Для учета необ-х активов, их наличия, движения, износа в процессе деятельности и восстановления используют счета учета необ-х ак-в. Для учета наличия и движения обор-х ак-в используются счета таких групп: счета учета запасов; счета учета денежных средств, расчетов и других активов 2)Счета учета источников формирования хоз. средств предп-я. Счета бух учета, используемые для учета источников образования активов пред-я, подразделяются на две группы: 1)счета учета источников собственных средств 2)счета учета источников привлеченных (заемных) средств. Для учета источников собственных средств предпр. используют: счета учета собственного кап-ла; счета учета обеспечения будущих расходов и платежей; счета учета доходов и результатов деятель. Для учета источников привлеченных (заемных) средств используют: счета учета долгосрочных обязательств; счета учета текущих обязательств. Таким образом такая клас-я, раскрывая экон-е содержание счетов, позволяет определить с-му счетов, необходимых для учёта необор-х и обор-х активов, источников их образования, хоз-х процесов и резуль-в деятель. на предпр-х, исходя из специфики их деятель. Клас-я счетов по эк содержанию составляет основу построе-ния нац. Плана счетов бух учета активов, капитала, обязательств и хоз. операций предпр-й и орг-й.
19 Классификация счетов по назначению и структуре. Такая клас-я показывает для чего, для получения какой информации предназначены те или иные счета и какое их строение. Подразделяются на: счета основные, регулирующие, операционные, фин-результатные и забалансовые. Основные использ-ся для контроля за наличием и изменениями хоз. средств и источников их образования. Они составляют основу хоз деятель. и в своей совокупности хар-т имущественное состояние пред-я. Подразделяются на: Материальные счета предназначены для учета наличия и движения мат ценностей пред-я. (активные). Счета денежных средств предназначены для учета и контроля за наличием и движением денежных средств и денежных документов пред-я.(активные). Счета собственного капитала предназначены для учета источников собственных средств (пассивные). Расчетные счета предназначены для учета и контроля за расчетными отношениями данного пред-я с другими пред-ми (активные, пассивные и активно-пассивные). Для отражения действительного состояния расчетных отношений сальдо на акт-пас расчетных счетах показывают развернуто: остаток дебиторской задолженности записывают по Дт счета, кредиторской — по Кт. Регулирующие счета предназначены для регулирования оценки хоз средств или источников их образования, учитываемых на осн счетах. Подразде-ляются на: Дополняющие регул-ие счета всегда увелич. Σ остатка регулируемого счета. Контрарные регулирующие счета уменш. оценку остатка средств или их источников, учитываемых на соответствующих регулируемых счетах. Подразделяются на: контрактивные счета предназначены для уточнения оценки остатка на отдельных счетах мат ценностей в тех случаях, когда эти ценности учитываются в Σ, превышающей их фактическую (реальную) стоимость; контрпассивные счета предназначены для уточнения Σ остатков отдельных источников средств, учет которых ведется на пассив счетах, и в тех случаях, когда остатки соответствующих источников средств отражаются в Σ, превышающей их фактическую величину, контрарно-дополняющие регулирующие счета сочетают признаки контрарных и дополняющих счетов. Операционные счета предназначены для отражения расходов, доходов и результатов деятельности пред-я. Подразделяются на: Собирательно-распределительные счета предназначены для предварительного учета расходов, связанных с осуществлением того или иного хоз процесса с целью последующего распределения их между соответствующими объектами. По данным этих счетов обеспечивается контроль за соблюдением сметы расходов. ( "Общепроизводственные расходы"). Собирательные счета от собир-распред отличаются тем, что собранные на Дт таких счетов расходы в последующем не распределяются между отдельными объектами, а полностью списываются на фин результаты. ("Админ расходы"). Бюджетно-распределительные счета используются для разграничения расходов и доходов между смежными отчетными периодами с целью равномерного их включения в результаты деят-ти того отчетного периода, к которому они относятся (активные и пассивные). Калькуляционные счета предназначены для учета совокупности расходов, связанных с произ-ым процессом, и определения фактич себестоимости изгот-й прод-и. На Дт каль-х счетов отражают все расходы на прои-во прод-и (работ, услуг), а с Кт этих счетов списывают те затраты, которые включены в себестоимость выпущенной из произ-ва готовой продукции. Сопоставительные счета предназначены для учета соответствующих хоз процессов и выявления результатов по ним. ("Фин результаты", «Брак в произ-ве»). Финансово-результатные счета. "Нераспределенная прибыль (непокрытые убытки)". Счет — активно-пассивный: на Кт отражают Σ полученной прибыли, на Дт — Σ убытков. Указанный счет ведется по субсчетам: "Прибыль нераспределенная", "Непокрытые убытки", "Прибыль, использованная в отчетном периоде". Путем сопоставления записей на указанных субсче-тах опеределяют Σ неиспользованной прибыли, оставшейся в хоз обороте пред-я. Забалансовые счета предназначены для учета хоз средств, не принадлежащих данному пред-ю, но временно находящихся у него в пользовании или на хранении. К ним относятся арендованные основные средства, товарно-матер. ценности, принятые на ответственное хранение или в переработку, оборудование, принятое для монтажа и др. Кроме того на заб. сч. учитывают бланки строгого отчёта, услов-ные права и обязательства предпр. и др. Отли-чительной особенностью забалансовых счетов является то, что они не корреспондируют ни между собой, ни с балансовыми счетами, правило двойной записи на них не распростра-няется.
