Продаж товарів оптово-торговельними посередниками одне одному для кожного з них слугуватиме чистим товарооборотом, але для всієї сукупності посередників він є внутр. товар-том.
Валовий товарооборот залежить від обсягу проданих товарів кожним торгов.посередником і кіл-ті посередників, тобто ланок товароруху.
Коефіцієнт ланковості, або показник числа перепродажів товару, обчислюють як віднош. валового товарообороту до чистого за формулою:
де Клан — коефіцієнт ланковості;
Твал — валовий тов-от за звітний період, тис. грн; Тчис — чистий тов-от за звітний період, тис. грн.
Розрахунок зміни товарних запасів ведуть за формулою:
де ΔЗ — зміна (приріст зі знаком «+» або скороч. зі знаком
«–») запасів; Зк — запаси на кінець звітного періоду; Зп — запаси на початок звітн.періоду.
Заг. формула розрахунку коефіцієнта ланковості з урахуванням зміни товарних запасів має вигляд:
Основними показниками, які хар-ють стан орг-ійної складової, є:
вартість основних фондів (зокрема й їхніх складових елементів) загалом та за видами ек-чної діял-ості (оптова торгівля, роздрібна торгівля);
питома вага основних фондів ринкової інфр-ри у загальному обсязі в-их основних фондів;
кіл-ть під-тв опт. торгівлі, роздріб. торгівлі, мат.-тех. забезп.я; розподіл торгових під-тв за типами та видами (продовольчі, непродовольчі, змішані, кіоски та палатки роздрібної мережі).
Стан розвитку мат. складової оцінюють за сис-ою показників, які хара-ють кіл-ть і потужність складського, тарного й транспортного госп-тва. До них належать:площа складських будівель, споруд;
площа закритих складів, кількість складів-холодильників, місткість їхніх холодильних камер; місткість газосховищ, ємностей для рідини та сипучих товарів; середня відстань перевезень однієї тонни вантажів за видами транспорту й продукції, обсяг вантажообороту окремих видів транспорту; рівень механізації вантажно-розвантажув-их і транспортно-складських робіт.
Рівень механізації праці оцінюють за допомогою коефіцієнта механізації певних робіт:
де Км — коефіцієнт механізації певного виду робіт; Qмех — обсяг роботи, виконаної за допомогою механізмів; Qзаг — заг. обсяг робіт певного виду.
Інформ-а складова харак-ться кіл-тю інформ-них, виставкових центрів, рекламних агенцій, обсягом послуг, що їх вони надають, кількістю та якістю наявної у них інформ. про стан кон’юнктури тов. ринку, обсяги пропоз. та спож-ня тов., вир-ків і спож-ів, ціни, умови реалізації та постач-ня.
З метою оцінювання стану й розвитку кредитно-розрахункової складової визнач. кіл-ть, середній розмір і загальний обсяг кредитів, отриманих суб’єктами інфра-ри, обсяг інвестицій фін.-кредитних установ в інфра-ру, обсяг розрахункових операцій по тов. ринку окремих банківських установ і великих банківських орг-ій.
Для харак-ки кадрової складової викор-ть показники:середньооблікова чисельність працівників, зайнятих в інфра-рі товарного ринку та на окремих під-ах;питома вага кіл-ті працівників, зайнятих в інфра-рі тов. ринку в заг. обсязі зайнятого нас-ня;продуктивність праці .
Ці показники дають змогу оцінити заг. стан окремих елементів інфра.ри тов. обігу. Але для прогнозування її розвитку потрібна заг. оцінка рівня забесп. суб’єктів ринк.відносин інфра-ним комплексом.
27. Марк-гова концепція розвитку суб’єктів ІТР.
Концепція марк-гу передбачає, що досягнення суб’єктом інфра-ри тов. ринку своїх цілей залежить від знання потреб і запитів цільових ринків та більш ефективного, порівняно із конкурентами, задовол. споживача. Серцевиною її є потреби споживача, на задовол. яких спрям. всі види марк-вої діял-ості. Створювані завдяки цьому довготривалі відносини зі споживачем уможливлюють досягн. успіху в конкурентній боротьбі й отримання прибутку.
Застос. концепції марк-гу дає змогу суб’єктам госп-ня товарної інфра-ри створ. й надавати такі послуги, які потребує споживач, поєднуючи задовол. клієнтів із отрим-ям прибутку.
