30. ГРОШОВІ РЕФОРМИ.ІХ ЦІЛІ ТА ВИДИ.
Г.Р. являють собою повну чи часткову перебудову Г.С. яку проводить держава з метою оздоровлення чи поліпшення механізму регулювання гр. обігу відповідно до нових соц.-ек.умов. Найголовнішою метою Г.Р.є стабілізація гр. обігу. Г. реформи що проводилися в різні часи в багатьох країнах можна класифікувати таким чином:1)створення нової гр.системи .2)часткова зміна гр.системи,коли реформуються окремі її елементи.3)проведення спеціальних стабілізаційних заходів з метою стримання інфляції чи подолання ії наслідків. Нерідко окремі ГР мають ознаки всіх 3-х типів. Успішне проведення Г.Р.вимагає відповідної підготовки організаційних передумов- прийняття законодавчих актів,та ек.передумов-нагромадження золотовалютних і матеріальних резервів, припинення чи значне зменшення темпів зростання гр.маси в обігу,оздоровлення держ. фінансів,поліпшення структури сусп вир-ва, збалансування ринку. Важливим є також правильний вибір методу стабілізації валюти в процесі реформи. Таких методів є 3:1)Нуліфікація-оголошення державою знецінених паперових грошових знаків недійсними. Проводиться за умови надзвичайно великого падіння купівельної спроможності грошей,коли стає недоцільним б.я. обмін їх на нові гроші. 2)Девальвація-офіційне зниження державою металевого вмісту чи курсу(чи тільки курсу) нац.грошей щодо іноземних валют або міжнарод. розрахункових одиниць.3)Ревальвація- офіційцне підвищення державою золотого вмісту та валютного курсу або тільки валютного курсу нац валюти країни. В результаті ревальвації як правило відновлювався обмін банкнот на метал за паритетом,який діяв до початку інфляції одночасно відновлювався і попередній курс валюти. Тому такий метод інколи називають в в літ-рі реставрацією. Нерідко Г.Р. передує деномінація гр. знаків тобто обмін усіх старих знаків на нові в певній пропорції, з одночасним перерахуванням у цій пропорції всіх гр. показників:цін тарифів,зарплати. Також згідно з метою проведення та глибиною перебудови державою наявної Г.Р. існує класифікація грош.реформ що передбачає їх поділ на два типи: у вузькому й широкому розумінні цього поняття. Г.Р.у вузькому розумінні-проведення заходів із заміни дійсної грош.одиниці та відповідної стабілізації грошей без якісної перебудови системи гр. обігу. Г.Р.у широкому розумінні- запровадження принципово нової за структурою і змістом системи функціонування та обігу грошей. Г.Р.у вузькому розумінні мають кілька різновидів :1) Г.Р.формального типу,що зводяться до впровадження нового зразка купюри з одночасним або поступовим вилученням тієї, що функціонує. Проводом до такої зміни може бути недостатня захищеність купюри старого зразка та ії масова фальсифікація, зміна державної символіки тощо.2) Г.Р. з деномінацією гр. обігу, метою яких є заміна через обмін гр.купюр дійсного масштабу цін.3) Г.Р. конфіскаційного типу(з деномінацією гр.обігу або без його зміни). За часовим лагом здійснення обмінних операцій виділяють одномоментні Г.Р. і Г.Р. паралельного типу. Одномоментні Г.Р. називають ще шоковими, в яких строк проведення обміну старих грошей на нові не перевищує 7-10 днів. Найчастіше це Г.Р. конфіскаційного типу. Г.Р.паралельного (консервативного)типу передбачають поступове витіснення новою грош.одиницею старих грошей на основі розширення функціонального застосув-ня нової грош.одиниці,тобто протягом певного часу в обігу знаходяться дві грошові одиниці-стара і нова і відбувається відповідна сегментація грош.обігу. Г.Р.в широкому розумінні передбачають не лише впровадження в обіг нової грош. од.,а й структурну перебудову дійсної системи грошово-валютних і кредитних відносин.Вони як правило є тривалими.
