92. Облік операцій по поточному рах-ку в нац. валюті. Синтетичний облік руху грошових коштів по поточному рах-ку ведеться на активному рах-ку 31 по суб-кам 311, 312. На суму зарахованих на поточний р-к коштів в нац. валюті роблять запис Дт 311 Кт 301 (на суму внесених готівкою); 36 (за відвантажену продукцію); 37 (на суму коштів в погашення заборгованості); 60 (на суму отриманих кредитів). Перераховані грошові кошти з поточного рах-ку під-ва відображаються по Кт 311 Дт: 30, 63 (на суму, перераховані постач-м в погашення заборг-сті.), 64 (на суму перерахованих податків в бюджет і не бюджетні фонди), 68 (на суму перераховану різними кредиторами). Якщо при перевірці виписки банку встановлена помилково списана з пот.рах-ка сума, то запис: Дт374 “Розрах-ки по претензіях” та Кт311
93. Облік операцій но пот. рах-ку в іноз. валюті. Валютні кошти зараховані на розподілений р-к в Бо відображ-ся записом Дт 312 суб-к 312-3; Кт 362. Перераховані банком кошти з транзитного валютного рах-ку на валютний р-к резидента відображається записом Дт 312, суб-к 312-1 (валютний рах-к в країні)/ 312-2 (Валютний рах-к за кордоном), Кт 312, 312-3 (Транзитний вал. рах-к). Валютні кошти перераховані банком на р-к УМВБ для продажу відображається: Дт 334 Кт 312. Національна валюта, яка надійшла на р-к під-ва зараховується: Дт 311 Кт 711. Одночасно робляться записи на списання проданої на міжбанківській валютній біржі іноземної валюти: Дт 942 Кт 334. В кінці звітного періоду дохід від реалізації іноземної валюти списується: Дт 711 Кт 791. На Дт 791 з Кт 942 спис-ся собів-ть реаліз-ної іноз. вал. на Міжбанку. Шляхом співставлення отриманого доходу (на Кт791) з собів-тю проданої вал-ти (на Дт791) визнач-ся фін.рез-т від реаліз-ції валюти, який спис-ся на рах-к 44.
95. Облік касових операцій. Рах-к 30 ведеться по суб-кам 301 та 302. Надходження грошових коштів в касу відображається по Дт 30 Кт 31 ( при отриманні грошових коштів з поточного р-ку в банку), 372 (повернення невикористаного авансу), 37 (надходження грошових коштів від дебіторів в погашення заборгованості) і інше. Використання грошових коштів з каси відображається Кт 30 Дт: 31 (вклад готівкою на поточний рахунок в банку), 661 (на суму виплаченої заробітної плати, премій), 372 (видача підзвітних сум). Надлишки грошових коштів зараховуються в дохід під-ва записом Дт 30 Кт 719. Нестача списується з Кт 30 на Дт 947 з наступним віднесенням на р-к касира записом Дт 375 Кт 716. відшкодовані касиром суми нестачі відображаються Дт 30 Кт 375.
96.Облік розрахунків з підзвітними особами. Готівкові гроші можуть витрачатися через касу підпр.,а в окремих випадках, коли сплата витрат через касу або з рахунку в банку неможлива( витрати по відрядж.,придбання дрібного інвентарю і т .і.)- через підзвітних осіб. Згідно з постановами КМУ та Мінфіну направл-я робітника у відрядж. викон-я за наказом кер-ка.Витрати по відрядж-ях входять у склад валових витрат підпр.тільки у разі наявності докум., які підтвердж. зв’язок цього відрядження з осн. д-стю підпр. Облік розрах-ів з підзв. особами ведеться на рах.372. Рах. акт.-пасивний, оскільки і підпр., і підзв. особа можуть виступати боржниками один одного. В БО на суму виданого авансу підзвітн. особі на господ.витрати та витрати по відрядж-х роблять запис по Дт327 та Кт 30”Каса”. Після повернення з відряж. протягом 3 днів робітник має подати в бухгалтерію авансов. звіт про витрачені суми у зв’язку з відрядж-м. Разом зі звітом подаються свідотство про відрядж., яке оформлене у відповід. порядку, докум. про найм житла, проїздні та інші докум.У разі видачі робітнику готівки на відряд-ня та коштів у підзвіт для вирішення у відрядженні вир. або господ. питань, то підзвіт. особа, після повернення з відрядж-я , протягом 3-х днів повинна подати в бухгалтерію разом зі звітом про суму, видану на вирішення господ. питань, авансовий звіт про витрачені кошти на відрядж-я. Після перевірки бухгалтерією законності та доцільності витрат, на звіті вказуються суми витрат ,які утвердж. керів-м. Витрати з підзвіт. сум списуюься з Кт 372 на Дт 20 ”Вироб. запаси” ,22 ”Малоц .та швидкознош. предм.”, 92 ”Адмін. витрати”, 93 ”Витрати на сбут” та інш. Суми невитраченого авансу підлягають поверненню робітником в касу підпр.
