35. Капітал п-ва та його кругообіг.
Кап- сук вир відносин капітал-го способу в-ва, при яких засоби праці, певні мат блага, гроші та різні види ЦП служать знаряддям експлуатації, привласнення частини чужої неопла-ченої праці. У Кап слід виділяти мат.-речовий зміст( нагромадж праця, зна-ряддя праці, сировина, дороги, мости, споруди, компютери та ін) і сусп фор-му (сук вир відносин між найман пра-цівниками та власниками засобів в-ва, грошей тощо). Форми капіталу: інди-відуальний (частина сусп капіталу, яка знаход в приватн власності окре-мого п-ва); акціонерний (частина фін рес-сів АТ, створена за рах-нок пайо-вих взносів та\або реал акцій); проми-словий (кап-л, авансований дла в-ва додатк вартості та функц-й в сфері мат в-ва); торговельний (особл вид капіталу,спеціалізований на веденні торгових операцій. Явл рез-том роз-поділу праці та спец-ції підприємців на виконання функцій обігу); грошо-вий (одна із форм пром-го кап, яку він приобрет у процесі кругообігу); банківський (сук грош коштів, яка склад-ся із власних, залучених і емі-тованих засобів. БК викор банком для кредитно-розр та ін операцій) та ін. Кругообіг К.- рух пром капіталу у сф в-ва і обігу, в процесі якого він на-буває 3-х функц форм (грошової, про-дуктивної, товарної) і проход-ть 3 стадії (обмін- в-во – обмін). Гр- товар – (1.робоча сила + засоби в-ва) – в-во – товар* - Гр*.
36. Основний і оборотн капітал.
Виробничий К -одна з фукціон-х форм та друга стадія кругообігу промисл-го К (засоби в-ва та роб сила).ВК: основний та оборотний.
Основний капітал – це та частина продуктивного капіталу, яка повністю бере участь у вир-ві й тривалий час зберігає свою споживчу варт-ть, а варт-ть його пернос-ся частинами на прод, яка виробл-ся, впродовж усього періоду використання і повертається до свого власника теж по частинах, в міру реалізації готової прод.Іншими словами, осн. К – це ті частки К, які переносять свою вартість на знов створ-й продукт поступово по мірі знош-я (нафто, - газо проводи, тран-спорт; виробн будівлі, госп та складські приміщ, машини, верстати, обладнання, інструментарій вел вартості).
Оборотний капітал – це частина продуктивного капіталу, яка впродовж одного періоду вир-ва втрачає свою стару споживчу варт-ть, а її варт-ть повністю переноситься у вартість товару, що виробляється, і повністю повертаються до свого власника у грошовій формі після реалізації товару. Таким чином, обор К- це ел-ти К, які переносять свою вартість на створ-го продукту на протязі одного вир-го циклу (осн і допом матеріали, паливо, ел.енергія, роб.сила;).
Поділ капіталу на основний і оборотний властивий лише для продуктивного капіталу. Грошовий і товарний капітали, які функціонують у сфері обігу, такого обігу не мають. В основі поділу капіталу на основний і оборотний лежить спосіб участі різних частин продуктивного капіталу в процесі перенесення варт-ті.
38. Первісне нагромадження капіталу.
ПНК – це істор процес відокремлення безпосер працівників, перш за все селян, від засобів в-ва, в рез-ті якого вони перетвор-сь у капі-тал, а працівники – у найм-х робітни-ків. ПНК є вихідним пунктом кап способу в-ва. Методи: колоніальна система (поневолення відсталих народів Америки, Азії та Африки); податкова с-ма (податки з населення); с-ма протекціонізму (політика держави, спрямована на стимулюв-я нац ек-ки, на захист внутр ринку та захисту від іноз конкуренції (митні збори, обмежен імпорту і т.і.) та посилена експлуатація. В рез-ті ПНК була створена у масовій кіл-ті роб сила, позбавлена засобів в-ва та створились грош багатства в руках небагатьох осіб. Гр-Т-Гр*, де Гр*- додаткова вартість. Гро-ші + приріст додатк вартості = капітал.
