94. Зміст та особливості укладання публічного договору купівлі-продажу.
Договори купівлі-продажу в роздрібній торгівлі мають публічний характер. Публічним є договір, в якому одна сторона — підприємець перебрала на себе обов’язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться. Умови публічного договору однакові для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги. Підприємець не має права надавати переваги одному споживачеві перед іншим щодо укладання публічного договору, якщо інше не передбачено законом. Він також не має права відмовитися від укладання публічного договору за наявності в нього можливості надання споживачеві відповідних товарів (послуг). Пропозиція укласти договір (оферта) надходить від продавця, який демонструє товар або оголошує про його продаж і вказує продажну ціну. Ця пропозиція (так звана публічна оферта) адресується всім і кожному, а угода досягається лише у разі, коли покупець став на цю пропозицію, або коли сторони в належній формі досягли згоди стосовно всіх істотних умов договору.
Публічним є договір, в якому одна сторона — підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо).
Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.
Природа публічного договору припускає накладення на комерційну організацію, що бере участь у ньому, трьох заборон, зазначених у Цивільному кодексі:
— підприємець не має права надавати переваги одному споживачеві перед іншим щодо укладення публічного договору, якщо інше не встановлено законом;
— підприємець не має права відмовитися від укладення публічного договору за наявності у нього можливостей надання сповивачеві відповідних товарів (робіт, послуг);
— у разі необгрунтованої відмови підприємця від укладання публічного договору він має відшкодувати збитки, завдані споживачеві такою відмовою.
Актами цивільного законодавства можуть бути встановлені правила, обов'язкові для сторін при укладенні і виконанні публічного договору. Умови публічного договору, які суперечать частині другій цієї статті та правилам, обов'язковим для сторін при укладенні і виконанні публічного договору, є нікчемними.
У відносинах за публічним договором (роздрібна купівля-продаж, енергопостачання, прокат, побутовий і будівельний підряд, банківський вклад, страхування, збереження тощо) за участю громадян, крім загальних положень і норм про договори відповідного виду застосовуються закони про захист прав споживачів і прийняті відповідно до них інші правові акти України.
95.Нормативно-правове регулювання роздрібної торгівлі в Укр.
На споживчому ринку головними діючими особами виступають споживачі, які купують товари для особистого споживання й некомерц-ого використ. та суб’єкти господарювання, які здійсн. господарсько-торговельну діял-ть у формі роздрібної торгівлі.За останній час в Україні ухвалено цілу низку законодавчих і нормативних актів, мета яких — захищати права споживачів, підвищ. вимоги до якості товарів, що виробл., до підприємств роздрібної торгівлі, незалежно від їхньої орг-ійно-правової форми, а також громадян-підприємців, які займ. господарсько-торг. діял-тю, сприяти нормальній орг-ії процесу торг. обслуговування покупців, запобігати обмеж. їхніх інтересів у будь-якій формі..
Сукупність усіх правил, які регулюють торг. діял-ть, становить нормативно-правову базу, що визначає обов’язкову відповідал. суб’єктів госп.-торг. діял-ті як юрид-их, так і фіз.осіб, перед споживачем і захищ. його законні права.
Загальні права громадян Укр. встановлені Конституцією Укр., згідно з якою розробл. й затверджуються акти цивільного та господар.законодавства.Основними актами цивільного та господарського законодавства Укр. є Цивільний кодекс Укр. № 435-IV, яким регулюються особисті немайнові та майнові відносини та Господарський кодекс Укр. № 436-IV, який визначає правові засади господарської діял-ті.
Знання й викон. законодавства і нормативних документів сприяє уникнення свавілля на спож. ринку, насиченню його якісними товарами, які відповідають зрост. вимогам споживачів і поліпшують торг.обслуговування населення.
96.Хар-ка бірж. торгівлі та чинники їх розвитку.
