Найбільш раціональними для загального освітлення є світильники розсіяного світла.
Для місцевого освітлення передбачаються світильники з відбивачами, що не просвічуються і розташовані нижче рівня очей працівника та мають захисний кут не менше ЗОО.
3 метою обмеження відбитого та прямого блиску робочої поверхні світильники загального та місцевого освітлення необхідно розміщувати так, щоб дзеркальне відображення світної поверхні від робочої поверхні не співпадало з лінією зору працівника та не створювало відблиску на поверхні екрану.
Для зниження пульсацій світлового потоку газорозрядних джерел світла слід використовувати багатолампові люмінесцентні світильники, вмикати лампи в різні фази мережі змінного струму.
В полі зору працівника має бути забезпечений рівномірний розподіл яскравості. Нерівномірність освітленості на робочому місці допускається не більше 1,3, а в проходах 1,5.
У видавництві має бути організоване своєчасне очищення «світильників і заміна перегорілих та застарілих джерел світла.
Перегорілі газорозрядні лампи треба зберігати в спеціальних ємкостях або на
відкритих майданчиках з підвітряної сторони на відстані не менше 100 м від
споруд і періодично партіями вивозити для знешкодження та демеркуризації
на спеціальних підприємствах у відповідності' з ДНАОП 0 03-1 43-88.
Віконне скло необхідно чистити від пилу і бруду не менше двох
разів на рік. Для очищення вікон необхідно використовувати спеціальні
пристрої (пересувні вишки, драбини).
Шум
Рівень шуму в приміщеннях видавництв не повинен перевищувати норм, встановлених ГОСТ 12.1.003-83, СН 3223-85. Допустимі рівні шуму в приміщеннях і на робочих місцях у видавництвах наведено в таблиці 7.
В приміщеннях, в яких рівень шуму перевищує допустимі значення, слід проводити будівельно-акустичні, віброакустичні заходи та застосовувати засоби індивідуального захисту для зниження рівня шуму. Будівельно-акустичні заходи: — встановлення підвісних акустичних стель з акустичної плити;
— облицювання стін вбирною гіпсовою перфорованою плитою, перфорованими азбестоцементними листами; — покриття підлоги килимовим покриттям; — ізоляція робочих місць деревом (дуб, береза), склом, плексигласом, шкірою, поролоном. Віброакустичні заходи: — встановлення обладнання на прокладки з повстини чи поролону; — встановлення обладнання на гумові чи пружинні віброопори.
Випромінювання
Робота ВТП супроводжується комплексом електромагнітних випромінювань (електростатичне поле, радіочастотне інфрачервоне, видиме, ультрафіолетове, рентгенівське випромінювання) низьких рівнів. Інтенсивність випромінювання зменшується пропорційно квадрату відстані від екрану. Оптимальною при роботі з ВТП є відстань 50 см.
Таблиця
Допустимі рівні звукового тиску і рівні звуку на виробничих дільницях
Виробнича дільниця Рівні звукового тиску (дБ) в активних
смугах
з середньогеометричними частотами,
Гц Рівні звуку та еквівалентні рівні звуку,
31,5 63 125 250 500 1000 2000 4000| 8000 ДБ(А)
Дільниця з застосуванням ВТП, монтажна дільниця, коректорська, кімната програмістів 86 71 61 54 49 45 42 40 38 50
Кабінети та робочі кімнати редакцій 93 79 70 63 58 55 52 50 49 60
Дільниця машинописних робіт, фотолабораторія 96 83 74 68 63 60 57 55 54 65
Дільниця
фотоскладання,
оперативного
розмноження
інформації 103 91 83 77 73 70 68 66 64 75
ВИМОГИ ДО ЕКСПЛУАТАЦІЇ АВТОТРАНСПОРТУ ТА ПОРЯДКУ ПРОВЕДЕННЯ ВАНТАЖНО-РОЗВАНТАЖУВАЛЬНИХ РОБІТ
Експлуатація автотранспорту
Експлуатація автотранспорту має здійснюватися відповідно до вимог "Правил дорожнього руху України" і НАОП 5.1.12-1 01-80. Обслуговування і ремонт автомобілів має виконуватися відповідно до вимог НАОП 5.1.12-1.02-80.
Вантажно-розвантажувальні роботи
Вантажно-розвантажувальні роботи, а також операції по переміщенню вантажів у середині видавництв має виконуватися згідно ГОСТ 12 3.009-76, ГОСТ 12.3.020-80.
