Головна » Шпаргалки! - Фінанси (КНЕУ)
Удосконалення територіального фінансового планування здатне сприяти комплексному розвитку регіону при ефективному використанні місцевих природних, трудових, фінансових ресурсів. Фінансове планування на мікрорівні покликане сприяти досягненню такого рівня управління виробничо-господарською діяльністю підприємства, який забезпечує його успіх на ринку, постійне вдосконалення матеріальної бази, соціальний розвиток колективу. Фінансове планування і прогнозування виступає важливим елементом державного регулювання економічних і соціальних процесів. Результатом фінансового планування є фінансові показники, які мають певні ознаки і знаходять своє відображення у фінансовому плані. 73. Фінансове планування в діяльності господарських суб'єктів. Важливим, об'єктивно необхідним процесом у господарській діяльності підприємницьких структур є фінансове планування -сукупність методів і засобів визначення джерел одержання фінансових ресурсів і напрямків їхнього використання для забезпечення господарської діяльності. Фінансове планування пов'язане, передусім, з плануванням виробничої діяльності. Показники усіх планових фінансових інструментів базуються на планах з обсягу виробництва, асортименту товарів і послуг, собівартості продукції; вони повинні створювати необхідні фінансові умови для успішного виконання цих планів. У цьому -основне призначення фінансового планування. Головним інструментом фінансового планування у сучасних умовах є фінансовий план підприємств (баланс доходів і видатків), широке розповсюдження у практиці мають також платіжний календар, бізнес-план, за допомогою яких здійснюється вплив фінансового планування на економіку підприємства. Фінансовий план підприємства складається з таких чотирьох розділів: 1 розділ - ,, Джерела формування та надходження коштів" Три наступних розділи пов'язані з витратами підприємства. 2 розділ - „Приріст активів"- це капітальні вкладення, фінансові інвестиції. 3 розділ - „ Повернення залучених коштів". 4 розділ - „ Витрати, пов'язані з внесенням обов'язкових платежів до бюджету та державних цільових фондів". Фінансовий план визначає конкретну мету і передбачає детальний фінансовий розвиток досліджуваного об'єкта. У плані фіксуються шляхи й засоби фінансового розвитку підприємств відповідно до поставлених завдань та прийнятих управлінських рішень. Недержавні підприємства, яким надана самостійність у плануванні, можуть обрати будь - яку іншу форму фінансового планування, яку вони вважають за необхідну для себе. Однією з таких форм фінансового планування є бюджетування - опис цілей підприємства, визначення його конкретних фінансових та операційних завдань. Сучасні умови господарювання спонукають підприємства до максимального розширення фінансового планування І прогнозування, подальшого удосконалення методології і методики розроблення фінансових планів, тому що від рівня фінансового планування залежить ефективність управління фінансовою діяльністю підприємств. 74. Фінансове право. Предмет та джерело бюджетного права. Зважаючи на те, що бюджет є центральною ланкою фінансової системи, важливу роль у діяльності держави відіграє існування відносин, які регулюються великою кількістю фінансово-правових норм. Ці норми створюють основний розділ фінансового права - бюджетне право. Бюджетне право України - це сукупність фінансово-правових норм, що регулюють фінансові відносини, які виникають у зв'язку з бюджетною діяльністю. Предметом бюджетного права є відносини з приводу формування і використання державного і місцевих бюджетів України. Бюджетно-правові норми регулюють відносини при визначенні бюджетної системи, розподілі доходів і видатків між окремими видами бюджетів, у процесі складання, розгляду, затвердження бюджетів, їх виконання та звітності про виконання бюджетів. Бюджетні відносини в Україні базуються на системі нормативно-правових актів, які складають бюджетне законодавство, а саме:Конституція України, Бюджетний кодекс України, Закони України та Постанови Верховної Ради України , Укази Президента України, Постанови та розпорядження Кабінету Міністрів та міністерств, відомств, рішення місцевих органів влади. Контроль за дотриманням бюджетного законодавства здійснюють Верховна рада України, Міністерство фінансів України, Державне казначейство України, Верховна рада АР Крим, місцеві державні адміністрації. 