Біржова торгівля ввібрала в себе особл. звичайної «базарної» торгівлі. Важливим завданням біржі стала централізація попиту та пропозиції, завдяки чому торговці дістали змогу терміново, в доступній формі дізнаватися про стан товарного ринку, тенденції зміни його кон’юнктури. Від інших видів організ. ринку товарні біржі відрізн. певні особл.:біржова торгівля концентр. в місцях вир-тва і спожив.товару, тобто у великих промисл. і торгових центрах із розвин. комунікац. мережами;наявність чітко визнач. предмета торгівлі, так званого біржового товару, який фікс. в її правилах. Це сприяє концентрації біржової торгівлі, стандартизації контрактів і створює умови для високоефективної орг-ії торг. операцій; торги ведуть на постійній і регулярній основі, час торгів чітко обмежений, що зумовлює макс. концентрацію попиту і пропозиції на визначені товари, продавців і покупців у часі та просторі;торгівлю здійсн. за відсутності товару, тобто за зразками, описами, каталогами, а також за контрактами і договорами на поставку товарів у майб.;відкритість інформ. про обсяги товарів, проданих на торгах, кількість та ціни укладених угод;торгівлю здійсн., як правило, біржові посередники, які виступають від імені та в інтересах товаровиробників або споживачів товару. Біржове посередництво в біржовій торгівлі здійсн. винятково біржові посередники — брокерські фірми, контори та незалежні брокери. Сама біржа не може бути біржовим посередником; створено умови для вільного ціноутворення, тобто ціни форм. залежно від попиту та пропозиції за наявності конкуренції і змін. під впливом кон’юнктури ринку; можливість укладання угод не лише з метою купівлі-продажу, а й для страхування від зміни цін на товарному ринку в майб.; відсутність прямого державного втручання в процес біржової торгівлі; стандартизація вимог щодо якості, кількості, умов поставки виставленого на продаж товару, типізація документів для оформл. контрактів.
Процес біржовох торгівлі відбув. За такими послідовними етапами: - підготовка біржових торгів; - проведення біржових торгів; - реєстрація та оформлення угод на біржі.
97.Види бірж та типологія товарних бірж.
Найпошир.у світовій практиці є поділ бірж за видом біржового товару на товарні, фондові, валютні, фрахтові та біржі праці.
Товарна біржа — орг-ійно оформлений, постійно діючий ринок, на якому здійсн. оптова торгівля товарами зі стандартиз-ми вимогами щодо його якості та кількості, умов і термінів поставки. Фондова біржа спеціаліз. на орг-ії укладання угод купівлі та продажу цінних паперів та їхніх похідних, що випуск. урядом, місцевими органами влади, господ-ми товариствами й приватними підп-ми. Головною метою функціон. та розвитку фондових бірж є залуч. інвестиц. ресурсів для спрям. їх на відновл. та забезп-ня стабільного зрост. суспільного вир-ва. Валютна біржа — це постійно діючий центр з проведення операцій купівлі-продажу іноземної валюти та цінних паперів, номінованих у валюті. На неї покладено підготовку пропозицій до Нацбанку Укр. щодо встановл. єдиного валютного курсу та функції валютного контролю. Фрахтова біржа — це організ. ринок фрахтованих суден, де концентр. вся інформ.стосовно попиту на тоннаж та його пропозицію, щодо рівня фрахтових ставок, умов угод фрахтування .Біржа праці являє собою орг-ію, яка надає посередницькі послуги на ринку праці з приводу здійсн. роботодавцями та найманими працівниками угод купівлі-продажу робочої сили, займається працевл-нням безробітних, а також осіб, які бажають змінити роботу, вивчає попит і пропозицію робочої сили, веде облік безробітних.
Типи (типологія) товарних бірж:
За орг-ійно-правовою формою біржі можуть бути зареєстровані як акціонерні товариства або як товариства з обмеженою відповідальністю.
За формою участі в біржових торгах: відкриті (публічні) та закриті біржі
За регіоном дії виокремлюють:1)міжнародні біржі, на яких операції здійсн. представники різних країн 2)націон. біржі забезп. здійсн. біржових операцій у межах однієї країни; 3)міжрегіональні біржі регіоном своєї дії мають кілька адміністр.-територ. формувань; 4)регіональні надають можливість здійсн. біржові операції суб’єктам господар. певного регіону(області, великого міста).
За об’єктами біржових торгів вирізняють біржі, які спеціалізуються на обслуговуванні ринків певних груп біржових товарів: сировинних ресурсів, фінансових ресурсів, нерухомості .
За широтою асортименту товарів: вузькоспеціалізовані, де предметом біржових торгів є один вид товару (сира нафта, кава, пшениця ); спеціалізовані, де об’єктом біржових торгів є однотипні групи товарів (кольорові метали, хутро, нафта і нафтопродукти, зерно ); універсальні, на яких торги ведуть за широким колом різноманітних біржових товарів (сільськогосподарські товари, паливно-енергетичні ресурси, дорогоцінні Ме).
