67.Облік вибуття основних засобів за західноєвропейської системи.
Вибуття основних засобів відбувається здебільшого в результаті їх ліквідації внаслідок зносу або реалізації. За МСБО № 16 результати вибуття основних засобів повинні відображатися на фінансових результатах діяльності підприємства – в розділі інших або надзвичайних результатів. Прибутки чи збитки від ліквідації або реалізації основних засобів визначаються як різниця між чистими надходженнями та залишковою вартістю об’єктів основних засобів. Це міжнародний стандарт. Проте техніка відображення в обліку операцій, пов’язаних з вибуттям основних засобів, в різних країнах може бути різна. Покажемо це за західноєвропейською системою на прикладі Франції. Приклад Фірма реалізувала верстат, первісна вартість якого 12000 дол. , нарахована амортизація – 4000 дол. Договірна ціна реалізації становить 10000 дол. : 1)списується балансова вартість реалізованого верстата – Дт “Амортизація устаткування” – 4000; Дт “Витрати по недоамортизованій вартості основних засобів” – 8000; Кт “Устаткування” – 12000; 2)відображається надходження доходів від реалізації верстата – Дт “Розрахунки з клієнтами” – 10000; Кт “Доходи від вибуття основних засобів” – 10000. Різниця між сумою рахунку “Доходи від вибуття основних засобів” та рахунку “Витрати по недоамортизованій вартості основних засобів” покаже результат від реалізації (вибуття) верстата. Але цей результат буде виявлено на рахунку “Фінансові результати звітного періоду” , куди відносяться всі доходи і витрати звітного періоду. Розглянуті методики відображення вибуття основних засобів однакові для різних напрямків вибуття (ліквідація , реалізація) для всіх підприємств , незалежно від форм власності та господарювання.
68.Склад, характеристика, оцінка природних ресурсів та методика обліку їх надходження.
До природних ресурсів належить ліс, родовища нафти й газу, мінеральної сировини тощо. В зарубіжних країнах вони є об’єктом купівлі – продажу. В балансі природні ресурси відображаються як довгострокові (позаоборотні) активи (“Запаси вугілля”, “Запаси нафти й газу”, “Ліс”). Характерними особливостями природних ресурсів є : 1)при видобутку вони стають мінеральними (складськими) запасами; 2)запаси природних ресурсів не відновлюються. Тому природні ресурси ще називають “виснажувані активи ”. Природні ресурси при їх придбанні оцінюються за фактичними затратами на їх придбання. У фактичні затрати , як і придбанні основних запасів , входить ціна постачальника , комісійні , брокерські тощо. Надходження відображається записом : Дт “Природні ресурси” ; Кт “Розрахунок з постачальником”. Слід визначити , що природні ресурси, розроблені (видобуті) , але не реалізовані в поточному році , відображаються як товарно – матеріальні запаси.
69.Методика нарахування, облік амортизації (виснаження) та списання вичерпаних природних ресурсів.
До природних ресурсів належить ліс, родовища нафти й газу, мінеральної сировини тощо. В зарубіжних країнах вони є об’єктом купівлі – продажу. В балансі природні ресурси відображаються як довгострокові (позаоборотні) активи (“Запаси вугілля”, “Запаси нафти й газу”, “Ліс”). Характерними особливостями природних ресурсів є : 1)при видобутку вони стають мінеральними (складськими) запасами; 2)запаси природних ресурсів не відновлюються. Тому природні ресурси ще називають “виснажувані активи ”.В результаті видобутку природних ресурсів родовища виснажуються , зменшується їх первинна вартість. Цей процес називається виснаженням і відображається в обліку. Для обліку виснаження (амортизації) застосовується метод нарахування амортизації – залежно від кількості видобутої продукції. Величина виснаження визначається за формулою : Фактична собівартість родовища /Оціночна кількість корисних копалин родовища = Ставка виснаження на одиницю копалин; Ставка виснаження на одиницю копалин * Кількість добутої продукції = Витрати на виснаження звітного періоду. Приклад: Компанія інвестувала на придбання родовища кам’яного вугілля 4 млн. дол. За оцінкою родо-вище має 8 млн. тон вугілля. Ліквідаційної вартості немає. У перший рік було видобуто й реалізовано 800000 тон вугілля. Визначити і відобразити суму виснаження : 1)визначимо ставку виснаження на 1 тону вугілля : 4 млн. /8 млн. тон = 0,5 дол.; 2) Визначимо суму виснаження за перший рік експлуатації родовища: 0,5 * 800000 = 400000 дол. Проводка : Дт “ Витрати на виснаження” – 400000; Кт “Виснаження ( амортизація ) родовища” – 400000. Деякі компанії не використовують рахунку “Виснаження” і проводять пряме списання з рахунку “Природні ресурси”. Слід визначити , що природні ресурси, розроблені (видобуті) , але не реалізовані в поточному році , відображаються як товарно – матеріальні запаси. Витрати на виснаження відображаються тільки в тому році , коли видобута продукція реалізовується.