41. Сутність з/п. Номінальна і реальна з/п.
ЗП – грош вираз вартості ціни грош сили. Визн-ся вартістю засобів існування, необх для її відтво-рення. Форми ЗП: погодинна (від кіл-ті відпрац часу) та відрядна (від кільк -ті виробл прод-ції), а також тарифні, преміальні, колективні. Номін ЗП –це сума грошей, яку отрим-ть робітники згідно з оцінкою вартості роб сили. НЗП відрізн від реал ЗП тим, що, по-перше, вкл в себе податки із заробіт-ків у бюджет держави та фонди соц страх, по-друге, не враховує динаміки цін. При зрост цін на спож товари, НЗП вист одним з осн факторів під-вищ реал ЗП. В той же час її ріст відобр мат зацікавлен-ть працівників у рез-тах св праці й підвищ-і ефект-ті в-ва. Регул-я НЗП доп забезп раціона-льну проф-кваліфік, міжгалуз і регіон диференц в оплаті роб сили, впливати на розподіл і перерорзп труд ресурсів. Реал ЗП –це к-ть спож вартостей (то-варів), яку працівник може придбати за св грош (номін) ЗП при даному рів-ні цін після сплати податків. Рівень РЗП залеж: від НЗП, рівня цін на пре-дмети спож та послуги (індекс варто-сті життя); податків у бюджет та фон-ди соц страх. Мат основою зростання РЗП , є розщир маштабів в-ва, підвищ його ефект-ті.
43. Ек функції держави та її роль в ек-ному розвитку.
Функції держави поляг в спрямуванні держави щодо створення нормального процесу сусп відтворення, сприятливих умов для функц н\г. Д не була ніколи па-сивн спостеріг-м розвитку ек-ки, вона завжди втруч в госп життя. Проте масштаби і форми були різні. Функції: розробка політики соц-ек розвитку країни (де визн головні цілі, пріоре-тети та засоби розвитку економіки – стратегія соц-ек розв-ку: визн-ть ре-сурси та передбачає певні заходи, які необх для її реалізації; складає ек прогнози, плани та програми і т.і.) формув-я правових засад (правовий статус окремих форм власності, уза-конює існув різн видів госп д-ті, ре-гулює відносини між окремими су-бєктами ринку, тобто встан “правила гри” на ринку, а також викон роль ар-бітражу в сф госп відносин) захист конкуренції (антимонопольна політи-ка) перерозподіл доходів та ресурсів (встановл мін ЗП, регулюв-я цін на товари першої необхідності, податко-ва політика і т.і.) стабілізація еконо-міки (контроль за рівнем зайнятості та безробіття, грошова-кредитна та фіскальна політика)
44.Сусп продукт, його форми.
Рез-том сусп в-ва є сукупн сусп продукт.( це сук створе-них мат благ за відповідн період часу. Визн як сума вал продукції галузей мат в-ва: промисловості, сільского, лісового госп-ва, будівництва, торгі-влі, мат-тезн забезп та ін). За мат-реч складом поділ-ся на 2 осн типи това-рів: предмети виробн призначення і предмети споживання). Форми: вар-тісна (за нею:C+V+M –сук фонд ЗП); за функцю роллю (= фонд заміщення + фонд спож + фонд нагромадження. При цьому: ФЗ –це част СП, що йде на відновлення знош-х зас в-ва. За св натур-реч формою ФЗ явл собою за-соби в-ва. ФС- це та част СП, яка йде на задовол мат і дух потреб людей. За нат-реч формою ФС явл собою пред-мети спож-я і кошти. ФН –це част СП, що йде на розшир в-ва (тобто збільш особ факторів в-ва, удосконал-я технічної організації в-ва).
47. Важелі держ регул-я розподілу доходів.