]
31.СУТЬ ТА СТРУКТУРА ГРОШ. РИНКУ.
Це – сукупність механізмів за допомогою яких здійснюється перерозподіл гр. Коштів в екон. Зка допом. гр. Тимчасово вільні кошти переміщаються до тих суб'єктів які їх потребують. За характером гр.потоків ГР, поділяється на дві групи Перше: канали прямого фінансування коли кошти переміщаються шляхом безпосередньої взаємодії чистих позичальників і чистих заощадників. Подільна взаємодія може відбуватися за допомогою капітального фінансування, тобто за схемою інвестиції в обмін на долеву участь, або боргового фінансування тобто інвестицій в обмін на боргове зобов’язання. По – друге Канали опосередкованого фінансування коли переміщення коштів відбувається за допомогою фінансових посередників. Фін. посередник формують інституційну структуру ГР, (банки, інвестиційні компанії фонди фін. кред. установи). Об'єктом угод (інструментами) ГР виступають фінанс. Активи В залежності від форми інструментів ГР. Поділяють на ринок позик, ринок ЦП, валютний ринок в залежності від призначення інструментів ГР, поділяють на ринок грошей та ринок капіталів. Ринок грошей включає короткотермінові угоди і призначений для обслуговування руху обор-го капіталу. Ринок капіталів обслуговує рух основних фондів, тому терміновість цих інструментів більш тривала. Ринок грошей є доволі специфічним, оскільки на ньому обертаються не реальні товари, а фінанс.активи. Сучасні гроші позбавлені власної вартості, фактично гроші не продаються на ринку грошей, а обмінюються на інші фінанс.активи.
32.СТВОРЕННЯ ТА РОЗВИТОК ГРОШОВОЇ СИСТЕМИ УКРАІНИ.
Національна грошова система-це встановлена державою форма організації грошового обороту в країні, в тому числі і порядок емісії національних грошових знаків. Національна грошова система складається Історично, її зміст і структурні елементи відображають досягнутий соціально-економічний розвиток країни. Вона регулюється законами держави та Іншими юридичними актами. Сучасна національна грошова система України -це грошова система ринкового типу. Після розпаду СРСР Україна стала незалежною 1 запровадила власну грошову одиницю карбованець (купон). Він був тимчасовою грошовою одиницею. За своєю економічною суттю-це купон багаторазового використання. Він забезпечував грошовий оборот у країні понад чотири з половиною роки. У вересні 1996 року була проведена грошова реформа в результаті якої нац.грошовою одиницею стала гривня.
Національна грошова система як правило включає такі основні структурні елементи:
• Найменування грошової одиниці та її частини;
• Види держ-их грош знаків, які мають законну платіжну силу;
• Масштаб цін;
• Валютний курс;
• Порядок готівкового та безготівкового обігу, їх регламентацію, у тому числі організацію міжнародних розрахунків;
• Інститут (установу), що здійснює грошово-кредитне та валютне регулювання;
Грошова одинця встановлюється законодавством країни з урахуванням соц-економічних та Історичних закономірностей її розвитку. Грошовою одиницею України є гривня, забезпечення її стабільності є основною задачею НБУ. Грошова одиниця є рахунковою одиницею, тобто одиницею масштабу цін усіх товарів. Види грошових знаків, що використовуються в національній грошовій системі країни, визначаються відповідними юридичними актами. В сучасних умовах у грошовому обороті України використ банківські білети (банкноти) 1 розмінна монета. Масштаб цін-це засіб вираження вартості {ціни) товарів у грошових одиницях. Масштаб цін встановлюється і змін-ся у законодавчому порядку. Валютний курс-це співвідношення між національними грош одиницями (валютами) різних країн, що виявляється під час їх обміну.
33.ФОРМИ ГРОШЕЙ ТА ІХ ЕВОЛЮЦІЯ.
