Головна » Шпаргалки! - Міжнародний Бухгалтерський Облік (МБО)
33.Відображення в обліку основних операцій по надходженню та вибуттю грошей на банківських рахунках.
Рух коштів відображається самою фірмою на рахунку активів “Грошові кошти” та банком на рахунку поточних пасивів (зобов’язань) , які відкриваються на ім’я депозитора. Один раз на місяць (по закінченню місяця) банк надсилає вкладникові (депозиторові) витяг з його рахунку. У витягу вказується : 1)оплачені банком чеки та інші перерахування з рахунку , які зменшують суму депозиту; 2)депозити та інші надходження , які збільшують суму рахунку ; 3)залишок на рахунку після щоденних операцій (на кожен день). До витягу додаються всі оплачені й погашені банком чеки та інші документи. До банківського звіту додаються меморандуми (авізо) , які пояснюють інші записи щодо дебету і кредиту рахунку. Дебет Меморандум (DM) : списання грошей за банківські послуги , за переведення фонду у інші регіони. Неоплачені покупцем чеки у зв’язку з відсутністю грошей (NSF). Такі чеки збільшують дебіторську заборгованість і зменшують гроші на рахунку. Кредит Меморандум (CM): наприклад, банк може прийняти вексель до одержання , зарахувавши суму на банківський рахунок (віднявши банківський гонорар).
34.Розходження між виписками банку та даними обліку на підприємстві, порядок їх регулювання. Погоджувальна таблиця.
Існує декілька видів банківських рахунків: 1)банківський чековий рахунок ; 2)простий (загальний) банківський рахунок; 3)рахунок для розрахунку з персоналом; 4)рахунок для кредитних ліній та ін. На практиці можуть існувати розходження між залишками на банківських рахунках за даними обліку фірми і за даними виписки банку. Причинами цього можуть бути : 1)відставання у часі ; 2)помилки у записах ; 3)записи банків на рахунках без відома клієнтів. Усі розходження мають бути врегульовані. На відміну від нашої практики, коли банківські операції здійснюються на основі банківської виписки , в зарубіжних країнах перевага надається клієнтові. Після одержан-ня витягу банку він ретельно перевіряється і складається для врегулювання узгоджувальна таблиця. Спочатку в таблицю записують залишки – за даними витягу і за даними обліку фірми. Потім відображаються всі розхо-дження.:
Узгоджувальна таблиця на 30.04.2000.
Залишок за банківським звітом – 15907,45
+ вечірня каса – 2201,4
- виписані чеки постачальникам , не проведені банком – 5904
Скоригований залишок банку – 12204,85
Книжний залишок фірми – 11859,45
+ облік векселя банком – 1035
+ помилка у відображенні чека на оплату рахунку постачальника – 36
- одержані , але не оплачені чеки від покупців - 425,6
- списано за банківські послуги – 30
Скоригований книжний залишок – 12204,85
Результати узгоджувальної таблиці відображаються в обліку для коригування залишку на рахунку “Грошові кошти”. Про допущені банком помилки сповіщають банкові для виправлення.
“+” – грошові кошти по Дт, “–“ - по Кт.
1) 1035 – номінальна вартість векселя - 1000 , % по векселю – 50 , банківські послуги – 15.
Дт “Грошові кошти” – 1035; Дт “Фінансові витрати” – 15 ; Кт “Векселі одержані” – 1000 ; Кт “Фінансові доходи (% по векселю) – 50.
2)36 - Дт “Грошові кошти” – 36 ; Кт “Постачальники (рахунки до сплати)” – 36.
3)425,6 – Дт “Рахунки до одержання” – 425,6 ; Кт “Грошові кошти” – 425,6.
4)оплата банківських послуг : Дт “Фінансові витрати” – 30 ; Кт “Грошові кошти” – 30.
35. Короткострокові фінансові інвестиції: облік придбання акцій та доходів по акціях.
Розглянемо це питання на прикладі. Корпорація А купила в корпорації Б 1000 простих акцій по 40 доларів кожна. Та заплатила за брокерські послуги 500 дол. Фактична вартість становить 40500 дол. (1.07)
1.07.00 Дт Короткострокові фінансові інвестиції (акції) – 40500; Кт Грошові кошти - 40500
По куплених акціях корпорація А одержує дивіденди, які відображаються в обліку в міру їх надходження. Корпорація одержала 31.12. дивіденди у розмірі 2 дол з кожної акції (2000дол).
