1. Сутність логістики
В останні роки серед західних фахівців у сфері логістики домінує точка зору про те, що в сучасних умовах виробництва удосконалення управління матер.-технічним забезпеченням з орієнтацією тільки на мінімізацію витрат вже не відповідає нагальним потребам. На їхню думку, управління стає оптимальним лише тоді, коли воно базується на логістичній концепції, що тісно пов'язана з активною ринковою стратегією. Таким чином, логістика має працювати перш за все на споживача, намагаючись максимально задовол. його попит. Все це дає змогу зробити висно-вок про те, що, хоча про логістику відомо вже досить давно, вона претендує на назву наукової навчальної дисципліни.
Логістика — досить нове для нас поняття: бібліографія ще не виділяє її як самостійний науковий напрям на підприємствах України, які тільки починають приділяти їй увагу, а вітчизняні літературні джерела, присвячені цій проблемі, можна перерахувати по пальцях.
Слово «логістика» (від грец. logistike — майстерність підраховувати, міркувати) відоме ще з часів Римської імперії, де службовці, що займалися розподілом продуктів харчування, називалися «логістами» або «логістиками». На-укою логістика стала завдяки розвитку війсь-кової справи. в час другої світової війни, принципи логістики почали з успіхом втілювати в життя, коли в США, СРСР та інших країнах були виконані роботи з вивчення властивостей операцій управління матеріальними потоками. В ці роки були проведені дослідження, пов'язані з проблемами військового і типового фронтового постачання, розроблені матема-тичні методи й моделі, котрі з часом дістали назву «дослідження операцій», завдяки чому вдалося організувати постійне постачання зброї для американської армії. Першим автором праць з логістики вважають французького військового фахівця початку XX ст. А. Г. Джаміні, котрий визначив логістику як «практичне мистецтво руху військ». Він також стверджував, що логістика стосується не тільки перевезень, а й планування, управління, постачання, визначення місць дислокації військ, будівництва мостів, шляхів і т. ін. У розвинутих країнах світу концепція логістики сформувалася наприкінці 70-х років внаслідок енергетичної кризи як розвиток ідей системного підходу до організації управління. %. Пошук шляхів скорочення витрат у галузі йде у напрямку вдосконалення управління постачанням, збутом, зберіганням товарів, поліпшення маркетингової діяльності і взаємодії постачальників, споживачів та посередників, зміни технології руху матеріальних потоків . Концепція інтеграції цих процесів дістала назву «логістика».
Як економічний критерій логістики у 60—70-х роках був прийнятий мінімум сумарних витрат на усі логістичні операції. Такий підхід давав змогу досягти раціонального співвідношення витрат ta прибутків шляхом пошуку економічних компромісів між інтересами усіх структурних підрозділів фірм на стратегічному, організаційному та оперативному рівнях. В кінці 70-х років, завершуючи період класичної логістики, відбулися зміни в її концепції. Якщо раніше акцент робився на компромісах між функціями логістики однієї фірми, то надалі почали виділятися компроміси між фірмами. На початку 80-х років настав новий період розвитку логістики, що називається періодом неологістики, чи логістики другого по-коління. Логістика в цей період характеризується розширенням сфери дії за межі традиційних функційНовий підхід на основі всього підприємства полягав у тому, що логістичні системи мали створюватися та керуватися з максимальною ефективністю діяльності всієї фірми, а не тільки системи логістики. Тому велику увагу почали приділяти міжфунк-ціональним компромісам.
Отже, можна констатувати, що логістика залежно від її сучасного рівня розвитку є комплексним (системним) методом розробки стратегій і механізму оптимізації господарчих зв'язків на основі міжфірмених чи міжфункціональних економічних компромісів.
2. Визначення логістики
Логістика — досить нове для нас поняття: бібліографія ще не виділяє її як самостійний науковий напрям на підприємствах України, які тільки починають приділяти їй увагу, а вітчизняні літературні джерела, присвячені цій проблемі, можна перерахувати по пальцях.
Логістика – це процес планування, реалізації та контроля за ефективним та екон з точки зору витрат перемішенням сировини, матеріалів, гот прод-ії, а також пов’язаної з ними інф-ції про постачання товарів від місця вир-ва до місця споживання згідно з вимогами клієнта. Л – наука про управління потоками в системах.
