Вимоги до робіт з лазернихм принтером
Розташувати принтер необхідно поруч з процесором так, щоб з'єднувальний шнур не був натягнутий. Забороняється ставити яринтер на процесор.
Перед тим, як програмувати роботу принтера, переконатися, що він знаходиться в режимі зв'язку з комп'ютером.
Для досягнення найбільш чистих, з високою роздільною здатністю зображень, щоб не зіпсувати апарат, має використовуватися папір, вказаний в інструкції до принтера (звичайно вагою 60—135 г/м типу Сапоп NP або Хегох 4024).
Зрізи паперу мають бути зроблені гострим лезом – це зменшить імовірність зминання паперу.
Забороняється використовувати папір:
– надрукований з однієй сторони;
– вага якого виходить за межи рекомендованої;
– занадто гладкий та блискучий, а також високо текстурований.
Сріблястий валик і направляючу паперопровідної системи чистити тільки серветкою, зволоженою водою. У такий спосіб чистять замок папероподавального лотка.
Необхідно бути обережним при чищенні термозакріплюючої системи, тому, що вона нагрівається до 200 °С.
Необхідно бути уважним, щоб тонер не потрапив на одяг— він може залишити плями.
Вимоги безпеки після закінчення роботи
Закінчити та записати у пам'ять комп'ютера файл, що знаходиться в роботі. Вийти з програмної оболонки і повернутися в середовище MS DOS.
Вимкнути принтер, інші периферійні пристрої, вимкнути ВДТ і процесор. Вимкнути стабілізатор, якщо комп'ютер підключений до мережі через нього. Штепсельні вилки "витягнути з розеток. Накрити клавіатуру кришкою для запобігання попадання в неї пилу.
Прибрати робоче місце. Оригінали та інші документи покласти в шухляду стола.
Ретельно вимити руки теплою водою з милом.
Вимкнути кондиціонер, освітлення і загальне електроживлення підрозділу.
Рекомендується в спеціально обладнаному приміщенні провести сеанс психофізіологічного розвантаження і зняття втоми з виконанням спеціальних вправ аутогенного тренування.
Завдання №5
Вимоги ергономіки при використанні компютерної техніки
Виконання завдання потребує ознайомлення з:
ДСанПиН 3.3.2.007-98 – Держанві санітарні правила і норми роботи із візуальними дисплейними терміналами ПЕОМ – Затверджено МОЗ України у 1998р.
НПАОП 0.00.-1.28-10 «Правила охорони праці під час експлуатації електроно-обчислюваної машини, Наказ Держпромнагляду від 26.03.2010 №65
– ГОСТ – 12.2.032-78 – ССБП. Робоче місце при виконанні робіт сидячі;
– ГОСТ 12.2.033-84 – ССБП. Робоче місце при виконанні робіт стоячи. Загальні ергономічні вимоги.
– ГОСТ 12.2.044.-80 – ССБП. Обладнання виробниче. Загальні ергономічні вимоги.
Також літературні джерела, щодо функціонування системи «людина-компютер-середовище».
Зміст підрозділу складається з наступних питань:
• Ергономічні та естетичні вимоги до середовища (освітлення, забарвлення стін);
• Антропометричні вимоги до обладнання робочого місця та його розміщення;
• Рекомендації щодо раціоналізації трудових прйомів при роботі з ПК.
Далі наведенй приклад виконання цього завдання.
Доцільно також враховувати рекомендації міжнародних документів – директив Ради ЄС №89/391 «Про заходи щодо поліпшення безпеки й здоровя працюючих», а також №90/270 щодо робои за екранами дисплеїв.
Приклад виконання западання №5
З інтенсивним впровадженням автоматизації та комп'ютеризації виникла потреба врахування таких психологічних можливостей людини, як швидкість реакції, особливості пам'яті та уваги, емоційний стан та ін. Появаїераторської діяльності, пов'язаної з використанням комп'ютерів, призвела до суттєвих змін у фаховій струкіі праці. Зменшились фізична важкість праці, ризик виробничого травматизму. Однак на користувача комп'юіа посилюється вплив нових, раніше невідомих чи маловідомих несприятливих виробничих факторіЕ фізичне! хімічного та психологічного характеру.
