Шпаргалки! - Маркетинг. Товарний ринок

36. Класифік-ні ознаки, форми та види оптової торгівлі.
У сучасній ек-ці поширено чимало видів оптової торгівлі залежно від таких класифік-них ознак:
- рівень обслуговування споживачів;
- форма реалізації торговельного процесу;
- ширина торговельного (товарного) асортименту.
За рівнем обслуг-ня споживачів виокремлюють:
оптову торгівлю із централізованою доставкою товарів та широким асортиментом додаткових послуг. Оптовик у цьому разі своїми силами й транспортом за погодженими графіками доставляє товар покупцям, а також надає їм різноманітні послуги; оптова торгівля із отриманням товару на складі оптовика. Покупці приїздять на склад оптовика, отримують товар і вивозять його власними силами й транспортом. Обсяг та склад послуг, які їм при цьому надають, доволі обмежений; оптова торгівля через склад-магазин на зразок «кеш енд кері» (плати готівкою і забирай). Дрібні підприємці, роздрібні торгівці приїздять на склад-магазин, комплектують свої замовл., вантажать на транспортні засоби і самостійно вивозять, тобто переважну частину торговельних функцій виконують безпосередньо покупці;
оптова торгівля «зі стелажів» (Rack jobber). Оптовик орендує у великого під-тва роздріб. торгівлі торгівельну залу зі стелажами, самостійно забезп. його поточне поповнення та викладку товарів, здійснює продаж товарів великими партіями, забирає нереалізований товар.
За формами орг-ії торговельного процесу розрізняють такі види:1)Опт. торгівля, здійсн. торгов.підрозділами товаровиробників у формі прямого збуту;2)Опт. торгівля оптовими торговельно-посередницькими підприємствами, які купують товар, дістають право власності на нього та здійсн. перепродаж; 3)Опт. торгівля, здійснювана оптовими посередниками, які не набувають права власності на товар, а лише виступають організаторами тов. обігу. Вона передбачає: біржову, ярмарково-виставкову, аукціонну, консигнаційну оптову торгівлю.
Залежно від розмаїття тов. асортименту вирізняють опт. торгівлю широким асортиментом товарів. Вона має назву універсальна опт. торгівля.
Оптова торгівля асортиментом товарів однієї товарної групи належить до спеціалізованої.
Торгівлю товарами кількох товарних груп називають змішаною оптовою торгівлею.

37. Головні чинники, що впливають на вибір оптової торгівлі у формі прямого збуту.
Прям. збут вважають вигідним за таких умов:
К-сть запропонов. для продажу товару доволі значна, щоб виправдати чималі витрати на прямий збут;
споживачів небагато і вони розташовані на відносно невеликій території;
товар потребує високоспеціалізованого сервісу;
обсяг кожної партії товару достатній для заповнення контейнера або вагона (у цьому разі товар відвантажують прямо від виробника без перевантажування його на проміжних складах);
мережа власних складів на регіональних ринках, де фірма здійснює торгівлю, достатня;
товар є вузькоспеціалізованим за призначенням і (або) виробляється за технічними умовами покупця (що звичайно потребує тісних контактів для уникнення різних технічних ускладнень);
ринок вертикальний, тобто товар використ.ується хоча й у кількох галузях, проте небагатьма споживачами у кожній; ціна часто коливається;
ціна значно перевищує собівартість, що виправдовує витрати, пов’язані з прямим збутом.
Чинники викор. опт.торг. у формі прямого збуту:
К-ть пропонованого товару доволі велика і виправдовоє доволі великі витрати на прямий збут;
Концентрований ринок спож-ів;
Товар потребує високоспеціалізованого сервісу;
Наявна достатня мережа власних складів на ринках; Товар є вузьноспеціалізованим;
Ринок вертикальний; Часто коливається ціна;
Продажна ціна набагато перевищує собівартість, що виправдовує вимоги прямог збуту .

