70. Комісійна торгівля — форма внутрішньої торговельно-посередницької діял-ті.
Досить пошир. різнов ринк процесів на тов ринку є комісійна торгівля, яку здійснює комісіонер (посередник) за рах і за доруч комітента. При здійсненні торгов.операцій комісіонер самостійно шукає покупців (продавців), укладає з ними угоди куп-прод від свого імені, але за рахунок комітента, який бере на себе комерц-і ризики.
Договір комісії укладають в письмовій формі.
В ньому зумовлю.: 1.предмет угоди (описання тов); 2.мінім та максим ціни під час продажу (купівлі) тов 3. терміни постач партій тов
4.умови та форми платежу; 5. відповідал комітента перед комісіонером і комісіонера перед комітент
6. розмір і порядок виплати комісійної винагороди.
Комісійна операція зі збуту товарів може здійсн. за такими основними схемами: 1. Комісіонер згідно із наданими йому повноваж укладає з покуп договір куп-прод і надсилає його копію комітентові для викон. Комітент відповідно до договору комісії та умов договору куп-прод поставляє тов до вказ. в умовах пункту признач. 2. Згідно з умов догов комісії комітент постав тов на склад комісіонера, який, відповідно до отриманих повноваж, продає товар покупцям.
При збуті тов через комісіонера комітент завжди залиш їхнім власник до переходу права власн до покупц. По виконан доруч комісіонер зобов’язаний предст комітентові звіт і передати йому все одержане за виконаним дорученням.
Обов’язком комітента є:1. прийняти від комісіонера все виконане за дорученням; 2.оглянути майно і сповістити останньому можливі виявлені в цьому майні недоліки; 3.сплатити комісійну винагороду 4.відшкодув комісіонерові витрачені ним за виконанням доручення суми. 5.Розмір та порядок виплати комісійної винагороди, а також винагороди за делькредере визнач. у договорі комісії за погодженням сторін.
71 Види та особл консигнаційної торг.
Пошир формою комісійних операцій, особливо у зовн торг, є продаж тов за умовами консигнації.
За договором консигнації власник тов поставляє його на склад посередника, який розпродає його впродовж певного часу на підставі договорів куп-прод, укладених із покупц від свого імені та за рахунок консигнанта.
Консигнатор здійснює платежі консигнанту мірою реалізації товару зі складу. Непродані до встановленого терміну товари консигнатор має право повернути консигнанту.
До особливостей консигнаційних угод належать:
1.договори консигнації уклад лише на збут товарів; 2.у консигнаційних угодах, як правило, передб збут вел партій тов; 3.договір консигнації укладають на чітко зумовлений строк; 4.встановл мінім допустимі ціни реалізації тов або загальну суму виручки за поставлену партію товару; 5.платежі за реаліз тов переказ консигнанту після отрим консигнаторо виручки від покупц в узгодженні проміжки часу. 6.встановл обсяг товарів, які одночасно зберіг на консигнаційному складі і поповн залежно від стану їх реалізації; 7.узгоджують форму консигнації: незворотну, частково зворотну, зворотну.
Незворотна консигнація означ, що згідно із догов консигнац консигнатор, після заверш строку реаліз, зобов’яз сплатити консигнанту нереаліз частину тов за узгодж. ціною.
Частково зворотна означ, що по заверш строку реаліз консигнатор має право поверн. консигнанту частину нереаліз тов за рах останнього, а другу — оплатити за визн ціною. Зворотна консигнація передбач., що консигнатор має право поверн. консигнанту за рахунок останнього всі товари, нереаліз впродовж узгодж в договорі строку.
72. Зміст посередницької діял-ті та її види на товарному ринку.
Посередн дія-ть передб викон посередник-спеціалізов під-ми, організ або окремими особами спец функт з метою сприяння налагодженню і реалізації комерц взаємовідносин виробників і споживач на тов ринку. Посередн операц посід вагоме місце у торг-збут дія-ті комерц під-в та орг-. Їх необхідність зумовл економ обставинами: 1. унасл роз-ку спеціалізації залуч посередн часто обходиться суб’єктові підпр дія-ті дешевше ніж викон певних функт власн силами.2. доцільність викор посер структ зумовл економією витрат вир-ва або обігу, яку вони забезп клієнту. 3.-||- що він має стабільні зв’язки з товаровиробн або покупц, що сприяє гарант і надійн просув тов до спожив.4. дає можл перекласти на нього частину комерц ризиків, що знижує можливі витрати і збитки.
