97. Облік випуску (продажу) простих акцій з зазначеною номінальною вартістю.
Акції з зазначеною номінальною вартістю можуть продаватися за номінальною вартістю, вище номінальної вартості і нижче номінальної вартості. У б-я разі у статутний капітал зараховується тільки номінальна вартість акцій.
Наприклад, якщо компанія випустила (реалізувала) 10000 простих акцій номінальною вартістю 5 дол кожна. Реалізація відбулася за номінальною вартістю. Тоді: Дт “Грошові кошти” 50000, Кт “Статутний капітал (прості акції)” 50000.
Якщо ті ж самі акції було реалізовано по 8 дол за кожну, то робиться такий запис: Дт “Грошові кошти” (10000 акцій * 8 дол) 80000, Кт “Статутний капітал (прості акції)” (10000 акцій * 5 дол) 50000, Кт “Додатковий капітал (прості акції)” 30000.
Ті ж самі акції було реалізовано по 4 дол за кожну: Дт “Грошові кошти” 40000, Кт “Статутний капітал (прості акції)” 50000, Дт “Додатковий капітал” 10000 (зменшення додаткового капіталу).
Тобто, якщо акції продаються за ціною, нижчою від номінальної вартості, то у статутний капітал зараховується номінальна вартість акцій, а різниця відображається по Дт “додатковий капітал”, якщо цей рахунок має кредитовий залишок. Якщо ж цей рахунок не має кредитового залишку, то сума, нижча за номінальну вартість акцій, списується на рахунок “Нерозподілений прибуток” (в Дт цього рахунку).
В більшості штатів США, наприклад, продаж простих акцій нижче номінальної їх вартості заборонений.
98. Облік випуску (продажу) простих акцій без номінальної вартості.
Якщо безномінальні акції мають оголошену вартість (яку встановила Рада директорів), то сума доходу від продажу в межах оголошеної вартості зараховується у статутний капітал. Доход, одержаний понад оголошену вартість, відображається як додатковий капітал (тобто відображення в обліку таке саме, як і номінальних акцій).
Наприклад, компанія випустила 10000 акцій без номінальної вартості. Дирекція оголосила вартість 6 дол за акцію. Фактично реалізовано по 9 дол за акцію. Це відображається таким записом: Дт “Грошові ко-шти” 90000, Кт “Статутний капітал (прості акції)” 60000, Кт “Додатковий капітал” 30000.
Якщо ж по безномінальних акціях не було встановлено оголошеної вартості, то вся сума від реалізації акцій зараховується у статутний капітал: Дт “Грошові кошти” 90000, Кт “Статутний капітал (прості акції)” 90000.
99. Облік випуску (продажу) привілейованих акцій.
Як і прості акції, привілейовані акції можуть випускатися корпорацією під гроші, або під негрошові активи. Крім того, вони можуть реалізовуватися за номінальною вартістю або вище номінальної вартості. Привілейовані акції можуть бути як з номінальною вартістю, так і безномінальною. В бухгалтерському обліку випуск (продаж) привілейованих акцій відображається так само, як і простих акцій.
Наприклад, якщо компанія випустила (реалізувала) 10000 привілейованих акцій номінальною вартістю 5 дол кожна. Реалізація відбулася за номінальною вартістю. Тоді: Дт “Грошові кошти” 50000, Кт “Статутний капітал (привілейовані акції)” 50000.
Якщо корпорація випустила 20000 привілейованих акцій номіналь-ною вартістю 10 дол кожна, ціна реалізації – 14 дол кожна: Дт “Грошові кошти” (20000 * 14 дол) 280000, Кт “Статутний капітал (привілейовані акції)” (20000 * 10 дол) 200000, Кт “Додатковий капітал (привілейовані акції)” 80000.
Слід відзначити, що рахунки для обліку Статутного капіталу, а також додаткового капіталу від простих і привілейованих акцій ведуться окремо.
В балансі у складі акціонерного капіталу привілейовані акції показуються першими. Це пояснюється їхніми перевагами у виплаті дивідендів і в розподілі майна при ліквідації корпорації.
100. Мотиви та облік викупу власних акцій, порядок відображення викуплених акцій в балансі.