За типом біржових угод: реального товару, де здійсн. купівля-продаж реального товару, який є в наявності або буде виготовлений у визначений термін;ф’ючерсні, де ведеться торгівля не реальними товарами, а ф’ючерсн. контрактами. В них зафіксовані права і зобов’я-зання сторін щодо стандартного товару, який постач-ся в майб. за цінами, що визнач. на момент укладання угоди; опціонні, де предметом торгів є лише права на закупівлю або продаж реальних товарів чи контрактів на них у майб.;
комплексні, на яких уклад. всі види угод — від спотових на реальний товар до опціонних.
За технологією біржового торгу: товарні біржі з простою формою біржового аукціону (англ.,голланд.);товарні біржі із заочним або аукціоном «натемну»;товарні біржі із подвійним (безперервним) біржовим аукціоном.
99.Функції товарної біржі, як форми організованого товарного ринку.
Доцільність функц-ня товарних бірж за умов ринкової економіки визначається викон. функціями поділ. на 2 великі групи: 1)функції товарних бірж як форми організов. товарного ринку;2)організ.-комерц.функції товарних бірж як організаторів оптового ринку.
Ф-ції товарних бірж як однієї з форм організ. товарного ринку передбачають:
1. Забезп. концентрації попиту та пропозиції в одному місці 2. Регулюв. оптового товарообігу на підставі ринкових законів. викон.цієї функції дає змогу впорядк.оптовий товарообіг, сформ.ефективні канали розподілу та просування товарів від виробників до споживачів, мінімізувати пов’язані з цим витрати. 3. Формування ринкових цін. 4.Боротьба із монополізмом на товарних ринках. 5. Кваліфіковане посередництво між оптовими продавцями та покупцями. 6. Зближення покупців та продавців у просторі та часі. 7. Мінімізація комерц-их та фінансових ризиків. 8.Забезп-ня суб’єктів відповідних товарних ринків ціновою й комерц-ою інформацією.
98.Визнач. товарної біржі, її значення в ринковій економіці.
Товарна біржа одна з форм організ. в часі та просторі оптового товарного ринку з його особливостями та правилами. З орг-ійного боку — це добре обладнане «ринкове місце», що надається учасникам бірж. торгу. В екон.тлумаченні —організов. у певному місці регулярно діючий за встановл. правилами оптовий ринок, на якому уклад. угоди купівлі-продажу товарів за зразками й стандартами і контрактів на їхню поставку в майб. за цінами, офіційно встановл. на основі попиту і пропозиції. В юрид. аспекті — це організ., що об’єднує фіз. і юр. осіб, які володіють відокремл. майном і мають відповідні права та обов’язки. Тов. біржа забезп. торговців своєчасною інформ. про ринкову кон’юнктуру, цінові коливання , що значно спрощує ведення торгівельної діял-ті.
Значення (роль) товарної біржі в ринк. екон.:
- на товарних біржах форм. «базові» ціни на матер.-сировинні ресурси, які є основою визнач. товаро-ками та споживачами обсягів витрат на вир-во готової продукції (товарів);
- у процесі біржової торгівлі форм-ся комерц. зв’язки з купівлі-продажу бірж. товарів та подальшого їх перепродажу;
- на біржах акумулюється і балансується попит і пропозиція на найважливіші групи товарів.
100.Організац.-комерц. функції товарної біржі.
В дія-ті товарної біржі вагома роль належить орг-ійно-комерц. функціям, зокрема дія-ті товарної біржі з форм. єдиних і зрозумілих для учасників правил торгівлі на товарній біржі, формул-ня чітких та обов’язкових вимог до біржових товарів, що виставляються на торги.
Орг-ійно-комерц. ф-ції товарної біржі:
1)стандартизація якісних, кількісних та інших параметрів конкретних біржових товарів, що дає змогу організ-ти торгівлю ними за стандартиз. описом якості без пред’явлення при укладанні угоди не лише партії товару, а й його зразків; 2)стандартизація біржових контрактів 3)арбітраж суб’єктів біржової торгівлі 4)надання послуг клієнтам із укладання та викон. бірж. угод
5)забезп. якісного розрахунк-го обслуговування.
6)поповнення націон.та регіональних бюджетів
101.Принципи діял-ті товарної біржі, її права.