Комерц посередництво - підприємницька дія-ть, що полягає в наданні комерц-им агентом послуг суб’єктам господарювання при здійсненні ними господарської діял-ті шляхом посередництва від імені, в інтересах, під контролем і за рахунок суб’єкта, якого він представляє.
Посередник — суб’єкт господарюв, який перебуває між двома іншими суб’єкт господ й виконує функцію зведення їх з приводу обміну товарами в матеріально-речовій формі чи в формі послуг. Комерц-е посередн відрізн. від інших форм господарсько-торг дія-ті тим, що: 1. посер не здійснює продаж тов від власного імені й виконує обмежену кількість функцій в інтересах та під контролем клієнта. 2Він організовує зустріч продавця та покупця й бере участь у переговорах з приводу умов договору купівлі-продажу товару.
Осн функції посередника: 1. організ ділових контактів 2. пошук покупц і збир замовлень для виробника 3. сприяння належному викон угод, забезп своєчасного і точного викон договірних зобовяз сторонами. 4. сприяння товаровиробн в ефективн використ виробн потужностей, розширенні й удоскон виробн кооперації.
73. Нормативно-правове регулювання посередницької діял-ті.
Найбільш складною і нерозв’язаною проблемою розвитку торговельного посередництва являється слабка правова база.
Потрібно відмітити,що правова база регул торговельно-посередницької дія-ті, як і всього економ обороту , склад із фрагментів непрямих законів. В її основі лежать також відомчі нормативні акти, різні інструкції і положення, а частіше за все розробки самих посередників. Зрозуміло,що таку базу неможливо вважати прийнятною. Необхідні прямі закони, систематизовані норми права. Мова йде перш за все про прийняття Закону Укр. “Про торгівлю”. Такий закон буде сприяти ефективному регелюваннювсієї сукупності відносин,які виникають у сфері торгівлі. Разом з тим , в будь-якому варіанті такий закон не в змозі охопити і тим > регулювати багатоманітність аспектів торговельно-посередницької діял-ті. В зв’язку з цим дуже важливо прискорити прийняття Цивільного(Комерц-ого) Кодексу, відобразивши у ньому види договорів торговельно-посередницької діял-ті і регелювання договірних відносин. Як не парадоксально звучить, але сьогодні, по суті, відсутні норми регулювання таких специфічних договорів, як договір про надання права продажу товарів(не говорячи вже про кваліфікацію діял-ті дистрибьютерів, ділерів), договір консигнації,агенський договір, біржевий контракт, договір лізингу, договір аукціонного продажу та ін. Між тим на практиці операції в рамках таких договорів здійсн. досить широко.
74.Типи посередників та їх функції.
Різноманітність операцій комерц-ого посередництва зумовила появу різних типів комерц-их посередників. У теорії маркетингу вирізняють такі основні типи:1.Прості посередники(брокери) 2. Комерц-і представники(повірені) 3.Комерц-і агенти.
Брокер- посередник, який займається дія-тю зі зведення разом покупців та продавців. Брокерські операц поляг у встановл посередника-брокера контакту між продавцем і покупцем. Брокер не є стороною в договорі, а використ лише для ін форм двох сторін, що беруть на себе зобовяз за угодою. відносини брокера з покупцем грунт на тимчасових засадах. Крім головн функт, пошук покупця для продавця, - брокер викон певні додатк функт: 1. контроль за вик контракту і поданням рекламацій 2. іноді бере на себе обов’язки делькредере 3. підбір партій тов визнач асортименту 4. збір ін форм про стан ринку. Найчаст брок дія-ть у сучасн госп дія-ті повяз з біржовою торг.
Комерц. представники- це повірені,з якими фірми уклали тривалі угоди про репрезентацію їхніх інтересів. Основною функт представників є створ і підтрим зв’язків з тими, хто безпосередньо приймає рішення з приводу купівлі. Комерц представ є залежними або частково залежн посередн, які викон доруч товаровиробн, передбач в угоді. Вони здійсн пошук вигідних і надійних покупців, ведуть з ними переговор від ім. довірителя, узгоджують усі суттєві умови угоди.