Сучасна концепція марк-гу суб’єктів інфра-ри тов. ринку передбачає викон. низки робіт:
1. Марк-ові дослідження й збир. необхідної інформації. Марк-ові дослідж. проводять із метою визнач. цільового ринку та позиціювання на ньому. При цьому важливо визначити й обрати найсуттєвіші ознаки, що харак-ють цільову групу клієнтів, рівень їхньої зацікавл. у конкретній послузі. Дослідж. можуть стос. кон’юнктури ринку, ек-ого становища, тов-ої й цін. політики товаровир-ів, збутової й рекламної діял-ості. Особливу увагу приділ. дослідж. конкурентів на тов. ринку.
2. Планування асортименту тов. та послуг, формув. цін на них. Головне для суб’єктів інфра-ри — сформувати асортимент тов., який найповніше задовол. потреби споживачів, запропон. комплекс послуг, що сприятиме зміцн. відносин із покупцями. Ціноут-ня також станов. важливий чинник діял-ості суб’єктів госп-ня. Щоб залучити нових клієнтів, зберегти відносини із давніми партнерами, необхідно шукати нові, нетрадиційні методи ціноут-ня. 3. Просування товару. Згідно із теорією марк-гу до складових комплексу просув. належать: стимул. збуту, реклама, персон. продаж, прямий марк-нг, PR. Суб’єкти інфра-ри з метою розшир.кола клієнтів, збільш. обсягів реалізації й отримання стабіл. прибутків мають докласти неабияких зусиль з розв’язання проблем щодо торгової реклами, стимул. збуту, персон.продажу й прямого маркетингу, PR.
4. Місце розташ-ня суб’єктів інфра-ри й орг-ія товароруху. Зважаючи на особливості продукту діял-ості цих суб’єктів, розміщення їх безпосередньо пов’язане із розташ-ям споживачів. Суттєве значення має рівень розвитку транспортних мереж, обсяги споживання товарів, середній радіус доставки товарів. Аби відповідати сучасним вимогам, суб’єкти інфра-ри створ. автоматизовані склади, форм. розвинене тарно-пакувальне госп-во, запровадж. комп’ютерні сис-ми оперативного управл. замовл.ми, запасами й товарообігом. Марк-ва концепція передбачає, що суб’єкти інфра-ри цілеспрямовано працюють із цільовими спож-ми для узгодження послуг, які вони їм надають, а також шукають можливі шляхи зниж. витрат на здійсн. своєї діял-ості.
28. Сучасні проблеми та напрямки розв-ку ІТР.
Формування тов. ринку, адекватного до вимог соц.-зорієнтованої ринк. ек-ки, вимагає подальшого вдосконал. його інфра-ри. Для сучасного етапу розвитку інфра-ри харак-ні недостатній рівень культури ринк. відносин, великі транспортні витрати, відсутність надійної й повної інформ. про функц-я тов. ринку, недостатній розвиток тарно-пакувальної бази, різке скороч. обсягу й асортименту вир.-тех-их і транспортно-експедиторських послуг.
Недостатній розвиток інфра-ри перешкоджає зниж. рівня трансакційних витрат та підвищ. ефект-ті тов. ринків. Треба раціон. розташ. на території держави торгов. посередників і складське госп-тво, визначити оптимальні форми посередн-ого, складського, трансп-ого й інформ-ого обслуг-ня товарного обігу, підвищ. якість рекламн. забезп-ня.
Створ. прогресивної інфра-ри тов. ринку вима-гає розв’язання комплексу завдань, які стос. всіх її елементів. Перш за все слід сформ.оптимальну мережу торг-но-посеред-их орг-ій, складського госп-ва для здійсн. ефективної опт. торгівлі, подрібнення партій поставок, надання послуг зі збереж., фасування, комплектування замовлень та доставки їх із най<и втратами.
Актуальним є створ. транснаціональних корпорацій з оптово-посередницької діял-ості. Наявне складське госп-тво підлягає реконструкції й оновленню, із одночасним удосконал. тех-гій складського оброблення тов-ів, запровадж. нових видів обладнання, механізацією й автоматизацією складських робіт.
