У логістиці для управління потоками передбачається здійснення таких (функцій: планування, оперативне регулювання, облік, контроль, аналіз. Кожна функція поділяється на завдання, а останні - не операції.
Номенклатура завдань та їх склад на кожній функції управління також визначаються сутністю керованих потоків. У загальному вигляді кожну функцію можна охарактеризувати таким чином.
Функція "Контроль" встановлює ступінь відповідності фактичних параметрів руху потоку запланованим значенням. Крім того. для контролю використовуються еталонні значення елементів потоку у вигляді норм та нормативів.
86. Основні завдання управління матеріальним потоком функції ”Аналіз.”
Фактором, що дає змогу інтегрувати всі елементи логістичної системи у чітко функціонуючий механізм, е матеріальний потік.
Під матеріальним потоком, коли говорять про принципи логістики, розуміють взаємозв'язки усіх процесів й операцій, пов’язаних з добуванням, обробкою, переробкою, складуванням, транспортуванням і розподілом вантажів у сфері матеріального виробництва, на промислових підприємствах, в цехах та виробничих дільницях.
У логістиці для управління потоками передбачається здійснення таких (функцій: планування, оперативне регулювання, облік, контроль, аналіз. Кожна функція поділяється на завдання, а останні - не операції.
Номенклатура завдань та їх склад на кожній функції управління також визначаються сутністю керованих потоків.
У загальному вигляді кожну функцію можна охарактеризувати таким чином.
Функція "Аналіз”включає комплекс завдань, пов’язаних із встановл.м причинно-наслідкових зв'язків між досягнутими результатами і витраченими засобами, виявленням впливу різних факторів на фактичні значення параметрів потоку, розрахуванням ефективності управління та функціонування системи в цілому.
У межах цієї функції розробляються й удосконалюються методи аналізу. Одержана аналітична інформація, тобто результати аналізу, використовується для нового циклу управління, нових планових розрахунків.
87.Як підрозділяється матеріальний потік по засобам виробництва.
Матеріальні потоки у системі матеріально-технічного забезпечення (МТЗ) поділяються на такі групи: сировина, основні матеріали, напівфабрикати, комплектуючі вироби, паливо, інструмент, інвентар, устаткування.
Кожна з перерахованих груп підлягає ще глибшій диференціації. Стосовно кожного розділу специфікованої номенклатури, з точки зору логістики, матеріальні ресурси у специфікованій номенклатурі утворюють простий потік. Такий потік має стати об’єктом управління.
Під матеріальним потоком розуміють сукупність сировини, матеріалів, напівфабрикатів, які у вигляді предметів праці надходять від постачальників до виробничих підрозділів, і, перетворюючись там на готові продукти праці, крізь канали розподілу доводяться до споживачів.
Циркуляція охоплює надходження матеріальних ресурсів до складу підприємства, переміщення їх до цеху на початкову операцію транспортування незавершених продуктів праці в межах цеху, між цехами і. нарешті, після закінчення всіх операцій, переміщення завершених продуктів праці за межі підприємства до сфери їх споживання.
88. Дати визначення матеріального потоку.
Фактором, що дає змогу інтегрувати всі елементи логістичної системи у Матеріальні запаси можуть зберігатись як на власних складах ,так і на складах посередників. При першому високий контроль за їх утриманням, однак виникають витрати на обслуговування складів.
При другому є можливість здійснювати зберігання на складах, які відповідають виду товару.
Посередники можуть надавати послуги по комплектуванню, маркуванню товару, а також по розрахунках за поставлену продукцію.
чітко функціонуючий механізм, е матеріальний потік.
Під матеріальним потоком, коли говорять про принципи логістики, розуміють взаємозв'язки усіх процесів й операцій, пов’язаних з добуванням, обробкою, переробкою, складуванням, транспортуванням і розподілом вантажів у сфері матеріального виробництва, на промислових підприємствах, в цехах та виробничих дільницях. .
Будь-який потік реалізується на певному матеріальному носії, і з цієї філософської точки зору всі потоки в матеріальними.
