„гнучкої взаємодії”. У країнах Заходу панує перша, у постсоціалістичних – друга. Департаменти Франції, графства Англії, землі ФРН мають кілька разів більше прав і фінансових можливостей та важелів, ніж навіть обласні регіони в Україні. Зазначені принципи регіональної політики ЄС можуть бути використані і у вирішенні регіональних проблем в Україні.
Зовнішньоекономічні зв’язки
Рис.5.2. Загальна структура зовнішніх зв’язків (За М.Гонаком)
Під зовнішніми зв’язками держави розуміють «взаємообмін» з країнами світу продуктами матеріального виробництва, енергією, послугами, інформацією на основі міжнародного поділу праці, а також співробітництво політичних органів, спрямоване на ефективне розв’язання глобальних проблем людства, розширення особистих контактів громадян” (М.Гонак, “Соціально-економічна географія України” (за ред.проф.О.Шаблія) - Львів: “Світ”,1998) (рис.5.2.).
Отже, саме система зовнішніх зв’язків визначає становище країни у сучасному суспільстві, має виняткове значення у зміцненні взаємин між державами, збереженні миру й безпеки у світі. Зовнішні зв’язки між країнами відрізняються винятковою складністю структури і багатогранністю. Іноземна пряма інвестиція - це інвестиція, що передбачає довгострокові взаємовідносини, які відображають тривалу зацікавленість іноземного інвестора в резидентському підприємстві в економіці країни, яка не є країною інвестора. Метою прямого інвестора є суттєвий вплив на управління підприємством-резидентом. Підприємство прямого інвестування - це підприємство, в якому іноземний інвестор є володарем не менш 10% загального обсягу статутного фонду підприємства. Таблиця 5.3. Географічна структура експорту-імпорту послуг (млн.дол.США)
Географічна структура експорту-імпорту товарів (млн.дол.США)
Структура і логіка Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність" (1.09.2006р.)
Закон складається з 7 розділів і 39 статей. Структура закону є класичною. Він включає такі розділи: − Загальні положення − Регулювання зовнішньоекономічної діяльності − Спеціальні правові режими зовнішньоекономічної діяльності − Економічні відносини України з іншими державами та міжнародними міжурядовими організаціями − Захист прав і законних інтересів держави та інших суб'єктів зовнішньоекономічної і господарської діяльності України − Відповідальність у зовнішньоекономічній діяльності − Порядок розгляду спорів у зовнішньоекономічній діяльності Спочатку подається загальне уявлення про зовнішньоекономічну діяльність ( основні економічні категорії, принципи, суб'єкти, види зовнішньоекономічної діяльності тощо, тобто методологічні основи). Економічні категорії, визначені в 1 розділі, мають важливе безпосереднє значення в міжнародних економічних відносинах. Кожний термін розкривається досить докладно, передбачаються усі можливі нюанси ( наприклад, подається широка класифікація квот: глобальні, групові, експортна, індивідуальні; з доповнення – антидемпінгові, компенсаційні, спеціальні ).
У 2 розділі "Регулювання зовнішньоекономічної діяльності" перш за все показана роль держави в регулюванні зовнішньоекономічної, визначено органи державного регулювання та місцевого управління зовнішньоекономічної діяльності, принципи митного регулювання, страхування зовнішньоекономічних операцій, державне замовлення, облік, звітність. В цьому ж розділі визначено цілі в регулюванні зовнішньоекономічної діяльності. Докладно розглядаються питання, які стосуються експорту – імпорту, ліцензування та квотування зовнішньоекономічних операцій. Інші розділи закону є більш специфічними, вони стосуються більш вузьких питань, таких як спеціальні економічні зони, економічні відносини України з іншими державами та міжнародними міжурядовими організаціями, права та відповідальність у зовнішньоекономічній діяльності. В цих розділах розглядаються питання стосовно України як держави та суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності. В законі чітко простежується логічна побудова від більш загальних понять до більш вузьких. Кожний розділ докладно розкривається за допомогою статей. На нашу думку, в законі відображено послідовно всі можливі питання стосовно зовнішньоекономічної діяльності України. В законі наголос робиться на розкритті основних економічних категорій, які стосуються зовнішньоекономічної діяльності, та на питанні регулювання зовнішньоекономічної діяльності (особливо ролі державних органів в цьому процесі ). Крім того, розкрито питання безпосередніх стосунків України з іншими державами та міжнародними міжурядовими організаціями, щодо захисту прав і інтересів держави та інших суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності України, щодо відповідальності у зовнішньоекономічній діяльності. Стосовно перших двох розділів методологічно вдало виділені основні принципи та економічні категорії. Дане визначення зовнішньоекономічної діяльності, зовнішньоекономічного договору, валютних коштів, аудиту, іноземних інвестицій, спеціальних економічних зон, спільних підприємств, товару, квот, ліцензій, експорту, імпорту тощо. Тобто висвітлене широке коло питань ( економічних категорій ), про які надалі йде мова в інших розділах закону. Стосовно деяких важливих економічних категорій було внесено поправки щодо більш точного визначення понять "експорт", "імпорт", різновидів квот та ліцензій. Ці поправки, більш точні визначення роблять закон більш точним, більш адаптованим до економічної ситуації в країні. Але цього не можна сказати про всі нові визначення економічних категорій. Наприклад, старе визначення демпінгу, на нашу думку, є більш вдалим, краще відображаючим сутність цього поняття. Закон від 1 квітня 1991 року був недосконалим, тому до нього було внесено багато змін – 16 (останні від 14.09.2006). Так деякі визначення економічних категорій було дано більш точно, більш повно ("експорт" та "імпорт" тощо). Наприклад, в новому визначенні поняття "експорт" також надається уявлення про "реекспорт". В змінах до закону важливим економічним доповненням є розширення класифікацій квот та ліцензій (тобто було додано такі види квот та ліцензій, як антидемпінгові, компенсаційні, спеціальні). Це відображає більш конкретні обмеження або права і, як наслідок, надає більше чіткості у відносинах між країнами, надає можливість розширення сфери діяльності в зовнішньоекономічних відносинах. У змінах до закону відзначено дію нового органу державного регулювання – Міжвідомчої комісії з міжнародної торгівлі. Необхідно більш чітко визначити принципи та процедуру іноземного інвестування в Україну, гарантії цих інвестицій. Визначити такі операції, як міжнародний франчайзінг, факторинг та фінансування венчурних проектів. На сьогодні також можливо має сенс спрощення процедури здійснення зовнішньоекономічної діяльності, зниження оподаткування, яке сьогодні є досить суттєвим фактором зниження активності зовнішньоекономічної діяльності.
ПРИМІТКИ