Важливим є розвиток інфра-ри виставково-ярмаркової діял-ості. Удосконал. складського госп-тва безпосередньо пов’язане із розвитком тарно-пакувального обслуговування. Для цього треба:
створити науково-технічну базу вир-тва нових видів тарно-пакувальних мат-ів та обладнання, а також перероблення використаної тари й упаковки;
розвивати виробничу базу виготовл. конкурентоспром. тарно-пакувальних мат-ів та обладнання; розшир.в-тво конкурентоспроможної тари й упаковки; розвивати в-тво обладнання для збирання та перероблення використаної тари й упаковки та створ.сис-ми її збирання і перероблення.
Розвиток транспортно-експедиторського обслуг-ня тов. ринку передбачає: створ. й розвиток транспортних потужностей і засобів, за доп. яких забезп. виконання вантажно-розвантажувальних операцій та безперервність торг.-складських і збутових процесів; створ. торговельно-транспортних фірм; створ. та розвиток трансп. терміналів, здатних забезп. комплексне обслуг-ня транспортом, складськими приміщеннями, вантажно-розвантажувальними засобами, розвантаж-ми, фасувальними цехами, тарно-пакувальними засобами, торгов. площами ;
скороч. строків доставки вантажів і забезп.я збереж. товарів у процесі транспортування.
Інформ-не забезп. товарних ринків передбачає:
створ. загальнодоступної сис-ми забезпеч. виробників, торговельних посередників і покупців оперативною інформ.; створ. загальноукраїнського та мережі регіональних інформ-но-марк-их центрів;
розроб.й упровадження інформ-но-аналітичних мереж зі стратегічного марк-гу, викор-ня геоінформ-их сис-м для передання й оброблення інформ.; формув. сис-ми спостереж. за станом товарних ринків і механізмів пошир. інформації й реклами; розробл. методичного та програмн. забезп-ня, формув.інформ.банків даних.
Удосконалення кредитно-розрахункового страх. забезп-ня товарних ринків передбачає:
орг-ію раціон-го тов. обігу на підставі безготівкових грош. розрахунків за товарні поставки, скороч. до мінімуму бартерних операцій між суб’єктами ринку; розроблення оптимальних схем лізингу, експортних поставок; розвиток різноманітних видів кредитування; створ.методичної бази ціноутвор. у суб’єктів інфра-ри тов. ринку; розвиток страх. фін. ризиків під час торг. операцій, діял-ті інвесторів і кредиторів суб’єктів інфра-ри.
Кадрове забезп.я суб’єктів інфра-ри передбачає: орг-ію підготовки висококваліфікованих кадрів.
29. Визнач. та зміст господарсько-торговельної діял-ті суб’єктів ІТР.
Суб`єкти інфра-ри тов. ринку в значній мірі приймають безпосередню або опосередковану участь в сусп-му в-тві, але не створюють кінцевий продукт. Їх функціональне призначення заключається в тому, що вони продовжують процес в-тва в сфері обігу, а праця, яка при цьому витрачається, збільшує вартість сукупного продукту хоч і не змінює мат-но-речової форми товару. Тому діял-ть більшості суб`єктів ІТР відноситься до продуктивної, а продуктом цієї діял-ті є послуги.
Діял-ть суб`єктів інфраструктури товарного ринку допомагає виробникам у формувнні ефективних каналів розподілу. Суб`єкти ІТР забезпечують рух товарів від виробників до споживачів. Вони сприяють подоланню розбіжності в часі, місці та праві власності, які відділяють товари та послуги від споживачів, для яких вони призначені. Важливою є їхня роль у встановленні відповідності між попитом та пропоз. товарів. Більшість виробників випускає у великій кількості обмежений асортимент продукції, а внаслідок діял-ті суб`єктів ІТР він трансформується в споживчий асортимент, необхідний конкретному споживачеві.
30. Оптова торгівля - основна форма господарсько-торг. діял-ті…
Опт. торгівлю можна визначити як підприєм-ку діял-ість з продажу, перепродажу із відповідними перетвор.товарів під-ам роздріб.ї торгівлі, ін. суб’єктам підприєм-ої діял-ості для подальшого перепродажу чи профес. використ. їх.
Як ек-на категорія опт. торгівля — це сукупність ек-их, організ-их і правових відносин між суб’єктами тов. ринку стосовно купівлі-продажу (поставки, обміну) великих партій товару для його подальшої реалізації або проф. використ..
Головним завданням опт. торгівлі є створ. найсприятливіших умов суб’єктам тов. ринку для здійсн. рац. това-го обігу з метою якомога повнішого задовол. попиту організованих спож. та під-тв роздріб. торгівлі в зручний для них час, у необхідній кіль-ті та якості й потрібн. асортименті.
