220. Роль економіпідкоряється управлінським рішенням, наймається на роботу, розпочинає свою справу. Зрозуміло, що краще, коли людина чинить ці дії свідомо, раціонально використовуючи власні сили та інші ресурси (землю, гроші, устаткування тощо). Знання економічних законів сприяють раціональній поведінці у сфері споживання, доцільному викоистанню індивідуальних заощаджень.Економічні знання дають змогу людині орієнтуватись у сфері бізнесу, допомагають прийняти правильне рішення при виборі роботи. Економічна обізнаність формує певні уявлення про те, чим слід керуватися, обираючи спосіб використання своїх доходів. Наприклад, людина, яка розуміється на природі інфляції, знає функції різних ринкових установ (банків, акціонерних товариств, страхових компаній), має шанс краще використати свої гроші і вберегтися від знецінення своїх заощаджень. Той, хто займається власною справою, бізнесом, здійснює власну господарську політику. Підприємець, який розуміє причини та наслідки економічних явищ, прийме краще рішення, ніж той, хто не знає цього. Обираючи свій життєвий шлях, свою майбутню професію, потрібно не лише враховувати власні уподобання, а й знати , які професії і чому найближчим часом користуватимуться попитом, а які навпаки, можуть стати непотрібними, які існують форми організації та оплати праці, які, крім заробітної плати бувають ще законні джерела отримання доходів.
Значення економічної науки у житті суспільства проявляється щонайменше у двох напрямках: у розробці принципів економічної політики і в сприянні демократизації суспільства.
Економічна наука пояснює зв’язки між явищами, формулює принципи, які допомагають розв’язувати проблеми безробіття, інфляції, бідності, бюджетного дефіциту та ін.
Економічна наука сприяє демократизації суспільного життя. Відомо, що найнеобхіднішим проявом демократичної організації суспільства є виборність органів влади.
221. Сутність методики розробки моделі засвоєння бази знань з екон дисциплін.
База знаний- максимально возможный в пределах времени учебного плана объем теоретических и практических знаний, которые представляют постижение определенной отрасли науки и есть необходиміми и достаточніми для досягнення цели соответствующего квалификационного уровня образования.
Составляющие модели усвоения БЗ:
1.Язык науки: термины, факты, понятия, учения, умозаключения, символы.
2.Теоретические знания: тенденции, отношения, зависимости, последовательности, свойства, критерии, классификации, модели, гипотезы, теории, законы.
3.Практические знания: принципы, правила, нормы, алгоритмы, методы, средства, процессы деятельности.
Важнім понятием есть понятие Структурная декомпозиция- раскладка каждой темы на элементы, которые в совокупности формируют базу знаний, то есть ее содержание.
Структурная декомпозиция делается для того, чтобы: 1) взять на учет все наиболее важные элементы базы знаний, которые необходимо усвоить, 2) структурировать элементы базы знаний в блоки, 3) определить уровень усвоения элементов базы знаний.
Для построения структурной декомпозиции содержания дисциплині єлементі БЗ группируются в блоки. Группировка элементов базы знаний: термины и понятия, явления(процессі, свойства, собітия, факти, наблюдение), отношения(законі, принципи, правила, зависимости, связи, логич стр-ри), алгоритм(док-ва, виводи, формули, процедури, послед-ти действий, блок-схеми), модели( теории, концепции, гипотези), эвристика(алг принятия реш, алг поведения, анализ сложн єк завис-ти).
Структурн декомпозиция предусматривает уровни усвоения базы знаний: 1) наиболее низкий ( умение понять тот или иной элемент, запомнить его и при необходимости назвать его), 2) средний ( предполагает умение использовать приобретенные теоретические знания для решения типовых задач), 3) наиболее высокий ( умение использовать знания для решения инновационных задач).
Уровни сформированности в умении: если знания усвоены, то они формируют ( 1) умение восприятия, 2) умение осуществить, 3) умение создать новое).
Коэффициент желаемого уровня усвоения БЗ:
_ EMBED Equation.2 ___
nb - количество решенных задач,
N - количество предлагаемых задач.