97.Форми та облік безготівкових розрах. Підпр. орган-ї та заклади усіх форм власності проводять безготів. розрах-ки в нац. валюті У. через банк шляхом перерах-я коштів з рах-ку платника на рах. отримувача за допом. таких док-тів: платіжні доручення, платіжні вимоги-доручення, розрахункові чеки, акредитиви, векселі, платіжні вимоги, інкасові доручення. Платіжні вимоги та інкасові доручення застосов. у випадках, передбачених діючим закон-вом та нормат. актами НБУ. Платіжне доруч-я є письм. розпорядж. клієнта(платника) обслугов. банку про перерахув. з його рах. вказаної суми на рах. іншого підпр. (отримувача). За допом. платіжн. доруч-нь проводять розрах. за платежами як товарного так і нетоварн.хар-ру: за відвантаж. продукцію у порядку поперед. платежів по розрах.. з бюджетом по налогах та інш..Перерах. коштів можна проводити гарантованим платіжним дорученням. В окремих випадках можуть застосов. інкас. платіжні доруч-я на безсупереч. списання коштів з пот. рах. підпр. без його згоди. На суму оплачених платіж. вимог, додарих до виписки банку з поточного рах. підпр. в бухг. обліку робиться запис по Кт рах .31 і Дт відпов. рах.:63 ,64, 65, 68 та інш..Платіж. вимога-доруч. є комбінов. докум. склад .з 2-х частин: вимога до платника сплатити вартість поставленої прод-ї та доручення платника своєму банкові відпов. суму з свого рах. на рах. постач-ка.За акредитивної форми розрах. підпр.-покупець перерахов. частину коштів у банк до місця знаходж. продавця для оплати потім відвантаж. прод-ї. Акредит. можуть відкр. як за рах. власн. коштів, так і за рах. кредитів банку, признач. для розрах. з одним постач.Відзивний акредит. може бути змін. або анульов. банком-емітентом без попер. погодж. постач-ка. Безвідзивний акредитив не може бути анульов. або змін. без згоди постач. для якого він відкр-й.в БО на суму акредит., виставл. в нац. валюті:Д-т рах. 313-К-т рах.311,601.При отрим. повідомл.банка про списан. грош. коштів з акредит. в оплату рах.постач.:Д-т рах.63-К-т рах.313 Оприход. тов.-мат. цінностей отрим. від постач.:Д-т20-К-т63 По закінч. строку акредит.закрив., а залиш. перерах. на поточ.рах. покупця або на погаш. банк. кредиту:Д-т311-К-т313.Чеки застос. для розрах. в безгот. формі. В БО на суму ліміта чек книжки, придбан. за нац. валюту,робиться запис:Д-т 331-К-т 311. На суму, виписан. підпр. та сплач. банком розрах. чеків пред’явл.до сплати за товари та послуги:Д-т 63,68,93- К-т 331.На підпр. видані в підзвіт уповнов. особам для розрах.чек.книжки:Д-т 372-К-т 685 ,пред’явл. уповн. особами звітів про використ. чеків:Д-т 685-К-т 372. Постач. на суму отрим. чеків за рах. сплати за реалізов. тов. та послуги робить запис:Д-т 331-К-т 36. При отрим. виписки з банку прозарах. грош. коштів по чеках робить запис:Д-т 31-К-т 331.
