Таблиця 16
Коефіцієнт відбиття р поверхонь з різним кольоровим пофарбуванням
Колір пофарбованої поверхні Коефіцієнт відбиїтя Р Колір пофарбованої поверхні Коефіцієнт
відбиття р
Біла палітура 0,85 Світло-сіра 0,53
Біла напівматова 0,82 Сіра алюмінієва 0,42
Біла слонова кістка 0,79 Зелена (колір шавлії) 0,41
Кремово-біла 0,72 Бежева 0,38
Світло-рожева 0,69 Коричнева 0,23
Світло-жовта 0,60 Оливково-зслсна 0,20
Світло-червона 0,56 Темно-коричнева 0,15
Блакитна 0,53 Темно-лелена 0,10
Темно-синя 0,04
БНіП 23-05-95 рекомендує розраховувати природне освітлення приміщення без урахування затінюючої дії меблів, обладнання та ін¬ших предметів.
2.2.6. Характеристики світлопропускання вікон
Загальний коефіцієнт світлопропускання вікон визначається за формулою
Де τ1 — коефіцієнт світлопропускання матеріалу вікон (за табл. 17); τ2, — коефіцієнт, що враховує втрати світла у віконній рамі (за табл. 18); τ3 — коефіцієнт, що враховує втрати світла у сонцезахисних при¬строях (табл. 19).
Таблиця 17
Значення коефіцієнта τ1
Вид світлопропускаючого матеріалу Значення τ1,
Скло віконне листове одинарне 0,9
подвійне 0,8
потрійне 0,73
Скло листове армоване 0,6
з візерунком 0,65
сонцезахисне 0,65
Порожнисті скляні бло¬ки світлорозсіювальні 0,5
прозорі 0,55
Таблиця 18
Значення коефіцієнта τ2
Вид віконних рам Значення τ2
Дерев'яні одинарні 0,75
спарені 0,7
подвійні окремі 0,6
Металеві одинарні (відчиняються) 0,75
одинарні (глухі) 0,9
подвійні (відчиняються) • 0,6
подвійні (глухі) 0,8
Таблиця 19
Значення коефіцієнта τ3
Сонцезахисні пристрої Значення τ3
Регульовані жалюзі та штори (внутрішні, зовнішні) 1,0
Стаціонарні жалюзі та екран із захисним кутом до 45°:
• горизонтальні 0,65
• вертикальні 0,75
Горизонтальні козирки:
• із захисним кутом до 30° 0,8
• із захисним кутом 15-45° (багатоступінчасті) 0,6-0,9
Фактичні розміри світлових прорізів не повинні відрізнятися більше як на ±10 % від розрахункових розмірів.
Завдання №11
Візуальне оформлення теми: «Управління охороню праці»
(Державне та на рівні підприємства)
Виконання цього завдання включає наступні етапи:
1. Стислу інформацію по темі (10 сторінок).
2. Пропозиції щодо схем, рисунків (3-4схеми чи рис. На окремих аркушах формату А-4, бажано у кольоровому оформлені у двох примірниках (один в дипломній роботі –один як роздатковиї матеріал, при захисті).
Літературні джерела:
Навчальні посібники:
1. Основи охорони праці. Г.Г. Гогіташвілі, В.М. Лапін.–Львів-2005, С.38-82.
2. Основи охорони праці. Р.П. Нерб; КНЕУ-К:2003, С. 113-162.
Завдання №12
Візуальне оформлення теми: «Управління ризиками»
Виконується згідно завдання №11
Літературні джела:
1. Гогіташвілі Г.Г., Карчевскі Є.Т., Лапін В.М. «Управління охороною праці та ризиком за міжнародним стандартом», К-Знання, 2007, С. – 88-94, 236.
2.Ткачук К.М та ін. «Основи охорони праці», К.: Основа, 2011, С. 29-41.
3. Конспект лекцій з дисципліни «Безпека життєдіяльності», – Харків ХНАМГ-2006, С. 20-28.
АНАЛІЗ РИЗИКУ - МЕТОДОЛОГІЧНА ОСНОВА ДЛЯ РОЗВ'ЯЗАННЯ ПРОБЛЕМ БЕЗПЕКИ ЛЮДИНИ ТА
ДОВКІЛЛЯ
«Визначення та формалізація терміну "ризик"
Нині, коли забезпечення безпеки в екології та промисловості потребує значних матеріальних витрат, важливого значення набуває проблема їх оптимізації. З усією гостротою постає питання про те, який рівень безпеки є прийнятним, тобто забезпечує досягнення максимальної вигоди за мінімальної небезпеки. Від відповіді на це питання значною мірою залежать темпи та масштаби економічних і соціальних перетворень в Україні, а зрештою, - її національна безпека.