Метою викупу акцій може бути: 1 мати в наявності акції для реалізації їх управлінцям та службовцям компанії як заохочення; 2 поліпшити кон’юнктуру на ринку цінних паперів щодо своїх акцій (підняти їх ринкову ціну); 3 мати в наявності додаткову кількість акцій для придбання інших компаній; 4 зменшити кількість циркулюючих акцій і тим самим підняти дохід на одну акцію; 5 запобігти захопленню контрольного пакета акцій іншими компаніями.
Викуплені акції – це акції корпорації, які були раніше випущені, повністю сплачені, а потім викуплені корпорацією, але не анульовані. Викуп акцій означає одночасно зменшення активів компанії та її акціонерного капіталу.
Для обліку викуплених акцій застосовується рахунок “Викуплені власні акції”, який є активним, регулюючим, контрпасивним. Регулює собою рахунок акціонерного капіталу (“Статутний капітал”).
Викуплені акції відображаються в обліку на рахунку “Викуплені власні акції” за фактичною собівартістю їх придбання (викупу). Операція викупу оформлюється такими записами: Дт “Викуплені власні акції”, Кт “Грошові кошти”. Після операції викупу кількість випущених акцій не змінилась, тоді як кількість циркулюючих акцій зменшується. Відповідно акціонерний капітал компанії зменшується.
101. Облік операцій викупу власних акцій та подальшої їх реалізації.
Для обліку викуплених акцій застосовується рахунок “Викуплені власні акції”, який є активним, регулюючим, контрпасивним. Регулює собою рахунок акціонерного капіталу (“Статутний капітал”). Викуплені акції відображаються в обліку на рахунку “Викуплені власні акції” за фактичною собівартістю їх придбання (викупу).
Операція викупу оформлюється такими записами: Дт “Викуплені власні акції”, Кт “Грошові кошти”. Після операції викупу кількість випущених акцій не змінилась, тоді як кількість циркулюючих акцій зменшується. Відповідно акціонерний капітал компанії зменшується.
Викуплені власні акції можуть випускатись (реалізуватись) знову повторно за собівартістю викупу. За вищою або нижчою вартістю (вище чи нижче їх вартості придбання). Якщо ціна повторної реалізації дорівнює собівартості, дебетують рахунок “Гроші” і кредитують рахунок “Викуплені власні акції”.
Якщо ціна реалізації вища за собівартість, то на різницю кредитують рахунок “Додатковий капітал” (від викуплених акцій). Тобто Дт “Грошові кошти”, Кт “Викуплені власні акції”, Кт “Додатковий капітал (викуплені власні акції)”.
При продажу викуплених власних акцій за ціною, нижчою, ніж собівартість, різницю покривають за рахунок Додаткового капіталу від ви-куплених акцій (списується в Дт цього рахунку). Якщо суми цього капіталу не вистачає для покриття, дебетується рахунок “Нерозподілений прибуток” (списується за рахунок нерозподіленого прибутку). Тобто: Дт “Грошові кошти”, Кт “Викуплені власні акції”, Дт “Додатковий капітал (викуплені акції)”.
Слід зазначити, що операції викупу і перепродажу не стосуються рахунку “Статутний капітал”, не відображають результатів (прибутків чи збитки) від реалізації. Реалізація раніше викуплених акцій збільшує одноразово загальну суму активів і загальну суму акціонерного капіталу.
102. Облік операцій викупу власних акцій та їх знищення.
Компанія може прийняти рішення більше не продавати раніше викуплені власні акції, а вилучити їх з обороту, тобто знищити. В цьому разі викуплені акції списуються так:
Дт “Статутний капітал (прості акції)”; Дт “Додатковий капітал”; Дт “Нерозподілений прибуток”; Кт “Викуплені власні акції”.
Якщо вартість вписаних викуплених акцій нижча їхньої вартості при першому випуску, то різниця відноситься на збільшення додаткового капіталу.
Дт “Статутний капітал (прості чи привілейовані акції)”
Кт “Додатковий капітал (прості чи привілейовані акції)”
Кт “Викуплені власні акції”.
103. Облік конвертації привілейованих акцій компанії в прості.
Привілейовані акції можуть мати право конвертації у прості акції, що робить їх більш привабливими для інвесторів. Такі акції називаються конвертованими привілейованими акціями. Переведення здійснюється за встановленим у договорі коефіцієнтом. Власники привілейованих акцій здійснюють їх конвертацію у прості акції за умови зростання дивідендів та ринкових цін на прості акції.