98.Облік розрах. за допомогою векселів (В) .В.-це письм. боргове зобов’язання векселедавця сплатити власнику В. у визнач. строк певної суми, вказаної у В. В також є видом комерц. кредиту, він може бути переданий векселедавцем іншій особі, боржником якого він є. У простому В беруть участь 2 сторони, у ньому фікс-ся безумовне зобов’яз. векселедавця власнику В сплатити вказану суму через певний проміжок часу. Переказний В(тратта) є наказом векселедавця платнику сплатити певну суму за вказаний у В строк , він має бути акцептований платником. При отриманні В від покупців за виконану роботу, в БО постач. роблять запис:Д-т 34-К-т36, одночасно роблять запис про списання відвантаж. товарів:Д-т 90-К-т26 28, погашення заборгов-ті забезпеч. В, в БО постач. відбив записом:Д-т 31-К-т34. Якщо векселедавець хоче отрим. кошти раніше сплати В, він може отрим. в банку позику під заставу В зі сплатою банку відпов. %(дисконтний В). Векселедавець отрим. вексельну суму за вирахуванням дисконту, що в БО векселедавця оформ. записом:Д-т 31, 94-К-т 60. При продажу В банку :Д-т 31, 94-К-т 34. Заборгов. по розрах.з постач.,підрядч.та інш. кредиторами, забезпечена виданими В, врахов. на пасивн. рах. 62. На суму виданих В векселедавець робить запис:Д-т 63-К-т62. При погашенні заборг-ті по виданих В покупець записує: Д-т 62-К-т 31. У випадку необх-ті, покупець і постач. можуть домовитися про відстрочку (зі сплатою % за відстрочку), тоді сума отрим. по В продавцем за відстрочку платежа К-т 71, а покупцем- Д-т 94.
99. Облік короткострокових кредитів(КК) банку. КК банку – це позики на строк до 1 року. Підпр-ва корист-ся КК з метою: під запаси тов.-матер. цінностей; сезонні витрати вир-ва заготівля с/г сировини; розрахункові операції тощо. Синтетичний облік розрах-ів з банком по КК ведеться на рах. 60 «Короткостр. позички», по субрахунках: 601 «КК банків у нац. валюті»; 602 «КК банків в іноз. валюті»; 603 «Відстрочені КК банків у нац. валюті»; 604 «Відстрочені КК банків в іноз. валюті». По Кт 60 «Короткострокові позички» відображають заборг-сть банку по отриманих кредитах у кореспон. з Дт: 311 «Поточні рахунки в банку в національній валюті»; 312 «Поточні рахунки в банку в іноземній валюті»; 313 «Інші рахунки в банку в нац. валюті»; 314 «Інші рахунки в банку в іноз. валюті»; 631 «Розрахунки з вітчизняними постач-ми; 68 «Розрахунки по інших операціях». Погашення заборг-сті банку по КК відображ-ся записом по Дт 60 «Короткострокові позички» і Кт 311, 313 та ін. Аналітичний облік банківських кредитів ведеться по видах кредитів, банкам, що надали їх, термінам погашення. Окремо враховуються кредити, не погашені в термін. Нараховані відсотки за користування кредитами відображ-ся записом по Дт 95 «Фін. витрати», субрахунок 951 «Відсотки за кредит» у кореспонденції з Кт 684 «Розрахунки по нарахованих відсотках».
100 Облік довгострокових кредитів (ДК)банку. ДК-ння здійснюється банками на строк від 4 і більше років. Об’єктами кредитування є витрати на впровадж. нової техніки та удоскон-ня технології вир-ва, на розширення вир-ва, на освоєння випуску нов. видів прод. тощо.Отримання цих позик відображ. записами в Дт311 “Р/р ” та в Кт 61“Поточна заборгованість по довгостр. зобов'яз.», по субрах. 611 «Поточна заборгованість по довгостр. зобов'язаннях у нац. валюті»; 612 «Поточна заборг-сть по довгостр. зобов'язаннях в іноз. валюті». Погашення кредиту відображ. записами в Дт“Довгострокові позики” та Кт311.
