106. Біржовий товар: зміст та вимоги до нього.
Біржови товар-це товар, який є об’єктом біржової торгівлі та відповідає вимогам до бірж. товару.
До біржового товару, яким здійсн. торгівлю на товарних біржах, належить невилучений з обігу товар певного виду та якості, а також стандартний контракт на зазначений товар, допущений до торгів біржею згідно із правилами біржової торгівлі.
Біржовий товар має відповідати таким вимогам: масовий характер вир-ва і спож., велика кількість виробників і широке коло споживачів;стандартність, тобто відповідність встановл.вимогам щодо якості та інших хар-ик, передбач. чинним законодавством; взаємозамін. у межах певних груп і видів товарів; транспортабельність; добра збереж.; незалежність якісних хар-ик товару від конкретного споживача; змінність цін під впливом природних, сезонних та інших чинників. Біржовий товар є масовим, однорідним, кількісно та якісно стандартизованим, взаємозамінним, знеособленим і, з огляду на високий рівень попиту і пропозиції, ним торгують у великих обсягах, що дає змогу встановити більш реальну ринкову ціну.
Класифік.біржових товарів на міжнародних товарних біржах:1.С/г продукція і сировина
2. Продовольчі товари 3. Лісоматеріали
4. Кольорові й дорогоцінні Ме
5. Паливно-енергетичні матеріали
Важливою особливістю біржової торгівлі є відсутність самого біржового товару на біржі під час торгів. Оскільки кількісні та якісні хар-ки біржового товару стандартизовані, немає потреби в його пред’явленні. Тим важливішим є встановл. вимог до якості бірж. товару й контроль за дотриманням їх. Як відомо, під якістю розуміють сукупність власт-ей і хар-ик продукції, що дають їй можливість задовол.необхідні та передбачені потреби. Якість товару залежить від властивостей продукції, під якими розуміють сукупність фізичних, хімічних і біологічних особливостей, які виявляються за її створення та використання, а також завдяки відповідності товару функціональним, естетичним, ергономічним, економ. та іншим вимогам Тому біржова торгівля висуває жорсткі вимоги до інформації про якість товару. Такими вимогами є повнота інформ., її достовірність, єдність усіх учасників бірж.торгівлі в оцінюв. якості товару.
Найповнішу та найдостовірнішу інформ.про якість продукції містить нормативно-технічна документація (стандарти, технічні умови).
Для зниж.ризику невиконання біржових угод щодо якості біржі здійсн. експертизу товару. Найпошир. формою експертизи є сертифікація продукції і систем якості на підприємствах-виробниках. Для регулюв. процесу перевірки систем якості Міжнар. організацією зі стандартизації (ІСО) було затверджено серію стандартів МС ІСО 9000 — МС ІСО 9004. В Укр. ці стандарти віднесено до націон. і їх використ. як моделі оцін. систем забезп. якості в процесі уклад. контрактів купівлі-продажу.
Сертифікація продукції — це процедура, за допомогою якої третя, незалежна від вир-ка і споживача сторона письмово засвідчує, що продукція відповідає заданим вимогам. Продукція, яка дістала бірж.сертифікат міжнар. товарної біржі, не лише допуск. до біржових торгів, а й має гарант. попит на світових ринках.
107. Зміст та види біржових угод.
Під біржовою угодою розуміють одночасне прийняття учасниками біржового ринку прав і зобов’язань стосовно придбання та продажу певної кількості біржового товару. Укладання біржових угод є основним змістом біржових операцій. Біржову операцію варто розглядати як сукупність дій та процедур з підготовки, оформлення та реєстрації біржової угоди. Біржові операції можуть здійснювати лише члени біржі або брокери-громадяни, зареєстровані на біржі відповідно до її статуту для виконання доручень членів біржі, яких вони представляють, щодо здійснення біржових операцій. Результатом біржової операції є зареєстр. біржею угода.
Угода вваж. укладеною, якщо вона відповідає таким умовам:якщо її предметом є купівля-продаж, поставка та обмін товарів, допущених до обігу на товарній біржі;якщо вона подана до реєстрації та зареєстрована на біржі не пізніше наступного за досягненням згоди сторін дня;якщо її учасниками є члени біржі.