Гроші-категорія історична. Гроші об'єктивно з'явилися як рез-тат стихійного роз-ку товарного обміну. Протягом усього періоду існування грош. іх форми неодноразово змінювалися в міру роз-ку сусп відносин.ЕТАПИ РОЗВИТКУ ГРОШЕЙ. 1)Епоха товарних грошей. На ринку зустрічалися товароваровиробники,які в даний момент мали потребу в певних товарах один одного . Але ймовірність знайти товар з першого разу була незначною. Для того щоб вирішити дану проблему власники продуктів стали обмінювати їх не на потрібні в даний момент товари, а на один з найбільш ходових товарів, який поступово перетворювався в засіб обігу, тобто набував грошових якостей. Такими товарами грішми спочатку ставали товари першої необхідності – худоба, хутра ,сіль та інше. Згодом в якості грош. виступали прикраси і предмети розкоші (перли, хутро).Недоліком цих грошових форм було те що вони могли функці-ти лише поштучно, не підлягали поділу.2)Епоха металев грош поступово в обігу з'являються металеві гроші, які мають значні переваги перед товарними грішми за рахунок: однорідності, подільності, здатності тривалий час зберігати свою вартість. З поміж інших металевих найкращі властивості мають золото та срібло(вони найдорожчі) за рахунок своєї вищої вартості. Спочатку металеві гроші функці-ли у вигляді безформенних злитків. Однак потреби обміну поступово стали вимагати уніфікації грош. знаків. Це дозволило економити ча на зважуванні металу, визначенні його проби і особливо подолати незручність ділення на частини. З'явились монети- злитки металу встановленої форми, ваги, проби, на якій міститься тавро емітента. Кожен емітент ставив своє тавро на монеті. Спершу в ролі емітентів виступали купці, ювеліри. Поступово ця ф-я перейшла до держави. Всі ці гроші називаються повноцінним , оскільки вони мають внутрішню реальну вартість. Повноцінні гроші мали одну важливу перевагу – вартість їх була відносно сталою , змінювалась повільно , що забезпечувало ек-ку надійним стандартом виміру всіх ек-их процесів і явищ. Але реальні гроші мали ряд істотних недоліків – високі витрати на їх виготовлення , низька податливість до регулюючого впливу держави, незручності у використанні , довільна зміна вартості грошей в супереч потребам ринку. 3)Епоха паперових (кредитних) грошей. В XV1-XV11ст. папер. гроші стали замінювати в обігу метали, остаточно витіснивши їх з обігу у ХХст. Процес витіснення золота і срібла з обігу носить назву демонетизація золота. Причини демонетизації: 1В обмежені кіл-ті грош. металу, яка не відповідає потребам товар. обміну. Видобуток металу не встигав за розвитком вир-ва, чи справляв сильний вплив на нього.2 В зменшенні сусп-х витрат обігу за рахунок економії витрат на вир-во грош. і їх обіг. Стирання,псування,перевозки грошей. 3. У збільшенні зручності для суб'єктів обміну. 4Зростання ек ролі і авторитету держави і як наслідок необхідності держ рег-ня грош. обігу, потребам якого більше відповідають гроші без матеріальної субстанції.5Ф-я депозитних і електронних грошей. В цих формах гроші стають дематеріалізованими, перетворюються у записи на рахунках кредитних установ, саме в цих формах найближчі майбутні гроші. ФУНКЦІЇ ГРОШ. Сутність грош. як екон. категорії проявляється в іх фун-ях. Функції грошей. – це та специфічна діяльність, яку виконують гроші в різних секторах ек-ки. В вітчизняній економіці виділяють 5 функц. Грош. 1)Міра вартості.2) Засіб обігу.3) Засіб нагром-ня варт.4) Засіб платежу.5)Світові гроші. Західні економісти як правило оперують з першими 3-ма функціями, хоча і серед них не існує однозначного погляду на кіл-ть грош. функцій та іх ек. змісту.
34.СУТЬ, ЗАКОНОМІРНОСТІ РОЗВИТКУ ТА НАСЛІДКИ ІНФЛЯЦІЇ.