70.Суть та склад короткострокових зобов'язань, їх оцінка і порядок відображення в балансі.
Зобов’язання - це заборгованість підприємства іншим підприємствам , організаціям та особам, яка виникає внаслідок здійснення фірмою різних угод. Заборгованість передбачає сплату в майбутньому грошима, товарами або іншими послугами. Заборгованість зветься ще пасивами підприємства (кредиторська заборгованість). Це залучені засоби , які формують частину активів. Короткострокові зобов’язання (або кредиторська заборгованість) включає в себе борги, які мають бути погашені впродовж року або одного господарського циклу незалежно від його тривалості.
Кредиторська заборгованість (зобов’язання) оцінюються сумою грошей , необхідних для сплати боргу , або вартістю товарів і послуг , які необхідно надати для погашення боргу. Для більшості зобов’язань сума боргу відома , крім тих випадків , коли вона має бути розрахована (н-д, зобов’язання щодо гарантійного обслуговування запасними частинами). Залежно від порядку визначення сум заборгованості всі зобов’язання поділяються на : Фактичні зобов’язання включають у себе заборгованість по рахунках постачальників , виданих векселях, дивідендах до сплати , податку з продажу, акцизних зборах , нарахованій зарплаті, по одержаних авансах, по поточній частині довгострокових зобов’язань. Характерною рисою фактичних зобов’язань є знання фактичної суми заборгованості. Фактичні зобов’язання виникають на основі , договору, контракту або законодавства.
1) Оціночні - це такі зобов’язання , точна сума яких не може бути визначена до настання певної дати. До них належать : заборгованість по податку на прибутки, на майно , гарантійні зобов’язання , заборгованість по оплаті відпусток. Сюди можуть бути віднесені так звані умовні зобов’язання (н-д, зобов’язання по судовому позиву до фірми) тощо. Якщо умовні зобов’язання обґрунтовані ( доведено їх можливість) , а також обґрунтована ( оцінена) їх сума , то вони повинні відображатися в обліку. Коли ж обгрунтована тільки їх можливість , але сума не відома , про них зазначають тільки в “Пояснювальній записці до фінансового звіту”.
2) умовні.
71. Облік рахунків до сплати (розрахунків з постачальниками) за відсутності та наявності ПДВ.
Заборгованість постачальникам виникає при купівлі в них складських запасів (товарів, матеріалів) та інших матеріальних цінностей (основних засобів, нематеріальних активів тощо) . Сума заборгованості визначається на основі рахунків постачальників. Придбання складських запасів (товарів, матеріалів) відображається на рахунку витрат “Витра-ти на купівлю” (за видами складських запасів): Рахунок - фактура постачальника: Дт “Витрати на купівлю”, Кт “Рахунки до сплати” (або “Розрахунки з постачальниками”). Цей метод називається “Метод періодичного обліку матеріалів” (періодичної інвентаризації). За методом безперервного обліку запасів (безперервної інвентаризації) ця операція відображається наступною проводкою: Дт “Складські запаси”, Кт “Рахунки до сплати”.
Підприємство реалізувало продукцію (з ПДВ): Дт “Рахунки до одержання”, Кт “Доходи від реалізації”, Кт “Розрахунки з бюджетом (ПДВ)”. Підприємство придбало матеріальні запаси (з ПДВ): Дт “Витрати на купівлю”, Дт “Розрахунки з бюджетом (ПДВ)”, Кт “Рахунки до сплати”.
72.Облік повернення товарів та купівельних знижок при розрахунках з постач-ми (англо-америк. система).