Головними принципами діял-ті товарної біржі є:
- рівноправність учасників біржових торгів;
- публічне їх проведення;
- застос. вільних (ринкових) цін.
Товарна біржа має право: - встановл. відповідно до законодавства власні правила бірж. торгівлі та бірж. арбітражу, які є обов’язк. для всіх учасників торгів; - встановл. вступні та періодичні внески для членів біржі, розмір плати за послуги, що надаються біржею; встановл. інші грошові збори;
- встановл. і стягувати відповідно до статуту біржі плату за реєстрацію угод на біржі, штрафи та інші санкції за поруш. статуту біржі та бірж. правил;
- створ. підрозділи біржі та затвердж.положення про них; - заснов.арбітражні комісії для розв’язання спорів у торг. угодах;
- розробл.власні стандарти і типові контракти з урахув. держ. стандартів; -укладати угоди з іншими біржами, мати своїх представників на біржах, зокрема й розташ. за межами Укр.;
- видавати біржові бюлетені, довідники та інші інформ. й рекламні видання;
- виріш. інші питання, передбачені законом.
102.Правові засади створ. та орг-ії діял-ті товарних бірж (ТБ).
Правові умови створ. та діял-ті ТБ, а також основні правила здійсн. торг.-біржової діял-ті визнач. Господарським Кодексом Укр., прийнятим відповідно до нього законами та інш. нормативно-правовими актами.
Згідно із чинним законодавством ТБ створ. на підставі добровіл. об’єдн. зацікавл. суб’єктів господа-ння; Заснування ТБ здійсн. шляхом укладання засновн. угоди, яка визначає порядок її створ., склад засновників, їхні обов’язки, розмір і терміни сплати ним пайових, вступних та періодичних внесків; Закон забороняє органам держ. влади та органам місцевого самоврядування, а також держ. і комунал. підприємствам, установам і орг-іям, що цілком або частково утрим. за рахунок держ.бюджету Укр.або місцевих бюджетів, бути засновн. і членами ТБ.
Засновники біржі затверджують її статут.
У статуті ТБ визнач.: найменування та місцезнаходження біржі; склад засновників; предмет і цілі діял-ті біржі; види фондів, що утвор. біржею та їхні розміри; органи управління біржею, порядок їх утворення, компетенція й орг-ійна структура біржі; права та обов’язки членів біржі та біржі перед 3 особами, а також членів біржі перед біржею та біржі перед її членами; порядок прийн. у члени біржі та припин. членства; порядок і умови застос. санкцій; майнова відповідал. членів біржі; порядок припин. існування біржі.
Доцільне включ. до складу виконавчих органів бірж, (комітетів) представників державних органів, за якими одночасно закріплюється право бути співзасновниками товарних бірж. Ці органи, беручи участь у роботі біржі, здатні шляхом надання іншим учасникам додаткових інвестицій позитивно впливати на всі основні сторони їхньої діял-ті. Допоміжні органи бірж - біржові агентства, здійсн. посередницькі функції при укладанні угод; біржові нотаріуси засвідчують відповідні акти; біржові суди, арбітражні комісії вирішують суперечки і непорозуміння, що виникають при укладанні і виконанні біржових угод
103.Організаційна структура товарних бірж.
Типову орг-ійну структуру товарної біржі можемо представити наступним чином:
Загальні збори членів біржі
|
Ревізійна → Виконавча ← Біржовий
комісія дирекція комітет(рада бірж)
Виконавча дирекція:
- підрозділи з обслу-ння та забезпеч. біржових операцій: Розрахункова палата; Котирувальна комісія; Арбітражна комісія; Експертне бюро; Комісія з торговельної етики.
– функціональні підрозділи: планово-ек.відділ; відділ між біржових операцій; відділ завнішніх зв’язків; відділ ярмарків та аукціонів торгівлі; відділ удаси-ння біржової торгівлі; відділ кадрів.
– допоміжні та обслуговуючі підрозділи: адмін-гос-ий відділ; інформ-о-довідковий відділ; видавничо-статистичний відділ; відділ технічних засобів та програмного забезп-ня.
104.Члени товарної біржі: права та обов'язки.
Членами товарної біржі є засновники, а також прийняті до її складу згідно із статутом біржі вітчизняні та іноземні юр й фіз.соби. Вступний внесок члена біржі дорівнює вартості «біржового місця», що визнач. на підставі попиту та пропозиції на «біржове місце». Вищим органом управління тов. біржі є загальні збори її членів. У період між загальними зборами членів тов. біржі управ. нею здійснює біржовий комітет (рада біржі).