Агент- посередник, що виступ як представник або помічник принципала в укладанні догорів куп-прод. Незалежність агента поляг в тому, що він не перебув в трудових відносинах з принципалом і здійснює свою дія-ть самост на основі агентської угоди. Виконувати функт агентів можуть і фіз. особи, але в біл випадк це юр. особи. Агенти лише сприяють здійсненню угоди куп-прод та не виступ у ній 3 стороною. Залежно від умов агентського договору агентів поділ: 1. монопольних(вони дістають моноп право здійснюв комерц посередн на договірній територ. При цьому довіритель втрачає право продавати на договірній терит товар, який належ до номенкл комерц агента)2.”першої руки”(першим отрим від довірителя пропозицію щодо реаліз тов) 3.прості
75.Зміст та види угод на здійсн. посередницької діял-ті (агентських угод).
Торгово-посередницька діял-ть здійсн як правило на підставі відповідних угод:
1. Договір купівлі-продажу;
2. Договір комісії;
3. Договір на посередницькі послуги.
Укладанню угод передують комерц-і договори. Підставою для проведення переговорів може бути оферта (торг. пропозиція). Товаровласник (оферент) направляє оферту можливим покупцям. В оферті вказується найменув. товару, технічна характ-ка, ціна, а також реквізити оферента і термін дії оферти. Оферта обов’язково підпис. оферентом і скріпл.печаткою.
Покупець розглядає пропозицію і якщо вона його влаштовує, то у встановлений термін, він її підписує та повертає оференту після чого вона набирає силу договору.
Є два види оферти: -м’яка; -тверда (жорстко вказаний термін, при якому покупець повинен дати відповідь). Монопольна агентська угода гарантує посереднику, що або всі товари довірителя пройдуть через нього, або він отримає відшкодув.своїх витрат. Така угода є вигідною і для посередника, і для довірителя. Агент отримує гарантію стабільн.становища на ринку і може інвестувати власний капітал у створ. й активне функц-ня збутової мережі. Монопольна угода містить певну небезпеку для довірителя. Якщо посередник із будь-яких причин виявиться незацікавленим вести активну збутову діял-ть (внаслідок низької конкурентоспроможності товару, недостатнього розміру винагороди, зміни кон’юнктури ринку), то цей ринок виявиться закритим для довірителя на весь строк дії угоди.
76.Мотивація та винагорода посередників.
Здійснюючи свою діял-ть, посередники несуть витрати, пов’язані не лише з пошуком покупців (продавців), а й вкладають працю та кошти в орг-ію товароруху та просування товару на ринок (транспортування товару, до- та післяпродажне обслуговування, зберігання ). Витрати посередника мають відшкодовуватись за рахунок посередницької винагороди. В посередницьких під-ах переважають адмін-ні витрати та витрати на збут.
У структурі амін-их витрат переваж. витрати на оплату праці амін.-управл.персоналу, відрахування на соц. заходи, утримання основних засобів, аморт-ію . У структурі витрат на збут переважають такі витрати: оплата праці персоналу, що забезп. збут товарів і відрахування на соц.заходи, витрати на утримання осн-них засобів .
Розрахунок розміру винагороди є складним завданням, адже його недостатній розмір може викликати зниж. активності посередницької діял-ті, а переплата посередникам може негативно позначитися на комерц. справах довірителя.
Можна виділити такі методи розрахунку винагороди посередника: - різниця між цінами реалізації на товарному ринку та відпускною ціною товар-ника (довірителя); % з відпускної ціни товар-ника (знижка на перепродаж); змішана форма (знижка на перепродаж та різниця у цінах); - узгоджена тверда сума; Сума розрахована за системою «витрати +прибуток»; додаткові заохочувальні виплати.
У практиці торговельно-посередницької діял-ті застос. 2 основні механізми виплати винагород: - шляхом утримання посередником належної йому за договором суми з усіх грошових коштів, що надійшли до нього для довірителя (комітента); - зворотним переказом довірителем (комітентом) винагороди з отриманих від посередника (покупця) коштів за поставлені (реалізовані) за сприяння останнього товари.