Куплені матеріали (складські запаси) можуть бути повернені (частково або повністю). Можливий також варіант, коли матеріали не відповідної якості і покупець вимагає знижки в ціні. За наявності вказаних обставин покупець виписує на адресу постачальника Повідомлення (Дебет меморандум). Для обліку повернення товарів і такого роду знижки в ціні передбачений (в США) рахунок “Повернення покупок та знижки”. Він є регулюючим рахунком (контрактивним, пасивним) до рахунку “Витрати на купівлю”. На суми повернутих товарів або знижок зменшується заборгованість постачальникові : Дт “Рахунки ло сплати; Кт “Повернення покупок та знижки”. Покупець може одержати від постачальника купівельну розрахункову знижку за прискорення оплати (дострокову оплату). В США ця умова вказується безпосередньо в рахунку постачальника. Якщо покупець дотримав угоди , то він одержує знижку суми боргу (платить менше), а якщо не дотримав – платить усю суму боргу. Купівельна знижка розраховується на підставі фактурної вартості товарів ( за мінусом повернутих товарів і знижок на ціну, якщо вони мали місце). Відображення оплати рахунку постачальника : Дт “Рахунки до сплати” ; Кт “Купівельна знижка” ; Кт “Грошові кошти”. За американською системою обліку купівельна знижка зменшує вартість куплених товарів. Таким чином , рахунок “ Купівельна знижка” є контрактивним рахунком (сам він є пасивним) до рахунку “Витрати на купівлю”
73.Методика обліку комерційних та розрахункових знижок при розрахунках з постачальниками в західно-європейських країнах.
У західноєвропейських країнах в розрахунках клієнтів (покупців) з постачальниками практикують комерційні та розрахункові знижки. Загальне правило таке : 1)на рахунку “Витрати на купівлю” відображається сума купленого за мінусом комерційних знижок (тобто нетто комерційне) ; 2)розрахункові знижки відображаються в покупця як фінан-сові доходи (“Одержані розрахункові знижки”). Оплата заборгованості : Дт “Розрахунки з постачальниками”; Кт “Ра-хунок в банку”. Знижки були показані безпосередньо в рахунку постачальника (чого немає в США). Проте вони можуть надаватися клієнтові пізніше , пізніше після того, як купівлю запасів уже було відображено в обліку. Для обліку комерційних знижок у цьому разі служить регулюючий контрактивний (сам – пасивний) рахунок “Комер-ційні знижки по купівлях одержані”. Одержані пізніше розрахункові знижки відносяться (як і ті , що відразу вказані в рахунку постачальників) на рахунок “Фінансові доходи” (“Розрахункові знижки одержані”). Приклад №1. Повідомлен-ня (Авізо) постачальника, дол. : комерційна знижка 5% до рахунку - 2000, ПДВ на знижку (18,6%) – 372. : Дт “Розра-хунки з постачальниками” – 2372; Кт “Комерційні знижки одержані” – 2000; Кт “Розрахунки з бюджетом” – 372. На-прикінці звітного періоду : Рахунок “Витрати на покупки” – Рахунок “Комерційні знижки одержані” = Чисті покупки. Приклад №2. Повідомлення (Авізо) постачальника дол. : розрахункова знижка 2% - 1000 дол. ,ПДВ на знижку (18,6%) – 186.: Дт “Розрахунки з постачальниками” – 1186; Кт “Фінансові доходи” – 1000; Кт “Розрахунки з бюдже-том (ПДВ)” – 186.
74.Облік заборг-ті по векселях виданих.
Розрахунки з постачальниками , а також з банками підприємства можуть здійснювати за допомогою векселів. Век-сель виступає як засіб платежів і засіб кредитування. Для обліку розрахунків з кредиторами на вексельній основі застосовують рахунок “Векселі видані”. Цей рахунок пасивний , розрахунковий. Підприємства – боржники платять по векселях , здебільшого, крім номінальної вартості , ще й відсотки за відстрочку платежів.
Векселем часто оформлюють банківські кредити. При цьому розрізняють 2-а види векселя залежно від способу сплати відсотків: 1)векселі з окремо зафіксованими відсотками від номінальної вартості (включає відсоток); 2)векселі без зазначення відсотків до номінальної вартості, відсотки включаються у номінальну вартість вексе-ля. Техніка відображення векселів різна , хоч результат для підприємства буде однаковий.
75.Облік короткострокових зобов'язань по розрахунках з бюджетом (акцизний збір, ПДВ, податок на прибуток, на майно).
В ході господарської діяльності у підприємства може виникнути заборгованість по розрахунках з бюджетом. Заборгованість по акцизному збору. Відображається в обліку : П-д , продаж товарів – 10000; Акцизний збір – 10% (1000). : Дт “ Грошові кошти” – 11000; Кт “Дохід від реалізації” – 10000; Кт “Розрахунок з бюджетом (акцизний збір)” – 1000.
Заборгованість по податку на прибуток. Це оціночна заборгованість, платити потрібно впродовж року , а точна сума податку буде відома наприкінці року. Нарахування податку : Дт “Витрати по податку на прибуток”; Кт “Розрахунок з бюджетом (податок на прибуток)”.
