Шпаргалка
1. Інтерн-ція та станд-ція обліку у міжн масштабі:необхідн, сутн та знач.
БО-це система збир, вимірюв, обробки та інт-притації інф-ції для прийняття найб зважених упр-х рішень. Процес ек інтеграції у світовому масштабі, інтернаціоналізація економіки, бізнесу призвели до необхідності інтерн-ції та стандартиз обліку, який є мовою бізнесу. Інформаційне взаєморозум є важливою передум бізнесу, ек інтеграції країн. Тобто, необхідність стандартиз фінанс обліку у світовому масштабі та гармонізації облікових систем визначається розвитком процесів ек інтеграції країн, створенням міжнар корпорацій, вільних ек зон, створенням та функц-ням спільних підпр-в, реалізацією спільних проектів. Облік, як мова бізнесу повинен будуватися на загальноприйн принципах.
Питаннями стандартизації БО займаються кілька МО. Серед них Комітет з міжнар стандартів БО, це цілком незалежний орган, який займається розробкою міжнар стандартів БО. Іншою організацією є Міжнар федерація бухгалтерів, сферою діяльності цієї організації є розробка етичного, освітнього та аудиторського напрямків у БО. Значну роль у справі стандартизації БО відіграє ООН, головним об’єктом діяльності є вивчення питань обліку і звітності міжнац-х корпорацій з розробкою відповідних рекомендацій для їх гармонізації; сприяє запровадж міжнар стандартів у світов масштабі.
Приведення національних систем обліку і звітності до вимог міжнар стандартів – це шлях до інтернац-ції обліку, його уніфікації та гармонізації, підвищення якості облікової інформації та довіри до неї з боку різних користувачів.
2. Загальнопр принц БО, їх заг сутність та знач.
Принципи – це базові концепції, які кладуться в основу відображення в обліку та звітності господ діяльності підпр-ва, його активів, доходів, витрат, фінанс результатів. Принц включають основоположні припущення, принц ведення обліку та обмеж щодо інф-ції. Відомо, що облікові системи формувалися в різних країнах чи групах країн під впливом національних особливостей їхнього політичного та ек розвитку. Історично формувалися й принципи БО. Проте процес ек інтеграції у світовому масштабі, інтернаціоналізація ек-ки, бізнесу призвели до необхідності інтернаціоналізації та стандартизації обліку, який є мовою бізнесу. Інформаційне взаєморозуміння є важливою передумовою бізнесу, ек інтеграції країн.
Виходячи з цих обставин, світова практика виробила принципи БО, загальноприйняті для всіх країн. Найважливіші з них такі: 1) П автономності під-ва-кожне підприємства, фірма розглядається як самостійна господарська одиниця, відокремлена від своїх власників та інших підприємств. Рахунки підприємств мають бути відокремлені від рахунків його власників.Зобов’язання та кошти вл-ків не пов відобр-ся в обліку і зв-ті п-ва. По кожній господарській одиниці ведеться БО і складається фінансовий звіт. 2) П безперервності діяльності- підприємство постійно функціонує і подовжує в майбутньому свою діяльність необмежений період часу. Власники підприємства не мають наміру його ліквідувати чи продати. Виходячи з цього принципу, господарські засоби включаються до балансу в оцінці за їх фактичною собівартістю, а не за ринковою ціною.3) П двосторонності-засоби п-ва відобр-ть у 2х напрямах: за їх речовим складом і за джерелами їх формування. Госп засоби= зобов’яз+вл капіт. 4) П грошового вимірюв-в БО відобр-ть явища, дані, які можуть бути виражу грош вимірі. 5) П собівартості- у БО відобр-ть с\в засобів, а не їх ринкову варт-ть. 6) П нарахування- регулює собою момент визнання доходів і витрат; результати операцій та інших подій визнаються, коли вони відбуваються (а не коли отримуються або сплачуються грошові кошти), і вони відображаються в бухг реєстрах та наводяться у фінанс звітах тих періодів, до яких вони відносяться. 7) П реалізації –доходи від ре-алізації продукції, робіт, послуг обліковують, коли виконано договірні зобов'яз й надіслано рахунок клієнтові. Час реалізації та визначення доходу від реалізації є момент відвантаження продукції й переходу права власності на неї від постачальника до клієнта. 8) П консерватизму- доходи обліковують, коли можливість їх отримання стає цілком визначеною подією, фактом, у той час як витрати та втрати повинні відображатися, коли їх здійснення є ймовірною, можливою подією. 9) П матеріальності або суттєвості-в БО відповідно до вимог загальноприйн принципів мають бути відображені всі важливі, суттєві події, господарські операції. Водночас незначні, несуітєві події та факти можуть бути відображені в обліку та звітності з відхиленням від загальноприйн принципів.10) П відповідності-цс розмежування доходів і витрат між періодами та узгодження доходів звітного періоду з витратами, завдяки яким одержано ці доходи. Він має велике значення в правильному визначенні фінансових результатів звітного періоду. 11) П постійності-вимагає від п-ва застосування обраної облікової політики впродовж тривалого часу. Зміни обраних методів обліку та оцінювання мають бути обгрунтовані й докладно описані в додатку до фінансової звітності. 12) П періодичності- визначає можливість і необхідність поділу безперервн діяльності п-тва на звітні періоди для складання необхідної звітності й ви-явлення рез-тів діяльності.13) П превалювання сутності над формою-перації та події мають обліковуватись і подаватись у звітності відповідно до їх ек сутності, а не лише на підставі юр форми; 14)П повноти висвітлення- фінансовій звітності п-ва мас відбиватися вся необхідна інформація про фактичні та потенційні результати господ операцій і подій, які можуть вплинути на рішення, що приймаються на її основі.