Розміри вантажно-розвантажувальних майданчиків мають забезпечувати безпечні радіуси повороту, розміщення і вільний фронт робіт для автомобілів. Складування на вантажно-розвантажувальних майданчиках будь-яких матеріалів, обладнання не допускається. Місця для розвантажування не допускається розташовувати зі сторони головного входу в приміщення.
Гранично-допустимі маси вантажу при підніманні та переміщенням вручну становлять для юнаків від 16 до 18 років 16 кг, для чоловіків віком понад 18 років 50 кг згідно НАОП 8.7.10-2.04-84. Граничні норми підіймання та переміщення вантажів жінками згідно ДНАОП 0.03-3.28-93 становлять: - підіймання вантажів, їх переміщення при чергуванні з іншою роботою (до
двох разів на годину) — 10 кг; - підіймання і переміщення вантажів постійно протягом робочої зміни — 7 кг; Сумарна маса вантажу, який переміщується протягом кожної години робочої зміни, не повинна перевищувати: — з робочої поверхні 350 кг, — з підлоги 175 кг. Забороняється переносити та пересувати вантажі, що перевищують встановлені норми. Для виконання таких вантажно-розвантажувальних робіт слід застосовувати вантажопідіймальні механізми.
Вантажопідіймальні механізми, пристрої, що знаходяться в роботі, підлягають щороку періодичному технічному огляду згідно ДНАОП 0.00-1.03-93. Використовування вантажопідіймальних пристроїв без технічного огляду не дозволяється.
При експлуатації ліфтів необхідно керуватися ДНАОП 0.00-1.02-92.
Не дозволяється використовувати обладнання та пристрої для переміщування вантажів масою більше вантажності, вказаної в технічному паспорті на них.
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ:
1. Довідник з охорони праці на промисловому підприємстві / К. Я. Ткачук, Ф.
2Іванчук, Р. С Сбарно, Л. Г. Степанов. - К.: Техніка, 1991. - 285 с.
3. http://iportal.rada.gov.ua
КЛАСИ УМОВ ПРАЦІ ЗАЛЕЖНО ВІД ВМІСТУ В ПОВІТРІ РОБОЧОЇ ЗОНИ ШКІДЛИВИХ РЕЧОВИН БІОЛОГІЧНОГО ПОХОДЖЕННЯ (ПЕРЕВИЩЕННЯ ГДК, РАЗІВ) [7, с. 27]
Шкідливі речовини1
Клас умов праці
II клас — допустимий ПІ клас — шкідливий IV клас — небезпечний
1 ступінь 2 ступінь 3 ступінь 4 ступінь
Мікроорганізми-продуценти, препарати, що містять живі клі¬тини та спори мікроорганізмів1 гдк 1,1— 3,0 з,і— 10,0 >10
Патогенні мікроорганізми2 Особливо
небезпечні
інфекції +
Збудники інших
інфекційних захворювань +
. Чинними в Україні є значення граничне допустимих концентрацій (ГДК) шкідливих речовин у повітрі робочої зони, що містяться в пере¬ліку «Предельно допустимьіе концентрации (ПДК) вредньїх веществ в воздухе рабочей зоньї» № 4617-88, доповненнях № 1—7 до нього, а та¬кож ГДК та орієнтовні безпечні рівні впливу (ОБРВХ), затверджені Го-ловним державним санітарним лікарем України після 1 січня 1997 р.
2. Робота в спеціалізованих медичних, ветеринарних установах та під¬розділах, спеціалізованих господарствах для хворих тварин. Види робіт, при яких можливий контакт з патогенними мікроорганізмами на під¬приємствах шкіряної та м'ясної промисловості, при здійсненні ремонту та обслуговуванні каналізаційних систем, відносяться до класу 3.2.
+ Незалежно від концентрації шкідливої речовини в повітрі робочої зони умови праці відносяться до даного класу.