Опосередковуючи початкову фазу тов. обігу, оптова торгівля забезп.:
1)форм. товарних потоків і спрям. їх від виробників до покупців із мінім. рівнем витрат обігу та максим. швидкістю товароруху; 2)форм., збереж. й управління запасами товарів, необхідними для своєчасного забезп.я суб’єктів тов. ринку в разі зміни кон’юнктури; 3)стале забезп-ня попиту покупців за тимчасової відсутності в-тва чи спож-ня (напр., сезонні перерви у в-тві, трансп-ні водними шляхами ); 4)формув. попиту на нові товари, просування їх на товарний ринок;
5)спонукання товаровиробників до вигот-ня нових товарів, відповідно до змін запитів та вподобань покупців, підвищення їхньої купівельної спроможності.
Опт. торгівля відстежує зміни кон’юнктури ринку, попиту споживачів і справляє тиск на товаровиробників з метою реагування на них;
професійне обслуговування й консультування покупців, особливо стосовно технічно складних товарів і товарів спеціал. призначення.
Оптову торгівлю на товарному ринку здійсн. марк-ові оптові посередники та суб’єкти госп-ня, яких у сукупності назив. суб’єктами оптової торгівлі.
До них належать: комерц-і структури промислових, с/г та ін. під-тв-в-ків і постачальників товарів; комерц-і структури під-тв і орг-ій, що закуповують товари для професійного використ.; під-тва та підприємці роздріб. торгівлі, які купують товари для подальшого продажу; оптові під-тва з торгівлі товарами вир-чо-тех-го призначення;
оптові під-ства, які обслуговують роздріб.торгівлю;
оптові закупівельні під-тва; лізингові фірми.
Не належать до суб’єктів опт. торгівлі марк-ові посередники, які не беруть безпосередньої участі в торговельних операціях, а лише сприяють здійсненню їх. Це такі організатори оптового товарообігу, як товарні біржі, оптові ярмарки, виставки-ярмарки, аукціони.
Завдяки діял-ті суб’єктів опт. торгівлі вона виконує свої завдання та сприяє підвищ. ефективності товарного обігу, надає низку переваг товаровиробникам, під-вам роздріб.торгівлі та професійним споживачам.
31. Місце та завдання оптової торгівлі в сфері товарного обігу.
Як ек-на категорія опт. торгівля - це сукупність ек-их відносин між суб‘єктами тов. ринку з приводу купівлі-продажу великих (оптових) гуртових партій товару для його подальшої реалізації та переробки. Тобто ОТ займ. великими обсягами закупівель. ОТ є посередником, але має свої специфічні ознаки і відмінності.
Для хар-ки сутності ОТ в сучасному ринк. процесі важливим є визнач.її місця в сфері тов. обігу
Рис. 4.1. Фази товарного обігу
ОТ започатковує сферу тов. обігу, вона вис-тупає торг. посередником між вир-ми товарів і роздріб.торгівлею, ін. вир-ми і спож. тов. На початк. фазі тов. обігу товари зі сфери вир-ва надходять до сфери обігу для подальшого розподілу та просування їх до покупця. Кінцева фаза опосередковується роздрібною торгівлею і є заверш. тов. обігу, коли товар реаліз. безпосередньо кінц. споживачам для їхнього власного некомерц-ого використ..
Таке місце От-лі у сфері тов. обігу зумовлює її сутність. У класифікації видів ек-ої діял-ості вона сформульована так: «ОТ-ля і посередництво у торгівлі включає перепродаж (продаж без внесення змін) нових або уживаних речей чи виробів роздрібним торговцям або споживачам у промисловості і в торгівлі, групам користувачів або професійним користувачам, а також ін. оптовикам чи посередникам, які купують ці товари або вироби від імені роздрібних торговців, споживачів або груп користувачів».
32. Загальні функції оптової торгівлі.
На макрорівні виділяють функції:
1) Інтегруюча. Дозволяють визначити попит багатьох суб‘єктів і видати товаровиробнику об‘єднане замовл.. Це дозволяє виробникам збувати свої товари з мінімумом контактів зі споживачем. ОТ набирає асортимент товарів для своїх клієнтів, позбавляючи їх тим самим необхідності спілкування з багатьма товаровиробниками.