Нині є багато визначень логістики. Автори ряду публікацій розглядають її передусім як науку, що дає змогу оптимізувати кооперативні зв 'язки.
Так, французькі фахівці з логістики трактують її як «сукупність різноманітних видів діяльності з метою одержання з найменшими витратами необхідної кількості продукції у встановлений нас та у встановленому місці, в якому існує конкретна потреба в даній про-дукції».
На думку деяких західних спеціалістів, логістика — це інтеграція процесу перевезень з виробничою сферою і включає вантажно-розвантажувальні операції, зберігання і транспортування товарів, а також необхідні інформаційні процеси.
Німецький учений Пфоль вважає, що логістика — це процес планування, реалізації і контролю ефективних та економних з огляду на витрати переміщення та зберіганням матеріалів, напівфабрикатів і готової продукції, а також одержання інформації про постачання товарів від місця виробництва до місця споживання згідно з вимогами клієнтури.
Російський учений Б. К. Плоткін дає таке стисле визначення логістики: це наукова дисципліна про управління потоками в системах.
На наш погляд, логістика вирішує питання матеріал. та інформаційних потоків з товароруху (сировини, матеріалів, запасних частин), тобто з поставок.
Загальним для всіх фахівців з логістики є системний розгляд виробничих процесів та їх транспортно-складського забезпечення з урахуванням сфери товарообороту.
3. Характеристика логістики як науки
Нині є багато визначень логістики. Автори ряду публікацій розглядають її передусім як науку, що дає змогу оптимізувати кооперативні зв 'язки.
Інші вважають основним середовищем застосування логістики внутрішньовиробничі процеси з обов'язковим включенням питань планування завантаження обладнання, визначення розміру партій запуску деталей. Одні автори відокремлюють як основу логістичного підходу транспортне обслуговування, інші ж ставлять у центрі регулювання та планування виробничого процесу складське господарство.
Так, французькі фахівці з логістики трактують її як «сукупність різноманітних видів діяльності з метою одержання з найменшими витратами необхідної кількості продукції у встановлений нас та у встановленому місці, в якому існує конкретна потреба в даній про-дукції».
На думку деяких західних спеціалістів, логістика — це інтеграція процесу перевезень з виробничою сферою і включає вантажно-розвантажувальні операції, зберігання і транспортування товарів, а також необхідні інформаційні процеси.
Німецький учений Пфоль вважає, що логістика — це процес планування, реалізації і контролю ефективних та економних з огляду на витрати переміщення та зберіганням матеріалів, напівфабрикатів і готової продукції, а також одержання інформації про постачання товарів від місця виробництва до місця споживання згідно з вимогами клієнтури.
Російський учений Б. К. Плоткін дає таке стисле визначення логістики: це наукова дисципліна про управління потоками в системах.
На наш погляд, логістика вирішує питання матеріал. та інформаційних потоків з товароруху (сировини, матеріалів, запасних частин), тобто з поставок.
Загальним для всіх фахівців з логістики є системний розгляд виробничих процесів та їх транспортно-складського забезпечення з урахуванням сфери товарообороту.
Таким чином, теоретично логістика відокремилась як самостійна наука. В багатьох зарубіжних країнах вона є самостійною галуззю досліджень учених, вивчається у вузах. Сподіватимемося, що і в Україні до логістики ставитимуться не тільки як до модного слова, а вона набуде розвитку як ефективний науково-практичний напрям.
4. Види логістики
Є такі категорії, як бізнес-логістика, маркетинг-логістика, промислова логістика, логістика менеджменту, логістика розподілу, логістика забезпечення.
В сучасних умовах розрізн. 2 рівні логістики: мак-рологістика, завданням якої є розгляд глобальних проблем управління матеріальними та інформаційними процесами, та мікрологіс-тика, яка вивчає локальні проблеми управління матеріальними та інформаційними потоками на внутрішньозаводському рівні.
Макрологістика охоплює міжгалузеві процеси, тобто логіс-тичні процеси між різноманітними фірмами, транспортом, посередниками зі складування та зберігання. Може охоплювати процеси, пов'язані з виробництвом, транспортуванням, наданням різних видів послуг.