Однак у господарчій практиці матеріальні потоки розуміються у > вузькому розумінні але конкретному змісті - як потоки матеріальних ресурсів, призначених для виробничого чи кінцевого споживання, оскільки матеріальні ресурси відіграють дуже велику роль у суспільному виробництві.
Стосовно виробництва виділяють зовнішні та внутрішні матеріальні потоки перші циркулюють у сфері обігу, Другі - безпосередньо на підприємстві, тобто у сфері виробництва.
90. Формування замовлень на поставку продукції у споживача
Агент із закупівель вибирає постачальників, які задовольняють фірму за багатьма параметрами (ціни, доставка, якість продукції). Належно оформлене замовлення на доставку надсилається фірмі-постачальнику. У ньому зазначають обсяг, дату та спосіб доставки. Приватний постачальник обробляє замовлення і готує товар до відвантаження.
Ефективне розміщення замовлення впливає на ефективність усього процесу логістики. Замовлення визначає кількість продукції та можливі методи її доставки, з нього починається рух товару каналами розподілу. Контроль за виконанням замовлення здійснюється за даними про кількість одержаної та складованої в будь-який час продукції.
Розробивши комплексну мету логістики, фірма приступає до формування такої системи товароруху, що забезпечить досягнення цієї мети з мінімальними витратами.
При цьому необхідно прийняти рішення про. такі основні аспекти: 1) як слід працювати із замовниками (обробка замовлень)?;
2)де треба зберігати товарно-матеріальні запаси /складування/?;
З) який запас завжди повинен бути напохваті /товарно-матеріальні запаси/?;
4) яким чином належить відван- тажувати товари /транспортування/?
Ці чотири аспекти та їх значущість фірмам необхідно детально розглянути з точки зору маркетингу.
Належно оформлене замовлення на доставку надсилається фірмі-постачальнику. Ефективне розміщення замовлення впливає на ефективність усього процесу логістики.
89. Основні функції управління матеріальним потоком.
У логістиці для управління потоками передбачається здійснення таких (функцій: планування, оперативне регулювання, облік, контроль, аналіз. Кожна функція поділяється на завдання, а останні - не операції.
Номенклатура завдань та їх склад на кожній функції управління також визначаються сутністю керованих потоків. У загальному вигляді кожну функцію можна охарактеризувати таким чином.
Функція "Планування" передбачав вирішення завдань, пов’язаних з встановл.м оптимальної траєкторії руху потоку, формуванням самого потоку як сукупності конкретних об’єктів, встановл.м його інтенсивності, розробкою розкладу /графіка/ проходження потоку, розрахунком потреби у ресурсах для здійснення потоку мінімізацією часу просування потоку.
Функція "Оперативне регулювання" являє собою реалізацію на практиці запланованого режиму руху потоку. У межах цієї функції провадиться спостереження за кожним об’єктом потоку згідно з графіком його руху, включаючи диспетчеризацію об’єктів, що пересуваються, вироблення й введення в дію керуючих впливів.
Функція "Облік" передбачає розв’язання інформаційних завдань, тобто збір, обробку, зберігання та видачу інформації, ведення оперативного та статистичного обліку, складання необхідного звіту.
Функція "Контроль" встановлює ступінь відповідності фактичних параметрів руху потоку запланованим значенням. Крім того. для контролю використовуються еталонні значення елементів потоку у вигляді норм та нормативів.
Функція "Аналіз» включає комплекс завдань, пов’язаних із встановл.м причинно-наслідкових зв'язків між досягнутими результатами і витраченими засобами, виявленням впливу різних факторів на фактичні значення параметрів потоку, розрахуванням ефективності управління та функціонування системи в цілому.
У межах цієї функції розробляються й удосконалюються методи аналізу.
91. Обробка замовлень на поставку продукції у постачальника.