Надіїсть роботи системи "людина — комп'ютер" значною мірою визначається функціональним станом користЛів комп'ютерів. На їх функціональний стан впливає комплекс факторів, пов'язаних з виробничим середовищем, характером трудового процесу, внутрішніх і зовнішніх засобів діяльності тощо.
Розміщення робочих місць оператора (користувача) повинно відповідати ГОСТ 2226976 «Рабочее место оператора. Взаимное расположение злементов рабочего места».
Не допускається розташування робочих місць ПК у підвальних приміщеннях, а для навчальних закладів і дошкільних установ у підвальних і цокольних поверхах.
Робочі місця з ВДТ/ПК при виконанні творчої роботи, яка потребує значної розумової напруги чи великої концентрації уваги, слід ізолювати одне від одного перегородкою висотою 1,5—2,0 м.
Робочі місця з ВДТ рекомендується розміщувати в окремих приміщеннях. У разі розміщення робочих місць з ВДТ у залах або приміщеннях з джерелами небезпечних і шкідливих факторів вони повинні розташовуватись у повністю ізольованих кабінетах з природним освітленням та організованим повітрообміном.
Площа, на якій розташовується одне робоче місце з ВДТ, повинна становити не менше 6,0 м2, об'єм приміщення — не менше як 20 мЗ.
. Поверхня підлоги має бути рівною, без вибоїн, неслизькою, зручно для очищення та вологого прибирання, мати антистатичні властивості.
При розміщенні робочих місць необхідно виключити можливість прямого засвічування екрана джерелом природного освітлення.
Вимоги до освітлення для візуального сприймання операторами інформації з двох різних носіїв (з екрана ВДТ та паперового носія) різні.
Надто низький рівень освітленості погіршує сприймання інформації при читанні документів, а надто високий призводить до зменшення контрасту зображення знаків на екрані.
Тому відношення яскравості екрана ВДТ до яскравості оточуючих його поверхонь не повинно перевищувати у робочій зоні 3:1.
Штучне освітлення у приміщеннях з ВДТ треба здійснювати у вигляді комбінованої системи освітлення з використанням люмінесцентних джерел світла у світильниках загального освітлення, які слід розташовувати над робочими поверхнями у рівномірно-прямокутному порядку.
Для запобігання засвітяенню екранів ВДТ прямими світловими потоками лінії світильників повинні бути розташовані з достатнім бічним зміщенням відносно рядів робочих місць або зон, а також паралельно до світлових отворів. Бажане розміщення вікон з одного боку робочих приміщень. При цьому кожне вікно повинно мати світ-лорозсіюючі штори з коефіцієнтом відбивання 0,5—0,7.
Штучне освітлення повинно забезпечити на робочих місцях ПК освітленість 300—500 лк.
При природному освітленні слід передбачити наявність сонцезахисних засобів, з цією метою можна використовувати плівки з металізованим покриттям або жалюзі з вертикальними ламелями, що регулюються.
Залежно від розміщення вікон у приміщенні, де встановлені комп'ютери, рекомендується таке забарвлення підлоги:
– вікна орієнтовані на південь — стіни зелено-блакитного або світло-блакитного кольору; підлога — зелена;
– вікна орієнтовані надавні—.світло-оранжевого або оранжево- жовтого кольору; підлога — чещоно-оранжева;
– вікна орієнтовані на захід — стіни жовто-зеленого або блакитно- зеленого кольору; підлога — зелена або червоно-оранжева.
Антропометричні вимоги до обладнання робочого місця
Основним обладнанням робочого місця оператора ВДТ є монітор, клавіатура, робочий стіл, стілець (крісло); допоміжним — пюпітр, підставка для ніг, шафи, полиці та інше.
При розташуванні елементів робочого місця слід враховувати:
– Робочу позу оператора.
– Простір для розміщення оператора.
– Можливість огляду елементів робочого місця.
– Можливість огляду простору за межами робочого місця.
– Можливість робити записи, розміщення документації і матеріал (користувач).
Рис. Основні антропометричні дані для робочого положення "сидячи"
копистовує оператор
Взаємне розташування елементів робочого місця не повинно заважати виконанню всіх необхідних рухів та переміщень для експлуатації ПК; сприяти оптимальному режиму праці і відпочинку, зниженню втоми оператора (користувача) та відповідати антропометричним даним оператора.