Зміст біржової угоди, за винятком наймен. товару, кількості, ціни, місця і строку виконання, не підлягає розголошенню. Угода набуває чинності з моменту її реєстрації на біржі. На міжнародних товарних біржах укладають угоди на реальний товар, ф’ючерсні (термінові) угоди, угоди зі страхування (хеджування) та опціонні контракти.
Біржові операції бувають різних видів:за терміном виконання операції-касові і термінові.Касова операція являє собою операцію,розрахунок за якою здійснюється за найближчі біржові чи календарні дні.Строкова операція-операція с товаром, виконання якої повинно відбутися в строки, обумовлені договором за данною операцією.
Угода із відстроч.поставкою на умові форвард, тобто відстроч. поставка реального товару (від 30 до 360 днів) — це взаємне передання прав і обов’язків щодо реального товару. Особливість угоди на умові форвард полягає в значній різниці в часі між уклад. угоди та її викон., тобто поставкою товару. Форвардний біржовий контракт Згідно з умовами контракту продавець бере зобов’яз. здійснити поставку певного товару відпов.якості в терміни, визнач. в угоді, а покупець — прийняти товар та cплатити його за цінами контракту.
Перевагами форвард. бірж. контракту є: об’єктом торгівлі за форвардних угод як правило, є товар, який ще буде виготовлений (вирощений) на момент поставки, тому учасники торгів можуть наперед планувати свій прибуток;продавець (товаровиробник) має можливість отримати передоплату від покупця в межах 50 % вартості контракту і використати на вир-во продукції;покупець гарантований від підвищення ціни і забезпечує організовані поставки продукції для власного вир-ва (перепродажу).
Ф’ючерсні контракти— це стандартиз. угоди на купівлю або продаж конкретного товару, у визнач. місце і час у майб. за ціною, встанов. в процесі біржового торгу в централіз.регульов. місці за правилами бірж. ринку.
Особливістю ф’ючерсного контракту є цілковита стандартизація всіх показників, за винятком ціни, що встановл. шляхом врівноваж., попиту і пропозиції. Стандартизація ф’ючерсного контракту означає уніфікацію таких його умов, як споживча вартість товару, базисна якість і розмір доплат/знижок за відхилення від неї, умови і термін поставки, форми оплати, санкції за поруш. умов контракту, порядок арбітражу тощо.
Ф’ючерсні угоди не передбачають обов’язкової поставки товару в термін, зазначений у контракті.
Продовж. процесу еволюції біржового товару стали опціони, які передбач. торгівлю не реальним товаром чи ф’ючерсним контрактом, а тільки правом купити чи продати певну кіл-ть форвардних або ф’ючерсних контрактів упродовж певного терміну в майб. за ціною, встановл. на момент придбання опціону.
108. Порівняльна характеристика форвардних та ф’ючерних контрактів.
Угода із відстроч.поставкою на умові форвард, тобто відстроч. поставка реального товару (від 30 до 360 днів) — це взаємне передання прав і обов’язків щодо реального товару. Оформл.така угода форвардним бірж. контрактом. Особливість угоди на умові форвард полягає в значній різниці в часі між уклад. угоди та її викон., тобто поставкою товару. Контракт надає можливість продавцеві (товаровиробникові) отримати
Ф’ючерсні контракти— це стандартиз. угоди на купівлю або продаж конкретного товару, у визнач. місце і час у майб. за ціною, встанов. в процесі бірж.торгу в централіз.регульов. місці за правилами бірж. ринку.
Умови контракту Форвардний Ф’ючерсний
Сторони контракту Два конкретні контрагенти Знеособлені партнери та розрахункова палата
Вид зобов’язань Непереуступний Вільнозамінюваний
Гарант Частково біржа Розрахункова палата
Товарне покриття Реальної якості Базової якості
Обсяг поставки Погоджується сторонами Стандартизований біржею
Якість Погоджується сторонами Стандартизований біржею
Час поставки Договірний Стандартизований
Розмір застави Визначається біржею Визначається рівнем зміни ціни
Спосіб виконання Реальна поставка Ліквідація угоди у формі заліку, або реальна поставка
Ціна товару Визначається в процесі біржового торгу після виконання контракту Визначається в процесі біржового торгу
Розрахунки за контрактом Після виконання контракту Щоденно
Місце поставки Погоджується сторонами Визначається біржею
Поширення інформації про угоду Обмежене Обов’язкове
109. Зміст брокерської діял-ті на товарній біржі.