Однією із складових функцій логістики є обробка замовлень. Ця функція сприяє налагодженню виробництва продукції. Потреби виробничої лінії переводяться у замовлення. Агент із закупівель добирає постачальників, що задовольняють фірму з багатьох параметрів /ціни, доставки, якості продукції/. Оформлені належним чином замовлення на доставку надсилаються фірмі-постачальнику.
Вони містять основну необхідну інформацію: обсяг та строки постачань, спосіб доставки. Потім постачальник обробляє замовлення й готує товар до відвантаження. Рух товару починається з отримання замовлень від клієнтів. Відділ замовлень готує рахунки-фактури та надсилає їх різним підрозділам фірми. Замовлені вироби, яких на той час немає в наявності, записують у графу «заборгованість». На відвантажені вироби виписують відвантажувальну та платіжну документацію. Копії документів залишаються у відповідних підрозділах фірми. І фірма, і споживач мають вигоду, якщо все це виконується швидко і сповна. В ідеалі торгові представники надсилають замовлення щовечора, інколи передають по телефону. Відділ замовлень швидко обробляє їх. Товар відвантажують зі складів у найкоротші строки. У мінімальні терміни також оформл. і виставляються рахунки. Для прискорення циклу «замовлення — відвантаження — оформлення рахунку» використовують комп’ютер. Деякі фірми, одержавши замовлення, перевіряють кредитоспроможність клієнта та наявність або відсутність необхідних товарів на складі. Комп’ютер менш як за 15 секунд видає розпорядження на відвантаження, оформляє рахунок замовника, коригує облікові дані про товарні запаси, оформляє замовлення на виготовлення продукції для поповнення запасів, повідомляє торгового представника про те, що його замовлення виконане і перебуває в дорозі.
При обробці замовлення слід враховувати основні фактори, котрі впливають на обслуговування споживачів. До них слід віднести доступність запасів, швидкість обробки замовлення, гнучкість та якість обслуговування.
Ефективне розміщення замовлення безпосередньо впливає на ефективність усього процесу логістики.
Замовлення специфікує кількість продукції та можливі методи її доставки, починає рух товару каналами розподілу. Контроль за виконанням замовлення формує масиви інформації про обсяги одержаної й складованої продукції.
92. Відмінність логістики від товароруху.
Управління товарорухом — вузьке сприйняття процесу розподілу, що фокусується на потоці готової продукції до споживача й не включає придбання та переміщення сировини. Логістика — це координація руху й зберігання деталей, сировини та готової продукції з метою мінімізації загальної вартості при фіксованому рівні обслуговування. Отже, «товарорух» — поняття, під яким розуміють постачання і збут. Схематично зв’язок між товарорухом і логістикою можна зобразити таким чином:
Товародвижение представляет собой деятельность по планированию, реализации и контролю за физическим перемещением материала и готовой продукции от мест производства в места потребления. Отправной точкой создания системы товародвижения является изучение потребностей клиентов и предложения конкурентов. Потребителей интересует:1)своевременная поставка товара; 2)готовность поставщика удовлетворить экстренные нужды клиента; 3)готовность поставщика принимать назад дефектные товары и быстро заменять их;4)готовность поставщика поддерживать товарно-материальные запасы ради клиента.
Для управления товародвижением фирмы создают у себя постоянные комитеты во главе с управляющим по товародвижению. Управление товародвижением - это узкий взгляд на процесс распределения, который фокусируется только на потоке готовой продукции, который следует к потребителю и не включает процесс перемещения сырья. Процесс товародвижения относится к распределительной или маркетинговой логистике и является лишь составной частью общего логистического процесса.
По-перше, управління товарорухом - вузький погляд на процес розподілу, що фокусується на потоці готової продукції до споживача й не включає в себе придбання та переміщення сировини.
По-друге, логістика - координація руху й зберігання деталей, сировини та готової продукції з метою мінімізації заг.вартості при фіксованому рівні обслуговування.
Отже, "товарорух" - це широке поняття, яке включає в себе постачання і збут. Нерідко, застос. термін "товарорух" саме це й мають на увазі.
93. Переваги зберігання товарів на власних складах.