Регулювання економіки – це система форм і заходів впливу на діяльність підприємств усіх форм власності, на інтереси окремої людини, трудових колективів, соціальних верств у всіх секторах економіки. Основними є адміністративні, економічні, правові.
Ринок визнає лише один варіант розподілу доходів, один критерій справедливості. Справедливим визнається б-я доход, отриманий в рез-ті конкуренції.
Важелі: механізм ціноутворення (сфера обігу), ставка різних видів податків та мита до держ бюджету та соц витрат держави, державні замовлення, встановлення мін ЗП, та відповідні правові закони та пост-ви.
Наприклад, втручання держави в процес ціноутворення здійснюється за допомогою 3 основних форм:
1) обмеження рівня цін;
2) введення податкових платежів, що ведуть до вилучення доходів у виробників та споживачів;
3) державна підтримка цін через дотації.
Застосування цих форм здійснюється за допомогою 2 методів: прямих і непрямих.
Прямі::
1) встановлення фіксованих цін на найважливіші товари та послуги;
2) застосування граничних цін або граничних коефіцієнтів;
3) декларування зміни цін;
4) замороження або блокування ціни на певний строк;
5) введення граничних рівнів посередницько-збутових націнок та торгівельних надбавок;
6) дотування виробників деяких товарів;
7) укладання договорів про ціни між підприємством і державою;
8) затвердження встановлених індикативних світових цін.
Непрямі:
1) акцизний збір;
2) пільгове оподаткування та кредитування ставок державного ввізного мита;
3) граничних нормативів рентабельності.
42. Форми господар-ня в с\г та їх особливості в різних країнах.
Аграрні відносини в багатьох країнах Європи у 19 - 20 ст. харак-сь пануванням великого землеволодіння. Значного поширення в цей період набуло фермерське госп-во. Так в Англії в цей час налічувалось понад 500 тис. Ферм. У Німеччині 3 млн. госп-в мали менше 2 га землі. У Франції була поширена дольщина, за якої земля бралась під заставу, селяни сплачували лихварям великі %. У США панівн-ю формою агр0х відносин було фермерське госп-во, що утвор-ся переважно в наслідок купівлі землі у держави і великих землевлас-ків та оренди. В україні в перш пол-ні 19 ст. панувала панщина. Після скасування кріпас-тва селяни отр-ли 1\2 частину земель, а інша залиш-ся у поміщиків. Після столипінської реформф селяни закріпили землі в інди-ну влас-ть. Роз-к агр-х відносин у 20 ст. у кап. Кр-х відб-ся за рах-к створ-ня круп-х кап-х ферм, клоектив-х госп-в, скор-ня кіль-ті ферм-х госп-в, розшир-ня оренд-х відносин. В цей же час в нашій країні відбувалось насильницьке усуспільнення засобів праці, худоби, тощо. У наступні десятиріччя більшість колгоспів і радгоспів була збитковою, в них впроваджувався примус до праці, тощо.
Аграрні реформи на початку 1991 року в Укр-ні налічували елику кіль-ть колгоспів і радгоспів. За час ек-ї кризи с\г Укр-ни, як і інших країн колиш-го СРСР зазнало значних збитків. Головною причиною цього є порушення закону вартості в с\г. Це означає відсутність паритету цін на с\г продукцію і на пром. Товари для аграрного вир-ва. В україні крім цього через аварію на ЧАЕС велика кіль-ть угідь забруднена радіонуклідами.
Аграрні реформи - це також перетвор-ня ек-ї та юрід-ї влас-ті на селі, наслідкоі яких є зміни соц-ї стр-ри. Це передбачає роздержав-ея і приватизацію землі, викор-ня колектив-ї та приват-ї форм влас-ті.
У країнах центральної та східної Європи в процесі аграрних реформ створ-ся АТ, вваучерні АТ, індивід-ні фермерські госп-ва.
