40. Механізми обмінних курсів .
Хоча формально перехід у третю стадію становлення ЕВС з 1 січня 1999 р. відкритий для всіх держав-членів ЄС, з самого початку було малоймовірним, що всі з них зможуть або захочуть перейти на євро. Тому визначення майбутніх взаємовідносин між країнами «ins» і «pre ins» було сфокусовано на необхідності розробки прийнятного механізму регулювання обмінних курсів між євро і валютами, що залишаються в національному підпорядкуванні.
Починаючи з 1996 p. ця тема розглядалася в ході регулярних дискусій у Раді ЄС на базі узагальнюючих доповідей ЕКОФІН, ЄМІ та ЄК. Основні елементи даного механізму були офіційно затверджені Радою Європ Союзу у Дубліні 13-14 грудня 1996 р. Нарешті, Рада ЄС в Амстердамі 16-17 червня 1997 р. прийняла резолюцію, що визначає принципи і фундаментальні основи для такого механізму, який одержав абревіатуру МВК-2 і підлягав введенню в дію з 1 січня 1999 р. Ця резолюція потім була підтримана керівниками центр банків усіх держав-членів Європ Союзу і підлягала оформленню у вигляді спеціальної угоди щодо оперативн процедур функціонув МВК-2 між нац-ми центр банками (НЦБ) і ЄЦБ.
Головною метою МВК-2 є підготовка країн «pre ins» для приєднання до Євро-зони та сприяння зміцненню курсової дисципліни в ЄС. Участь в МВК є офіційно-добровільною.
Побудова механізму МВК-2
В основі механізму МВК-2 лежить так звана «модель колеса зі спицями» (hud and spokes), у якому євро відіграє роль центральної, «якірної валюти» і розрахункової одиниці, а валюти країн «pre ins» зв'язані з нею винятково на двосторонній основі. Відповідно, (на відміну від МВК-1) не буде надалі застосовуватися і будь-яка визначена багатостороння сітка паритетів цих валют.
Центральні курси і межі припустимих курсових коливань
Значення центральних обмінних курсів валют «pre ins» до євро мають встановлюватися індивідуально з припустимим діапазоном коливань навколо них ± 15 %. Конкретні значення цих курсів і меж визначаються за взаємною згодою міністрів фінансів країн Євро-зони, ЄЦБ і міністрів фінансів та керівників центральних банків країн-нечленів цієї зони, що беруть участь у МВК-2, з традиційною присутністю ЄК. За тією ж процедурою на базі прогресу в справі економічного зближення буде можливо і встановлення більш жорстких зв'язків між євро й окремими валютами «pre ins». В свою чергу, стійкість центральних курсів буде знаходитись під постійним моніторингом, і всі учасники МВК-2 (а також ЄК) мають право ініціювати конфіденційні консультації щодо їх коригування.
Керівництво МВК-2
Відповідальним за оперативне керівництво МВК-2 виступає ЄЦБ, який також є і місцем координації валютної політики між Євро-зоною і «pre ins», включаючи можливі інтервенції на валютних ринках. При цьому економічний і фінансовий комітет ЄС (який на третьому етапі ЕВС замінює колишній ЕКОФІН) разом з ЄК має тримати під наглядом розвиток валютної і фінансової ситуації в країнах «pre ins».
Інтервенції на валютних ринках та їх інструментарій
Інтервенції на валютних ринках у рамках МВК-2 будуть здійснюватися за умови відхилення курсів валют, що беруть участь, за межі припустимих курсових коливань, причому автоматично і без лімітів витрат коштів. Однак вони можуть бути припинені, якщо буде небезпека для підтримки орієнтирів стабільності цін, встановлених ЄЦБ і центральними банками країн «pre ins». Зберігається можливість для скоординованих інтервенцій також у випадках різких змін курсів валют, що беруть участь у МВК-2, всередині припустимих меж коливань. При цьому, в цілому, зберігається й існуючий нині інструментарій для валютних інтервенцій.