38. Умови застос. опосередкованої опт. торгівлі.
Утім, існує низка заг. умов, за яких доцільно використ.увати опосередковану оптову торгівлю:
ринок горизонтальний (багато споживачів у кожному секторі ек-ки) і потребує створ. потужної збутової мережі, а коштів для її орг-ії бракує;
ринок настільки різноманітний географічно, що ані прямі контакти, ані праця агента нерентабельні;
дуже часто потрібні термінові поставки невеликих партій товару (оптовик із численними складами цю роботу виконає краще та швидше);
різниця між ціною та собівартістю настільки мізерна, що орг-ія власної збутової мережі невиправдана; можна суттєво заощадити на транспортних витратах, якщо поставляти великі партії товару невеликій кількості оптовиків.

39. Особливості здійсн. окремих видів опосередкованої оптової торгівлі.
Реалізація товарів у формі альтернативної оптової торгівлі — через оптових посередників, дістала назву «опосередкована оптова торгівля». Під час вибору форми оптової торгівлі виробник має зважати на багато чинників, які стосуються і товарів, і споживачів, і значною мірою посередників.
Утім, існує низка загальних умов, за яких доцільно викор-увати опосередковану оптову торгівлю:
ринок горизонтальний (багато споживачів у кожному секторі економіки) і потребує створ. потужної збутової мережі, а коштів для її орг-ії бракує;
ринок настільки різноманітний географічно, що ані прямі контакти, ані праця агента нерентабельні;
дуже часто потрібні термінові поставки невеликих партій товару (оптовик із численними складами цю роботу виконає краще та швидше);
різниця між ціною та собівартістю настільки мізерна, що орг-ія власної збутової мережі невиправдана;
можна суттєво заощадити на транспортних витратах, якщо поставляти великі партії товару невеликій кількості оптовиків.
Фірма-виробник зазвичай орієнтується на різні канали розподілу. При цьому мають на увазі, що за невеликої кіл-сті посередників легше забезп. тісні зв’язки з ними і, таким чином, гарантувати собі суттєвий вплив на їхню роботу, досягти ретельної підготовки збутового персоналу . Разом із тим орієнтування на незначну кіл-сть посередників, які паралельно працюють на ринку, ставить фірму-постачальника у значну залежність від них, а відмова бодай одного з них дотримуватися укладеного контракту може завдати серйозних комерц-их збитків.
Усе це вимагає глибокого аналізу всіх обставин під час вибору оптового посередника.
У сучасній екон. поширено чимало видів оптової торгівлі залежно від таких класифік-них ознак:
рівень обслуговування споживачів;
форма реалізації торговельного процесу;
ширина торговельного (товарного) асортименту.

40. Зміст та визнач. основного інтегрального показника обсягу оптової торгівлі.
Інтегральним показником обсягу оптової торгівлі слугує заг. обіг Тзаг.
Загальний обіг — це заг. вартість відвантаженого товару (виконаних робіт, послуг) незалежно від надходження платежів на рахунок під-тва та зобов’язань зі сплати податків за всіма видами діял-ості під-тва у цінах фактичної реалізації.
Він охоплює: оптовий товарооборот, Топт;
роздрібний товарооборот, Троз;
оборот від посередницької діял-ості, Тпос;
оборот від інших видів діял-ості, Тін.
Оптовий товарооборот (Топт) становить суму перепродажів товарів без жодних змін (крім звичайних для торгівлі операцій) іншим під-вам та орг-іям (крім населення) для використ. або подальшого продажу їх. Звичайними для торгівлі операціями є розфасовка, сортування, пакування, розділення, розподіл, перемішування .
Роздріб. товарооборот (Троз) — це виручка від продажу безпосередньо населенню товарів для особистого споживання як за готівку, так і за розрахункові чеки установ банків, банківські платіжні картки через спеціально організовану торгову мережу (магазини, аптеки, ятки, кіоски, автозаправні станції, розвізну і розносну мережу ).
Оборот від посередницької діял-ості (Тпос) -становить суму комісійних, отриманих від надання посередницьких послуг.
Оборот від ін. видів діял-ості (Тін) охоплює дані про суму виручених коштів від господарської діял-ості, не пов’язаної з актами купівлі-продажу: в-ва, буд-ва, транспорту, надання різноманітних видів послуг. Напр., за наявності на під-тві опт. торгівлі папером цеху з розрізання рулонного паперу на споживчі формати утворюються відходи паперу. З них виготовляють та реалізують конверти, записники . Виручка від реалізації цієї продукції належить до обороту від ін. видів діял-ості. Формула обчислення заг.товарообороту (Тзаг) має такий вигляд: Тзаг = Топт + Троз + Тпос + Тін.