При використанні допоміжних пристосувань під ВДТ, повинна бути передбачена можливість переміщення останнього відносно вертикальної осі в межах+30 градусів (вправо-вліво).
Для забезпечення точного і швидкого зчитування інформації поверхню екрана ВДТ слід розташовувати в оптимальній зоні інформаційного поля в площині, перпендикулярній нормальній лінії погляду оператора (користувача), який знаходиться в робочій позі. Допускається відхилення від цієї площини — не більше 45 º; допускається кут відхилу лінії погляду від нормального не більше 30º.
Розташовувати ВДТ на робочому місці необхідно так, щоб поверхня екрана знаходилась на відстані 500—600 мм від очей оператора (користувача), в залежності від розміру екрана.
Розташовувати робоче місце, обладнане ВДТ, необхідно таким чином, щоб в поле зору оператора не потрапляли вікна або освітлювальні прилади; вони не повинні знаходитися й безпосередньо за його спиною.
На робочому місці мас бути забезпечена рівномірна освітленість за допомогою переважно відбитого або розсіяного світла розподілу.
Світлових відблисків з клавіатури, екрана та від інших частин ВДТ у напрямку очей оператора не повинно бути.
Для їх виключення необхідно застосовувати спеціальні екранні фільтри, захисні козирки або розташовувати джерела світла паралельно напрямку погляду на екран ВДТ з обох сторін.
Для запобігання засліплення світильники місцевого освітлення повинні мати відбивачі з непрозорого матеріалу чи скло молочного кольору. Захисний кут відбивача повинен бути не менше 40 градусів.
Не бажано, щоб одяг оператора був світлим і особливо блискучим.
Для оздоблення приміщень з ВДТ повинні використовуватися дифузно-віддзеркалюючі матеріали з коефіцієнтами відбиття: стелі — 0,7—0,8; стін — 0,4—0,5; підлоги — 0,2—0,3.
Забороняється застосовувати для оздоблення інтер'єру полімерні матеріали, що виділяють у повітря шкідливі хімічні речовини.
Вміст шкідливих хімічних речовин у приміщеннях з ВДТ не повинен перевищувати концентрацій, вказаних у ГОСТ 12.1.005-88 «Общие санитарно-гигиенические требования к воздуху рабочей зоны».
Робочі місця з ВДТ повинні розташовуватись на відстані не менше як 1,5 м від стіни з віконними прорізами, від інших стін — на відстані; між собою на відстані не менше як 1,5 м.
Необхідно стало розташовувати клавіатуру на робочому столі, не допускаючи її хитання, або на окремому столі на відстані 100—300 мм від краю ближче до працюючого.
Положення клавіатури та кут її нахилу повинен відповідати побажанням оператора (користувача) — кут нахилу в межах 5—15
Принтер треба розташовувати"так, щоб доступ до нього оператора (користувача) та його колег був зручним; щоб максимальна відстань до клавіш управління принтером не перевищувала довжину витягнутої руки (висота 900—1 300 мм, глибина 400—500 мм).
Конструкція робочого столу повинна забезпечувати можливість оптимального розміщення на робочій поверхні обладнання, що використовується, з урахуванням його кількості, розмірів, конструктивних особливостей (розміру ВДТ, клавіатури, принтера, ПКта ін.) та характеру його роботи.
Висота робочої поверхні столу повинна регулюватися у межах 680—800 мм; у середньому вона повинна становити 725 мм.
Ширина і глибина робочої поверхні повинні забезпечувати можливість виконання виробничих операцій у межах поля, межа якого визначається зоною в межах видимості приладів і досяжності органів керування.
Перевагу слід віддавати модульним розмірам столу, на основі яких розраховуються конструктивні розміри; ширину слід вважати: 600, 800,1000,1 200,1 400 мм; глибину — 800,1 000 мм, при нерегульо-ваній його висоті — 725 мм.
Поверхня столу має бути матовою з малим відбиттям та теплоізолюючою.
Робочий стіл повинен мати простір для ніг висотою не менше як 600 мм, шириною не менше як 500 мм, глибиною на рівні колін, але не менше як 450 мм та на рівні витягнутої ноги — не менше як 650 мм.