20 Характеристика плану рахунків, його значення та будова. План рахунків (р-в) – це систематизований перелік р-в, який визначає організацію бухгалтерського обліку на підприємствах, в організаціях та установах з метою отримання інфор-ї, необхідної для управління та контролю. Затверджений у 1999 р. план рахунків є обов’язковим для всіх організацій та підприємств Укр. (крім банків та бюджетних установ). Р-ки за ек-м змістом групуються в 9 кл. В окремий клас виделені забалансові р-ки. Р-ки в Плані згруповані у визначеній послідовності: спочатку класи р-в госп. засобів, а потім – для обліку джерел формування цих засобів. Забалансові р-ки виділяють в окремий клас. До них відносять елементи які не є власністю підпр., але знаходяться на ньому і на них не розповсюдж. правило подвійного запису. Кожному синт. рахунку та субрахунку, окрім назви привласнюється номер (код), для прискорення и зменшення облікової роботи. Номери синтетичних рахунків – двозначні. Кожному субрахунку привласнюється номер в межах відповідного синтетичного рахунку. Номер (код) кожного субрах-ку склад-ся з номера синт. р-ку и порядкового номера субр-ку. 1-ша цифра коду означає номер класу, 2 – номер синт. рах., 3 – номер субрах. Підприємства мають право вводити в себе будь-які субрахунки, зберігаючи нумерацію субр-х діючого Плану р-в. Для забезпеч. правиль-го викор-ня р-в при відображені госп. операцій Мін. фіном розроблена інструкція к Плану р-в. План р-в і інструк. по його застосуванню є важливим засобом держ. керівництва б.о-м. на підпр. і орг-х всіх форм власності, можливості узагальнення показників обліку при складанні бал-су і інших форм звітності.
21 Документація як складова частина методу б.о. Документація – спосіб оформлення госп операцій документами. Док-ти – письмовий доказ дійсного здійснення госп операції або письмове розпорядження на право її здійснення. Від якості та своєчасного складання док-тів в значній мірі залежить і якість обліку. Документація має важливе значення в управлінні діяльності п-ва. Док-тами даються розпорядження на здійснення госп операцій. Велике значення документів в процесі попереднього і подальшого контролю за законністю і доцільністю госп операцій. Попередній контроль здійснюють керівники, а послідуючий – робітники бухгалтерії. Важливе значення док-тів у забезпеченні контролю за майном п-ва, раціональним його вик-ням. Несвоєчасне оформлення док-тів може призвести до нестач, розтрат тощо. Документи мають і правове значення, як письмовий доказ госп операцій, що здійснюються. Судові органи визнають за док-ми доказову, юридичну силу, якщо вони складені своєчасно і вірно оформле-ні.
22 Визначення первинного документа, його структура та реквізити. До первинних док. (п.д) належать такі, в яких фіксують господарські операції в момент їх здійснення. Це перший формальний доказ того , що госп. факт - явище або процес, т.б. операція, відбувся. Усі госп. операції (касові ордери, накладні на здачу продукції на склад і ін.) відображаються в п.д. у момент їх здійснення Бух. док. має складну структуру. Його створення потребує грунтовних знань змісту госп. фактів, явищ і процесів, які формують одиниці первинного спостереження, а також законодавства країни про порядок оформлення майнових та правових відносин, які пов’язані з госп. фактом, що дає змогу систематизувати, групувати та перегрупувати дані. Реквізити- найважливіші відомості про певні госп. факти, які х-зують певну їх властивість. Осн. реквізитами, обов’язк. для всіх док. є: 1) назва док.(форми), код форми; 2) дата складання; 3) зміст госп. операції; 4) вимірники госп. опер.; 5) найменування посад.осіб, які відповідають за виконання госп. опер., правильність її оформлення та їх розшифрування.