101 Значення фінансової звітності, її класифікація. Бухг. фін. звітність під-ств – с-му узагальн. показників, які харак-ють підсумки господ.-фін. дія-ті під-тва за минулий період (місяць, квартал, рік). Вона склад-ся підрахунком, групуванням і спец. обробкою даних поточного БО і є завершальною його стадією. Фін. звітність підпр-ва викор-ся самими власниками, підпр-ми для аналізу та контр. за виконанням договірних зобов’яз., аналізу господ. д-сті, для складання планів на майбутнє. Крім того, звітність подається: у вищу за підпорядкованістю організацію, якщо така є, з метою керівництва роботою підпр-ва; покупцям, постачальникам, тощо, а також установам банку (для контролю за викор-ям банк. кредиту), якщо таке передбачене кредитн. договором; органам статистики для статист. обробки.
Метою складання фін. звіт. є надання користувачам для прийняття рішень повної, правдивої та неупередженої інф-ції про фін. стан, рез-ти д-сті та рух коштів підпр-ва. Фін. звітність забезп. Інформац. потреби користувачів щодо: 1. Придбання, продажу та володінням цінними паперами; 2. Участі в капіталі підпр-ва; 3. Оцінки якості упр-ня; 4. Оцінки здатності підпр-ва своєчасно виконувати свої зобов’яз-я; 5. Забезпеченості зобов’язань підпр-ва; 6. Визначення суми дивідендів, що підлягають розподілу; 7. Регулюв. д-сті підпр-ва; 8. Інших рішень. Гол. вимоги до звітності – реальність, ясність, своєчасність.
Інформація, яка надається у фінансових звітах, повинна бути дохідлива і розрахована на однозначне тлумачення її користувачами за умови, що вони мають достатні знання та зацікавлені у сприйнятті цієї інформації. Фінансова звітність повинна містити лише доречну інформацію, яка впливає на прийняття рішень користувачами, дає змогу вчасно оцінити минулі, теперішні та майбутні події, підтвердити та скоригувати їхні оцінки, зроблені у минулому. Фінансова звітність повинна бути достовірною. Інформація наведена у фінансовій звітності, є достовірною, якщо вона не містить помилок та перекручень, які здатні вплинути на рішення користувачів звітності. Фінансова звітність повинна надавати можливість користувачам порівнювати: 1. Фінансові звіти підприємства за різні періоди; 2. Фінансові звіти різних підприємств. Передумовою зіставності є наведення відповідної інформації попереднього періоду та розкриття інформації про облікову політику і її зміни.
За періодичністю складання і подання звітність поділяється на внутрішньорічну, місячну, квартальну, піврічну, дев’ятимісячну та річну. Внутрішньорічну звітність називають поточною звітністю, або періодичною.