41. Характ-ка якісних показників опт.торгівлі.
Важливою якісною харак-кою загал. товарообороту є його структура, тобто питома вага окремих видів товарообороту в загал. обсязі.
Окрім харак-ки загал. товарообороту, викон. також аналіз тов.структури окремих його складових. Кожен вид товар-оту харак-ся абсолютними показниками: загал. обсяг продажу (товарооборот);
абсолютний обсяг продажу товарної групи;
абсолютний обсяг продажу окремого товару.
Обчисл. також відносні показники тов. структури:
питома вага кожного товару або товарної групи в загальному обсязі товарообороту:

де Ki — коефіцієнт товарної структури, питома вага продажу і-го товару;
— обсяг продажу і-го товару у вартісних одиницях виміру;
— обсяг товарообороту;
i — кількість і-х товарів (товарних груп).
Другим відносним показником є співвіднош.обсягів продажу 2окремих товарів:

де Paqa — обсяг продажу товару А;
Pbqb — обсяг продажу товару В.
Питома вага Ki відображає місце і-го товару в усій сукупності реалізов. товарів або в окремій групі. Він може бути інтерпретований так: скільки грошей із кожних 100грн, витрачених на купівлю товарів, використано на придбання саме і-го товару. Другий показник дає змогу співвідносити обсяги продажу різних товарів.

42. Сутність та значення товарних запасів (ТЗ) в оптовій торгівлі.
Успішне виконання оптовою торгівлею своїх функцій значною мірою залежить від стану ТЗ. Формування ТЗ у каналах розподілу — процес об’єктивний, його необхідність зумовлена закономірностями руху товарів від виробників до споживачів. Щоб задовол. потреби споживача й відшкод. витрати вир-ка виготовлений товар треба продати. Доки товар чекає моменту продажу й перебуває у каналах сфери товарн. обігу, він є тов. запасом. Варто зауважити, що тов. запас не дає своєму власнику нічого, крім витрат та збитків; прибуток дає лише товарооборот. Утім ТЗ виконує конче важливу функцію — він гарантує безперервність і стабільність процесу обігу. Він дає можливість задовол. потреби споживачів під час перерв між надходженнями товарів, у разі непередбачених затримок із завезення товарів, а також на час транспортування, викон.складських операцій та відпуск товарів споживачам.
Усі ці обставини змушують постійно контрол. величину ТЗ, забезп. ефективне управл.його рухом.
Для цього використ. сис-му показників:
1)Обсяг ТЗ опт. торгівлі (у натур. та вартісному обчисленні), а також величина ТЗ у днях реалізації.
2)Обсяг ТЗ - визнач. як суму фактичних залишків товарів у сфері опт.торгівлі на певну дату.
Величину ТЗ у днях реалізації розрах. як віднош. обсягу фактичного тов. запасу на поч. періоду до одноденного товарообороту (загал., товарної групи, окремого товару) за вказаний період за формулою:

де Здн — величина товарного запасу у днях реалізації; Зтов — обсяг фактичного товарного запасу у сфері оптової торгівлі на початок періоду;
Тодн — одноденний товарооборот.

