державі працювало 16 підприємств галузі (у т.ч. 6 соляних шахт, 4 солезаводи, 4 солепромисли). Найбільші підприємства по виготовленню харчової солі знаходяться у Донецькій області (Артемівськ), на Івано-Франківщині (Калуш), на півдні Закарпаття (Солотвин) та на окремих ділянках Азово-Чорноморського узбережжя (Генічеськ, Саки, Присивашшя). Протягом останнього часу обсяги виробництва харчової солі в державі теж помітно скоротилися, а два державних підприємства Херсонщини, що випускають йодовану сіль з радіопротекторними властивостями в травні 2004 року вирішено передати комерційним структурам. Рибна промисловість об’єднує підприємства, що займаються виловом риби, видобуванням морського звіра та морепродуктів, а також їх промисловою переробкою (холодильна обробка, консервне виробництво, засолювання, сушіння, коптіння, в’ялення, виробництво рибного борошна, вітамінів, агару, кулінарних виробів і напівфабрикатів тощо).Складовими підрозділами галузі виступають також ставкове і озерне господарство, риборозплідники тощо. Основними регіонами сировинного забезпечення галузі виступають Середня та Південна Атлантика, Індійський океан, південно-східна частина Тихого океану (освоєння океанічного промислу в Україні було започатковане у 1958 р.), а також акваторії Чорного й Азовського морів та внутрішні природні і штучні водойми. Видобуток морської риби, що становить основу сировинної бази галузі, здійснюється двома способами - пасивним та активним. Рибна промисловість України виробляє понад 100 найменувань продукції. Розміщення підприємств рибної промисловості в Україні має виразний припортовий характер. Основу галузі становлять чотири виробничі об’єднання: Севастопольське (найбільші підприємства розташовані у Севастополі, Ялті, Євпаторії), Чорноморське (Одеса, Ізмаїл, Вилкове, Херсон, Очаків), Північно-Азовське (Маріуполь, Бердянськ, Генічеськ) та Керченське. Досить великі підприємства рибної промисловості розташовані на Дніпрі (Запоріжжя, Дніпродзержинськ та ін.). Крім того в державі налічується кілька десятків порівняно невеликих рибопереробних заводів і цехів, що орієнтуються на сировину, видобуту на внутрішніх водоймах. Значним поширенням в Україні користується виробництво мінеральних вод. Широкої популярності набули столові вуглекислі води Карпат, а також столові води типу нарзан, єсентуки та арзні у Криму (Керч, Феодосія), на Полтавщині (Миргород) та у багатьох інших регіонах.
ПІДСУМКИ РОБОТИ ПРОМИСЛОВОСТІ ЗА 2006 РІК
У грудні 2006 р. обсяги виробленої промислової продукції зросли як до попереднього місяця (на 2,2%), так і до грудня 2005 р. (на 12%). За 2006 р. приріст виробництва у промисловості становив 6,2%, що вдвічі перевищує цей показник за 2005 р. Визначальний вплив на поліпшення динаміки промислового виробництва мали металургія та
оброблення металу (приріст 8,9% проти падіння 1,5% у 2005 р.), а також машинобудування (приріст 11,8% проти 7,1%). Зростання випуску продукції спостерігалось за всіма основними видами діяльності, крім виробництва коксу і продуктів нафтопереробки та легкої промисловості. У добувній промисловості обсяги продукції збільшилися на 5,8%, у тому числі на підприємствах з видобутку вуглеводнів - на 5,2%, металевих руд - на 9,4%, вугілля і торфу - на 2,8%. За 2006 р. було видобуто 19,5 млрд куб. м природного газу, 3,3 млн т сирої нафти, випущено 61,6 млн т готового вугілля. В обробній промисловості випуск продукції за 2006 р. збільшився на 6,3%. У харчовій промисловості та переробленні сільськогосподарських продуктів обсяги виробництва збільшились на 10%. На підприємствах з виробництва деревини і виробів з неї обсяги продукції у 2006 р. проти попереднього року зросли на 13,9%. У целюлозно-паперовій, поліграфічній промисловості обсяги виробництва продукції порівняно з 2005 р. збільшились на 10,3%. На підприємствах хімічної та нафтохімічної промисловості на 3,2% перевищено обсяги виробництва 2005 р. На підприємствах з виробництва неметалевих мінеральних виробів обсяги продукції у 2006 р. зросли на 12,8%. У металургії та обробленні металу одержано приріст продукції порівняно з 2005 р. на підприємствах з виробництва чавуну, сталі та феросплавів (8,4%), труб (12,8%), інших видів первинного оброблення чавуну та сталі (12,6%), кольорових металів (2,6%), металевого лиття (3,1%), з оброблення металів (13,9%). За 2006 р. виплавлено 32,9 млн т чавуну, 27,9 млн т сталі, 13,7 млн т напівфабрикатів, отриманих безперервним литтям, випущено 22,4 млн т готового прокату, 2,8 млн т труб та профілів пустотілих з металів чорних. У машинобудуванні суттєво наростили обсяги продукції проти 2005 р. підприємства з виробництва автомобільного транспорту (на 36,6%), контрольно-вимірювальної апаратури (на 28%), машин для металургії (на 17,8%). Перевищено минулорічний випуск продукції у виробництві машин для перероблення сільгосппродуктів на 14%, електричних машин і апаратури - на 11,6%, побутових приладів - на 4,1%. Водночас зменшились обсяги продукції на підприємствах з виробництва сільськогосподарських машин (на 17,1%), верстатів (на 9,9%), устаткування для радіо, телебачення та зв'язку (на 7%), канцелярських і електронно-обчислювальних машин (на 3,1%), машин для добувної промисловості і будівництва (на 1,3%) та у залізничному машинобудуванні (на 2,9%). У легкій промисловості спостерігалось зниження обсягів продукції на 1,9% порівняно з 2005 р., що в основному обумовлено скороченням її випуску на підприємствах текстильної промисловості та пошиття одягу (на 4,8%). На підприємствах з виробництва коксу та продуктів нафтопереробки у 2006 р. зафіксовано зменшення обсягів продукції (на 12,1%), що обумовлено падінням виробництва у нафтопереробці (на 17,8%). Обсяги первинної переробки нафти скоротились на 21,6% і становили 14,4 млн т. Зменшився випуск бензину моторного (на 14,8%), дизельного пального для транспорту автомобільного та залізничного (на 19,2%) і мазутів топкових важких (на 34,8%). У виробництві та розподіленні електроенергії обсяги виробництва продукції (робіт, послуг) порівняно з 2005 р. зросли на 6,7%. Всього було вироблено 192,2 млрд кВт.год електроенергії, у тому числі тепловими електростанціями - 89 млрд кВт.год, атомними - 90,2 млрд кВт.год.