Di - 0-0.7 (очень плох), 0.71-0.8 (удовлетворительно), 0.81-0.9 (хорошо), 0.91-1 (отлично).
Интегрированный показатель желаемого уровня усвоения БЗ:
_ EMBED Equation.2 ___
222. Класифікація засобів навчання.
Засоби навчання – всі різноманітні джерела знань, які включені в навчальний процес з метою вирішення освітніх задач. Засоби навчання – все те, що забезпечує організовану взаємодію.
За своїм призначенням засоби навчання поділяються на 3 групи:
- інформативні – дозволяють прискорити сприймання складної і великої за обсягом інформації і оптимально орієнтуватися в оперативних діях.
- Оперативне – можливість здійснювати певні завдання і операції: -аналітичні вказівки, - задачники
- Контрольні – призначені для перевірки засвоєних знань – бланки тестів, завдвнь, комп. програм
Можна виділити також технічні засоби навчання: - аудіальні (магнітофонні записи), - візуальні (проектор, дошки)
Найбільш поширеними засобами є:
- дошки(тут діє фактор руху)
- текстові засоби: підручники, задачники, робочі зошити, опорні конспекти.
- Екранні і екранно-звукові засоби: проектори, мультиплікація.
Засоби навчання і засоби наочності рекомендується вживати за принципом "сендвіча" – використовувати почергово декілька різних засобів, але на одному заніятті не більше трьох.
Засоби навчання в основному призначені для трьох аспектів роботи:
1) управління активністю
2) демонстрації явищ і процесів, які вивчаються і взаємозв"язків між ними
3) для концентрації уваги на вузлових інформаційних блоках.
223. Критерії відбору навчальних матеріалів та допоміжних засобів при вивченні економіки.
За своїм призначенням навчальні матеріали і засоби навчання поділяються на 3 групи:
- інформативні – дозволяють прискорити сприймання складної і великої за обсягом інформації і оптимально орієнтуватися в оперативних діях. Підручники, учбові видання.
- Оперативне – можливість здійснювати певні завдання і операції: -аналітичні вказівки, - задачники
- Контрольні – призначені для перевірки засвоєних знань – бланки тестів, завдвнь, комп. Програм
Можна виділити також технічні засоби навчання: - аудіальні (магнітофонні записи- ефективні, якщо кількість учнів не пкревищує 20 і в невеликій аудиторії ), - візуальні (проектор- залучається і зорова і слухова пам"ять, пам"ять на рухи, дошки- тут діє фактор руху і фактор наочності, тому досить ефективно)
Інформативі засоби навчання краще застосовувати на початку вивчення теми, коли є необхідність засвоїти базові поняття, терміни, їх складові, та класифікації, розкрити їх сутність та взаємозв"язки.
Оперативні засоби необхідні для вироблення вмінь застосовувати знання на практиці.
Контрольні засоби допоможуть встановити зворотній зв"язок з учнями, виявити питання, з якими в них виникають труднощі, і ще раз пояснити незрозуміле.
В ході лекції необхідно змінювати різні засоби декілька разів, бо, як відомо, увага учнів добре тримається 15-20 хвилин, а зміна діяльності допомагає утримати увагу учнів.
224. Типи навчальних завдань, особливості їх підготовки та використання при проведенні занять з економіки.
225. Особливості методики роботи з економічним текстом: структурування, вияв логічних зв’язків тощо.
При роботі з економічним текстом необхідно скласти конспект-схему.
Основні етапи складання конспекту-схеми: 1. Визначити обсяг матеріалу. 2. Чітко уявити зв’язок даного матеріалу з попереднім та наступними розділами курсу. 3. Визначити, де знайти додаткову інформацію і як її використати; 4. Увесь матеріал, що підлягає схематичному аналізу, розподілити на окремі частини (блоки), виділивши моменти, які необхідно зрозуміти, знати, запом’ятати; 5. Встановити логічні зв’язкиміж цими блоками; 6. Продумати варіанти графічного зображення цих блоків; 7. Детально продумати кожний фрагмент; 8. Виділити в ньому основні опорні слова, проблеми, формули, факти. 9. Показати їхній взаємозв’язок. 10. Продумати символіку та графічну фору зображення. 11. Розробити перший варіант конспекту-схеми; 12. Обговорити його з викладачами та колегами; 13. Остаточно дооопрацювати конспект-схему; 14. Апробувати конспект у студентській аудиторії.