Конкретний варіант виплати винагороди обирають залежно від меж повноважень та обов’язків посередника. Винагороду посереднику виплач.після оплати третьою стороною за угодою, укладеною за його посередництвом, якщо інше не передбачено угодою сторін. Розмір, терміни й механізм виплати винагороди передбач. у договорі. У свтовій практиці винагорода сплач.принципалом після виконання представниками своїх основних зобов’язань. Строк виплати винагороди обов’язково має бути чітко обумовл.сторонами у посередницькій угоді.
78.Сутність та призначення інформац. діял-ті.
Визначал. ознакою сучасного екон. розвитку є формув. нової системи господарювання, у якій роль головн. вир-чого ресурсу відіграє інформ., а роль вирішального чинника вир-ва — знання. З ускладненням управл.завдань у вир-ві й товарообігу на 1план виходить управлінська інформація. На сучасному етапі виріш. вплив на екон. процеси справл. саме інформац.складова, яка створює новий простір для бізнесу.
Ефективна діял-ть суб’єктів господар. на товарн. ринку базується на перетвор. інформації, яку можна визнач.як цілеспрямований обмін упорядкованими даними між ними або іншими структурами і фіз. особами. Рівень інформац. забезп-ня можна вваж.мірою впорядкованості та сталості всієї екон. системи.
Сучасна господарсько-торг. діял-ть ґрунтується на технологіях, які невпинно вимаг.розшир. обміну інформац.,тобто залежать від рівня досконалості процесів обробл. даних. Загалом взаємодія суб’єктів товарного ринку має винятково інформац. сутність.
За цих умов інформац. технології поч. вирішальним чином впливати не тільки на вир-во і товарний обіг, а й на споживання. Інформ.діял-ть -сукупність дій, спрямованих на задоволення інформ. потреб громадян, юр. осіб і держави. Основними напрямами інформац. дія-ті у сфері товарного обігу є екон., екологічний, науково-технічний, міжнародний.
Під видами інформац. діял-ті розуміють одержання, використ., поширення та збереж. інформації.Одерж.інформації —набуття, придбання, накопич. відповідно до чинного законодавства Укр. документованої або публічно оголош. інформ. громадянами, юрид.особами або державою.Використ. інформації —задовол. інформац. потреб громадян, юрид-их осіб і держави. Пошир. інформації —розповсюдження, обнародування, реалізація в установленому законом порядку документованої або публічно оголошуваної інформації. Збереж.інформації —забезп-ня належного стану інформації та її носіїв.
79.Продукти інформ-ої діял-ті торговельно-посередницьких підприємств.
З позиції виробника інформац. продукт — сукупність даних, сформов. виробником для пошир. в матеріал. або нематеріальній формі. Так як інформ.продукт пропонується виробником ринку з метою його придбання, використ. чи споживання, його варто розглядати як товар, що має певні особливості.
Інформація, як товар має такі особливості:
1) її можна продати залиш. у попереднього власника; 2) ціна інформації не залежить від місця, часу та способу її використ.; 3)володіння інформ. не є гарантією абсолютного права на її використ.;
4)цінність інформ. на момент її створ. та в час продажі в більшості випадків не відома і визнач., як правило, після використ.;5)цінність 1 і тієї ж інформ. може бути різною для різних користувачів;
6) в економ. плані інформація може приносити користь функціонально не пов’язану з витратами на її вир-во; 7)інформ. не втрачається при використ. але морально старіє.
Інформ-ий продукт набуває вартості тільки в готовому вигляді — це інформ., що пройшла процеси впорядкув., структуризації й оцінюв. та придатна для прийняття рішень.
Цінність інформ.продуктів заснована на часовій сутності, тобто як правило, інформація є найціннішою в момент її створ.
80.Види інформ-их послуг.
Продаж інформації здійсн. у вигляді інформ-их послуг, які надаються через передачу відомостей, надання місця (площі) для участі у виставках, видання та реалізація інформ-их, рекламних збірників та буклетів . У свою чергу інформ. послуга це - здійсн. інформ. дія-ті у визначений час і визначеній законом формі по доведенню інформац.продукції до споживачів з метою задоволення їхніх інформ. потреб. Інформ. послуга — це отримання і надання в розпорядж. користувача інформ. продуктів. Головним видом інформ.продуктів є інформація. За характером інформації з баз даних і поставлених марк-их завдань розрізняють такі види інформ-их послуг: видання інформ-их матеріалів; ретроспективний пошук інформації; проведення марк-их досліджень; дистанційний доступ до виддалених баз даних і пошук у них інформації; послуги зв’язку; підготовка і надання інформ-их послуг.