Інфл. –це зниження вартості грош. од. яке проявляється через зростання рівня цін. . Інфл - це знецінення нерозмінних на золото грошей внаслідок надмірного випуску і переповнення ними каналів обігу. Зовні вона виявляється у зниженні купівельної спроможності грош одиниці у всіх її формах – зростанні товарних цін , поглиблення товарного дефіциту , падіння валютного курсу та інше. Є кілька підходів до розуміння інфл. Інфл- це будь яке підвищення рівня цін 2. Інфл.- це зменшення вартості гр. спричинене порушенням у законі гр. обігу в залежності від можливості спостереження за втратою вартості грошей виділяють відкриту інфл. і приховану інфл. При відкритій інфл. зростання цін може бачити будь який суб’єкт статистичні органи подають про знецінення грош.. Економ. агенти можуть пристосовуватися до знецінення грошей прогнозувати його у своїй економ. діял-ті. Для цього важливо розрізняти номінальні і реальні величини. Номінальні величини виражаються без урахування змін у купівельній спроможності. Реальні показують скільки товарів і послуг можна придбати за номінальну величину. Прихована інфляція (адміністративна , подавлена) протікає без підвищення цін які утримуються за допомогою адміністрат. заходів. Це призводить до зростання дефіциту товару зниження іх якості, змін у структурі попиту, ( вимивання дешевих товарів) появою відкладеного попиту поширюються чорні ринки зростає спекуляція, хабарництва. ЗЗа темпами знецінення грошей виділяють 3типи інфл:1 повзуча.5-10%, галопуюча до100%, гіпер інфляція більш 100%, супер гіпер інфляція більш 50 % в місяц. Це умовні оцінки. В усіх випадках інфл. виникає в наслідок порушень у законі грош. обігу Md=Ms але причини такого порушення можуть лежати як ра стороні грошей так і на нематеріальних факторів. І зі сторони грошей ( інфляція, попиту, аабо інфляція що викликана перевищенням попиту над пропозицією), виникає внаслідок зростання платоспроможного попиту в порівнянні з загальною пропозицією товарів. Першопричиною є зростання грошової маси. Інфляційний розрив–це різниця між сукупним попитом та пропозицією в економіці. Дефляційний розрив – виникає внаслідок перевищення СуПр над По.Розмір інфляційного розриву в короткостроковій перспективі постійно змінюється, а на довгострокових інтервалах встановлюється рівноважний темп інфляції – врівноважується темпи зростання грош. маси і динаміки цін. Надлишкова грошова маса не призводить до негайного підвищення цін. Інфляція розвивається поступово. Говорять про циклічну залежність розвитку інфляції і виділяють 3 типи ії розвитку:На першому етапі темпи зростання грош. маси перевищують темпи знецінення грошей М1>Р1. Парадоксальна ситуація грош. більше ніж подібно в обігу, але вони не знецінюються. Економ.агенти не розуміють зайвості певної частини грош. в обігу. Зростає платоспром. попит, збільш-ся покупки, зменшується безробіття, зростають заощадження, зростає попит на кредит та ростуть інвестиції, зростає виробництво, підвищ-ся доходи бюджету.