Згідно із чинним законодавством біржові операції мають право здійсн. лише члени біржі або брокери.
Брокери є фіз. особами, зареєстр. на біржі відповідно до її статуту, обов’язки яких поляг. у викон. доручень членів біржі, яких вони представл., щодо здійснення бірж. операцій шляхом пошуку контрактів і подання здійсн. ними угод для реєстрації на біржі. Вони можуть бути незалежними, тобто мати власне брокерське місце — засвідчене відповідним договором право учасника на здійсн. бірж.торгівлі на товарній біржі. Більшість брокерів входять до штату брокерських контор. Брокерська контора — підприємство з правами юр. особи, створене членом біржі або іншим підприємством. Згідно із ЗУ «Про товарну біржу», кожен її член має право відкр. власну брокер. контору. До брокерської контори можуть бути прирівняні юр.особи, які уклали угоду з біржею про придбання права на використ. бірж.місця. Як юр. особа, брокерська контора проходить державну реєстрацію й функц.відповідно до затвердж. засновником установчих документів.
За організ.-правовою формою брокерські контори можуть бути організ. як акціонерні товариства або товариства з обмеженою відповід-тю.
Під час реєстрації незалежного брокера або брокерської контори на товарній біржі для роботи на біржовому ринку їм присвоюють номер та індивідуальний код.
Головною діючою особою на бірж. ринку є брокер, від якого залеж. успішна робота як брокер.контори, так і вся біржова торгівля. Брокери повинні мати спец.професійну підготовку і здібності до дія-ті у сфері бізнесу. Вони спеціаліз. на торгівлі конкретними видами (групами) товарів і викон. великий обсяг робіт на реал. ринку певного товару.
110. Визначення та економічне значення лізингу.
В Законі України “Про лізинг” сутність його визначення таке: лізинг – це підприємницька діял-ть, яка спрямована на інвестування власних чи залучених фінансових коштів і полягає в наданні лізингодавцем у виключне користування на визначений строк лізингоодержувачу майна, що є власністю лізингодавця або набувається ним у власність за дорученням і погодженням з лізингоодержувачем у відповідного продавця майна за умови сплати лізингоодержувачем періодичних лізингових платежів.
«лізинг — це договір про оренду заводу, промислових товарів, нерухомості для використ. їх у виробничих цілях орендатором, тоді як товари купуються орендодавцем і він зберігає за собою право власності».Ці визнач. об’єднує головне — лізинг трактується як передання господарс. майна в тимчасове корист. на умовах платності, строковості та зворотності (або викупу). Ці особливості лізингу свідчать про його спорідн. із орендою. У чинному законод-ві визначено, що за договором оренди одна сторона передає другій стороні за плату на певний термін у корист. майно для здійсн. господарської дія-ті.
У корист. за договором оренди передається індивід. визначене майно виробн.-техн. признач. (або цілісний майновий комплекс), що не втрачає у процесі використ. своєї споживчої якості. Об’єктом оренди можуть бути державні та комунальні підприємства або їхні підрозділи як цілісні майнові комплекси, тобто господ. об’єкти із заверш. циклом вир-ва продукції (послуг), відокремл. земельною ділянкою, на якій розміщений об’єкт, та автономними інженерними комунікаціями і системою енергопостачання, нерухоме та інше індивідуально визначене майно виробничо-технічного призначення, що належить суб’єктам господарювання.
Лізинг можна вважати різновидом оренди, так званою посередн. орендою, що забезпечує інцест. виробн. основних фондів за посередництва лізингової фірми. Лізингова фірма набуває майно не для власного використ., а з метою надання його на визнач. умовах в корист. іншій стороні і отримання з цього прибутку. Об’єктом лізингу не можуть бути земельні ділянки, інші природні об’єкти, а також цілісні майнові комплекси держ.(комунальних) підприємств та їхніх структурних підрозділів.