Механізм визн обмінного курсу на вал ринку є регламентованою часткою участі держави і має назву режиму обмінного курсу. Існують адміністративний та ринковий режими. Адміністративний режим виступає у формі множини валютних курсів, тобто це наявність диференційованих курсових співвідношень валют за різнимими видами операцій, товарними групами та регіонами. Адміністративний реж викор як стаб захід в умовах кризи ек для зниження рівня інф та для накопичення золовал резервів. Зазвичай введення адмін режиму є тимчасовим. Ринкові мех поділяються на три види: 1. Фіксований режим – це такий режим, за якого країни мають прив’язаний або фіксований. Валюта країни фіксується з нульовим або дуже вузьким відхиленням від іншої іноземної валюти або комбінованої валюти. Фіксований режим включає й такі механізми курсоутворення, як доларизація і валютний паритет. Доларизація – це використання валют інших країн як законноплатіжного засобу. Застосовується переважно малими країнами. Валютний паритет – це такий валютний режим, за якого країни здійснюють фіксацію національної валюти відносно іноземної, причому випуск національної валюти повністю забезпечується запасами іноземної валюти. 2. Режим, за якого країни мають обмежену гнучкість курсів. 3. Режим з підвищенною гнучкістю курсів. Курси валют можуть вільно рухатись, змінюючись під впливом факторів попиту та пропозиції. Має режим підкатегорії: - вільно плаваючий курс; - керовано плаваючий курс; - курс валют, що періодично коригується.
41. Пакт стабільності й ек росту.
Передбачає надійність ек та вал зближення кр-членів, збереж в країнах низьких бюджетн дефіцитів на стійкій основі. Це дозволяє: 1) утримувати короткострок низькі % ставки, 2) викликає сприятливу реакцію з боку ринків і забезпечує низькі довгострок ставки в рамках ЄВС, 3) скорочує розміри держ боргу, 4) дозволяє урядам реструктуризувати витрати та та спрямувати їх на забезп розвитку та зайнятості.
Пакт стаб та екон розвитку передбачає: *створення профілактичної системи раннього попередження для виявлення та корекції бюджетних зборів, *комплекс стримуючих правил, що створять тиск на кр-членів для запобігання надмірних дефіцитів бюджетів прийняття ними власних заходів для виправлення таких ситуацій.
Стр-ра пакту: 1) Резолюція Ради ЄС в Амстердамі, 2) Регламент РЄС про посилення нагляду за дотриманням статей бюджету та координацію ек політики та нагляду за їх здійсненням, 3) Регламент РЄС про прискорення введення процедури контролю за надмірним дефіцитом і розв’язання пов’язаних з цим питань.
Надійність ек і вал зближення країн-учасниць у рамках ЕВС має на увазі збереж в них низьких бюджетних дефіцитів на стійкій основі. Така бюджетна дисципліна допомагає утримувати короткострокові процентні ставки на низькому рівні, тим самим скорочуючи навантаження на грошову політику. Більш того, відповідальна бюджетна політика викликає сприятливу реакцію з боку фінансових ринків і таким чином забезпечує можливо більш низькі довгострокові ставки в рамках ЕВС. Та ж бюджетна дисципліна, що скорочує відносні розміри державного боргу, зменшуючи таким чином витрати на його обслуговування, дозволяє урядам реструктурувати свої витрати і спрямувати велику їх частку на пріоритети, пов'язані з забезпеченням економічного росту і зайнятості на довгостроковій основі.