102 Принципи підготовки, розкриття інформації у фінансовій звітності. Фін. звітність підпр-ва форм-ся на принципів: 1. Автономності під-ва, за яким кожне під-во розгляд-ся як юр. особа, що відокремлена від власників; 2. Безперервності д-сті, що передбачає оцінку активів і пасивів, виходячи з припущення, що його діяльність триватиме; 3. Періодичності, що припускає розподіл д-сті під-ва на певні періоди часу з метою складання фін. звітн.; 4. Іст. (факт) собів-ті, що визначає пріоритет оцінки активів, виходячи з витрат на їх вир-во та придбання; 5.Нарахування та відповідності доходів і витрат, за яким для визнач. фін. рез-ту звітн. періоду слід зіставити доходи звітн. періоду з витр., які були здійснені для отрим. цих доходів. При цьому дох. і витр. відоб-ся в обліку і звітності у момент їх виникн., незалежно від часу надходження і сплати грошей; 6. Повного висвітлення, за яким фін. звітність повинна містити всю інф-ію про факт. та потенц. наслідки операцій та подій, які можуть вплинути на рішення, що приймаються на її основі; 7. Послідовності, який передбачає постійне застосування підпр-вом обраної облікової політики. Зміна облікової політики має бути обґрунтована і розкрита в фін. звітності; 8. Обачності, за яким методи оцінки, що застос-ся в БО, повинні запобігати заниженню оцінки зобов’язань та витрат і завищенню оцінки активів і доходів підп-ва; 9 превалювання змісту над формою, за яким операції повинні обліковуватись відповідно до їх сутності, а не лише виходячи з юр. форми; 10 єдиного грошового вимірника, який передбачає вимірювання та узагальнення всіх операцій підпр-ва у його фін. звітності в єдиній грош. одиниці. Розкриття інф-ії здійснюється у фін. звітності так: 1. Для того, щоб фін звіт. була зрозумілою, вона повинна містити дані про: - підп-во; - дату звітності та звітний період; - валюту звітності та одиницю її виміру; - відповідну інф-ію щодо звітного та попер. періоду; - облікову політику підпр-ва та її зміни; - консолідацію фін звітів; - припинення окремих видів д-сті; - обмеження щодо володіння активами; - участь у СП; - виявлені помилки минулих років та пов’язані з ними коригування; - переоцінку статей фін звітів; - іншу інф-ію, розкриття якої передбачено відповідними стандартами.
103. Х-ка форми фін звітності “Баланс”. Баланс є осн формою фін звітності.баланс побудовано за принципом “Баланс-нетто”: осн засоби та немат активи включ по залишковій в-ті; дебіт заборг – за вирахуванням резерву сумнівн боргів; запаси - за вирахуванням нестач, уцінок, знижок; власний к-л – по фактично вкладеній сумі за вирах непокритих збитків. Статті активу об’днано в 3 розділи: І Необор активи; ІІ Обор активи; ІІІ Витрати майб періодів. До розділу І відн статті: ”Немат активи”; “Незаверш буд-во”; “Осн засоби”; Довгострокові фін інвестиції”; “Довгостр дебіт заборг”; “Відстрочені податкові активи”; “Інші необ активи”. В розділі ІІ відображ запаси, кошта у розрахунках, грошові кошти (статті” Дебіт заборг за товари, роботи та послуги; Дебіт заборг по розрах; Поточні фін інвест; Грошові кошти і їх еквіваленти). У розділі ІІІ активу відображ витрати, які здійснено в поточному або попередніх періодах, але вони відносяться до наступних звітних періодів. Пасив балансу має 5 розділів: 1) Власний к-л 2) Забезп майб витрат та платежів; 3) Довгостр зобов 4) Поточні зобов 5) Доходи майб періодів. У розділі 1 відображ джерела власних коштів п-ва (статті: Уставний к-л, Пайовий к-л; Додатковий к-л, що вкладено; Інший додатк к-л; Резервний к-л; Нерозп прибуток/непокриті збитки; неоплачений к-л; вилучений к–л). У розділі 2 відображ нараховані у звітному періоді майб витрати і платежі. Розділ 3 об’єднує статті: Довгостр кредити банків; Інші довгстр фін зобов; Відстрочені податк зобов; Інші довгостр зобов. Розділ 4 об’єднує статті поточних зобов, які будуть погашені протягом операц циклую. До складу розділу 5 включають доходи, які отримано протягом поточного або попередніх періодів, але які відносяться до наступних звітних періодів.