Лізинг викон. господарські функції:
• забезп. оновлення та модерніз. основних фондів завдяки залуч. додаткових інвестицій;
• поліпшує матеріально-технічне забезп.вир-ва сучасними засобами праці;
• суттєво розширює можливості виробників зі збуту машин та устаткування;
• є інструментом активного маркетингу;
• сприяє ефективнішому використ. основних фондів, підвищ. конкурентоспроможності підприємства.
111. Об’єкти та суб’єкти лізингу.
Лізингодавець- організація, яка приймає майно у власність і передає його у тимчасове корист. за певну плату. Лізингоодержувач- підприємство або індивідуальний підприємець, які зацікавленні в корист. і придбанні майна.
Постачальник (продавець)- підприємство-виробник, торг. організація або інші суб’єкти підприємницької діяльності, які продають майно, що передається згідно з договором лізингу.
В якості лізингодавця можуть виступати: 1) банки, які створ. в своїх структурах лізингові служби; 2) спеціалізовані лізингові компанії; 3) лізингові компанії, які створені підприємствами, що випускають машини і обладнання; 4) лізингові компанії, організовані фірмами, зайнятими поставками і обслуговуванням техніки.
Лізінгоодержувачем може бути юр. особа в будь-якій організ.-правовій формі, що здійснює підприємницьку діял-ть, або громадянин, котрий займ. підприємницькою діял-тю без створ. юр. особи і за реєстр-ий як індивід-ний підприємець.
Об’єктом лізингу може бути будь-яке майно, що належить до основних фондів (засобів) і яке не заборонене до вільного обігу на ринку, а також нематеріальні активи. З урахуванням цього можна виділити наступні групи об’єктів (предметів) лізингу: а) рухоме майно: - обладнання промисл. призначення (верстати, устаткування, складське обладнання і майно); - транспортне обладь.;
- будівельна техніка; - засоби телевізійного і дистанційного зв’язку; - оргтехніка, конторське обладнання; - ліцензії, ноу-хау, комп’ютерні програми; б) нерухоме майно: - будівельні споруди і споруди виробничого, торгівельного або комунально-побутового призначення; - споруди (найтові та газові свердловини, гідротехнічні та транспортні споруди.
112. Класифікація форм та видів лізингу.
Чинне вітчизняне законодавство визначає, що «залежно від особливостей здійснення лізингових операцій лізинг може бути двох видів — фінансовий чи оперативний. Фінансовий лізинг — це договір лізингу, в результаті укладання якого лізингоодержувач на своє замовлення отримує в платне користування від лізингодавця об’єкт лізингу на строк, не менший за той за який амортизується 60% вартості об’єкта лізингу, визначеної в день укладання договору. залишк.вартістю. Оперативний лізинг — це договір лізингу, в результаті укладання якого лізингоодержувач на своє замовлення отримує у платне користування від лізингодавця об’єкт лізингу на термін, менший за той, за який амортизується 90 % вартості об’єкта лізингу, визначеної в день укладання договору. За формою здійснення лізинг може бути зворотним, пайовим, міжнародним». 1) зворотній лізинг — це договір лізингу, який передб. набуття лізингодавцем майна у власника і передання цього майна йому у лізинг. На рис. 10.1 представлено схему взаємозв’язків за зворотного лізингу.По завершенні строку договору лізингу товаровиробник має право викупити лізингове майно і таким чином відновити право власності на нього; 2) пайовий лізинг — це здійснення лізингу за участі суб’єктів лізингу на основі укладання багатосторон.договору та залуч. 1 або кількох кредиторів, які беруть участь у здійсн.лізингу, інвестуючи свої кошти
3) міжнародний лізинг — це договір лізингу, що здійсн. суб’єктами лізингу, які перебувають під юрисдикцією різних держав, або в разі, якщо майно чи платежі перетин. державні кордони.