3. Принц автономності п-ва та безперер діяльн: сутність та застосув в обліку.
Принципи – це базові концепції, які кладуться в основу відображення в обліку та звітності господ діяльності підпр-ва, його активів, доходів, витрат, фінанс результатів.
Принцип автономності підприємства означає, що кожне підприємства, фірма розглядається як самостійна господарська одиниця, відокремлена від своїх власників та інших підприємств. Рахунки підприємств мають бути відокремлені від рахунків його власників.Зобов’язання та кошти вл-ків не пов відобр-ся в обліку і зв-ті п-ва. По кожній господарській одиниці ведеться БО і складається фінансовий (бухгалтерській) звіт. Принцип автономності дотримується в усіх випадках, незалежно від організаційно-правової форми підприємства. Цей принцип називають ще принципом одиниці обліку. Принцип безперервності діяльності. Ця концепція БО базується на тому положенні, що підприємство постійно функціонує і подовжує в майбутньому свою діяльність необмежений період часу. Власники підприємства не мають наміру його ліквідувати чи продати. Виходячи з цього принципу, господарські засоби включаються до балансу в оцінці за їх фактичною собівартістю, а не за ринковою ціною. У звіт про прибутки включаються доходи і витрати, зумовлені нормальною поточною діяльністю підприємства. У протилежному разі, коли є ознаки, що підприємство припинить свою діяльність і буде ліквідовано, використовуються інші правила БО. В разі ліквідації підприємства його активи оцінюються за ліквідаційною вартістю.
4. Принц с\в та єдиного грош вимірнику: сутність та застосув в обліку.
Принципи – це базові концепції, які кладуться в основу відображення в обліку та звітності господ діяльності підпр-ва, його активів, доходів, витрат, фінанс результатів.
Принцип собівартості. В бухгалтерському обліку відображається собівартість засобів, а не їхня ринкова вартість. Іншими словами, в обліку і звітності оцінка активів здійснюється, виходячи з фактичних витрат на їх придбання або виробництво. Відображення в обліку та звітності господарських засобів за їхньою собівартістю пояснюється двома причинами. По-перше, оцінка засобів за ринковою вартістю супроводжується великими труднощами її визначення. Крім того, ринкова оцінка (вартість) вбудь-якому разі носить елемент суб’єктивності, тоді як собівартість є об’єктивною. По-друге, виходячи з принципу безперервності діяльності, підприємство не буде швидко реалізовувати засоби, які йому належать. Воно використовує ці засоби для забезпечення своєї поточної діяльності. А тому нема необхідності знати ринкову вартість засобів, що знаходяться на підприємств і використовуються ним. Принцип грошового вимірювання означає, що в бухгалтерському обліку відображаються явища, дані, які можуть бути виражені в грошовому вимірі. Звичайно, в обліку можуть застосовуватись й інші вимірники господарських засобів (натуральні, трудові), але узагальнення їх можливе тільки за допомогою грошового вимірника.
5. Принцип нарахув доходів і витрат, його сутність та застосув в обліку.