23 Вимоги до складання документу Реквізити (показники, що містяться у док і хар-ть операцію). Вимоги до док: своєчасність складання, достовірність показників, правильність оформлення. Обов'язкові: назва під-ва, від імені якого складено док; назва док-у, його номер, код форми; дата складання; зміст господ операції, її вимірники, підписи посод-х осіб, що відпов за правильність оформл. В зал від ситуації, можуть викор додаткові рекв. При викор-ні обчисл техніки рекв-ти можуть бути зафіксовані у вигл. спец. кодів (при умови надання їм юридичної сили). Первинні док. повинні складатись у момент складання госп. опер. (чи безпосер після її завершення). Док-ми складають на бланках типових форм, які утверджуються Мінфіном і Держкомстатом України, бланки спеціалізованих форм - міністерствами і відомствами. Без помарок, чітко, розбірливо... Вільні строки прокресл. Помилки виправляють коректуючим способом: неправильний текст закр тонкою рискою, зверху - правильний запис. Потрібен надпис «виправлено» + підписи тих, хто підписав док, +дата виправлення. +підпис оговорки (застереженн) тим, хто її зробив. В касових і банківських док ніякі випр не допуск. Якщо помилка у бланку суворого обліку - виписується новий, а старий перекресленим чи надрізаним зберіг до наступн перевірки. Відповідальні за складання ті, хто підписав.
24 Порядок прийняття, перевірки та обробки документів. Документи після виконання господ операцій передаються в бухгалтерію у порядку і строки, встановлені головним бух-ром. Далі обробка, мета якої - підготувати документи для наступних записів в регістри синт-го і аналіт-го обліку. Обробка складається з: 1)перевірки (у відпов з Положенням про документальне забезп записів в бух обл): 1)перевірка по суті (встановлення законності і доцільності операції, дотримання кошторису, норм, розцінок, лімітів) 2)формальна (встановлює повноту і правильність заповнення реквізитів) 3)арифметична (перевірка правильності всіх арифметичних підрахунків в документі). Якщо виявляється помилки в оформленні, документи повертаються для дооформлення чи складання заново 2)розцінки (проставлення у відпов графах ціни і суми, тобто грошова оцінка натуральних показників операції). Документи, де грошовий вимірник є обов'язковим, розцінці не підлягають 3)групування (об'єднання однорідних первинних документів і запис у групувальні відомості для визначення результатів по кожній групі) 4)контировкі (складання бух-х проведень. Записи роблять в документах чи користуються спеціальними меморіальними ордерами). Оформлені проводками документи викор для відображ операцій в регістрах синт-го, аналіт-го обліку. Первинні документи повинні мати певну відмітку: дата запису до регістру (ручна обробка); штемпель штампу відповідального оператора (комп’ютерна обробка). Штамп «Отримано» або «Виплачено» з датою - для касових ордерів та документів, що були підставою для виплати зарплати і інших виплат. Необхідно прискорювати документооборот (рух док у процесі їх оперативного використання і обробки з моменту складання або надходж від інших підпр до передачі на збер в архів після регістрації). Потрібно складати (гол. бух-р) план документообороту.
25 Класифікація документів. За призначенням: 1)розпорядчі - містять розпорядження на здійснення господ опер, але не підтверджують факту її здійснення (чеки, платіжні доручення банку).2)виконавчі (виправдальні) - підтверджують факт здійснення операції (виписки банку з рахунку під-ва про зачислення чи списання грош. коштів, акти, квітанції...) 3)документи бухгалтерського оформлення - складаються самими працівниками бухгалтерії на підставі виправдальних документів або даних поточного обліку для техн-ї підготовки облікових записів (меморіальні ордери, бух справки, розрахунки). Не мають самостійного значення. Часто використовують док-ти з усіма трьома ознаками - комбіновані (касові ордери, вимоги, лімітно-збірні карти...) В залежності від порядку відображення госп. операцій: 1)первинні складають у момент здійснення госп. операції (касові ордери, накладні на сдачу продукції та ін.) 2)зведені склад-ся на основі однорідних первин-х док-тів шляхом групування і узагальнення їх показників (звіти касира, авансові звіти та ін.) По способу охоплення госп. операцій: 1)разові використ-ть для оформлення одної чи декількох операцій, які запис-ся в документ одночасно (грошові чекі, касові ордери та ін.) 2)накопичувальні викор-ся для оформлення однорідних,таких, що систематично повторюються операцій протягом певного періоду (лімітно-забірні накопичувальні наряди і ін.) За місцем складання: 1)внутрішні (склад-ся на самому підпр) 2)зовнішні (посту-пають з інших підпр. і орган-й) По способу склад-ня: 1)ті, які склад. вручну 2)за допомогою обчис. техніки.