Усі ці міркування спонукали Раду ЄС у Дубліні в грудні 1996 р. погодити та прийняти в порядку підготовки до євро так званий «Пакт стаб-ті й ек росту». Відповідні правові документи, що забезпечують реалізацію Пакту були погоджені і остаточно схвалені Радою ЄС в Амстердамі у липні 1997 р. Положення Пакту ніякою мірою не змінюють «прохідних критеріїв» для участі в ЕВС, чи то в першій чи у наступних «хвилях» країн, що приєднуються до нього. Більш того, він був погоджений на рівні ЄС у цілому, хоча його повномасштабне застосув торкається лише країн-учасниць Євро-зони. Конкретно, Пакт передбачає двоєдиний підхід до проблеми, а саме створення профілактичної системи раннього попередж для виявлення і корекції бюджетних збоїв перш, ніж вони призведуть до перевищення бюджетним дефіцитом встановленої для нього стелі в 3 % ВВП, а також комплексу «стримуючих правил», покликаних здійснювати тиск на країни-учасниці з метою запобіг надмірних дефіцитів бюджету і прийняття ними власних заходів для швидкого виправл такої ситуації у разі виникнення.
«Пакт стабільності й ек росту» складається з трьох елементів:
1. Резолюції Ради Європ Союзу в Амстердамі, що містить тверді зобов'язання держав-членів ЄС, ЄК і Ради ЄС реалізувати цей Пакт своєчасно та точно і передбачає для них конкретні політичні орієнтири в даній області.
2. Регламенту Ради ЄС про посилення нагляду за дотриманням статей бюджету і координацією ек політ та нагляду за її здійсн, у відповідності до якого країни-учасниці Євро-зони представляють у ЄК свої стабілізаційні програми, що містять нац бюджетні орієнтири в середньостр перспективі та іншу, пов'язану з цим, інформацію.
3. Регламенту Ради ЄС про прискор введення процедури контролю за надмірним дефіцитом і роз'ясн пов'язаних з цим питань, де «Стримуючі правила», що входять у Пакт, кодифіковані в Регламенті Ради ЄС по роз'ясненню і прискоренню процедур усунення надмірного дефіциту бюджету, передбачених Маастр договором.
42. Інституц структура ЄВС. ЄСЦБ та основні інструм його політики.
Інституціон-й механізм заключної стадії становлення ЕВС докладно прописаний у Статуті Європ Системи Центр Банків, Статуті ЄЦБ і Статуті його попередника - Європ Монетарн Інституту.
Основними елементами цього механізму є: Європ Система Центр Банків (ЄСЦБ)
До складу ЄСЦБ входять ЄЦБ та націон центр банки держав-членів ЄС (НЦБ). Однак центр банки тих держав-членів, які не беруть участь у ЕВС мають спец статус в складі ЄСЦБ: вони можуть проводити незалежну валютну політику у своїх країнах, але не можуть брати участь ні в процесі прийн рішень щодо єдиної вал політ в межах Євро-зони, а ні в реалізації відповідн напрямків цієї політики.
Основними завданнями ЄСЦБ є:• визначення та запровадження валютної політики Співтовариства; • ведення операцій з іноземними валютами;• утримання валютних резервів держав-членів та управління ними;• сприяння здійсненню операцій платіжних систем.
Керівництво в ЄСЦБ здійснюється повноважн органами ЄЦБ: Керівною Радою, Виконавч Коміт та Генер (Заг) Радою.
До складу Виконавчого Комітету входять Президент, Віце-президент та ще чотири члени, відібрані серед визнаних фахівців, котрі мають досвід у монетарній та банківській сферах.
Головні обов'язки Виконавч Комітету:• впровадження монетарної політики згідно з напрямками та рішеннями, встановленими Керівною Радою ЄЦБ, а також, в ході реалізації цієї політики, надання необхідних настанов НЦБ;• здійснення повноважень, делегованих Керівною Радою ЄЦБ.
До складу Керівної Ради входять всі члени Виконавчого Комітету та керівники НЦБ тих держав-членів, які є повноправними членами валютного союзу. Головні обов'язки Керівної Ради:• визначення основних напрямків та ухвалення рішень, необхідних для забезпечення виконання завдань, покладених на ЄЦБ;• формування монетарної політики Співтовариства, зокрема, рішень щодо проміжних цілей монетарної політики, ключових відсоткових ставок; рівня резервів у ЄСЦБ, та визначення необхідних напрямків їх реалізації.