Для суб’єктів інфраструктури суттєвою є комерц-а та рекламна інформація, яка виготовляється та реалізується різноманітними орг-ійними структурами на комерц-ій та некомерц-ій основі.
Ці структури створюються як у сфері обігу так і виробничій і невиробничій сферах.
У сфері обігу інформацію надають рекламні агенції, інформ-і або рекламні підрозділи торгівельно-посередницьких орг-ій, маркетингові фірми, які проводять маркетингові дослідження. У виробничій сфері функціонують такі структури
- маркетингові служби підприємств;
- патентні бюро;
- інформ-і структури урядових установ;
- центри науково-технічної інформації та інші.
81.Орг.-комерц. послуги: зміст і призначення.
Орг-ійно-комерц-і послуги надаються з метою створ. умов для суб’єктів товарного ринку по просуванню, товарів, пошуку партнерів та підписанню комерц-их угод. Орг-ійно-комерц-і послуги надаються торгово-посередницькими підпр-ми, виставками, ярмарками, ярмарками-виставками.
Торгово-посередницькі підприємства є важливою ланкою державної контрактної системи і представляє собою найбільш розповсюджений вид торгового підприємства в інфраструктурі товарного ринку. Задачі торгово-посередницького підприємства: 1) ведення господарської діял-ті, направленої на досягнення збалансованого попиту і пропозиції на регіональному ринку засобів вир-ва, товарів і послуг; 2) забезп-ня потреб регіону продукцією виробничо-техн. призначення на основі укладених угод; 3) проведення єдиної інвестиційної, фінансової, зовнішньоекономічної і соціально-економічної політики в питаннях формування і функціонування регіональної інфраструктури ринкового типу.
82.Роль та функції виставок і ярмарок в розвитку орг.-комерц. послуг.
В сучасних ринкових умовах основною задачею будь-якого під-ва, з точки зору маркетингу, є максимальне і усестороннє врахування інтересів споживачів. Тому в даний період на виставках і ярмарках демонструються новинки промисловості, культури, с/г-ва, уклад. договори, ведеться робота по формув. попиту та стимул. збуту, може проводитись повна або часткова торгівля зі стенду.
Основними відмінностями між ярмарком та виставкою є масштаб пропозиції і необмежене коло відвідувачів, що притаманні виставкам.
Головною метою ярмарків є сприяння збільш. обсягів реалізації товарів, укладання прямих торгов. угод за виставленими зразками із подальшою поставкою товару. Орг-ію та провед.опт. ярмарків здійсн. ярмарковий комітет.
Виставка — це демонстрація зразків, основна мета якої полягає в ознайомл. широкого загалу із засобами, наявними в розпорядж. суспіл-ва, для задовол. потреб населення, а також з метою сприяння прогресу в 1 або кіл-ох сферах діял-ті.
Спільним для виставок і ярмарок є те, що вони організ.фіз. та юр. особами, мають обмежену тривалість, діють періодично в заздалегідь визнач. місцях, об’єднують велику кількість експонентів і відвідувачів і є організов.товарн. ринками.
Відбув. поєдн. виставок і ярмарок, проводять виставки-ярмарки, основним признач. яких є демонстрація досягнень, пошир. інформ. й укладання торг. угод.
Виставки та виставки-ярмарки викон. такі функції:сприяють безпосередньому спілкув.клієнта з експонентом; експонента — з потенц. партнерами;репрезентують реальний товар, який можна побачити в дії;надають можливість зацікавл. особі здійснити доволі повний та об’єктивний огляд певної групи товарів за такими ознаками, як якість, ціна, додаткові послуги, певні стимули при купівлі; створ. умови для ознайомл. з пропозицією потенц. конкурентів, їхніми новими ідеями, умовами продажу, сервісу; значно скороч. час клієнтам експонентам на пошук партнера й уклад.торг.угоди; забезп. ефективний обмін інформ.; інформ. учасників про розвиток технологій і тенденції прогресу в галузі; сприяють поліпш. іміджу експонента за умов його ефективної політики щодо підготовки та участі у виставках-ярмарках; інформ. експонента відносно хар-ру змін його потенц.партнерів, їхніх запитів, а також змін кон’юнктури галузі.