27 Сутність і значення інвентаризації. Це спосіб виявлення (з подальшим обліком) господ засобів і їх джерел, не оформлених поточною документацією, для забезпечення достовірності показників обліку і контролю за збереженням цінностей. Здійснюється шляхом перевірки в натурі наявності господ засобів (через взваження, перерахунок, обмірювання) і співставлення отриманих результатів з даними бух обліку. Дозволяє встановити розбіжність між даними обліку і фактичною наявністю засобів, тобто їх нестачу чи надлишок, які оформлюються відпов документами і приймаються в облік
28 Види інвентаризації. Порядок проведення та відображення в обліку її результатів. Інвентаризація — це спосіб виявлення та обліку тих засобів і джерел (або їх відсутності), які не знайшли документального відображення у поточному обліку. Технічно інвентаризація здійснюється шляхом визначення фактичної наявності господарських засобів і зіставлення їх з даними обліку. Слід розрізняти інвен-ю, як спосіб методу б.о. і як техніку (технічний прийом) її проведення. У результаті зіставлення виявляються надлишки, недостачі, встановлюються причини і винні особи у їх виникненні. В залежності від повноти охоплення перевіркою майна підпр.: 1)повна – суцільна перевірка майна підпр. і стану розрах-в відносин 2)часткова – охоплює окремі види засобів (грош. кошти в касі та ін.) По характеру: 1)планові – проводиться за попередньо складеним планом згідно розробленого графіку її проведення) 2)позапланові – проводяться за розпорядження керівника підпр., за вимогою ревізійного органу, у випадках стихійного лиха, пожежі та ін. Інвент. проводить інвент. комісія, яка очолюється керівником підпр. чи його замом., з участю глав. буха у присутності матер-но відповідальних осіб. Інвент матер. цінностей провод за місцями їх зберігання. Дані по кожному виду цінностей заносяться в інвент-і описи, які склад-ся в двух екземплярах і підпис-ся членами комісії. При інвент. грошових з-бів до уваги беруться тільки іх фактична наявність. Виявлені надлишки в доход підпр. Нестача стягується з касира. Інвент. розрах-в відносин з інш. підпр. здійснюється за даними документів. Результати інвент. відображуються в б.о. у 10-денний строк, після чого його показники приводяться у повну відповідність з фактич. наявністю госп. засобів. За даними результатів інвентаризації та зазначених письмових пояснень матеріально відповідальних осіб керівництво підприємства приймає рішення про врегулювання різниці між даними обліку та фактичною наявністю матеріальних цінностей. Нестача в межах норм природного зменшення списується на рахунки виробничих витрат, а понад витрат і з вини матеріально відповідальних осіб — за рахунок винних осіб. Залишки показують по дебету рахунків матеріальних цінностей і кредиту рахунків виробничих витрат.
29 Облікові реєстри їх значення в б.о. Уч.рег являются носителями инф-и спец. формата и строения (бумажные, машинные), предназначенные для регистрации, группирования и обобщения хоз. операций, оформленных соответствующими докум-ми. Записи хоз. операций в регистрах наз-ся учётной регистрацией. Инф-я, содержащаяся в уч..рег., исполь-ся для оперативного руководства, эк-го анализа, а также составления отчётности. По внешнему виду: 1)книги – отдельные листки крепко переплетены, страницы обязательно пронумерованы. Осн. преимущество – надёжность сохранения учётных записей. Недостаток – громоздкость 2)карточки – изготов-ся из плотной бумаги или картона спец. формы, стандарт-х размеров. Каждой карточке присваивается порядковый номер, они хранятся в спец. ящиках – картотеках. 3)отдельные листки – от карточек отличаются тем что изготов-ся из менее плотной бумаги, большего формата и хранятся в папках (регистраторах). Исполь-ся для ведения журналов-ордеров, вспомогательных ведомостях к ним, составления машинограм. Преимущества карточ. и отдель. лист. – возможность любой группировки для получения необходимой инф-и, исполь-ся при автоматиз-и учёта на ЭВМ. По характеру записей: 1)хронологические – хоз. опер. записывают в календар. последоват-и их осуществления и оформления.2)систематические – предназначены для группировки (систематиз-и) однородных по эк-му содержанию хоз. опер. на счетах б.учета 3)комбинированные – в них хронолог-е и системат-е записи ведут одновременно (книга Журнал-главная). По объёму содержания записей: 1)синт-го. учёта – для отражения эк-ки однород-х хоз. опер. на синт. счетах в денежном измерителе, с указанием даты, номера и суммы бух-й записи, как правило без пояснительного текста 2)аналит. учёта – для отражения хоз. опер. на аналит. счетах, детализирующих содержание показателей соответствующего синт. счёта 3)комбинированные – для одновременного осуществления синт. и аналит. учёта. Техника учётной регистрации. В соответствии с Положением о документальном обеспечении записей в б.учёте. хоз. опер. в уч. рег. записывают только на основании надлежаще оформленных и обработанных документов темного цвета чернилами (или пастой шариковых ручек), средствами механизации или иными средствами, обеспечивающими сохранение записей в течении длительного времени и предупреждающие внесение несанкционированных и незаметных исправлений.