2) Оцінювальна включає оцінку відповідності попиту та пропоз-ії товару як по обсягу так і асортименті, включає формування ринк.ої ціни, забезп. матеріальну базу для накопичення та зберігання товарів, тим самим зменшує витрати ін. суб‘єктів на забезп.я обігу.
3) Організуюча заключається в здійснені торгівельних переговорів, наданні маркетингової та технічної підтримки суб‘єктам товарного ринку, орг-ії товарообігу.
4) Регулювальна реалізується через формування та управління товарними запасами. ОТ в цій функції бере на себе ризик пов‘яз. з рухом мат.х рес-ів, прискорює проходження товарів від товаровиробника до покупця.
На мікрорівні ці функції реалізуються в конкретних видах робіт під-тва.
В ринк.ій ек-ці важливого значення набуває розширення інформ-ної функції.
Оптова торгівля, акумулюючи попит споживачів, формує замовл. на великі партії товару та розміщує їх у товаровиробників. Тим самим досягається оптимізація завантаження виробничих потужностей, поліпшується використ. їх та створ. гарантії реалізації виготовл.товару.
Презентуючи сукупні інтереси численних споживачів, оптова торгівля зменшує навантаження на марк-ову службу товаровиробника. Оптова торгівля формує товарні запаси на власних підп-вах і в такий спосіб звільняє товаровиробників від ризиків та витрат, пов’язаних зі збереженням готової продукції.
Інвест-на функція оптової торгівлі виявл., в інвестуванні коштів у тов. запаси, завдяки чому товаровиробник скорочує власні збутові запаси. Важливою функцією ОТ-лі є проведення марк-их досліджень для товаровиробників, надання різноманітної інформ. про стан ринку. Це скорочує витрати товаровиробника на отримання відповідних даних.
ОТ, виконуючи притаманні їй операції, забезп. терміновість та бажаний обсяг і асортимент поставок товарів споживачам, поповнює товарні запаси під-тв роздріб. торгівлі й вир-чі запаси організ. споживачів. Завдяки цьому під-тва роздріб. торгівлі та організ.споживачі мають змогу працювати із мінімал. запасами, вивільняти кошти для ін. потреб.
33. Функції оптової торгівлі щодо товаровиробників.
• Розміщує замовл. на великі партії товару й забезп. концентрацію під-цької діял-ості;
• Створює сприятливі умови для збуту товарів, зменшує навантаження на збутову службу;
• Скорочує к-ть покупців, зменшує витрати, пов язані з реалізацією товарів, скорочує документообіг;
• Оптимізує завантаж. вироб. потужностей за рахунок завчасного замовл. великих обсягів товару;
• Зменшує ризики й витрати, пов язані зі збереженням готової продукції, формуючи товарні запаси у сфері обігу;
• Здійснює інвестиційне забезп.я процесу переміщення товарів;
• Поліпшує фінансове становище завдяки своєчасній оплаті замовлень;
• Здійснює марк-ове обслуговування й надання достовірної інформ.про стан ринку.
34. Значення оптового товарообігу для роздрібної торгівлі.
o Полегшення орг-ії закупівлі. З великої кількості пропонувань виробників оптовий торгівець відбирає самі вигідніші, зводить їх до одного замовл. и цим полегшує вибір роздрібному торгівцю.
o Забезп.я терміновості і малих обсягів поставок. Роздрібний торговець може в будь-який час запасатися товарами в найкоротший строк і в малий кількості. Відпадає необхідність утримання великих складських запасів та знижує ризик.
o Забезп.я кредитної допомоги. Досвід багатолітніх ділових зв’язків дає оптовому торгівцю можливість оцінити кредитоспроможність роздрібного торгівця і надати йому відповідну кредитну допомогу.
o Надання сервісних послуг по орг-ії продажу товарів.
o Особливості оптової торгівлі товарами вир-о-тех-го призначення.
o Особливості:
o Роздрібна торгівля практично не використ.ується.
o Значних масштабів досягає продаж за специфікаціями, які попередньо погоджені суб’єктами тов. ринку.
o Частіше діють прямі канали розподілу.
o Незалежні учасники каналів розподілу мають бути фахово підготовлені.
o Учасники каналу розподілу, як правило, спеціалізуються на певних видах товарів виробничо-технічного призначення.
o В продажу товарів виробничо-технічного призначення значно частіше може використ.уватись оренда аніж продаж.
o Як правило оптова торгівля здійсн. за допомогою письмових угод, при цьому обсяг замовлень значно більший ніж на ринку споживчих товарів.