Зі сказаного щодо досвіду розвинутих країн світу випливає висновок про приорітетність колективної форми влас-ті в с\г. початковий етап таких перетворень в Україні відбувся в 1990 році. Переважна кіль-ть радгоспів функціонують з правом влас-ті кожного члена на свою частку майна, крім тогго утворились так звані селянські спілки, кооперативи, об`єднання, тощо.
20. Трансформація відносин власності на засоби вир-ва в Україні.
Для Укр, яка розбудовується на засадах ринк ек-ки, проблемою №1 стало реформування відносин власн-ті на засоби вир-ва. Річ у тім, що в Укр, яка в складі Радянського Союзу протягом тривалого часу будувала соціалізм, склалася своєрідна стр-ра власності, в якій переважали її сусп-ні форми. Стр-ра власності в Укр до 1991: державна, гром-х організацій, колгоспно-кооперативна, особиста.
Така стр-ра власності формувалась під впливом вимог концепції побудови соц-му, яка передбачала, що соц-м повинен довести свої переваги перед кап-мом більш високим рівнем прод-ті праці; високий рівень прод-ті праці може забезпечити лише велике вир-во, яке має ряд суттєвих ек-х переваг перед дрібним вир-вом; найбільш сприятливим середовищем для зростання прод-ті праці може бути лише сусп власн-ть на засоби вир-ва.
Проте в ході формування основ соц сусп були допущені суттєві помилки, найважл з яких була підміна сусп власності державною, в результаті чого факт право розпорядження народною власністю перейшло до рук держ бюрократ апарату, а безпосередній виробник поступово втратив з нею зв'язок.
Нові форми власності набули чинності згідно З-ну Укр "Про власність". Види: індивідуальна, колективна, держ, власність ін держав, міжн організацій, СП та іноземних громадян.
Путеводитель.
1.С-ма ек. законів
2.Ек.т-я в с-мі ек. наук
3.Заг м-ди наук піз-ня та їх викор
4.Осн.фактори сусп.в-ва.
5.Вироб рес.та їх обмеж.
6.Корисн. та гранична кор. прод
7.Ек. інтереси і потреби.
8.Єдн і супер-ті в с-мі інтересів.
9.Екном с-ма
10.Продуктивні сили.
11.Сусп поділ праці і стр-ра ПС
12.Економ відносини
13. Соц-ек відносини
14.Орган-ек відносини
15.Механізм дії та викор-ня ЕЗ
16.Екон теорія й ек політика
17.Форми орг-ції сусп в-ва
18. Власність
19.Власність на засоби в-ва.
20.Трансф-ція відн-н вл. на ЗВ.
21.Тов форма орган.сусп в-ва.
22.Товар та його особл-ті
23.Вартість і ціна
24. Розвинута форма тов в-ва
25. Сутність та процес ев-ції Гр
26.Функції Гр
27.Сутн витрат в-ва.
28. Прибуток
29.Інституц основи РЕ
30. Ринк відносини
31. Роль та види конкуренції в РЕ
32.Позичковий капітал
33. Процент
34. Сутність кредиту
35.Капітал п-ва та його кругообіг.
36.Осн і оборотн капітал
37.Сутн підприємництва
38.Первісне нагромад-ня кап-лу
39. Перетворення Гр в капітал
40.Вартість роб сили
41.Сутн ЗП
42. Форми господ-я в с\г.
43.Ек функції держави
44.Сусп продукт
45.Сутн ек відтворення:
46.Розподільчі відносини
47. Важелі держ рег-я розп дох-в
48.Зайнятість та відтв-ня РС
49.Фактори розш відт-я
50.Господ мех-м.
51.Екон с-ма монопол капіт-зму
52.Фінансово-монопол групи
53.Екон с-ма соціалізму
54.Змішана ек-ка
55.Чинники заг кризи
56.Зміст перехідної ек.
57. Світове господарство
58. Міжнар ек відносини
59. Закон грош обігу
60.Структура ек відносин