76. Фінанси, бюджет, податки: визначення, суть, функції, взаємозв’язок, роль в сучасних умовах. Фінанси виступають сукупністю форм і методів формування централізованих і децентралізованих грошових фондів, їх розподілу і використання з метою досягнення завдань соціально-економічного розвитку. Бюджет - це план формування і використання фінансових ресурсів для забезпечення завдань і функцій, які здійснюються органами державної влади, органами влади Автономної Республіки Крим та органами місцевого самоврядування. Складений у формі балансу доходів та видатків державний бюджет виступає дієвим засобом загальнодержавного фінансового контролю, формуючи, з одного боку, фінансову базу країни, а з іншого -задовольняючи загальнодержавні потреби. У доходах бюджету відображається податкова політика держави, а у видатках - пріоритетні напрями вкладення коштів. Податки - це фінансові відносини, які виникають у процесі розподілу ВВП з приводу вилучення державою частини національного доходу та перерозподілу її з метою фінансування державних видатків. Під сутністю податку слід розуміти стягнення державою на користь суспільства певної частки вартості ВВП у вигляді обов'язкового внеску. Економічний зміст податків відображається взаємовідносинами господарюючих суб'єктів та громадян, з одного боку, та держави — з іншого, з приводу формування державних фінансів. Держава, здійснюючи економічні функції, використовує різноманітні інструменти регулювання, серед яких чільне місце належить фіскальним. Вплив фіскальних інструментів на економічні відносини у суспільстві багатогранний. З їхньою допомогою держава впливає на обсяги та структуру національного виробництва, інвестиційну активність суб'єктів господарювання, структурні зміни в економіці, справедливий та соціальне доцільний розподіл суспільних благ. Економічна природа, суспільне призначення та механізм розподілу централізованого фонду грошових коштів держави повніше проявляється у його функціях. Сутність державного бюджету як економічної категорії реалізується через розподільну (перерозподільну), регулюючу функції, функцію забезпечення існування держави і контрольну функцію. Забезпечення за допомогою фінансів необхідних умов для створення, розподілу та використання валового внутрішнього продукту в країні досягається саме завдяки організації різноманітних фондів фінансових ресурсів на всіх етапах діяльності держави, підприємницьких структур і кожного громадянина. Фонди фінансових ресурсів, що обслуговують економічні процеси, різняться методом створення, напрямками використання, інтересами суб'єктів економічної діяльності та кінцевими цілями відповідного виду діяльності. У перехідний період реформування економіки фінанси е важливою сполучною ланкою між макроекономічними показниками і конкретним використанням фондів фінансових ресурсів на розвиток економіки та підвищення суспільного добробуту. 77. Фонди спеціального призначення. Важливою ланкою фінансової системи , яка входить до складу державних фінансів, є фонди фінансових ресурсів спеціального призначення. До їх складу входять такі фонди: якого здійснюється соціальний захист, охорона життя та здоров'я громадян у процесі їхньої трудової діяльності. За економічним змістом фонди спеціального призначення є сукупністю грошових відносин, пов'язаних з розподілом, перерозподілом та використанням частини вартості національного доходу, яка призначена для фінансування цільових програм та підтримки певного рівня життя різних соціальних верств населення. У теперішній час в Україні створені такі основні державні цільові фонди: - Пенсійний фонд, - Фонд соціального страхування з тимчасової втрати - Фонд соціального страхування на випадок безробіття , - Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань . - Фонд соціального захисту інвалідів. Головними завданнями та функціями Пенсійного фонду є: - забезпечення фінансування витрат на виплату пенсій відповідно до Законів України; - збирання, акумуляція та облік страхових внесків, призначених для пенсійного забезпечення та виплати допомоги; - участь у фінансуванні державних , регіональних та обласних програм соціальної підтримки пенсіонерів, інвалідів, інших категорій , населення та у страхуванні здоров'я пенсіонерів через страхові компанії; - організація міжнародного співробітництва у сфері пенсійного забезпечення; - контроль за своєчасним та повним надходженням страхових внесків до цього фонду; - контроль за цільовим використанням коштів Пенсійного фонду; - участь у підготовці пропозицій до державних програм соціального розвитку; - участь у підготовці нормативних актів, спрямованих на удосконалення системи пенсійного забезпечення; - керівництво та управління солідарного системою та адміністративне управління накопичувальним фондом. фонд соціального страхування з тимчасової втрати працездатності Фонд соціального страхування з тимчасової втрати працездатності здійснює забезпечення державних гарантій у системі соціального страхування громадян України, захист їх прав на отримання матеріального забезпечення у разі тимчасової непрацездатності, догляду за хворою дитиною, хворим членом сім ї, вагітності та пологів, народженням дитини, необхідності догляду за малолітньою дитиною. Фонд соціального страхування на випадок безробіття Фонд соціального страхування на випадок безробіття є самостійною фінансовою системою, яка створюється на державному та місцевому рівнях. Вона має сприяти забезпеченню ефективності зайнятості населення, створенню нових робочих місць, надавати матеріальну допомогу та соціальні послуги на випадок безробіття. Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві Страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання є самостійним видом загальнообов'язкового соціального страхування, за допомогою якого здійснюється соціальний захист, охорона життя та здоров'я громадян у процесі їхньої трудової діяльності. До державних цільових фондів відноситься Фонд соціального захисту інвалідів. Фонд соціального захисту інвалідів створено для фінансування робіт і державних програм з соціального захисту інвалідів. 78. Фонди державного соціального страхування; джерела формування та напрямки використання. Соціальне страхування є системою прав, що встановлюються державою щодо матеріального забезпечення та надання соціальних послуг громадянам у разі настання хвороби, певної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від громадянина причин, старості та й інших випадках, передбачених законом, за рахунок грошових коштів, що формуються за рахунок сплати страхових внесків працедавцями та найманими ними працівниками, а також бюджетних асигнувань у випадках, що визначені Законом. Предметом соціального страхування є економічні та соціальні відносини, що складаються у суспільстві в процесі створення системи колективного забезпечення та реалізації соціальних прав людини . фонд соціального страхування з тимчасової втрати працездатності здійснює забезпечення державних гарантій у разі тимчасової непрацездатності, догляду за хворою дитиною, хворим членом сім'ї, вагітності та пологів, народженням дитини. Кошти цього фонду створюються за рахунок таких джерел: - страхових внесків роботодавців - суб'єктів підприємницької діяльності незалежно від форми власності ; - страхові внески найманих працівників; - страхові платежі працівників, які забезпечують себе роботою самостійно; - благодійні внески підприємств, установ, організацій та фізичних осіб; - асигнування з Державного бюджету України ; - інші надходження. Кошти цього фонду використовуються на : - виплату допомоги з тимчасової непрацездатності, вагітністю та пологах, при народженні дитини та ін.; -організацію санаторно-курортного лікування та оздоровлення працівників та членів їх сімей; -забезпечення поточної діяльності, утримання органів управління Фонду, розвиток його матеріально - технічної бази; - підготовку кадрів; - інші цільові програми з питань соціального страхування Фонд соціального страхування на випадок безробіття має сприяти забезпеченню ефективності зайнятості населення, створенню нових робочих місць, надавати матеріальну допомогу та соціальні послуги на випадок безробіття. Джерелами формування Фонду є: - внески підприємств, установ та організацій усіх форм власності; - страхові внески фізичних осіб; -кошти державного та місцевих бюджетів; - благодійні внески підприємств, організацій, установ та фізичних осіб; - кошти служби зайнятості за надання послуг підприємницьким структурам; - інші надходження. Фінансування витрат цього Фонду на державному рівні здійснюється на заходи, пов'язані з розвитком навчальних центрів з профорієнтації, професійної підготовки та перепідготовки вивільнюваних громадян. На місцевому рівні кошти Фонду використовуються на: - виплату допомоги по безробіттю; - професійну орієнтацію, підготовку та професійне навчання безробітних; - виплати дотації роботодавцю на створення додаткових робочих місць для працевлаштування безробітних;Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві Страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання є самостійним видом загальнообов'язкового соціального страхування, за допомогою якого здійснюється соціальний захист, охорона життя та здоров'я громадян у процесі їхньої трудової діяльності. Фінансування цього фонду здійснюється за рахунок внесків роботодавців,добровільних внесків та інших надходжень. Кошти Фонду соціального страхування від нещасних випадків використовуються на: - виплату допомоги у зв’язку з тимчасовою непрацездатністю; - виплату пенсій за інвалідністю; - виплату пенсій у зв'язку з втратою годувальника ; - відшкодування збитку , заподіяному потерпілому па виробництві; - фінансування витрат на медичну та соціальну допомогу потерпілим; - здійснення заходів, спрямованих на попередження нещасних випадків, усунення загрози здоров'ю працівників, що викликана умовами праці. Фонд соціального захисту інвалідів створено для фінансування робіт і державних програм з соціального захисту інвалідів. 