Принципи – це базові концепції, які кладуться в основу відображення в обліку та звітності господ діяльності підпр-ва, його активів, доходів, витрат, фінанс результатів. Для того, щоб відповідати поставленій меті, фінансові звіти складаються на основі облікового принципу нарахування. Цей принцип регулює собою момент визнання доходів і витрат. Згідно з цим принципом результати операцій та інших подій визнаються, коли вони відбуваються (а не тоді, коли отримуються або сплачуються грошові кошти або їх еквіваленти), і вони відображаються в бухгалтерських реєстрах та наводяться у фінансових звітах тих періодів, до яких вони відносяться. Фінансові звіти, складені згідно з принципом нарахування, інформують користувачів не тільки про минулі операції, які містили виплату або отримання грошових коштів, але і про зобов'язання виплатити грошові кошти в майбутньому і про ресурси, які представлені грошовими коштами, що їх буде одержано у майбутньому. Таким чином, вони надають саме той тип інформації щодо минулих операцій та минулих подій, який є найбільш корисним для користувачів при прийнятті ними економічних рішень.
Альтернативним є касовий метод, за яким доходи визначаються з моменту надходження грошей, а витрати – з моменту сплати грошей.
6. Принцип відповідності доходів і витрат звітного періоду, сутність та застосув в обл.
Принципи – це базові концепції, які кладуться в основу відображення в обліку та звітності господ діяльності підпр-ва, його активів, доходів, витрат, фінанс результатів. Принцип відповідності – це принцип розмежування доходів і витрат між періодами та узгодження (відповідності) доходів звітного періоду з витратами, завдяки яким одержано ці доходи. Облік доходів за даний звітний період здійснюється за принципом нарахування та реалізації. Витрати даного звітного періоду – це ті витрати, що пов’язані з господарською діяльністю, яка зумовила отримання доходів у даному періоді. Цей принцип має велике значення для правильного визначення фінансових результатів звітного періоду.
У свою чергу, слід зазначити, що принцип нарахування регулює собою момент визнання доходів і витрат. За цим принципом доходи і витрати відображаються в обліку в тому періоді, в якому вони були нараховані, тобто зроблені чи здійснені, н6езалежно від того, коли фактично були отримані чи сплачені кошти. За принципом реалізації доходи від реалізації продукції, робіт, послуг обліковують, коли було виконано договірні зобов’язання та надіслано рахунок клієнтові. Іншими словами, моментом реалізації та визначення доходу від реалізації є момент відвантаження продукції і переходу прав власності на неї від постачальника до клієнта.
7. Принц обачності (консерв), сутність та застосув в обліку.
Принципи – це базові концепції, які кладуться в основу відображення в обліку та звітності господ діяльності підпр-ва, його активів, доходів, витрат, фінанс результатів. За цим принципом доходи обліковуються, коли можливість їх отримання стає цілком визначеною подією, фактом, тоді як витрати та втрати повинні відображатись, коли їх здійснення є ймовірною, можливою подією. В основу цієї концепції покладено принцип оцінки об’єктів обліку, який дає змогу уникнути завищення оцінки активів і доходів, а також недооцінки зобов’язань і витрат. Згідно з принципом консерватизму (обережності), передбачені потенційні збитки (сумнівна заборгованість клієнтів, знецінення активів тощо) мають бути відображені в результаті звітного періоду.
8. Принцип повного висвітл, його сутність та застос в обліку і зв-ті.
Принципи – це базові концепції, які кладуться в основу відображення в обліку та звітності господ діяльності підпр-ва, його активів, доходів, витрат, фінанс результатів. Відповідно до цього принципу, звітність повинна містити всю важливу та суттєву інформацію про дане підприємство. Обсяг та якість звітної інформації повинні бути достатніми для того, щоб користувачі могли скласти усестороннє та об’єктивне уявлення про фінансовий стан підприємства. До числа такого роду інформації, окрім власне звітної, відносяться: звітні методи оцінки активів (майна) підприємства; зміни цих методів, якщо такі мають місто, непередбачені обставини, які справили майновий вплив на фінансовий стан підприємства; крупні договори (замовлення) на купівлю продукції, що виробляється підприємством, передбачувані капітальні вкладення; великі угоди та ін. проекти, здійснення яких може призвести до значних змін у фін становищі підприємства, у вартості його активів (майна) та фінансових зобов’язань, у вартості власного капіталу. Також підлягає розкриттю інформація, що є важливою з фін та юр точок зору подій, що відбулися по закінченню звітного періоду, але до моменту складання звіту.
9. Принцип превалюв сутності над форм, його зміст та застос в обліку.
Принципи – це базові концепції, які кладуться в основу відображення в обліку та звітності господ діяльності підпр-ва, його активів, доходів, витрат, фінанс результатів. Якщо інформація має правдиво відображати операції та інші події, які їй належить відображати, необхідно вести їх облік і розкривати відповідно до їхньої сутності та економічної реальності, а не лише виходячи з їх юридичної форми. Сутність операцій або інших подій не завжди відповідає тому, що випливає з їх юридичної або розробленої форми. Наприклад, підприємство може передати актив іншій стороні таким чином, що згідно з документами право власності перейде цій стороні, хоча можуть існувати угоди, які забезпечуватимуть подальше використання даним підприємством майбутніх економічних вигод, втілених у цьому активі. За таких обставин, звітність щодо продажу не відображатиме правдиво здійснену операцію (якщо операція відбулася насправді).