Заборгованість по податку на майно (муніципальний бюджет). : Дт “Витрати по податку на майно”; Кт “Розра-хунок з бюджетом – заборгованість по податку на майно”.
Заборгованість по ПДВ.: Підприємство реалізувало продукції на 1000, при ставці ПДВ 18,6%:
ДТ “Рахунок до одержання” 1186; Кт “Дохід від реалізації” – 1000; Кт “розрахунок з бюджетом (ПДВ)”- 186. Підпри-ємство придбало матеріалів на суму 500 ,ПДВ – 18,6 %: Дт “Витрати на купівлю” – 500 ; Дт “Розрахунки з бюджетом (ПДВ) – 93; Кт “ Рахунок до сплати” – 593. Різниця між цими двома ПДВ належить до перерахування до бюджету на рахунок “Розрахунки з бюджетом (ПДВ)”.
76.Облік короткострокових зобов'язань по авансах одержаних, дивідендах та частині довгострокового боргу.
Облік короткострокових зобов’язань по авансах одержаних. До них можна віднести аванси від покупців продукції, попередній продаж квитків на літак , футбольну гру тощо.: 1)одержання авансів – Дт “Грошові кошти” ; Кт “Аванси від клієнтів (заборгованість клієнтам); 2)відправка продукції в рахунок авансу чи надання послуг (повністю чи частково): Дт “Аванси від клієнтів”; Кт ”Дохід від реалізації”. Але можлива і інша методика відображення операцій після одержання авансу , а саме : 1)відправка продукції в рахунок авансу чи надання послуг – Дт “Розрахунки з клієнтами” ; Кт “ Дохід від реалізації”; 2)перезалік авансу в рахунок оплати заборгованості клієнтів – Дт “Аванси від клієнтів”; Кт “Розрахунки з клієнтами”.
Облік короткострокових зобов’язань по частині довгострокового боргу. Ця заборгованість належить ( має бути сплачена ) до поточного року. В балансі ця частина показується серед короткострокових зобов’язань ( поточних пасивів).
Облік короткострокових зобов’язань по дивідендах. Дивіденди - це частина прибутку , що розподіляється між акціонерами за рішенням Ради директорів. Як тільки Рада оголосить рішення про сплату дивідендів , до моменту сплати об’явлені дивіденди є короткостроковою заборгованістю. На суму об’явлених дивідендів : Дт “Рахунок фінансових результатів”; Кт “Дивіденди до сплати (короткострокова заборгованість). Виплата дивідендів : Дт “Дивіденди до сплати” ; Кт “Грошові кошти”.
77.Види зобов'язань по заробітній штаті, система рахунків для обліку
зарплати і розрахунків по ній.
Заборгованість по зарплаті і пов’язаних з нею додаткових пільгах робітникам та службовцям є значною частиною короткострокової заборгованості (зобов’язань). В зарубіжних країнах застосовують ( практикують) оплату праці почасову і відрядну. За заробітною платою пов’язані три види зобов’язань (заборгованості) : 1)заборгованість по виплаті зарплати; 2)заборгованість по податках , що утримуються із заробітної плати; 3)заборгованість по інших утриманнях із заробітної плати. Нарахована персоналові підприємства зарплата включається у витрати підприємства. Витрати обліковуються на рахунку елементів витрат “Витрати по оплаті праці”. Цей рахунок поділяється на субрахунки за видами витрат (зарплата базова, оплачувана відпустка, премії, додаткові винагороди, витрати на соціальне страхування (за видами) тощо). В США виділяють також витрати на зарплату адміністративно – управлінського персоналу і витрати на оплату праці робітників та службовців. Для обліку заборгованості і розрахунків з робітниками та службовцями використовують рахунок “Розрахунки з персоналом” або просто “Персонал”. В США цей рахунок називають “Заробітна плата до сплати”. Розрізняють валову зарплату , тобто всю нараховану, і чисту зарплату – суми , які належить сплатити персоналові після всіх можливих утримань.
78.Облік нарахування, утримань і виплати заробітної плати.
Утримання із зарплати регулюються законодавством кожної країни. В США, наприклад, із зарплати утримують : 1)Федеральні внески на соціальне страхування, які використовуються на пенсійне забезпечення , допомогу при непрацездатності , та медичне обслуговування; 2)Федеральний прибутковий податок; 3)Прибутковий податок штату. Можливі також добровільні відрахування частини зарплати - як додаткове пенсійне забезпечення по старості або в різні доброчинні фонди. Порядок відображення на рахунках нарахованої зарплати і утримань із зарплати такий (методика США).