КЛАСИ УМОВ ПРАЦІ ЗА ОКРЕМИМИ ПОКАЗНИКАМИ МІКРОКЛІМАТУ ДЛЯ ВИРОБНИЧИХ ПРИМІЩЕНЬ ТА ВІДКРИТИХ ТЕРИТОРІЙ У ТЕПЛУ ПОРУ РОКУ
Показник мікроклімату Клас умов праці
І клас — оптимальний II клас — допустимий III клас — шкідливий1, о перевищення шкідливого рівня, С IV клас — небезпечний (екстремальний)
1 ступінь 2 ступінь 3 ступінь 4 ступінь
Температура повітря,0 С Категорія робіт Загальні енерговитоати, Вт/м згідно з ДСН 3.3.6.042-99 згідно з ДСН 3.3.6.042-99
1а до 139 більше на 0,1—3,0 більше на 3,1—6,0 Більше на 6,1—9,0 більше на 9,1—12,0 —
«—
16 140—174 —
2а 175—232 —
26 233—290 — " — « — — « — — « — —
—
3 понад 290 —
Шви, щасть руху повітря, м/с згідно з ДСН 3.3.6.042-99 згідно з ДСН 3.3.6.042-99 п. 1.2.5,1.2.6 до 3 разів понад 3 разів — — і
Відносна вологість повітря, % до 25 більше 25 —
КЛАСИ УМОВ ПРАЩ ЗА ОКРЕМИМИ ПОКАЗНИКАМИ МІКРОКЛІМАТУ ДЛЯ ВИРОБНИЧИХ ПРИМІЩЕНЬ У ХОЛОДНУ ПОРУ РОКУ [17, с. 31]
Клас умов праці
Показник мікроклімату І клас — оптимальний II клас — допустимий III клас — шкідливий, вище або нижче допустимих рівнів, °С IV клас — небезпечний
1 ступінь 2 ступінь 3 ступінь 4 ступінь (екстремальний]
Категорія робіт Загальні енер- говитрати, Вт/м2
1а до 139 згідно згідно до ±2,0 ±2,1—4,0 ±4,1—6,0 ±6,1—8,0 —-
16 140—174 зДСН1 3.3.6.042-99 зДСН 3.3.6.042-99 —
2а 175—232 —
26 233—290 —
3 понад 290 —
Швидкість руху повітря, м/с згідно зДСН 3.3.6.042-99 п. 1.2.5, 1.2.6 переви-щення ДОЗ разів переви-щення більше 3 разів — — —
Відносна вологість повітря, % згідно зДСН 3.36.042-99 переви-щення до 15 переви-щення більше 15 — — —
Теплове випромінювання, Вт/м до 140 141— 1500 1501— 2000 2001— 2500 2501— 3500 >3500
1 ДСН 3.3.6.042-99 «Санітарні норми мікроклімату виробничих приміщень», або галузеві стандарти.
Примітка. При збільшенні швидкості руху повітря на 0,1 м/с від оптимальної за ДСН температура повітря повинна бути збільш на на 0,2 С (за температури повітря нижче допустимої)
КЛАСИ УМОВ ПРАЦІ ЗАЛЕЖНО ВІД ІВНЯ ШУМУ, ВІБРАЦІЇ, ІНФРАЗВУКУ ТА УЛЬТРАЗВУКУ НА РОБОЧОМУ МІСЦІ [7, с. 28]
Клас умов праці
Назва фактора, показник, одиниця виміру II клас III клас — - шкідливий IV клас —
допустимий 1 ступінь 2 ступінь 3 ступінь 4 ступінь небезпечний
ШУМ:
рівень звуку, дБА; еквівалентний рівень звуку, дБАси, <ґдр1 до 85 86—95 96—105 106—115 >115
Рівень звукового тиску в будь-якій октавній смузі, дБ >1352
ВІБРАЦІЯ ЛОКАЛЬНА: еквівалентний коректований рівень ВІбрОШВИДКОСТІ, дБекв <ґдр3 до 115 116—118 119—121 122—124 >124
ВІБРАЦІЯ ЗАГАЛЬНА: еквівалентний коректований рівень йіброшвидкості, дБеп»: вісь — 2з вісь — Хз, Уз <ГДР3
<ГДР3 до 113
до 122 114—119 123—128 120—125 129—134 126—131 135—140 >131 >140
Перевищення ГДР, разів
Назва фактора, показник, одиниця виміру Клас умов праці
II клас — допустимий Ш клас — шкідливий IV клас — небезпечний
1
ступінь 2
ступінь 3
ступінь 4
ступінь
інфразвук:
загальний рівень звукового тиску, дБ Лін; еквівалентний загальний рівень звукового тиску, дБ ЛІНЄкв <гдр1 Перевищення гдр, дБ
до 5 6—10 11—15 16—20 >20
ультразвук повітряний: рівні звукового тиску в октавних (1/3 октавних) смугах частот, дБ <гдр' Перевищення гдр, дБ
до 10 11—20 21—30 31—40 >40
ультразвук контактний:
пікові рівні віброшвидкості в октавних смугах
частот, дБ <гдр' Перевищення гдр, дБ
ДО 5 6—10 11—15 16—20 >20
• Відповідно до ДСН № 3.3.6.037-99.