Матеріальні запаси можуть зберігатись як на власних складах ,так і на складах посередників.
При першому високий контроль за їх утриманням, однак виникають витрати на обслуговування складів.
Можливості контролю значно вищі, коли фірма має власні склади. Однак при цьому склади зв’язують капітал, а на потребу змінити місця зберігання фірма не може реагувати достатньо гнучко.
При другому є можливість здійснювати зберігання на складах, які відповідають виду товару та отримувати супутні послуги.
Посередники можуть надавати послуги по комплектуванню, маркуванню товару, а також по розрахунках за поставлену продукцію.
94. Переваги зберігання товарів на складах посередників.
Матеріальні запаси можуть зберігатись як на власних складах,так і на складах посередників.
При другому є можливість здійснювати зберігання на складах, які відповідають виду товару та отримувати супутні послуги.
Склади громадського користування не тільки стягують платню за орендовані фірмою площі, а й надають додаткові (платні) послуги (огляд, пакування, відвантаження товару, оформлення рахунків-фактур). Користуючись послугами складів громадського користування, фірма має широкий вибір як місць зберігання, так і типів складських приміщень. Фірми, котрі обслуговують споживача з власного складу, потребують постійного поповнення товарного запасу.
Посередники можуть надавати послуги по комплектуванню, маркуванню товару, а також по розрахунках за поставлену продукцію.
96. Основні показники ефективності логістики
Логістика має високий потенціал економічної ефективності. Вона виявляється у високому рівні організації виробництва, і як наслідок в економії матеріалів і коштів. Ефект у свою чергу залежить від масштабів поширення логістики.
Ефективність Л. можна перевірити за допомогою таких показників. Ефективність Л.конкретизується такими натуральними показниками: рівень запасів, час проходження матеріалів по логіст. ланцюжку, тривалість циклів виконання замовлення, якість та рівень сервісу, партія вантажів, рівень використання виробничих потужностей, маневреність, адаптивність та стабільність роботи. Показники оцінки роботи логістиичних підрозділів поділяються на внутрішні та зовнішні. Система оцінки за внутрішніми показ никами призначена для порівняя результатів діял-сті з попередніми зультатами аналогічної діяльності. Логістичні показники в цьому разі розподіляють за такими категоріями: витрати, обслуговуння споживачів, продуктивність управління активами, якістю. Най> ефективна логістика у визначенні розміру витрат на логістичні процеси (транспортувавання. зберігання, планування та ін.).
До показників, пов'язаних з обслуг-ням споживачів, відносять: норму насиченості попиту, дефіцит запасів, своєчасність доставки, тривалість виконання циклу обробки замовлення, кількість претензій.
Одним з найважл. показників є продуктивність. Вона визначається відношенням між кінцевим результатом (обсягом вироблених товарів або послуг) і обсягом ресурсів, що споживаються для отримання результатів. Типовими показниками логістичної продуктивності є кількість відвантажень, котра припадає на одного працівника, кількість замовлень у одного торговельного агента та ін.
Предметом оцінки активів може бути ефективність використ. капіталу, котрий вкладено у спорудження й обладнання, а також оборотного капіталу в запасах. Логістичні потужності обладнання і запаси можуть становити велику частку активів фірми. Показники якості використ. не тільки для виявлення ефективності окремих операцій, а й для комплексу операцій. До них віднос. показники обороту запасів, кількість претензій та повернень товару від споживачів та ін. До показників, котрі хар-ють роботу логістики, пов'язану з розподілом готової продукції, відносять: 1) частоту оборотності усіх запасів, яку визначають як відношення розміру товарообороту до обсягу складських запасів; 2) загальні витрати на матеріально-технічне постачання з розрахунку на одиницю товарообороту; 3) ступінь готовності постачальника (%), який визначають як частку від ділення обсягу потреб, що задовольняються в зазначений термін, на загальний обсяг потреб;
4) витрати на логістику (% від загальних витрат);
5) швидкість обертання матеріальних ресурсів по окремих складах;
6) витрати на відправлення один