10. Принцип пост-ті (послідовності) облікової політики та період-ті, їх сутн та заст в обліку .
Принципи – це базові концепції, які кладуться в основу відображення в обліку та звітності господ діяльності підпр-ва, його активів, доходів, витрат, фінанс результатів. Принцип постійності вимагає від підприємства застосування обраної облікової політики протягом тривалого часу. Зміни обраних методів обліку та оцінки мають бути обґрунтовані і докладно описані в додатку для фінансової звітності. Це стосується методів нарахування амортизації основних засобів та нематеріальних активів, порядку нарахування зносу малоцінних предметів, створення резервів, методів обліку витрат виробництва, методів оцінки майна тощо.
Принцип періодичності (або облікового періоду) визначає можливість і необхідність поділу безперервної діяльності підприємства на звітні періоди для складання необхідної звітності і виявлення результатів діяльності. Найчастіше одліковий період збігає з календарним роком. Проміжними обліковими періодами є поквартальні періоди, за які теж складається звітність і виявляються фінансові результати.
11. Міжнар стандарти БО, їх сутність та признач.
Стандарт БО – це нормативний документ, що визначає правила та процедури ведення БО та складання звітності. Необхідність стандартизації фінансового обліку у світовому масштабі та гармонізації облікових систем визначається розвитком процесів ек інтеграції країн, створенням міжнар корпорацій, вільних ек зон, створенням та функціонуванням спільних п-тв, реалізацією спільних проектів. Облік, як мова бізнесу повинен будуватися на загальноприйн принципах. Ці стандарти викор-ся не країнами, а компан, акції яких котируються на великих біржах, які є позичальниками коштів Світов банку і деякими регул орг-ми. Значну роль у справі стандартизації БО відіграє ООН, головним об’єктом діяльності є вивчення питань обліку і звітності міжнац-х корпорацій з розробкою відповідних рекомендацій для їх гармонізації; сприяє запровадженню міжнар стандартів у світовому масштабі. Приведення національних систем обліку і звітності до вимог міжнародних стандартів – це шлях до інтернаціоналізації обліку, його уніфікації та гармонізації, підвищення якості облікової інформації та довіри до неї з боку різних користувачів. Слід зазначити, що НСБО мають силу закону і є обов’язковими для виконання. Тоді як МСБО мають рекомендаційний характер
Міжнар стандартами регулюються основні, принципові моменти, від яких залежить формув фінанс результатів діяльності п-ва, відображ у звітності результатів діяльності та фінанс стану п-ва.
МС розробл-ся Комітетом МСБО, заснованим 1973р. профес орг-ями бухг-в 7ми країн.
12. Нац стандарти обліку, їх сутність, признач та зв’язок з МСБО.
Стандарт БО – це нормативний док-т, що визначає правила та процедури ведення БО та складання звітності. Слід зазначити, що НСБО мають силу закону і є обов’язковими для виконання. Тоді як МСБО мають рекомендаційний хар-р.
Облікові системи різних країн відрізняються між собою, проте можна виділити групи країн, що дотримуються однотипних підходів до побудови систем обліку. Але слід зазначити, що не існує двох країн , де правила обліку були б ідентичними. Однією з самих розповсюджених є трьох модельна класифікація облікових систем, відповідно до яких виділяють: британо-америк модель (ВелБр, США, Канада, Австралія); континентальну модель (Німеч, Австрія, Франція, Італія); південноамерик модель (Бразилія, Аргентина).+ ще є Ісламська модель.
Основними хар-ками першої моделі є орієнтація обліку на нестачі широкого кругу інвесторів, що обумовлено високим рівнем розвитку ринку ЦП; відсутністю законодавчого регулювання обліку, який регламентується стандартами, що розробляються професійними організаціями бухгалтерів; гнучкістю облікової системи та ін. Орг-я обліку рег-ся не законодавч актами, а стандартами,які носять рекоменд-й хар-р і розробл-ся профес орг-ями бухгалт. В цих кр відсутні уніфіков план рах-ків та єдині форми зв-ті.
Друга модель відрізняється наявністю законодавчого регулювання обліку; тісними зв’язками підприємств з банками, які є основними постачальниками капіталу; орієнтацією обліку на державні нестачі макроекономічного регулювання і оподатковування; консерватизмом облікової практики. Наявне високе втруч держави в облікову політ; правила ведення фінанси обліку тісно пов’яз з прав оподаткув; у більшості країн власний нац-й план рах-ків.