За об’єктом лізингу розрізн.:лізинг рухомого майна, лізинг нерухомого майна лізинг виробн. комплексівЗалежно від обсягу послуг з обслуговування майна, що надається в лізинг, вирізняють: чистий лізинг — це лізинг, за якого всі витрати, пов’язані з експлуатацією лізингового майна, реалізацією права економічної власності;
лізинг із частковим сервісним обслугов. — у лізинговій угоді такої форми передб. викон. лізингодавцем окремих функцій з обслугов. майна;«мокрий» лізинг— угода такого лізингу передбачає обов’язкове повне технічне обслугов. лізингового майна, його ремонт, страх. тощо лізингодавцем та за його рахунок.
За рівнем окупності об’єкта лізингу:
фінансовий, оперативний лізинг, дійсний (нормативний) лізинг — це проміжний вид між фін. та операт. лізингом.
Залежно від строку лізингової угоди:
короткостроковий — до 3р.,середньостроковий — до 5р. овгостроковий — понад 5 років.
За сектором ринку розрізн.такі форми:
1)національний лізинг 2)міжнародний лізинг
3)спеціальний лізинг — надання великих міжнародних лізингових послуг, наприклад здійснення масштабного пром. будівництва.
За хар-ом лізингових платежів: лізинг із грош. платежем, якщо всі платежі здійсн. в грош. формі; лізинг із компенсаційним платежем — платежі здійсн. готовою продукцією, виробл. за доп. об’єкта лізингу, або наданням зустрічних послуг; лізинг зі змішаним платежем — поєднує перші 2форми виплати платежів.
Залежно від типу майна розрізняють: лізинг нового майна; лізинг вживаного майна; поновлювальний лізинг (револьверний) — угода лізингу поновл. по заверш. першого строку оренди.
За способом фінансування:лізинг за рахунок власних коштів передбачає, що лізингова компанія набуває майно для передання його в оренду за власні кошти;пайовий лізинг, визнаний законодавством України; роздільний лізинг — це складн. різновид пайового лізингу.
З огляду на ініціатора лізингової угоди:1)звичайний лізинг 2)лізинг товаровиробника; 3)лізинг лізингодавця
У залежності від складу суб’єктів угоди розрізняють: прямий лізинг (двосторонній), при якому власник майна самостійно здає об’єкт в лізинг. Тим самим постачальник і лізингодавец поєднані в одній особі. Різновидністю прямого лізингу є зворотний лізинг або ліз-бег – майно здається в лізинг тій же особі, у якої воно було куплено. Непрямий лізинг – коли передача майна відбувається через посередників.
113. Оперативний лізинг: зміст, призначення та умови здійснення.
Оперативний лізинг - передбачає, що лізингоодержувач отримує в платне користування об’єкт лізингу на строк, менший строку за який амортизується 90% вартості об’єкта лізингу, визначеного в день укладання договору.
Оперативний лізинг являє собою здачу в оренду майна на термін, значно менше терміна його служби. При цьому користувачу даються супутні послуги по обслуговуванню, ремонту і страхуванню орендного майна. По закінченню терміна оренди устаткування звичайно повторно здається в оренду іншому користувачу, але вже за меншу плату. Тому однією з особливостей оперативного лізингу є наявність ринку частково зношеного і тому більш дешевого устаткування. Морально постаріле з погляду передових підприємств, воно може ефективно використовуватися іншими з більш низьким технологічним рівнем. Оперативний лізинг частіше усього використовують у відношенні обчислювальної й іншої дорогої техніки, а також у тих випадках, коли орендар віддає перевагу виплачувати високі орендні ставки, а не піддаватися ризику, пов'язаному з володінням машинами й устаткуванням.
Оперативний лізинг — це договір лізингу, в результаті укладання якого лізингоодержувач на своє замовлення отримує у платне користування від лізингодавця об’єкт лізингу на термін, менший за той, за який амортизується 90 % вартості об’єкта лізингу, визначеної в день укладання договору. По завершенні терміну договору оперативного лізингу він може бути продовжений або об’єкт лізингу підлягає поверн. лізингодавцеві і може бути повторно переданий у корист.іншому лізингоодержувачу за договором лізингу.