104. Х-ка форми фін звітності “Звіт про фін р-ти”. Метою складання є надання користува-чам повної, правдивої інформації о доходах, витратах, прибутках (збитках) від д-ті п-ва. Звіт складено по функц групуванню доходів та витрат і має 3 розрізи: 1) Фінансові р-ти 2) Ел-ти операц витрат 3) Розрахунок показників прибутковості акцій. Фін р-ти визначаються у розрізи звич та надзвич д-ті п-ва. 1 розділ має статті: “Дохід від реалізації прод (товарів, послуг)”; “Соб-ть прод, що реалізовано”; “Інші операц доходи”; “Адмін витрати”; “Витрати на збут”; “Інші операц витрати”; “Дохід від часті в к-лі”; “Інші фін доходи”; “Інші доходи”; “Фін витрати”; “Надзвичайні доходи / витрати”; “Інші витрати”. У розділі 2 наводяться відпові-дні ел-ти операц витрат, що були здійснені п-вом в процесі д-ті протягом звітного періоду. Розділ 3 заповнюється АТ, акції яких вільно продаються на фондових біржах. (статті: Середньорічна к-ть простих акцій; скоректована середньорічна к-ть простих акцій; Чистий прибуток, що відноситься на одну акцію; Скоректований чистий прибуток, що відноситься на одну акцію. Цей звіт дає можливість користувачам оцінити р-ти минулої д-ті п-ва, його прибутковість, здатність ефект використовувати ресурси.
105. Х-ка форми фін звітності “Звіт про рух грош коштів”. Метою складання звіту є надання користувачам фін звітності повної інформації про зміни, що відбулися в грошових коштах п-ва та їх еквівалентах. У цьому звіті наведено дані про рух грош коштів протягом звітного періода в р-ті опеац, інвестиц, фін д-ті. Інформація про рух грош коштів в р-ті операц д-ті може бути наведена з викор-нням прямого або непрямого метода. При вик-ні прямого метода наводяться всі основні статті надходжень і витрат, різниця яких показує приріст або зменшення грош коштів. Непрямий метод передбачає відображення суми чистого прибутку, яка потім коректується завдяки виключенню негрошових операцій і операцій, пов’язаних з інвест та фін д-тю. Отже чистий рух грошових коштів від операц д-ті визнач як різниця між сумами грош надходжень і витрат з врахув руху коштів від надзвич подій. Рух грош коштів в р-ті інвест д-ті визначається на основі аналізу змінв статтях балансу “Необ активи” тиа “Поточні фін інвестиції”. Рух грошових коштів в р-ті фін д-ті визначається на основі змі балансу по розділу “Власний к-л”, і статтях балансу, пов’язаних з фін д-тю: “забезпеч майб витрат і платежів”; Довгострок зобов”, “Поточні зобов”. Отже складання звіту побудовано на макс використанні вже підготовлених показників Балансу і Звіту про фін р-ти. Зіт дозволяє: складати, прогнозувати і оцінювати грош потоки п-ва; визначати здатність п-ва погасити зобов і сплатити дивіденди;аналізувати грош і негрош аспекти операц п-ва.
106. Х-ка форми фін звітності “Звіт про власний к-л”. Метою складання звіту є розкриття інформації про зміни в стр-рі власного к-лу п-ва протягом звітного періоду. Починається і закінч статтями: Залишок на поч року і Залишок на кінець року. Має роділи: Переоцінка активів ( або власного к-лу в р-ті переоцінки осн засобів) Розподіл прибутку ( розподіл прибутку між учасниками або ї спрямування в уставний, резервний к-л тощо) Внески учасників, Вилучення к-лу (вихід учасників, викуп або анулювання акцій, зиенш номінал вартості акцій) Інші зміни в к-лі (списання невідшкодов збитків, безкоштовно отримані активи тощо).
107. Розкриття інформації у примітках до звітів. Усі підприємства розкривають у примітках призначення та умови використання кожного елемента власного капіталу(крім статутного капіталу). Пояснювальна записка (примітка) до бухгалтерського фінансового звіту підприємства характеризує його діяльність у звітному році, пояснює основні фактори, які впливали на господарські і фінансові результати роботи, висвітлює фінансове і майнове становище, перспективи подальшої діяльності. Зміст примітки визначають національні стандарти. Наприклад акціонерні товариства наводять інформацію про кількість та вартість акцій, типи акцій у складі статутного капіталу. Інші підприємства наводять інформацію про розподіл часток статутного капіталу між власниками і таке інше.