Загалом цей етап справляє позитивний вплив на виробництво і соціальну сферу. Зростання ВВП компенсує надлишок грошей. Цьому ж сприяє зменшення швидкості обертання грошей за рахунок збільшення заощаджень і трансформації М1 в М2 . Таку інфляцію наз-ть ПОМІРНОЮ. Умовою виникнення і тривалості першого етапу є наявність неповної занятості і не завантажених вироб. Потужностей і цілковитої зайнятості ціни починають рости так як відчувається нестача факторів вир-ва. Якщо на початку етапу в економ. агентів з»являються ГРОШ.ОВІ ІЛЮЗІЇ через отримання інфляційних доходів (М1-Р1), то зростання цін показує ілюзорність цих доходів
Другий етап розвитку інфл. Темпи зростання цін перевищують ріст грош. маси, з»являється ефект «гарячих грош.», коли суб'єкти намагаються позбутись грошей. Значно скорочуються заощадження, зростає попит на матеріальні активи здатні зберігати свою вартість (нерухомість,золото.) Це призводить до підвищення швидкості обертання грошей,що стає додатковим інфляційним чинником Р2>М2. Виникає інфляційний збиток(Р2-М2). Інфляція більше не сприяє розвитку вир-ва, а перетворюється у реальну, дійсну , істинну, справжню інфляцію. Границя за якою з»являється зниження реальних доходів, а значити недоцільність зростання грош. Маси ( попиту)- носить назву КРИТИЧНА ТОЧКА ІНФЛ.—перехід від помірної інфл. в справжню інфл. Другий етап справляє негативний вплив на економіку і соціальну сферу, гроші частково перестають виконувати свою. Функцію, зростає бартер падає інвестиційна активність,виникають диспропорції в економіці (відтік активності із сфери виробництва в сферу фінансового обігу), знижується валют. курс. Критичну точку інфляції суб'єкта відчувають неодночасно. Найбільш жорстко інфляція сприймається суб'єктами з фіксованими доходами (пенсіонери, працівникам бюджетної сфери).Третій етап розвитку інфл. Два перші етапи чергуються між собою – «рвана інфляція». Має місце то нестача грошей, то надмірна емісія для його подолання. Поступово держава втрачає важелі управління емісійним процесом і інфл.стає некерованою. Цей етап найбільш негативний
36. ХАР-КА ДЕРЖ. КРЕДИТУ,ЙОГО СУБ*ЄКТИ, СТАН ТА ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ В УКР.
Держ. кредит представляє собою сферу фін. відносин між держ. з одного боку і фіз. і юр. особами з іншого. Держ. в цьому випадку може виступати як позичальник коштів (акумулює тимчасово вільні ресурси п-в і громадян), кредитор (надоє кредит за рахунок бюджетних коштів) та гарант (бере на себе відповідальність за погашення позик юр. і фіз. особами). Призначення його в тому, що він є фін. інструментом в руках держави для мобілізації додаткових фін. ресурсів з метою покриття загальнодерж. Потреб, пов’язаних з потребою доходної частини бюджету чи покриття бюдж. дефіциту. За умов ек. стабільності і відсутності інфляції він може служити формою заощаджень тимчасово вільних коштів фіз. і юр. осіб. Осн. функції: 1)Фіскальна-держава через сферу держ. кредиту залучає вільні кошти для покриття витрат. 2)Регулююча-через цю сферу держ. впливає на стан грош. обігу,на рівень % за банківський кредит,на сферу вир-ва і зайнятість населення. Зловживання держ. кредитом є причиною різкого збільшення держ. боргу. Внутрішній держ. борг в Укр. На 1 січня 1997 р.-6 млрд. грн., а на 1.01 1998р передбачений 14 млрд. грн. Зовнішній на 1.01.1997р 10 млрд. доларів.
37.ВАЛЮТНА СИСТЕМА.ВИДИ ВАЛЮТНИХ СИСТЕМ
ВАЛЮТНА СИСТЕМА-це форма державно-правової та інституційної орг-ції валютних відносин .Валютні відносини-це сукупність суспільних відносин, які виникають у процесі взаємного обміну результатами діяльності націонал. господарств. Валютні відносини пов'язані з функціонуванням грошей у між. обороті іх об'єктивною основою є товарне виробництво, міжнар. торгівля, рух капіталів,та послуг. Призначенням валютних відносин є опосередкування МЕВ. Розрізняють світову,національну, та міжнародну (регіональну) валютні системи. НАЦІОНАЛЬНА ВАЛЮТНА СИСТЕМА-це форма організації ек.відносин країни, за допомогою яких здійснюються міжнар.