До складу Генеральної Ради входять Президент, Віце-президент та керівники НЦБ всіх держав-членів ЄС, як учасників валютного союзу, так і не учасників. Генеральна Рада відповідає за виконання завдань, які дістались ЄЦБ від ЕМІ і які ще залишилось виконати впродовж третього етапу ЕВС (бо одна або кілька держав-членів може не входити до валютного союзу).
Інструменти політики ЄСЦБ: 1) Наскільки це виявляється можливим і прийнятним, ЄЦБ залучає нац центр банки при проведенні операцій, необхідних для реалізації єдиної грошово-кредит та валютної політики євро-зони.2)Система ЄСЦБ є незалежною. Виконуючи завдання, які входять до компетенції ЄСЦБ, ні ЄЦБ, ні будь-який з НЦБ, ні члени їх керівних органів не повинні звертатися за вказівками до якихось зовнішніх установ, чи приймати такі вказівки. Інституції та органи Співтовариства, а також уряди держав-членів не повинні намагатися вплинути на членів повноважних органів ЄЦБ та НЦБ у виконанні ними своїх завдань.3) Також ЄСЦБ виконує роль у здійсненні банківського нагляду та є досить обмеженою - вона повинна лише вносити свій внесок в організоване проведення відповідних заходів і може пропонувати свої рекомендації у сферах дії застосованого тут зак-ва і порядку його застосув. 4) Участь у капіталі базується на "ключі", розрахованому відповідно до частки валового внутрішн продукту кожної держави-члена та частки її населення у Співтоваристві. 5) Внески кожного НЦБ встановлено у валютні резерви ЄСЦБ є пропорц до частки даної країни у капіталі ЄЦБ. Натомість кожний нац банк отримує від ЄЦБ кредит, сума якого дорівнює його внеску. 6) таргутування; 7) операції на відкритому ринку; 8) встановлення мінім резервних умов для банків.9) встановл меж коливань основних %х ставок, зокрема для їх зближення по всій зоні ЄВРО.
43. Монетарна політика ЄС. Стабільність цін – основна мета монет політики.
Основна мета Європ Центр Банку і монетарної політики, за яку він несе відповідальність, визначається Договором, як підтримка стабільності цін. Монетарна політика шляхом підтримки стабільності цін найкращим чином сприяє покращ ек перспектив та підвищ стандартів і життєвого рівня громадян в Європі.
Існує декілька шляхів, через які стабільність цін сприяє активізації ек діяльності та підвищенню зайнятості:
1)стабільні ціни забезпечують прозорість зміни відносних цін, що дає можливість фірмам та споживачам бути краще поінформованими при прийнятті рішень щодо споживання та інвестицій, а це в свою чергу дозволяє ринку розподілити ресурси більш ефективно та підвищити продукт-ть використ ресурсів ек-ки в цілому. 2), зменшуються надбавки, пов'язані з ризиковими колив % ставки, що є стимулом для інвестув. Така монетарна політика сприяє ефективнрозвитку ринку капіталу і через збільш інвестицій дає поштовх ек зростанню. 3) за стабільних цін менш ймовірно, що індивіди чи фірми будуть ухилятись від продуктио використ ресурсів для зменш впливу інфляції, тобто розміщувати гроші чи інші фінансові капітали у товарно-матеріальні запаси, а не в інвестиції. 4) стабільні ціни зменш протиріччя, коригують очікування та неправильні стимули, які можуть спотворити поведінку агентів ек-ї діяльності у податковій та соціальній політиках під час інфляції. 5) підтримка стабільності цін запобігає несправедливому перерозподілу багатства і доходу, який виникає під час різких коливань цін. Тобто стабільні ціни допомаг підтрим соціальну єдність і політ стаб-ть.