31.12.00 Дт Грошові кошти – 2000; Кт Фінансові доходи (дивіденди) - 2000 36. Короткострокові фінансові інвестиції: облік реалізації раніше придбаних акцій.
При реалізації акцій різниця між чистою виручкою і фактичною собівартістю їх відображається в обліку як прибуток або збиток. Розглянемо це питання на прикладі. Корпорація А купила в корпорації Б 1000 простих акцій по 40 доларів кожна. 10.02.01 корпорація А продала всі свої акції за 39500 дол.
10.02.01 Дт Грошові кошти – 39500; Дт Збитки від реалізації акцій – 1000; Кт Короткострокові фінансові інвестиції (ак-ції) – 40500.
Приклад 2: компанія реалізувала акції за 43000дол.
Дт Грошові кошти – 43000; Кт Короткострокові фінансові інвестиції (акції) – 40500; Кт Прибутки від реалізації акцій – 2500.
37. Коротко строк. фін. інвестиції: облік придбання облігацій та доходів по них.
Для обліку облігацій використовується окремий рахунок. Крім того, по облігаціям відображається не тільки доход, який надійшов, але й доход нарахований і ще не одержаний.
Наприклад, корпорація А 1.01.00 купила 50 облігацій корпорації К по 1000 дол кожна за умови 12% річних, брокерські витрати становлять 1000 дол (51000). Відсотки виплачуються 1.07 та 1.01 наступного року.
1.01 Дт Короткострокові фінансові інвестиції (облігації) – 51000; Кт Грошові кошти – 51000.
1.07 Одержання відсотків по облігаціям.
50000*12%*1/2=3000
Дт Грошові кошти – 3000; Кт Фінансові доходи (%по облігаціях) – 3000.
31.12.00 Нараховуються %, які відносяться до звітного періоду.
Дт Фінансові доходи (% до одержання; дебітори) – 3000;
Кт Фінансові доходи (% по облігаціям) – 3000.
2.01.01 Одержання процентів.
Дт Грошові кошти – 3000; Кт Фінансові доходи (до одержання; дебітори) – 3000. 38. Короткострокові фінансові інвестиції: облік реалізації раніше придбаних облігацій.
Це питання розглянемо на прикладі. Корпорація А 1.01.00 купила 50 облігацій корпорації К по 1000 дол кожна за умо-ви 12% річних, брокерські витрати становлять 1000 дол (51000). Відсотки виплачуються 1.07 та 1.01 наступного року. 1 травня 00року компанія продала всі свої облігації за 52000дол при цьому враховується не тільки ціна реалізації, а й % до одержання з останньої оплати до реалізації, які оплачуються зверх ціни реалізації.
% до одержання.
4 місяці – 4%*50000=2000
Дт Грошові кошти – 54000; Кт Короткострокові фінансові інвестиції (облігації) – 51000; Кт Прибутки від реалізації (облігації) – 1000; Кт Фінансові доходи – 2000.
39. Порядок відображення (оцінки) короткострокових фінансових інвестицій (акцій, облігацій) в балансі.
Цінні папери, що придбані підприємством відповідним чином відображаються в балансі підприємства. До цих цінних паперів відносяться акції та облігації. Вони відображаються в балансі в активах, а саме в оборотних активах в строчці “Ринкові цінні папери”. Цінні папери тут відображаються по своїй собівартості. Але іноді підприємство може в дужках в цьому рядку вказувати ринкову вартість цих цінних паперів. Але ця сума відповідно не враховується в сумі балансу. Враховується тільки собівартість цінних паперів. 40. Дебіт. заборгованість, її види, оцінка та порядок відображення в балансі.
Дебіторська заборгованість – це заборгованість інших підприємств, організацій та осіб нашому підприємству. До такої заборгованості відносять:
-рахунки до одержання – заборгованість дебіторів за продані ним товари (торгівельна заборгованість).
-векселі до одержання – заборгованість оформлена векселем.
-інша дебіторська заборгованість.
Згідно міжнародних стандартів обліку моментом реалізації є момент відвантаження продукції. Саме в цей момент виникає дебіторська заборгованість.
Наприклад: Компанія К відвантажила готову продукцію 1.07.00 на суму 2000.
1.07 Дт Рахунки до одержання – 2000; Кт Доходи від реалізації – 2000.
21.07 Дт Грошові кошти – 2000; Кт Рахунки до одержання – 2000.