Мікрологістика — внутрішньовиробнича логістика, що пов'язана з нормальним функціонуванням конкретної фірми. Слід роз-різняти логістику:
а) як господарський процес;
б) як функцію управління; в) як науку.
Мікрологістика, в свою чергу, поділяється на три види: 1)логістика, пов'язана із заготівлею чи закупівлею товарів (заготівельна логістика);
2) виробнича логістика; 3) логістика, що спеціалізується на реалізації продукції (розподільча логістика). Усі ці види логістики обов'язково передбачають наявність логістичного інформ-ого потоку, що включає надходження даних про матеріальний потік, їх передачу, обробку та систематизацію з наступною видачею готової інформації. Якщо в рамках логістичної системи інтегруються функції постачання, виробництва, збуту, розподілу і транспортування, споживання і ринку, система має назву макрологістичної.
5. Види мікрологістики
Мікрологістика — внутрішньовиробнича логістика, що пов'язана з нормальним функціонуванням конкретної фірми. Слід роз-різняти логістику: а) як господарський процес;
б) як функцію управління; в) як науку.
Мікрологістика, в свою чергу, поділяється на три види: 1) логістика, пов'язана із заготівлею чи закупівлею товарів (заготівельна логістика);
2) виробнича логістика; 3) логістика, що спеціалізується на реалізації продукції (розподільча логістика). Усі ці види логістики обов'язково передбачають наявність логістичного інформаційного потоку, що включає надходження даних про матеріальний потік, їх передачу, обробку та систематизацію з наступною видачею готової інформації. Якщо в рамках логістичної системи інтегруються функції постачання, виробництва, збуту, розподілу і транспорту-вання, споживання і ринку, система має назву макрологістичної.
6. Принципи комерційної логістики
1. Реалізація принципу системного підходу, тобто оптимізація матеріального потоку у межах як підприємства, так і його підрозділів.
2. Відмова від випуску універсального технологічного та підйомна-транспортного обладнання, використання обладнання, яке б відповідало конкретним умовам.
3. Гуманізація технологічних процесів, забезпечення сучасних умов праці.
4. Облік логістичних витрат протягом усього логістичного ланцюга. Одним з основних завдань логістики є мінімізація витрат на доведення матеріального потоку від первинного джерела до кінцевого споживача.
5. Розвиток послуг сервісу на сучасному рівні.
6. Спроможність логістичних систем до адаптації в умовах ринку. спроможність логістичних систем адаптуватись до змін зовнішнього оточення є важливим чинником стійкого становища на ринку.
7. Заготівельна логістика
Заготівельна логістика – забезпечення вир-ва необх.сировиною та матеріалами у визнач.термін з максимально можливою ефеккт-тю.
Завдання ЗЛ : 1) встановл. оптимал.термінів закупівлі сировини і матеріалів
2) забезп.точного співвідношення між кіл-тю поставок сировини і мат-лів і потребою в них.
3) дотримання вимого вир-ва відносно якості сировини і мат-лів.
ЗЛ повмнна здійснювати закупівлю сировини і мат-лів за мінімальними цінами. Для півищ.ефект-ті цього процесу необ хідно аналізувати витрати, пов’язані з закупівлею, так як вони складають значну частину загал.витрат. На основі аналізу витрат розробляють стратегію фірми. На оптимізіцію логіст.ланцюжка впливають зовн. та внутр.фактори.
Зовнішні–відносини з кредиторами та постачальниками. Внутрішні – пов’язаі з різним розумінням оптим-ції діял-ті ланок ланцюжка окремими підрозділами фірми.
Успішне здійснення закупівлі перед бачає наявність широкого спектру інформ-ції про ринок.Для аналізу обирають ринки на яких під-во безпосередньо працює, опосередковані ринки (тобто на яких діють конкуренти) та ринки замінювачів та нових товарів. Приорг-ції процесу закупівлі викор.план-ня придбання сировини та матер-лів, а також послуг для задоволення потреб фірми.Для здійснення закупівлі розробляється план, який узгоджується між підрозділами фірми : (визнач.потреби в сировині та мат-лах, розмір цін на закупівлю, визнач.методу закупівлі, встан.нагляду за кіл-тю та якістю поставок, орг-ція розміщення сировини та мат-лів).