де Тзаг — загальний товарооборот за аналізований період;
D — кількість днів в аналізованому періоді.
Структура товарних запасів. Вона харак-ться питомою вагою запасів окремих товарів, товарних груп в обсязі тов. запасів у сфері оптової торгівлі.
Рівень ТЗ загалом і за окремими товарами. Його оцінюють за допом. показника середнього ТЗ за певний проміжок часу.
Середньомісячний ТЗ обчисл. за формулою середньої арифметичної:

де — середньомісячний товарний запас;
Зп — фактичний ТЗ на початок місяця;
Зк — фактичний ТЗ на кінець місяця.
Середня хронологічна:

де — середній ТЗ за більш тривалий, ніж місяць, період часу; З1,З2,…,Зn — фактичні залишки товарів на певні дати; n — число дат, на які є дані про фактичні залишки товарів.
Показники середнього ТЗ використ. для оцін. товарооборотності, що хар-ся такими показниками, як: швидкість товарообороту;
тривалість одного обертання.

43. Показники оцінки стану та структури товарних запасів в оптовій торгівлі.
Структура ТЗ. Вона харак-ся питомою вагою запасів окремих товарів, товарних груп в обсязі ТЗ у сфері оптової торгівлі.
Рівень тов. запасів загалом і за окремими товарами. Його оцінюють за допомогою показника середнього ТЗ за певний проміжок часу.
Так, середньомісячний ТЗ обчисл. за формулою середньої арифметичної:

де — середньомісячний ТЗ;
Зп — фактичний ТЗ на початок місяця;
Зк — фактичний ТЗ на кінець місяця.
За наявності даних про фактичні залишки товарів на певні дати через приблизно однакові проміжки часу за тривалий період використ.формулу середньої хронологічної:

де З— середній ТЗ за більш тривалий, ніж місяць, період часу; З1,З2,…,Зn — фактичні залишки товарів на певні дати; n — число дат, на які є дані про фактичні залишки товарів.
Показники середнього ТЗ викор. для оцінювання товарооборотності, що харак-ся такими показниками, як: швидкість товарообороту;
тривалість одного обертання.
Швидкість товарообороту вимірюють кіл-тю обертань ТЗ за аналізований період і розрах.:

де Ші — швидкість обертання і-го товару, коеф.;
Ті — обсяг товарообороту і-го товару за аналізований період;
— середній запас і-го товару за той самий період.
Тривалість 1 обертання хар-зує кіл-ть днів, упродовж яких товар перебував у формі запасу від моменту його надходж. до сфери товарного обігу й до моменту його продажу. Вона визнач.діленням середнього ТЗ за певний період на одноденний обсяг товарообороту за цей самий період (Тодн).

44. Підприємства оптової торгівлі: констатуючі ознаки, орг-ійно-правові форми.
Під-тва оптової торгівлі є найважливішою орг-ійною ланкою інфра-ри товарного ринку, на них припадає найвагоміша частка його товарообороту.
Під-тво оптової торгівлі є орг-ійно-адміністративною одиницею, яка об’єднує колектив працівників і має свої органи управління. Характерною рисою під-тва є його ек-на діял-ість та єдність, спільність результатів праці, мат-их ресурсів та фінансових коштів, єдність обліку та звітності.
Головне завдання цих під-ств — створити необхідну сис-му каналів переміщення товарів для обслуговування вітчизняних і зарубіжних товаровиробників і постачальників товарів.
Констатуючі ознаки та орг-.-правові форми:
1. Масштаб та зона діял-ості:
- Акціонерні товариства;
- Закриті акціонерні товариства, відкриті акціонерні товариства, змішаної форми власності;
- Усі форми власності та господарювання: від акціонерних товариств до приватних.
2. Обсяг виконуваних функцій:
- Оптові фірми, які дістають право власності на товар, мають високомеханізоване складське господарство. Створені як акціонерні товариства різних видів власності та господарювання;
- Оптові фірми — дистриб’ютори товарів виробничо-технічного призначення;
- Оптовики, які торг. за готівку без доставки;
- Оптовики-комівояжери;
- Оптовики-організатори (транзитники);
- Оптовики-консигнатори;
- Оптовики-посилторговці.
3. Підпорядкування:
- Різних форм власності й господарювання;
- С/г кооперативні спілки, колективн. власності;
- Структурний підрозділ підприємства;
- Дочірнє підприємство-торговельний дім;
- Закупівельна контора
- Оптові склади.
4. Чисельність працюючих:
1)Акціонерні тов. різних типів;
2) Колективні, приватні.