Згідно міжнародних принципів та вимог дебіторська заборгованість повинна відображатись в балансах за чистою реалізаційною вартістю (тобто за мінусом сумнівної дебіторської заборгованості). Дебіторська заборгованість = 20000; Сумнівна заборгованість 2500 (резерв сумнівної дебіторської заборгованості); Чиста реалізаційна вартість 17500. 41. Облік рахунків до одерж-я за відсут-ті та наявності ПДВ
ПДВ- непрям-й податок, який встан-ся держ-ю і %-х до ціни реаліз-ї прод-ї, тов-в чи послуг. Ставки ПДВ диференці-ні залежно від виду прод-ї(тов-в). Слід розріз-ти ПДВ, що стяг-ся для сплити держ-ві.ПДВ, що відшкод-ся держ-ю, та суму ПДВ, що підляг. сплаті в бюджет. ПДВ. Що стяг-ся для сплати держ-ві, нарах-ся на прод-ю, тов-и та послуги, які реаліз-ся підприємством.ПДВ, що відшкод-ся держ-ю, нарах-ся на мат-ні цінності, придбані п/п-м, та послуги надані підпр-ву сторонніми орг-ми. Різниця між ними повинна перерах-ся в бюджет.
Розрах-ки щодо ПДВ здійс-ся на рах-ку “Розрах-ки з бюдж-м”, субрахунок “Розрах-к з бюдж-м по ПДВ”. Слід зазначи-ти, що ПДВ, який сплач-ся, не є доходом від реаліз-їі не повинен відображ-ся в рах-ку “Доход від реаліз-ї”. Якщо підпр-во реалізувало прод-ї ,наприк-д, на 1000дол. При ставці ПДВ18,6%, то цю операцію буде відображено в обліку такою проводкою:
Дт Рахунки до одерж-я 1186; Кт Розрахунки з бюджетом (ПДВ) 1186.
Якщо підпр-во за договірною ціною придбало матеріалів на суму 500дол. + ПДВ18,6%, то в обліку буде зроблено такий запис:
Дт Витрати на купівлю(або складські запаси)500; Дт Розрахунки з бюджетом (ПДВ) 93; Кт Рахунки до оплати (постач-ки)593. 42. Особ-ті обліку рах-в до одерж-я при повер-і товарів клієнтами та наданні їм комерц. знижок(анг.америк. сис.)
Клієнтам можуть надаватись знижки з метою прискор-я оплати та з ін. мотивів (збільш-я продаж і т.д.) В США для обліку повер-ня тов-в та деяких комерц-х знижок викор-ть рахунок
“ Поверн-ня тов-в і знижки”. Для обліку розрах-х знижок викор-ть рах-к “ Реалізац-ні знижки”
Ці рахунки є актив-ми, регул-ми. Вони рег-ть собою рах-к “Доходи від реаліз-ї”.
Наприклад: Компанія “Н” 1.07.00. реаліз-ла в кредит компанії “К” това-в на суму 2000дол. На умовах 2/10, це означає, що компанія “К”(покупець) може одержати знижку 2%, якщо вона оплатить рахунок-фактуру не пізніше, ніж через 10 днів. 5.07.00. покупець повернув частину тов-в на суму 200дол. 11.07.00 компанія “К” оплатила рахунок на залишок заборг-ті. Операції відображ-ся в обліку так:
1.07.00 На основі рах-ку-фактури відображ-ся реаліз-ятов-в у кредит за договір-ми цінами:
Дт Рахунки до одерж-я 2000; Кт Доходи від реаліз-ї 2000.
5.07.00 Відображ-ся в обліку повер-ня тов-в покупцеві.
Дт Повер-ня тов-в і знижки 200; Кт Рахунки до одерж-я 2000.
11.07.00 Відображ-я в обліку одерж-я грошей за реалізовані тов-ри. Компанія “К” виконала умови розрах-в розраху-вавшись за 10 днів, а тому вона одержує знижку 2%. Сума знижки буде ($2000-$200)*2%=$36
Дт Грош. кошти 1764; Кт Реалізац-ні знижки 36; Кт Рах-ки до одерж-я 1800.
Виходячи з наведених операцій, визначимо суму чистого продажу (дох-ду від реалі-ї),дол.
Доход від реаліз-ї 2000; Повер-ня тов-в(-) 200; Реалізаційна знижка(-) 35; Чистий продаж 1764. 43-44.Особливості обліку рахунків до одержання при наданні клієнтам розрахункових знижок (англо - американська система).