8. Внутрішньовиробнича логістика
У мікрологістичній системі вирішуються питання в межах її окремих функціональних елементів. Скажімо, у межах підприємства інтегруються процеси планування виробництва та збуту, здійснюються оптимізація транспортно-складських та вантажно-розвантажувальних робіт, контроль матеріального потоку, тобто матеріалів, що надходять на підприємство, обробляються тут і вибувають з підприємства, а також інформаційного потоку, яким супроводжується рух матеріалів. Такі мікрологістичні системи іноді називаються внутрішньовиробничими.
До них належать і великі автоматизовані транспортно-складські комплекси (ТСК). Виробнича логістика розглядає раціональну побудову і структуру підприємства, різноманітних технічних засобів та розподіл функцій і обслуговуючого персоналу, організацію служби матеріально-технічного постачання та збуту готової продукції
Принцип взаємодії цих елементів виробничої логістичної системи є визначальним при її побудові.
Преимущества тянущей системы
- Отказ от избыточных запасов, информация о возможности быстрого приобретения материалов, или наличие резервных мощностей для быстрого реагирования на изменение спроса.
- Замена политики продажи произведенных товаров политикой производства продаваемых товаров.
- Задача полной загрузки мощностей заменяется минимизацией сроков прохождения продукции по технологическому процессу.
- Снижение оптимальной партии ресурсов, снижение партии обработки.- Выполнение заказов с высоким качеством. - Сокращение всех видов простоев и нерациональных внутризаводских перевозок.
9. Розподільча логістика
РЛ тісно пов’язана зі збутом прод-ції. Всуас.умовах підп-ва в основному сповідують політику збуту, а не маркетингову. Це пов’язано з наступними приинамии : 1)товаровир-ки змушені концентрувати власні зусилля на товарах , а не на потребах спож-ів – ерез обмеженість інвестицій та можл-ті.2)широкий товар.асорт-т є можливим тільки за умов наявності гнукого вир-ва, втілення якого стримується техн-ек.відсталістю.
3)перетворення пакування товару у засіб форм-ня По є можливим за умов створення індустрії покувального вир-ва.
4)для визная.вир.прог-ми необх.мати гнуке вир-во та вироб.резерви (вироб.потуж-ті, фін.ресурси)
5)можливість викор-ня цін рівноваги та нецінвих методів конкурент-ції для віизн.вир-ків обмежені окрім вище переліених причин ще й недостатньою кіл-тю маркетологів. 6)ек.та політ.нестабільність .В зв’язку з цим – цінова орієнтація бізнесу на максимально потоний прибуток, а не на одержання довготермінового ефекту.
Ф-ції збуту :* планування ( розробка планів продажу, аналіз конюктури ринку, форм-ня асорт-ту і плану вир-ва, вибір каналів розподілу, план-ня рекламної компанії) * орг-ція (орг-ція тарного та склад.господ-ва, продаж , доставка прод-ції спож-ам, обслуг-ня, орг-ція каналів товароруху, рекламної компанії, стимул-ня збуту)
* контроль ( за викон-м планів, регул-ня збутом діял-ті підпр-ва, з урахуванням зовн.та вн.инників, оцінка діял-ті збутового апарату)
Методи РЛ :1.Метод моделювання (моделі бувають наступних видів : фізині – процес, що вивається уявляється як правило в мініатюрі, наглядні приклади; аналогові – графіки, схеми, рисунки, план-схеми. Є простими, тому широко викор-ся. Математині – за допомогою су.обисл.техніки і відповідного прогр-го забез-ня моделюється збутова діял-ть вир-ва.)
2. Метод мотивації .
Поділяють на:матеріальні і соц.правові.
10.Характеристика макрологістики
Макрологістика — розглядає глобальні проблеми управління матеріальними та інформаційними процесами; Макрологістика охоплює міжгалузеві процеси, тобто логіс-тичні процеси між різноманітними фірмами, транспортом, посередниками зі складування та зберігання.