Операція конвертації відображається в обліку наступним чином:
Дт “Статутний капітал (привілейовані акції)”; Кт “Статутний капітал (прості акції)”; Кт ”Додатковий капітал (прості акції)”.
При конвертації не відображаються прибутки чи збитки цієї операції.
В разі, якщо привілейовані акції спершу були продані за ціною вищою, ніж номінальна вартість при їх конвертації в прості акції, необхідно списати і додатковий капітал від привілейованих акцій.
Дт “Статутний капітал (привілейовані акції)” (номінальна вартість)
Дт “Додатковий капітал (привілейовані акції)”
Кт “Статутний капітал (прості акції)”
Кт “Додатковий капітал (прості акції)”.
Необхідно зазначити, що при відображенні операції конвертації акцій ринкова вартість як простих, так і привілейованих акцій на момент здійснення операції не враховується і не відображається. Це пояснюється тим, що обмін акцій здійснюється в середині самої корпорації і жодних додаткових активів, еквівалентних ринковим цінам, не надходить.
104. Облік організаційних витрат, понесених при створенні корпорації.
В процесі створення корпорації виникають організаційні витрати. Це гонорари (оплата послуг) адвокатам за складання установчих документів, інкорпораційний внесок державі, вартість друкування акціонерних сертифікатів тощо. Організаційні витрати належать до нематеріальних активів. На витрати компанії вони відносяться через нарахування амортизації впродовж кількох років. В США, наприклад, за стандартом бухгалтерського обліку дозволяється амортизувати організаційні витрати впродовж 40 років. Водночас податковим регулюванням дозволяється амортизувати їх впродовж 5 років. Виходячи з цього, в практиці корпорації списують (амортизують) організаційні витрати найчастіше за 5 років.
Витрати на створення корпорації відображаються в обліку таким чином:
Дт “нематеріальні активи (організаційні витрати)”; Кт “грошові кошти”.
Корпорація може для оплати таких витрат виділити частину своїх акцій:
Дт “нематеріальні активи (організаційні витрати”; Кт “статутний капітал (прості акції)”; Кт “додатковий капітал (прості акції)”
За перший рік буде нараховано амортизацію, що відображається такою проводкою: Дт “Витрати на амортизацію (нематеріальні активи)”, Кт “Амортизація (знос) нематеріальних активів (організаційні витрати)”. Допускається також пряме їх списання: Дт “Витрати на амортизацію (нематеріальні активи)”, Кт “Нематеріальні активи (організаційні витрати)”.
105. Облік нарахування та виплати дивідендів грошима.
Дивіденди – це частина прибутку корпорації, що розподіляється між акціонерами відповідно до акцій. Мірою рівня дивідендів є показник “коефіцієнт дивідендів” – відношення суми дивідендів до суми чистого прибутку. Джерелом виплати дивідендів є нерозподілений прибуток, при цьому дивіденди переважно оголошуються на суму, що не перевищує нерозподіленого прибутку. Якщо дивіденди оголошено на всю суму нерозподіленого прибутку корпорації, то вони називаються ліквідаційними – при ліквідації корпорації або при скорочення обсягу її діяльності. З дивідендами пов’язано три дати: дата оголошення дивідендів, дата реєстрації власників акцій, дата виплати дивідендів. В обліку відображаються дивіденди, пов’язані з двома датами: оголошення, виплата.
1. Нарахування і виплата дивідендів грошима в обліку відображається наступним чином: 1) оголошення дивідендів: Дт “Нерозподілений прибуток”, Кт “Дивіденди до сплати”; 2) виплата дивідендів: Дт “Дивіденди до сплати”, Кт “Грошові кошти”.
2. Може бути й інша методика відображення дивідендів, коли ведеться окремий рахунок “Дивіденди” або “Оголошені дивіденди” на кожний вид акцій (прості, привілейовані). Тоді відображення буде: 1) оголо-шення дивідендів: Дт “Дивіденди оголошені”, Кт “Дивіденди до спла-ти”; 2) виплата дивідендів: Дт “Дивіденди до сплати”, Кт “Грошові кошти”; 3) наприкінці року залишок рахунку “Дивіденди оголошені” списується на рахунок “Нерозподілений прибуток”: Дт “Дивіденди до сплати” Кт “Дивіденди оголошені”.
Більше інформації, пов’язаної з дивідендами, дає остання методика.
