Рис.13.1. Схеми господарських зв'язків МТЗ (1- прямий зв’язок; 2 - опосередкований зв’язок; 3 – змішаний (гнучкий) зв’язок).
Дистриб’ютори і джоббери – це фірми, що здійснюють збут на основі оптових закупівель у великих промислових підприємств – виробників готової продукції. Дистриб’ютори на відміну від джобберів – відносно великі фірми, що мають власні склади і встановлюють тривалі контрактні відносини з промисловими підприємствами. Джоббери, навпаки, скуповують окремі великі партії товарів для швидкого перепродажу.
Агенти і брокери – це фірми або окремі підприємці, що здійснюють збут продукції промислового підприємства на основі комісійної винагороди.
Прямі господарські зв'язки для готелів є найбільш економічними і прогресивними в порівнянні з непрямими, оскільки вони, крім виключення посередників, зменшують документообіг, зміцнюють взаємини між готелем і постачальниками. Постачання продукції стає більш регулярним і стабільним.
Опосередковані господарські зв'язки є менш економічними. Вони вимагають додаткових витрат на покриття витрат діяльності посередників між готелем і підприємствами-виготовлювачами.
Потреба в непрямих зв'язках пояснюється тим, що прямі зв'язки вигідні і доцільні в умовах споживання матеріальних ресурсів у великих масштабах. Якщо ж готель споживає матеріали в незначних кількостях, що не досягають транзитної форми відвантаження, то, щоб не створювати зайві запаси матеріальних коштовностей, доцільні зв'язки і через послуги посередників.
Як прямі, так і опосередковані зв'язки можуть носити тривалий і короткостроковий характер. Тривалі господарські зв'язки – прогресивна форма матеріально-технічного постачання. У цьому випадку готелі мають можливість розвивати на довгостроковій основі співробітництво з постачальниками.
З класифікацією зв'язків на прямі та непрямі тісно пов’язаний розподіл їх за формами організації постачання продукції. З цього погляду розрізняють транзитну і складську форми постачань.
При транзитній формі постачання матеріальні ресурси переміщаються від постачальника до готелю прямо, минаючи проміжні бази і склади посередницьких організацій. Крім того, готель, отримуючи матеріал безпосередньо від постачальника, прискорює доставку і скорочує транспортно-заготівельні витрати. Однак її використання обмежене транзитними нормами відпуску, менше яких постачальник не приймає замовлення до виконання. Використання цієї форми постачання для матеріалів, в яких готель має невелику потребу, призводить до збільшення запасів і пов’язаних з цим витрат.
При складській формі матеріальні ресурси завозяться на склади і бази посередницьких організацій, а потім з них відвантажуються безпосередньо готелям.
Транзитну форму доцільно застосовувати в тих випадках, коли готелю потрібні матеріальні ресурси у великих кількостях, що дає можливість відвантажувати їх вагонами або іншими засобами транспорту.
При транзитній формі завезення значно знижуються витрати, і підвищується швидкість обігу, поліпшується використання транспортних засобів.
Складська форма постачання відіграє велику роль у забезпеченні готелів невеликих розмірів. Вона дозволяє їм замовляти необхідні матеріали в кількостях менше встановленої транзитної норми, під якою розуміється мінімально припустима загальна кількість продукції, що відвантажується підприємством-виготовлювачем готелю за одним замовленням. При складській формі постачання продукція зі складів посередницьких організацій може завозитися малими партіями і з більшою частотою, що сприяє скороченню запасів матеріальних ресурсів у готелів. Однак у цьому випадку останні несуть додаткові витрати за складську переробку, зберігання і транспортування з баз посередницьких організацій.
Також, у практиці світового господарства відомі кілька методів поставок матеріальних ресурсів, що забезпечують раціональне постачання готелів матеріальними ресурсами. Найбільший інтерес з них представляє метод «точно вчасно» (just-in-time), вперше запропонований однією з японських фірм. Сутність методу полягає в доставці матеріальних ресурсів безпосередньо в той момент, коли в них є необхідність, і в обсязі, розрахованому на конкретний відрізок часу. При цьому методі забезпечується ритмічне, безперебійне постачання готелю матеріальними ресурсами та їх ефективне використання.
Слід також відзначити, що на даний час з розвитком технологій і формуванням відповідних альянсів спостерігається певний підйом у сфері електронних закупівель для постачання ТМР готелів. Ця сфера є досить перспективною для готелів.
Шляхи економії і раціонального використання матеріальних ресурсів у готельному господарстві.