Члени тов-ої біржі мають право самі або чарез своїх посередників: - здійснювати біржові операції на біржі й одержувати за це винагороду; - брати участь у розв’яз.питань діял-ті біржі, обирати і бути обраним до її керівних органів; - корист. усіма послугами біржі; - відкривати брокерські контори.
Член тов-ої біржі зобов’язаний: - дотримуватись статуту біржі, біржових правил торгівлі, рішень загальних зборів членів біржі та біржового комітету (ради біржі); - провадити розрахунки за своїми угодами відповідно до правил біржової торгівлі та своєчасно інформувати біржовий комітет (ряду біржі) про зміни у своєму фінансовому становищі, що можуть негативно вплинути на виконання його зобов’язань перед третіми особами та біржею; -сплачувати членські внески; вести облік здійснюваних угод за формою, визначеною правилами біржової торгівлі; - подавати необхідну інф-цію контролюючим органам біржі; - не розголошувати конфіденційні відомості та комерц-у таємницю про діял-ть біржі.
105. Форми та методи проведення бірж. сесій.
Під торговою сесією розуміють час, визнач. для проведення безпосередньо бірж. торгів.
Біржові торги на сучасних товарних біржах проводять за такими формами: голосові торги (торги «з голосу»);електронні торги.
При цьому використовують певні методи ведення торгів: безперервного подвійного аукціону (за цією технологією укладають угоди в біржовій електронній системі торгів);одностороннього аукціону з проведенням торгів за формою «з голосу»; фіксингу з проведенням торгів за формою «з голосу»; у режимі «обговорення умов» угоди (за цією технологією укладають угоди в біржевій електронній системі торгів у разі проведення електронних торгів); «за домовленістю» (за цією технологією укладають угоди в біржовій електр. системі торгів під час проведення голосових торгів).Ширина ринку визнач. кількістю на ньому продавців та покупців. Глибину ринку хар-ує обсяг товару (кількість лотів), що пропон. на продаж. Лот — мінім. стандартний обсяг бірж. товару, що пропон. до продажу/купівлі на біржі. Під опірністю ринку (опір ринку) розуміють діапазон цін, в якому учасники торгів висловлюють готовність укладати угоди. Величина різниці між максимальною ціною покупця та мінімальною ціною продавця дістала назву спред. Наближення ціни продавця до ціни покупця здійснюється поступово, крок за кроком у процесі торгу. Крок (тік) — мінімально допустима зміна ціни, так званий ліміт мінімальної зміни ціни.Брокери за отпирмними дорученнями подають до інформаційно-довідкового відділу письмові заяви встановленої форми на продаж чи купівлю товару. На підставі поданих заявок на продаж товарів біржа формує біржовий бюлетень про товари, що виставляються для реалізації на біржових торгах, та оприлюднює його не пізніше визначеного у регламенті терміну до початку торгів у засобах масової інформації. Бюлетень містить інформацію про місце, дату і час проведення торгів, перелік товарів, що виставляються на продаж, кількість і розміри лотів, початкову ціну за одну одиницю товару, номер брокерської контори, яка подала заявку. Учасник, який хоче взяти участь у торгах, подає на біржу заявку на придбання товару згідно із бюлетенем. Зміст заявок на купівлю заносять до інформаційних листків, які роздають брокерам, розміщують на стендах у торговельній залі, а також розсилають біржовими інформаційними каналами брокерським конторам, іншим зацікавленим підприємствам.Брокери, допущені до торгів, повинні мати при собі реєстраційну картку (ідентифікатор) відповідної форми та змісту, визначеними правилами біржі.Біржовий торг проводить ведучий маклер, який призначається біржею. Про початок торгу повідомляють, як правило, потрійним звуковим сигналом, третій сигнал означає початок біржового торгу. Маклер починає торги з оголошення умов про ведення торгів, номера позиції біржового бюлетеня, номера брокера продавця, кількості лотів, обсягу товарів, що містяться в одному лоті, початкової ціни та кроку ціни. Якщо на позицію, яка міститься в біржовому бюлетені, у встановленому порядку не було подано жодної заяви на купівлю, така позиція до торгу не оголошується і торги за нею не проводять.