106. Облік нарахування та виплат дивідендів акціями.
Рада директорів може оголосити дивіденди своїм акціонерам з оплатою акціями. Це робиться для того, щоб: - зберегти оборотний капітал компанії (не виплачуємо грошей); - знизити ринкову вартість (ціну) акцій збільшенням їх загальної кількості. Зниження ринкових цін робить їх доступними для інвесторів; - збільшити статутний капітал корпорації за рахунок нерозподіленого прибутку; - уникнути подвійного оподаткування (подібний розподіл не є доходом).
Кількість акцій, які необхідно випустити для оплати дивідендів, встановлюється Радою директорів. Такі акції, здебільшого відображаються за ринковими цінами на дату оголошення дивідендів. В б-я разі їх ціна не повинна бути нижчою за номінальну чи оголошену вартість.
Відображення в обліку на дату оголошення:
Дт “Нерозподілений прибуток”; Кт “Статутний капітал: прості акції до розподілу”; Кт “Додатковий капітал (прості акції)”.
Слід зазначити, що рахунок “Статутний капітал: прості акції до розподілу” – це рахунок акціонерного капіталу, він переноситься в баланс як додаток до статутного капіталу.
Виплата дивідендів:
Дт “Статутний капітал: прості акції до розподілу”; Кт “статутний капітал (прості акції)”.
Таким чином, акції, випущені під дивіденди, змінюють структуру акціонерного капіталу, нерозподілений прибуток переходить у статутний капітал, але загальна сума акціонерного капіталу не змінюється. Активи корпорації не змінюються, як це відбувається при виплаті дивідендів грошима. Збільшується кількість циркулюючих акцій і через це зменшується облікова вартість однієї акції.
107. Облік розщеплення акцій.
Розщеплення акцій – це збільшення кількості випущених акцій з пропорційним зниженням їхньої номінальної чи оголошеної вартості за одну акцію. Метою розщеплення акцій є необхідність підняти їхню привабливість на ринку, доступність для малих інвесторів. До розщеплення акцій компанія вдається при значному зростанні ринкових цін на акції.
Операція розщеплення акцій бухгалтерськими проводками не відображається. На рахунок “Статутний капітал (прості акції)” в баланс буде внесено зміни про кількість і номінальну вартість акцій. Наприклад,
Акціонерний капітал (до розщеплення акцій)
Прості акції (30000шт за номінальною вартістю 20 дол кожна) 600000; Нерозподілений прибуток 150000; Разом 750000.
Акціонерний капітал (після розщеплення акцій)
Прості акції (60000шт за номінальною вартістю 10 дол кожна) 600000; Нерозподілений прибуток 150000; Разом 750000.
Таким чином, ефект збільшення кількості акцій в обігу і зниження ринкових цін досягаються розщепленням акцій і випуском додаткових акцій для оплати дивідендів. Різниця полягає в тому, що, акції для оплати дивідендів можуть випускатися тільки при наявності нерозподіленого прибутку, тоді як розщеплення акцій може здійснюватись і без наявності нерозподіленого прибутку.
108. Податки на прибуток корпорацій та облік розрахунків з бюджетом по них.
Важливим питанням є визначення об’єкта оподаткування , іншими словами з якої суми прибутку стягується податок. Міжнародна практика свідчить , що завжди є різниця між сумою прибутку підприємства , що витікає з даних бухгалтерського обліку і відображається у фінансовій звітності , та сумою прибутку для цілей оподаткування. Бухгалтерський облік не залежить і не повинен залежати від податкової системи. Він організовується на основі зага-льноприйнятих принципів обліку , які є постійними , і саме за цими принципами відображається формування фінансових результатів.
Ставка податку на прибуток корпорацій та ін. підприємств в різних країнах. В США , наприклад, податок на прибуток стягується за трирозрядною шкалою ставок : 15 % на перші 50 тис.$ прибутку , 25% на наступні 25 тис. , 34% - понад цю суму. У Франції податок на прибуток АТ коливається від 34% - 42%. В усіх країнах застосовується авансова система виплат податку на прибуток у державні та місцеві бюджети , яка встановлюється державою. Наприклад, французькі АТ здійснюють протягом року 4-и авансові виплати податку на прибуток: 1)9,25 % - 15 березня ; 2) 9,75 % - 15 червня ; 3) 9,75% - 15 вересня ; 4)9,25% - 15 грудня ; 5) решта – 34% від податкового прибутку року – 4-и попередні аванси – 15 квітня наступного року.