Визначення стабільності цін ЄЦБ
Керівна Рада в 1998 p:"Стабільність цін визначається як зміна Гармонізованого Індексу Споживчих Цін для країн Євро-зони на рівні нижче 2% за рік". В той же час наголошується, що мова йде про середньостр період, тобто короткостр коливання впродовж декількох тижнів чи місяців є допустимими. Загалом, кількісна інтерпретація цінової стабільності має сенс, оскільки це визначення робить більш прозорим та зрозумілим застосування тих чи інших інструментів монет політики; дає громадськості орієнтир, якого буде намагатись дотримуватися ЄЦБ; робить більш прогнозов інфляційні очікування.
Гармонізов Індекс Споживч Цін (НІСР)
Керівна Рада ЄЦБ визначає стабільність цін в термінах змін Гармоніз Індексу Споживчих Цін (НІСР) для країн євро-зони. Концептуальна робота по визначенню НІСР проводилась Європ Комісією (Eurostat) в тісній співпраці з національними статистичними інститутами. Активний вклад внесли також Європ Монетарн Інститут (ЕМІ) та ЄЦБ. Стаб цін визнач як зміна гармонізов індексу споживчих цін для країн Єврозони на рівні нижче 2% за рік.
44. Передавальн механізм монет політики. Осн елем монет стратегії. Стратег монет політ щодо країн-кандид.
Передавальний механізм монетарн політики – процес впливу монетар політ на економіку взагалі і на рівень цін. Осн його канали: 1. зміна політики % ставок ЄЦБ, 2. зміна процедур доступності та отримання кредитів.
Зміни монетар політики впливає на фінансові ринки, ціноутвор та на рівень обмінного курсу.
ЄЦБ не визначає процедуру приєднання, але впроваджує цю процедуру.
Моніторинг з боку ЄЦБ здійсн-ся в напрямках: 1. номін та реальне зближення, 2. пристосув вал курсу, 3. зміцнення банк та фінанссекторів, 4. стратегія та провед монетарн політики, 5. лібералізруху капіталів, 6. питання інфрастр ЦБ
Теоретичні та емпіричні дослідження довели, що заходи грошово-кредитної політики впливають на економіку з деякою затримкою у часі - лагом, і точну кількісну оцінку цього впливу дуже важко отримати на практиці. Іншими словами, вплив монетарної політики на ціни є результатом дії тривалих, змінних та часто невизначених факторів.
Основні елем-ти монет стратегії:
Головним елементом стратегії монетарної політики ЄЦБ є визначення стабільності цін. Інші, не менш важливі елементи, які ще називають "стовпи" або "колони" разом із метою становлять каркас стратегії ЄЦБ
Керівна Рада акумулює інформацію для прийняття рішень у сфері монетарної політики Два стовпи (колони) стратегії - це інструментальні засоби для проведення аналізу, необхідного для реалізації рішень грошово-кредитної політики, спрямованих на досягнення основної мети і не є цілями або завданнями самі по собі.
Оскільки існує велика кількість моделей інфляції, причому частина з них основними факторами вважає грошові, а інша - фактори попиту/пропозиції, витрат, очікування і т. ін., але жодна з моделей не є повною і завершеною, то у процесі прийняття рішень було б нерозумно залежати від єдиного показника. Цим пояснюється існування двох колон і взаємне узгодження та перевірка даних між ними.
Перша колона - аналіз монетарних факторів, оскільки більшість економістів погоджується, що інфляція є перш за все грошовим феноменом. Джерелом рекомендацій для ЄЦБ щодо динаміки змін обсягу грошей (темпів зростання грошового агрегату МЗ) є аналіз, який базується на взаємозв'язках між темпами змін грошей , цін реального ВВП та швидкості обігу грошей , який широко відомий як "кількісне рівняння обміну".