• Відповідно до ГОСТ 12.1.003-831. '
• Відповідно до ДСН № 3.3.6.039-99.
4Відповідно до ДСН №3.3.6.039-99 визначається перевищення кількості виміряних імпульсів за робочу змі-ну/годину відносно допустимої кількості імпульсів (ГДР) для даного виміряного пікового значення
КЛАСИ УМОВ ПРАЦІ ПРИ ДІЇ НЕІОНВУЮЧИХ ЕЛЕКТРОМАГНІТНИХ ВИПРОМІНЮВАНЬ
(ПЕРЕВИЩЕННЯ ГДР, РАЗІВ) [7, с. 33]
Фактор виробничого середовища Клас умов праці
II клас — допустимий III клас — шкідливий IV клас — небезпечний (екстремальний)
1 ступінь 2 ступінь 3 ступінь 4 ступінь
Постійне магнітне поле3 ≤ГДР ≤5 ≤10 ≤50 >100
Електростатичне поле2 ≤ГДР1 ≤3 ≤5 ≤10 >10
Електричні поля промислової частоти (50 Гц)4 ≤ГДР1
≤3 ≤5 ≤10 >10 >40
Магнітні поля промислової частоти (50 Гц)5 ≤ГДР <5 ≤1 ≤50 >50
Електромагнітні випромінювання радіочастот¬ного діапазону : -
0,01—0,03 МГц ≤ГДР ≤3 ≤5 ≤10 >10
0,03—3,0 МГц ≤ГДР ≤3 ≤5 ≤10 >10
3,0—30,0 МГц ≤ГДР ≤3 ≤5 ≤10 >10
30,0—300,0 МГц ≤ГДР ≤3 ≤5 ≤10 >10
300,0 МГц —300,0 ГТц ≤ГДР ≤3 ≤5 ≤10 >10
Значення ГДР* з якими порівнюються вимірювані на робочих місцях величини ЕМП, визначаються залежно від тривалості і фактора протягом робочого дня.
2.Згідно з ГОСТ 12.1.045-84 ССБТ «Злектростатические поля. Допустимьіе уровни на рабочих местах и требование к проведена контроля».
3. Згідно з «Предельно допустимими уровнями воздействия постоянньїх магнитньїх полей при работе с магнитншш усіройспив и материалами» (№ 1742-77).
КЛАСИ УМОВ ПРАЩ ПРИ Дії НЕЮНІЗУЮЧИХ ЕЛЕКТРОМАГНІТНИХ ВИПРОМІНЮВАНЬ ОПТИЧНОГО ДІАПАЗОНУ (ЛАЗЕРНЕ ТА УЛЬТРАФІОЛЕТОВЕ) 17, с. 33]
Фактор виробничого середовища Клас умов праці
II клас — допустимий III клас — шкідливий IV клас — небезпечний (екстремальний)
1 ступінь 2 ступінь 3 ступінь 4 ступінь
Лазерне випромінювання 1 <ГДР.,2 <ГДР 1,2 <10ГДР1,2 <10 2 ГДР1,2 <10 3 ГДР1,2 >103ГДР1,2
Ультрафіолетове випромінювання При наявності виробни-чих джерел УФ-А, УФ-В, УФ-С, Вт/м2
При наявності джерел УФО профілактичного призначення УФ-А (мВт/м2)3 ДІО2 >ДІ02
9—45 <9
. Відповідно до СанПиН 5804-91 «Санитарньїе нормьі и правила устройства и зксплуатации лазеров» ГДРі — для хронічної дії, ГДР2 — для однократної дії (ДНАОП 0.03-3.09-91).
2. Відповідно до «Санитарньїх норм ультрафиолетового излучения в производственньїх помещениях» (№ 4557-88, ДНАОП 0.03-3.17-88). При перевищенні допустимої інтенсивності опромінення (ДІО) робота дозволяється за умови ви¬користання засобів колективного або індивідуального захисту.
3. Відповідно до методичних вказівок «Профилактическое ультрафиолетовое облучение людей с применением ис- кусственньїх источников ультрафиолетового излучения» (№ 5046-89) — оцінюється профілактичне опромінювання, йо¬го достатність.