Авансові виплати податку на прибуток відображаються в обліку на-ступним чином: Дт “Розрахунки з бюджетом (субрахунок “Розрахунок з бюджетом по податку на прибуток”)”, Кт “Рахунок в банку”.
Наприкінці звітного періоду , виходячи з фактичної суми одержаного прибутку , скоригованого для цілей оподаткування , визначають реальну суму податку на прибуток. Наприкінці року на річну суму податку на прибуток підприємство зробить такий запис : Дт “Витрати по податку на прибуток” ; Кт “Розрахунки з бюджетом ( по податку на прибуток)” . Таким чином , сальдо рахунку “Розрахунки з бюджетом ( по податку на прибуток)” на 1.01 наступного року показує решту заборгованості перед бюджетом , яка має бути перерахована у встановлений строк. Сума прибутку після сплати податку становить чистий прибуток корпорації , що залишається в її розпорядженні.
109. Облік розподілу прибутку корпорацій зарубіжних країн.
Чистий прибуток , отриманий корпорацією, використовується на виплату дивідендів та ін. цілі, передбачені статутом корпорації та законодавством країни . Серед них – створення спеціальних резер-вів : фінансового (легального) резерву ; статутного резерву ; деяких факультативних резервів. Розмір фінансового резерву регулюється державою. У Франції, наприклад, АТ зобов’язані відраховувати в цей резерв щорічно 5% чистого прибутку, доки він не досягне 10% статутного капіталу. Інші резерви створюються згідно зі статутом та за рішенням загальних зборів акціонерів. Невикористаний прибуток перераховується на рахунок “Нерозподілений прибуток” і складає частину власного ( акціонерного) капіталу.
За результатами розподілу чистого прибутку звітного періоду буде зроблено такий бухгалтерський запис : Дт “Фінансові результати звітного періоду”; Кт “Легальний резерв”; Кт “Статутний резерв” ; Кт “Інші резерви” ; Кт “Акціонери – Дивіденди до сплати” ; Кт “ Нерозподілений прибуток”.
Можливі випадки , коли корпорація може реінвестувати всю суму чистого прибутку задля розширення господарської та фінансової діяльності.
112. Вичерпані та невичерп. витрати: визнач-ня, приклади, та застос-ня в обліку.
Для визнач-ня фін. рез-тів підпр-ва слід розуміти різницю між вичерп. та невичерп. витратами. Фін. рез-т (прибут. або збиток ) – це різниця між доходами і витратами звітного періоду. Які витр. віднос-ся до звітн. періоду?
Припустимо, підпр-во витратило гроші на придбання товарів і устатк-ня. Оскільки мав місце лише обмін грошей, тобто одного виду активів на інші (товари та устати-ня)– це невичерпані (ще не спожиті) витрати які принесуть користь у майбут.
Тепер припустимо, що ми реалізували товари і ввели в експлуатацію устатк-ня. Отже, замість товарів ми отримали доход ( у вигляді грошей або зобов’язань кредиторів), і для отримання цього доходу була спожита частка устатк-ня ( у вигляді амортизації). Тому собі варт-ть реалізов. товарів та амортиз. відрах-ня – це вичерп. (спожиті) витрати. Якщо частина товарів була втрачена внаслідок пожежі або інш. випадку, то це означає збитки, оскільки товари не були обміняні ні на які інші речі і не дали жодної користі. Витрати можуть не збігатися в часі з реальними витратами активів. Напр., нарахована з/п за січень, яку буде виплачено на початку лютого. Оскільки праця роб. і служб. була використана в січні, а з/п є грошовою формою витрат на оплату праці, то ці витрати пов’язані з виникненням зобов’язань, для погашення яких пізніше буде передано активи.
Можна зробити виснов., що вичерпані витрати – це збільш. зобов-нь або зменш. активів у процесі поточної д-сті для отримання доходу звітн. періоду. У свою чергу невичерп. витрати – це збільш. зобов-нь або зменш. активів у процесі поточн. д-сті для отримання доходу або інш. вигоди в майбутн. періодах.
Невичерп. витрати відображ-ть в активі балансу, а вичерпані - у звіті про фін. рез-ти ( звіті про прибуток).