Розрахункові знижки надаються клієнту за прискорення оплати. Клієнтам можуть надаватись знижки під гол. виписки рахунків-фактур, а також після відображення в обліку процесу реалізації. Розрахункові знижки показ-ся в обліку як фін. витрати. Наприклад: Рахунок на ім’я клієнта: продукція за цінами реалізації 100000, розрахункова знижка 2%=2000. Разом нетто-комерційне = 98000. ПДВ 18,6% = 18228. До оплати 116228. Дт Фін. витрати 2000; Дт Рахунки до одержання 116228; Кт Доходи від реалізації 100000; Кт Розрахунки з бюджетом (ПДВ) 18228. Якщо знижки нада-ються пізніше, тобто після відображення в обліку процесу реалізації, надані розрахункові знижки відображаються як фін. витрати. Наприклад: повідомлення клієнту: розрахункова знижка до рахунку N---від “---“00р2%=1000. Кт Рахунки до одержання 1186; Дт Розрахунки з бюджетом (ПДВ) 186; Дт Фін. витрати 1000.
Наприклад: Компанія “Н” 1.07.00. реалізувала в кредит компанії “К” товарів на суму 2000 дол. На умовах 2/10, це означає, що компанія “К”(покупець) може одержати знижку 2%, якщо вона оплатить рахунок-фактуру не пізніше, ніж через 10 днів. Відображення в обліку одержання грошей за реалізовані товари з врахуванням розрахункової знижки. Сума знижки буде ($2000 - $200)*2% =$36. Дт Грошові кошти 1764; Дт Реалізаційна знижка 36; Кт Рахунки до одержання 1800. 45. Облік комерц-х знижок, що над-ся клієнтам, в захід.європ-х країнах.
Комерц-ні знижеи:
1. Знижки з ціни за певну невідповід-ть товарів по якості.
2. Знижки з урахув-м обсягу закупленої партії товарів.
3. Знижки, що надаються покупцеві по сукупності торгових операцій(обсягу купівлі) за певний період.
Клієнтам можуть надаватись знижки під гол. виписки рахунків-фактур, а також після відображ-я в обліку процесу реа-ліз-ї.
При наданні клієнтам комерц. знижки, що вказується в рахунку-фактурі на рахунку “Доходи від реалізації “ відображ-ся договірна ціна реаліз-ї за мінусом комерц. знижки.
Наприклад: Рахунок на адресу покупця і готова прод-я за цінами реаліз-ї- 100000, комерц. знижка 5%. Чиста комерц. сума 9500. ПДВ- 18,6%. Разом 112670.
Дт Рахунки до одерж-ня 112670; Кт Доход від реаліз-ї – 95000;
Кт Розрахунки з бюджетом (ПДВ) 17670.
Якщо знижки надают-ся пізніше, тобто після відображ-я в обліку процесу реалізації, надані комерц. знижки відображ-ть окремо на рах-ку “Комерц. знижки надані”, який є активним, регулюючим і регулює собою рах-к “ Доходи від реаліз-ї”
Наприклад: повідом-я клієнту: комерц. знижка до рах-ку N---від “---“00р. 5% на суму 12000. ПДВ18,6%=2232. Разом 14232.
Кт Рахунки до одерж-я 14232; Дт Комерц. знижки надані 12000; Дт Розрахунки з бюджетом (ПДВ) 2232.
Кінець звіт. Періоду:
Дт Доходи від реаліз-ї 12000; Кт Комерц. знижки надані 12000 46. Облік розрах-х знижок , що над-ся клієнтам, в захід.європ-х країнах.
Розрах-ві знижки- надаю-ся клієнту за прискор-я оплати. Клієнтам можуть надаватись знижки під гол. виписки рахун-ків-фактур, а також після відображ-я в обліку процесу реаліз-ї. Розрах-ві знижки показ-ся в обліку як фін. витрати. Наприк-д: Рах-к на ім’я клієнта: прод-ція за цінами реаліз-ї 100000, розрах-ва знижка 2%=2000. Разом 98000. ПДВ18,6%=18228. До оплати 116228.
Дт Фін. вит-ти 2000; Дт Рахунки до одерж-я 116228; Кт Доходи від реаліз-ї 100000; Кт Розрахунки з бюджетом (ПДВ) 18228.
Якщо знижки надают-ся пізніше, тобто після відображ-я в обліку процесу реалізації, надані розрах-ві знижки відо-браж-ть як фін. витрати.