Економія і раціональне використання матеріальних ресурсів є одним з істотних факторів підвищення прибутковості готелю. Головними джерелами економії, застосування яких дозволяє зменшити витрати таких дорогих матеріальних ресурсів, як вода та електроенергія, є застосування нових технологій. Однак, варто помітити, що перед впровадженням таких систем необхідно зіставити витрати, що понесе готель у зв'язку з цим з тими вигодами, що будуть отримані надалі. Але майже завжди (особливо, якщо розглядаються великі готелі) застосування нових ресурсозберігаючих технологій окупається, тобто досягається значна економія ресурсів, що покриває витрати.
Також з метою економії різних інших видів матеріальних ресурсів доцільно замінювати ті з них, використання яких коштує дорого і нераціональне, новими видами.
Наприклад, кускове мило, можна замінити на краплинне мило. Його вистачає на довший час і воно виглядає більш естетично.
Можна з впевненістю сказати, що процес пошуку нових можливостей і шляхів економії матеріалів – це деякою мірою процес творчий, що потребує від керівництва готелю не лише доброго знання нових технологій та матеріалів, що присутні на ринку, але також іноді й неординарних рішень, що ведуть до успіху.
Складання зразкового плану забезпечення готелю ТМР
Наприклад у готелі 50 номерів (40 – одномісних і 10 – двомісних); плановий коефіцієнт завантаження - 0,8.
Через те, що предмети гостинності змінюються щодня протягом усього перебування гостя в готелі, потреба в них може бути визначена на основі експлуатаційної програми на рік.
Експлуатаційна програма = Кількість місць-днів • Кзав
Кількість місць-днів = 60 • 365 = 21900 м.-дн.
Експлуатац. програма = 21900 • 0,8 = 17520 м.-дн.
Якщо планове завантаження готелю складає 17520 місць-днів, значить і потреба в комплектах предметів гостинності складе 17520 комплектів.
Виходячи з планової потреби, а також статистичних даних про постачання в базовому році, розрахуємо розміри поточного, страхового і підготовчого запасу методом техніко-економічних розрахунків.
Для розрахунку поточного запасу скористаємося формулою (13.7):
Зтек = ½ tср
Середньозважений інтервал поставок розраховується за формулою (13.8):
tср = 518490:17290 = 30 днів.
Знайдемо потребу в матеріалах на 1 місяць (30 днів) = 30:2=15 дн.
17520 / 12 = 1460 шт.( потреба на 1 міс.)
1460:30=48,6 шт.(потреба на 1 день)
Зтек = ½ •1460 = 730 шт.
Отже, для безперебійного функціонування готелю в період між двома черговими поставками предметів гостинності, необхідно створити поточний запас у розмірі 730 комплектів.
Тепер, коли ми розрахували поточний запас, можна знайти страховий запас, що розраховується за допомогою формули:
Зстрах = 0,5 Зтек,
Зстрах = 0,5• 730 = 365 шт.
Тепер знайдемо страховий запас за допомогою наступної формули (13.10):
Для забезпечення безперервності надання послуг страховий запас приймається в розмірі 2σ - ( 11,3 х 2 = 22,6)
22,6 • 48,6 = 1099 шт.
Підготовчий запас звичайно приймається в розмірі 0,5–1 дня, що необхідні для приймання та розпакування. Отже цей запас дорівнюватиме потребі готелю в предметах гостинності на 1 день, тобто
17520 / 365 = 48 шт.(комплектів).
Знайдемо загальний запас, що розраховується як сума всіх трьох видів запасів (формула 13.12):
Ззаг = Зтек+Зстр+Зпідг
Ззаг = 730+1098,36+48 = 1877 шт.
Для того, щоб розрахувати величину завезення матеріалу ззовні, скористаємося формулою (13.16):
У = Рвеп + Знор – Зоч – Е
Зоч = Зф+Ноч-Воч (13.14),
де: Зф – фактичний залишок на перше число місяця, у якому розроблявся план постачання (звітні дані);
Ноч – очікуване надходження у готель за період від дати, на яку взятий фактичний залишок, і до початку планового періоду;
Воч – очікувана витрата за той же період.
Зф = 35 шт.
Зоч = 35+1500 – 1460 = 125 шт.
Ноч = 1500 шт.
Воч = 1460 шт.
У = 17520 + 1876,36 – 125 = 19272 шт.
Аналогічним чином можуть бути розраховані і потреби в інших матеріальних ресурсах.
Як видно з вищевикладеного, значення матеріально-технічного постачання для готелю дуже велике. Від його правильної організації багато в чому залежить стан справ у готелі, якість обслуговування гостей. Іншою мовою, це не лише забезпечує нормальну роботу готелю, але в сукупності з іншими якісними характеристиками його діяльності визначає його положення на ринку готельних послуг.