79. Функції фінансів Функції фінансів відображають форми проявлення фінансів і призначення в суспільстві, їх роль у народному господарстві. Сутність фінансів проявляється у функціях, які вони виконують. Загальноприйнято вважати, що фінанси виконують дві основні функції: розподільчу та контрольну. При цьому розподільна функція підрозділяється на дві підфункції: перша пов'язана зі створенням грошових доходів та грошових фондів (регулююча); друга пов'язана з використанням грошових доходів та грошових фондів (стимулююча). Суть розподільної функції полягає в тому, що фінанси виступають інструментом розподілу та перерозподілу ВВП. За допомогою розподільної функції здійснюються відшкодування вартості засобів виробництва, що витрачалися, та створення первинних доходів. Перерозподільна функція фінансів проявляється при перерозподілі грошових коштів у міжтериторіальному, міжгалузевому, внутрішньогалузевому і внутрішньогосподарському аспектах. Перерозподільна функція фінансів діє у взаємозв'язку і взаємообумовленості з контрольною функцією, яка є внутрішнього властивістю фінансів та служить засобом контролю за процесом перерозподілу вартості ВВП шляхом утворення і використання грошових фондів цільового призначення. Контрольна функція пронизує всю фінансову діяльність держави, її установ, підприємств, організацій, населення. Завдяки контрольній функції фінансів суспільство контролює повноту і своєчасність забезпечення фінансовими ресурсами різних суб'єктів фінансових відносин, економне та ефективне використання коштів. У залежності від суб'єктів, які здійснюють фінансовий контроль, розрізняють: Державний контроль - це контроль з боку держави за фінансовою діяльністю юридичних та фізичних осіб. Його здійснюють органи державної влади та управління. Відомчий контроль здійснюється галузевими міністерствами, відомствами відносно до підпорядкованих їм підприємств, організацій, установ. Його об'єктом виступає фінансова діяльність підприємств, Внутрішній контроль здійснюється фінансовими службами підприємств та установ, в функції яких входять перевірки господарсько-фінансової діяльності підприємств. Незалежний фінансовий контроль здійснюється незалежними аудиторськими фірмами. Суспільний контроль - це контроль з боку суспільства за фінансовою діяльністю держави. Існують другорядні функції, які теж показують, яким чином реалізується суспільне призначення фінансів. Функція ефективності припускає встановлення державою таких податків та пільг, які регулюють грошовий обіг і систему кредитування, сприяє пожвавленню ділової активності, раціональному використанню ресурсів. Функція стабільності - спрямованість фінансової і кредитної політики на уникнення надмірних спадів та "перегрівів" в економіці. Функція формування та використання грошових фондів пов'язана із матеріальним змістом фінансових відносин, які мають грошове вираження, з процесами мобілізації коштів до грошових фондів різних рівнів та використання цих коштів на задоволення суспільних потреб. 80. Функції Міністерства фінансів України. УСІ дії держави у галузі фінансів базуються на правових актах. Від імені держави роботу з виконання діючого законодавства здійснюють фінансові органи. Систему фінансових органів очолює Міністерство фінансів. Воно несе відповідальність за фінансовий стан держави, розробку та реалізацію фінансової політики. Основними функціями Міністерства фінансів є: 1. Вироблення основ і напрямів фінансової політики держави та розробка заходів щодо її реалізації. 2.Методичне та методологічне управління фінансовими потоками на макроекономічному рівні. 3.Контроль за використанням коштів держави. 4. Розробка проектів нового фінансового законодавства і контроль за його використанням. 5.Організація бюджетного процесу, підготовка проекту Державного бюджету та організація його виконання. 6.Організаційне регулювання фінансової діяльності суб'єктів господарювання через встановлення правил здійснення фінансових операцій, форм фінансових документів, порядку і стандартів ведення бухгалтерського обліку та фінансової звітності. 7. Організація функціонування ринку цінних паперів. 8.Керівництво оперативною роботою фінансових органів різних рівнів.
|