Друга колона - це аналіз широкого кола економічних і фінансових індикаторів, що характеризують ряд альтернативних моделей інфляції та передавальних каналів, які діють через ці змінні. Аналіз другої колони фокусується на виявленні впливу різноманітних факторів, які формують динаміку цін у короткостроковому періоді.
Стратегія монетарної політики щодо країн-кандидатів
Сам ЄЦБ не визначає процедуру приєднання, але він впроваджує цю процедуру як інститут ЄС. Моніторинг з боку ЄЦБ процесу приєдн може здійсн у шести напрямках:• номінальне та реальне зближення,• пристосування валютного курсу,
• зміцнення банківського та фінансового секторів,• стратегії та проведення монетарної політики,• лібералізація рахунку руху капіталів,• питання центральної банківської установи та інфраструктури.
Реальне та номінальне зближ в будь-якій економіці відображ динамікою цін і має важливі наслідки як для стратегії, так і для проведення грош-кред політики.
Особливо актуальним зближення реальних доходів і цін є для ек-ки перехідних країн, де глибокі структурні зміни, зовнішня відкритість та лібералізація ринку, скоріше за все, матимуть значний вплив на динаміку цін на додаток до здійснення грошово-кредитної, фіскальної та економічної політики як таких.
Для країн-кандидатів на приєднання - можливо, також і для України - першим кроком у напрямку зближення має бути встановлення функціонуючої ринкової економіки, включаючи заснування відповідних інститутів та встановлення певних правил. Це, загалом, означає заміну прямого впливу уряду на процес прийняття економічних рішень та на встановлення цін, на політику, яка зосереджуватиметься на забезпеченні нормальних умов для розвитку ринкових сил у рамках системи соціального захисту та бажаного ступеню перерозподілу доходів. Основу для цього було вже закладено у більшості з країн -кандидатів на приєднання.
45. Основи реалізації грош-кред політики Євро системи.
Євро система – частина ЄСЦБ, яка приймає рішення, виходячи з її завдань в рамках зони євро. Інструментами г-к політики та процедури її реалізації формують операційну інфрастр, яка викос для реалізації спільної г-к політики Євро систему.
Осн функції при реалізації г-к політики мають: 1. операц інфрастр визначає методи досягнення певного рівня % ставки використ доступні інструм г-к політики, 2. стратегія г-к політики визначає рівень ринкових % ставок, необх для підтримки сер цін у середньо строк період.
Найважливішою групою операцій в рамках Євросистеми є операції відкритого ринку. Цей термін використ-ся для операцій, які виконуються з ініціативи ЦБ як правило на грош ринку. Під "грошовим ринком" мається на увазі ринок, на якому строк здійснюваних угод не перевищує одного року. Операції відкритого ринку відіграють важливу роль у встановленні відсоткових ставок, сигналізуючи про орієнтири грошово-кредитної політики і управляючи станом ліквідності на грошовому ринку.
Стандартні операції рефінансування - є найважливішими операціями відкритого ринку і є основним інструмент грошово-кредитної політики Євросистеми. За допомогою стандартних операцій рефінансування Євросистема надає грошові ресурси своїм контрагентам. Це надання завжди супроводжується отриманням застави, необхідної для захисту Євросистеми від фінансових ризиків.
Як відомо, короткострокові відсоткові ставки, сформовані на ринку грошей, відіграють важливу роль у трансмісійному механізмі грошово-кредитної політики. Грошово-кредитна політика здійснює значний вплив на короткострокові ринкові відсоткові ставки. За допомогою їх встановлення, Г.К. політика впливає на економіку, і, в підсумку, на рівень цін за допомогою різноманітних методів. Для того, щоб досягнути своєї першочергової мети, Євросистема має у своєму розпорядженні широкий набір інструментів грошово-кредитної політики і процедур її реалізації. Цей набір формує, операційну інфраструктуру, яка використовується для реалізації спільної Г.К. політики.