226.Методика підготовки і проведення уроків з основ економіки в загальноосвітній школі.
Як ми знаємо, урок – це така організаційна форма навчальної роботи в школі, за якою вчитель в рамках точно встановленого часу з постійним складом учнів однакового віку за твердим розкладом вирішує певні навчально-виховні завдання.
Готуючись до уроку вчитель економіки аналізує зміст матеріалу, виділяє головне та другорядне, фолрмулює головну тезу. Теза має бути чітко, однозначно сформульована, не містити в собі двозначностей та залишатись незмінною весь час її доказу. Для доказу вибираються аргументи, правдивість яких не викликає в учнів сумнівів. Важливо виокремити головну проблему не тільки одного уроку, а й цілої теми або розділу, а потім її послідовно доводити на кожному уроці підводячи слухачів поступово до головного висновку. При підготовці навчального матеріалу дуже важливо визначаити його обсяг, розподілити на основний та другорядний, знайти засоби розвиваючої навчальної діяльності.
Розробка структури уроку - це форма творчої методичної майстерності. Справжній викладач завжди готується до лекції, розробляє конспект, виділяє опорний матеріал, враховує міжпредметні зв’язки, миожливі запитання учнів, тренує своє ораторське мистецтво. Викладачу потрібно знати, як готуватись до уроку чи лекції. Основні етапи підготовки лекції уроку: 1. аналітичний (теоретична концепція лекції уроку) 2. Стратегічний(робочі тези та рекламна назва) 3. Тактичний (загальний план та композиція лекції) 4. Редакційний (читання вголос відредагованого тексту) 5. Робочий(лекція) 6. Контрольно-підсумковий(виправлений текст)
227.Основні методичні вимоги до уроку з економіки та шляхи підвищення його ефективності.
Відомо,що урок – це така організаційна форма навчальної роботи в школі, за якою вчитель в рамках точно встановленого часу з постійним складом учнів однакового віку за твердим розкладом вирішує певні навчально-виховні завдання.
Вважається, що мінімально необхідними дидактичними матеріалами для викладання теми є такі, що забезпечують: 1. Ефективне використання часу 2. Ефективне засвоєння матеріалу 3. Ефективний зворотній зв’язок
Будь-яке заняття з учнями на думку педагогів передбачає наявність таких елементів: організація, визначення мети заняття, мотивація, актуалізація опорних знань, подача матеріалу теми, закріплення засвоєнного, завдання для самостійної роботи, контроль засвоєного. Найбільшу увагу викладач має приділити визначенню мети конкретного уроку в контексті навчальних цілей всього курсу. Основні теміни і поняття в економіці сприймаються та засвоюються досить легко, якщо наявні чітка наукова аргументація, доступний виклад, добре продуманий розподіл за розділами і темами, зручний та інформативний ілюстративний матеріал. Для закріплення знань в кінці кожної теми можна дати комплекс основних питань данної теми, навчальні завдання і тести. Краще писати тези уроку короткими фразами і давати якнайбільше цікавих життєвих пррикладів.
Готуючи урок, дуже важливо правильно вибрати його вид і форму. У зарубіжних методиках велику увагу приділяють альтернативним моделям навчальної діяльності або спробам поступового виведення дільності учнів за межі репродуктивного засвоєння.
Урок, спрямований на досягнення чітко визначених цілей, повинен мати таку структуру:
1. організацію увагу учнів 2. Інформування про дидактичну мету 3. Стимулювання пригадування необхіднинх знань, умінь 4. Повівдомлення навчального матеріалу 5. Стимулювання реакції учнів 6. Забезпечення зворотнього зв’язку 7. Керування розумовою діяльноістю 8. Стимулювання закріплення отриманих знань та вміння їх використовіати за інших обставин 9. Оцінкаі дій учнів
228. Методичні вимоги до підготовки та проведення практичних і семінарських занять з економічних дисциплін.
Щоб проводити практичні і семінарські заняття з економічних дисциплін необхідно знати закономірності навчання.