Науково обгрунтовану відповідь на це питання можна дати тільки тоді, коли є відповідна методологія дослідження безпеки. Тому необхідно встановити "міру" або шкалу, за допомогою якої можна було б кількісно виміряти різні види небезпеки: від загроз аварій на підприємствах до природних катастроф або результатів повсякденної діяльності людей. Така шкала повинна давати можливість порівнювати ці види загроз між \ собою і відповідно визначати рівень безпеки - міру захищеності людини та навколишнього середовища.
Сьогодні для вимірювання небезпеки загальноприйнятою є шкала, що базується на вимірюванні ризику від тієї чи іншої діяльності. При цьому під терміном "ризик" у його найзагальнішому значенні розуміють два таких кількісних показники, як величину збитку від тих чи інших подій, явищ або дій (наприклад, економічні збитки, кількість захворювань, травм, смертей тощо) та ймовірність виникнення цих подій, явищ або дій
Визначення поняття ризику
Відомо, що з будь-якою господарською діяльністю пов'язаний певний шкідливий вплив, результатом якого можуть бути зміни адаптаційно-компенсаторних можливостей організму чи смерть для людини, виникнення несприятливих наслідків для навколишнього середовища та виробничо-побутової сфери.
Нині існує значна невизначеність щодо поняття терміну "ризик". Так, відсутня не тільки загальновизнан^сиЯ^маТ^ВТінів в області теорії ризику, але ще й досі не усвідомлена необхідність потреби такої термінології. Широко вживається набір спеціалізованих термінів, з яких два використовуються значно частіше решти - "загроза" (Ьагагсі) і "ризик" (гізк) [1 Різні автори, на жаль, розглядають ці терміни як синоніми або надають їм певного взаємо неузгодженого змісту. Таке ставлення до цих термінів зберігається і в засобах масової інформації, зокрема у пресі.
Ці терміни мають важливе значення в теорії ризику, оскільки вони віддзеркалюють взаємовідносини та протиріччя між суспільством, довкіллям і новітніми технологіями. Суспільство, навколишнє середовище і техніка разом або кожна з них окремо можуть бути джерелом загрози природного, соціального чи природно-соціального генезису, наведені деякі найвживаніші визначення цих термінів, що відображають різні підходи до даної проблеми.
Ризик - це частота реалізації "небезпеки" В. Маршалл,
Ризик - це ймовірність несприятливих наслідків (індивідуальний ризик захворіти на рак печінки - це ймовірність того, що він викликатиме страждання протягом життя) Дж. Фіксел,
Ризик - це величина, що визначається як добуток величини події на міру її можливості Е. Мушик, Мюлер,
Ризик - ймовірність втрат, що можуть бути встановлені перемноженням ймовірності (частоти) негативної події на величину можливого збитку від неї У. Роуї,
Ризик - це ймовірнісна міра можливості реалізації небезпеки у вигляді певного збитку в штучно створеній діями суб'єкту ситуації Є. С. Дзекцер,
Віддаючи належне змістовності та відносній повноті термінів, розглянутих у табл. автори пропонують таке визначення понять "загроза" та "ризик" , що достатньою мірою відповідають змістові широкого кола екологічних та еколого-гігієнічних завдань і віддзеркалює його сучасний зміст (ризик через загрозу) і включають в себе:
• ймовірність того, що групи людей зазнаватимуть негативного впливу різних рівнів антропогенних факторів навколишнього середовища;
• ймовірність того, що у даних осіб виникнуть саме ці, а не інші небажані ефекти.
Ці два елементи відповідають головним аспектам оцінки ризику, що споріднює її з теорією прийняття рішень в умовах недетермінованих параметрів.
Така форма визначення оцінки ризику, на думку авторів, є досить зручною, оскільки дозволяє:
• поєднати в одному показникові різноманітні дані про об'єкт і суб'єкт небезпеки;
• отримувати інтегральні оцінки ризику від необмеженого числа негативних процесів будь-якого генезису;
• таке визначення близьке за своїм змістом до тих визначень термінів "ризик" і "загроза", які стають загальновизнаними останніми роками.