розрахунки, утворюються та використовуються валютні кошти країни. Основні елементи НВС визначаються національним законодавством.. НВС історично виникла раніше за інші валютні системи як складова частина грош. системи країни. Структурними елементами НВС є: національна валюта-грошова одиниця держави, валютний паритет як основа валютного курсу, режим курсу національної валюти,організація валютного ринку, національні органи що обслуговують та регулюють валютні відносини в країні,умови обміну нац.валюти на золото та інші валюти- конвертованість валюти. Світова валютна система- спільно розроблена державами та закріплена міжнарод..угодами,форми реалізації валютних відносин на рівні міждержавних зв'язків, вона виникла внаслідок еволюції світового господарства на базі національних валютних систем. Складовими елементами МВС: форми міжнарод.засобів платежу(золото,нац валюти, міжнародні валютні одиниці-СДР,ЕКЮ),уніфікований режим валютних паритетів та курсів, умови взаємної конвертованості валют,уніфікація правил міжнародних розрахунків,режим валютних ринків та ринків золота, міжнародні валютно фінансові організації,міжнародне регулювання валютних обмежень. Регіональна міжнарод.на ВС-договірно правова форма організації валютних відносин між групою краін найважливіші елементи такої системи: регіональна розрахункова одиниця ,спеціальний режим регулювання валютних курсів,спільні валютні фонди,та регіональні кредитно розрахункові установи.. Прикладом такої регіональної валютної системи може бути європейська валютна система. Світова валютна система в своєму еволюційному розвитку пройшла 3 основні етапи- золотого,золотовалютного(доларового)та паперово валютного( девізного) стандартів. Існували 4 світові валютні системи:1) золотого стандарту,2)золото девізного стандарту,3)Бреттонвудська - доларовий стандарт,4)Ямайська
37. ПОНЯТТЯ, ПРИЗНАЧЕННЯ ТА ВИДИ ВАЛ. СИС-М. РОЗВИТОК ВАЛ. СИС-МИ В У.
У міру розвитку міжнар. господ. зв'язків на базі вал. відносин форм-ся вал. сис-ма - державно-правова форма організ. вал. відносин. Слід розрізняти національну, світову та міжнародну (регіональну) валютні сис-ми.
Нац. вал. сис-ма - форма орган. екон. відносин країни, за допомогою яких здійсн. міжн. розрах., утвор. та викор. вал. кошти країни. Основні елементи націон. вал. сис-ми визнач. націон. законодавством. Нац. вал. сис-ма історично виникла раніше за інші види вал. сис-м, як складова частина грошової сис-ми країни. Її стр-ми ел-ми є: 1) нац. валюта - грош. одиниця держави; 2) режим курсу нац. валюти; 3) орган. вал. ринку; 4) націон. органи, що обслуг. та регул. вал. відносини країни; 5) умови обміну нац. валюти на золото та інші валюти - конвертованість валюти.
Внаслідок еволюції світового госп. на базі націон. вал. сис-м виникла світова вал. сис-ма - спільно розроблена державами та закріплена міжнародними угодами форма реалізації валютних відносин. Складовими ел-ми світової вал. сис-ми є: 1) форми міжнар. засобів платежу; 2) уніфіков. режим вал. паритетів та курсів; 3) умови взаємної конверт. валют; 4) уніфік. правил міжнар. розрах.; 5) режим вал. ринків та ринків золота; 6) міжнар. вал.-фін. організ.; 7) міжнар. регул. вал. обмежень. Світова вал. сис-ма пройшла такі етапи розвитку: золотий стандарт, золотодевізна система (золотодоларова, Бреттон-Вудська конференція), ямайська світова система (існує до тепер. часу).
Щоб протистояти гегемонії долара у світовій вал. сис-мі, в березні 1979 р., було створено європейську валютну сис-му. В ній беруть участь країни члени ЕС. Мех-м ЕС включає три основні ел-ти: 1) європ. валютна одиниця (ЕКЮ); 2) режим сумісного коливання валютних курсів; 3) Європейський фонд валютного співробітництва.
В Україні націон. вал. сис-ма нині форм-ся. Деякі її ел-ти визначені у Програмі екон. реформ і політики України, яка затвердж. Кабміном України для подання Міжнар. вал. фонду. Згідно з цією Програмою валютне регулювання здійснюватиме НБУ. До введення внутрішньої конвертованості вся валютна виручка суб'єктів зовнішньоекон. діяльн. буде в обов'язковому порядку продаватися ними НБУ за гривні по реальному курсу. НБУ буде здійснювати продаж іноземної валюти, національним імпортерам на першочергові потреби, виходячи з загальноекономічних інтересів України.