Важливі дидактичні закономірності навчання:
1. оскільки засвоєння – діяльність того, хто навчається, то передача змісту навчання означає організацію активності того, хто навчається. 2. Процес засвоєння реалізується через зв’язок зовнішньої та внутріньої діяльності того, хто навчається 3.засвоєння залежить від того, які знання засвоюються 4. В цілому процес навчання відбувається лише за активної діяльності тих, хто навчається
В економічній підготовці учням треьа передати знання про економіку як систему, спосіб економічної діяльності. У цьому плані особливо важливо підкреслити, що як досвід творчої діяльності, так і досвід соціального спілкування не можна пояснити традиційним інформаційно-ілюстративним типом навчання. Для цього потрібні специфічні форми взаємодії викладачів та учнів-проблемні та імітаційно-ігрові форми навчання. Визначають такі види семінарських занять: 1.просемінари-це своєрідні практикуми для підготовки студентів для самостійної роботи з першоджерелами, складання конспектів тощо 2.семінари, які мають безліч різновидів, тобто розгорнута бесіда, коментоване читання, дискусія, конференція, вирішення проблемних завдань, заняття на виробництві і т.д.
Добре організований семінар не тільки закріплює знання та вміння учнів, а й розвиває в них творчі здібності, вміння слухати іншого і самому аргументовано висловлювати свої думки, розвиває логічне мислення і комунікативні здібності учнів і студентів.
229. Дискусія як ефективний метод аналізу економічних процесів та особливості його застосування.
Дискусія(від лат.discussio – розгляд, дослідження) – суперечка, обговорення якогось питання. Цей метод базується на обміні думками між учнями, вчителем та учнями. Він навчає мислити самостійно, розвиває здатність до виваженої аргументації та поважання думки інших. Види:
- д., що виникає під час вирішення певної проблеми учнями;
- д., скерована на формування моральних та ідейних переконань;
- д., метою якої є обґрунтування наукових положень, що вимагають попередньої підготовки за першоджерелами.
Методика проведення дискусії полягає в тому, щоб зробити обговорення проблеми творчим. Для цього потрібні доброзичливі взаємини в колективі, повага до думки кожного, готовність винести будь-яке серйозне питання на колективне обговорення. Викладач має бездоганно володіти навичками “творчого слухання”, бути прикладом щодо цього для своїх учнів, навчити їх такому вмінню, бо воно потрібне кожній людині і на все життя.Умови проведення д.:
- усі учасники д.мають бути готовими до неї;
- кожен учасник повинен мати чіткі стислі тези свого виступу;
- можна практикувати “розминку” для активізації д.;
- д.мусить бути спрямована на з’ясування істини.
При проведенні д.широко використовують метод рольових тріад. Він корисний тим, що привчає навіть тих, хто ніколи не бере участі в д., до стилю д-ої поведінки, включає їх до творчого обговорення.
230. Використання методу конкретних ситуацій, бізнес-ситуацій при вивченні економічних дисциплін
При використанні даного методу необхідно з'ясувати суть ситуації.Ситуація як поєднання умов і обставин, які створюють певну обстановку чи проблему, може слугувати ілюстрацією, вправою, засобом передачі досвіду вирішення проблем. Розвиток в учнів уміння аналізувати ситуацію, працювати з інформацією, викладати й відстоювати свої погляди допоможе їм орієнтуватися в конкретних ек умовах. Під конкретною ситуацією розуміється поєднання організаційних, технічних, економічних та соціальних умов і обставин, які створюють певний стан, проблему. Аналіз будь-якої ек ситуації починається з формулювання проблеми. Проблема – це різниця між існуючим та ідеальним станом системи. Її вирішення – це наближення наявного стану до ідеального.
Етапи вирішення проблемних ситуацій можна сформулювати у вигляді відповідей на такі запитання:
1. У чому суть проблеми?
2. Що в проблемі є невідомим, а що відомо?
3. До чого треба прагнути?
4. Чи можна вирішити цю проблему вже відомим способом?
5. Що нове потрібно застосувати?