30 Поняття про форми б.о. Под формой бух.учёта понимают определенную систему взаимосвязанных между собой учетных регист-ров установленной формы и содержания, обусловливающих последовательность и способы учетных записей. Современными формами бух.уч. применяемых на предпр. и орг-х, являются: 1)мемориально-ордерная 2)Журнал-главная 3)журнально-ордерная 4)автоматизированная (компьютерная). 1)мем-орд. хар-ся использованием книг для ведения синт. учёта и карточек – для аналит. На основании оформленных док-тов составляют мемориальные ордера. Они регистрируются в Регистрационном журнале. Недостатки: многократность записей хоз.опер., разобщенность синт. и аналит. учёта, отнесение значитель. объёма работ на конец месяца. 2) Жур-глав. является упрощённым вариантом мем-орд. формы и исполь-ся на небольших по объёму деятель. предпр. и в учреждениях, план счетов которых предусматривает незначительное кол-во счетов синт. учёта. Особенностью этой формы бух.учёта являются совмещения хронол-го и системат-го учёта по синт. счетам в одном комбинированном регистре – книге Журнал-главная, сочетающая в себе Регистрационный журнал и Главную книгу. Осн. преимущество – простота и наглядность записей в синт. учёте. Однако при исполь-и большого кол-ва синт.счетов эта форма теряет наглядность записей. 3)журн-орд – базируется на широком использовании системы накопительных и группировочных регистров – журнал-ордеров и вспомогательных ведомостей к ним. Записи в журн-орд.(основные регистры) осуществляют непосредственно на основании исполнительных документов по мере их обработке. В журн-орд. хронол-й и системат-й учёт совмещены. По внеш. строению они представляют отдельные листки – регистры многографной формы, предназначенные для кредитовых записей того балансового счёта, операции на котором учитываются в данном жур-орд. Существ. преимущество – приспособленность учётных регистров для составления отчётности 4)Комп. – первичная инф-ция о хоз. опер-х вводится в комп-ю сис-му программистом или бух-ом, который осуществляет визуальный и машинный кон-троль, ведёт диалог, исправляет ошибки, обрабатывает с помощью компьютера инф-цию; с помощью печатающего устройства получает соответстующие машинограммы. Такая сис-ма учёта обеспеч. совмещние документации и регистрации учет. инф-ции, снижение трудоёмкости учёта с одновременным повышением достоверности и оператив-ти инф-ции.
31 Спрощена форма бухгалтерського обліку. Для ведення бухгалтерського обліку на підприємствах невиробничої сфери з простим технологічним процесом виробництва та не-великою кількістю господарських операцій застосовують спрощену форму бухгалтерського обліку. Спрощена форма бухгалтерського обліку може застосовуватися: 1)за простою формою (без використання реєстрів обліку майна підприємства); 2) за формою бухгалтерського обліку з використанням реєс. об. май. підп. Підприємства малого бізнесу, які застосовують просту форму обліку, реєструють первинні облікові документи, відображають операції на рахунках, визначають собівартість продукції і фінансовий результат в бухгалтерському реєстрі — книзі обліку господарських операцій (форма № К — 1), Для розрахунків з оплати праці працівників малі підприємства ведуть відомість обліку заробітної плати (форма № В — 8).
32 Меморіальна - ордерна форма бухгалтерського обліку характеризуется использованием книг для ведения синтетического учета и карточек — для аналитического. На основании оформленных и обработанных документов (первичных или сгруппированных) составляют мемориальные ордера.