Основною особливістю третьої моделі є орієнтація методики обліку на високий рівень інфляції і нестачі державного регулювання. Облік спрямив на надання інф-ції щодо виконання держ планів та завдань. Орг-я обліку, план рах-ків та форми зв-ті жорстко реглам-ні і обов’язково зв-ть коригується на темпи інфляції.
в’язок між НСБО та МСБО проявляється в тому, що останні можна використовувати в якості рекомендацій.
Укр укладачі стандартів обмінюються з МСБО ідеями. Відбувається леверидж ресурсів, створення фундаменту для націон-х стандартів.
13. Суть та основи побудови фінанс обліку.
Фінансовий облік – це сукупність правил та процедур, які забезпечують підготовку, оприлюднення інформації про результати діяльності підприємства (установи, організації) та його фінансовий стан відповідно до вимог законод актів і стандартів БО. Це комплексний системний облік господ діяльн п-ва. Організація фінансового обліку повинна забезпечити: суцільне, повне й безперервне відображення всіх господарських операцій, що відбулися за звітний період; складання встановленої фінансової (бухг) звітності; постачання користувачів необхідною та достовірною інформацією.
Об’єктами фінанс обліку, що відображаються як на синтетичних, так і на аналітичних рахунках, є: активи підприємства, джерела власних засобів, зобов’язання (пасиви) підприємства, витрати підприємства за їх елементами і доходи за їх видами, фінансові результати діяльності підприємства і їх розподіл, господарські операції, пов’язані з процесами придбання ресурсів, виробництва та реалізації. Принципово важливим питанням фін обліку є методологія і організація обліку витрат і доходів. Саме в цьому питанні проявляються відмінності побудови фін обліку.
Принципово важливим питанням фінансового обліку є методологія та організація обліку витрат і доходів.
Базовим варіантом побудови фінансового обліку є облік витрат за елементами та доходів за видами. При цьому для фінансового обліку розробляють докладну номенклатуру елементів витрат і кожному елементу витрат призначають бухгалтерський рахунок. Таким чином створюється система рахунків витрат за елементами. Прикладом елементів витрат і відповідно рахунків можуть бути «Матеріальні витрати», «Роботи і послуги зі сторони», «Витрати на оплату праці», «Відрахування на соціальні потреби», «Витрати на амортизацію», «Податки, збори та інші обов'язкові відрахування», «Фінансові витрати», «Інші операційні витрати». Кожний з них в аналітичному відношенні може по-ділятися на докладніші елементи витрат за видами матеріальних витрат, витрат на оплату праці, робіт і послуг зі сторони, фінансових витрат тощо.
У фінансовому обліку, побудованому за принципом «витрати-випуск», нарахована заробітна плата, наприклад, відображається таким записом: Д-т «Витр на опл пр» , К-т «Розр-ки з оплати праці».
Такі самі відмінності в обліку в разі нарахування амортизації ОЗ, використання складських виробничих запасів, відображення всіх інших витрат. На рахунках витрат накопичуються витрати за елементами впродовж звітного періоду. Доходи обліковують за їх видами загалом по п-ву. Розробляють докладну номенклатуру доходів за їх видами й створюють відповідну систему рахунків. Па цих рахунках накопичуються доходи підприємства впродовж звітного періоду (доходи від реалізації, фінансові доходи, інші операційні доходи тощо).
Наприкінці звітного періоду (кварталу, року) доходи звітного періоду порівнюють з витратами й визначають фінанс результат. Таке зіставлення доходів і витрат здійснюють на рахунку «Фінанс результати звітного періоду», куди переносять доходи з рахунків доходів і витрати з рахунків витрат. Зрозуміло, що в разі потреби до такого перерахув доходів і витрат роблять коригувальні записи для уточнення сум, що належать до зв пер.
Ще одним варіантом побудови фін обліку є облік витрат за їх цільовим призначенням і видами діяльності із застосуванням відповідної системи рахунків: «Виробництво», «Собівартість реалізації», «Загально вир-чі витрати», «Адміністративні витрати», «Витрати на збут» та ін. Доходи обліковують за їх видами на рахунках доходів. Накопичені дані звітного періоду про витрати й доходи узагальнюють на рахунку фінансових результатів. Третій варіант передбачає використання рахунків витрат за елементами, рахунків витрат за цільовим призначенням і рахунків доходів за видами. При цьому рахунки витрат за елементами є проміжними, відображені на них витрати одночасно відносять на рахунки витрат за їх цільовим призначенням.