Роль лідера в процесі аналізу проблемної ситуації має виконувати керівник-викладач. Він мусить запобігти анархії у навчальній аудиторії, знати мотиви пізнавальної діяльності учнів, стимулювати їхню активність, створюючи не напружену, але ділову обстановку.
Проведення занять із застосуванням методу аналізу конкретних ситуацій та бізнес-ситуацій відрізняється від звичайних навчальних занять тим, що в основі таких ситуацій лежить реальна проблема, яка може не мати однозначного вирішення. У традиційному навчальному завданні навпаки – чітко визначено, що дано, що треба відшукати.
Рекомендується така послідовність аналізу ситуації: формулювання ситуації, її вивчення, дискусія щодо вирішення, висновок. Викладач повинен знати, яка його мета, спонукати та надихати на пошук нових оригінальних ідей.
231. Методичні особливості викладання економічних дисциплін для школярів
В сучасних школах, щоб навчити дитину думати, кращим засобом є гра, під час якої дитина привчається виконувати розумові операції і завдання. Для молодших школярів наслідування праці дорослих – це також цікава гра. Відтак стає можливим перехід до “розігрувння” конкретних життєвих ситуацій. Не варто забувати, проте, що діяльність, якій притаманна внутрішня мотивація , має завжди залишатися тільки грою, яка подобається гравцям і вільно вибрана ними. Всі “педагогічні” висновки з гри мають випливати ніби самі по собі, без примусу і нав’язливої дидактики. Дуже корисним є тематичне та ситуаційне навчання молодших школярів. Поняттям і формулюванням не слід навчати ізольовано, у відриві від реальності. Школяр повинен мати досвід дій з поняттями і категоріями. Крім того, треба навчати школярів умінню слухати і висловлювати свої думки. Викладачу треба користуватися простими і зрозумілими реченнями, намагатися усвідомити цілі самого школяра, менше критикувати, але привчати до самостійності і необхідності робити вибір. Вчителю необхідно поважати індивідуальність учнів, не підштовхувати, а вести дитину до конкретних реальних навчальних цілей. Викладач повинен керуватися такими принципами:
- так організувати навчання, щоб учень діяв активно, залучався до процесу самостійного пошуку та “відкриття” нових знань, вирішував питання проблемного характеру;
- зробити навчальну працю цікавою, корисною та різноманітною;
- гранично чітко пояснити учню користь знання;
- якомога більше зв’язувати новий матеріал з уже засвоєним;
- зробити навчання важким, але підсильним;
- частіше перевіряти та оцінювати роботу школяра, збільшуючи мотивацію до праці;
- зробити яскравим, емоційним як навч матеріал, так і сам фон уроку.
232. Методичні особливості викладання економічних дисциплін для студентів коледжів
Методика викладання економіки для студентів коледжів – складне питання підготовки учнів до вибору майбутньої професії, формування у них економічного мислення. Американськими спеціалістами було сформовано ряд принципів економічної освіти учнів коледжів:
1. Розуміння основних ек концепцій важливіше, ніж знання великої кількості фактів.
2. Зусилля викладача мають бути сконцентровані на тому, щоб допомогти учням чітко зрозуміти певну(обмежену) кількість ек концепцій та їхніх взаємозв’язків для виховання ек способу мислення.
3. Учням треба дати концептуальну схему, що дозволить скласти власне розуміння економіки та виховувати в них ек спосіб мислення, що ґрунтується на системному, об’єктивному аналізі.
4. справжні індивідуальні та соціальні переваги ек грамотності виявляються лише тоді, коли люди можуть використати свої знання для вирішення широкого кола ек питань, безпосередньо зв’язаних з їхнім повсякденним життям.
Головною метою вивчення даної дисципліни є формування в школярів сучасного ек мислення, в основу якого покладено глибоке засвоєння категоріального апарату та фундаментальних положень ек теорії. Логіка і зміст курсу будуються в такий спосіб, аби дати учням всебічне уявлення про систему ек знань, історію їх виникнення та розвиток. Метою навчання слід вважати не просто сприйняття ек категорій, закономірностей і відносин, а й надання можливості молодій людині вибирати в реальному житті ту сферу, що по-справжньому її цікавить.