КЛАСИ УМОВ ПРАЦІ ЗАЛЕЖНО ВІД ПАРАМЕТРІВ СВІТЛОВОГО СЕРЕДОВИЩА ВИРОБНИЧИХ ПРИМІЩЕНЬ [7, с. 35]
Фактор, показник Клас умов праці
II клас — допустимий III клас — шкідливий
1 ступінь 2 ступінь 3 ступінь 4 ступінь
Природне освітлення
1
Коефіцієнт природного освітлення (КПО), % >0,61 0,1 :0,6 <0,12
Штучне освітлення
Освітленість робочої по¬верхні (Елк) для розрядів зорових ро¬біт І—IV, VII Ен3 0,5Ен: <Ен <0,5ЕН
V—VI, VIII Ен3 <Ен
Показник осліпленості
(Рвідн. од) Рн3 >Рн
Пряма близькість, час безперервної роботи <4 години >6 годин >8 годин
Відбита близькість відсутність наявність
Яскравість (L), кд/м2 Lн 3 > Lн 3
Нерівномірність роз¬поділу освітленості (Елк.) Енер.м 3
і^нер.н Е нер.н
Згідно з СНиП ІІ-4-79 (зі змінами). «Строительніе нормі и правила. Естественное и искусственное освещение»
2 За наявності засобів для компенсації ультрафіолетової недостатності — клас 3.1.
3 Нормативні значення: освітленості — Ен, нерівномірності розподілу освіт¬леності — Енср н, коефіцієнта пульсації освітленості — Кт, показника осліпле- ності — Рн, яскравості — LH згідно зі СНиП 11-4-79.
Завдання №4
Вимоги безпеки праці при використанні комп'ютерів
Для виконання роботи в установах-використовують персональний комп'ютер. Але при щоденному використанні він призводить до погіршення стану здоров'я. Визначення та вивчення факторів, що впливають на стан людини яка користується комп'ютером, дозволить виділити основні причини напруженості, стресу і здійснити відповідні профілактичні заходи.
При проведенні досліджень було виявлено, що у професійних операторів частіше всього зустрічаються порушення органів зору, опорно-рухового апарату, центральної нервової системи та захворювань шкіри. Також необхідно сказати, що вже в перші роки впровадження ВДТ в Європі та США було зафіксовано значна кількість скарг операторського персоналу на недомагання, передчасне стомлення, головний біль, порушення функції зору[]
Робота з комп'ютером вимагає значної розумової напруги і супроводжується нервово-емоційним навантаженням операторів, високою напругою зорової роботи і досить значним навантаженням на м'язи рук під час роботи з клавіатурою ПК. Велике значення має раціональна конструкція і розташування елементів робочого місця, що є важливим для підтримки оптимальної робочої пози в процесі праці.
У процесі роботи з комп'ютером необхідно дотримуватись правильного режиму роботи і відпочиніу.01В 'Протилежному випадку в персоналу спостерігається незадоволеність роботою, головний біль, роздратування, порушення сну, втома і больові відчуття в очах, попереку, у ділянці шиї та рук.
Вимоги охорони праці при рпоботі з ПК регламетовані:
ДНАОП 0.00-1.31-99. Правила охорони праці під час експлуатації ЕОМ: Наказ Держнаглядохоронпраці від 10.02.1999 р. № 21.
ДСанПіН 3.3.2.007-98. Державні санітарні правила і норми роботи з візуальними дисплейними терміналами електронно-обчислювальних машин: Постанова Головного державного санітарного лікаря України від 10.12.1998 р. №7.
Наказ Міністерства охорони здоров'я України "Про затвердження Державних санітарних норм та правил при роботі з джерелами електромагнітних полів" від 18.12.2002 р. № 476.
Наказ Міністерства охорони здоров'я України "Про затвердження Державних санітарних норм та правил захисту населення від впливу електромагнітних випромінювань" від 01.08.1996 р. № 239.
Постанова Кабінету Міністрів України "Про затвердження Міжгалузевої комплексної програми "Здоров'я нації" на 2002-2011 роки" від 10 січня 2002 р. № 14.
Єлін О. Підступність електронних "друзів" / Інформаційний бюлетень з охорони праці. - К, 2007 - № 4 (46). - С. 35-40.
До ризиків, повязаних з забезпеченням умов праці працівників з ПК відносяться:
– недостатні площі та обсяг виробничого приміщення;
– недотримання вимог, що висуваються до певній температури йта вологості
– робочих приміщень;
– низькии рівень освітлення у приміщеннях та на робочих поверхнях апаратів;
– підвищений рівень низькочастотних магнітних полів від мониторов;
– довільне розташування техніки та порушення вимог організації робочих місць;
– недотримання вимог до режимів праці та відпочинку;
– надмірне виробниче навантаження робітників;
– відсутність навичок зниження впливу психоемоційного напруження.