Наприклад: повідом-я клієнту: розрах-ва знижка до рах-ку N---від “---“00р2%=1000
Кт Рахунки до одерж-я 1186; Дт Розрахунки з бюджетом (ПДВ) 186; Дт Фін. вит-ти 1000. 47. Методика визнач-я та облік сумнів-ї дебіт- заборг-ті виходячи з платоспромож-ті окремих клієнтів.
Сумнівним боргом визна-ся дебіт-ка забор-ть орг-ї, яка не погашена у строки, визначені договорами, і не забезпечена відповід-ми гарантіями. Найбільш точним способом вияв-ня суми деб-ї заборг-ті є визнач-ня сумнівних боргів по кож-ному клієнту, на базі визнач-я його платоспромож-ті.
Наприклад: 31.12.99р Клієнт винен 8000дол.. П/п оцінило його як неплатоспромож-го на 60%. Очікувані витрати 4800дол.(8000грн.*60%). Наприкінці року підпр-во створює резерв для сумнівних боргів віднесенням його на витрати по елементу “Витрати по сумнівних боргах”:
Дт вит-ти по сумнівних боргах 4800; Кт резерв для сумнівних боргів 4800.
Списання безнад-го боргу відбуд-ся наступного року. Припустимо, що суму безнадійного боргу було визначено точно і клієнт перерах-в 3200дол. Решту заборг-ті підпр-во списує за рах-к створенного резерву.
Дт Грош. кошти (або рахунок в банку) 3200; Дт Резерв сумнівних боргів 4800; Кт Розрахунки з клієнтами 8000.
Припустим, клієнт перерах-в більшу суму,наприк-д, 5000дол. Тоді, лишок нарах-го резерву анулюється і і спрям-ся на збільш-ня прибутків або доходу.
1) Відображ-ся надходження грошей від клієнта з одночасним списанням суми безнад-го боргу.
Дт Гр. Кошти 5000; Дт Резерв сумнівних боргів 3000; Кт Розрах-ки з клієнтами 8000.
2) Анулюється необгрунтовано нарах-на сума резерву для сумнівних боргів (4800-3000)
Дт Резерв сумнівних боргів 1800; Кт Доходи від анульованих резервів 1800.
В разі, якщо резерву виявилось недостатньо для списання сумнівних боргів, його донараховують. 48. Методика визначення та облік сумнівної дебіт-ї заборг-ті на базі інф-ї звіту про прибуток.
За цим методом сума безнад-х боргів розрах-ся застосув-м певного %-ка від обсягк продажу в кредит. При цьому %-к визнач-ся як середня величина відсотків безнадій-х боргів до обсягу продажу не менш, ніж за 3 минулі роки.
Наприклад: У звіт-му році обсяг продажу компанії становив 400000дол. Досвід минулих років свідчить, що 0,6% про-дажу в кредит не буде виплачено.
Резерв для сумнів-х боргів у звіт. році= 400000*0,6=2400дол.
Дт Вит-ти по сумнів-х боргах 2400; Кт Резерв для сумнів-х боргів 2400.
При цьому методі залишок на кін. Року по рах-ку “Резерв для сумнів-х боргів” не береться до уваги, тому що він від-нос-ся до минул-х років(у нашому прикладі зал-к станов-ть 200дол. Таким чином заг. сума резерву буде 2600дол.)
49. Методика визнач-ня та облік сумнівної деб-ї заборг-ті виходячи з даних балансу.
Основою цього методу є розрах-к відсотків від суми дебіт-ї заборг-ті. При цьому застос-ся спрощений підхід або періодизація деб-ї заборг-ті за строками виник-ня.
Спрощений підхід.
Приклад: Деб-ка заборг-ть компанії на кін. Року становить 50000 дол. Досвід минулих років свідчить, Що 5% деб-ї заборг-ті буде погашено.
Розмір резерву для сумнів-х боргів= 50000*0,5=2500дол. Цей розрах-к стос-ся всієї деб-ї заборг-ті. Тому береться до уваги залишок резерву на кін. року.(с.200) Сума донарах-ня резерву буде:2500-200=2300дол.
Дт Вит-ти по сумнів-х боргах 2300; Кт Резерв для сумнів-х боргів 2300.
50. Пряме списання безнадійної дебіт-ї заборг-ті.
Метод прямого списання сум-ї деб-ї з-ті не передбач-є створ-я резерву. Визначена сума сумнівних боргів прямо без-посередньо списується на витрати.
Наприклад: борг-1000дол. Сумнівні борги400дол.
Дт 94 Витрати по сумнівних боргах 400; Кт 36 Рахунки до одерж-я 400.
|