Приклад: за даними платіжного журналу (відомості):
1)Нарахована зарплата, дол. : а)за нормований час – 81000; б)за понаднормований час – 5050; Разом – 86050;
В тому числі адміністративно – управлінському персоналові – 26000;
Робітникам та службовцям - 60050;
2)Утримано із зарплати , дол. : а)на соціальні потреби (FICA) – 6880 ; б)федеральний прибутковий податок – 17490; в)прибутковий прибуток штату – 1720; Разом - 26090.
3)Чиста зарплата ,дол. – 59960.
Проводка : Дт “Витрати на оплату праці (адміністративно – управлінський персонал)” – 26000; Дт “Дт “Витрати на оплату праці (робітники і службовці)” – 60050; Кт “Соціальні відрахування до сплати” – 6880 ; Кт “Федеральний прибутковий податок до сплати” – 17490 ; Кт “Прибутковий податок штату до сплати” – 1720 ; Кт “Заробітна плата до сплати” – 59960. Як бачимо, особливість відображення на рахунках “Заробітна плати до сплати” по кредиту відображають тільки чисту зарплату після всіх утримань. Проти а західноєвропейських країнах по кредиту рахунку “Розрахунки з персоналом” спочатку відображають суму нарахованої зарплати, а утримання показують по дебету цього рахунку. Підприємство найчастіше виписує чеки на зарахування зарплати на банківські рахунки робітників та службовців. Оплата (виплата) зарплати відображається проводкою : Дт “Заробітна плата до сплати” ; Кт “Грошові кошти”.
Приклад Франції : нарахована зарплата за місяць – 16000 франків. Утримано з заплати : а)на соціальне страху-вання – 1296; б)на пенсійне забезпечення – 282; в)по безробіттю – 124.
Відображення операцій на рахунках :
1)нарахована зарплата персоналу: Дт “Витрати на оплату праці (винагороди персоналу)” – 16000; Кт “Розрахунки з персоналом” – 16000.
2)Утримано з заплати : Дт “Розрахунки з персоналом” – 1712; Кт “Соціальне страхування” - 1296; Кт “Інші органи соціального страхування” – 406.
79.Облік обов'язкових нарахувань на фонд оплати праці, які підлягають сплаті роботодавцем.
Окрім відрахувань із зарплати персоналу , фірма у свою чергу платить внески у відсотках від заплати (за рахунок збільшення своїх витрат). В залежності від країн існують різноманітні нарахування на фонд зарплати , які підлягають сплаті роботодавцем. Приклад США : 1)на соціальні потреби; 2)федеральний податок по безробіттю; 3)відрахування по безробіттю для штату. Їх облік відбувається таким чином : Дт “Витрати на податки і відрахування”; Кт “Федеральний податок по безробіттю до сплати” ; Кт “Соціальні відрахування до сплати” ; Кт “Податок по безробіттю для штату до сплати”. Приклад Франції : 1)на соціальне страхування ; 2)по безробіттю ; 3)на додаткову пенсію. Їх облік відбувається таким чином : Дт “Витрати на соціальне страхування” ; Кт “Соціальне страхування” ; Кт “Інші органи соціального страхування”.
80. Види довгострокових облігацій, порядок їх випуску та характеристика рахунку для обліку.
Для фінансування довгострокових проектів, розширення виробничої діяльності компанії можуть випускати акції або довгострокові облігації. Перевага надається саме облігаціям (тримачі облігацій є тільки кредиторами). Вважається також, що випуск облігацій призводить до росту прибутку акціонерів та збільшення величини доходу на одну акцію. Облігації можуть випускатися різних видів: 1. Забезпечені (закладні) облігації мають гарантію їх погашення. Забезпе-чуватися вони можуть майном підприємства. Незабезпечені облігації – це звичайні кредити, що не забезпечуються активами, тобто по них компанія не видає гарантійного зобов’язання. 2. Залежно від порядку погашення виділяють фіксовані облігації – по них встановлюється один термін погашення та серійні облігації – погашаються меріями, частковими сумами впродовж усього строку дії облігацій. 3. Залежно від порядку реєстрації облігацій: реєстровані облігації, на яких компанія записує ім’я та адресу власника, веде їх облік сплачує % та купонні облігації – безадресні. Такі облігації мають відривні купони, де вказано суму % до одержання і дату одержання. 4. Конвертовані облігації, які дають право їхньому власникові перетворити (конвертувати) їх на акції даної компанії на певних умовах. 5. Виділяють ще облігації відкличні, тобто такі, що передбачають умови їх довгострокового викупу, погашення компанією.
